87052

Аналіз фінансового стану підприємства

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Мета роботи за допомогою розрахунків вияснити фінансовий стан підприємства проаналізувати його. Встановлено що підприємство транспортної галузі його стан можна оцінити як задовільний так як підприємство має непокритий збиток на кінець року відповідно зменшується власний капітал підприємства...

Украинкский

2015-04-17

1.13 MB

12 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить 59 сторінок, 9 таблиці, 16 джерел інформації.

Об’єкт розробки – фінансова звітність підприємства.

Мета роботи – за допомогою розрахунків вияснити фінансовий стан підприємства, проаналізувати його.

Виконано огляд літературних джерел з питань методології та організації.

Методи, застосовані в роботі – горизонтальний та вертикальний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів.

Виконано огляд літературних джерел з питань методології та організації фінансового аналізу. Досліджено, що основним інструментом для оцінки діяльності господарюючого суб’єкта є фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкту, який аналізують, охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і дохідність діяльності, перспективи розвитку, а по результатам оцінки прийняти обґрунтовані рішення.

Проведено фінансовий аналіз форми №1 – Баланс та форми №2 – Звіт про фінансові результати. Встановлено, що підприємство транспортної галузі, його стан можна оцінити як задовільний, так як підприємство має непокритий збиток на кінець року, відповідно зменшується власний капітал підприємства, також на кінець року зростає кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги і поточні зобов’язання за розрахунками: зі страхування, з оплати праці. Проаналізувавши форму № 2 можна сказати, що підприємство має збиток від операційної діяльності, від звичайної діяльності .

Результати роботи можуть бути використані при проведенні аналізу фінансової звітності на підприємствах та в фінансових установах.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, БАЛАНС, ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ, ВЕРТИКАЛЬНИЙ АНАЛІЗ, ФІНАНСОВІ КОЕФІЦІЄНТИ.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

                       1.1.Система показників рентабельності підприємства та методи їх

оцінки……………………………………………………………………6

1.2. Вплив внутрішнього середовища на фінансово-майновий стан

підприємства……………………………………………………………15

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

    2.1. Горизонтальний аналіз балансу підприємства………………….23

2.2. Горизонтальний аналіз звіт про фінансові результати…………26

2.3. Вертикальний аналіз балансу підприємства…………………….28

2.4. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати………….32

2.5. Аналіз показників фінансової стійкості………………………...34

2.6. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства………40

2.7. Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства………….43

2.8. Аналіз показників ділової активності підприємства……………46

       ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..49

      СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..51

       ДОДАТКИ

       Додаток А Баланс ( форма №1) за 2011 рік…………………………………53

       Додаток Б Баланс ( форма №1) за 2012 рік………………………………….55

       Додаток В Звіт про фінансові результати ( форма №2) за 2011 рік……….57

       Додаток Г Звіт про фінансові результати ( форма №2) за 2012 рік………..59

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п.  Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств.  З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.  

Під аналізом розуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.  

Зміст  аналізу випливає з функцій.  Однією з таких функцій являється вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства.  Наступна функція аналізу – контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів.  Центральна функція аналізу – пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики.  Також інша функція аналізу – оцінка  результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей.  І накінець - розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.   

Аналізом фінансового стану  підприємства, організації займаються керівники і відповідні  служби, також засновники, інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів.  Банки для оцінки умов надання кредиту  і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет  і т.п.  Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства.  Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий  стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів). Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.  В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства і т.п.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу фінансового стану підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства, розглядаються поняття рентабельності підприємства, а також вплив внутрішнього середовища на фінансово-майновий стан підприємства. Другий розділ роботи присвячено аналізу та оцінці діяльності Вільногірського ГМК, що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду.

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі Вільногірського ГМК.

Розділ 1. Теоретична частина

1.1. Система показників рентабельності підприємства та методи їх

      оцінки

Рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різні позиції і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Розділяють рентабельність як спільну – процентне відношення балансового (спільною) прибутку до середньорічної сумарної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів; і рентабельність розрахункову - відношення розрахункового прибутку до середньорічної вартості тих виробничих фондів з яких стягується плата за фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточних витрат –відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованої продукції [1,c.235].

Кожне підприємство самостійно здійснює свою виробничу і господарську діяльність на принципах самоокуповування і прибутковості. Підприємство має певні витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці витрати представляють витрати виробництва даного підприємства (собівартість) або індивідуальні витрати. Проте витрати окремого продукту по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які беруться за суспільно необхідні витрати або вартість, грошове вираження яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат породжує відособлення іншої частини вартості продукції – прибуток, а отже, і відносного її виміру – рентабельності [2, c. 23].

Проте абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну ефективності виробництва або торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні або навіть знизитися. Це відбувається в тому разі якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників виробництва – збільшення чисельності працівників, зростання парку устаткування і так далі. Якщо ж при зростанні чисельності працівників їх продуктивність залишилася колишньою або знизилася то ефективність виробництва відповідно не змінюється або навіть знижується. Основними відмітними ознаками рентабельності в системі торгівельних і виробничих стосунків є наступні: відношення прибутку до витрат виробництва, що характеризують рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню і обслуговуванню виробництва і заробітній платі працівників); відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, що характеризують відносний розмір зростання авансованих витрат і що дає оцінку економічної ефективності виробничих фондів [3, c. 467].

1. Спільна рентабельність підприємства визначається відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів і розраховується по формулі

                       Р = П / сер.ОВФ + сер.НОБ                                         (1.1)

де Р рівень рентабельності, %;

    П прибуток;

    сер.ОВФ середньорічна вартість основних виробничих фондів;

    сер.ОВФ -середньорічна вартість основних виробничих фондів;

    сер.НОБ- середньорічна вартість нормованих оборотних коштів.

Фактична спільна рентабельність визначається відношенням балансового прибутку до фактичної середньорічної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів, не про кредитованих банком. Фактичні залишки нормованих оборотних коштів встановлюються виходячи з їх залишку по балансу за вирахуванням заборгованості постачальникам по платіжних вимогах, що акцептуються, термін оплати яких не настав, і постачальникам по не отфактурованним постачаннях а також зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів і резерву на відшкодування планових втрат і майбутніх витрат.. Рівень рентабельності залежить не лише від суми прибуnre, але і від фондомісткості виробництва [4, c. 125].

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:

- показники рентабельності продукції;

- показники рентабельності капіталів (активів);

- показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (дохідності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал. Рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змінени рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу. Вивчення цих залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки степені результатів своєї діяльності. З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в складі сукупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів. Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу [5, c. 125].

Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової «готівки», широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більш пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є ознакою інтенсивного типу виробництва, ознакою «здоров'я» економіки і фінансового стану підприємства. Перехід до використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення
[6, c.98].

2. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

                                            Рпр = Пр/С                                               (1.2)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства. Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондомісткість, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондомісткості продукції.

3. Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) – відношення валового (П рп ) або чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій продукції(З рп ):

                           RЗ= П рп / З рп , або RЗ=ЧП / З рп .                     (1.3)

Він показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. може розраховуватись в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції. Основні шляхи зростання рентабельності виробництва – підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва вживання сучасні методів організації виробництва і праці відповідно до вимог науково-технічного прогресу, прискорення впровадження і освоєння новою, прогресивнішої техніки, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у витрачанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення матеріальної зацікавленості працівників в результатах своєї праці.

Показники рентабельності є важливими характеристиками середи чинника формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при проведенні порівняльного аналізу і оцінці фінансового достатку підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення [8, c. 235].

4. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

                                      КОА = Пб(Пч)/Аср                                       (1.4)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і заємного.

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

5. Рентабельність поточних активів (Рпа) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Апа.ср):

                                      Рпа = Пч/Апа.ср                                                (1.5)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи [9, c.37].

6. Рентабельність власного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

                                        RОЕ = Пч/Кс               (1.6)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів. Чим вищий цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

Зниження його свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про перенагромадження активів [3, c 411].

7. Рентабельність продажів (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включених в ціну продукції (В):

RОS = Пр/В                                      (1.7)

Рентабельність продажів характеризує дохідність основної діяльності підприємства.

При оцінці фінансового стану підприємства пропонуються такі методиками:

- по-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

  •  по-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки поточного положення підприємства;
  •  по-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам –  аналогам і підприємствам – конкурентам [10, c. 157].

Рентабельність показує, наскільки прибуткова діяльність підприємства, відповідно, чим вище коефіцієнти рентабельності, тим ефективніше діяльність. Тому компанія повинна прагнути до вищих показників, а керівництво повинне визначити шляхи підвищення рентабельності.

Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх і внутрішніх чинників. В цілому однією з умов процвітання підприємства є розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни на пропоновані товари, але це не завжди так. Тому уваги цьому зовнішньому чиннику слід приділяти менше, ніж внутрішнім: збільшенню обсягів виробництва, зниженню собівартості продукції підвищенню віддачі основних засобів. Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

- при низькій рентабельності продажів необхідно прагнути до прискорення звороту активів;

- віддача власного капіталу підвищується при збільшенні долі позикових засобів у складі сукупного капіталу;

- рентабельність активів тим вище, чим вище прибутковість продукції чим вище віддача позаоборотних активів і швидкість звороту оборотних активів, чим нижче спільні витрати на 1од.п. продукції і питомі витрати по економічних елементах (засобів праці, матеріалів, праці) [11, c. 312].

Слід відмітити, що не можна розгорнуто розглядати вплив окремих чинників, оскільки на рівень і динаміку показників рентабельності здійснює вплив вся сукупність виробничо-господарських чинників:

- рівень організації виробництва і управління; структура капіталу і його джерел;

- ступінь використання виробничих ресурсів;

- об'єм, якість і структура продукції;

- витрати на виробництво і собівартість виробів; прибуток по видах діяльності і напрямки її використання.

Найбільшу увагу треба приділити останньому пункту, а точніше, напрямку використання прибутку, яке визначаються підприємством самостійно. Прибуток може бути направлений на відрахування в резервний капітал, утворення фондів накопичення і фондів вжитку, і інші цілі з метою розширення діяльності організації за рахунок власних джерел фінансування. Але існує і інша альтернатива –  свої власні засоби вкласти в ціннні папери інших компаній, наприклад, сформувати інвестиційний портфель, грамотно здійснювати управління і через певний час отримати дохід і вкласти в своє підприємство для поліпшення конкурентоспроможності фінансового достатку підприємства [12, c. 288].

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання. Але за роки незалежності показники ефективності в Україні значно погіршили: зменшилися обсяги виробництва, знизилась його рентабельність. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємстві. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалися досягти збільшення прибутків не з допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а постійним підвищенням цін на свою продукцію.

Подоланням кризи в економіці не можливі на відсталій технічній базі, тому що основа ринкових відносин є конкурентна боротьба, і в ній перемагає не той, хто знизить витрати і запропонує нижчі ціни, а той хто випускає якісну продукцію, а цього можна досягти тільки, застосуванням нових технологій    [13, c. 387].

У реалізації цілей стратегічного плану підприємства особлива роль належить плану технічного і організаційного розвитку – плану підвищення ефективності виробництва. Для того, щоб успішно функціонувати в умовах конкурентної боротьби, підприємство в своїй діяльності повинне орієнтуватися, на потреби ринку (ціни, витрати, кількість продукції, що випускається) і на реалізацію досягнень науково - технічної революції.

У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу необхідні інвестиції на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів.

Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці. Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками.

Енергоозброєність праці визначається відношенням кількості електроенергії, використаної у виробничому процесі за певний період, до середньо-облікової чисельності робітників.

Фондоозброєність – це показник оснащеності праці виробничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фондів до середньо облікової чисельності робітників або працівників.

Фондовіддача – найважливіший показник ефективності операційних основних засобів, який відображає результативність їх використання у виробничо-комерційній діяльності.

На основі аналізу рентабельності підприємства, існують наступні резерви збільшення прибули і рентабельності:

- збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, що випускається;

- зниження собівартості продукції, що випускається;

- підвищення якості продукції, що випускається [14, c. 425].

Виконання цих умов – це прямий шлях до підвищення показників рентабельності підприємства, що сприятиме фінансовому оздоровленню та фінансовій стабілізації, і зробить його конкурентоспроможним на ринку.

1.2. Вплив внутрішнього середовища на фінансово-майновий стан

      підприємства

Будь – які фактори, що впливають на діяльність підприємства, можна розподілити на зовнішні та внутрішні. Для подальшого дослідження необхідно в подальшому проаналізувати вплив можливих факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Можливий їх перелік відображено на рисунку 1.

У будь – який момент на підприємстві існує небезпека кризи. Це викликано тим, що в управлінні завжди існує ризик через те, що соціально – економічні системи розвиваються циклічно, розвивається динамічно зовнішнє середовище, міняється співвідношення керованих та не керованих факторів, змінюються .

Фактори, що впливають на прибуток підприємства.

Зовнішні фактори:

- науково-технічний прогрес та науково-технічний рівень виробництва продукції;

  •  природні умови та рівень раціонального природокористування;
  •  політична стабільність в країні;
  •  законодавча та нормативно – правова база;
  •  зовнішньоекономічні зв’язки та рівень їх розвитку;
  •  розвиток галузі, до якої належить підприємство.

 Внутрішні фактори:

- обсяг продукції підприємства;

- споживання ресурсів підприємством;

- конкурентоспроможність продукції підприємства;

- господарчий механізм і рівень організації управління;

- структура господарчої системи і рівень організації виробництва та праці.

Підприємства для того, щоб вижити, повинні проявити ініціативу, підприємливість та бережливість з тим, аби підвищити ефективність господарювання. Знання факторів, що впивають на розмір прибутку та рентабельності підприємства є необхідною передумовою для виявлення поточних та потенційних проблем та їх локалізації. Фінансові проблеми, що виникають на підприємстві є результатом загострення суперечностей у господарській діяльності підприємства, які виникають у процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної системи із зовнішнім середовищем. На рівні підприємства такі суперечності виникають між:

1. Кількісними та якісними характеристиками продукції та відповідними характеристиками ринкового попиту.

2. Можливою та необхідною потужністю підприємства.

3. Необхідним обсягом ресурсів, що споживає підприємство та можливостями їх залучення, цінами пропозиції та попиту на ринку.

4. Ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які виникають в процесі виробництва та мають бути компенсовані за рахунок отриманого доходу.

5. Між фактичним та плановим розподілом прибутку підприємства на виробничий та соціальний розвиток.

Як свідчить аналіз на дослідженому підприємстві екзогенними факторами, що істотно вплинули на коливання прибутку впродовж аналізує мого періоду є :

- спад кон’юнктури в економці в цілому;

- зменшення купівельної спроможності споживачів;

- знаний рівень інфляції;

- нестабільність господарського та податкового законодавства;

- нестабільність фінансового ринку;

- сезонні коливання.

До ендогенних факторів можливо віднести наступні:

- низька якість управлінських рішень;

- дефіцит фінансування;

- недостатній рівень кваліфікації персоналу.

Стан національної економіки в цілому здійснює сильній вплив на діяльність підприємства. Якщо в економіці країни занепад, то, відповідно, кризовий стан виникає на багатьох підприємствам-партнерах, які скорочують обсяги виробництва, потерпають від збитків та недостатності готівки, не можуть розрахуватися за зобов’язаннями перед партнерами, викликаючи тим самим недостатність готівки у партнерів.

Серед внутрішніх причин, що здатні привести до неплатоспроможності підприємства, слід відзначити галузеву належність підприємства, тривалість виробничого циклу, стан основних засобів, інвестиційні потреби підприємства, якість продукції, рівень і структуру витрат, цінову політику підприємства, рівень рентабельності діяльності, обсяги виробництва і реалізації, політику управління дебіторською заборгованістю, структуру капіталу підприємства та джерел його формування, рівень кваліфікації керівництва. Галузь, у якій функціонує підприємство, визначає тривалість виробничого циклу. Тривалий виробничий цикл уповільнює процес отримання прибутку і виручки від реалізації, необхідної для покриття витрат. Стан основних засобів підприємства визначає якість продукції. Зношені, морально застарілі основні засоби потребують значних капітальних витрат. Необхідність оновлення основних засобів стимулює інвестиційні потреби підприємства, а капітальні інвестиції характеризуються тривалим терміном окупності. Крім того, сільське господарство має таку специфічну особливість як залежність від природних умов.

Якість продукції підприємства визначає її конкурентоспроможність, попит на неї, а отже впливає на швидкість її реалізації.

Рівень витрат підприємства здійснює прямий вплив на його прибуток. Крім того, якщо в структурі витрат переважають постійні витрати, то у випадку зниження обсягів виробництва це викликає пряме зменшення сум прибутку. Гнучка цінова політика підприємства дає можливість маневрувати у відповідь на зміни кон’юнктури ринку, умов господарювання тощо.

Вплив підприємства на фактори зовнішнього середовища практично не можливий. Але відповідно до зовнішнього середовища підприємство у змозі змінювати своє внутрішнє середовище. Для цього потрібна наявність відповідного менеджерського складу. Наприклад, англійські вчені одним з першочергових факторів кризи підприємства називають саме погане управління підприємство. Зокрема виокремлюють такі недоліки управління, як владний характер керівництва, недостатні рівень знань керівництва, відсутність стратегічного підходу, слабка дисципліна.

Фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства, безліч, але для поглибленого аналізу необхідно їх об’єднати в групи, які наведено на рис. 1.1

                                              

Рисунок 1.1. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства

На основі аналізу зміни фінансового стану підприємства від розглянутих факторів можливо виявити шляхи його поліпшення.

До внутрішніх факторів відносяться ті, що безпосередньо залежати від форм, методів та організації роботи на самому підприємстві (ендогенні).

Класифікація внутрішніх факторів приведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Класифікація внутрішніх факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства.

Конкурентна позиція фірми

• мета, галузь діяльності

• традиції, репутація та імідж

• кваліфікований склад керівництва і персоналу

• доля ринку і стадія життєвого циклу

Принципи діяльності

• форма власності

• організаційна структура управління

• організація системи управління

• інноваційна діяльність

• організація виробництва

• адаптивність фірми

• форма спеціалізації

• концентрація виробництва

• диверсифікація виробництва

Ресурси та їх використання

• прогресивність засобів і методів виробництва

• тривалість виробничого циклу

• рівень виробничих запасів

• диверсифікація виробництва

Маркетингова стратегія і політика

• прогресивність засобів і методів виробництва

• тривалість виробничого циклу

• рівень виробничих запасів

• обертання засобів

Фінансовий менеджмент

• структура балансу

• платоспроможність

• ліквідність

• співвідношення власних і залучених засобів

• вартість капіталу

• структура майна

• інвестиційна привабливість

• доход на акцію

• рівень прибутковості та рентабельності

До пріоритетної групи факторів належать високі темпи інфляції. Незважаючи на деяке уповільнення її темпів останнім часом, постійні інфляційні чекання аж ніяк не сприяють реалізації підприємствами стратегічних цілей. Сполучені з недостатньо гнучкої, а часто руйнівною податковою системою держави, кредитною політикою, високі для кінцевого споживача ціни стимулюють не розширення виробництва, а його скорочення. Високі ціни, призначувані підприємствами на продукцію, часто мають причиною не стільки їхню необґрунтовану цінову політику, скільки зовнішні ціноутворюючі фактори. А це веде, у свою чергу, до падіння конкурентоспроможність товарів і зниженню споживчого попиту.

Наслідок тих чи інших негативних факторів можна передбачати, а виходить, вчасно ужити відповідних заходів до їхнього чи усунення ослабленню, якщо постійно відслідковувати ознаки можливого погіршення фінансового стану підприємства. Ці ознаки, зрозуміло, не мають абсолютної сили і повинні розглядатися в сукупності з іншими показниками господарської діяльності. Вони – привід до ретельного дослідження фінансового стану з боку як керівників і акціонерів, так і замовників і кредиторів.

Для оцінки тенденцій важливі дані про запаси сировини і матеріалів, готової продукції, зв'язуванні засобів у незавершеному виробництві. І в цьому випадку звертає на себе увага не тільки різке збільшення запасів, що нерідко означає затоварення, але і різке їхнє зниження, що свідчить, як правило, про збої, неритмічність і нерівномірність виробництва і постачання, що мають наслідком невиконання зобов'язань по взаємних постачання.

Таким чином, внутрішні чинники які впливають на фінансове становище підприємства можна поділити на якісні і кількісні. До якісних належать: мета, галузь діяльності, традиції репутація та імідж, форма власності, організаційна структура управління, організація системи управління, форма спеціалізації, концентрація виробництва, диверсифікація виробництва, прогресивність засобів і методів виробництва, прогресивність засобів і методів виробництва, рівень виробничих запасів.

Саме прогнозування фінансового стану є першим кроком до підвищення ефективності фінансової діяльності підприємств. Так, зробивши прогноз імовірності банкрутства за допомогою фінансових коефіцієнтів, управлінський персонал матиме можливість своєчасно попередити розвиток негативних тенденцій, якщо такі назрівають та закріпити вже докорінно встановлені позитивні тенденції.

Отже, своєчасне впровадження заходів по покращенню фінансового стану підприємства сприяє в свою чергу достовірності облікової інформації, зниженню затрат праці в подальшому, скороченню управлінських витрат, поліпшенню стратегічних і регулюючих функцій, а головне підприємство буде користуватися довірою банків, постачальників та інших інвесторів, як позичальник.

Коли підприємство буде мати оптимальні розміри фінансових показників, а отже, буде мати відносно стійкий фінансовий стан, до нього повернуться старі і з'являться нові клієнти, почнеться безперебійне виробництво, а отже буде більшим і дохід від реалізації продукції, робіт (послуг).

Експрес-аналіз дозволяє своєчасно та швидко забезпечувати управлінський персонал необхідною інформацією для прийняття конкретних управлінських рішень.

Цей метод дає можливість здійснити цілісну систему оцінки і аналізу стану виробництва і фінансового стану в потрібний момент, а також дозволяє деталізувати досліджуваний об'єкт до такого рівня, який забезпечує працівникам можливість професійно виконувати свої обов'язки, швидко і вчасно реагувати на можливі зміни, не допускати збоїв у діяльності підприємства і досягненні ним стабільного фінансового стану.

На сучасному етапі економічного розвитку одним із важливих і негайних завдань залишається здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення підприємств. Певна річ, значну роль у цьому процесі будуть відігравати заходи державного характеру, однак вирішальне значення мають заходи, здійснювані безпосередньо підприємством.

Розділ 2. Практична частина

2.1. Горизонтальний аналіз балансу підприємства

Горизонтальний аналіз полягає у розрахунку абсолютного та відносного відхилення по кожній статті балансу та звіту про фінансові результати.

Абсолютне відхилення розраховується як різниця між даними на кінець періоду та на початок періоду (для балансу) або як різниця між даними за поточний період та за минулий період (для звіту про фінансові результати).

Відносне відхилення розраховується у відсотках як результат ділення абсолютного відхилення на значення статті на початок періоду (або за минулий період).

Фінансовий результат – кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства у формі прибутку (доходу).

Нарахований на підприємстві дохід або прибуток залежить від тієї форми (моделі) розрахунку, за якою працює колектив.

Основна сума прибутку (доходу) утворюється в результаті реалізації продукції, робіт, послуг. Ця різниця між сумою виручки від реалізації і повної фактичної собівартості реалізованої продукції (прибуток), чи сумою фактичних матеріальних і прирівнюваних до них витрат (доход).

Проведемо горизонтальний аналіз балансу підприємства за 2011 – 2012 роки, який наведений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Горизонтальний аналіз балансу підприємства за 2011- 2012  роки

АКТИВ

Код
рядка

01.01.2011

01.01.2012

Абс.відхиленння

Відносне відхилення

Темп приросту

1

   2

3

4

5

6

7

I. Необоротні  активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартiсть

010

862

369

-493

42,807425

-57,19257

Основні засоби:

первiсна вартiсть

031

4865807

4998526

132719

2,7275846

-97,27241

знос

032

2375302

2683843

308541

12,989548

-87,01045

Довгостроковi фiнансовi інвестиції:

                 Продовження табл. 2.1

1

   2

3

4

5

6

7

які обліковуються за методом участі в капіталі інших
  підприємств

040

895918

1049676

153758

17,162062

-82,83793

інші фінансові інвестиції

045

691610

1909980

121837

176,16431

76,164312

Усього за роздiлом I

080

4995771

6920371

192460

38,5245841

-61,47542

II. Оборотні активи

Виробничi запаси

100

493292

476563

-16729

-3,3912977

-103,3913

Поточні біологічніактиви

110

2516

3393

877

34,8569157

65,143084

Незавершене виробництво

120

222961

268418

45457

20,3878705

-79,61213

Готова  продукцiя

130

6789

13472

6683

98,4386508

-1,561349

Товари

140

9799

9943

144

1,4695377

-98,53046

Векселі одержані

150

70165

335057

264892

377,527257

277,52726

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги :

 чиста реалізаційна вартість

160

110167

264627

154460

140,205324

40,205325

Дебіторська заборгованість за розрахунками

 

 

 

 

з бюджетом

170

244653

729563

484910

198,203169

98,203169

 за виданими авансами

180

63026

370189

307163

487,359185

387,35919

 із нарахованих доходів

190

-                   

5189

 

 

 

 із внутрішніх розрахунків

200

 

 

 

 

 

Поточні фінансові інвестиції

220

2904

1979

-925

-31,852617

-131,8526

Грошові кошти та їх еквіваленти:

 

 

 

 

   в національній валюті:

230

178494

112352

-66142

-37,055587

-137,0556

у т. ч. в касі

231

48

53

5

10,4166666

-89,58333

в іноземній валюті

240

801515

981232

179717

22,422163

-77,57784

Усього за роздiлом II

260

2248830

3819677

157085

69,8517451

-30,14825

III.Витрати майбутніх періодів

270

497

1140

643

129,376257

29,376258

 БАЛАНС

280

7248082

10741453

349337

48,1971782

-51,80282

ПАСИВ

Код
рядка

01.01.2011

01.01.2012

Абс.відхиленння

Відносне відхилення

Темп приросту

1

2

3

4

6

7

 

  I. Власний капітал

 

 

 

 

Статутний капiтал

300

660920

660920

0

0

 

Додатковий вкладений капiтал

320

-                   

-                   

 

 

 


                   Продовження табл. 2.1

1

2

3

4

6

7

 

Нерозподілений прибуток  (непокритий збиток)

350

3598361

3635502

37141

1,03216436

-98,96783

   Усього за роздiлом I

380

6225261

6263315

38054

0,61128360

-99,38872

  IIІ. Довгостроковi забов'язання

 

 

 

Довгострокові кредити банкiв

440

192726

2110106

191738

994,873551

894,87355

Інші довгостроковi фінансові зобов'язання

450

-                   

-                   

 

 

 

Відстрочені податкові  зобов'язання

460

-                   

-                   

 

 

 

Усього за роздiлом IІІ

480

208094

2125382

191729

921,356695

821,35669

  ІV. Поточні зобов'язання

 

 

 

 

Короткострокові кредити банкiв

500

 

 

 

 

 

Поточна заборгованість за довгостроковими
зобов'язаннями

510

-                   

-                   

 

 

 

 

Векселі видані

520

132353

470864

338511

255,763753

155,76375

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

412463

1183412

770949

186,913492

86,913493

Поточні зобов'язання  за розрахунками:

 

 

 

 

 з бюджетом

550

14161

14323

162

1,14398700

-98,85601

з оплати праці

580

1892

44619

42727

2258,29809

2158,2981

   Усього за роздiлом ІV

620

767378

2295793

152842

199,173679

99,17368

  БАЛАНС

640

7248082

1074145

349337

48,1971782

-51,80282

Висновки за результатами горизонтального аналізу балансу (табл. 2.1).

Розрахувавши абсолютні показники та приріст статей балансу, виявилося, що баланс підприємства на початок та на кінець року збільшився на       3493372 тис. грн. або на 48,2 %, так як на підприємстві збільшилось незавершене будівництво на 93,35 %, що є не досить добрим для підприємства, відбувається простій техніки або будівель для роботи.

Основні засоби за рахунок зносу зменшилися на 7,06 % (175822 тис. грн.). Кількість готової продукції на підприємстві склала 98,44 %, що означає на підприємстві є нереалізована продукція. Збільшилась дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги на 140,21 %, що означає підприємству заборгували 154460 тис. грн. Також збільшилася дебіторська заборгованість за розрахунки з бюджетом з 24653 до 7295563 тис. грн., що на 2958,33 % більше, але якщо поглянути на пасивну частину, то підприємство взяло короткостроковий кредит у банку на суму 338800 тис. грн. Збільшився довгостроковий кредит банку на 1917380 тис. грн., або на 994,87 %. Не розрахувалось підприємство за отримані товари, роботи або послуги до попереднього місяця додалось ще 770949 тис. грн. (186,91 %).

Має заборгованість з оплати праці працівникам, яка збільшилась на 2258,3 % в порівнянні з початком періоду. Зменшились загальні доходи від реалізації продукції на 21,68 %, так як зменшився чистий дохід від реалізації на 22,37 %. Збільшився валовий прибуток на 5,88 %. Зменшилась кількість акцій підприємства на 67,34 %, про те прибуток від акцій збільшився. Збільшились матеріальні затрати на соціальні заходи та інші операційні витрати загалом на 32,11 %.

2.2. Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати

Горизонтальний  аналіз звіту про фінансові результати передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду.

Він дає змогу виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання балансових статей чи звіту про фінансові результати підприємства.

Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:

  •  порівняння фінансових показників звітного і минулого періоду;
  •  порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками за планом;
  •  порівняння фінансових показників за низку минулих періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати наведено у табл.2.2

Таблиця 2.2

Горизонтальний аналіз звіту про фінансові результати підприємства за 2011 - 2012 роки.

Стаття

Код рядка

01.01.2011

01.01.2012

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення, %

Темп приросту, %

1

2

3

4

5

6

7

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

13 643524

10 665546

2977978

127,92

27,92

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

11299446

8417717

2881729

134,23

34,23

Валовий:

прибуток

050

1255030

1328828

-77798

94,45

-5,5

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

100

-

690751

-690751

0

-100

збиток

105

60281

Доход від участі в капіталі

110

184448

41852

142596

440,7

340

Інші фінансові доходи

120

59894

263421

-203527

22,74

-77,26

Фінансові витрати

140

149312

264603

-115292

56,43

-43,57

Втрати від участі в капіталі

150

67153

3703

63450

181,3

81,3

Інші витрати

160

751792

621329

130463

121

21

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

170

3661

738963

-735302

0,5

-99,5

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

Чистий:

прибуток

220

47655

553779

-506124

8,61

-91,39

Висновки за результатами горизонтального аналізу звіту про фінансові результати:

1. Виручка підприємства збільшилася на 127,92 %,  в той же час валовий прибуток зріс тільки на 94,45 %. Таке небажане для підприємства співвідношення було наслідком того, що більш високими темпами збільшувалась виробнича собівартість (134,23%).

2. Прибуток підприємства від операційної діяльності у 2011 році був збитковим, а вже у 2012 році становив 690751 тис.грн. Незначне скорочення витрат на збут не змогло збалансувати дуже сильний ріст адміністративних витрат.

3. Незважаючи на відмічені небажані темпи росту витрат, чистий прибуток підприємства порівняно з минулим роком значно збільшився на 8,61%. Це стало можливим за рахунок зменшення величини втрат від участі в капіталі інших підприємств, а також за рахунок прибутку від фінансової діяльності.

2.3. Вертикальний аналіз балансу підприємства

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу — розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розроблення основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак — ефективність роботи підприємства в цілому.

Вертикальний аналіз балансу наведено у табл.2.3

Таблиця 2.3

Вертикальний аналіз балансу підприємства за 2011- 2012 роки

АКТИВ

Код
рядка

01.01.32011

01.01.2012

01.01.11,%

01.01.12,%

абсолютне відхилення

1

2

3

4

 5

 6

 7

  I. Необоротні  активи

 

 

 

 

Нематеріальні активи:

 

 

 

 

 

 

    залишкова вартiсть

010

862

369

0,011893

0,00344

-0,0084575

Основні засоби:

 

 

 

 

    залишкова вартiсть

030

2490505

2314683

34,36088

21,5491

-12,811815

    первiсна вартiсть

031

4865807

4998526

67,13234

46,5349

-20,597424

    знос

032

2375302

2683843

32,77145

24,9858

-7,78561

Довгостроковi фiнансовi інвестиції:

 

 

 

 

  які обліковуються за методом участі в капіталі інших
  підприємств

040

895918

1049676

12,36076

9,77219

-2,5885622

Усього за роздiлом I

080

4995771

6920371

68,92542

64,4268

-4,4986526

  II. Оборотні активи

 

 

 

 

 Виробничi запаси

100

493292

476563

6,805828

4,43667

-2,3691564

 Поточні біологічні активи

110

2516

3393

0,034712

0,03159

-0,0031247

 Незавершене виробництво

120

222961

268418

3,076138

2,49889

-0,5772395

 Готова  продукцiя

130

6789

13472

0,093666

0,12542

0,03175449

 Товари

140

9799

9943

0,135194

0,09257

-0,0426277

Векселі одержані

150

70165

335057

0,968049

3,11929

2,15124015

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги :

 

 

 

 

  чиста реалізаційна вартість

160

110167

264627

1,519947

2,46361

0,94365831

  первісна вартість

161

184205

337624

2,541431

3,14318

0,60175646

  резерв сумнівних боргів

162

74038

72997

1,021484

0,67958

-0,3419018

Дебіторська заборгованість за розрахунками

 

 

 

 

   з бюджетом

170

244653

729563

3,375417

6,79203

3,41661559

   за виданими авансами

180

63026

370189

0,869554

3,44636

2,57680452


                                                                                                         
Продовження табл. 2.3

1

2

3

4

 5

 6

 7

   із нарахованих доходів

190

-                   

5189

 

0,04830

0,04830817

   із внутрішніх розрахунків

200

 

 

 

 

 

Поточні фінансові інвестиції

220

2904

1979

0,040065

0,01842

-0,0216418

Грошові кошти та їх еквіваленти:

 

 

 

 

   в національній валюті:

230

178494

112352

2,462638

1,04596

-1,4166712

             у т. ч. в касі

231

48

53

0,000662

0,00049

-0,0001688

   в іноземній валюті

240

801515

981232

11,05830

9,13500

-1,9233023

   Усього за роздiлом II

260

2248830

3819677

31,02655

35,5601

4,5335989

 III.Витрати майбутніх періодів

270

479

1140

0,006608

0,01061

0,0040044

 БАЛАНС

280

7248082

10741453

100

100

0

ПАСИВ

Код
рядка

01.01.2011

01.01.2012

01.01.11,%

01.01.12,%

абсолютне відхилення

1

2

3

4

5 

6 

7 

  I. Власний капітал

 

 

 

 

Статутний капiтал

300

660920

660920

9,118550

6,15298

-2,9655652

Додатковий вкладений капiтал

320

-                   

-                   

 

 

 

Нерозподілений прибуток  (непокритий збиток)

350

3598361

3635502

49,64569

33,8455

-15,800157

Неоплачений капітал

360

 

 

 

 

 

Вилучений капітал

370

 

 

 

 

 

  Усього за роздiлом I

380

6225261

6263315

85,88839

58,3098

-27,578635

  IIІ. Довгостроковi забов'язання

 

 

 

 

Довгострокові кредити банкiв

440

192726

2110106

2,658993

19,6445

16,9855187

Інші довгостроковi фінансові зобов'язання

450

-                   

-                   

 

 

 

Усього за роздiлом IІІ

480

208094

2125382

2,871021

19,7867

16,9157055

  ІV. Поточні зобов'язання

 

 

 

 

Короткострокові кредити банкiв

500

 

338800

 

3,15414

3,15413566

Поточна заборгованість за довгостроковими
зобов'язаннями

510

-                   

-                   

 

 

 


             Продовження табл. 2.3

1

2

3

4

5 

6 

7 

Векселі видані

520

132353

470864

1,826042

4,38362

2,55757381

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

412463

1183412

5,690651

11,0172

5,3265928

Поточні зобов'язання  за розрахунками:

 

 

 

 

    з одержаних авансів

540

83627

97532

1,153781

0,90799

-0,2457847

    з бюджетом

550

14161

14323

0,195376

0,13334

-0,0620326

    з оплати праці

580

1892

44619

0,026104

0,41539

0,38928727

  V. Доходи майбутніх періодів

630

480

462

0,006622

0,00430

-0,0023213

   БАЛАНС

640

7248082

10741453

100

100

0

Висновки за результатами вертикального аналізу балансу (табл. 2.3):

На початок звітного періоду необоротні активи склали 68,93 %від усього балансу на кінець 64,43 %, необоротні активи 31,03 % на кінець року 35,56 %, це означає,що основною частиною капіталу підприємства вкладено в засоби праці обладнання так як наше підприємство займається виготовленням металоконструкцій.

Основною частиною в пасивах підприємства займає нерозподілений прибуток на початок 49,646 %, на кінець 33,846 %, зниження прибутку може означати, що прибуток був розподілений, або отриманий чистий прибуток був менший ніж за попередній період.

Довгострокові кредити склали на початок 2,871 % на кінець 19,787 %, що означає з’являються також короткостроковий кредит який складає 3,154 %. На початок періоду чистий дохід від реалізації складав 91,02 % на кінець 91 %, що означає зменшення доходів підприємства. Валовий прибуток складав 9 %, а став 12 %, що виручка підприємства збільшилася. Чистий прибуток сладав  на початок 0,35 %  на кінець 5 %, що означає на початок періоду чистий прибуток був майже відсутній.

2.4 Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результатизвіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звіт про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Вертикальний аналіз полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об’єкта (структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо).

Проаналізуємо звіт про фінансові результати за 2012 рік (табл. 2.5). При аналізі фінансових результатів діяльності підприємства потрібно оцінити чистий доход, прибутки або збитки, отримані підприємством в аналізованому періоді.

Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати наведено у            табл. 2.4 та табл. 2.5.

        Таблиця. 2.4

Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати за доходами підприємства

Вид доходу

За звітний рік

За минулий рік

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Дохід від основної операційної діяльності (чистий дохід, або (виручка, від реалізації продукції

13643524

63,49

10665546

57,86

Дохід від іншої операційної діяльності ( інші операційні доходи)

8861876

31,18

5238191

37,58

Доходи від фінансової діяльності:

Дохід від участі у капіталі

Інші фінансові доходи

18448

59894

0,25

1,57

41852

263421

0,78

0,25

Доходи від інвестиційної діяльності ( інші доходи)

787857

3,77

632574

3,34

Доходи від надзвичайних подій ( надзвичайні доходи)

-

-

-

-

Разом доходів

23581593

100

16799732

100

 

                                                                                              

Таблиця. 2.5

Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати за видатками підприємства

Види витрат

За звітний рік

За минулий рік

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Податок на додану вартість

1004038

5,32

867913

4,27

Акцизний збір

-

-

-

-

Інші відрахування з доходу

85010

0,44

71088

0,36

Витрати від операційної діяльності

21476633

14293985

Собівартість реалізованої продукції

11299446

51,62

8417717

48,01

Адміністративні витрати

302444

1,42

232110

1,29

Витрати на збут

455421

2,42

395318

1,94

Витрати від іншої операційної діяльності (інші операційні витрати)

9419322

32,19

5248840

40,02

Витрати від участі в капіталі

67153

0,02

3703

0,29

Інші фінансові витрати (фінансові витрати)

149312

1,62

264603

0,63

Витрати від інвестиційної діяльності (інші витрати)

751792

3,81

621329

3,19

Податок на прибуток від звичайної діяльності

-

-

-

-

Витрати та відрахування від надзвичайних подій

-

-

-

-

Надзвичайні витрати

-

-

-

-

Податок з надзвичайного прибутку

-

-

-

-

Разом

23533938

100

16307805

100

Висновки за результатами вертикального аналізу звіту про фінансові результати.

Собівартість реалізованої продукції складає більше 50% від виручки, тому економічним службам підприємства треба вжити термінових заходів з посилення контролю над витратами підприємства.

Частка фінансового результату від операційної діяльності у поточному періоді збільшилась. Це пов’язано зі зменшенням адміністративних витрат, тому керівництву підприємства треба добитися зниження значення цієї статті хоча б до рівня минулого року.

Цей аналіз дає змогу проаналізувати, які фактори вплинули в звітному періоді на валовий прибуток підприємства, на фінансовий результат від операційної діяльності підприємства та на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Із даних таблиці видно, що підприємство не мало надзвичайних доходів і витрат, і його кінцевий фінансовий результат є результатом звичайної діяльності.

Доцільно здійснювати як горизонтальний, так і вертикальний аналіз фінансових результатів роботи підприємства.

  1.  Аналіз показників фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик діяльності підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.  Тому важливо, щоб стан джерел власних і позикових коштів відповідав стратегічним цілям підприємства. Якщо позикові кошти підприємства переважають над власним капіталом, це характеризується як недостатньо стійкий фінансовий стан і може привести до неплатоспроможності і навіть банкротства, якщо декілька кредиторів зажадають свої борги назад одночасно.

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розрахуємо показники фінансової стійкості:

  1.  Коефіцієнт забезпеченості оборотних фондів власними джерелами фінансування:

             Кзаб.оф.вдф =              (2.1)

2011 Кзаб.оф.вдф =  = 2,77

2012 Кзаб.оф.вдф =  = 1,64

  1.  Коефіцієнт (індекс) постійного активу:

                                  Кп.а.=                               (2.2)

2011 Кп.а.=  = 0,80

2012 Кп.а.=  = 1,10

Рекомендована межа від 0,72 до 1. Частка основного капіталу у власному капіталі підприємства становить на початок року 0,35 та 0,29 на кінець року.

  1.  Коефіцієнт участі акціонерного капіталу:

                       К уч.ак. =                         (2.3)

2011 К уч.ак. =  = 0,09

  1.  К уч.ак. =  = 0,06
  2.  Власний оборотний капітал:

       ВОК = Оборотні активи – Поточні зобов’язання                   (2.4)

2011 ВОК = (6225261+208094) – 4995771 = 1437584 тис. грн.

2012 ВОК = (6263315+2125382) – 6920371 = 1468326 тис. грн.

  1.  Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів:

         К ман.вок =                               (2.5)

2011 К ман.вок =  = 0,24

2012 К ман.вок =  = 0,24

Коефіцієнт маневреності власного капіталу на кінець року 0,24. Це нижче рекомендованої межі.

  1.  Коефіцієнт забезпеченості власними коштами:

                              К заб. вок =                        (2.6)

2011 К заб. вок =  = 0,66

2012 К заб. вок =  = 0,39

Рекомендована межа розміру коефіцієнту більше 0,1.

  1.  Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами:

                      К заб.зап.вок =                                   (2.7)

2011 К заб.зап.вок =  = 2,02

2012 К заб.зап.вок =  = 1,98

Значення коефіцієнта позитивне. Запаси та закупівлю сировини підприємство повністю покриває оборотними коштами.

  1.  Коефіцієнт фінансової незалежності:

                                 К ф. н. =                              (2.8)

                                                        2011К  ф. н. =  = 0,86

2012К ф. н. =  = 0,58

Рекомендована межа від 0,5 до 1.

9) Коефіцієнт фінансової залежності:

                                     К фін. зал =               (2.9)

                                    2011К фін. зал =  = 1,16

2012 К фін. зал =  = 1,71

Рекомендована межа від 1 до 2.

     

10)Коефіцієнт фінансової стійкості:

           К ф.с. =     (2.10)

  1.  К ф.с. =  = 0,88

2012 К ф.с. =  = 0,78

Рекомендована межа від 0,75 до 0,9. Коефіцієнт фінансової стійкості знаходиться в рекомендованих межах і свідчить про невисоку залежність підприємства від поточної заборгованості, що є гарним показником.

11)Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля):

                                К ф.р. =                                      (2.11)

                               2011К ф.р. =  = 0,16

2012 К ф.р. =  = 0,71

Рекомендована межа від 0,5 до 1. Коефіцієнт фінансового ризику показує, що на 1 грн. власного капіталу підприємство залучає 71 коп. позикових коштів.

  1.  Коефіцієнт фінансової стабільності:

                                К ф.стаб. =          (2.12)

2011 К ф.стаб. =  = 6,38

2012 К ф.стаб. =  = 1,41

Рекомендована межа від 1.

Результати розрахунків коефіцієнтів фінансової стійкості наведені у       табл. 2.6

         Таблиця 2.6

Показники фінансової стійкості

Найменування коефіцієнта

2011 рік

2012 рік

1.Коефіцієнт незалежності

0,86

0,58

2.Коефіцієнт забезпеченості оборотних фондів власними джерелами фінансування

2,77

1,64

3.Коефіцієнт постійного активу

0,80

1,10

4.Коефіцієнт участі акціонерного капіталу

0,09

0,06

5.Власний оборотний капітал

1437584

1468326

6.Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів

0,24

0,24

7.Коефіцієнт забезпеченості власними коштами

0,66

0,39

8.Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами

2,02

1,98

9.Коефіцієнт фінансової залежності

1,16

1,71

10.Коефіцієнт фінансового ризику

0,16

0,71

11.Коефіцієнт фінансової стійкості

0,88

0,78

12.Коефіцієнт фінансової стабільності

6.38

1,41

Висновки за результатами показників фінансової стійкості ( табл. 2.6):

1. Коефіцієнт фінансової незалежності або автономії знаходиться в межах нормативного значення і складає 0,86, 0,58. Це означає, що більша половина майна профінансована за рахунок власних коштів, а половина за рахунок залучених. Підприємство характеризується значним запасом міцності ( більше 0,5).

2. Коефіцієнт значно вищий від рекомендованого значення, і показує наявність власних коштів підприємства, необхідних для його фінансової стабільності.

3. Коефіцієнт постійного активу перебуває вище рекомендованої межі, що свідчить про неповне фінансування основного капіталу власним капіталом підприємства.

4. Акціонерна або пайова власність на початок року перебувала на рівні 9 % від балансової вартості підприємства, а на кінець року на 6 % від балансової вартості, що викликане зміною валюти балансу у 2012 році.

5. Це означає, що на початок і на кінець року оборотні активи сформовані за рахунок власного капіталу, і на кінець року цей показник зріс до
30742 тис. грн., що є позитивною тенденцією, і говорить про те що підприємство мало залучає позикового капіталу, та про тенденцію росту дебіторської заборгованості, що є не дуже гарним показником.

7. Коефіцієнт забезпеченості на початок року становить 0,66 на кінець року становить 0,39, це означає що оборотні активи підприємства сформовані за рахунок власного капіталу.

9. Коефіцієнт фінансової залежності знаходиться в рекомендованих межах і показує, що активи підприємства фінансуються за рахунок позикових коштів.

12. Значення коефіцієнта перебуває значно вище рекомендованої межі, що характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

         2.6. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності.

Ліквідність якого-небудь активу характеризує його здатність перетворення на грошові кошти. Міра ліквідності активів визначається тривалістю часу, протягом якого можливо це перетворення, і чим коротше цей період, тим вище ліквідність даного активу.

Ліквідність підприємства характеризується наявністю у нього ліквідних активів оборотних коштів в розмірах, достатніх для погашення короткострокових зобов'язань. Рівень ліквідності підприємства оцінюється за допомогою спеціальних коефіцієнтів і їх зіставленням з короткостроковими пасивами. Платоспроможність підприємства ширше за поняття ліквідності і разом з нею включає поняття фінансової стійкості.

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно і повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед внутрішніми і зовнішніми партнерами, а також перед державою.

Основними ознаками платоспроможності є:

- наявність засобів на розрахунковому рахунку в достатньому об'ємі;

- відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

З цього виходить, що фінансовий стан в плані платоспроможності може бути мінливим, оскільки ситуація координально міняється практично щодня. Підприємство може бути неплатоспроможним із-за недисциплінованості своїх дебіторів або недостатнього об'єму страхового запасу грошових коштів на розрахунковому рахунку.

Для визначення платоспроможності підприємства використовуються наступні коефіцієнти:

  •  коефіцієнт абсолютної ліквідності   характеризує як швидко короткострокові зобов‘язання можуть бути погашені високоліквідними активами;
  •  коефіцієнт швидкої ліквідності  характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань за рахунок високоліквідних та швидкореалізуємих активів;
  •  коефіцієнт загальної ліквідності  характеризує наскільки обсяг короткострокових зобов‘язань і розрахунків можна погасити  за рахунок усіх ліквідних активів.

Розраховуються коефіцієнти ліквідності за наступними формулами.

  1.  Коефіцієнт загальної ліквідності:

                                    К з.л. =                         (2.13)

2011 К з.л. = 2248830/767378  = 2,93

2012 К з.л. = 3819677/2295793 = 1,66

2) Коефіцієнт швидкої ліквідності:

    (2.14)

2011 К ш.л. =  = 1,98

2012 К ш.л. =  = 1,33

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

                          К а.л. =                (2.15)

2011 К а.л. =  = 1,04

2012 К а.л. =  = 0,43

Рекомендована межа від 0,2 до 0,3.

4) Коефіцієнт захищеного періоду:

                                 К з.п. =     (2.16)

2011 К з.п. =  = 61

2012 К з.п. =  = 151

5) Коефіцієнт загальної платоспроможності

   К заг. пл. =               (2.17)

                               2011 К заг. пл. =  = 7,4

2012 К заг. пл. =  = 2,43

Результати розрахунків показників (платоспроможності) ліквідності наведені у табл. 2.7

                                                                                             Таблиця 2.7

Показники (платоспроможності) ліквідності

Показники платоспроможності (ліквідності)

2011 рік

2012 рік

Коефіцієнт загальної ліквідності

2,93

1,66

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1,98

1.33

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

1,04

0,43

Коефіцієнт захищеного періоду

61

151

Коефіцієнт загальної платоспроможності

7,4

2,43

Висновки за результатами показників ліквідності ( табл. 2.7):

Коефіцієнт на початок періоду складає 2,93, що вище рекомендованої межі. На кожну гривню поточних зобов’язань підприємства припадає на початок звітного періоду 2 грн. 93 коп. оборотних активів,а на кінець звітного періоду 1 грн. 66 коп.

Нормальне значення коефіцієнта знаходиться в діапазоні 0,7 – 1. Однак у даному випадку для нашого підприємства показник 1,98 є гарним, тому що велику частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко своєчасно стягнути. Цей показник показує наскільки можливо буде погасити поточні зобов’язання, якщо положення стане дійсно критичним.

Значення коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшується на кінець року і становить 0,43. На початок періоду підприємство спроможне погасити 104 % поточної заборгованості, за рахунок наявних грошових коштів, а на кінець року лише 43 %, така ситуація зумовлена великою дебіторською заборгованістю.

У разі форс-мажорних обставин підприємство зможе підтримувати свою господарську діяльність у середньому 100 діб. Коефіцієнт на кінець періоду збільшився, що є позитивною тенденцією в діяльності підприємства.

На початок року підприємство може всіма своїми активами покрити свої зобов’язання на 740 %, а на кінець звітного періоду на 243 %, не дивлячись що коефіцієнт зменшився він все одно є позитивним.

  1.  Аналіз прибутковості і рентабельності підприємства

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визичає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

При розрахунках показників рентабельності також виходять з різними величинами, складаючих прибуток, - балансовий прибуток, прибуток від реалізації, чистий прибуток.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

Розраховуємо коефіцієнти рентабельності за наступними формулами:

  1.  Показник рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком (чиста маржа):

        RQ =       (2.20)

2011 RQ =  = 0,003

                                       2012 RQ =  = 0,05

2) Показник рентабельності активів за виручкою від реалізації (коефіцієнт оборотності активів):

                 К о.а. =  (2.21)

2011 К о.а. =  = 1,09

2012 К о.а. =  = 1,03

Значення коефіцієнта достатньо високе, на початок року 1,09 та на кінець 1,03, виторг від реалізації перевищує активи.

3) Коефіцієнт трансформації (показник оборотності активів):

                 К тр. =  (2.22)

                                       2011 К тр. =  = 1,17

                                       2012 К тр. =  = 1,35

  1.  Показник рентабельності виробничих фондів:

                           Rв.ф. =      (2.23)

2011 Rв.ф. =  = 0,17

2012 Rв.ф. =  = 0,05

5)Показник рентабельності капіталу:

ROA = (2.24)

2011 ROA = = 0,08

2012 ROA = = 0,04

Результати розрахунків показників рентабельності наведені у табл. 2.8

                                                                                               Таблиця 2.8

Показники рентабельності

Показники рентабельності

2011 рік

2012 рік

Показник рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком

0,003

0,05

Показник рентабельності активів за виручкою від реалізації (коефіцієнт оборотності активів)

1,09

1,03

Коефіцієнт трансформації

1,17

1,35

Показник рентабельності виробничих фондів

0,17

0,05

Показник рентабельності капіталу

0,08

0,04

Висновки за результатами показників рентабельності підприємства:

На одиницю чистого доходу від реалізації продукції підприємства за аналізований період припадає від 0,003 до 0,05 чистого прибутку. Показник зростає, що дає надію на позитивні тенденції у майбутньому.

Значення коефіцієнта достатньо високе, на початок року 1, 17 та на кінець 1,35, що свідчить про те, скільки одержано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих у активи.

Вартість виробничих фондів на кінець періоду на 17 % складається з чистого прибутку. Значення показника зростає, що свідчить про позитивні зміни у перспективі.

На 1 грн. вкладену в активи підприємства, припадає за аналізований період, від 8 до 4 коп. чистого прибутку. Показник спадає, що є негативним  аспектом у діяльності підприємства.

  1.  Аналіз ділової активності підприємства

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації (іміджу), ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів (капіталу) і стабільності економічного зростання. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів.

Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які в узагальненому виді являють собою відношення виторгу від реалізації продукції до середнього за період величини коштів або їхніх джерел. В окремих випадках показники оборотності можуть бути розраховані за станом на початок і кінець періоду оцінки. Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства. До основних показників ділової активності підприємства відносять:

- коефіцієнт оборотності активів;

- коефіцієнт оборотності запасів;

- строк обороту запасів, днів;

- коефіцієнт оборотності загальної суми дебіторської заборгованості;

- термін обороту загальної суми дебіторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості по товарних операціях;

- термін обороту дебіторської заборгованості по товарних операціях;

- коефіцієнт оборотності загальної суми кредиторської заборгованості;

- термін обороту загальної суми кредиторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості по товарних операціях;

- термін обороту кредиторської заборгованості по товарних операціях;

- тривалість операційного циклу.

Ділова активність господарюючого суб’єкта оцінюється динамікою його розвитку; досягнення ним цілей, які відображають натуральні та вартісні показники; ефективністю використання економічного потенціалу; розширення ринків збуту продукції. Кількісна характеристика та аналіз ділової активності можуть бути здійснені за двома напрямками: ступінь виконання плану за основними показниками, що забезпечують задані темпи їх зростання; рівень ефективності використання ресурсів. Як уже згадувалось, ділову активність підприємства характеризує сукупність показників віддачі інвестованих у виробництво коштів.

Розрахунки показників ділової активності наведені в табл. 2.8

                                                                                                   Таблиця 2.8

Показники ділової активності

Найменування коефіцієнта

Розрахунок

2011 рік

2012 рік

1.Загальний коефіцієнт оборотності

Ф.2 рядок 035 / ((Ф.1 рядок 280 на початок періоду + Ф. 1 рядок 280 на кінець періоду)/2)

12554476/((7248082+

+10741453)/2)=1,3958

365/1,3958=261,5 дня

9746545/((7248082+1074145)/2)=1,0836

365/1,0836=336,8 дня

2.Оборотність запасів

Ф.2 рядок 040 /((Ф.1 рядок 100+110+120+130+140 на початок періоду + Ф. 1 рядок 100+110+120+130+140  на кінець періоду)/2)

11299446/(493292+2516+222961+6789+9799+476563+3393+268418+13472+9943)/2)=14,99

365/14,99=24,4 дня

8417717/((493292+2516+222961+6789+9799+476563+3393+268418+13472+9943)/2=11,17

365/11,17=32,7 дня


   Продовження табл. 2.8

3.Оборотність власних коштів

Ф.2 рядок 035/((Ф.1 рядок 380+430 на початок періоду + Ф. 1 рядок 380+430 на кінець періоду)/2)

12554476/(6225261+46869+6263315+56501)/2)=1,99

365/1,99=183,42 дня

9746545/(6225261+46869+6263315+56501)/2)=1,55

365/1,55=235,5 дня

Висновки за результатами аналізу коефіцієнтів ділової активності:

1. Ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення, становить 1,08. Тобто зменшилось на 0,32 за звітний період здійснюється повний цикл виробництва і обігу, приносячи відповідний ефект у вигляді прибутку, або 1,08 гривень реалізованої продукції принесла кожна гривня активів, яка була вкладена в активи. В той же час за попередній період цей показник складав на 10 % більше. Таким чином, можна зробити висновок, що оборотність коштів підприємства має тенденцію до зниження.

2. Показник оборотності запасів виріс за звітний період та складає 11,17, тобто приблизно 20 раз на протязі звітного періоду запаси на підприємстві використовуються, створюючи собівартість реалізованої продукції. Цикл обігу запасів складає 33 днів. Це свідчить про активну виробничу діяльність підприємства, правильне планування закупок запасів, внаслідок чого грошові кошти, які вкладено у запаси підприємства, достатньо швидко обертаються, приносячи прибуток.

3. Швидкість обороту вкладеного власного капіталу складає 4 рази на рік, або приблизно 3 місяці. На даному етапі цей показник має досить високе значення, але, якщо він буде далі зростати (що означає значне перевищення рівня реалізації над власним капіталом), це буде означати збільшення кредитних ресурсів і можливість досягнення тієї межі, за якою кредитори починають більше брати участь в справі, ніж власники компанії. У цьому випадку відношення зобов’язань до власного капіталу збільшується, збільшується також ризик кредиторів, і компанія може мати серйозні фінансові ускладнення, зумовлені зменшенням прибутків.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи було проведено аналіз діяльності  підприємства.

При аналізі балансу одержали найважливіші характеристики, які описують фінансово-майновий стан підприємства:

1. В структурі активів найбільшу частку займають оборотні кошти, причому ця частка зростає. Це свідчить про виробничу мобільність підприємства, що аналізується. Однак, якщо частка основних коштів буде зменшена занадто сильно, підприємство не зможе отримувати більше прибутків, якщо буде нагода збільшити обсяги реалізації.  В структурі пасивів частка короткострокової заборгованості знаходиться на рівні 1/3 від величини активів підприємства, власний капітал компанії знаходиться на рівні 50 % від загальної суми його пасивів. Все це свідчить про середній рівень ризику банкрутства підприємства.

2. Загальна сума активів підприємства збільшилася виключно за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку: компанія не емітувала нові фінансові інструменти і не збільшувала заборгованості. Збільшення  оборотних коштів підприємства сталося, головним чином, за рахунок дебіторської заборгованості. Це не є позитивною тенденцією, оскільки іммобілізуються грошові кошти. Додатковим джерелом фінансування з’явилося збільшення поточних зобов’язань за розрахунками.

 3. Більша частина виручки від реалізації йде на покриття витрат як виробничих, так і адміністративних. Треба вжити термінових заходів щодо контролю за витратами. Валовий прибуток підприємства зростає і становить у 2011 році – 1255030 тис.грн., а у 2012 році – 1328828 тис.грн., а виручка підприємства знижується. Чистий прибуток збільшився на 506124 тис.грн. порівняно з минулим роком.

4. Аналіз показників структури капіталу свідчить, що залежність підприємства від позикових коштів невелика, тобто фінансовий ризик даного підприємства знаходиться на середньому рівні.

5. Аналіз показників ліквідності свідчить, що підприємство може погасити свої поточні зобов’язання  за рахунок найбільш ліквідної частини активів підприємства – грошових коштів. Але, якщо отримати дебіторську заборгованість та реалізувати цінні папери та запаси, короткострокові зобов’язання можуть бути погашеними.

6. Аналіз показників ділової активності свідчить, що оборотність активів підприємства має тенденцію до збільшення. При цьому оборотність запасів збільшилася і становить у 2011 році – 24,4 дня, а у 2012 році – 32,7 дня, що свідчить про активну виробничу діяльність підприємства, правильне планування закупок запасів, внаслідок чого грошові кошти, які вкладено у запаси підприємства, достатньо швидко обертаються, приносячи прибуток. Швидкість обігу вкладеного власного капіталу на даному етапі має досить високе значення.

7. Аналіз показників ділової активності свідчить, що рентабельність активів підприємства має тенденцію до зростання, однак рентабельність позикового капіталу знижується. Це є ознакою того, що підприємство намагається фінансувати свою діяльність тільки за рахунок власних коштів. Ефективність використання виробничих фондів зросла, що свідчить про поліпшення використання виробничих фондів.  Рентабельність продаж не змінювалась, що свідчить про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю реалізованої продукції.

8. В цілому результати діяльності підприємства за звітний період та його фінансовий стан на звітну дату можна вважати задовільними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV. -  Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
  2.  Клещ Н. Я., Толкачева М. М., Лисенко И. С., Никулин С. А. Анализ хозяйственной деятельности железнодорожного транспорта [Текст]: учебник для техникумов ж.-д. трансп. / Н. Я. Клещ, М. М. Толкачева, И. С. Лисенко, С. А. Никулин. – М.: Транспорт, 1987. – 232 с.
  3.  Винниченко Н. Г. Анализ хозяйственной деятельности железных дорог [Текст]: учебник для ВУЗов изд. 2. / Н.Г. Винниченко. – М.: Транспорт, 1982. – 335с.
  4.  Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз [Текст]: навч. посіб. для студентів вузів / Ф. Ф. Бутинець, Є. В. Мних, О. В. Олійник. – Житомир: ФІТІ, 2000. – 406 с.
  5.  Витченко М. Н. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий железнодорожного транспорта [Текст]: учебник для техникумов и колледжей железнодорожного транспорта / М.Н.Витченко.- М.: Маршрут, 2003. – 240 с.
  6.  Васильева Л. С., Петровская М. В. Финансовый анализ [Текст]: учебник / Л. С. Васильева, М. В. Петровская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: КНОРУС,  2007. – 816 с.
  7.  Болюх М. А., Бурчевський В. З.,  Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
  8.  Івахненко В. М. ,Горбаток М. І., Льовочкін В. С. Економічний аналіз [Текст]: навч.посіб. /  В.М. Івахненко , М.І.Горбаток, В.С.Льовочкін. – К.: КНЕУ, 1999. – 176 с.
  9.  Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності [ Текст]: навч.посіб. / В.І.Іващенко, М.А.Болюх. – К.: Нічлау, 1999. – 204 с.
  10.  Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства [Текст]: навч. посібник / В.О.Мец. -  К.: КНЕУ, 1999. – 132с.
  11.  Макаренко М. В., Цвєтов Ю. М. Реформування бухгалтерського обліку на залізничному транспорті України: офіційне видання / Наук. кер. М.В. Макаренко, Ю.М. Цвєтов. – К.: Київський університет економіки і технологій транспорту, 2002. – 528с.
  12.  Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. Г.В.Савицька.  – К.: Знання, 2005. – 662 с.
  13.  Семенов Г. А., Станчевський В. К. Техніко-економічні розрахунки на підприємстві [Текст]: навч. посібник / Г.А. Семенов, В. К. Станчевський. – К.: Центр навч. літератури. 2005. – 184 с.
  14.  Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І. Фінансова діяльність підприємства [Текст]: Підручник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов та ін. – К.: Либідь, 1998. - 311 с.
  15.  Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент [Текст]: підручник /           Г.Г. Кірейцев. Житомир: ЖІТІ, 2001. – 440с.
  16.  Буряк П. Ю., Римар М. В., Бець М. Т.  Фінансово-економічний аналіз [Текст]: підручник /  П.Ю.Буряк, М.В.Римар , М.Т.Бець  та ін. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 528 с.

PAGE  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70748. Простейшие усилительные каскады и обратная связь в усилителях 848 KB
  Устройство осуществляющее увеличение энергии управляющего сигнала за счет энергии вспомогательного источника источника питаний называется усилителем Общая структурная схема усилителя электрических сигналов представлена на рис.
70749. Операционный усилитель 456.5 KB
  В идеальном случае выходное напряжение ДУ не зависит от уровня каждого из входных сигналов а определяется только их разностью Это свойство ДУ обусловлено их применением в случаях когда измеряются очень слабые сигналы на фоне больших синфазных помех.
70750. Генерирование электрических колебаний 414 KB
  Цель работы экспериментально изучить некоторые схемы RС-генераторов квазигармонических и релаксационных колебаний.Это условие можно отдельно записать в виде двух условий для амплитуд и для фаз...
70751. Нелинейные ипараметрические преобразования сигналов 652.5 KB
  Сущность этого преобразования состоит о смещении спектра сигнала в ту или другую сторону по шкале частот. Вместе с тем в параметрический цепям возможны процессы связанные с возникновением новых частотных составляющих в спектре сигнала что существенно при переходе от линейных систем...
70752. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИЗМЕРЕНИИ 790 KB
  Физический эксперимент, проводимый с целью получения информации о количественной характеристике интересующего нас объекта или процесса; полученная информация содержит результат сравнения полученной величины с однородной величиной, принятой за единицу меры...
70753. Изучение зависимости момента инерции точечных тел от их расстояния до оси вращения с помощью крестообразного маятника Обербека 147.5 KB
  Цель работы: Изучить основной закон динамики вращательного движения тел определить момент инерции ненагруженного маховика и проверить зависимость момент инерции нагруженного маховика от распределения его массы в пространстве относительно оси.
70754. Изучение гармонических колебаний 170 KB
  Цель работы: Изучить гармоническое колебательное движение на примерах колебаний математического физического и оборотного маятников. Свойства гармонических колебаний: Частота колебаний не зависит от амплитуды.
70756. Изучение прецессии гироскопа 495.5 KB
  Момент инерции тела относительно оси не проходящей через центр масс равен моменту инерции для параллельной оси проходящей через центр масс плюс произведение массы тела на квадрат расстояния между параллельными осями...