86857

Масиви даних в мові програмування Java

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Розмір або довжина масиву це загальна кількість елементів в масиві. Розмір масиву задається при створенні масиву і не може бути змінений надалі тобто не можна прибрати елементи з масиву або додати їх туди але можна в існуючі елементи присвоїти нові значення.

Украинкский

2015-04-11

16.87 KB

1 чел.

Лабораторна робота 3

Масиви

Тема: Масиви даних в мові програмування Java

Мета: Ознайомитись з масивами даних в Java

Теоретичні відомості

Масив - це кінцева послідовність упорядкованих елементів одного типу, доступ до кожного елементу в якій здійснюється за його індексом.

Розмір або довжина масиву - це загальна кількість елементів в масиві. Розмір масиву задається при створенні масиву і не може бути змінений надалі, тобто не можна прибрати елементи з масиву або додати їх туди, але можна в існуючі елементи присвоїти нові значення.

Індекс початкового елемента - 0, наступного за ним - 1 і т. д. Індекс останнього елемента в масиві - на одиницю менше, ніж розмір масиву.

У Java масиви є об'єктами. Це означає, що ім'я, яке дається кожному масиву, лише вказує на адресу якогось фрагмента даних в пам'яті. Крім адреси в цій змінній нічого не зберігається. Індекс масиву, фактично, вказує на те, наскільки треба відступити від початкового елемента масиву в пам'яті, щоб дістатися до потрібного елементу.

Щоб створити масив треба оголосити для нього відповідне ім'я, а потім з цим ім'ям зв'язати потрібний фрагмент пам'яті, де і будуть один за одним зберігатися значення елементів масиву.

Можливі такі варіанти оголошення масиву:

тип []  ім'я;

тип   ім'я [];

Де тип - це тип елементів масиву, а ім'я - унікальний (незайнятий іншими змінними або об'єктами в цій частині програми) ідентифікатор, що починається з букви.

Приклади:

int [] a ;

double [] ar1 ;

Double   Ar2 [];

Масив може складатися не тільки з елементів якогось вбудованого типу (int, double і ін.), але і, в тому числі, з об'єктів якогось існуючого класу і навіть з інших масивів.

Масив який у якості своїх елементів містить інші масиви називається багатовимірним масивом.Найчастіше використовуються двовимірні масиви. Такі масиви можна легко представити у вигляді матриці. Кожен рядок якої є звичайним одновимірним масивом, а об'єднання всіх рядків - двовимірним масивом у кожному елементі якого зберігається посилання на якусь рядок матриці.

Тривимірний масив можна уявити собі як набір матриць, кожну з яких ми записали на бібліотечної картці. Тоді щоб дістатися до конкретного числа спочатку потрібно вказати номер картки (перший індекс тривимірного масиву), тому вказати номер рядка (другий індекс масиву) і тільки потім номер елемент у рядку (третій індекс).

Завдання.

  1.  Створити  одновимірний масив, який  має як  додатні  та від’ємні числа і потім замінити  всі від’ємні  елементи масиву максимальним.
  2.  Скопіювати 5 елементів одного масиву починаючи з  першого елемента в другий масив   починаючи з третього  елемента. Вивести  на екран 3 масиви.
  3.  Два двовимірні масиви (матриці) , заповнені випадковими  числами, перемножити між собою .
  4.  За допомогою функції Runtime.totalMemory визначити кількість доступної пам’яті, після цього виділити пам'ять під масив і визначити скільки вільної пам’яті (Runtime.freeMemory).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78868. Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания 28.5 KB
  Место проблемы человека в системе социальногуманитарного знания Построить социальную онтологию отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса невозможно. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социальноисторического процесса. Что такое человек Каковы его природа и сущность Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека Все это суть проблемы философской антропологии учения о человеке исследующего своеобразие человеческого...
78869. Концепция социальной рациональности Макса Вебера 29 KB
  Концепция социальной рациональности Макса Вебера. Вебер внёс существенный вклад в такие области социального знания как общая социология методология социального познания политическая социология социология права социология религии экономическая социология теория капитализма. Свою концепцию Вебер называл понимающей социологией. Вебер в этом плане решительно расходится с Дюркгеймом полагая что реальным действующим лицом может быть не мифическое коллективное сознание государство или класс а конкретный индивид.
78870. Феноменологическая программа исследования знания 32.5 KB
  Феномен и логос учение о феноменах явлениях это обозначение философского движения появившегося в начале 20 века а также своеобразной практики осмысления пытающейся проникнуть к истокам человеческого опыта и познания. Ее отличительными чертами являются: нацеленность на вскрытие и приведение к непосредственной очевидности тех пластов нашего опыта которые в обыденной жизни остаются незримыми зачастую будучи основанием зримых; экспликация и истолкование смыслового содержания этого опыта и его сущностных структур; преимущественно...
78871. Герменевтический подход в социально-гуманитарном познании 29 KB
  Рикер понимает теорию операций понимания в их соотношении с интерпретацией текстов; слово герменевтика означает не что иное как последовательное осуществление интерпретации. Таким образом нужно установить соотношение между понятиями интерпретации и понимания. Цель понимания совершить переход от этого выражения к тому что является основной интенцией знака и выйти вовне через выражение. Согласно Дильтею виднейшему после Шлейермахера теоретику герменевтики операция понимания становится возможной благодаря способности которой наделено...
78872. Марксистский подход к исследованию социальной реальности 31.5 KB
  Базис или способ производства материальных благ или экономическая формация = производительные силы производственные отношения. Производительные силы ресурсы и средства обеспечивающие процесс производства. Производственные отношения выражается в различных формах собственности на средства производства. Классы в узком смысле слова социальные группы различающиеся по отношению к средствам производства.
78873. Образ науки в постмодернизме 13.99 KB
  Постмодернизм эту проблему пытается решить посвоему быть может осознавая себя не как конец философии а как переходное состояние между закатом и рассветом. На первый план в этой философии выходят проблемы языка новой субъективности иронии культуры цитат и кавычек. Понимание мира как хаоса сопряжено в философии постмодернизма с отказом от установки на целостность закономерность мира. Картина реальности в философии постмодерна состоит из симулякров не имеющих оснований во внешней реальности симулякры точные копии оригинал...
78874. Роль социально-гуманитарных наук в процессе соц трансформаций 13.58 KB
  Напротив ей присуща роль разрушителя мнимого всезнания и фиктивной уверенности. Используя науку по образу обыденного сознания мир с ее помощью заколдовывается вновь. Задача же социального теоретика на сегодняшний день состоит не только в производстве нового знания доставляющего новые возможности но и в разрушении фиктивных ожиданий обыденного сознания от сферы управления. Только разрушая мнимое всезнание наука может осуществить свою функцию производства нового знания.
78875. Жизнь как кактегория наук об обществе и культуре 13.83 KB
  Для Дильтея философия это рефлексия жизни на самое себя а переживание чувство жизни жизненный опыт жизненное отношение обозначают внутреннее восприятие нашей души самодостоверность внутреннего опыта единственный прочный и неприкосновенный фундамент. Он руководствовался главным принципом познать жизнь из нее самой и стремился представить мышление и познание как внутренне присущие жизни полагая что в ней самой формируются объективные структуры и связи с помощью которых осуществляется ее саморефлексия. Не менее значимым...
78876. Проблема истины в социально-гуманитарных науках 13.21 KB
  Проблема истины в социально-гуманитарных науках. При рассмотрении проблемы истины важно уяснить специфику ее классической неклассической и пост-неклассической трактовки а также особенности современного понимания ряда частных вопросов: ситуативность и объективный характер истин социально-гуманитарных наук; их взаимосвязь с социальной реальностью; экзистенциально-антропологический подход к истине в гуманитарном знании. Классическая концепция во-первых понимает под истиной соответствие наших знаний объекту; во-вторых предполагает возможность...