86837

Розвиток сенсорних здібностей молодших дошкільників на заняттях з малювання

Курсовая

Педагогика и дидактика

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку.

Украинкский

2015-04-11

233 KB

10 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 35

ДЗ„ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

 

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра дошкільної та початкової освіти

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю дошкільників»

на тему: «Розвиток сенсорних здібностей молодших дошкільників на заняттях з малювання»

Студентки 4 курсу  групи ДО

напряму підготовки «Дошкільна освіта»

Пінчак А.С.

Керівник

Крюкова О.І.

Національна шкала ________________    

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

                                                                    Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                            (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                     ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                               ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали

м.Старобільск -  2014 рік

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ1. Теоретичні основи сенсорного розвитку молодших дошкільників на заняттях з малювання……………………………………………………………..5

1.1. Значення малювання для сенсорного розвитку молодших дошкільників та питання дитячого малюнку в психолого-педагогічній літературі …………………………………………………………………...5

1.2.  Особливості проведення занять з малювання в молодшій групі…8

1.3. Вплив нетрадиційних технік малювання на сенсорний розвиток молодших дошкільників………………………………………………….16

Розділ2. Практичні матеріали за темою дослідження……………………….21

2.1. Розробки занять з малювання на розвиток сенсорних здібностей............................................................................................21

2.2. Система завдань з використанням нетрадиційних технік малювання……………………………………………………………….28

2.3. Рекомендації для батьків щодо розвитку навичок малювання у дітей…………………………………………………………………….31

Висновки……………………………………………………………………..32

Список використаних джерел…………………………………………….34

ВСТУП

  Актуальність дослідження. Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

 Зі сприймання предметів і явищ оточуючого світу починається пізнання. Всі інші форми пізнання – запам’ятовування, мислення, уява – будуються на основі образів сприймання, є результатом їх переробки. Тому нормальний розумовий розвиток неможливий без опори на повноцінне сприймання.

В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Оволодіння знаннями і вміннями з усіх областей вимагає постійної уваги до зовнішніх якостей предметів, їх обліку та використання, тому важливо, щоб все це відбувалося під розумним педагогічним керуванням дорослих. Ось тут на допомогу і приходить сенсорне виховання - послідовне планомірне ознайомлення дитини з сенсорною культурою людства.

Завдання сенсорного виховання - навчити дошкільників точно, повно і розчленовано сприймати предмети, їх властивості і відношення (колір, форма, величина, розміщення у просторі, висота звуків тощо). Без такого навчання сприймання дитини тривалий час буде поверховим, фрагментарним, не створюватиме необхідних основ для загального розумового розвитку, не формуватиме спостережливість, мислення, мовлення, не відбуватиметься повноцінне засвоєння знань і навичок тощо.

  Окремою ланкою сенсорного виховання є виховання на заняттях з малювання, які мають велике значення для всебічного розвитку дітей. Заняття з малювання в дошкільному закладі можуть і повинні стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом мистецтва,  забезпечувати емоційно-образне сприйняття дійсності, розвивати сенсорні здібності, формувати естетичні почуття та уявлення, розвивати образне мислення та уяву, вчити дітей створювати зображення, Тому постає ряд запитань:

        Які засоби та методи сенсорного виховання на заняттях з малювання є найбільш ефективними?

        Як навчити дитину сприймати красу оточуючого світу?

        Які умови необхідні для ефективної творчої роботи?

        Як виховати творчу особистість?

   Значення сенсорного виховання для майбутнього навчання та розвитку  дитини важко переоцінити, саме тому не виникає сумнівів щодо актуальності вивчення питання сенсорного розвитку молодших дошкільників на заняттях з малювання.

 Закон України «Про дошкільну освіту» орієнтує педагога на формування особистості кожної дитини, розвиток її творчої спрямованості, розкриття потенційних можливостей при збереженні дитячої субкультури та визначенні унікальної ролі дошкільного дитинства в становленні особистості.

 Базовий компонент дошкільної освіти виходить з того, що в центрі уваги педагога має бути дитина – її інтереси, можливості, прагнення, очікування. Все це означає, що реальною має стати практика визнання пріоритету дитячого буття – творчого, насиченого, інтенсивного, піднесеного, що проявляється, зокрема, на заняттях з малювання.

   Вивченням проблеми сенсорного розвитку та сенсорного виховання займалися багато видатних вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів, таких як: О. Усова, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова, Я.-А. Коменський та інші.

  Проблема дитячого малюнка розкрита в психологічних дослідженнях В. Кирієнка, М. Волкова, Б. Сазонтьєва, Є. Ігнатьєва, а також у багатьох педагогічних працях, серед яких найфундаментальнішими можна назвати дослідження Г. Лабунської, Є. Фльоріної, Н. Сакуліної.

  Існують й більш свіжі дослідження та новації з питань сенсорного розвитку на заняттях з малювання, які є менш розповсюдженими в  використанні.

  Протиріччя.  Відсутність можливості у вихователів ознайомитися з новими дослідженнями з питань сенсорного розвитку на заняттях з малювання, користуватися рекомендаціями щодо якнайкращого планування та організації цих занять та впровадження нових методів роботи з дітьми.

  Об’єкт дослідження: сенсорний розвиток молодших дошкільників.

  Предмет дослідження: сенсорний розвиток молодших дошкільників на заняттях з малювання.

  Мета дослідження: дослідити психолого-педагогічні умови та особливості ефективної організації  та проведення занять з малювання для молодших дошкільників.

 Завдання дослідження:

  1.  Проаналізувати літературу з даного питання.
  2.  Дослідити психолого-педагогічні умови та особливості ефективної організації  та проведення занять з малювання для молодших дошкільників.
  3.  Дослідити сучасні методи та прийоми малювання для молодших дошкільників.
  4.  Розробити заняття з малювання для молодших дошкільників.

  Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури за темою дослідження; аналіз передового педагогічного досвіду.

  Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, додатків, списку використаних джерел.

Розділ1. Теоретичні основи сенсорного розвитку молодших дошкільників на заняттях з малювання

  1.  Значення малювання для сенсорного розвитку молодших дошкільників та питання дитячого малюнку в психолого-педагогічній літературі

  Сенсорне виховання, спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, є основою пізнання світу, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання в значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто, від того, наскільки абсолютно дитина чує, бачить, відчуває навколишнє.
     Проблема сенсорного розвитку та виховання дітей завжди була в центрі уваги багатьох психологів і педагогів. У кінці XIX - початку XX ст. проблема сенсорного розвитку та виховання привертала пильну увагу В.М. Бехтерєва, П.Ф. Каптерева, І.А. Сікорського, Є.І. Тихеєвої.  Видатні педагоги – Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали сенсорний розвиток як одну с основних сторін дошкільного виховання. Особливий інтерес до цієї проблеми проявляла і М.М. Манасеіна.

 Марія Михайлівна Манасеіна, спираючись на новітні досягнення медицини, фізіології, використовуючи численні праці зарубіжних авторів, розробила оригінальну концепцію сенсорного розвитку та виховання.

 Визнаючи важливу роль перших років у житті дитини, М. Манасеіна вважала, що основна увага батьків і вихователів повинна бути спрямована на розвиток розумових здібностей дітей головним чином через розвиток органів чуття.

  Важливим представляється Марії Михайлівні розвиток «колірного зору», вона доводить: малюки далеко не відразу набувають здатності розрізняти кольори. Спочатку вони можуть розпізнати тільки світло і темряву, потім жовтий колір, далі червоний, фіолетовий і т.д.

  У сенсорному розвитку та вихованні дитини М.М. Манасеіна не забувала і за виховну функцію занять з малювання, які не тільки розвивають зір, руки, відчуття форми, кольору, а й привчають дитину вникати в усі подробиці, зокрема, сприяють розвитку уваги і спостережливості.
     Проблеми сенсорного розвитку і виховання дошкільників є центральними в творчості Є.І. Тихеєвої.  Єлизавета Іванівна Тихеєва - яскравий, талановитий педагог, яка створила оригінальну російську систему дошкільного виховання. Можна сміливо стверджувати, наскільки високий внесок Є.І. Тихеєвої в педагогічну науку.

 Загальновідомо: сенсорний розвиток пов'язаний не тільки з формуванням розумових здібностей дитини, розвитком його промови, він має сильний вплив на становлення естетичних і моральних почуттів. Сутність естетичного виховання Тихеєва бачила в частому сприйнятті художніх образів. Сприймаючи красу, «розлиту» навколо нього, відзначала вона, дитина мало-помалу стає чуйним цінителем прекрасного. А для цього необхідно розвивати його смак на кращих зразках живопису, музики, живого художнього слова. У свою чергу естетичні враження повинні народжувати в дитині доброту. З усіх почуттів, що дають найбільш яскраві враження і, отже, благотворно впливають на моральне становлення дитини, підкреслювала Тихеєва, перше місце належить зору і слуху. Слух, і які спираються на нього мова і мислення, перебувають у нерозривній єдності з духовним розвитком дитини. За допомогою зору і слуху малюк знайомиться з красою навколишнього світу, а культ краси - могутній союзник моральності.

 Марія Монтессорі  розглядала сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості: без розвинутих органів чуття не може бути інтелекту і вихованої людини. Чуттєве сприймання є основою розумового і морального життя.  Система сенсорного виховання М. Монтессорі була високо оцінена С. Русовою, яка сама розглядала розвиток органів чуття як перший крок до самостійної свідомості дитини. Це підкреслила й О. Усова, вона відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття.

  Нагадаємо, що сенсорний розвиток – це чуттєве сприйняття світу, іншими словами, сприйняття за допомогою органів чуття: зору, слуху, дотику, нюху. А на заняттях з малювання молодші дошкільники постійно приводять в дію свої органи чуття, коли малюють пальчиками чи просто вчаться тримати пензлика, коли слухають музичний супровід чи голос вихователя, коли споглядають твори живопису чи красу навколишнього світу, а потім цю красу передають на папері.

  Малювання - це створення зображення на площині за допомогою формоутворювальних плям, ліній та кольору. З усіх видів зображувальної діяльності дитяче малювання найбільш вивчене. Інтерес до нього з'явився у 80-ті роки ХІХ ст., а вивчення дитячого малюнка триває і досі. Проаналізувавши велику кількість дитячих малюнків, дослідники визначили стадії розвитку малювання у дитини, причини, які спонукають її малювати.

  Наприклад, О.Бакушинський розглядав дитячий малюнок з позиції мистецтвознавця, історика, педагога. Він стверджував, що джерелом дитячої творчості є біологічні чинники і розвивається вона не під впливом пізнання навколишнього світу, а під впливом накопиченого родового досвіду, інстинкту.

  О. Бакушинський розглядав дитячий малюнок з погляду його художніх особливостей, відзначав руховий ритм як організаційне начало в малюнку, яке допомагає дитині поступово засвоїти простір аркуша ритмічними мазками, штрихами. Він виокремлював колір у малюнку як один із яскравих художньо-виразних засобів, звертав увагу на його орнаментальне значення у створенні композиції візерунка. За основу брав руховий і зоровий досвід дитини, залежність розвитку дитячої творчості від розвитку рухів і рухових відчуттів у пізнанні та відображенні світу.

  У психологічній науці радянського періоду ця проблема розкрита в дослідженнях В. Кирієнка, М. Волкова, Б. Сазонтьєва, Є. Ігнатьєва, а також у багатьох педагогічних працях, серед яких найфундаментальнішими можна назвати дослідження Г. Лабунської, Є. Фльоріної, Н. Сакуліної. У цих працях розкриваються глобальні проблеми дитячого малюнка.

  Є. Фльоріна розглядає, зокрема, проблему дитячої зображувальної творчості. У дитячому малюнку вона вивчає його характерні особливості (своєрідність ліній, форми, кольору, розміщення на аркуші), звертає увагу на специфіку цих рис, притаманних малюванню дошкільнят, пропонує періодизацію дитячого малювання: дозображувальний період, процесуальний (до 4 років), згодом - період реалістичного зображення (до 7 років).

  Н. Сакуліна, досліджуючи в 60-70-ті роки ХХ ст. дитяче малювання, зробила висновок, що важливо насамперед формувати у дітей уявлення про такі властивості предмета, як колір, просторове розміщення, величина, маса, рух, які пізніше допоможуть дитині створити це зображення. Тут дослідниця підходить до аналізу предметів з погляду їхніх сенсорних властивостей, детально зупиняючись на засвоєнні їх дитиною. Н. Сакуліна розглядає також дитячі малюнки з погляду їхньої художньої виразності, особливу увагу звертає на подвійне ставлення дітей до кольору: як прикраси і як засобу виразності малюнка.

 Дослідження Т .Комарової показало, що питання техніки малювання не можна розглядати у відриві від створення зображення, образу; не можна їх зводити до простих чи складніших вправ. Різні навички, які належать до техніки малювання, по-різному інтегруються в уміння і відіграють важливу роль у створення і зображення. Вивчення «ручної вмілості» як одного з компонентів зображувальної діяльності, що експериментально досліджувалося Т.Комаровою, спрямоване переважно на формування сенсомоторних здібностей до малювання (регуляції малювальних рухів).

  Вивчаючи становлення образу в малюванні дітей раннього і молодшого дошкільного віку, Т. Казакова з'ясувала, що діти півтора-двох років під час зображення явищ навколишньої дійсності здатні оволодіти елементарними виразними засобами: ритмом, кольором, лінією, формою. Різноманітність окреслень форм, їхніх лінійних контурів, краса колірних поєднань відповідно до тла паперу колірними плямами загалом надають виразності малюнкам дітей. Вони навчаються способів зображення, характерних для реалістичного малюнка.

  У низці психологічних досліджень дається характеристика процесу малювання у дошкільнят. Так, М. Волков розглядає у своїх дослідженнях проблеми сприймання предмета і малюнка, кольору, композиції в діяльності дорослого художника та дитини. В. Кирієнко та Б. Сазонтьєв основну увагу у своїх дослідженнях приділяють проблемі розвитку зображувальних здібностей, вивченню особливостей їхнього формування. Найповніше дошкільний вік розглядається Є. Ігнатьєвим з погляду вдосконалення деяких сторін малювання в умовах певним чином побудованого навчання, спостереження за процесом поетапного створення дитиною зображення предметів методом зрізів.

   Генезис зображувальної діяльності дитини (на матеріалі малюнка) найповніше вивчений В. Мухіною. Вона розглядає малювання як форму засвоєння дитиною соціального досвіду. Автора цікавить психологічний аспект зображувальної діяльності дитини (розвиток малюнка як специфічного знака, зображувальні засоби, якими користується дитина для вираження свого ставлення до намальованого).

  Т. Лазарь вивчала специфіку виразних засобів у різних видах малювання. Групуючи засоби, дослідниця виокремлює один із них як домінантний у кожному виді малювання. Так, у предметному малюванні головним вважає лінію, за допомогою якої створюється форма, різноманітність цих форм (круглих, прямокутних, їхнє поєднання), у сюжетному - композицію; в декоративному - колір. Таке виокремлення засобів виразності може бути умовним, оскільки в кожному виді малювання всі засоби перебувають у єдності.

  Отже, короткий аналіз досліджень з дитячого малювання показав, що цей вид образотворчої діяльності привертає найбільшу увагу художників, психологів, педагогів і має різні аспекти вивчення. Психологи переважно розглядають малювання з погляду розвитку у дитини логічного мислення, сенсорних здібностей, засвоєння соціального досвіду. Дослідження педагогів спрямовані на вивчення окремих видів малювання (предметного, сюжетного. декоративного), навчання дітей засобів художньої виразності малюнка.

1.2.Особливості проведення занять з малювання в молодшій групі

  У дитячому садку малювання займає провідне місце в навчанні дітей образотворчому мистецтву і включає три види: малювання окремих предметів, сюжетне і декоративне. Кожному з них властиві специфічні завдання, які визначають програмовий матеріал і зміст роботи. Основне завдання навчання малюванню - допомогти дітям пізнати навколишню дійсність, розвинути у них спостережливість, виховати відчуття прекрасного і навчити прийомам зображення, одночасно здійснюється ще одне важливе завдання-сенсорний розвиток дітей. 

Малювання окремих предметів

  Художник, зображаючи предмет, йде від нарису основної форми. Дошкільникові, особливо 3-4-річному, важкий такий шлях зображення. Він не може уявити весь предмет цілком в співвідношеннях всіх його частин. Для нього простіше малювати предмет послідовно, частина за частиною. Такий спосіб полегшує роботу дитини - закінчивши одну частину, він згадує або бачить на натурі, яка випливає далі, і промальовує її. Поступово необхідно навчити дітей починати малюнок від загального нарису, оскільки в роботі по частинах є своя складність, що ускладнює передачу правильної форми - виділення головних частин і другорядних, їх пропорційних співвідношень і розташування в просторі.

  Загальними завданнями навчання малюванню окремих предметів, для всіх вікових груп є наступні:

  •  навчити зображенню форми і будови предмета, передачі пропорційних співвідношень частин, змін у зв'язку з нескладним рухом;
  •  навчити зображенню деяких характерних деталей, що роблять зображення виразним, образним;
  •  передавати колір предмета у відповідності з його змістом і характером образу;
  •  розвивати технічні навики в малюванні олівцями, фарбами та іншими матеріалами.

  Діти третього року життя по своєму фізичному і психічному розвитку здатні до набуття найпростіших навичок у малюванні. Дослідження образотворчої діяльності дітей молодшого дошкільного віку показали, що дитина вже на другому році життя (звичайно, за умови навчання) може правильно тримати олівець, кисть; рухи, вироблені при малюванні, збігаються із загальним ритмом рухів, які інтенсивно розвиваються в цьому віці. Проте вони більшою мірою ще мимовільні і проведення ліній не контролюється зором.

  З дитиною другого року життя вже можливо спеціальне навчання навичкам зображення, так як вона прагне відтворювати дії вихователя, супроводжувані поясненнями.

 При постановці завдань навчання малюванню враховується, що у дітей дворічного віку малий досвід, відсутні знання і вміння, недостатньо розвинені рухи руки. Тому основні завдання в першу чергу пов'язані із загальним виховним впливом на дітей.

 Отже, завдання навчання в першій молодшій групі наступні:

  •  викликати інтерес до процесу малювання як діяльності, дає результат;
  •  ознайомлення з матеріалами для малювання (олівцями, фарбами) і прийомами користування ними;
  •  навчити розуміння малюнка дорослого як зображення предмета;
  •  навчити прийомам проведення прямих, округлих ліній і замкнутих форм.

  За структурою програма для цієї групи відрізняється від програми для наступних віків тим, що не має поквартального розподілу матеріалу. Закріплення певних навичок йде на протязі всього року навчання. Перше заняття малюванням починається зі знайомства з папером, олівцем. Педагог пояснює, що ці матеріали відрізняються від відомих дітям предметів - іграшок, різних речей. Олівцями можна виробляти різні дії: папір був чистим, від рухів олівцем на ньому з'явилися сліди. Один кінець олівця залишає сліди, інший - ні. Якщо слабо натискати на нього, слідів на папері не видно, якщо натискати сильно, папір буде рватися. Таке пояснення і наочний показ приваблює маленької дитини до малювання, отримання зображення, хоча він поки не розуміє, що сліди на папері можуть щось позначати. Педагог повинен використовувати інтерес дитини до матеріалу, але в той же час враховувати, що малюк може надовго захопитися грою з олівцями (розкладає їх, стукає ними тощо).

  Таким чином, освоюючи накреслення найпростіших образотворчих форм, використовуючи яскраві, барвисті тони, дитина привчається знаходити схожість з предметами навколишньої дійсності, починає усвідомлювати образотворчі можливості матеріалів і самостійно використовувати отримані уміння при зображенні інших предметів.

  Діти четвертого року життя вже розуміють сенс малювання, хоча більш або менш правильно зобразити предмет вони поки не можуть. Своїм самостійним малюнком, що представляє безформне поєднання ліній, вони дають випадкові назви, викликані асоціаціями з якою-небудь ознакою. Педагог повинен заохочувати спроби дітей знайти схожість малюнка з предметом і одночасно вчити правильному зображенню різних форм.

У цьому віці на перший план висуваються наступні завдання навчання образотворчих умінь і навичок:

  •  навчити зображенню різноманітних прямолінійних і округлих форм нескладних предметів, передаючи їх основні ознаки (колір, форму);
  •  розвивати почуття кольору, вміння розрізняти і називати основні кольори;
  •  розвивати композиційні навички - розташовувати зображення в середині аркуша паперу;
  •  удосконалювати технічні навички в зафарбовуванні малюнка олівцями і фарбами.

Сюжетне малювання

  Основна мета сюжетного малювання - навчити дитину передавати свої враження від навколишньої дійсності.

  Відомо, що всі навколишні предмети знаходяться в певному зв'язку один з одним. Відношення до якого-небудь предмету або явища багато в чому залежить від розуміння саме цього зв'язку.

  Можливість встановлення смислових зв'язків між різними предметами і явищами розвивається у дитини поступово. Тому сюжетне малювання з навчальною метою вводиться не раніше, ніж в середній групі, причому спочатку як зображення 2-3 предметів, розташованих поряд.

   Правда, в молодшій групі деякі теми, пропоновані для малювання, звучать як сюжетні (наприклад, «Колобок котиться по доріжці», «Йде сніг, засипав всю землю» і ін). Але в них не потрібна передача дії сюжету. Вказівку на сюжетність малюнка застосовують для створення у дітей інтересу до зображення простих форм.

Декоративне малювання

  Декоративне малювання, як і всі види образотворчого мистецтва, розвиває у дитини почуття прекрасного. Твори народного декоративного мистецтва близькі дітям барвистістю, простотою композиції.

  Знайомлячи дітей з витворами декоративного мистецтва різних областей і народностей нашої країни, педагог повинен виховувати у дітей любов до Батьківщини, повагу до праці людей, що створюють цю красу.

  Завдання використання кольору в декоративному малюванні ускладнюється в кожній групі, починаючи з найбільш яскравих, контрастних поєднань і закінчуючи відтінками теплих і холодних кольорів в різних поєднаннях.

  Здійснення цих завдань можна почати тоді, коли діти оволодіють малюванням найпростіших образотворчих форм, оскільки потім буде потрібна концентрація уваги дітей на нове завдання - розташуванні цих форм у певному порядку для отримання узору.

  Початкові образотворчі навички діти набувають в першій і другій молодших групах, причому деякі завдання в другій молодшій групі носять декоративний характер (наприклад, прикрасити краї хусточки смужками). Але основна мета такого заняття - не створення візерунка, а закріплення умінь проводити прямі лінії у різних напрямах.

Методика навчання малюванню у молодших групах дитячого садка

  Головним принципом навчання дітей будь-якого віку малювання є наочність: дитина має знати, бачити, відчувати той предмет, явище, які він збирається зобразити. Діти повинні мати ясні, чіткі уявлення про предмети і явища. Засобів наочності, що використовуються на заняттях малюванням, багато. Всі вони супроводжуються словесними поясненнями.

  Насамперед сама діяльність вихователя є наочною основою. Дитина стежить за малюнком вихователя і починає наслідувати його.

  У дошкільному віці наслідування виконує активну навчальну роль. У дитини, що спостерігає за тим, як створюється малюнок, розвивається і здатність бачити особливості форми, кольору в площинному їх зображенні. Але одного наслідування недостатньо для розвитку здатності самостійно мислити, зображати, вільно використовувати набуті навички. Тому прийоми навчання дітей також послідовно ускладнюються.

  В роботах В. Н. Аванесовой рекомендується поступове втягнення дітей у спільний процес малювання з вихователем, коли дитина домальовує почату їм роботу - проводить ниточки до намальованих кульок, стебельця до квітів, палички до прапорців і т. п.

  Позитивним у цьому прийомі є те, що дитина вчиться пізнавати зображуваний предмет, аналізувати вже намальовані і відсутні частини, вправляється у проведенні ліній (різного характеру) і, нарешті, отримує радість і емоційне задоволення від результату своєї праці.

  Вихователь може використовувати показ прийомів малювання і словесне пояснення, а діти будуть самі виконувати завдання без опорного малюнка. Тут важливо, щоб процес побудови малюнка рукою педагога був добре узгоджений з ходом словесного викладу.

  Слово, підкріплене наочним матеріалом, допоможе дитині проаналізувати бачене, усвідомити його, краще запам'ятати завдання. Але у дитини молодшої групи ще недостатньо розвинута здатність пам'яті тривалий час зберігати сприйняте з достатньою чіткістю (в даному випадку - це пояснення педагога): він або запам'ятовує тільки частину вказівок і виконує завдання невірно, або нічого не може розпочати без повторного пояснення. Ось чому вихователь повинен ще раз пояснювати завдання кожній дитині.

  До кінця третього року життя діти вже не вимагають додаткових пояснень: вони можуть малювати самостійно, користуючись набутими навичками і після одного разу пояснення завдання.

  На навчання дітей молодшого дошкільного віку позитивний вплив надає використання різних ігрових моментів. Включення ігрових ситуацій робить предмет зображення більш близьким, живим, цікавим. У малюванні фарбами результатом діяльності для маленької дитини є яскрава пляма. Колір - сильний емоційний подразник. У цьому випадку педагог повинен допомогти дитині зрозуміти, що колір малюнку існує для відтворення образу. Треба домагатися того, щоб діти, працюючи з фарбами, прагнули поліпшити схожість з предметами.

  Якщо в перші місяці навчання вони наслідують своєму вихователю, малюючи той чи інший предмет, то тепер педагог дає їм завдання малювати самостійно за задумом, уяві.

  Корисно молодшим дошкільнятам давати таку можливість самостійно працювати за задумом на кожному занятті після виконання навчального завдання (якщо воно не було тривалим).

Така форма самостійної роботи дітей створює передумову для майбутньої творчої діяльності.

  Завдання навчання в другій молодшій групі пов'язані головним чином з розвитком умінь зображати різні форми, розвитком технічних навичок у користуванні олівцем і фарбами та вмінням зображувати різні предмети.

  Проведення занять малюванням з дітьми трьох років вимагає конкретизації всього матеріалу. Без опори на чіткі уявлення навчання найпростішим формам буде абстрактним, абстрактним, незрозумілих для них.

  Сприйняття навколишнього життя - основа методики навчання. Тому всі образи, з якими зв'язуються лінії, кола, крапки, повинні бути сприйняті, і не лише візуально, а в активній діяльності: «По доріжках бігали», «Клубочки ниток намотували і катали» і т. п. Активне пізнання предмета створює передумову і для активних дій при малюванні. Система ігрових вправ, розроблена Е. А. Фльоріною, враховує цю особливість віку. У подальших дослідженнях методика застосування цих вправ розроблена ще більш детально.

  Наприклад, при малюванні прямих горизонтальних ліній-доріжок діти разом з вихователем показують в повітрі всією рукою напрям лінії: «Ось яка довга доріжка!» Після цього на папері діти показують, яка доріжка, і, нарешті, малюють олівцем або фарбами. У такому послідовному багаторазовому повторенні одного руху є система, заснована на врахуванні особливостей фізичного розвитку трирічних дітей: поступовий перехід від більш розвинених великих рухів всією рукою до руху тільки пензлем (пальцем по папері) і до ще більш обмеженому руху олівцем, при якому пальці пов'язані певним положенням.

  Виконуючи ці рухи, діти можуть супроводжувати дії словами, наприклад: «Дощик: кап-кап», «Ось яка довга стрічка» і т. п. Це словесний супровід посилює ритмічний характер процесу малювання, робить більш цікавим і легким сам рух. Розмови дітей під час роботи не можна забороняти, вони активізують думку дітей, будять їхню уяву.

  Вихователю слід вміло направляти ці розмови, пов'язуючи їх з одержуваним чином. Т. Р. Казакова рекомендує включати в процес малювання й інші засоби впливу, наприклад музику (звучання крапель дощу). Це ще більше підвищить емоційний настрій дітей і, отже, образну виразність малюнка.

  В процесі заняття малеча весь час активна, в їх свідомості повинен жити образ, який вони втілюють в малюнку.

  Ця активність спочатку заснована на наслідуванні вихователя. Він нагадує дітям про предмет зображення, показує нові рухи, якими необхідно оволодіти дітям. Спочатку він виробляє рух рукою в повітрі, потім цей рух повторює разом з дітьми. Якщо кому-небудь із дітей рух не вдається, вихователь допомагає руці дитини прийняти потрібне положення і зробити відповідний рух. Коли дитина м'язами відчує цей рух, вона зможе зробити його самостійно. Точно так само необхідний спочатку показ прийомів малювання. Вихователь показує, як правильно тримати олівець чи пензель, як набирати на пензель фарбу і вести ним по папері.

  Самостійно діяти діти зможуть тоді, коли всі основні прийоми будуть їм знайомі. Якщо без знання прийомів роботи олівцем або пензлем при виконанні завдання дитині надати  можливість самостійно його виконувати, то можуть закріпитися неправильні навички, змінити які буде значно важче, особливо якщо це стосується технічних прийомів малювання

  Як ми вже говорилося, одним з ефективних прийомів наочного навчання є малюнок вихователя. Але навчальний малюнок навіть для самих маленьких дітей повинен бути зображувально грамотним, не спрощеним до схеми. Образ слід зберігати живим, відповідним реального предмету.

  Наприклад, при показі, як малювати ялинку, вихователь повинен виходити з вимог програми для даного віку - передати основні ознаки: вертикальний стовбур, гілки, що йдуть в сторони, зелений колір. Але ці ознаки характеризують і всі інші дерева. Щоб зберегти образ ялинки, вихователь буде малювати стовбур лінією, що розширюється донизу, гілки (вгорі-коротше, внизу - довше) злегка похилими, не фіксуючи на це уваги малюків. Важливо, щоб зоровий образ від малюнка не розходився з образом реального предмета, тоді в пам'яті дітей збережеться правильне зображення.

  Показ прийомів малювання важливий до тих пір, поки діти не придбають навички в зображенні найпростіших форм. І тільки тоді педагог може почати навчання дошкільнят малюванню на наочних посібниках без застосування показу.

  Наприклад, коли діти навчилися малювати прямі лінії і прямокутні форми, педагог може запропонувати їм намалювати лопатки, не показуючи прийоми малювання. Вихователь на початку заняття розглядає з дітьми лопатку, обводить рукою її контури, весь час пояснюючи свої дії. Малюнок після такого розглядання малята виконують самостійно. Кому важко, вихователь пропонує самим обвести рукою лопатку, щоб відчути її форму.

  Хоча ці предмети залишаються перед очима дітей в процесі заняття, вони ще не служать натурою.

  Трирічній дитині недоступне поєднання процесів сприйняття та зображення, яке вимагає уміння розподілити увагу, аналізувати, порівнювати малюнок з предметом.

  Зображуваний предмет використовується на початку заняття для уточнення уявлень про форму, колір, частини предмета або в ігровому плані для створення емоційного настрою.

  У деяких випадках, коли не можна показати дітям предмет (зважаючи на його великий розмірів або з інших причин), для пожвавлення їх уявлень можна використовувати картинку або добре виконаний вихователем малюнок.

  Зображення предмета має бути в крупному плані, з яскраво вираженою формою, по можливості ізольовано від інших предметів, щоб не відволікати уваги від головного.

  Так само як і на предметі, вихователь звертає увагу дітей на форму, обводячи її пальцем, і на колір предмета. В процесі заняття картинку слід прибирати, так як вона в цій групі не може служити зразком. Прийоми малюнка дорослого складні для дітей, і, крім того, на зображенні видно лише результат роботи, прийоми залишаються невідомими.

  Картина або малюнок, виконані в реалістичному дусі, що створюють художній образ, можуть бути використані в молодшій групі тільки як об'єкт для сприйняття з метою уточнення уявлень або створення інтересів до теми.

  У другій молодшій групі використовується в якості спеціального прийому художнє слово. Можливості його застосування тут обмежені. Головним чином художній образ використовується з метою залучення інтересів та уваги дітей до теми заняття, виникнення емоційного настрою.

 Вихователь може розпочати заняття з загадки або читання невеликого поетичного уривка. Наприклад, при малюванні на тему «Сніг іде» прочитати чотиривірш з вірша Сурікова В.:

Білий сніг пухнастий

У повітрі кружляє

І на землю тихо

Падає, лягає.

  Загадки і образи вірші повинні бути прості і зрозумілі дітям, інакше розумове напруження, пов'язане з їх сприйняттям, знизить емоційний настрій і бажання малювати.

  Цей віршик можна згадати в кінці заняття при розгляданні малюнків і продекламувати його всім разом. Художній образ впливає і на зміст дитячих робіт, хоча це ще не ілюстративне малювання. Динаміка образу (сніг кружляє, падає), вказівки на колір (білий сніг) викликають відповідні дії дитини при створенні образу в малюнку.

  Проводиться в кінці занять перегляд дитячих робіт і нескладний аналіз сприяє вихованню активності у дошкільників. Для цього вихователь вибирає малюнок, звертаючи увагу малят на позитивні сторони в ньому, задає питання, схвалює виявлену в роботі ініціативу - внесення чогось нового в малюнок. При цьому він повинен так захопити малят розбором малюнків, щоб вони не відволікалися і зосередили увагу на головному. При аналізі вмісту діти разом з вихователем повинні враховувати і якість, акуратність виконаного завдання. Таке розглядання робіт допомагає дітям бачити зображення, помічати невідповідність з предметом, викликає бажання виправити помилку.

  Малюнки невдалі, погані показувати і аналізувати не слід, так як якісне виконання в цьому віці часто залежить не від бажання дитини, а від його загального розвитку і особливостей розвитку рухів. Важливо у всіх дітей зберегти віру в свої можливості, інтерес до малювання, до творчості.  Дітям, які мають більш слабкі навички у малюванні, слід приділяти більше уваги в процесі заняття, заохочувати їх бажання помалювати, коли їм захочеться.

   Також методичні рекомендації щодо занять з малювання можна знайти в такій літературі: Л.М. Олійник «Зображуємо оточуючий світ», О.А. Яшунко «Малювання з дітьми раннього віку», І.О. Ликова «Образотворча діяльність в дитячому садку. Ранній вік. Планування, конспекти, методичні рекомендації».

   

1.3. Вплив нетрадиційних технік малювання на сенсорний розвиток молодших дошкільників

  Всі діти люблять малювати, коли це в них добре виходить. Малювання олівцями, пензлем вимагає високого рівня володіння технікою малювання, сформованих навичок і знань, прийомів роботи. Дуже часто відсутність цих знань і навичок швидко відвертає дитини від малювання, оскільки в результаті його зусиль малюнок виходить неправильним, він не відповідає бажанням дитини отримати зображення, близьке до його задуму або реального об'єкта, який він намагався зобразити. Спостереження за ефективністю малювання в дитячому садку приводять до висновку про необхідність використання нетрадиційних технік, які створять ситуацію успіху у вихованців, сформують стійку мотивацію до малювання.

  Використання нетрадиційних способів зображення дозволяє урізноманітнити здібності дитини до малювання, пробуджують інтерес до дослідження образотворчих можливостей матеріалів, і, як наслідок, підвищують інтерес до образотворчої діяльності в цілому.

  До того ж малювання незвичайними матеріалами і оригінальними техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції, розкриває можливість використання добре знайомих їм предметів в якості художніх матеріалів, дивує своєю непередбачуваністю. Незвичайні способи малювання так захоплюють дітей, що, образно кажучи, в групі розпалюється справжнє полум'я творчості, яке завершується виставкою дитячих малюнків.

  Зображувальна діяльність із застосуванням нетрадиційних матеріалів і технік сприяє розвитку у дитини:

  •  сенсорних здібностей;

- дрібної моторики рук;

- просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру та зорового сприйнятт;

- уваги і посидючості;

- образотворчих навичок і умінь;

- спостережливості, естетичного сприйняття, емоційної чуйності.

  Нетрадиційне малювання засноване на творчій фантазії, цікаво тим, що малюнки у всіх дітей виходять різними. Воно приваблює своєю простотою і доступністю, розкриває можливість використання добре знайомих предметів в якості художніх матеріалів. А головне те, що нетрадиційне малювання відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже головним є не кінцевий продукт - малюнок або виріб, а розвиток особистості: формування впевненості у собі, у своїх здібностях. 

  У процесі роботи з різними матеріалами молодші дошкільнята пізнають властивості різних матеріалів, можливості їх перетворення та використання в різних композиціях. У процесі створення малюнків у дітей закріплюються знання еталонів форми і кольору, формуються чіткі і досить повні уявлення про предмети і явища навколишнього життя. Нетрадиційні техніки, які використовуються нами, доступні дітям з точки зору розуміння їх особливостей і оволодіння ними, знайомлять з новими прийомами, що розвивають моторику руки.

  Існує безліч нетрадиційних технік малювання, серед них:

Малювання мильними бульками.

Для цього необхідні: шампунь, гуаш, вода, аркуш паперу і трубочка (соломинка). В гуаш добавляємо шампунь, воду, все добре розмішуємо і дуємо в трубочку до тих пір, поки не утвориться піна. До піни прикладаємо аркуш паперу, домальовуємо деталі - малюнок готовий.

Малювання долоньками.

Долоньки вмокають у фарбу і притискають на аркуш паперу. Пробкою штампують голівку, пензликом домальовують лапки, дзьобик, очки і на папері готовий горобчик. А якщо добавити трішки жовтої фарби, вже готова синичка.

Кольографічні пейзажі.

Кольоровий відбиток долоньки і пальчиків у вигляді сонця. Відбитки пучків пальців, вмочених у синю фарбу чи жовту - крапельки, сонцезайчики. Слід від кулачка або двох кулачків, як синя хмарка. Змішування жовтого та синього кольорів, шматочком поролону - зображення трави.

Малювання дмухавками.

1. Зробити ляпку.

2. Відхилити аркуш від себе, щоб зручно було дмухати на нього (через

соломинку).

3. Домалювати листя пальчиком, пензлем, жмаканим папером.

Малюючи з дітьми пейзажі, натюрморти, можна ще мокрі роботи посипати кам'яною сіллю. Після висихання, залежно від освітлення, малюнок блищатиме: роса на квітах, краплинки води на овочах чи фруктах, іскристий сніг.

Ляпкографія.

1. Аркуш паперу складають навпіл і прогладжують пальцями лінію згину.

2. На внутрішній бік згину капають кілька ляпок фарби різного кольору.

3. Знову складають аркуш, прогладжують його.

В одержаному зображенні можна впізнати якийсь образ. Олівцем можна домалювати деякі елементи, щоб образ був виразніший.

Малювання на зволоженому папері.

1. Аркуш паперу зволожують з допомогою поролонової губки.

2. Наносять малюнок пальцем чи пензлем, умоченим у акварельну фарбу.

Малювання штампами з овочів.

З картоплини, буряка, моркви тощо вирізають штампики. З їх відбитків складають візерунки, композиції або створюють образ будь-якого предмета.

Малювання жмаканим папером.

1. М'який папір мнуть руками.

2. Вмочують у фарбу, тримаючи за кінчик.

3. Притискають до аркуша.

Малювання свічкою.

1. На аркуші паперу восковою свічкою роблять малюнок.

2. Накладають на нього фарбу поролоновою губкою або пензликом (на

фарбованому тлі проявляється білий малюнок, зроблений свічкою).

Малювання клеєм ПВА.

1. Зображення наноситься на аркуш прямо з тюбика, не розмазується

пензлем.

2. Після висихання, робота знову ж таки тонується аквареллю з допомогою

губки (клейовий контур залишається білим).

Монотипія.

1. Рідкою фарбою вкриваємо прозору пластикову плівку згори донизу.

2. Притискаємо її до аркуша паперу, перевіряємо чи не залишилося повітря.

3. Починаємо повільно знімати, йдучи до верхнього краю.

Так можна малювати акваріум, море, океан тощо.

Малювання зубною щіткою.

1. Вмочуємо зубну щітку у фарбу.

2. Прикладаємо її до аркуша і вказівним пальцем притискаємо.

3. Малюємо що нам необхідно.

З допомогою зубної щітки виходять гарні ялинки, сосни, квіти.

Малювання пір'ям.

1. Вмокаємо пір'їну у рідку фарбу.

2. Робимо розводи нею по всьому аркуші, тримаючи за кінчик (заметіль).

Ниткографія.

(нитка повинна бути гладенька і кручена, типу «ірис»)

Довжина нитки повинна дорівнювати довжині дитячої руки від пальців до ліктів.

1. Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для

зручності і вільним кінцем опустити її в палітру з фарбою.

2. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягнути нитку з

палітри.

3. Викласти петельками на одну сторону, зігнутого навпіл аркуша так, щоб

чистий кінець нитки звисав з нього.

4. Накрити другою стороною аркуша, притиснути зверху рукою або

прикласти книжкою, і витягнути ниточку.

При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення. Дітям треба визначити, що ж «намалювала ниточка». Можна

домалювати, підправити. Розглядаючи роботу під різними ракурсами, дитина помітить неймовірні речі. Це спонукає її до фантазування, творчого пошуку.

Малювання губною помадою (губами).

1. Наносимо губну помаду на губи.

2. Притуляємо губи до аркуша паперу, робимо відбиток.

3. Пензликом домальовуємо деталі.

Малювання «об'ємними» фарбами.

1. Змішати 0.5 склянки крохмалю, 1/8 склянки води, 0.5 склянки солі усе

добре розмішати.

2. Розкласти суміш у баночки, у кожну баночку додати по 2 чайні ложки

гуаші різного кольору.

3. Здобутою сумішшю можна створювати рельєфний малюнок.

Малювання пальчиками.

Цей спосіб можна пропонувати дітям з трьох років. Діти доповнюють

сюжет (дощик, сніг, бруньки на деревах, ялинкові іграшки, намисто). Кожен пальчик можна фарбувати у різний колір.

Малювання підошвою взуття.

Фарба наноситься на підошву, робиться відбиток, домальовується образ.

Малюванням листям, пінопластом, губкою.

Фарба наноситься на вологий предмет, робиться відбиток і домальовується.

Малювання квачиком.

Квачик - це квадратик тканини 8x8, який згорнутий у формі трикутника, зв'язаний ниткою. Використовують його замість пензлика. Зображене має об'єм, реальність. Квачик тримаємо трьома пальчиками при малюванні. Це квітка кульбабки, мімоза, курчата.

Малювання пластиліном.

Власним пальчиком, наче пензликом, розтирати по поверхні грудку пластиліну.

 У роботі з молодшими дошкільниками слід використовувати такі нетрадиційні способи малювання: малювання пальчиками, долоньками, малювання різними тичками, штампами, пробками, поролоном та інші.

Розділ 2. Практичні матеріали за темою дослідження

2.1. Розробки занять з малювання на розвиток сенсорних здібностей

Конспект  заняття з нетрадиційного малювання технікою «сухий пензлик» в молодшій групі

  Тема: «Кошеня»

  Програмовий зміст:

-          Фізичний розвиток: збагачувати руховий досвід кожної дитини, орієнтуючись на її індивідуальні особливості; розвивати дрібні м’язи кисті рук.

-          Соціально-моральний розвиток: формувати в дитини гуманні почуття, елементарні уявлення про доброту, чуйність, уважність.

-          Емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями.

-          Пізнавальний розвиток: допомогти дітям засвоїти новий спосіб зображення, жорстким сухим пензлем, який дає змогу найбільш яскраво передати зображення об’єкту, характерну фактуру його зовнішнього вигляду (об’єм, пухнатість).

-          Мовленнєвий розвиток: формувати елементи культури мовлення, уважно слухати співрозмовника.

-          Художньо-естетичний розвиток: заохочувати до експериментування та створення картин за допомогою матеріалів, що використовуються в нетрадиційних техніках.

-          Креативний розвиток: розвивати креативні здібності дітей.

  Матеріал: альбомний аркуш паперу з намальованим контуром кошеняти, жорсткий пензель (щетина), пензлик для малювання (білочка), склянки з водою, гуашева фарба, серветки, зразок малюнка, іграшка-кошеняти.

  Попередня робота: розглядання ілюстрацій і картин «Кошенята» із серії «Домашні тварини», загадки і вірші про котиків.

Хід заняття

-          Діти, коли я йшла до дитячого садка, то знаєте кого я зустріла?

-          А хочете дізнатися кого ж?

-          Так хто ж це був? (відповіді дітей)

  Зараз я загадаю загадку і ви дізнаєтесь, хто зустрівся мені.

  Хто з хвостиком і вушками,

 В кого лапки з подушками!

 Як ступа – ніхто не чує,

 Тихо крадучись полює.

  І маленькі сірі мишки

  Утікають геть від …(кішки)

  Так хто це? Вірно, Кицька. Так от, а на зустріч мені маленьке кошенятко (хтось стукає у двері). Піду подивлюся, хто це до нас в двері стукає?

  Вихователь бере в руки іграшку-котика.

-          Діти погляньте, хто до нас прийшов в гості. Та це ж те саме кошенятко, якого я зустрічала. Але чому воно таке сумне?

  Почекайте, воно щось хоче мені сказати на вушко (ніби слухає кошеня).

-          Діти, кошенятко сказало мені, що його звати Васько. Але у нього зовсім немає друзів. Що ж ми будемо робити?

  Придумала, а давайте намалюємо котику багато друзів, ось таких (показує зразок).

-          Діти, у кого вдома живуть кошенята?

-          А які вони у вас розкажіть?

-          А якого кольору бувають котики?

  Ой, діти, Васька хоче щоб ми з вами стали маленькими кошенятками і зробили вправи, які роблять кошенятка.

(Фізкультхвилинка)

  Кицька з кошенятами весело гуляла

  Кицька кошеняток усьому навчала

  Тихенько ступати,

  Мишок шукати,

  На зеленій травиці

  Весело стрибати.

  А зараз сідайте на місця і будемо готуватися малювати друзів для Васьки.

  Погляньте, я приготувала для вас папір, фарбу, щіточки. Але малювати ми з вами будемо незвичайно. Ми перетворимося на чарівників і зможемо малювати без води. Щіточки у нас непрості. Потрогайте, які вони цупкі.  А на папері вже є зображення кошеняток, але вони не схожі на нашого Ваську. Він пухнастий, має м’яку шерстку. І хоче щоб ми теж намалювали котиків схожих на нього – пухнатих.

  А ми з вами вміємо малювати пухнатих кошенят?

  А хочете щоб я вас навчила?

  Тож давайте розглянемо ваших кошенят. Обведемо пальчиком контур котика і будемо називати в голос його частини тіла: голова, вуха…

  А тепер так зробимо пензликом, але без фарби. Тепер діти покладіть пензлики і погляньте на дошку.

  Набираю щіточкою фарбу коричневого кольору і «тичком» торкаюся до паперу, але без води. Так я заповнюю весь контур малюнка. Звертаю увагу, що щіточку потрібно тримати вертикально (рівно). Тоді наше кошенятко буде пухнате. Потім я візьму звичайну щіточку і намалюю для кошенятка клубочок, щоб йому було чим бавитися.

  Давайте згадаємо з чого ми починаємо малювати.

  Ми з вами трішки відпочинемо, щоб наші ручки нас слухалися, правильно і красиво малювали, давайте пограємося з пальчиками. Уявимо, що ми друкуємо казочку про котиків на комп’ютері.

(Пальчикова гімнастика)

  Розім’яли пальчики?

  А тепер спробуйте намалювати. Не забудьте, що щіточку потрібно тримати вертикально. (Діти заповнюють контур малюнка).

-          Якщо ви закінчили малювати кошеняток можемо взяти просту щіточку і доповнити свій малюнок. Намалювати м’ячик, клубочок, сонечко…

  Що захочете. Пофантазуйте.

  Але працюйте старанно і охайно.

  Виставка дитячих робіт.

  Давайте з Ваською розглянемо ваших кошенят. Які вони милі, пухнаті. А як їх у вас звати?

  Нехай познайомляться нові друзі. А ми для них заспіваємо пісню «Котик Васька».

Міні – заняття нетрадиційного малювання технікою «малювання ватяними паличками» в  першій молодшій групі

Тема: «Жучки-сонечка»

Мета: продовжувати знайомити дітей із фарбами, їхніми властивостями, вчити дітей малювати за допомогою прийому малювання ватяними паличками; закріплювати знання кольорів (червоний, чорний), розвивати відчуття кольору; формувати позитивне сприймання світу; виховувати охайність, бажання малювати; викликати у малят радість від творчої роботи.

 Матеріал: паперові силуети жучків чорна гуаш, серветки.

 Попередня робота: діти спостерігають за жучками, вивчають із вихователем віршик про жучка - сонечко.

Хід роботи

Пальчикова гімнастика «Сонечко, сонечко»

Прилетіло сонечко

На мою долонечку -

Крильця червоненькі

Цяточки чорненькі.

По всіх пальчиках походило,

З мізинчика полетіло

Вихователь: Дітки подивіться які у мене картинки, що тут зображено. (Малята розглядають силуети комах сонечок). Вихователь допомагає малюкам уважно вивчити силуети, наголосивши на тому, що вони різні але на них нема плямок цяточок. Діти з педагогом закріплюють віршик Майстренко «Сонечко»:

Жучок маленький сонечко

Влетів через віконечко,

На крильцях червоненьких

Є цяточки чорненькі.

Вихователь: «Допоможемо жучкам — намалюємо крапки на їх спинках». Малювати ми будемо за допомогою чарівних паличок. (Показ малювання вихователем)

Фізкультхвилинка «Працювати перестали»

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за столи посідали.

Діти самостійно ставлять ватянами паличками крапки, вихователь допомагає, якщо є потреба. Малята разом за допогою промовляють вивчений віршик

Жучки дякують дітям за те, що вони стали ними, справжніми з цяточками на спинках. Малята отримують нагороду від вдячних комах червоні вітаміни льодяники.

Заняття нетрадиційного малювання технікою «відбиток м'ятим папером» в  першій молодшій групі

Тема: «Повітряні кульки»

Мета : розвивати самостійність, уяву, дрібну моторику рук; познайомити з прийомом малювання м'ятим папером; виховаути охайність.

Обладнання: альбомні листи; різнобарвна гуаш в мисочках; пензлики; надуті повітряні кульки на кожну дитину.

Попередня робота: Розгляд повітряної кулі; ігри з повітряними кулями.

Хід заняття

(У вихователя в руках надута повітряна куля)

Вихователь: Діти, що у мене в руках? Давайте подивимося, якого вона кольору, розміру. А для чого потрібна повітряна кулька?

(Відповіді дітей)

Вихователь: Давайте сьогодні вирушимо з вами в подорож на повітряних кульках. Тільки треба триматися міцно за ниточку.

(Діти відправляються в подорож по групі).

Психогімнастика «Повітряна куля»

Діти стоять у колі, взявшись за руки.

Вихователь: Уявіть, що поруч з вами величезна повітряна куля. Іноді куля буде підніматися високо в небо (вдих), а іноді буде опускатися вниз (видих). Високо в небі ми побачимо зірки, і щоб їх дістати, ми будемо піднімати руки вгору. А внизу на землі ми побачимо квіти, і що б їх помацати, ми будемо опускати руки вниз. Вдих - руки повільно піднімаємо вгору. Видих - повільно опускаємо вниз.

Вихователь: Вам сподобалося наша подорож? Давайте тепер намалюємо повітряну кулю, на якій ми літали. Для цього візьміть шматок паперу, зімніть його так, щоб у вас вийшла паперова грудочка (вихователь супроводжує свої слова діями), потім виберіть гуаш вподобаного вами кольору, занурте в неї паперову грудочку, а потім прикладіть її до свого аркушуу паперу. У вас вийшла повітряна кулька, залишилося тільки домалювати їй ниточку пензликом.

(Діти виконують, вихователь допомагає).

Вихователь: Подивіться, які гарні і різнокольорові кульки у вас вийшли. Давайте покажемо їх один одному (діти показують малюнки один одному).

Вправа на релаксацію.

Сьогодні ми – повітряні кульки.

Надуваємо кульки(вдих через ніс).

Надулися пальчики рук(повільне ворушіння пальцями рук).

Випустили повітря(розслаблення).

Надулися ручки(повільні помахи руками, невелика напруга).

Випустили повітря(розслаблення).

Надулися пальчики ніг(повільне ворушіння пальцями ніг).

Випустили повітря(розслаблення).

Надулися ніжки(повільне піднімання ніг, невелика напруга).

Випустили повітря(розслаблення).

Ми - повітряні кулі,

Ми катаємося з гори. перекочування на спині вліво - вправо

Ми - повітряні кулі,

Ми катаємося з гори(перекочування на животі вліво – вправо).

Сильно-сильно надулися повітряні кульки(загальне напруження).

Випустили повітря(загальне розслаблення).

Надулися трохи кульки і покотилися до групи(діти встають і йдуть до групи).

Дітки, а ви хотіли б пограти з нашими кульками? Тоді закрийте очі і повторюйте чарівні слова за мною:

Кулько, Кулько, покрутися

На справжню перетворися (Діти повторюють, а вихователь тим часом розкидає надуті повітряні кулі по підлозі в групі)

Ігри дітей з повітряними кульками.

Заняття з нетрадиційного малювання технікою «штампи з овочів» в  першій молодшій групі

Тема: «Рукавички для лисенят»

Мета: стимулювати розвиток сприйняття; закріплювати назви основних кольорів: жовтий, червоний, синій, зелений; вчити дітей способу друкування картоплею, прикрашання силует рукавиці; розширювати словник ;розвивати моторику руки; формувати вміння включатися в ігрову ситуацію; виховувати вміння слухати пояснення вихователя, правильно відтворювати запропоновані дії.

Обладнання й матеріали: м'яка іграшка (лисичка), ємності для фарби, серветка, гуаш, силуети рукавиць для кожної дитини, зроблені з цупкого паперу, штампи різних форм (зірка, квадрат та ін.), виконані із сирої картоплі.

Хід заняття

Пальчикова гімнастика «Рукавички»

Наші ручки працювали (кулачки розкрити – закрити),

Рукавички вишивали (імітація шиття голкою).

Смужечками, ягідками (рухи пальцями зліва, направо, імітація «тичка»)

Та гарними квіточками. (кулачки розкрити – закрити)

Організаційний момент

Вихователь створює ігрову ситуацію. У групу приходить Лисичка із кошиком (іграшку тримає вихователь і говорить за неї). Діти утворюють півколо перед вихователем.

Лисичка: Здрастуйте, дітки. Я прийшла до вас із лісу по допомогу: мої лисенята люблять гуляти надворі, але зараз холодно і у них мерзнуть лапки. Я не знаю як їм допомогти. А як ви рятуєте свої ручки від холоду?

Діти: Одягаємо рукавички.

Лисичка: - А мені де взяти рукавички для своїх лисенят?

(Діти пропонують варіанти: купити в магазині, поділитися своїми тощо.)

Вихователь. Діти, давайте допоможемо Лисичці - зробимо для лисенят гарні рукавички у незвичний спосіб.

Спочатку давайте відпочинемо.

Вправа релаксація «Лисичка з лисенятами»

Спить лисичка, дітки сплять, хвостики у всіх лежать . Повне розслаблення. Лисяча сім'я прокинулася, заграла дітвора: кігтики повипускали, невелика напруга пальців, розслаблення. Лапками помахали,ось передні грають, повільні помахи руками. Все, втомилися, відпочивають. Повне розслаблення. Добре їм відпочивати, задні хочуть грати. Тихо-тихо починають, кігтики все випускають ворушать пальцями ніг рухи ступнями ніг. Плавно, повільно, легенько. Лапки догори піднімають, спокійне піднімання ніг. Лапи догори піднімають, лапами штовхають - ось як задні грають. Почергове піднімання ніг кругові рухи ногами. Все, втомилися, відпочивають. повне розслаблення. Набридло хвостику лежати, треба з ним нам пограти: На лікті і коліна встали, хвостом дружно помахали, на ліктях і колінах ритмічні рухи вліво – вправо Голівкою похитали. кивки головою вперед. Налила лисиця молока, куштуйте дружніше, дітвора. Прогинання спини, імітація хлебтання молока. Лягли лисенята на живіт, відкинули лапки. Легко лисенята, добре, відпочивають цап-царапки. Повне розслаблення на животі. Лисенята шерсткою потрясли, зітхнули і гуляти пішли. Загальна потягування.

Вихователь пропонує дітям підійти до столу, на якому є гуаш у блюдечках (основні кольори - червоний, синій, жовтий, зелений) і лежать штампи різної форми, виконані з картоплі. Діти розглядають кольори гуаші, називають їх.

Вихователь пояснює й показує спосіб друкування картоплею: взяти штамп, злегка вмочити в рідку гуаш і відразу прикласти до аркуша паперу — на аркуші залишається відбиток. При цьому треба звернути увагу дітей на розташування візерунків, щоб рукавиці вийшли гарними.

Кожна дитина обирає собі по 2—3 штампи, підходить до свого робочого місця, де розташовані силуети пари рукавиць і гуаш, і самостійно прикрашає

Коли малюнки готові, діти можуть самі приносити їх вихователеві. Під час створення кожного малюнка вихователь підбадьорює вихованців.

Діти показують прикрашені рукавиці Лисичці, розглядають їх і дарують лисенятам.

Етюд «Лисенятко боїться»

Лисеня побачило свою маму на протилежному березі струмка, однак воно не наважується ввійти у воду. Вода дуже холодна, та й глибоко тут.

Виразна поза: поставити ногу вперед на носочок, потім повернути ногу на місце; для більшої виразності можна імітувати струшування з ноги уявних краплинок води.

Мета: вчити відтворювати дії і вчинки уявних героїв, оволодівати моторним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів тощо), формувати здатність до психом'язового саморозслаблення.

2.2. Система завдань з використанням нетрадиційних технік малювання

Завдання 1.

Тема: «Гілка калини»

Техніка: малювання пальчиками та долонею.

Обладнання: аркуші паперу з намальованими гілками, гуаш зелена у піддоні,

червона у мисочках, вологі серветки.

Пояснення: Спільна діяльність вихователя і дітей. На великому аркуші паперу з намальованими гілками роблять зелені відбитки долоні – це листя, потім пальчиками малюють червоні ягідки.

Завдання 2.

Тема: «Соковиті яблучка»

Техніка: штампування кришечками.

Обладнання: гуаш червоного і жовтого кольору у банках і піддонах, вологі серветки, кришечки різного діаметру.

Пояснення: Давайте поміркуємо, як можна намалювати яблучка без пензля? Справді, можна зробити відбитки циліндром, кришечками, картоплею, поролоновими губками. Шукайте такі речі, занурюйте у фарбу і малюйте на тарілочці великі і маленькі яблука червоного і жовтого кольору. (Діти малюють колективний малюнок).

Завдання 3.

Тема: «Феєрверк»

Техніка: малювання восковими крейдами.

Обладнання: воскові крейди, ватман, губка, темна фарба.

Пояснення: На аркуші ватману діти кольоровими восковими

крейдами малюють зірочки феєрверка. Вихователь губкою,

змоченою у фарбі, створює фон. Восковий малюнок проявляється.

Завдання 4.

Тема: «Сніговик»

Техніка: малювання торцем жорсткого пензля.

Обладнання: аркуші паперу блакитного кольору з нанесеним лінійним

малюнком Сніговика, гуаш білого кольору, жорсткі пензлі для клею,

паперові серветки.

Пояснення: На пензлик набираємо трохи фарби, зайву знімаємо серветкою, щоб пензлик був майже сухий, і кінчиком його, ледь торкаючись паперу, робимо маленькі плямки. Пензлик потрібно тримати ось так. (Показую перпендикулярно до аркуша паперу).

- Давайте спробуємо, як ви будете тримати пензель, наносити сухі мазки.

(Діти пробують малювати пензлем на окремому аркуші-чернетці).

- Не забудьте, що фарбувати починаємо з верхнього кружечка, тобто з голови,

щоб не розмазати рукою малюнок. (Спільна робота вихователя і дітей).

Завдання 5.

Тема: «Фантазія»

Техніка: малювання ляпками.

Обладнання: папір, туш або брудна вода.

Пояснення: На аркуш паперу наносять ляпки, поверх накладається чистий аркуш паперу. Ляпки переходять із одного аркуша на іншій. Діти розглядають отримані ляпки, домальовують деталі або просто називають те, що вони побачили.

Завдання 6.

Тема: «Дерево»

Техніка: малювання долонею та пальчиками.

Обладнання: папір, тарілочки з гуашшю зеленого та коричневого кольору, серветки.

Пояснення: Стовбур дерева це відбиток долоні коричневого кольору, а листочки – відбитки пальчиків зеленого кольору.

Завдання 7.

Тема: «Веселі каченята»

Техніка: малювання жмаканим папером або поліетиленовим кульком.

Обладнання: жмаканий папір або поліетиленовий кульок, акварельні фарби, пензлі, блюдце, серветки, аркуш паперу.

Пояснення: Розвести акварельну фарбу у блюдці. Зім'яти папір або поліетиленовий кульок, занурити у фарбу і зробити відбиток на папері. Потім пензликом домальовуємо деталі малюнка.

Завдання 8.

Тема: «Чарівний папір»

Техніка: дзеркальне відображення.

Обладнання: гуаш всіх кольорів, пензлики, папір.

Пояснення: Спочатку звертають аркуш паперу навпіл. Потім розвертають. Наносять різного розміру гуашеві плями (довільно). Потім знову звертають, проводять рукою, дають фарбі змішатися - розвертають і одержують все що завгодно, від метеликів до ялинок від щенят до розбійників. Цей вид малювання дуже подобається дітям будь-якого віку.

Завдання 9.

Тема: «Осіння листва»

Техніка: монотипія

Обладнання: целофан або скло (розміром з аркуш паперу), фарби жовтого,зеленого та червоного кольорів, чиста вода, папір.

Пояснення: Фарба плямами набризкується на скло водою й пензликом, розприскується по склу. Потім прикладається аркуш чистого паперу й притискається пальцями.

Завдання 10.

Тема: «Дощик»

Техніка: Малювання ребром долоні, пальчиками.

Обладнання: аркуш альбомного паперу, блакитна фарба, пензлик, мокра ганчірка.

Пояснення: посередині аркуша дитина малює ребром долоньки або долонькою хмарку, а краплі дощики малює пальчиками. Потім фарба витирається ганчіркою.

2.3. Рекомендації для батьків щодо розвитку навичок малювання у дітей

   Мабуть, немає таких дітей, які б не любили малювати. Але є такі діти, яких просто не привчають малювати батьки, можливо, через зайнятість, необізнаність чи незацікавленість.

  Важливо, щоб знайомство дитини з олівцями та фарбами відбувалося ще вдома, що підготує дитину до занять з малювання в дитячому садку.

   Найкращий варіант – це створення малюнка фарбами, оскільки вони передають все розмаїття відтінків і кольорів, більш податливі, яскравіше виражають фантазії. Альтернативою фарбам часто служать олівці та фломастери. Перші краще, тому що гарні для моторики, та й відтінки за допомогою їх передати простіше, ніж за допомогою фломастерів. Фломастери ж прості в застосуванні, але не дають такого ефекту, як олівці і фарби.

     Чому ж іноді діти втрачають інтерес до настільки захоплюючого заняття, як малювання. Найчастіше причина у дорослих. Їх критика відбиває всяку мотивацію, а то і зовсім примушує розчаровуватися в своїх здібностях. Як можна більше заохочуйте дитину, хваліть її за будь-які роботи і результат не змусить себе чекати. Творчість знайде свій прояв під пензлем в руках вашого чада.

    Малюйте разом. Відмінний варіант привернути увагу малюка до образотворчого мистецтва – створювати роботу разом з ним. Малюйте, наприклад, дерево. На ньому маленькі листочки, під деревом травичка. Дайте малюкові теж проявити себе: нехай намалює пташку, або доповнить зеленню крону. Можливі варіанти, але в будь-якому випадку спільна творчість піде на користь.

    Натюрморт з натури. Запропонуйте дитині розглянути вазу, вловити її лінії і форми. Зверніть увагу на колір, тіні. А потім нехай дитина спробує висловити схоплені поглядом моменти на папері. Причому, не обмежуйте творчість певними рамками, розмірами. Нехай полотном послужить не тільки альбомний аркуш, а й ватман. Чому-ні. Творчість не знає кордонів.

    Портрет. Завдання дитини – вловити особливості особи, її вираження, і все це передати за допомогою пензля і фарб, не забуваючи про відтінки. У дитини тренується і увага, і здатність зіставляти, і посидючість, не кажучи вже про образне мислення: через деталі потрібно створити цілісний образ. Це дуже складно, але й захоплююче одночасно.

     Малюйте нетрадиційними способами. Наприклад, кінчиками пальців. Це весело, мокати пальчик у фарбу і виводити їм на папері різнокольорові колечка, полосочки. Звичайно, не кожна мама погодиться на такий експеримент, тому що прати одяг і відмивати улюбленого чада потім точно доведеться. Але зате скільки буде емоцій .

  Малюйте всюди. Звичайно, річ не йде про шпалери чи меблі. Малювати можна по піску на пляжі, на снігу своїми слідами чи паличкою, малювати в повітрі чи по воді…Фантазуйте на ходу. Головне, щоб це подобалося вам та вашій дитині.

ВИСНОВКИ

 

Щоб із зернятка з’явився паросток, до нього слід бережно відноситися; не сподіваючись лише на саму природу. Цей паросток треба плекати, своєчасно підживлювати і поливати, відкривати сонячному промінню. Так само і дитя, щоб в майбутньому стати гарною, розумною, творчою людиною потребує такого життя, що відповідає його природі, призначенню, темпам розвитку.

 І, як ми вже переконалися із усього вище сказаного, сприяє цьому розвитку доцільно сплановане навчання дітей молодшого дошкільного віку на заняттях з малювання. Адже, як писав педагог В.О.Сухомлинський : „...дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї ”.

  Саме на заняттях з малювання діти розкриваються, виражають свої почуття, мають сприятливі умови для чуттєвого сприйняття навколишнього світу, а отже і для сенсорного розвитку,який  без перебільшень є основою всього подальшого навчання і впливає на успішність всебічного розвитку дітей.

  Питання сенсорного розвитку та виховання досліджувало багато психологів і педагогів, зокрема  М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова ,М.М. Манасеіна.

  Марія Монтессорі  розглядала сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості: без розвинутих органів чуття не може бути інтелекту і вихованої людини.

  Дослідження педагогів спрямовані на вивчення окремих видів малювання (предметного, сюжетного, декоративного), навчання дітей засобів художньої виразності малюнка. А психологи переважно розглядають малювання з погляду розвитку у дитини логічного мислення, сенсорних здібностей, засвоєння соціального досвіду.

  Особливо актуальним залишаться питання вивчення та дослідження використання нестандартних технологій малювання.

  Використання таких технологій малювання має свої переваги - воно приваблює своєю простотою і доступністю, розкриває можливість використання добре знайомих предметів в якості художніх матеріалів. А головне те, що нетрадиційне малювання відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже головним є не кінцевий продукт - малюнок або виріб, а розвиток особистості: формування впевненості у собі, у своїх здібностях.

  Далеко не всі повинні у майбутньому стати художниками, але кожна дитина може навчитися помічати навколо себе красу, шанувати її та вміти відтворювати у своїй душі, своїй творчості.

СПИСОК ВИКОРИСТОНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

        1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: 1999. 20 с.      

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку  „ Дитина .

/ М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. –  К.: Світич, 2008 – 430 с.   

3. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах / А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик  – К. : Слово,  2006. – 304 с.

        4. Венгер Л. А. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. Для воспитателей дет. сада / Л. А. Венгер, Э. Г. Пилюгина, Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. – М.: Просвещение, 1988.

       5. Волчкова, В.Н. Развитие и воспитание детей младшего дошкольного возраста»» / В.Н.Волчкова, Н.В. Степанова, практическое пособие для воспитателей детских садов. – Воронеж: ТЦ « Учитель», 2001. – 392с.

      6. Выготский Л.С. Психология развития ребёнка. / Л. С. Выготский – М.: Изд-во Смысл, Изд-во Эксмо, 2005. – 512 с.

      7. Гаврилюк Т.В.Нетрадиційні техніки малювання та їх вплив на художньо-естетичний розвиток дошкільників. м.Сквира.2008 р.

     8. Давыдова, Г.Н. Нетрадиционные техники рисования в детском саду[Текст] /Г.Н.Давыдова, Скрипторий, 2003.

     9. Дошкільна педагогічна психологія / за ред. Д. Ф. Ніколенка – К.: «Вища школа», 1987.

    10. Эльконин Д. Б. Детская психология: [Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. психологии] / Ред.-сост. Б.Д.Эльконин. — М.: Академия, 2004. — 383, [1] с.: ил., табл. — (Классическая учебная книга).

    11. Комарова Т.С., Сакуліна Н.П. Образотворча діяльність в дитячому садку. - М., 2008.
    12. Комарова Т.С. Методика навчання образотворчої діяльності та конструювання. - М., 2007

    13. Комарова, Т.С. Детское художественное творчество /Т.С.Комарова.– М. :Мозаика-Синтез, 2005.

    14. Ликова І.О. Програма художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років «Кольорові долоньки». – Х.: «Ранок», 2007 .

   15. Ликова І.О. Образотворча діяльність в дитячому садку: планування, конспекти занять, методичні рекомендації. Ранній вік. – Х.: ЧП АН АГРО ПЛЮС»: ТОВ Видавництво «Ранок». 2008. – 144 с.

   16. Литвяк Е. Что же это такое – воспитание по Монтессори? // Первое сентября, 2000. - № 74.

   17. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1999р.

   18. Мелик-Пашаев А. Ребенок любит рисовать: Как способствовать художественному развитию детей / Александр Мелик-Пашаев, Зинаида Новлянская. – М. : Чистые пруды, 2007. – 32 с. :ил. – (Библиотечка «Первое сентября», серия «Дошкольное образование», Вып. 6( 18) .

   19. Морозова О.Е.І. Тихеєва. Дошкільний вік: сенсорний розвиток і виховання / / Дошкільне виховання. -1993. - № 5. - С. 54-55.

   20. Никитина, А. В. Нетрадиционные техники рисования в детском саду А.В. Никитина. – Каро, 2007.

   21. Олійник Л.М., Романюк І.А. Я працюю з малюками. Теорія та практика роботи у першій молодшій групі дошкільного навчального закладу. У 2-х частинах. Частина II. – Миколаїв: ПП «Прінт-Експрес», 2005.

   22. Олійник Л.М. Зображуємо оточуючий світ. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 136 с.

  23. Павлова Л.Н. Знакомим малыша с окружающим миром: Кн. Для работников дошк. учреждений – М.: Просвещение, 1987. – 224 с.: ил.

   24. Печора К.Л., Пантюхина Г.В., Голубева Л.Г. Дети раннего возраста в дошкольных учреждениях: Кн. Для воспитателя дет. сада. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.: ил.
   25. Плеханов А. Педагогічна теорія і практика Марії Монтессорі / / Дошкільне виховання. -1989. - № 10. - С. 66-70
    26. Плеханов А., Морозова О.М.М. Манасеіна: сенсорний розвиток і виховання дітей дошкільного віку / / Дошкільне виховання. -1995. - № 7. - С. 31-35 .

   27. Полозова Е. В. Продуктивная деятельность с детьми младшего возраста. Авт. - сост. Е. В. Полозова. Учебно-методическое пособие для воспитателей и методистов. – ЧП Лакоценин С. С., Воронеж. – 2007.

   28. Скрипка Н.Г. Використання новітніх технологій в зображувальній

діяльності //Бібліотечка вихователя. – 2005. - №5-6. – с.49-51.

     29. Теория и практика сенсорного воспитания в детском саду / Под ред. А. П. Усовой, Н. П. Сакулиной. – М., 1965.

     30. Шульга Л. М. Розвиток художніх здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання / Л. М. Шульга // Обдарована дитина. – 2004. – № 9. – С. 43–63.

     31. Шульга Л. М. Метелики / Л. М. Шульга // Дошкільне виховання. – 2008. - № 2. – С. 24 – 25.

     32. Эстетическое воспитание в детском саду / под ред. Н. А. Ветлугиной. М. : Просвещение, 1985. – 207 с.

     33. Янушко О.А. Малювання з дітьми раннього віку (1-3 роки): Методичний посібник для вихователів і батьків: Пер. з рос. мови. – Х.: Вид-во «Ранок», 2007. – 64 с. (Серія «Бібліотека вихователя дитячого садка»)

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14807. Қазақ ақын-жырауларының тәлім-тәрбиелік идеялары 51.5 KB
  Қазақ ақынжырауларының тәлімтәрбиелік идеялары. Қазақ хандығы көптеген тайпалардың – қаңлылар үйсіндер қыпшақтар арғындар наймандар дулаттар және т.б. негізінде құрылды. Қиын тарихи жағдайда қалыптаса отырып қазақ хандығы бірде ХҮІ ғ.бас кезінде нығайды бір...
14808. ҚИЫН БАЛАЛАРМЕН ЖҰМЫС 45.5 KB
  ҚИЫН БАЛАЛАРМЕН ЖҰМЫС. Бекибаева Сәнгүл Ғосманқызы қазақ тілі мен әдебиеті пәнінің мұғалімі №35жалпы орта білім беру мектебі 1 . Тәрбие отбасынан басталады Қиын балалардың отбасындағы беріктігі және өнегелі отбасында өнегелі ұрпақ тәрбиеленетіні сөзсіз....
14809. Қиял туралы жалпы ұғым 92 KB
  Қиял туралы жалпы ұғым Қиял дегеніміз сыртқы дүние заттары мен қүбылыстарының субъективтік образдарын қайтадан жаңартып өндеп бейнелеуде көрінетін тек адамға ғана тән психикалық процесс: ...барлық жан қуаттарын рухани күштерді тек қиял ғана өзіндік сақталатынс...
14810. ҚЫЗ БАЛА - ҰЛТТЫҢ ҰЯТЫ, ХАЛЫҚТЫҢ ШЫРАЙЫ 54.5 KB
  ҚЫЗ БАЛА ҰЛТТЫҢ ҰЯТЫ ХАЛЫҚТЫҢ ШЫРАЙЫ Л.Т.Байкеева В.Б.Зеткулова М.Б.Мыңбаева Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Қазақ халқы бала тәрбиесіне өте көп көңіл бөлген. Баланың ана құрсағында пайда болуына оның өмірге келуіне оның алғашқы қадамына ...
14811. Оқу мен жазу арқылы сын тұрғысынан ойлауды дамыту – педагогикалық технология 78.5 KB
  Оқу мен жазу арқылы сын тұрғысынан ойлауды дамыту – педагогикалық технология Сын тұрғысынан ойлауды дамыту бағдарламасы – әлемнің түкпіртүкпірінен жиылған білім берушілердің бірлескен еңбегі. Тәжірибені жүйеге келтірген Джинни Л.Стил Курт...
14812. Оқу процесінің мəн-мағынасы 83 KB
  Оқу процесінің мəнмағынасы Жоспары 1. Оқу процесінің мəні жəне дидактика жөнінде түсінік 2. Оқу дидактикалық процесс 3. Оқу процесінің қызметтері 4. Оқудың əдіснамадидактикалық жүйелері 5. Таным теориясы жəне оқу 1. Оқу процесінің мəні жəне дидактика жөнінде...
14813. Оқу формалары 98.5 KB
  Оқу формалары Жоспары 1. Оқу формасы түсінігі 2. Оқу формаларының қалыптасуы мен жетіліп баруы 3. Оқу процесін ұйымдастыру формалары 4. Оқу түрлері 1. Оқу формасы түсінігі Оқушылардың білім мазмұнын игеру ісəрекеттері əрқилы формада жүзеге асып барады. Ла...
14814. Оқушылардың танымдық қызығушылығының теориясы 71 KB
  Оқушылардың танымдық қызығушылығының теориясы. Бiлiм беру жүйесi қоғамның әлеуметтiк – экономикалық дамуында жетекшi роль атқарады сондай – ақ оны әрi қарай айқындай түседi. Ал бiлiмнiң қалыптасып дамуының жалпы шарттары философияның негiзгi мәселесi – рухтың материяға ...
14815. Ойлау және оқыту үрдісінде оның дамытудың жолдары 61.5 KB
  Ойлау және оқыту үрдісінде оның дамытудың жолдары. Ойлау процесі объект пен субъектінің өзара әрекеті ретінде жүзеге асады.Ойлауды психологиялық тұрғыдан зерттеу дегенімізоның ішкі танымдық құпия мәнін және жемісті болуының себебін ашып көрсету яғни ойла