86826

Проведення форвардних операцій на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН»

Курсовая

Налоговое регулирование и страхование

Основою даної роботи стала бухгалтерська та фінансова звітність підприємства ДП ДГ Ізвєстія НААН за досліджуваний період Закони України нормативні та підзаконні акти методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану та наукові видання.

Украинкский

2015-04-11

127.87 KB

2 чел.

ВСТУП

Новітні процеси, що відбуваються у світовому господарстві, особливо виразно знаходять своє відображення у фінансовому секторі економіки. Різноманітні сегменти фінансових ринків дедалі більше інтегруються внаслідок використання інноваційних підходів до прийняття рішень із питань фінансового управління. Перехід до ринкової форми функціонування економічної системи виводить на перший план низку питань, пов’язаних зі створенням та розвитком інституційного механізму, який повинен забезпечити організацію грошово-кредитних відносин у суспільстві.

Особливим сектором цих відносин виступають валютні відносини, які в умовах економіки відкритого типу набувають ключового значення і відіграють надзвичайно важливу роль в економічних процесах як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях.

Актуальність цієї теми полягає в тому що, операції на валютному ринку слугують своєрідним державним інструментом, а саме операції "форвард". Це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом. Під час дослідження даного питання були використані результати досліджень, викладені в монографіях наступних авторів: Азаренкова Г.М., Васюренко О.В., Герасимович А.М., Жуков Е.Ф., Коцовська Р.Н., Ричаківська В.І., Мороз А.М., Українська Л.О., Савлук М.І., Панова Г.С., Примостка Л.О., Пуховкіна М.Ф., Спіцин І.О., Спіцин Я.О., Шевченко Р. І.

Мета даної роботи полягає  у визначенні і ролі механізму державного регулювання аграрного сектора країни шляхом запровадження державних закупівель через операцій «форвард».

 Для досягнення поставленої мети проаналізовані та систематизовані матеріали, на основі яких в курсовій роботі необхідно вирішити наступні поставлені завдання:

- розкрити теоретичний зміст і сутність заключення форвардних угод, навести методичні підходи до порядку проведення форвардних операцій;

- дослідити фінансову-економічну діяльність на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» ;

- охарактеризувати і оптимізувати заключення форвардних контрактів на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» ;

-  проаналізувати механізм державного впливу і контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств через державні форвардні закупівлі;

- обґрунтувати висновки та рекомендації з даного питання.

Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступають сукупність економічних відносин пов’язаних з проведенням форвардних операцій на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН».

Предметом дослідження є форвадні операції  та порядок їх проведення.

Методами дослідження в курсовій роботі є:

порівняльний аналіз;

  1.  метод логічних співставлень;
  2.  статистичний метод;
  3.  вертикальний і горизонтальний аналіз;
  4.  метод прогнозування.

Основою даної роботи стала бухгалтерська та фінансова звітність підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за досліджуваний період, Закони України, нормативні та підзаконні акти, методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану та наукові видання.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (16 найменувань), містить 20 таблиць, 2 рисунки, викладена на 47 сторінках машинописного  тексту.

1 РОЗДІЛ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОРВАРДНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Теоретична-нормативна база функціонування форвардних угод

Згідно Цивільного Кодексу України, 2 розділу при укладенні форвардного біржевого контракту в цьому разі робиться застереження про ціну товару і строк його поставки. Продавець поставляє товар зі складу, одержує варант, сплачує страхування свого товару і його зберігання на складі. Коли строк поставки закінчується, продавець передає варіант покупцеві[14].

Згідно Податкового Кодексу України ст..14, усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами [7].  

Згідно постанови Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 26, ст. 197, який нині втратив чинність від 01.01.2013 підставою 2755-17, при цьому заключенні  форвардної операції покупець(продавець) форвардної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони форвардної угоди.  Розрахунки за форвардною  операцією  з  продукцією  сезонного виробництва здійснюються у термін,  що  перевищує  30  календарних днів з моменту укладення форвардної угоди.  

Розрахунки за  форвардною операцією  з  цінними  паперами  і валютними  цінностями  здійснюються  на  дату  реалізації   цінних паперів і валютних цінностей. Премія за придбання  форвардної  угоди  сплачується  під  час такого придбання. Теоретична база функціонування форвардних угод представлена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Теоретична база функціонування форвардних угод

Термін

Визначення

Нормативно-правовий акт

Форвард

Це - угоди, або угоди на строк, передбачають поставку наявного товару в майбутньому.

Цивільного Кодексу України

Форвардна операція

Це господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що  передбачає  придбання форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати продукцію сезонного  виробництва,  цінні  папери  або  валютні  цінності   у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на  дату укладення форвардної  угоди.

Постанова Верховної Ради України Про затвердження Правил застосування Закону країни"Прооподаткування прибутку підприємств" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 26, ст. 197, який нині втратив чинність.

Форвардний контракт

Це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Податкового Кодексу України ст..14

Форвардний контракт

Це стандартний  документ,   який засвідчує  зобов'язання  особи  придбати  (продати)  цінні папери, товари або кошти у  визначений  час  та  на  визначених  умовах  у майбутньому,  з  фіксацією  цін  такого  продажу під час укладення такого форвардного контракту[13].

Закон №283/97-ВР від 22.05.1997Верховна Рада України Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Заставна   закупівля

Це зарахування   до   державного продовольчого резерву об'єкта державного  цінового  регулювання  - предмета  застави у разі,  коли бюджетна позика та/або плата за її використання не були погашені у строк, передбачений договором[12].

Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»

Форвардна заставна закупівля

Це закупівля сільськогосподарської продукції у її виробників на підставі цивільних правочинів, відповідно до яких покупець зобов'язується сплатити сільськогосподарськомутоваровиробникові при укладенні правочину не менше 60 відсотків її вартості під заставу майбутнього урожаю.

 

Закону України «Про форвардну заставну закупівлю  сільськогосподарської продукції у дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств»

Згідно, Закону України «Про форвардну заставну закупівлю  сільськогосподарської продукції у дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств», який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції у дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств шляхом оформлення форвардних закладних. Метою цього Закону є надання підтримки дрібним і середнім сільськогосподарським підприємствам у залученні коштів для вирощування і реалізації сільськогосподарської продукції шляхом форвардної закупівлі вирощуваної ними сільськогосподарської продукції.

Стаття 2, говорить про те що, сільськогосподарський товаровиробник зобов'язується видати покупцеві при укладенні правочину форвардну заставну та у майбутньому в установлений строк передати сільськогосподарську продукцію у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти у сільськогосподарську продукцію у встановлений строк і сплатити за неї решту її вартості (ціни), визначеної таким правочином;

Форвардна заставна - товаророзпорядчий документ, що підтверджує факт укладення правочину щодо форвардної закупівлі сільськогосподарської продукції між сільськогосподарським товаровиробником та покупцем (заготівельником), визначає зміст зобов'язань сторін щодо вирощування, поставки та оплати сільськогосподарської продукції та є об'єктом цивільного обігу;

Моніторинг предмета застави за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції - діяльність держателів форвардних заставних, яка полягає у здійсненні спостереження за вирощуванням сільськогосподарської продукції - майбутнього урожаю, що виступає предметом застави за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції.

Згідно Статті 5. Про Порядок складання та посвідчення форвардних заставних: 1. Форвардна заставна складається на один вид сільськогосподарської продукції з зазначенням площі угідь, на яких вирощується заставлена рослинницька продукція.

2. Нотаріальне посвідчення форвардних заставних здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з врахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

3. Нотаріус, який посвідчує форвардну заставну, реєструє заставу сільськогосподарської продукції у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно Статті 8. Про Предмет застави майбутнього урожаю за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції

1. Предметом застави майбутнього урожаю за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції є посіви сільськогосподарських рослин з моменту укладення правочину щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції і до повного виконання його сторонами своїх зобов'язань по такому правочину.

2. Якщо майбутній урожай сільськогосподарського підприємства або земельна ділянка, на якій планується його виростити, перебувають у заставі, сільськогосподарське підприємство не може укласти щодо такого майбутнього урожаю правочин щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції.

Отже, форвардний контракт — це тверда угода, тобто угода, обов'язкова для виконання. Особа, яка зобов’язується поставити валюту за контрактом, відкриває коротку позицію, тобто продає форвардний контракт. Укладення контракту не вимагає від контрагентів яких-небудь витрат (якщо не брати до уваги можливі накладні витрати, пов’язані з укладенням угоди). Форварди можуть передбачати штрафні санкції за їх невиконання.  Форвардний контракт - це контракт, що укладається поза біржею. Оскільки, як правило, дана угода припускає дійсну поставку або купівлю відповідного активу, то контрагенти погоджують зручні для них умови. Тому форвардний контракт не є стандартним контрактом. У зв'язку з цим вторинний ринок для нього або дуже вузький, або взагалі відсутній, оскільки важко знайти яку-небудь третю особу, інтересам якої точно б відповідали умови форвардного контракту, укладеного виходячи з інтересів двох сторін. Таким чином, ліквідувати свою позицію за контрактом один із учасників, як правило, зможе лише за згоди свого контрагента.

1.2 Особливості запровадження форвардних закупівель в Україні

Про запровадження державних форвардних закупівель. Відповідно до статті 10 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"[15] Кабінет Міністрів України постановляє:

Запровадити державні форвардні закупівлі зерна.

Затвердити Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна, що додається.

Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 9 липня 2005 р. № 546 "Про затвердження Порядку надання бюджетних позик у межах режиму державних заставних закупівель зерна"[6].

Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Міністерством фінансів передбачити під час підготовки проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для формування державного інтервенційного фонду, зокрема для проведення Аграрним фондом державних форвардних закупівель зерна.

Порядок проведення державних форвардних закупівель визначає механізм проведення Аграрним фондом державних форвардних закупівель зерна  з метою формування державного інтервенційного фонду. Аграрний фонд проводить форвардні закупівлі за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробником контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Аграрний фонд здійснює форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю. Аграрний фонд оприлюднює через засоби масової інформації повідомлення про проведення форвардних закупівель, визначений обсяг таких закупівель та розмір мінімальної партії зерна. Проведення форвардних закупівель розпочинається не раніше ніж через десять днів від дати опублікування повідомлення.

Форвардні закупівлі передбачають придбання зерна у сільськогосподарських товаровиробників  на умовах авансового платежу в розмірі 50 відсотків вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення форвардного біржового контракту.

Остаточний розрахунок за контрактом проводиться за середньозваженими цінами рівноваги, що склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки, за вирахуванням середньозваженого відсотка за наданими строком до 12 календарних місяців кредитами банків, визначеного на підставі інформації, наданої Національним банком.

Строк поставки зерна та остаточного розрахунку визначається умовами контракту.  Форвардні закупівлі здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України та Законів України “Про державну підтримку сільського господарства України” і “Про зерно та ринок зерна в Україні”[15].

Обсяг форвардних закупівель визначається виходячи із загального обсягу формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду згідно з вимогами законодавства.

Товаровиробник, який виявив бажання продати зерно на умовах форвардних закупівель, подає Аграрному фонду заявку, форма якої встановлюється Мінагрополітики.

До заявки додаються такі документи:

  1.  довідка про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих сум, сплату яких розстрочено або відстрочено відповідно до законодавства;
  2.  довідка про відсутність простроченої заборгованості за будь-якими видами бюджетної позики, іншими кредитами, крім тих сум, сплату яких розстрочено або відстрочено відповідно до законодавства;
  3.  довідка про посівні площі об'єктів державного цінового регулювання за останні п'ять років та довідка про врожайність об'єктів державного цінового регулювання за останні п'ять років, видані управлінням агропромислового розвитку відповідної райдержадміністрації на підставі форм 4-сг та 29-сг;
  4.  копія статуту юридичної особи та у разі, коли статутом передбачена необхідність погодження (затвердження) вищим органом управління юридичної особи рішень виконавчого органу про укладення правочинів на певну суму, - оригінал рішення вищого органу управління щодо погодження (затвердження) укладення контракту та договору застави.

Укладення контракту здійснюється за наявності договору страхування на випадок знищення або пошкодження майбутнього врожаю та/або стандартного договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою від сільськогосподарських виробничих ризиків посівів озимих зернових сільськогосподарських культур на період перезимівлі від повної загибелі, укладеного відповідно до умов законодавства, та оригіналу або засвідченої копії платіжного доручення про сплату страхового внеску. 

Контракт оформляється у п'яти примірниках. Після укладення контракту товаровиробник подає до Аграрного фонду нотаріально засвідчений договір застави майбутнього врожаю між продавцем та покупцем або нотаріально засвідчений договір застави зерна, що перебуває у власності товаровиробника, або подвійне складське свідоцтво на зерно, що є предметом застави.

Укладений контракт Аграрна біржа передає Аграрному фонду для прийняття ним остаточного рішення щодо виплати авансу товаровиробнику в разі подання документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, та укладення договору складського зберігання зерна між Аграрним фондом та сертифікованим зерновим складом, який зазначений у заявці.

Для виплати авансу товаровиробникові Аграрний фонд подає Казначейству оригінал контракту. Виплата товаровиробникові авансу проводиться Казначейством на підставі оригіналу контракту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товаровиробника. Товаровиробник у день надходження авансу на поточний рахунок видає Аграрному фонду податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок з товаровиробником за умови виконання контракту в повному обсязі проводиться Аграрним фондом на підставі поданих йому таких документів:

  1.  складських документів на зерно, виписаних Аграрному фонду;
  2.  акта передавання-приймання на весь обсяг зерна;
  3.  картки аналізу зерна або посвідчення про його якість, виданого Держсільгоспінспекцією;
  4.  податкових накладних на залишок суми вартості зерна, не оплаченої за контрактом.

Доставка зерна до суб'єкта його зберігання здійснюється за кошти товаровиробника. У разі неможливості постачання товаровиробником зерна згідно з контрактом проведення остаточного розрахунку можливе лише після внесення до контракту відповідних змін. Для проведення остаточного розрахунку за контрактом Аграрний фонд подає Казначейству оригінал контракту, згідно з яким виплачувався аванс товаровиробнику, і акт приймання-передавання зерна в повному обсязі. Казначейство на підставі документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку, перераховує кошти на поточний рахунок товаровиробника у строк, визначений контрактом. Складення та подання фінансової звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку. Аграрний фонд щомісяця подає Мінагрополітики звіт про обсяг форвардних закупівель [4].

  1.  Начало формы

1.3 Аграрний фонд України, як спеціалізована установа підтримки сільгосптоваровиробників шляхом форвардних закупівель

Агрáрний фóнд — державна спеціалізована бюджетна установа, уповноважена Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. Утворений відповідно до норм Закону України «Про державну підтримку сільського господарства»[12]. Займає важливе місце у підтримці рівноваги на ринку сільськогосподарської продукції. Має за кінцеву мету сприяння задоволенню потреб населення і забезпеченню продовольчої незалежності України, запобігання ускладненням та необґрунтованому зростанню цін на ринках об'єктів державного цінового регулювання[5].  

Пріоритетним завданням Аграрного фонду є формування державного інтервенційного фонду — державного запасу окремих видів сільськогосподарської продукції, який повинен гарантувати продовольчу безпеку держави. Наповнення державного інтервенційного фонду відбувається шляхом здійснення інтервенційних заходів, таких як спотові та форвардні закупівлі. Закупівлі здійснюються за цінами, не нижче мінімальних гарантованих, що забезпечує сільгосптоваровиробникам належний рівень ефективності виробництва. 

Державний інтервенційний фонд використовується для мінімізації цінових коливань на відповідних ринках шляхом поставки сировини та продуктів її переробки. Аграрний фонд ініціює визначення переліку об'єктів державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період, тобто тих видів сільськогосподарської продукції, на які, в разі необхідності, буде спрямовуватися державна підтримка[7].  

На сьогодні держава продовжує фінансувати аграріїв шляхом укладання форвардних контрактів, чим займаються Аграрний фонд та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Наразі Аграрний фонд вже спрямував виробникам зерна 923 мільйона гривень, а ДПЗКУ – 130 мільйонів гривень. «Держава активно долучилася до фінансової допомоги аграріям через механізм форвардних закупівель Аграрного фонду та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Так, на сьогодні аграрії зобов’язалися за форвардними контрактами поставити Аграрному фонду майже 1 мільйон 100 тисяч тонн зерна. Наразі виробникам вже спрямовано 923 мільйона гривень» повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк[11].

Державна продовольчо-зернова корпорація України законтрактувала понад 310 тисяч тонн зерна. І аграріям вже надійшло майже 130 мільйонів гривень. Крім того, у такий спосіб Державна продовольчо-зернова корпорація України виконує свої зобов’язання в межах Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства.

Згідно Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»[12],  аграрна  біржа  -  юридична  особа,  створена  згідно із Законом України "Про товарну біржу",  яка підпадає під регулювання  норм  такого  закону  і статей 279-282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) та надає послуги суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів щодо сільськогосподарської продукції,  товарних деривативів,   базовим   активом   яких   є   сільськогосподарська продукція,  іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними.

Для укладання договору доручення з брокером Аграрної Біржі потрібно:

  1.  Статут підприємства.
  2.  Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи-підприємця або Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
  3.  Свідоцтво платника ПДВ.
  4.  Протокол про обрання директора, якщо посада виборна; або рішення (наказ) про призначення; у випадку підписання представником – нотаріально посвідчена довіреність.
  5.  Паспорт та ідентифікаційний код керівника або представника за довіреністю.
  6.  Заявка на укладання договору поставки зерна врожаю 2014 року.

Продовольча зернова корпорація  профінансувала аграріїв в обсязі 4 млрд. гривень в бюджеті поточного року на підтримку розвитку підприємств АПК  8,1 млрд. грн., 2 млрд. з них - Аграрному фонду на формування резерву продовольчого зерна, щоб держава могла не превентивними методами, а економічною інтервенцією стабілізувати і фізичну потребу зерна на внутрішньому ринку, і цінову[8]. 

Відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”[12], Методики визначення мінімальної та максимальної інтервенційної ціни об'єкта державного цінового регулювання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 159, державна  аграрна  інтервенція  -  продаж  або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному  ринку з метою забезпечення цінової стабільності.

Згідно, Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”[12], ціна рівноваги це -  ціна,  яка  встановлюється внаслідок  досягнення  рівноваги  між  ціною  пропозиції  та ціною попиту і зазначається у зареєстрованому біржовому договорі. Мінімальні та максимальні інтервенційні ціни представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Мінімальні та максимальні інтервенційні ціни  на об’єкти державного цінового регулювання у 2013/2014 маркетинговому періоді

Об'єкт державного цінового регулювання

Мінімальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість)

Максимальна інтервенційна ціна (з урахуванням податку на додану вартість)

Пшениця м'яка групи "А":

 

 

1 класу

2021,00

2470,00

2 класу

1841,00

2250,00

3 класу

1736,00

2122,00

Пшениця м'яка групи "Б":

4 класу

1667,00

2037,00

5 класу

1480,00

1809,00

Пшениця м'яка 6 класу

1437,00

1756,00

Пшениця тверда:

1 класу

2181,00

2688,00

2 класу

1925,00

2371,00

3 класу

1813,00

2232,00

4 класу

1786,00

2199,00

5 класу

1529,00

1880,00

Жито:

1 класу

1601,00

1957,00

2 класу

1525,00

1864,00

3 класу

1453,00

1776,00

Ячмінь:

 

 

1 класу (для продовольчих цілей)

1725,00

2108,00

2 класу (для виробництва солоду у спиртовому виробництві)

1600,00

1955,00

3 класу (для кормових цілей)

1567,00

1916,00

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 181 “Про затвердження переліку об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2013-2014 роках”

1. Внесення змін в додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 червня 2013 року № 394 “Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2013/2014 маркетинговому періоді”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2013 року за № 1135/23667, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Департаменту економічного розвитку аграрного ринку (Саблук В.П.) забезпечення подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ  чинний з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покладено на заступника Міністра Давиденка В.М. [4]. Отже, можна сказати що, зацікавлені продавати майбутній урожай за форвардними контрактами, як правило, ті аграрії, які відчувають гострий дефіцит в обігових коштах для належного проведення весняно-польових та інших сільгоспробіт, тобто йдеться про малі та середні підприємства, таким чином вони можуть наперед покрити свої виробничі витрати.

 Натомість ціни, які пропонує уряд за форвардними контрактами великим господарствам, невигідні. Наприклад, виробники очікують, що в нинішньому році з відміною експортних квот ціни на зерно зростатимуть. То навіщо отримувати гроші за частину майбутнього врожаю, якщо потім цю частину можна продати набагато дорожче. «Дрібні та середні виробники, котрі мають проблеми з обіговими коштами, зацікавленні скористатися такою програмою. Відгуки аграріїв засвідчують, що вони вважають форвардну програму однією з найбільш корисних серед програм державної підтримки». 

РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика  підприємства.

           Підприємство ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» - це державне підприємство дослідного господарства. Господарства досліджують для того, щоб підвищити його рівень ефективності, розширити спеціалізацію, та вийти на новий, більш серйозний та ширший рівень виробництва. Впровадити нові сорти насіння, а також удосконалити вирощування старих.

ДП «ДГ«Ізвєстія»НААН» є основною базою для проведення науково-дослідних робіт, містить інформацію про час створення підприємства, місце знаходження, предмет діяльності, розмір статутного фонду, механізм розподілу прибутку, органи управління. Впровадження нових сортів сільськогосподарських культур, підвищення якості добрив і впровадження новітніх  технологій  сприяє отриманню високих виробничих та економічних результатів. Впровадження нових сортів і сучасних технологій забезпечує їх постачання на світовий ринок. Рентабельним виробництво робить вирощування високоякісних сортів зернових та олійних культур, оптимізація структури посівних площ та зміна сівозміни.

Таблиця 2.1

Динаміка складу та структури земельного фонду ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки

Угіддя

2010 рік

2011 рік

2012 рік

 

Площа,

Структура,

Площа,

Структура,

Площа,  

Структура,

 

га

%

га

%

га

%

Всього сільськогосподарських    угідь

6619

100

7150

100

6614

100

Із них    рілля

5801

87,6

5801

81,1

5801

87,7

Інші землі

818

12,4

1349

18,9

813

12,3

Аналіз даних таблиці 2.1 «Динаміка складу та структури земельного фонду» показав те що, протягом досліджуваного періоду з 2010 по 2012 роки структура сільськогосподарських угідь не змінилась, окрім 2011 року, де в структурі угідь інших земель стало більше на 531 га.

Таблиця 2.2

Показники забезпеченості підприємства основними фондами

і ефективності їх використання  за 2010-2012рр.

Показники

2 010р.

2 011р.

2 012р.

Відхилення 2012р. від 2010р

(+;-)

(%)

Вартість валової продукції, тис.грн

6216

12841

13810

7594

222,17

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн

96372,5

95334

94396,5

-1976

97,95

Коефіцієнт зношення

0,68

0,71

0,73

0,05

107,35

Коефіцієнт придатності

0,32

0,29

0,27

-0,05

84,38

Фондовіддача, грн.

0,28

0,56

0,32

0,04

114,29

Фондомісткість, грн

3,6

1,8

3,2

-0,4

88,89

За даними таблиці 2 визначили забезпеченість підприємства основними фондами. Вартість валової продукції у 2012 році порівняно з 2010 роком збільшилась на 7594 тис. грн., середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2012 році зменшилась на 1976 тис. грн. порівняно з 2010 роком чи на 2,05%.  Коефіцієнт зношення у 2012 році порівняно з 2010 збільшився на 7,35%, що становить 0,05 коефіцієнт придатності у 2012 році на 0,05 менше від 2010 року, тобто на 5,7%, що говорить про не цілком раціональне використання основних засобів підприємства.

Фондовіддача у 2012 році зросла на 0,04, що становить 114,29%,тобто план перевиконали на 14,29%. Фондомісткість у 2012  році порівняно з 2010 роком, знизилась на 0,4, що становить 88,89% тобто у 2012 році було менше використано основних виробничих фондів для виробництва однієї гривні продукції.

Таблиця 2.3

Показники ефективності використання оборотних засобів ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення 2007 року від 2005 року

(+;-)

(%)

Виручка від реалізації, тис.грн

7057

18164

11702

4645

165,8

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн

8556,5

11273,5

13225,5

4669

154,6

Наявність  оборотних коштів

7553

9961

4331

-3222

57,3

Потреба в оборотних коштах

-93096

-92539

-84095

9001

90,3

Надлишок (брак оборотних коштів)

100649

102500

88426

-12223

87,9

Коефіцієнт оборотності

0,8

1,6

0,9

0,1

107,3

Коефіцієнт завантаження

1,2

0,6

1,1

-0,1

93,2

Тривалість одного обороту, днів

443

227

413

-30

93,2

Рентабельність оборотних коштів,%

43

24

33

-19

76,7

Відповідно таблиці 3 наявність оборотних коштів у 2012 році зменшилась порівняно з 2010 роком на 42,7%,  потреба в оборотних коштах також зменшилась на 9,7%, а надлишок оборотних коштів зменшився на 9,3%, що говорить про можливість покрити поточну потребу в оборотних коштах власними засобами тобто наявність у достатній кількості власних оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності за досліджуваний період збільшився на 7,3%, що говорить про збільшення кількісті оборотів на 0,1 у 2012 році порівняно з 2010 роком. Коефіцієнт завантаження зменшився на 6,8%, тобто на 0,1 оборотних коштів авансовано в 1 грн реалізованої продукції стало меньше. Тривалість одного обороту зменшився на 30 днів у 2012 році порівняно з 2010 роком,  коефіцієнт рентабельності оборотних коштів у 2012 році зменшився на 19 чи на 23,3%, порівняно з 2010 роком.

Таблиця 2.4

Показники забезпеченості підприємтсва фінансовими ресурсами за 2010-2012рр.

Показники

2010рік

2011рік

2012 рік

Відхилення 2012 р. від 2010 р.

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Власні

103318

97,5

104953

97,8

98202

90,9

-5116

-6,6

Залучені

2631

2,5

2313

2,2

9776

9,1

7145

6,6

Всього

105949

100

107266

100

107978

100

2029

100,0

Відповідно таблиці 4, показники забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами  у 2012 році власні ресурси підприємства зменшились на 5116 тис.грн. чи на 6,6% порівняно з 2010 роком, залучених ресурсів збільшилось на 7145 тис. грн. чи на 6,6%. Отже, підприємство у 2012 році забезпечене фінансовими ресурсами більше ніж у 2010 році на 2029 тис. грн.

2.2 Аналіз фінансових результатів підприємства

Фінансовий стан підприємства характеризує взаємодію всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства[16].

Прибуток  показує кінцевий фінансовий  результат від застосування всіх виробничих ресурсів підприємства і визначається порівнянням одержаного доходу та собівартості реалізованої продукції. Розглянемо результат формування прибутку від операційної діяльності в господарстві  ДП «ДГ«Ізвєстія»НААН» за досліджуваний період (табл..5).

Таблиця 2.5

Формування прибутку ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» від операційної діяльності за 2012 рік

Види продукції

Реалізація продукції (робіт, послуг)

У фізичній масі, ц

Собівартість 1 ц

Ціна ралізації, 1 ц

Собівартість тис.грн

Доход тис. грн

Прибуток від діяльності

Продукція рослинництва

х

х

х

15462

11702

-3760

Пшениця озима

29770

181,12

137,86

5392

4104

-1288

Кукурудза на зерно

1083

172,67

96,03

187

104

-83

Ячмінь озимий

230

160,87

113,04

37

26

-11

Ячмінь ярий

12105

367,45

124,58

4448

1508

-2940

Просо

11

90,91

90,91

1

1

0

Соняшник

17069

223,15

292,64

3809

4995

1186

Ріпак озимий

1327

343,63

368,50

456

489

33

Продукція тваринництва

х

х

х

751

203

-548

Свині

120

5133,33

1383,33

616

166

-450

інше

х

х

х

135

37

-98

Продукція сільського господарства - всього

х

х

х

16248

11961

-4287

З огляду на таблицю 5, рентабельні культури тільки соняшник і ріпак озимий, тобто дохід від цих культур більший ніж їхня собівартість.

Фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства. Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості[16]. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності підприємства, розглянемо таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових результатів ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН»   за 2010 -2012рр., тис. грн..

Показники

Роки

Відхилення

2 010р.

2 011р.

2 012р.

2 011р.

2 012р.

Абсол.

%

Абсол.

%

Доход від реалізації продукції

13297

27854

15761

14557

209,48

-12093

56,58

Податок на додану вартість

2321

4053

2483

1732

174,62

-1570

61,26

Чистий доход від реалізації продукції

11606

23801

13278

12195

205,07

-10523

55,79

Собівартість реалізованої продукції

8953

19444

14028

10491

217,18

-5416

72,15

Валовий прибуток

2653

4357

750

1704

164,23

-3607

17,21

Інші операційні доходи

1172

1426

1536

254

121,67

110

107,71

Адміністративні витрати

1316

2408

2166

1092

182,98

-242

89,95

Витрати на збут

157

615

1651

458

391,72

1036

268,46

Інші операційні витрати

837

913

1113

76

109,08

200

121,91

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

1515

1847

 -

332

121,91

-1847

0,00

збиток

 -

- 

4114

0

0,00

4114

0,00

Інші фінансові доходи

5

17

 

12

340,00

-17

0,00

Фінансові результати від операційної діяльності до оподаткування: прибуток

1520

1864

- 

344

122,63

-1864

0,00

збиток

 -

- 

4114

0

0,00

4114

0,00

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток

1520

1864

 -

344

122,63

-1864

0,00

збиток

 -

- 

4114

0

0,00

4114

0,00

Надзвичайні:

 -

- 

- 

0

0,00

0

0,00

витрати

373

 -

1260

-373

0,00

1260

0,00

Чистий прибуток

1147

1864

 -

717

162,51

-1864

0,00

збиток

 -

- 

5404

0

0,00

5404

0,00

З огляду на таблицю 6, можемо проаналізувати фінансові результати ДП «ДГ «Ізвєстія» за 2010-2012 роки. Отже, у 2012 році дохід від реалізації продукції зменшився на 43,4%, ПДВ на 38,7%, валовий прибуток на 82,8%, порівняно з 2011 роком, відповідно. В свою чергу витрати на збут збільшились у 2,6 рази. Таким чином робимо висновок, що 2012 рік порівняно з 2011 роком  погіршив показники фінансових результатів підприємства.

2.3.Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Отже проаналізуємо фінансовий стан ДП «ДГ «Ізвєстія»НААН» (табл..7)

 Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення 2012 року від 2010 року

(+;-)

(%)

Групування активів балансу

105949

107266

107978

2029

101,9

А1

336

24

75

-261

22,3

А2

4199

4561

3723

-476

88,7

А3

5668

7759

10309

4641

181,9

А4

95746

94922

93871

-1875

98,0

Групування пасивів балансу

105949

107266

107978

2029

101,9

П1

2650

2383

9776

7126

368,9

П2

0

0

0

0

0,0

П3

0

0

0

0

0,0

П4

103299

104883

98202

-5097

95,1

Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю, фінансовою стійкістю, ліквідності оборотних засобів, тобто з врахуванням часу, необхідного для перетворення оборотних засобів в грошові кошти і цінні папери.

Отже, для визначення ліквідності балансу ДП «ДГ «Ізвєстія»  слід порівняти підсумки згрупованих активів та пасивів. Баланс досліджуваного підприємства частково ліквідний тому що, А1   <=   П1 за всі 3 роки.

Показники фінансового стану підприємства — система показників що використовується для аналізу фінансового стану підприємства, розглянемо таблиця 2.8.

Таблиця 2.8

Показники фінансового стану підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки

Показники

Значення показника

Відхилення 2012 р. від 2010 р.  

2010

2011

2012

+/-

%

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,11

0,01

0,01

-0,1

9,09

2. Коефіцієнт загальної ліквідності

3,87

5,34

1,44

-2,43

37,21

3. Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності, автономії)

0,97

0,98

0,91

-0,06

93,81

4. Коефіцієнт структури капіталу (фінансування)

0,03

0,02

0,09

0,06

у 3 р.

З огляду на таблицю 8, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 році порівняно з 2010 роком зменшився на 0,1, в свою чергу коефіцієнт загальної ліквідності зменшився на 2,43, тобто зменшилась готівка, кошти на рахунках в банках і легко реалізовані оборотні ресурси підприємства. Коефіцієнт фінансової стійкості підприємства низький через падіння виручки у 2012 році, зменшення прибутку, фінансування у 2012 році збільшилась на 0,06, тобто у 3 рази. Одним із найпоширеніших видів аналізу є аналіз фінансових коефіцієнтів. Фінансові коефіцієнти доволі популярні серед інвесторів та фінансових аналітиків, оскільки їх легко обчислити на підставі даних фінансових звітів підприємств. Однак особливістю цього виду аналізу є те, що обраховані коефіцієнти, їх цінність залежать від достовірності й повноти інформації, поданій у фінансовій звітності[16]. Коефіцієнти допомагають правильно оцінити ситуацію, ставити запитання, і дають відповіді на них (табл..9)

Таблиця 2.9

Аналіз фінансового стану підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки

Показники

Значення показника

Відхилення 2012 від 2010

2010

2011

2012

+/-

%

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,69

0,71

0,73

0,04

105,95

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,94

1,7

0,38

-0,56

40,43

Чистий оборотний капітал (тис. грн.)

7572

10013

4331

-3241

57,20

Коефіцієнт платоспроможності

0,97

0,98

0,91

-0,06

93,81

Коефіцієнт фінансування

0,03

0,02

0,10

0,0734

386,72

Коефіцієнт оборотності активів

0,13

0,11

0,22

0,09

169,23

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

9,78

5,8

4,09

-5,69

41,82

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

5,82

2,16

4,02

-1,8

69,07

Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)

63

169

91

28

144,78

Строк погашення кредиторської заборгованості (днів)

37

63

89

51

239,12

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

1,62

1,12

1,98

0,36

122,22

Коефіцієнт оборотності основних засобів

0,33

0,28

0,57

0,24

172,73

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,13

0,11

0,23

0,1

176,92

Коефіцієнт  рентабельності активів

0,02

0,01

0,02

0,00

100,00

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,02

0,01

0,02

0,00

100,00

Коефіцієнт рентабельності діяльності

0,16

0,10

0,08

-0,08

48,15

Коефіцієнт рентабельності продукції

0,30

0,40

0,27

-0,03

89,86

Отже, щоб виявити слабкі і сильні сторони діяльності підприємства, розробити систему заходів по подальшому вдосконаленню його фінансової діяльності треба провести оцінку фінансового стану підприємства. Таким чином, у 2012 році порівняно з 2010 роком коефіцієнт зносу основних засобів збільшився на 0,04, коефіцієнт швидкої ліквідності зменшився на 0,56, що в свою чергу негативно вплинуло на оборотний капітал, він зменшився на 3241, відповідно. Коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства у 2012 році зменшився на 0,08, що в свою чергу привело до зменшення коефіцієнта рентабельності продукції на 0,03, порівняно з 2010 роком. Тобто, у 2012 році підприємство через низку причин не  використало  свій потенціал, що призвело до погіршення фінансового стану всього підприємства.

2.4 Система оподаткування підприємства

Система оподаткування - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету, внесків у державні цільові фонди, що стягуються в установленому порядку. Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості. Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин. Використання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні сторони, так і недоліки. При цьому необхідно враховувати особливості визначення валового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів. Отже, розглянемо основні платежі до бюджету  ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» (табл..10) З огляду на таблицю 10, можна зробити висновок, що  підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування сплачує ФСП, який нині замінює для сільськогосподарських підприємств сплату податку на прибуток підприємств, земельного податку,  збору за спеціальне використання води,  збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності Отже, підприємство реалізує сільськогосподарської продукції більше ніж 75%.

Таблиця 2.10

Аналіз динаміки показників основних платежів до бюджету ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» за 2010-2012 роки  тис.грн

Вид платежу

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення

(+,-)

%

ПДВ

2765

2321

4053

1288

146,6

ЄСВ

728

1104

1620

892

222,5

ФСП

39336,7

40150,2

39336,7

0

100

ПДФО

673718,15

673718,15

673718,15

0

100

Отже, фіксований сільськогосподарський податок для ДП «ДГ «Ізвєстія» є важливим інструментом стимулювання виробництва, який надає змогу раціонально використовувати землю шляхом запровадження нової техніки, якісних добрив, першокласного насіння.

Таким чином фінансовий стан підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія»НААН» задовільний, тому що має стійку ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість, а саме характеризується ефективним розміщенням ресурсів, достатньою фінансовою стійкістю у зв’язку з сприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту сільськогосподарської  продукції підприємства.

РОЗДІЛ 3

ФОРВАРДНІ ОПЕРАЦІЇ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

3.1 Сучасний стан форвардних закупівель в Україні.

Форвардні закупівлі – одна з програм державної підтримки сільського  господарства, участь в якій приймають виключно сільгосптоваровиробники.

Держава фінансує аграріїв шляхом укладання форвардних контрактів, чим займаються Аграрний фонд та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».  

Аграрний фонд здійснює авансування за біржовими договорами поставки зерна врожаю 2014 року за умови проведення страховими компаніями передстрахового огляду посівів озимини та підтвердження сплати сільгосптоваровиробниками страхового платежу. 25 листопада п.р. Аграрний фонд отримав перші акти огляду посівів, що підтверджують прийняття на страхування 4 000 га озимини, а також здійснив авансування  підприємствам-контрагентам на загальну суму 10,7 млн. гривень. Протягом двох тижнів з моменту запровадження закупівель зерна майбутнього врожаю, сільгосптоваровиробниками заявлено на реалізацію для потреб держави 150 тис. тонн зерна врожаю 2014 року.

В структурі заявленого зерна переважає озима пшениця – 80%, частка ячменю складає 15%, решта – жито. На сьогодні виявили бажання прийняти участь 75 виробників зерна, з яких найбільш активними є аграрії Кіровоградської, Вінницької, Івано-Франківської та Запорізької областей. Авансові виплати надходитимуть контрагентам за умови проведення страховими компаніями передстрахового огляду посівів озимини. Якщо природно-кліматичні умови (покриття полів снігом) не дозволятимуть здійснити зазначені огляди, контрактацію зерна в поточному році буде призупинено. 1 листопада сільгосптоваровиробникам сплачено 59 млн грн в рамках розрахунку за проведення форвардних закупівель зерна врожаю 2013 року. Прослідкуємо динаміку виробництва зернових в Україні за 2000-2013 роки, адже форвардні державні закупівлі на пряму пов’язані з валовим збором урожаю кожного року і зацікавлені в його підвищенні, рис.3.1

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

Рис. 3.1 Виробництво зернових в Україні за 2000-2013 роки

Розглянемо, динаміку державних форвардних закупівель зернових за 2011-2013 роки, рис.3.2.

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

Рис. 3.2 Середній обсяг форвардних закупівель зернових в Україні за 2011-2013 роки

Отже, для підтримки обсягу державних форвардних закупівель зернових в Україні, проаналізуємо обов’язкові стандарти якості урожая на 2014 рік, таблиця 3.1.

Таблиця 3.1

Обов’язкові стандарти якості урожая 2014 року

Вид ТМЦ

Показник якості

Згідно договору

І клас

ІІ клас

ІІІ клас

ІV клас

Пшениця

( ДСТУ 3768-2010)

Вологість, %,

 

13,5

13,5

13,5

Сміттєва домішка, %,

 

1,0

1,0

1.0

Зернова домішка, %,

 

5,0

6,0

6.0

Клоп черепашка, %,

 

3,0

3,0

3.0

Ячмінь

( ДСТУ 3769-98)

Вологість, %,

 

 

14,0

 

Сміттєва домішка, %,

 

 

3,0

 

Зернова домішка, %,

 

 

15,0

 

Клоп черепашка, %,

 

 

3,0

 

Жито

( ДСТУ 4522-2006)

 

Вологість, %,

14,0

14,0

14,0

 

Сміттєва домішка, %,

1,0

1,0

1,0

 

Зернова домішка, %,

4,0

5,0

5,0

 

Клоп черепашка, %,

3,0

3,0

3,0

 

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

Таблиця 3.2

Розмір мінімальної інтервенційної ціни, передплати та знижки з однієї тонни

Об’єкт державного цінового регулювання

Мінімальна інтервенційна ціна (з ПДВ),
грн

Розмір передплати за 1 тонну,
грн

Сума знижки з
1 тонни при остаточному розрахунку, грн

Пшениця м’яка 4 класу

1 667,00

833,50

113,36

Жито 1 класу

1 601,00

800,50

108,87

Жито 2 класу

1 525,00

762,50

103,70

Жито 3 класу

1 453,00

726,50

98,80

Ячмінь 3 класу

1 567,00

783,50

106,56

Овес 1 класу

2 640,00

1320,00

179,52

Овес 2 класу

2 420,00

1210,00

164,56

Овес 3 класу

2 200,00

1100,00

149,60

Просо 1 класу

2 750,00

1375,00

187,00

Просо 2 класу

2 500,00

1250,00

170,00

Просо 3 класу

2 250,00

1125,00

153,00

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

Форвардні закупівлі засвідчують зобов'язання щодо придбання товару на організованому аграрному ринку у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту. Ціна фіксінгу представлена як середньозважена ціна, що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі, представлена в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Середньозважені ціни фіксінгу за результатами 3-х останніх торгових сесій на організованому аграрному ринку станом 06.12.2013

Область

Ціни з урахуванням ПДВ, грн/тонну

Пшениця м´яка                                            Жито

Ячмінь

1 класу

2 класу

3 класу

1 класу

2 класу

3 класу

1 класу

ДСТУ 3768-2010                               ДСТУ 4522-2006

ДСТУ 3769-98

АР Крим

1618,12

1603,52

1560,64

1345,74

1228,17

1170,52

1480,47

Вінницька

1618,12

1602,23

1550,68

1345,74

1228,17

1170,52

1530,39

Волинська

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Дніпропетровська

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Донецька

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Житомирська

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Закарпатська

1618,12

1550,64

1470,6

1345,74

1228,17

1170,52

1300,17

Запорізька

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Ів-Франківська

1618,12

1550,64

1470,6

1345,74

1228,17

1170,52

1300,17

Київська

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Кіровоградська

1618,12

1602,23

1550,68

1345,74

1228,17

1170,52

1530,39

Луганська

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Львівська

1618,12

1550,64

1470,6

1345,74

1228,17

1170,52

1300,17

Миколаївська

1618,12

1603,52

1560,64

1345,74

1228,17

1170,52

1480,47

Одеська

1618,12

1603,52

1560,64

1345,74

1228,17

1170,52

1480,47

Полтавська

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Рівненська

1618,12

1550,64

1470,6

1345,74

1228,17

1170,52

1300,17

Сумська

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Тернопільська

1618,12

1600,37

1540,63

1371,38

1229,9

1170,68

1458,59

Харківська

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Херсонська

1618,12

1603,52

1560,64

1345,74

1228,17

1170,52

1480,47

Хмельницька

1618,12

1578,05

1550,76

1345,74

1228,17

1170,52

1440,34

Черкаська

1618,12

1578,05

1550,76

1345,74

1228,17

1170,52

1440,34

Чернівецька

1618,12

1550,64

1470,6

1345,74

1228,17

1170,52

1300,17

Чернігівська

1618,12

1550,36

1450,22

1290,94

1225,28

1170,46

1458,59

Джерело:http:/www.af.gov.ua/-Кабінет Міністрів України, Аграрний фонд

 Форвардні закупівлі передбачають придбання зерна майбутнього врожаю на організованому аграрному ринку для потреб державного інтервенційного фонду у визначений час та на визначених умовах з поставкою у майбутньому. Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 736 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2012 р. № 879)[8].

Отже, форвардні закупівлі зерна врожаю 2014 року:

  1.  пшениця 2-4 класів,
  2.  жито 1-3 класів,
  3.  ячмінь 3 класу врожаю 2014 року.

Загальний обсяг закупівель становитиме 1,2 млн. Тонн зерна.

Мінімальна запропонована партія зерна для:
- пшениці – не менше 100 тонн,
- жита        – не менше  50 тонн,
- ячменю   – не менше 100 тонн
.

Обмеження щодо участі у програмі державних форвардних закупівель зерна:

1. Мають право прийняти участь виключно сільгосптоваровиробники;

2. Сільгосптоваровиробник повинен бути платником податку на додану вартість.

3. Поставка зерна має бути здійснена на сертифіковані зернові склади, які внесено до переліку рекомендованих Мінагрополітики України та з яким Аграрним фондом укладено договір складського зберігання [9]. 

4. Відсутність негативної історії виконання зобов’язань за державними програмами, які проводилися Аграрним фондом у попередніх роках.

Таким чином форвардний механізм закупівлі у виробників використовуватиметься для забезпечення продуктової безпеки країни, уникнення цінового коливання на продовольчі товари та квотування сільгосптоварів.

Зацікавлені продавати майбутній урожай за форвардними контрактами, як правило, ті аграрії, які відчувають гострий дефіцит в обігових коштах для належного проведення весняно-польових та інших сільгоспробіт, тобто йдеться про малі та середні підприємства, таким чином вони можуть наперед покрити свої виробничі витрати. Відгуки аграріїв засвідчують, що вони вважають форвардну програму однією з найбільш корисних серед програм державної підтримки.

Держава активно залучилася до фінансової допомоги аграріям через механізм форвардних закупівель Аграрного фонду та Державної продовольчо-зернової корпорації України,  фонд направив сільгоспвиробникам шляхом укладання угоди на форвардне постачання продовольчої пшениці більше мільярда гривень. Продовжує фінансування аграріїв через механізм форвардних закупівель і Державна продовольча зернова корпорація.

Отже, Україна має потенціал для подальшого нарощування врожайності зернових культур. Перш за все, за рахунок підвищення якості посівного матеріалу і широкого застосування передових агротехнологій. Так, вітчизняні аграрії вже зібрали 85% ранніх зернових, а це майже 27 млн. тонн. Примітно, що врожайність зернових цього року на 4,8 центнера з гектара вища, ніж минулого року. Зараз вона становить 29,5 центнера з гектара. Важливим у цьому сенсі є механізм введення мінімальних цін на зерно.

Таким чином держава контролює питання зберігання і збуту аграріями зерна та доцільність продовження практики зняття надлишкової пропозиції внутрішнього ринку зерна. І як, висновок можна сказати що, форвардні закупівлі передбачають придбання товару на організованому аграрному ринку для потреб державного інтервенційного фонду у визначений час та на визначених умовах з поставкою у майбутньому, що в свою чергу підтримує  сільгоспвиробників та забезпечує контроль з боку держави.

3.2  Механізм проведення форвардних операції на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН».

Проведемо розрахунок форвардних угод на основі даних досліджуваного  підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН». Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Украгропром» з одного боку та сільськогосподарський товаровиробник зерна ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» з іншого заключають форвардний контракт, за яким продавець зобов’язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов’язується прийняти його у кількості, строки та за ціною передбачених цим Контрактом, керуючись ст.ст. 655-693 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94 – ВР, який нині втратив чинність від 01.01.2013, підстава 2755-17, Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної форми деривативів» та іншими нормативними актами, які регулюють зазначені правовідносини, уклали даний форвардний контракт. Базовим активом за цим Контрактом виступає пшениця фуражна 5-6 класу власного урожаю, чи набута Продавцем в інший не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 3768, технічні умови представлені в таблиці 3.2

Таблиця 3.4

Технічні умови на базовий актив – товар пшениця

Показники

Смітна домішка

Вологість

Зернова домішка

Натурна вага

Пшениця

3%

13,50%

10%

720 г/л

Отже, як ми бачимо форвардний контракт передбачає виконання певних технічних умов, які узгоджені між покупцем і продавцем, щодо якості товару. Але попри ці деталі, ще існують обов’язкові умови, які обговорюються і записуються в контракті, в першу чергу це вартість і кількість товару, представлені в таблиці 3.3.

Поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 200 EXW сертифіковані ВАТ «Веселівський елеватор», чи «Мелітопольський елеватор». Кінцевий строк поставки встановлюється сторонами, поставка вважається здійсненою в момент підписання Акта приймання-передавання Товару на базисі поставки.

Ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження Товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі Товару Продавцем у власність Покупця. Ціна однієї тони Товару в заліковій вазі на базисі поставки EXW відповідно до умов цього Контракту, встановлюється сторонами у сумі 750.00 гривень у тому числі ПДВ 20% - 125.00 гривень. Встановлена ціна Товару є твердою і не підлягає перегляду за будь-яких обставин, протягом дії цього Контракту. До ціни товару входить: вартість доставки на Елеватор, приймання і зберігання Товару і вартість послуг Елеватора по переоформленню Товару на Покупця. Загальна вартість цього Контракту складає 4134750.00 гривень, є кінцевою і зміні не підлягає.

Таблиця 3.5

Вартість контракту

Форвардний контракт заключений 09.03.2010

Базовий актив

Кількість, т.

Ціна 1 т.грн.

Вартість контракту, грн.

Поставка

Пшениця

5513

1500.00

8269500

EXW

Рекомендований форвардний контракт за ціною 2013 року

Пшениця

5513

1500.00

8269500

EXW

 

Отже, рекомендована ціна на 2013 році  однієї тони Товару в заліковій вазі на базисі поставки EXW відповідно до умов цього Контракту, встановлюється сторонами у сумі 1500.00 гривень у тому числі ПДВ 20% - 250.00 гривень. Встановлена ціна Товару є твердою і не підлягає перегляду за будь-яких обставин, протягом дії цього Контракту. До ціни товару входить: вартість доставки на Елеватор, приймання і зберігання Товару і вартість послуг Елеватора по переоформленню Товару на Покупця. Загальна вартість цього Контракту складає 8269500.00 гривень, є кінцевою і зміні не підлягає.

Оплата вартості товару проводиться на умовах 100% попередньої оплати траншами за таки графіком:

  1.  Перший транш в розмірі 60% вартості товару у строк до 30 листопада 2012 року;
  2.  Другий транш в розмірі 20% вартості товару у строк до 31 березня 2013року;
  3.  Третій транш в розмірі 20% вартості товару у строк до 15 червня 2013 року.

Розрахунок по оплаті наведений в таблиці 3.4. Оплата проводиться у гривнях в безготівковій формі  шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, відкритий у відділені банку «Райффайзен Банк Аваль». Зобов’язання Покупця, щодо оплати Товару вважається виконаними з моменту списання останнього траншу з розрахункового рахунку Покупця. Продавець у день надходження кожного траншу на свій поточний рахунок видає Покупцю податкову накладну на відповідну суму.

Таблиця 3.6

Оплата контракту траншами % від загальної вартості,  за рекомендованою ціною 2013 року форвардного контракту

Оплата

60%

20%

20%

1 транш

4961700

 

 

2 транш

 

1653900

 

3 транш

 

 

1653900

Гарантії Продавця:

  1.  Продавець, гарантує, що майнові права на Товар, на момент укладання цього Контракту, нікому не продані, не подаровані, іншим чином не відчужені, вільні від вимог третіх осіб, не знаходяться під заставою, арештом або забороною, судового позову по відношенню до Товару не існує.
  2.  На момент підписання цього Контракту Продавець є єдиним власником майнових прав на Товар. У забезпечення виконання зобов’язань Продавця за цим Контрактом, протягом 60 днів з моменту його укладання. Сторони укладають нотаріально посвідчений договір застави урожаю майбутнього періоду, або нотаріально засвідчений договір застави зерна, що перебуває у власності Продавця, або Продавець передає Покупцеві подвійне складське свідоцтво на зерно, яке знаходиться, на момент укладання даного Контракту, на зберіганні на сертифікованому зерновому складі.

Отже, ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» 9 вересня 2010 року заключило форвардний контракт з ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» на урожай 2011 року пшениці фуражної 5-6 класу, домовившись між собою у письмовій формі. Таким чином, форвардні контракті вигідні сільськогосподарським підприємствам, тому що забезпечують реалізацію продукції тобто це своєрідний ринок збуту за встановленої ціни, яка звичайно задовольняє обох сторін.

Таблиця 3.7

Аналіз діяльності підприємства

Пшениця

Фактична структура 2012 року

Рекомендований варіант на 2013 рік

Відхилення рекомендованого варіанту до фактичного (+/-)

Валовий збір, ц

43948

74421

30473

Собівартість, тис.грн.

3828

6308

2480

Виручка тис.грн.

5671

9345

3674

Прибуток

1843

3037

1194

Підприємство ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» завчасно отримує більшу половину вартості продукції і вже може ці гроші пускати в оборот, тобто закуповувати нові сорти, засоби для захисту рослин, добрива. Для аналізу покажемо наскільки можна збільшити ефективність підприємства за рахунок різних чинників а саме, як  використати гроші отримані за рекомендованою ціною 2013 року за форвардним контрактом, таблиця 3.5.

Таким чином, з огляду на таблицю 5 ми бачимо фактичну структуру підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН», та рекомендуємо свій варіант підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок  підвищення урожайності, що в свою чергу збільшить виручку і в конечному рахунку збільшить прибуток. Урожайність ми пропонуємо підвищити за рахунок внесення інноваційного добрива «ЯРОС» за гроші отримані від форвардного контракту, а саме кошти за 1 транш у сумі 4961700 грн., розрахуємо препарат і його вартість, таблиця 6.

Таблиця 3.8

Розрахунок в препараті і його вартість

Культура

Норма витрати, л/га

Вартість, 1 л/грн

Потреба на всю площу, л/га

Площа, га

Витрати на всю площу, грн.

Пшениця озима

5

33

5645

1129

186285

Отже, з огляду на дану таблицю маємо такі показники, на пшеницю потрібно 5645 л.,  вартість якого 33 грн. і на закупівлю якого знадобиться 186285 грн..Дійсно на закупівлю добрива «ЯРОС» знадобиться  доволі велика сума коштів, але незважаючи на це при внесенні цього добрива урожайність повинна збільшитись у 2 рази. Щоб перевірити чи буде ефективним внесення цього добрива розрахуємо додаткову кількість продукції при внесенні добрива.

Таблиця 3.9

Додаткова кількість продукції при застосуванні добрива «ЯРОС»

Культура

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Відхилення "+" "-"

факт

план

факт

план

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Пшениця

1129

38,9

65,9

43948

74421

+27

+30473

Таким чином, можна сказати, що при впровадженні добрива «ЯРОС» урожайність пшениці збільшиться з 38,9 ц/га до 65,9 ц/га,  що в свою чергу призведе до збільшення валового збору на 30473ц..

Таким чином,  ми рекомендуємо підприємству ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН», заключати форвардні контракти тому що:

  1.  За рахунок грошей від першого траншу в сумі 4961700 грн, які отримані вже в листопаді підприємство має змогу за ці гроші підвищити урожайність майбутнього урожаю.
  2.  Збільшити валовий збір майбутнього урожаю на 30473ц.. за рахунок введення нового добрива, і як наслідок розрахуватись з ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» на 5513 тон пшениці.  А так як ми збільшили валовий збір, то після розрахунку по форвардному контракті, у розпорядженні підприємства залишиться  74421 – 55130 = 19291 ц. пшениці на складі.

І як, висновок до 3 розділу можна сказати що, форвардні валютні контракти укладаються на первинному ринку за стандартною формою, що відповідає чинному законодавству України.

Первинним продажем форвардного  контракту вважається така угода купівлі-продажу контракту, якій не передує інший форвардний контракт, однією із сторін якого виступав покупець (продавець) цього контракту, і його предмет: сума іноземної валюти, дати поставки та здійснення платежу, що збігаються з цим форвардним контрактом.

За умови первинного продажу форвардного валютного контракту підлягають заповненню такі реквізити:

- номер контракту;

- місце й дата укладення;

- офіційні назви та реквізити сторін;

- вид і сума валюти, що є предметом укладення контракту;

- відсоткові ставки та курс валюти контракту;

- дати платежу й поставки валюти;

- інші реквізити, що визначають права та відповідальність сторін.

Зміни й доповнення до форвардного валютного контракту оформлюються у письмовій формі та від моменту підписання е невід'ємною частиною цього форвардного контракту.

Продаж або передача зобов'язань за форвардним валютним контрактом іншим особам здійснюється продавцем лише за згоди покупця форвардного валютного контракту будь-коли до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту.

Зміни до форвардного валютного контракту вносяться покупцем чи продавцем контракту в разі погодження обох сторін контракту. У змінах до форвардного валютного контракту вказуються:

- номер і дата укладення контракту, до якого вносяться зміни;

- порядковий номер і дата внесення змін до контракту;

- реквізити і назва попереднього покупця (продавця) форвардного валютного контракту та особи, якій переходять його повноваження;

- ціна продажу форвардного валютного контракту;

- умови реалізації форвардного валютного контракту;

- дата поставки, строк здійснення платежу.

Згідно з Правилами розірвання угоди за форвардним валютним контрактом може бути здійснене в разі відмови від означеної угоди однієї зі сторін і згоди іншої сторони або в разі, передбаченому чинним законодавством України. Претензії щодо виконання форвардного валютного контракту можуть бути пред'явлені лише емітентові цього форвардного валютного контракту.

3.3 Основні напрямки удосконалення механізмів форвардних державних  закупівель сільськогосподарської продукції

 

Необхідність прийняття даного закону продиктована несприятливим економічним середовищем для здійснення виробничої діяльності дрібними і середніми сільськогосподарськими товаровиробниками, що не дозволяє їм вести прибуткове господарство. Несприятливість економічного середовища, в якому діють дрібні і середні сільськогосподарські підприємства, значною мірою обумовлена недостатністю державної підтримки їх діяльності. На жаль, в Україні впродовж останніх 20 років ігнорується сформульоване видатним  економістом ХІХ століття Карлом Марксом у відомій праці "Капітал" положення про те, що середній рівень прибутку на капітал, вкладений у сільськогосподарське виробництво, є значно нижчим, ніж рівень прибутку на капітал, вкладений у промисловість та інші сфери виробничої діяльності людини... 

Законопроектом створюється реальна можливість залучення дрібними і середніми сільськогосподарськими товаровиробниками коштів посередників – заготівельників сільськогосподарської продукції фінансових ресурсів останніх на вигідних умовах – фактично на умовах безвідсоткового кредиту під заставу майбутнього, але вже закладеного урожаю сільськогосподарських культур.

 Натомість посередники – заготівельні структури отримують гарантію поставки їм вирощеної сільськогосподарської продукції, гарантію звернення стягнення на майно виробника у випадку не поставки такої продукції, а також можливість відчуження права на отримання сільськогосподарської продукції шляхом відчуження товаророзпорядчого документа – форвардної заставної.

Законопроектом передбачено, що право на залучення коштів заготівельників на початковому етапі вирощування сільськогосподарської продукції мають надійні у економічному та юридичному відношенні аграрні формування - дрібні та середні сільськогосподарські підприємства, які займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва протягом 3-х років, а також мають на праві власності, праві постійного користування, праві оренди чи емфітевзису земельну ділянку (земельні ділянки) сільськогосподарського призначення для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції, які посвідчені у встановленому законом порядку. Покупцями (заготівельниками) сільськогосподарської продукції за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції можуть є особи, які мають право здійснювати закупівлю і реалізацію сільськогосподарської продукції відповідно до чинного законодавства України[10].

Законопроект містить також вимоги щодо форми та змісту форвардних заставних. Згідно з ним, форвардні заставні складаються у письмовій формі на бланку, підписуються сторонами форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції та підлягають нотаріальному посвідченню. Крім того, форвардні заставні складаються у двох примірниках, один з яких зберігається в справах особи, що вчиняє нотаріальні дії з їх посвідчення та реєстрації, а інший - передається покупцеві (заготівельнику) сільськогосподарської продукції. За бажанням сільськогосподарського підприємства йому може бути надана посвідчена копія форвардної заставної, яка не є об"єктом цивільного обігу.

Законопроектом визначено, що предметом застави майбутнього урожаю за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції є посіви сільськогосподарських рослин з моменту укладення правочину щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції і до повного виконання його сторонами своїх зобов’язань по такому правочину. А якщо майбутній урожай сільськогосподарського підприємства або земельна ділянка, на якій планується його виростити, перебувають у заставі, сільськогосподарське підприємство не може укласти щодо такого майбутнього урожаю правочин щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції[10].

Законопроект містить також досить гнучкі, обопільно вигідні положення щодо якості сільськогосподарської продукції, яка є предметом форвардної заставної закупівлі, та порядку вирішення спорів щодо її якості. Так, згідно з законопроектом, якість сільськогосподарської продукції як предмета застави за форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції визначається сільськогосподарським підприємством та покупцем (заготівельником) сільськогосподарської продукції за взаємною згодою,  виходячи з ДСТ, технічних умов, технологічних регламентів, класифікаторів, чинних на день укладення правочину щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції. А у випадку якщо сільськогосподарське підприємство не отримало урожай сільськогосподарської продукції у розмірі, визначеному форвардною заставною закупівлею сільськогосподарської продукції, то він може запропонувати покупця (заготівельника) поставити, за його згодою, сільськогосподарську продукцію іншої якості або ж іншу вирощену ним сільськогосподарську продукцію. Нарешті, законопроект передбачає, що формули перерахунку кількості сільськогосподарської продукції у випадку поставки сільськогосподарської продукції іншої якості визначаються за згодою сторін.  Важливе місце у законопроекті займають положення, присвячені визначенню порядку відчуження форвардних заставних. За загальним правилом, форвардні заставні можуть відчужуватися їх держателями іншим особам, які набувають прав покупця (заготівельника) відповідної сільськогосподарської продукції. Передача прав за форвардною закладною здійснюється шляхом вчинення на ній передавального надпису «Відступлено», з зазначенням нового покупця (заготівельника) сільськогосподарської продукції, підписанням сторонами правочину щодо форвардної заставної та скріпленням підписів їх печатками. Нарешті, відчуження форвардних заставних підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для посвідчення правочинів, з врахуванням особливостей, встановлених цим Законом. А нотаріус, який здійснив посвідчення правочину щодо відчуження форвардної заставної, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів направити повідомлення про відчуження форвардної заставної сільськогосподарському підприємству.

Отже безперечно, основним завданням законопроекту є забезпечення виконання умов правочину щодо форвардної заставної закупівлі сільськогосподарської продукції обома їх сторонами. Тому законопроект містить цілий розділ ІІІ, який детально врегульовує порядок виконання своїх зобов‘язань за форвардною заставною як сільськогосподарським підприємством, так і покупцем сільськогосподарської продукції (заготівельником)[10].

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В ході даного дослідження було розглянуто теоретичні засади функціонування форвардних операцій, а саме:

  1.  теоретично-нормативно база функціонування форвардних угод;
  2.  особливості запровадження форвардних закупівель в Україні
  3.  заключення форвардних контрактів на підприємстві ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН» ;
  4.  механізм державного впливу і контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств через державні форвардні закупівлі.

Отже, ми зясували, що згідно Цивільного Кодексу України,  форвард це - угоди, або угоди на строк, які передбачають поставку наявного товару в майбутньому. Форвардна операція є угодою, при якій платежі проводяться у встановлений термін за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді. Форвардний механізм закупівлі у виробників використовуватиметься для забезпечення продуктової безпеки країни, уникнення цінового коливання на продовольчі товари та квотування сільгосптоварів. На сьогодні держава продовжує фінансувати аграріїв шляхом укладання форвардних контрактів, чим займаються Аграрний фонд та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Відповідно до поставлених завдань ми проаналізували фінансовий стан досліджуваного підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія»НААН» і дійшли до висновку, що він цілком задовільний, тому що має стійку ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість, а саме характеризується ефективним розміщенням ресурсів, достатньою фінансовою стійкістю у зв’язку з сприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту сільськогосподарської  продукції підприємства.

Відповідно до завдань ми проаналізували форвардні контракти досліджуваного підприємства ДП «ДГ «Ізвєстія»НААН» і дійшли до висновку, що підприємству ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН», вигідно заключати форвардні контракти тому що: за рахунок грошей від першого траншу в сумі 4961700 грн, які отримані вже в листопаді підприємство має змогу за ці гроші підвищити урожайність майбутнього урожаю.

Відповідно до завдань ми проаналізували сучасний стан форвардних закупівель, і дійшли до висновку, що нині найбільші обсяги форвардних закупівель вже здійснено у господарствах Рівненської, Сумської, Київської, Полтавської, Вінницької та Харківської областей. «Середній лот закупівель становив 740 т, що свідчить про охоплення програмою здебільшого середніх та дрібних виробників. Форвардна програма отримала максимально широку географію, адже заявки на укладення форвардних контрактів надійшли від аграріїв з 378 (з існуючих 476) районів усіх без винятку 24 областей України та АР Крим.

Таким чином, із всього вище сказаного, ми вважаємо форвардну програму однією з найбільш корисних серед програм державної підтримки сільгосптоваровиробників, тому що сільськогосподарські підприємства, які відчувають гострий дефіцит в обігових коштах для належного проведення весняно-польових та інших сільгоспробіт, мають змогу наперед покрити свої виробничі витрати через механізм заключення форвардних контрактів. І останнє, цей механізм забезпечує контроль і підтримку з боку держави сільськогосподарські підприємства, що в свою чергу продовольчу безпеку всієї  держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Http://pzcu.gov.ua/ua/press/news/item/102
  2.  Http://af.gov.ua/uk/2013-02-18-10-32-48/forvard2013.html
  3.   Http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/736-2007-п
  4.   Http://af.gov.ua/uk/2013-02-18-10-32-48/forvard2013.html
  5.   Постанова Кабінету Міністрів України  від 16 травня 2007 р. № 736  (у редакції постанови Кабінету Міністрів України  від 24 вересня 2012 р. № 879)
  6.   Офіційний вісник України, 2005 р., № 28, ст. 1622
  7.    Http://consulado.ukrbcn.com/documents/agroucr.pdf.
  8.  Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 червня 2013 року № 394
  9.  Податковий Кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112)
  10.   Верховній Раді України проект Закону України "Про форвардну заставну закупівлю сільськогосподарської продукції у дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств" (№1059 від  12.12.2012 р.)
  11.   http//www.silskivisti.kiev.ua  
  12.  ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну підтримку сільського господарства України ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 49, ст.527 )( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2657-IV ( ref::2657-05::2657-05:: ) від 16.06.2005 ). 
  13.   Закон №283/97-ВР від 22.05.1997, Верховна Рада України Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
  14.  Цивільне право України. Частина перша [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. 1. Борисова та ін.]; За ред. проф. Ч. Н. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. — Харків: Право, 2000. — 368 с.
  15.   Закон України Про зерно та ринок зерна в Україні, 2002, №35, ст.258
  16.  Підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. — 6-те вид., перероб. та допов. — К.: КНЕУ, 2006. — 552 с.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60225. КРІЗЬ ПЕКЛО АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ 679.5 KB
  Слайд 11 Втрати За уточненими даними всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік КДБ 576 чоловік МВС 28 чоловік загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше...
60226. Берегині рідного краю 551.5 KB
  1 учень. Щасливі мої письма що в рученьках твоїх бувають ніж мої очі що тебе не оглядають. Слайд 3 1 учень Трагічно склалися взаємини між юною Кочубеївною та гетьманом. 1 учень Тут доречні слова письменника Богдана Лепкого...
60227. Як Берізка листя роздарувала 125.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з творами українських письменників, які описували красу осені. Удосконалювати вміння виразно, правильно, інтонаційно читати та розказувати текст, співати пісні, танцювати.
60229. Свято «Чаювання – родинна традиція» 142.5 KB
  Розширити уявлення учнів про напій який виготовляють люди а саме чай. Сьогодні чай називають напоєм №1. Чай це прекрасний корисний напій який тамує спрагу знімає втому додає бадьорості підіймає настрій.
60230. Поспішайте робити добро! 47.5 KB
  Мета: формувати уявлення дітей про моральні якості людини – доброту, доброзичливість; проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; удосконалювати уміння аналізувати власні вчинки...
60231. Милосердя і доброта - людства два крила 517.5 KB
  Навчальна:дати визначення поняттю «добро». На основі християнської та загальнолюдської моралі формувати в учнів риси людяності допомогти тим, хто в біді; наголосити на важливості гармонії виховання у сімї та школі.
60233. Інтелектуальний турнір «Ігри ерудитів» 175 KB
  МЕТА: розвивати логічне мислення, кмітливість вміння та навички розмірковувати, робити висновки; розвивати інтерес до математики, фізики та інформатики через гру; виховувати свідоме відношення до набування знань, які допомагають перемагати, бути першим.