8690

Природа як об’єкт вивчення філософії

Реферат

Логика и философия

Природа як об’єкт вивчення філософії. Природа як предмет філософського дослідження. Історичні взаємодії природи і суспільства. Взаємодія природи і суспільства. Екологічна проблема, її філософський смисл. Обніми цю ...

Украинкский

2013-02-17

111 KB

7 чел.

Природа як об’єкт вивчення філософії.

  1.  Природа  як предмет філософського дослідження.
  2.  Історичні взаємодії природи і суспільства.
  3.  Взаємодія природи і суспільства.
  4.  Екологічна проблема, її філософський смисл.

Обніми цю Мати-Землю! Бескрайню, дружню Землю! Нехай захиcтить Вона тебе від небуття!

   Рігведа

У інтенсивному і складному сучасному житті людина практично забуває, що вона сама і все людство, від якого вона не може бути відділена, нерозривно пов'язані з біосферою — з певною часткою планети, на якій вони живуть.

В.І.Вернадський

Вивчення цієї теми дасть змогу ознайомитися з найбільш широким поняттям «природа», яке охоплює всесвіт, все суще. Це світ, в якому панують розумні закони, перемагає природна необхідність. Тут немає місця примхам, свавіллю, які, на жаль, дуже часто зустрічаються у взаємовідносинах між людьми та в їх поведінці. Суспільство та природа є об'єктами дослідження багатьох наук, оскільки відношення між ними є досить складною і багатоаспектною проблемою.

У науковій літературі «природа» вживається в двох значеннях. У широкому розумінні слова природа охоплює і суспільство, і навколишній світ у всій багатоманітності проявів. А у вузькому розумінні природа — це частина світу, яка протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне середовище, в якому живе суспільство. Інколи кажуть, що природа — це сукупність природних умов і існування людини і людства в цілому. Обов'язково виникає проблема співвідношення «людина і суспільство», «природа і суспільство». Суспільство і людина, дійсно, мають певну природну основу буття, але вони не є частиною природи. Природа під дією людини завжди залишається сама собою. Людина не здатна створити іншу природу, вона тільки дає їй символічне значення. Близькі за змістом поняття «природа» і «матерія». Але пам'ятайте, що матерія — це об'єктивна реальність, яка суттєво відрізняється від природи.

Природа завжди була й є предметом філософського аналізу. Антична філософія будувалася на первинності природного. Видатні давньогрецькі філософи природу розглядали як повноту буття, як наслідок діяльності деміурга (Платон). Життя розглядалося в гармонії з природою.

Середньовічна філософія розвиває концепцію зруйнування природи як наслідок гріхопадіння людини. Над природою стоїть Бог. Людина прагне піднятися над природою, але вона в період середньовіччя підкорена природним ритмам.

У період Відродження філософія фактично реалізує лозунг «Назад до природи». Але тільки в Новий час природа стає об'єктом детального наукового аналізу, місцем активної практичної діяльності людини, масштаби якої з розвитком капіталізму постійно збільшуються і перетворюються в хижацьке відношення до природи, яке продовжується і зараз.

Зверніть увагу на концепцію ноосфери, яка була створена на початку 20-х років XX століття французькими філософами Тейяром де Шарденом і Е.Леруа, а також російським мислителем В.І.Вернадським. Ноосфера — це область панування розуму. Концептуальні ідеї ноосфери були детально розроблені в такій науці, як екологія.

Зупиніться на питанні про сферу взаємодії суспільства і природи. Однозначної назви ця сфера не має. Одні називають її техносферою, біотехносферою, інші антропосферою, соціосферою. Найбільш адекватно сутність сфери взаємодії суспільства і природи розкриває термін «соціосфера», який співзвучний з терміном «біосфера». В науковій літературі є різні підходи до періодизації історії. Ті, хто вважає основною формою взаємодії суспільства і природи матеріальне виробництво, виділяють такі найважливіші етапи взаємодії: перший — ручного виробництва, другий — машинного, а третій — автоматизованого виробництва. Частина дослідників в основу періодизації і взаємодії суспільства та природи розділяють суспільство на п'ять суспільно-економічних формацій. Поширена точка зору, що існують такі періоди взаємодії природи і суспільства:

1) привласнення;

2) аграрний;

3) індустріальний;

4) ноосферний.

Філософський аналіз потребує і характеристики форм людської діяльності: перетворюючої і пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, комунікативної. Найхарактерніше специфіку людської діяльності відбиває така її форма, як праця. Розкрийте її роль і визначте, чим вона відрізня ється від «праці» тварин. Особливо зверніть увагу на роль знаряддя праці, яке виготовляє і використовує людина, та на універсальність людської праці і на її цілеспрямованість.

Усі форми людської діяльності взаємопов'язані. Зупиніться на питанні про зв'язок людини з Космосом. Життя існує завдяки сонячній енергії. На нього впливають магнітне поле, космічне випромінювання, сила тяжіння тощо. Наукова практична діяльність людини свідчить про те, що вона спроможна пізнати природні явища і регулювати свої відношення з ними. Є чотири фундаментальні факти, які відображають «людське обличчя» природи. По-перше, природа володіє здібністю породження людини. Виникнення людського життя стало постійною можливістю. По-друге, людина народжується із «природи». Про це свідчить процес народження дитини. По-третє, природна основа людини є тим фундаментом, на якому можлива поява неприродного, тобто людського буття, психіки, свідомості та ін.

І останній факт — у природному матеріалі людина символізує свої неприродні властивості. Внаслідок цього природа стає фундаментом суспільного життя.

Одне з найважливіших понять соціальної філософії — географічне середовище. Людина живе і реалізує свої творчі сили на Землі в межах тоненької сфери, яку і називають географічним середовищем. Воно є сукупністю предметів живої і неживої природи, залучених на даному етапі розвитку суспільства в процес суспільного життя. До географічного середовища належить земна кора із корисними копалинами, ліси, води, рослинний і тваринний світ, села, міста, нижча частина атмосфери. Це є та частина природи, що стала об'єктом діяльності людини і виробництва.

Цікаво простежити, як в історії філософії розвивалися уявлення про роль природних умов у житті людей, про їх значення в організації праці, суспільного життя, у вихованні, нормах спілкування.

У середині XVII — на початку XIX століття виникла теорія, що дістала назву «географічний напрямок у соціології» або «географічний детермінізм». Представниками її були: французький філософ Ш.Монтеск'є (1689-1755) — «Про дух законів», «Розвідка про причини величі римлян та їх занепаду»; англійський історик та соціолог Т. Бокль (1821—1862) — «Історія цивілізації в Англії»; російський географ та соціолог Л.І. Мечніков (1838—1888) — «Цивілізація і великі історичні ріки», «Етюди оптимізму». Мислителі шукали головні детермінанти розвитку суспільства в географічних умовах життя людини. Всі вищеназвані дослідники ролі географічного середовища вважали, що загальний стан природи, її клімат призводять до природної нерівності, неоднакового статусу людей у суспільстві, до міждержавних зіткнень.

Розкрийте свій особистий погляд на роль географічного середовища. Розвиток історії суспільства залежить не тільки від географічних умов. Існує багато інших чинників, які зумовлюють життєдіяльність людини у суспільстві: знаряддя праці, технології, соціальний устрій тощо.

Абсолютизація географічного чинника привела до спотвореної моделі суспільства, його існування і взаємодії з природою. На початку XIX століття з'явилася така філософська доктрина, як геополітика — теоретичне обґрунтування і виправдовування агресивної політики держав, які намагалися розширити життєвий простір за рахунок інших країн. Вперше термін «геополітика» запровадив швед В.Челлен. Статус ідеологічної домінанти геополітика набула завдяки працям Ф. Ратцеля, який в роботі «Політична географія» географічні умови називає визначальним чинником розвитку держави і народу. Можна стверджувати, що така теорія має реакційну спрямованість. І невипадково Гітлер у книзі «Майн кампф» ці ідеї вважає теоретичним джерелом обґрунтування агресивної політики захвату чужих земель, винищення населення завойованих держав.

Важливо відзначити, що з часом «геополітика» втратила реакційний зміст. Але й сьогодні серед політиків деяких країн виникає бажання приєднати певну територію сусідніх держав, завоювати вихід до моря, океану тощо. Географічні умови, дійсно, є важливими складовими теорії і практики політичних відносин та процесів. Географічний погляд постає як один з елементів наукового бачення розвитку суспільства з урахуванням природних чинників як об'єктивних домінантів людського існування.

Аналізуючи роль географічного середовища як частини природи, яка на даний історичний момент включена в процес суспільного виробництва, не слід нехтувати його впливом і абсолютизувати його значення. Особливої уваги потребує розкриття питання про вплив географічного середовища на життя людини, держави. Умови життя формують стиль і спосіб життя, психологію, традиції, звичаї. Не треба навіть переконувати, що темперамент, способи ведення господарства, традиції у нашого народу зовсім інші, аніж у японців, китайців чи в якутів. А хіба не очевидна, особливо зараз, роль корисних копалин, водних ресурсів, кліматичних умов у житті країн. Закономірні, сприятливі умови позначаються на житті людини і держави, вони прискорюють їх розвиток, зумовлюють, деякою мірою, інтенсивність праці, врешті-решт, позначаються на способі життя і характері особистості.

Але не можна не бачити і того, що в однакових кліматичних умовах зовсім по-різному живуть різні народи. Існує багато прикладів, коли в менш сприятливих природних умовах народ має вищий рівень життя, вищі якісні характеристики соціальної, виробничої сфери, рівень демократії і в цілому культури. Отже, тут справа не в географічних умовах, а в економіці, управлінні, політичній системі, в організації роботи тощо.

Розкриваючи питання про роль географічного середовища, необхідно взяти до уваги всі чинники суспільного розвитку. Звісно, що матеріальний добробут народу створюється не географічними чинниками, а працею людей, вмінням раціонально аналізувати і використовувати систему виробництва, розподілу, споживання.

Важливе значення в розвитку суспільства належить такому природному чиннику, як народонаселення. Людина — головна дійова особа суспільного життя, його суб'єкт і рушійна сила. Існує спеціальна наука — демографія, яка досліджує динаміку чисельності населення, міграцію, сім'ю, народжуваність, смертність та інше.

Слово «екологія» походить з грецької мови, що в перекладі означає — «ойкос» — оселя і «логос» — вчення. Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, взаємодію людини з цим середовищем і шляхи забезпечення умов для ії життя. Ставлення людини і суспільства до природи стало такою «больовою» проблемою, таким своєрідним центром, у якому сконструйовані різні сторони економічного, суспільного та культурного життя людини. Екологічні проблеми, тобто проблеми відносин між суспільством та природою виникають у тому випадку, коли поєднання природного і штучного, природного і неприродного опосередковане цивілізацією, не збалансоване. Прикладом може служити виробництво штучного газу фреону, дестабілізуючого озоновий шар в атмосфері. Відносини між людиною та природою порівняно недавно були виділені в окремий предмет і позначені поняттями «техносфера», «соціобіогеосистема» та інше.

Соціальна екологія виявляє в оточуючому середовищі штучні елементи і описує їхній взаємозв'язок з природними процесами. Так склалося, що існування людини ґрунтується на такому ставленні до природи, при якому її самоцінність невичерпна. Для панування над природою людина і суспільство не повинні сприймати ії як органічне ціле, а обмежуватися тільки тим, що корисно. Для того щоб людина ставилася до природи як до об'єкта самоцінного, необхідно, щоб вона розуміла умови свого існування як невіддільні від «здоров'я» природи.

Наприкінці XX століття людство зіткнулося з глобальними проблемами, які стали загрожувати самому існуванню цивілізації і навіть життю на Землі. До таких проблем можна віднести: запобігання світової термоядерної війни, створення умов для соціального прогресу народів на основі консенсусу їхніх інтересів, довіри і загальнолюдської солідарності; забезпечення економічного розвитку людства необхідними для цього природними ресурсами; запобігання шкідливих наслідків науково-технічної революції.

Філософський аналіз екологічних проблем потребує з'ясування не лише сутності екологічної кризи, а, перш за все, причин її виникнення, аналізу масштабності і глибини особливостей сучасного її стану, прогнозування майбутніх тенденцій розвитку, реальних шляхів теоретичного і практичного вирішення складних екологічних проблем.

Найхарактернішим виявом екологічних проблем, які залишилися після XX ст., можна вважати:

  •   загрозу підвищення температури на Землі внаслідок концентрації вуглекислого газу та інших хімічних речовин в атмосфері;
  •   руйнування озонового шару Землі — тонкої оболонки, що міститься в стратосфері і оберігає життя від згубної радіації Сонця:
  •   виснаження киснепостачальників Землі, пов'язане з варварським вирубуванням лісів;
  •   виснаження Світового океану, що поряд з лісами є
    основним постачальником кисню для життєзабезпечення планети. Забруднення океану, наприклад нафтою, змінює властивість віддзеркалювання і порушує відповідні пропорції вологості;
  •   забруднення навколоземного та навколишнього середовища хімічними сполуками, радіоактивними речовинами;
  •  поступове вичерпування природних ресурсів.

Катастрофічні екологічні ситуації, що трапилися за останні роки на Землі - Японія: фірма «Гісо» викидає в океан метил-ртуть; Чорнобильська катастрофа 1986 року; забруднення Землі гербіцидами — Кримська, Кіровоградська, Одеська та інші області України. Захист природи від знищення постає сьогодні як проблема виживання людства на Землі за умов зростання технічного потенціалу й промислового виробництва.

Глобальність екологічних проблем вимагає нового погляду на природу, шанобливого, бережливого захисту природи як необхідної умови життя, як вічної умови існування людської цивілізації, як чинника, поза яким людське життя неможливе.

Щоб зупинити екологічну катастрофу, треба навчитися новому екологічному мисленню. Прапор такого мислення підняв відомий природодослідник В.І.Вернадський, який обґрунтував потребу дбайливого планомірного природокористування, збереження природних ресурсів Землі, контролю за їх використанням, виховання екологічної свідомості. Необхідно формувати нове світобачення, світорозуміння з питань відношення до природи. У всьому світі іде пошук екологічного світогляду, єдиної планетарної свідомості.

Економічна свідомість є складним духовним феноменом екологічної культури, формування її неможливе без чіткої концепції екологічного виховання. Вона повинна змінити старі, ненаукові і несучасні уявлення про взаємодію суспільства і людини. Люди мріють, що на зміну сучасній техногенній цивілізації прийде екологічне суспільство, яке зможе подолати екологічну катастрофу.

Проблеми екології опрацьовані такими видатними вченими, як. А. Сахаров, А.Печчеї, І.Павлов, М.Амосов, М.Борр, Н.Вінер, А.Ейнштейн та ін. Спільна турбота про стан справ на планеті обов'язково приведе до подолання екологічної кризи. Але це може статися тоді, коли буде докладена воля і бажання багатьох людей, усіх урядових і неурядових організацій, виробників, учених і особливо молоді, якій саме і доведеться жити в XXI столітті.

На сучасному етапі Україна здобула статус незалежної держави і вступила в новий історичний період свого розвитку. За природними умовами вона є однією з найбагатших країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Разом з тим Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Адже економіка України формувалася без урахування об'єктивних потреб та інтересів її народу. Внаслідок цього економіка перенасичена хімічними, металургійними та іншими виробництвами із застарілими технологіями і значним руйнівним впливом на навколишнє середовище.

Деформована галузева структура виробництва спричинила його деформовану територіальну організацію. Виникли гігантські центри надмірного зосередження промисловості, що характеризуються високим антропогенним впливом на природне середовище. Це насамперед Донбас і Придніпров'я — найбільш забруднені регіони в Європі. Внаслідок нераціонального застосування засобів хімізації, сільського господарства в ґрунтах накопичуються залишки мінеральних добрив і пестицидів. В останні роки намітилася тенденція до зменшення застосування хімічних і зростання біологічних засобів захисту рослин.

Екологічна ситуація в Україні з метою її оздоровлення потребує мобілізації зусиль усіх урядових і неурядових організацій, учених, виробників, господарських і контролюючих органів, громадськості.

Список використаної літератури:

1. Філософія. Курс лекцій /За ред. Бичко І.В. – К., 1994.

2. Філософія: Підручник / За ред Г.А.Заїченка та ін. – К., 1995.

3. Філософія. Підручник/За ред. Горбача Н.Я. – Львів, 1997.

4. Філософія: Навч.посібник /За ред. Надольного І.Ф. – К., 1997.

5. Філософія. Підручник/За заг.ред. Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалко В.К. – Харків, 2000.

Додаток. 

Порівняння еволюційної і креативної теорії походження світу.

Ентоні Пірс.

 Не следует ли вспомнить о том, как за шесть дней был создан мир? — предположила Жоли.

Глобус засиял на одно короткое мгновение.

 Жоли предложила поговорить о библейском описании сотворения мира, — объяснила Орлин Року. — Выходит…

 Чушь! — вмешалась Вита. — Потребовались миллионы, а может быть, и миллиарды лет, чтобы создать вселенную!

Глобус снова вспыхнул.

 Не говори, я хочу угадать! — возбужденно воскликнул Рок. — Вита напомнила Жоли о существовании науки! А Нокс интересует спор между эволюционным и божественным происхождением Вселенной!

Глобус замерцал.

 Ты близок к ответу, хотя он формулируется иначе, — сказала Орлин.

 Тогда давай подойдем к проблеме более широко. Хочет ли Нокс, чтобы мы исследовали природу конечной реальности?

На сей раз вспышка была почти ослепительной. Судья попал точно в цель.

 Но почему? — спросила Орлин. — Зачем Нокс знать, что мы по этому поводу думаем? Она уже давным-давно все видела!

 Почему кого-то занимает, что думают другие? — ответил Рок вопросом на вопрос. — Почему инкарнации интересуются тем, куда направятся души, да и вообще покинут ли они тела? Почему это должно тревожить Бога или Сатану? Я считаю, что мы должны принять данные положения как аксиому. И еще — Нокс ничем не отличается от остальных инкарнаций. Сейчас она желает, чтобы мы исследовали реальность и пришли к какому-то выводу. Возможно, ей известно, что в процессе мы столкнемся с необычными осложнениями, которые ее позабавят. Что ж, давайте начнем обсуждать эволюцию. Кто будет защищать ее интересы?

 Конечно, я, — заявила Орлин без колебаний. — А ты разве нет?

Он улыбнулся:

 Не забывай, я судья. Я пытаюсь сохранять нейтралитет. Я не знаю, каким должен быть вердикт, да и не мне принимать окончательное решение.

 Как он может сомневаться относительно эволюции? — потребовала ответа Вита. — Про нее все уши прожужжали!

 Ошибаетесь! — запротестовала Жоли. — Бог сотворил мир за шесть дней!

 Мы разошлись во мнениях, — сказала Орлин. — Вита за эволюцию, а Жоли поддерживает идею сотворения мира.

 Тогда следует выслушать стороны, — объявил Рок. — Мы устроим процесс. Когда решение будет принято, Нокс нас отпустит.

Глобус вспыхнул.

 Позвольте мне вести процесс, — продолжал Рок. — Я хорошо знаком с обеими теориями. Поскольку именно Орлин нуждается в помощи Нокс, полагаю, она должна сделать вывод после того, как выслушает доводы «за» и «против».

Глобус еще раз вспыхнул.

 Таким образом, я буду судьей, который поддерживает порядок. Вита выступит в качестве защитника эволюционной теории, Жоли станет сражаться за теорию сотворения мира, а Орлин заменит присяжных, которые должны вынести вердикт. Чем быстрее мы завершим процесс, тем быстрее вернемся домой.

 Но мне трудно быть объективной! — запротестовала Орлин. — Я верю в эволюцию!

 А разве ты не в состоянии честно выслушать противоположную точку зрения? Разве ты не в силах изменить свое мнение под гнетом неопровержимых доказательств?

 Ну конечно, ты прав. Хотя не представляю себе, как идея сотворения мира может…

 Достаточно, — прервал ее Рок. — Окончательное суждение следует высказать после того, как ты выслушаешь доводы обеих сторон. — Он бросил взгляд на глобус. — Сейчас, как я понимаю, мы находимся на первичной стадии. Пустота. Хаос. Что предлагает теория Сотворения мира в качестве первой стадии?

 Сначала Бог создал Небеса и Землю, — сказала Жоли.

 Что ты имеешь в виду, когда говоришь Бог? — возразила Вита. — Откуда, черт возьми, взялся Бог? Кто создал Бога?

 На этом странности не кончаются, — заметил Рок. — Теперь давайте приступим к делу. Предлагаю задавать вопросы каждому адвокату по очереди, чтобы процесс проходил, как положено. Жоли, каким образом теория сотворения мира объясняет начало?

 В начале Бог сотворил Небеса и Землю, — без колебаний повторила Жоли.

 А я желаю знать, кто сотворил Бога? — вмешалась Вита.

Рок покачал годовой:

 Твоя реплика не учитывается. Тебе следует изложить, как родился наш мир в соответствии с теорией эволюции.

 Ну, это… черт, я должна вспомнить, что нам говорили в школе! Кажется, что-то вроде большого взрыва, который произошел около пятнадцати или двадцати миллиардов лет назад, и…

 Кто устроил большой взрыв? — спросила Жоли.

Вита выглядела уязвленной.

 Ну, я не знаю, вроде бы… Кстати, разве такая реплика учитывается?

 Не учитывается, если только вы не хотите открыть прямые дебаты. Чтобы сохранить порядок, я буду задавать вопросы по очереди. Жоли, кто создал Бога?

 Никто. Он всегда существовал. Он вечен.

 А кто создал большой взрыв? — спросил Рок у Виты.

Очевидно, Вита использовала маленькую передышку, чтобы подумать.

 Я не знаю, как он начался. Но если Бог может быть вечным, значит, и Вселенная может быть вечной. Наверное, все происходит по циклам: сначала становится большим, а потом сжимается, и то, что мы называем взрывом, просто быстрое расширение. Мы не имеем возможности отправиться в прошлое и посмотреть, но знаем, что вселенная существует. Мне кажется, разумно признать этот факт — и не важно, как все началось.

Рок повернулся к Орлин:

 Вас убедили доводы адвокатов?

 Откровенно говоря, — с удивлением призналась Орлин, — я не могу сделать выбор. Или Бог и вселенная с чего-то начались, или они оба вечны. Такое впечатление, что конфликта не возникает.

Глобус вспыхнул — и все вокруг изменилось.

 Вы хотите сказать, что так оно и есть? — удивилась Вита. — Правильный ответ заключается в том, что она не знает правильного ответа?

 Или Орлин не должна принимать окончательного решения из-за отсутствия достаточных доказательств, — ответил Рок.

Жоли всмотрелась в хрустальный шар.

 По-моему, мы приблизились к дому! Два пятнышка теперь находятся не так далеко друг от друга.

 Хотя нам предстоит еще долгий путь, — заметила Орлин. — Я вижу свет и тьму, но они остаются хаотичными. — Она тяжело дышала, словно ей не хватало воздуха.

 Наверное, это второй день, — предположила Жоли. — Когда Бог создал небо и разделил воды.

Пока она говорила, общая масса начала распадаться на две отдельные части.

 О чем ты? — осведомилась Вита. — Какой смысл отделять воду от воды!

 А какова твоя версия? — поинтересовался Рок. — Могу лишь напомнить, что создания из плоти, подобные нам, не в состоянии существовать в таких условиях, поэтому буду приветствовать быстрый обмен мнениями.

 Земля сформировалась из пыли, газов и обломков, летавших вокруг Солнца. Частично она состоит из воды, хотя сначала, я думаю, это был раскаленный камень и вода находилась в виде пара.

Сцена вокруг них опять изменилась: возникли красные, расплавленные камни, окруженные клубами пара. Вся эта смесь медленно оседала вниз. Жара была удушающей.

 Смотрите, нам показывают то, что мы описываем! — воскликнула Вита. — Видите, такое невозможно сотворить за один день!

 Конечно, возможно! — возразила Жоли. — В тот день, когда воды были отделены от других вод.

 Какие воды от каких вод?

 Воды, которые находились под твердью небесной, от тех, что располагались над ней. Воды вселенной от вод Земли.

Пока Вита говорила, сцена вокруг снова изменилась: над ними возникло темное ночное небо, а внизу бурлили глубокие воды океана.

Жар исчез; стало холодно.

 За один короткий день? Скорее за миллиард лет! Ведь расплавленный камень не может остыть за одну ночь.

Жоли пожала плечами:

 Да, только этот день продолжался миллиард лет.

 А, так ты не имеешь в виду один из наших дней!

 Слово «день» имеет множество смыслов. Один День Творения означает один этап, который растянулся на столько времени, сколько Богу было необходимо, чтобы добиться задуманного.

 Тогда я не вижу существенной разницы между вашими точками зрения, — заметила Орлин. — Здесь нет никакого конфликта, только разные взгляды на одно и то же событие.

Она сделала правильный вывод. Глобус вспыхнул.

 Что ж, перейдем к третьему дню, — предложила Жоли. — Бог собрал все воды в одном месте, создал море и создал сушу.

Сцена вновь изменилась. Теперь из-под воды поднялись зазубренные темные скалы. С треском ломался камень, возникали горные хребты, бушевали сокрушительные бури, потоки воды обрушивались на горы, смывали их. Одновременно шел процесс формирования новых возвышенностей и плоскогорий.

 Ну, может быть, — сказала Вита. — Обычно вода стремится занять положение внизу, а то, что остается, высыхает и поднимается вверх. Я говорю — уйдет миллиард лет, а ты называешь этот период одним днем… Ладно. Пусть здесь зародится жизнь! Я считаю, что она возникла в океане — его называют первозданным супом или что-то в таком же роде. Через некоторое время первые живые существа выбрались на сушу, но сначала появились растения.

 Да, — согласилась Жоли. — Бог создал траву, растения, фруктовые деревья с разными плодами.

И пока она говорила, земля покрылась зеленым ковром, на ней выросли цветы и деревья с множеством самых разнообразных плодов.

 А третий день тоже будет продолжаться миллиард лет? — поинтересовалась Вита, в голосе которой явственно слышалась ирония.

 Да.

Девушка с улыбкой встряхнула головой:

 Тогда я согласна.

 Я тоже, — добавила Орлин.

Глобус вспыхнул.

 И на четвертый день, — проговорила Жоли, — Бог создал два великих светила: одно, чтобы управлять днем, а другое, меньшее, для ночи.

Появились Солнце и Луна; сквозь дымку, которая еще совсем недавно их скрывала, проник яркий свет.

 Эй, подождите! — вскричала Вита. — Прошло три дня, прежде чем появилось Солнце. Так? Но цветы и деревья выросли раньше…

 Свет был, — ответила Жоли. — Не солнечный. Потом Бог решил иначе.

 Или стабилизировалась орбита Земли. Ты ведь знаешь, что Земля вращается вокруг Солнца, а не иначе?

Жоли улыбнулась:

 Полагаю, что если встать на Солнце и посмотреть на Землю, то возникнет именно такое ощущение. Но мы стоим на Земле и смотрим на Солнце — любой заметит, что Солнце вращается вокруг Земли.

 Да, здесь можно говорить о прецеденте, — с улыбкой вмешался Рок. — Технически все тела в пространстве вращаются по орбите относительно друг друга.

 Весь вопрос в точке зрения, — заметила Орлин. — Я все еще не вижу никакого конфликта.

Глобус вспыхнул.

 На пятый день, — сказала Жоли, — Бог сотворил огромных китов и рыб в море, и всякую летающую тварь.

Вокруг появились самые разнообразные существа, океан наполнился рыбой, в небе носились птицы.

 И этот день тоже продолжался миллиард лет? — ехидно спросила Вита. — Если дать достаточно времени, эволюция поможет им всем развиться, у меня нет возражений.

 Дни могут быть сколь угодно долгими — если ты того пожелаешь, — ответила Жоли. — Богу понадобилось ровно столько времени, сколько у него ушло; не имеет значения, сколько именно.

 Тогда у нас, как и прежде, нет никакого конфликта, — резюмировала Орлин, и глобус в очередной раз вспыхнул.

 На шестой день Бог сотворил существа, которыми населил Землю, — заявила Жоли, и в тот же миг они увидели всевозможных животных.

 О нет! — возразила Вита. — А где же динозавры?

Немедленно появились огромные неуклюжие рептилии.

 Ты имеешь в виду кости, которые Бог поместил в землю, чтобы позабавить ученых?

 Да, именно кости динозавров! Сначала на Земле возникли насекомые, потом амфибии, за ними рептилии, птицы и млекопитающие. А ты утверждаешь, что сначала появились рыбы и птицы. Но киты не рыбы, они млекопитающие и не могли существовать до появления других млекопитающих. Даже если каждый из твоих четырех дней продолжался миллиард лет, нельзя вот так просто поменять порядок рождения всего живого!

 Но динозавров не существовало, — запротестовала Жоли. — Жизнь всегда была такой, как сейчас, Землю населяли те же самые животные. Бог создал всех сразу, а потом сотворил человека по своему образу и подобию, чтобы быть над ними господином, и с тех пор до нынешнего времени прошло шесть тысяч лет.

 А как насчет окаменелостей? Они показывают, что нынешние животные произошли от тех, которые были до них.

 Ты хочешь сказать, что существует неразрывная цепочка от динозавров до современных животных?

 Ну, не совсем. Динозавры вымерли. После них стали развиваться мелкие млекопитающие, и мы нашли их кости, что подтверждает эту точку зрения.

 Костей у тебя может быть сколько угодно — они находятся в земле только потому, что того пожелал Бог. Не думаю, что можно говорить о непрерывной цепи превращений. Например, как обстоит дело с человеком?

 Ну, не так хорошо, уж я не знаю почему. Однако…

 Потому что твое предположение о том, что человек произошел от животных, не более чем фантазия, — входя в раж, отрезала Жоли. — Глупые люди видят кости и думают, будто они доказывают теорию эволюции, а умные знают, что видят всего лишь кости, которые оказались в почве примерно тогда же, когда на Земле появился человек. Если бы дела обстояли иначе, ученые уже давно нашли бы непрерывную цепочку — увы, до этого еще ох как далеко!

Вита изумилась:

 Здорово! Да ты и правда веришь в то, что говоришь!.. Твои слова ничего не доказывают. Я видела, как один человек уронил пригоршню мелочи. Ему пришлось сначала отнести покупки в дом, а потом вернуться, чтобы собрать монетки, но удалось найти только несколько центов. Знаешь почему? Потому что часть укатилась в канаву, другие застряли в щелях между камнями, некоторые потерялись в траве, мимо проходили люди, поднимали деньги и шли дальше по своим делам. В результате, если судить по тому, что он нашел, у него было всего два цента — а на самом деле он растерял больше доллара. Возьмем кости: некоторые вытащили из земли и погрызли хищники, другие смыло в море или раздавило между камнями, или они просто исчезли за миллионы прошедших лет. Ученым удалось обнаружить только малую часть — вот почему цепочка оказалась неполной. Я не считаю, что дело в том, будто Бог решил развлечься. Он не станет подбрасывать ложные улики лишь для того, чтобы сбить людей с толку. Бог вообще не имеет к этому никакого отношения; все произошло само собой. Мы нашли достаточно, чтобы увидеть пройденный путь. Окаменелости доказывают истинность моей точки зрения.

 Но Бог мог спрятать кости, — не сдавалась Жоли. — Сами кости не скажут людям, как именно они попали в землю. У тебя есть своя теория, у меня — своя. Можно выбрать между ними?

Орлин покачала головой:

 Должна признаться, у меня появились сомнения, но я не в силах их разрешить. Могло случиться и так, и так.

Кристалл вспыхнул.

 Теперь мы заметно ближе к дому, — заметил Рок, вглядываясь в глобус.

И в самом деле, их окружали современные леса из лиственных и хвойных деревьев. В нескольких сотнях футов бродил олень, с ветвей доносилось пение птиц.

 Однако мы еще не закончили, — продолжала Жоли. — Ты так небрежно назвала суп, из которого появилась вся жизнь, словно нет ничего проще. Но даже самые примитивные формы жизни бесконечно сложны! В одной-единственной живой клетке несчетное множество молекул, там идут чрезвычайно запутанные процессы, нужно произвести многочисленные тесты, чтобы определить код ДНК! Вероятность того, что настолько хитроумные системы могли возникнуть случайно, практически равна нулю. Даже твои ученые скажут, что потребуется время от самого рождения Вселенной до ее конца, чтобы произошло столь маловероятное событие. Без вмешательства извне тут не обошлось. Божественного вмешательства.

 Вовсе нет, — возразила Вита. — Во Вселенной миллионы планет, похожих на нашу, и в каждой свой суп, поэтому вероятность появления жизни хотя бы на одной из них весьма значительна. Однако эволюционная теория вовсе не утверждает, будто живая клетка сразу рождается на свет из такого супа. Клетка проходит множество промежуточных стадий. Возможно, сначала по чистой случайности соединяются две молекулы и оказываются более жизнеспособными. Затем через миллион лет в них врезается третья — и остается, поскольку полученная система тоже характеризуется повышенной жизнестойкостью. В этом и заключается естественный отбор. Все молекулы постоянно перемешиваются, сталкиваются друг с другом, образуют новые комбинации, часть из которых становятся более удобными. Их сводит вместе случайность, но когда они начинают составлять единое целое — это уже целесообразность. Так, постепенно, в супе возникают протеины. Когда появляется новая жизнь, это всего лишь маленький шаг вперед — но прогресс налицо, он не топчется на месте, движение продолжается. Мутация…

 Мутации ни к чему хорошему не приводят! — запротестовала Жоли.

 И прерываются. Если хотя бы одна из тысяч мутаций оказывается удачной, организм живет. Отбор продолжается, потому что выживают лишь самые сильные. А если срабатывает несколько вариантов, рождаются новые виды; в конце концов появились растения и животные, включая и людей. Мутация и естественный отбор маленькими шажками за огромные промежутки времени — вот объяснение всему. И для этого совсем не нужен Бог!

Орлин покачала головой:

 Все могло произойти и так, и так. Нас мог создать Господь или эволюция, или Бог использовал эволюцию в качестве своего инструмента.

Глобус вспыхнул. Казалось, до дома совсем рукой подать.

 И все же мы еще не закончили, — не унималась Жоли. — Даже если эволюция реальна, во вселенной должен был быть порядок. Ты утверждаешь, что все началось после одного большого взрыва. Но как мог взрыв привести к систематической организации галактик, звезд и планет? Взрыв в состоянии генерировать только хаос — лишь Богу под силу внести порядок в возникшую путаницу.

 Не так, — возразила Вита. — На одном из уроков математики мы изучали компьютерные проекты. Можно было начать с какой угодно фигуры, а потом произвольным образом ее изменять — в конце концов, удавалось получить практически любую картину. Эффект накапливается. Иногда требуется сто шагов или даже больше, но рано или поздно ты добиваешься желаемого результата. Я начала с буквы V, а закончила летучей мышью, выбирая то, что мне нужно из различных вариантов, которые предлагал компьютер.

 Во вселенной некому выбирать варианты! — заявила Жоли. — Кроме Бога!

Вита нахмурилась:

 Ты хочешь сказать, что я привожу доводы, подтверждающие твою правоту? Нет, я всего лишь пыталась доказать, что даже из случайных изменений можно создать некий порядок, если кто-то занимается отбором — и совсем не обязательно человек. В случае с нашей Вселенной эту роль выполняла гравитация. Когда два кусочка материи соединились, они начали притягивать другие, совсем понемногу, и со временем образовался шар. Прошли тысячелетия, возникшие звезды стали слишком большими, коллапсировали внутрь, и на их месте появились черные дыры, которые принялись засасывать в себя все подряд… В результате сформировались галактики. Мы всего лишь организованная материя, которую еще не засосало в такую дыру. Я не вижу в том никакого Божественного Провидения, мы часть процесса. Жизнь не представляет собой ничего особенного — слизь на поверхности планеты. И ничего тут не сделаешь!

 Какой ужасный взгляд! — запротестовала Жоли.

 Ну зато он объясняет, почему человечество такое отвратительное! — сказала Вита. — Вы только посмотрите, как мы управляем миром, на бесконечные преступления и грехи, когда каждый заботится только о том, чтобы нахватать побольше денег! Ты считаешь, что именно этого хочет от нас Бог? Тогда Бог — самый настоящий извращенец!

 Нет, Бог нас испытывает. Но я согласна с тобой, получается у него не очень хорошо; в любой момент Он может все остановить и потребовать, чтобы люди расплатились по счету.

 Разве для этого нам так уж необходим Бог? Очень скоро начнется третья мировая война и сотрет нас с лица Земли. Мы крепко хлопнем напоследок дверью, тут уж не приходится сомневаться!

 Может быть, такова воля Бога, — промолвила Жоли.

Однако она немного смутилась.

 Достаточно ли мы обсуждали проблему, чтобы ты могла прийти к окончательному выводу? — спросил Рок у Орлин.

 Нет, я так и не пришла ни к какому выводу, — ответила Орлин …


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4071. Предпринимательство: сущность и роль в экономическом развитии. Формы и сферы 97.5 KB
  Введение У истоков теории предпринимательства стоял шотландский экономист французского происхождения Р. Кантильен, который и ввел понятие «предприниматель» в экономическую теорию. По Кантильену, предприниматель- это человек с неопределен...
4072. Проблемы и перспективы европейской экономической интеграции 150.5 KB
  Международная экономическая интеграция — характерная особенность современного этапа развития мировой экономики. В конце XX в. она стала мощным инструментом ускоренного развития региональных экономик и повышения конкурентоспособности на...
4073. Экономические взгляды Джона Мейнарда Кейнса 71.5 KB
  Вступление В истории экономической науки имя Джона Мейнарда Кейнса (1883 - 1946) стоит в ряду ученых, оказавших наибольшее влияние на развитие современного им общества. Кейнс стал знаменит и почитаем еще при жизни, а споры по поводу его взглядов не ...
4074. Линейные электрические цепи постоянного тока 6.55 MB
  Цель работы: Для электрической схемы, изображенной на рисунке 1, по заданным в таблице 1 сопротивлениям и э.д.с. выполнить следующее: Составить систему уравнений, необходимых для определения токов по первому и второму законам Кирхгофа, и найти...
4075. Исследование законов Кирхгофа 117 KB
  Цель работы: экспериментально проверить справедливость законов Кирхгофа, научиться строить потенциальную диаграмму и составлять баланс мощностей. Рисунок 1 Порядок выполнения работы: Собираем цепь по схеме. Включаем источники...
4076. Исследование принципа наложения и свойства взаимности 109.5 KB
  Цель работы: экспериментально проверить справедливость принципа наложения. Рисунок 1 Порядок выполнения работы: Собираем цепь по схеме. Включаем источники, устанавливаем на них разные напряжения в пределах 10-15 В. Опре...
4077. Исследование теплового излучения абсолютно чёрного тела 113 KB
  Цель работы – исследование температурной зависимости энергетической светимости абсолютно черного тела. Приборы и принадлежности –лабораторная работа выполняется на установке ФПК-11, которая включает: - объект исследования – тер...
4078. Поляризация света. Закон Малюса 1.05 MB
  Цель работы: ознакомление с методами получения линейно поляризованного света, некоторыми его свойствами и опытная проверка закона изменения интенсивности света при прохождении поляризованным светом анализатора (закон Малюса). Приборы и принадлежност...
4079. Исследование качества полированной поверхности с помощью микроинтерферометра Линника 788.5 KB
  Цель работы – знакомство с явлением интерференции света и с его использованием в метрологии. Получение практических навыков работы с высокоточным измерительным оптическим прибором и определение качества полированной поверхности исследуемого обр...