86789

Дослідження електробезпеки мереж з ізольованою нейтраллю і глухо заземленою нейтраллю напругою до 1000 В

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Дослідити електричну безпеку і основні захисні засоби від ураження електричним струмом в мережах трифазного змінного струму з глухо заземленою і ізольованою нейтраллю джерела живлення напругою до 1000 В.

Украинкский

2016-09-25

179.5 KB

3 чел.

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

Кафедра КН

Лабораторна робота №9

з дисципліни

«Охорона праці в галузі Інформаційних Технологій»

на тему:

«Дослідження електробезпеки мереж з ізольованою нейтраллю і глухо заземленою нейтраллю напругою до 1000 В»

Виконали:

ст. гр. 1КН-14сп

Перевірила:

доц. Заюков І.В.

Вінниця 2014


Мета: Дослідити електричну безпеку і основні захисні засоби від ураження електричним струмом в мережах трифазного змінного струму з глухо заземленою і ізольованою нейтраллю джерела живлення напругою до  1000 В.

Теоретичні відомості:

Електробезпека - це система організаційних і технічних заходів та засобів, яка забезпечує захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Небезпека ураження електричним струмом залежить від напруги електричної мережі, виду дотику людини до електромережі, режиму роботи електрообладнання і режиму нейтралі джерела живлення.

Вид дотику людини може бути: однофазним, коли людина торкається одного фазного проводу мережі, який знаходиться під напругою; двофазним - до двох фазних проводів одночасно.

Режим роботи електрообладнання може бути: нормальний, коли немає пошкоджень ізоляції проводів відносно землі; аварійний, коли ізоляція пошкоджена.

Правила будови електроустановок (ПБЕ) за умовами електричної безпеки поділяють електроустановки на дві категорії: до 1 кВ і понад 1 кВ. При напрузі до 1 кВ номінальні лінійні напруги трифазного змінного струму становлять, В: 660, 380, 220.

Передача електричної енергії на значні відстаніід місця її виробу до споживача) здійснюється за декількома схемами, одна з яких показана на рис. 4.1.

Рисунок 4.1 – Схема передачі електроенергії:

G - генератор; ЛЕП – лінії електропередачі; 1 - електростанція; 2 - підвищувальна трансформаторна підстанція; 3 - знижувальна трансформаторна підстанція.

Ізольованою називають нейтраль трансформатора (нульова точка джерела живлення), яка не приєднана до заземлювального пристрою (ізольована від землі).

На рис. 4.2 наведена електрична схема трифазної трипроводової мережі з ізольованою нейтраллюідповідно до рис. 4.1, це знижувальна трансформаторна підстанція 3  з ЛЕП, яка має напругу до 1 кВ і живить споживачів).

Внаслідок наявності різниці потенціалів між будь-яким фазним проводом і землею протікає дуже малий струм, який називають струмом витоку. Сила цього струму залежить від опору ізоляції фазних проводів відносно землі.

Рисунок 4.2 – Електрична схема трифазної мережі: U1, U2 - відповідно напруги первинної і вторинної обмоток трансформатора; ТП - знижувальна трансформаторна підстанція; F - струмовий захист (запобіжники або автоматичні вимикачі); 0 - нульова, (нейтральна) точка трансформатора; А,В,С - фазні проводи мережі; Uлінійна напруга мережі; RA, RB, RС - активні опори ізоляції фазних проводів відносно землі; ХА, ХВ, ХС - реактивні опори фазних проводів відносно землі; IA, IB, IC - струми  витоку фазних проводів

Якщо розглядати електричні мережі напругою до 1 кВ, довжина яких не перевищує 1 км, то ємністю проводів відносно землі можна знехтувати, але це нехтування стосується тільки повітряних ліній і не стосується кабельних. Крім того, якщо довжина лінії не перевищує 1 км, то можна вважати, що активні опори проводів відносно землі мають однакові значення, тобто   RA = RB = RС = RІЗ; RІЗ – опір ізоляції фазного проводу відносно землі.

У подальшому первинна обмотка трансформатора зображатися не буде. Дотик людини до корпусу електроустановки, яка не має захисних засобів і опинилася під напругою (відносно землі), як це показано на          рис. 4.3 (перший випадок, однофазний дотик), рівнозначний її дотику до неізольованого фазного проводу. Опір тіла людини вмикається паралельно опору ізоляції того проводу, який замкнув на корпус (до якого доторкнулася людина) і послідовно з опорами ізоляції інших проводів, а струм, який тече через тіло людини, визначається за формулою:

                            (4.1)

де   Rh  - опір тіла людини.

Рисунок 4.3 – Схеми дотику людини  при нормальному режимі роботи мережі: 1 - однофазний; 2 – двофазний дотик

Захисне заземлення - навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.

Область використання захисного заземлення - мережі з ізольованою нейтраллю напругою до 1 кВ, а при напрузі вище 1 кВ у будь-яких випадках (незалежно від режиму нейтралі) [2]. На рис. 4.4 показана електрична схема захисного заземлення.

Як видно із рис. 4.4, опір тіла людини вмикається паралельно опору захисного заземлення. Еквівалентний опір двох паралельних опорів дорівнює:

Потенціал фазного проводу, який замкнув на корпус, зменшується за рахунок спаду напруги на еквівалентному опорі, тобто

                                                        (4.3)

Напруга дотику людини дорівнює різниці потенціалів

                                         (4.4)

Якщо розглядати найбільш несприятливі умови, коли з = 0, напруга дотику буде дорівнювати . Струм, який тече через тіло людини, визначається за формулою

                      (4.5)

Рисунок 4.4 – Електрична схема захисного заземлення:

Rз - опір захисного заземлення; ІЗ - струм замикання;

к - потенціал корпуса; з - потенціал землі.

Якщо порівняти формулу (4.5) з формулою (4.1), то можна зробити висновок, що струм, який тече через тіло людини при використанні захисного заземлення, зменшився. Покажемо це на прикладі.

Приклад 3. За даними прикладу 1 визначити величину струму, який тече через тіло людини при її дотику до корпуса електроустановки, яка має захисне заземлення і опинилася під напругою. Опір захисного заземлення     Rз = 10 0м. За формулою (4.5) одержуємо

Такий струм безпечний для людини у будь-яких випадках, обумовлених таблицею Г 1.1. Якщо порівняти цей струм із струмом однофазного дотику (приклад 1), то він зменшився на два порядки.

Заземленою нейтраллю називають нейтраль трансформатора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір.

На рис. 4.5 наведена електрична схема трифазної чотирипроводової мережі із заземленою нейтраллю. Такі мережі дуже поширені при напрузі до 1 кВ і використовуються як у побутових, так і в виробничих умовах.

Рисунок 4.5 – Електрична схема трифазної мережі із заземленою нейтраллю: Ор  - нульовий робочий провідник; Оз  - нульовий захисний провідник; Ro - опір заземлення нейтралі трансформатора; Rп  - повторне заземлення нульового захисного провідника; Uф - фазна напруга мережі

В таких мережах провідності ізоляції проводів відносно землі набагато менші за провідність защемлюваного пристрою нульової точки трансформатора, тому опори проводів відносно землі тут не враховуються.

Нульовий робочий провідник (Ор) застосовується для живлення споживачів фазною напругою. Отже, в мережах із заземленою нейтраллю можна одержати дві напруги: лінійну (напругу між двома будь-якими фазними проводами) і фазну (напругу між будь-яким фазним і нульовим проводом). Залежність цих напруг така: Uф = 3Uл. Співвідношення лінійних і фазних напруг (Uл/Uф), В: 660/380, 380/220, 220/127. Найбільш поширеною є напруга 380/220 В.

Другий нульовий провідник (Оз) виконує роль захисного, який з’єднується з корпусом електроустановки. На випадок обриву нульового захисного провідника його повторно заземлюють через кожні 250 м і обов’язково на вводі в приміщення.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 20.02.1997 р., розмежування нульового проводу на робочий і захисний повинно здійснюватися при проектуванні житлових та громадських будівель.

У виробничих умовах схеми з розмежуванням нульового провідника виконуються дуже рідко. Практично застосовують один нульових провід, який має повторне заземлення і який виконує функції як захисного, так і робочого провідника. У цьому випадку у нульовому провіднику не повинно бути пристроїв, які роз’єднують коло: автоматичних вимикачів, запобіжників тощо.

Можливі схеми вмикання людини в електричне коло при нормальному режимі роботи мережі показані на  рис. 4.6.

Рисунок 4.6 – Схеми дотику людини при нормальному режимі роботи мережі: випадки 1,2 - однофазний дотик; випадок 3 - двофазний дотик

       Перший випадок (однофазний дотик), дотик людини до корпуса електроустановки, яка не має захисних заходів і опинилася під напругою, рівнозначний її дотику до неізольованого фазного проводу. Розглянемо найбільш несприятливі умови для людини, коли опорами взуття і підлоги можна знехтувати. Тоді величина струму, який тече через тіло людини, залежить від послідовно ввімкнутих опорів Rh  і Rо , але Rh>>R0,  тому

                                         (4.6)

Приклад 4. Визначити струм, який тече через тіло людини в першому випадку. Якщо покласти, що Uф = 220 В, а Rh = 1000 Ом, то згідно із формулою (4.6)   Ih = 220/1000 = 0,22 А = 220 мА.

Такий струм (50 Гц) є дуже небезпечним для людини (додаток) при його дії більше 0,2 с, а в побутових умовах - більше 0,08 с. Зменшити величину струму, який тече через тіло людини, можна за допомогою штучного підвищення її опору діелектричними засобами (рукавиці, електроінструмент з ізольованими ручками, боти, калоші).

Випадок другий (однофазний дотик). Людина потрапляє під фазну напругу мережі, а струм, який тече через її тіло, визначається за формулою (4.6). Але зменшити струм можна лиш за допомогою діелектричних рукавичок, ізоляція людини від землі не впливає на величину струму.

Третій випадок (двофазний дотик). Людина потрапляє під повну (лінійну) напругу мережі, а струм, який тече через її тіло, дорівнює

                                                            (4.7)

Таку формулу ми вже зустрічали (див. формулу (4.2), приклад 2 і висновки до прикладу 2).

У мережах із заземленою нейтраллю напругою до 1 кВ одне захисне заземлення не забезпечує достатньо надійного захисту. Це пояснюється тим, що при замиканні фазного проводу на заземлений корпус електроустановки, величина струму замикання обмежується опорами заземлювачів Rз і Rо, які з'єднані послідовно (рис. 4.7). В такому випадку величини струму може бути недостатньо для спрацьовування струмового захисту (автоматичних вимикачів або запобіжників). На корпусі електроустановки тоді виникає і може довго існувати небезпечна напруга.

Струм замикання визначається за формулою:

                                                 (4.8)

Якщо припустити, що Uф = 220 В, а Rз = Rо = 10 0м, то струм замикання буде дорівнювати Iз = 11 А. Отже, якщо номінальний струм спрацьовування струмового захисту F або F1 буде дорівнювати більше          11 А, то спрацьовування його не відбудеться.

Рисунок 4.7 – Проходження струму замикання IЗ в мережі із заземленою нейтраллю при замиканні фазного проводу на корпус: F1 - струмовий захист електроустановки

На корпусі електроустановки з’явиться потенціал к, який дорівнює спаду напруги на опорі заземлювача Rз, а саме:

.                                                    (4.9)

Враховуючи формулу (4.8), потенціал корпусу буде дорівнювати:

                                                                                    (4.10)

Якщо припустити, що Rз = Rо, то

                       к  = Uф /2 ,                                                                      (4.11)

а якщо Rз > Rо, то к  > Uф /2.

Приклад 5. Визначити, який струм тече через тіло людини при її дотику до корпуса електроустановки, яка живиться від мережі із заземленою нейтраллю, а фазний провід замкнув на корпус. Фазна напруга Uф = 220 В,    Rз = Rо .

Згідно із формулою (4.11) маємо  к  = 220/2 = 110 В.

Розглянемо найбільш несприятливі умови, коли потенціал у точці дотику ніг людини дорівнює нулю, тобто з  = 0 (див. рис. 4.7). Тоді напруга дотику Uд = к -з = к. Величина струму, який тече через тіло людини

Така напруга дотику і сила струму небезпечні для людини при дії струму більше 0,5 с у виробничих умовах і при дії 0,2 с - у побутових.

Для швидкого та надійного спрацьовування струмового захисту (запобіжників та автоматичних вимикачів) металеві частини електроустановок, які в нормальних умовах не знаходяться під напругою, з’єднуються з нульовим проводом мережі (нульовим захисним провідником), тобто здійснюють занулення електроустановок.

Занулення - це навмисне з’єднання металевих частин електроустановок, які в нормальних умовах не знаходяться під напругою, з нульовим проводом мережі (нульовим захисним провідником).

Принцип дії занулення (рис. 4.8) - перетворення будь-якого замикання на корпус електроустановки в коротке замикання мережі, струм якого достатній для спрацьовування струмового захисту (в першу чергу найближчого до місця замикання, тобто струмового захисту F1, який зображений на рис. 4.8).

Область застосування занулення - це будь-які мережі із заземленою нейтраллю напругою до 1 кВ [2].

Як видно із рис. 4.8,  призначення нульового проводу – забезпечення необхідної величини струму короткого замикання для спрацювання струмового захисту за рахунок утворення для цього електричного кола з малим опором.

Повторне заземлення Rп зменшує загальних опір нульового проводу, тому що вмикається паралельно до його основного опору.

Потенціал  к, який виникає на корпусі електроустановки при замиканні на корпус, визначається аналогічно формулам (4.3) і (4.9)

                                                 (4.12)

де Rн  - загальний (еквівалентний) опір нульового проводу.

Отже, повторне заземлення нульового проводу зменшує напругу на корпусах, приєднаних до нього електроустановок.

До речі, якщо виконати захисне заземлення корпусу електроустановки, як це показано на рис. 4.7, і приєднати корпус до нульового проводу, то захисне заземлення перетворюється на повторне заземлення нульового проводу.

При аварійному режимі роботи, коли відбувається обрив нульового проводу в точці Б (рис. 4.8), у разі відсутності повторного заземлення, усі корпуси електроустановок за місцем обриву потрапляють під фазну напругу. Коли обрив відбувається у точці А, то потенціал, який виникає на корпусі електроустановки, визначається аналогічно формулі (4.12), а саме  

В.

Рисунок 4.8 – Проходження струму короткого замикання Iк, при зануленні корпуса

Хід роботи:

Завдання 4.1

Дослідити характер зміни струму Ih, який тече через тіло людини залежно від її опору Rh при однофазному дотику до "пробитого" корпусу електрообладнання у мережі із заземленою нейтраллю без засобів захисту. В цьому випадку занулення корпусу електродвигуна і повторне заземлення не передбачено. Дотик людини до корпусу пошкодженого електродвигуна в такому разі рівнозначний її дотику до фазного проводу (див. випадок 1 на рис. 4.6 і формулу (4.6)).

Підготувати табл. 4.1  для внесення результатів вимірювання.

1. Привести схему в початкове положення, поставивши всі перемикачі в крайнє ліве положення, а вимикачі - униз.

2. Зібрати схему трифазної чотирипроводової мережі із заземленою нейтраллю. Для цього вимикач "Устр." перевести в робоче положення (вверх), заземлити вторинну обмотку трансформатора (нульову точку) вмиканням Ro” і ввімкнути нульовий провід мережі вимикачем "О провод".

3. Провести імітацію пробою ізоляції на електродвигуні, підключеному до мережі, натиснувши кнопку “Замыкание”. При цьому засвічується місце замикання на корпусі електродвигуна і з’являється низка "бігучих вогнів", які зображають шлях проходження струму (в даному випадку через людину, землю, опір нейтралі трансформатора Rо  і ту фазу, яка замкнула на корпус).

Таблиця 4.1 – Характер зміни струму через тіло людини Ih  залежно від її опору Rh при дотику до електрообладнання без засобів захисту

Rh  , Ом

Ih , мА

Uд , В

1000

2000

4000

5000

10 000

4. Перемикач "Rчел", який змінює величину опору тіла людини, поставити в положення, що відповідає розрахунковому опору тіла людини, рівному 1000 0м.

5. Записати покази вольтметра V, який показує величину напруги  дотику, і міліамперметра А2, який показує величину струму через тіло людини.

6. Перемикач "Rчел" перевести послідовно в наступні положення, кожний раз записуючи покази V і А2.

7. Привести схему в початкове положення.

8. Зробити висновок щодо зміни струму, який тече через тіло людини, залежно від її опору.

9. Побудувати графік залежності  Ih = (Rh).

Завдання 4.2

Дослідити характер зміни струму Ih, який проходить через тіло людини залежно від її опору Rh , при дотику до "пробитого" корпусу при його зануленні, а також зміну величини струму Io, який протікає через нульовий і фазний проводи, при підвищеній величині опору кола "фаза-нуль", по якому тече струм короткого замикання Iк (якщо зробити нормальним опір кола "фаза-нуль", то відбудеться спрацьовування струмового захисту). У цьому випадку передбачене тільки занулення корпусу електродвигуна, без повторного заземлення нульового проводу (див. рис. 4.8, до якого треба дорисувати зображення людини і показати напрямок струму через її тіло).

Підготувати табл. 4.2 для внесення результатів вимірювань.

1. Зібрати схему трифазної чотирипроводової мережі із заземленою нейтраллю. Для цього вимикач "Устр." перевести в робоче положення (вверх), заземлити нульову точку вторинної обмотки трансформатора за допомогою вимикача Ro” і ввімкнути нульовий провід мережі вимикачем "О провод".

2. Занулити корпус електродвигуна, увімкнувши вимикач "Зануление" (вверх). При цьому висвічується лінія, яка з'єднує корпус з нульовим проводом.

Таблиця 4.2 – Характер зміни струму Ih через тіло людини залежно від її опору Rh при дотику до електрообладнання при його зануленні

Rh , 

Ih , мА

Iо , А

Uд , В

Опір кола "фаза-нуль"

1000

Більший

нормативного

2000

4000

5000

10 000

5 000

Нормативний

3. Перемикач "Rчел" поставити в положення "1".

4. Натиснути кнопку "Замыкание" і прослідкувати шлях струму короткого замикання.

5. Записати покази вольтметра V (напруга дотику Uд), міліамперметра А2 (струм Ih , який проходить через тіло людини) і амперметра А1 , який показує у цьому разі величину струму короткого замикання, який протікає через фазний і нульовий проводи.

6. Перемикач "Rчел" перевести послідовно в наступні положення, кожний раз записуючи покази приладів.

7. Як сказано вище, до цього моменту опір кола "фаза-нуль" ми штучно підвищили, щоб не спрацював струмовий захист. Приведемо цей параметр у норму. Для цього перемикач "Rчел" поставимо в будь-яке положення (наприклад, 5 кОм) і, увімкнувши вимикач "Шунтирующий", зменшимо опір кола "фаза-нуль" до нормативного значення. Що відбувається у даному випадку ?

8. Написати покази приладів і привести схему в початкове положення.

9. Зробити висновки щодо зміни струму, який протікає через тіло людини, залежно від її опору при використанні занулення. Що змінилося у порівнянні із першим завданням ?

10. На попередньому графіку (див. пункт 9 завдання 4.1) побудувати графік залежності Ih = (Rh), який відповідає умовам цього завдання.  

Завдання 4.3

Дослідити окремо характер зміни струму Ih, який проходить через тіло людини, при її дотику до "пробитого" корпусу при постійному опорі тіла людини (R=1000 Ом).

1. При зануленні корпусу і повторному заземлені нульового проводу (див. рис. 4.8, який треба доповнити зображенням людини і показати напрямок струму через її тіло). 2. При зануленні корпусу, повторному заземленні нульового проводу і захисному заземленні (рис. 4.8 треба доповнити зображенням людини і опором захисного заземлення (див. рис. 4.7), показати напрямки струмів). 3. При обриві нульового проводу в точці Б (рис. 4.8, який доповнюється зображенням обриву, людини і напрямком струму. Умови безпеки в цьому випадку рівнозначні з умовами випадку і рис. 4.6. Тому до цього пункту схему можна не зображати). 4. При обриві нульового проводу в точці А (рис. 4.8, який доповнюється зображенням обриву, людини і напрямками струму). 5. При використанні тільки захисного заземлення в мережі із заземленою нейтраллю (див. рис. 4.7. Який необхідно доповнити зображенням людини і напрямком струму). Перераховані вище пункти (4.1... 4.5) збігаються з пунктами 4.1... 4.5 табл. 4.3 і з умовами 1... 5 виконання завдання 4.3. Підготувати табл. 4.3 до внесення результатів вимірювань.

Умова 1

Зібрати схему трифазної чотирипроводової мережі з заземленою нейтраллю, для чого вимикач "Устр" перевести в робоче положення (вверх); заземлити нульову точку вторинної обмотки трансформатора за допомогою вимикача “Rо”; ввімкнути нульовий провід мережі вимикачем "О провод"; поставити перемикач "Rчел" в положення "1", що відповідає розрахунковому опору тіла людини Rh = 1000 0м; занулити корпус електродвигуна, увімкнувши вимикач "Зануление"; приєднати повторне заземлення до нульового проводу мережі за допомогою вимикача “Rр”; натиснути кнопку "Замыкание"; записати покази приладів (амперметр А1 показує величину струму короткого замикання, який тече через нульовий провід; міліамперметр А2 - струм через тіло людини;  вольтметр V - напругу дотику людини); зробити висновок щодо зміни величини струму Ih порівняно з випадком, коли Rh = 1000 0м із табл. 4.2.

Таблиця 4.3 – Характер зміни струму Ih через тіло людини при умовах, які визначені пунктами 1...5

Умови

Ih , мА

Iо , А

Uд , В

1. Занулення корпусу і повторне заземлення нульового проводу

2. Занулення корпусу, його заземлення і повторне заземлення нульового проводу

3. Обрив нульового проводу без повторного заземлення

4. Обрив нульового проводу з повторним заземленням

5. Захисне заземлення корпусу

Умова 2

Зменшити опір повторного заземлення нульового проводу мережі, увімкнувши вимикачем “Rз” захисне заземлення корпуса, яке вмикається паралельно опору повторного заземлення “Rр“; записати покази приладів; зробити висновки щодо зміни струму Ih порівняно з умовою 1.

Умова 3

Вимкнути повторне заземлення “Rр” і захисне заземлення “Rз”; вимкнути нульовий провід за допомогою вимикача "О провод", імітуючи обрив нульового проводу; записати покази приладів; зробити висновки щодо зміни струму Ih порівняно з випадком, коли  Rh = 1000 0м із табл. 4.1.

Умова 4

Ввімкнути повторне заземлення нульового проводу, використовуючи вимикач “Rр”; записати покази приладів; зробити висновок щодо зміни струму Ih у порівнянні з умовами 3.

Умова 5  

Примітка. В схемі, яка відображає умови 5, передбачена помилка: замість занулення корпусу застосоване захисне заземлення.

Зібрати схему захисного заземлення корпусу електродвигуна, для чого: ввімкнути "О провод"; вимкнути "Зануление" і “Rр” (повторне заземлення нульового проводу); ввімкнути опір заземлювального пристрою вимикачем “Rз”; записати покази приладів; привести схему в початкове положення; зробити висновок щодо зміни струму Ih у цьому випадку, порівняно з випадком, коли Rh = 1000 0м із табл. 2; зробити висновок відповідно до табл. 4.3: при яких умовах через людину проходить найбільший і найменший струм; зробити висновок щодо ефективності використання в трифазних мережах із заземленою нейтраллю захисного заземлення або занулення.

Завдання 4.4

Визначити ефективність опору ізоляції фазних проводів відносно землі при використанні захисного заземлення електрообладнання (рис. 4.4) і без нього (рис. 4.3, випадок 1) в трифазній мережі з ізольованою нейтраллю.

Підготувати табл. 4.4 для внесення результатів вимірювань.

Зібрати схему трифазної трипроводової мережі з ізольованою нейтраллю. Для цього ввімкнути вимикач "Устр.", перемикач “Rчел” поставити в положення "1" (Rh =1000 0м), перемикачі “Rа”, “Rв” і “Rс(опори фазних проводів відносно землі) поставити в положення 5 кОм.

Ввімкнути захисне заземлення корпусу за допомогою вимикача “Rзі імітувати замикання на корпус, натиснувши кнопку "Замыкание".

Таблиця 4.4 – Визначення ефективності опору ізоляції проводів відносно землі в мережах з ізольованою нейтраллю

Опір ізоляції мережі, кОм

Ih, мА

Uд , В

Примітка

1.    5

Із захисним заземленням

2.    5

Без захисного

заземлення

3.    400

Записати покази приладів, у пункт 1 табл. 4.4.

Вимкнути захисне заземлення вимикачем “Rз”, імітуючи його обрив.

Записати покази приладів у пункт 2 табл. 4.4.

Перемикачі “Rа”, “Rв” і “Rс” поставити в положення 400 кОм.

Записати покази приладів у пункт 3 таблиці 4.4.

Привести схему в початкове положення і вимкнути стенд.

Зробити висновки щодо зміни струму Ih .

Висновки:


Додаток Г

Таблиця Г1.1 – Гранично допустимі сили струмів Ih  та напруги дотику Uд  при аварійному режимі роботи електрообладнання (витяг з ГОСТ 12.1.038-82)

Види

струму

Нормативна    Гранично

величина

Гранично допустимі напруги дотику та сили струмів при тривалості дії, с

0,01-0,08

0,1

0,2

0,6

0,8

1,0

більше 1,0

Змінний

50 Гц

Uд ,  В

Ih , мА

650 650

500 500

250 250

85

85

65

65

50

50

20

6

Те ж

400 Гц

Uд ,  В

Ih , мА

650 650

500 500

500 500

170 170

130 130

100 100

20

8

Постійний

Uд ,  В

Ih , мА

650 650

500 500

400 400

240 240

220 220

200 200

40

15

У побутових електроустановках напругою до

1кВ (50 Гц)

Uд ,  В

Ih , мА

220 220

200 200

100 100

40

40

25

25

25

25

12

2

Примітки:

1. Гранично допустимі напруги дотику та струмів встановлені для шляхів струму "рука-рука" і "рука-нога".

2. Напруга дотику - різниця потенціалів двох точок електричного кола, яких одночасно торкається людина.

3. Сила струму, який проходить через тіло людини, є головним фактором, від якого залежить наслідок ураження. Але цей струм не є постійною величиною, він залежить від багатьох факторів: електричного опору тіла людини; тривалості дії; виду струму та його частоти, якщо він змінний; шляху проходження струму через тіло людини; індивідуальних властивостей організму.

4. Опір тіла людини електричному струму складається із зовнішнього та внутрішнього опору. Зовнішній опір обумовлений опором верхнього рогового шару (епідермісу), товщина якого складає близько 0,2 мм, але саме він визначає опір тіла людини. При сухій чистій і неушкодженій шкірі електричний опір тіла людини становить 10 ... 1000 кОм.

Якщо шкіра волога або брудна, та якщо вона має механічні ушкодження, її опір різко зменшується і становить близько 0,8... 0,9 кОм.

У зв'язку з цим, розрахункове значення опору тіла  людини прийняте для найбільш несприятливих умов, а саме Rh = 1000 0м.

При аналізі умов безпеки експлуатації електричних мереж необхідно враховувати повний опір (Rп) тіла людини:

Rп = Rh + Rвз + Rосн , Ом,

де Rвз – опір взуття; Rосн – опір основи (підлоги), на якій стоїть  людина.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26352. Буржуазные преобразования во Франции в 1789 – 1791 г 21.47 KB
  Уже в июле Собрание создало комиссию по подготовке декларации и конституции Франции. Однако изза роста крестьянских восстаний Собрание безотлагательно начинает с решения аграрного вопроса. Призывая остальную часть дворянства пожертвовать своими правами в интересах справедливости и принести жертвы на алтарь отечества Учредительное собрание 11 августа приняло декреты по аграрному вопросу. Таким образом не решив сути аграрного вопроса Учредительное собрание в декретах 4 11 августа объявило что полностью уничтожает феодальный режим.
26353. Общественно – политическая жизнь Франции в 1791 – 1792 гг. Вареннский кризис и Конституция 1791г 21.07 KB
  и переезд короля и Собрания в Париж резиденцией монархии стал дворец в Тюильри. Дантон Шометт Кондорсе выступали ее горячими поборниками на собраниях секций. Депутаты Учредительного собрания на момент разбирательства временно отрешили короля от власти. Не теряя надежды после стольких преобразований договориться с Людовиком XVI и установить в королевстве конституционную монархию а также стремясь дать самый решительный отпор сторонникам республики депутаты Собрания прикладывали все усилия для спасения сильно пошатнувшейся репутации...
26354. Второй этап революции. 1792-1793 г. Начало революционных войн 30.8 KB
  Свержение монархии во Франции Подготовка интервенции против революционной Франции Революция во Франции способствовала подъему антифеодальной борьбы в других странах. Не только в Лондоне и Петербурге Берлине и Вене в Варшаве и Будапеште но и за океаном прогрессивные общественные круги с жадностью ловили вести из революционной Франции. Чем очевиднее становилось сочувствие к Французской революции и ее прогрессивным идеям со стороны передовой общественности всех стран тем большую ненависть к революционной Франции обнаруживали европейские...
26355. Третий этап революции. 1793-1794 г. Якобинская диктатура 14.23 KB
  Был ее высшим этапом якобинской диктатурой. Складывавшаяся в ходе напряженной классовой борьбы система якобинской диктатуры сочетала сильную и твердую централизованную власть с идущей снизу широкой народной инициативой. Революционная инициатива масс в период якобинской диктатуры проявилась особенно ярко. Но в самой якобинской диктатуре и в якобинском блоке объединявшем классово разнородные элементы были заложены глубокие внутренние противоречия.
26356. Кризис Якобинской диктатуры и переворот 9 термидора 1794 г 19.66 KB
  Переворот был предпринят группой якобинцевчленов Конвента недовольных политикой Робеспьера и прежде всего по разным причинам опасавшихся за свою личную безопасность. Конвент постановил напечатать речь Робеспьера но Бурдон из Уазы а за ним БийоВаренн потребовали предварительного рассмотрения её комитетами. У Робеспьера потребовали чтобы он назвал имена обвиняемых но он отказался. 27 июля 9 термидора заседание Конвента началось с доклада СенЖюста но председательствующий Колло д’Эрбуа прервал его и предоставил слово БийоВаренну...
26357. Франция в годы термидорианской реакции 17.5 KB
  якобинский клуб был закрыт по постановлению Конвента. Термидорианцы поспешили ликвидировать социальноэкономическое законодательство якобинского Конвента. Восставшим удалось захватить здание Конвента. 4 прериаля после ожесточенной борьбы восстание было подавлено вооруженными силами термидорианского Конвента.
26358. Внутренняя и внешняя политика Директории 23.16 KB
  правительственные войска заняли здания Совета пятисот и Совета старейшин и арестовали часть депутатов. Они били войска Австрийской империи и ее союзников в которых царила рутина насаждавшаяся спесивыми бездарными военачальниками. Основные удары по австрийским войскам нанесла французская армия в Северной Италии под командованием Бонапарта. 10 мая он разбил австрийские войска в сражении при Лоди вошел в Милан и вскоре приступил к осаде главной австрийской военной базы крепости Мантуи.
26359. Государственный переворот 18 брюмера 1799 г. Итоги революции 18.89 KB
  Сийес распустил слух об опасном якобинском заговоре и устроил так что те депутаты совета старейшин на которых он не рассчитывал или которых боялся не попали на заседание в котором предполагалось принять задуманные заговорщиками решения. Собравшиеся депутаты единогласно вотировали перенесение законодательного корпуса в СенКлу где оба совета должны были собраться на другой день не ранее полудня. Бонапарт окружённый генералами и офицерами немедленно отправился на заседание совета где произнес короткую речь с обещанием поддерживать...
26360. Бранденбургско-прусское государство во вт.пол. XVII- первой трети XVIII в. 29.76 KB
  XVII первой трети XVIII в. Социальноэкономическое и политическое развитие Германии в XVIII в. Борьба Пруссии и Австрии за гегемонию в Центральной Европе Господство крепостного права Мекленбург Бранденбург Померания Восточная Пруссия Силезия оставались в XVIII в. Сгон крестьян с земли принимает все более широкие размеры со второй половины XVIII в.