8707

Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

Дипломная

Педагогика и дидактика

РЕФЕРАТ Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати та розробити методику організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при вивченні дисципліни Деталі машин (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)...

Украинкский

2013-02-17

1.49 MB

23 чел.

РЕФЕРАТ

Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати та розробити методику організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при вивченні дисципліни «Деталі машин» (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії).

         Об’єкт дослідження: Процес викладання дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам в ВНЗ 3-4 рівня акредитації.

         Предмет дослідження: Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічної академії.

         Практичне значення результатів, отриманих при педагогічному експерименті розробленої методики організації самостійна робота студентів при вивченні дисципліни «Деталі машин» з використанням електронного навчального посібника, полягає у можливості реалізації принципу індивідуалізації навчання, за рахунок варіювання об’єму навчальної інформації, її змісту та темпів засвоєння; значно підвищить пізнавальну активність студентів під час аудиторних занять; сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу і т. п.

         Новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що визначено особливості організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення дисципліни, розроблено та експериментально перевірено методику організації самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації.

         Ключові слова: методика, організація самостійної роботи студентів, електронний навчальний посібник, деталі машин, вищий навчальний заклад.

РЕФЕРАТ

         Работа содержит 125 страниц, 8 таблиц, 5 рисунков, 7 приложений.

         Цель исследования: Теоретически обосновать и разработать методику организации самостоятельной работы будущих инженеров-педагогов при изучении дисциплины «Детали машин» (на примере Украинской инженерно-педагогыческой академии).

         Объект исследования: Процесс преподавания дисциплины «Детали машин» будущим инженерам-педагогам в ВНЗ 3-4 уровен аккредитации.

         Предмет исследования: Методика организации самостоятельной работы будущих инженеров-педагогов при преподавании дисциплины «Детали машин» в Украинской инженерно-педагогической академии.

         Практическое значение результатов, полученных при педагогическом эксперименте разработанной методики организации самостоятельной работы студентов при изучении дисциплины «Детали машиния» с использованием электронного учебного пособия, состоит в возможности реализации принципа индивидуализации обучения, за счет варьирования объема учебной информации, его содержания и темпов усвоения; значительно повысит познавательную активность студентов во время аудиторных занятий; оказывает содействие интенсификации и оптимизаци учебного процесса и т.п.

         Новизна и теоретическое значение полученных результатов исследования состоят в том, что определены особенности организации самостоятельной работы студентов в процессе изучения дисциплины, разработан и экспериментально проверена методика организации самостоятельной работы студентов в высшем учебном заведении четвертого уровня аккредитации.

         Ключевые слова: методика; организация самостоятельной роботы студентов, электронное учебное пособие, детали машин, высшее учебное заведение.

An ABSTRACT

         Work contains 125 pages, 8 tables, 5 pictures, 7 applications.

          Research purpose: In theory to ground and develop the method of organization of independent work of future engineers-teachers at the study of discipline of «Detail of machines» on the example of the Ukrainian inzhenerno-pedagogycheskoy academy.

          Research object: Process of teaching of discipline of «Detail of machines».

Research object: Process of teaching of discipline of «Detail of machines».

          Article of research: Method of organization of independent work of future engineers-teachers at the study of discipline of «Detail of machines and basis constructing» on the example of the Ukrainian inzhenerno-pedagogycheskoy academy.

         The practical value of results, got at the pedagogical experiment of the developed method of organization of independent work of students at the study of discipline of «Detail of mashiniya» with the use of electronic train aid, consists of marketability principle of individualization of teaching, due to varying of volume of educational information, his maintenance and mastering rates; considerably will promote cognitive activity of students during audience employments; renders assistance to intensification and optimizaci of educational process etc.

         A novelty and theoretical value of the got results of research consist of that the features of organization of SRS are certain in the process of izuche-niya discipline, developed and the method of organi-zacii SRS is experimentally tested in higher educational establishment of level-four of accreditation.

          Keywords: method; organization independent robots of students, electronic train aid, details of machines, higher educational establishment.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………

8

         РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН В ВНЗ 3-4 РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ………………………………………….…

13

1.1. Аналіз наукових підходів до самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації………………………………………………………………

13

1.2. Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін ...........................…………………………………….

29

Висновки до 1-го розділу………………..…………………………………….

38

         РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДЕТАЛІ МАШИН» В ВНЗ 3-4 РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ…………………………………..…………………..

39

2.1. Аналіз організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам машинобудівного профілю…………………………………...…….………....

39

2.2. Обґрунтування та розробка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»……………………..

50

Висновки до 2-го розділу…………..………………………………………….

61

         РОЗДІЛ 3. ЧАСТКОВА ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ…….…………….

62

3.1. Часткова експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»…

62

3.2. Рекомендації щодо впровадження методики організації самостійної роботи студентів...........................................................................................

76

Висновки до 3-го розділу……………………………………………….

78

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВОКИ…….……………..……………………………..

79

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.…………….…………………..

81

ДОДАТОК А..…………………………………………………………………

98

ДОДАТОК Б..…………………………………………………………………

102

ДОДАТОК В..…………………………………………………………………

111

ДОДАТОК Г..…………………………………………………………………

113

ДОДАТОК Д..…………………………………………………………………

115

ДОДАТОК К..…………………………………………………………………

116

ДОДАТОК Л..…………………………………………………………………

117

ДОДАТОК М..…………………………………………………………………

118

ВСТУП

         Сучасне суспільство потребує висококвалiфiкованих iнженерiв-педагогiв, оскiльки саме вони здiйснюють пiдготовку робiтничого потенцiалу країни, вiд якого залежить економiчна могутнiсть держави та добробут нації. Тому вiдтворення iнженерно-педагогiчних кадрiв високої квалiфiкацiї, здатних здiйснювати соцiально-професiйну та виробничо-технологiчну дiяльнiсть у професiйно-технiчних закладах освiти рiзного типу є першочерговим, прiоритетним напрямком розвитку вищої освiти [82].

         Специфіка підготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв обумовлена метою й особливостями їх майбутньої професiйної дiяльностi, в ходi якої вони виконуватимуть наступні виробничі функції – органiзацiя процесу професійного навчання учнів освiтнiх закладів; розробка технологiй та методик професiйного навчання; створення дидактичного забезпечення навчального процесу; проведення рiзних видiв та типiв контрольно-дiагностичних заходiв в ходi теоретичного та виробничого навчання учнiв та iн. Ефективне виконання майбутнiми iнженерами-педагогами своїх виробничих функцiй можливе за умови сформованостi у них навичок самостiйної дiяльностi.

         Тому однiєю з найважливіших складових професiйно-педагогiчної пiдготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв є органiзацiя їх самостійної роботи.

         Досягнення цієї задачі навряд можливо тільки шляхом передачі знань у готовому вигляді від викладача до студента.

         Необхідно спрямувати студента з пасивного споживача знань в активного творця знань, який би міг сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її розв’язання, знайти оптимальний результат і довести його правильність.

         Реформа вищої освіти, яка відбувається в дійсний час зв’язана по своїй суті з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. У цьому плані варто визнати, що самостійна робота студентів (СРС) є не просто важливою формою освітнього процесу, а повинна стати його основою.

         Це припускає орієнтацію на активні методи оволодіння знаннями, розвиток творчих здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуалізованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості, і це без збільшення числа годин на самостійну роботу.

         Посилення ролі самостійної роботи студентів означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, який повинно будувати так, щоб розвивати уміння навчатися, формувати в студента здатності до саморозвитку, творчому застосуванню отриманих знань, способам адаптації до професійної діяльності в сучасному світі.

         У той же час самостійна робота, її планування, організаційні форми і методи, система відстеження результатів є одним з найбільш слабких місць у практиці вищої освіти й однієї з найменш досліджених проблем педагогічної теорії, особливо стосовно до сучасної освітньої ситуації (диверсифікованість вищої освіти, введення освітніх стандартів, упровадження системи педагогічного моніторингу і т.д.).

         У дослідженнях, присвячених плануванню й організації самостійної роботи студентів (Л.Г. Вяткин, М.Г. Гарунов, Б.П. Есипов, В.А. Козаков, И.Я. Лернер, М.И. Махмутов, Н.А. Половникова, П.И. Пидкасистый та ін.) розглядаються загальнодидактичні, психологічні, методичні, логічні та інші аспекти цієї діяльності, розкриті багато сторін досліджуваної проблеми, особливо в традиційному дидактичному плані. Однак особливої уваги вимагають питання мотиваційного, процесуального, технологічного забезпечення самостійної аудиторної і позааудиторної пізнавальної діяльності студентів – цілісна педагогічна система, що враховує індивідуальні інтереси, здібності і схильності студентів.

         Пiдготовка iнженерiв-педагогiв завжди займала важливе мiсце в системi вищої професiйної освiти України. В дослiдженнях О.Е. Коваленко, С.Я. Батишева, Е.Ф. Зеєра, , Н.Г. Ничкало, А.П. Сейтешева та iн. розкритi питання структури особистостi та дiяльностi iнженера-педагога. Різні аспекти підготовки майбутніх інженерів-педагогів досліджувались сучасними вченими: В.В. Олійник розробив теоретико-методологічні засади управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти; Б.А. Соколов створив систему загальнотехнічної і педагогічної підготовки  інженерів-педагогів в технічному ВНЗ; теоретичні і практичні основи післядипломної підготовки інженера-педагога (діагностична, проектувальна, експериментальна діяльність) досліджував Л.М. Кустов; обґрунтовані теоретичні основи розвитку професіоналізму інженерно-педагогічних працівників в умовах додаткової професійної освіти (І.П. Кузьмін). Тоді як самостійна робота майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін досліджувалась недостатньо.

        З огляду на сучасну інженерну діяльність, яка являє собою найзрілішу форму трудової діяльності, вона безпосередньо спрямована на вирішення технічних завдань і створення техніки. Техніка є те єдине, що об’єднує всіх інженерів, незалежно від того, в якій сфері суспільного життя використовується їхня праця.

         Та розуміючи, що інженерія (син. – інжиніринг, рідше вживають «інженерна справа», ще рідше «інженерство») – це галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства. Це реалізується через застосування як наукових знань, так і практичного досвіду (інженерних навичок, умінь) до створення (перш за все проектування) корисних (найчастіше технологічних) процесів та (технічних) об’єктів, що реалізують такі процеси. Ця діяльність потребує вирішення проблем різного характеру і масштабу.

         Тобто у вузькому сенсі інженерія – це використання матерії, енергії та абстрактних об’єктів для створення конструкцій, машин та обладнання, призначених для виконання конкретних функцій або вирішення конкретної проблеми.

         Інженер використовує уяву і досвід, здатність аналізувати і оцінювати, застосовує свої знання для проектування, виготовлення, експлуатації та вдосконалення машин і процесів (наприклад, технології виробничих процесів, охорони навколишнього середовища, матеріалознавство тощо).

         На цій базі дисципліна «Деталі машин», яка вивчається при підготовці фахівця машинобудівного профілю, стає на перший значущий рівень, тому, що в ній закладено перші засади для надання студентам конструкторської підготовки в галузі проектування деталей та вузлів машин загального призначення, вивчають методи розрахунку і конструювання типових деталей та вузлів машин і механізмів на основі їх функціональної класифікації. І виконують першу самостійну конструкторську роботу.

         І не тільки все це ставить цю дисципліну на одну з ведучих дисциплін загальноінженерної підготовки, яка безупинно розвивається з прогресом науки і техніки, завдяки застосуванню ЕОМ змінився характер проектування, зросла точність і значимість розрахунків. Дана обставина актуалізує проблему дослідження різних методик по ефективному вивченню і засвоєнню дисципліни.

         Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати та розробити методику організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни «Деталі машин» в ВНЗ 3-4 рівня акредитації.

         Об’єкт дослідження: Процес викладання дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам в ВНЗ 3-4 рівня акредитації.

         Предмет дослідження: Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічної академії.

         Гіпотеза: Якщо у навчальний процес при викладанні дисципліни «Деталі машин» впровадити методику організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника, то:

         - підвищиться рівень знань та умінь студентів;

         - підвищиться вмотивованість, пізнавальна активність;

         - реалізується принцип індивідуалізації навчання.

         Відповідно до мети та гіпотези визначено основні задачі дослідження:

         - провести аналіз наукових джерел з проблеми досліджень;

         - розробити методику організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника при викладанні дисципліни: «Деталі машин»;

         - обґрунтувати методику організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника при викладанні дисципліни: «Деталі машин»;

         - частково експериментально перевірити методику організації самостійної роботи при викладанні дисципліни «Деталі машин» з використанням електронного навчального посібника та розробити рекомендації щодо її впровадження.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН В ВНЗ 3-4 РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇЇ

1.1 Аналіз наукових підходів самостійної роботи студентів у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації

         Вища освіта України завжди була дуже високої якості. Такою вона залишається і сьогодні. Випускники ВНЗ України, особливо фізико-математичного, медичного, авіаційного, морського, інженерно-технічного і хіміко-технологічного профілів, працюють і мають авторитет практично у всіх країнах світу. Навчатися у ВНЗ України вважається престижним для молоді всіх країн СНД, включаючи і Росію. Разом з тим, вища освіта України має цілий ряд протиріч, без розв’язання яких про подальший розвиток не може бути і мови. Найбільш відчутні з них – це криза фінансування вищої освіти, відтік талановитих молодих вчених і педагогів, низькі науково-дослідні й інформаційні можливості ВНЗ, а також закритість освіти, що дісталася нам у спадщину від старої системи. Багато ВНЗ України продовжують готувати фахівців, що мають дуже приблизне представлення про ринкові відносини і демократію.

         На сучасному етапі прискореного соціально-економічного розвитку суспільства, що характеризується поступовою й неухильною інтеграцією України в європейські політичні, економічні й культурні структури, важливого значення набуває підвищення освітнього рівня підготовки висококваліфікованих спеціалістів, збагачення інтелектуального та творчого потенціалу. Важливою умовою розв’язання цього завдання є необхідність озброєння спеціалістів, яких готує вища школа, глибокими професійними знаннями, науковим світоглядом та вмінням працювати з людьми. В свою чергу сучасна інформаційна революція вимагає також і постійного оновлення знань, вміння навчатися протягом усього життя. Для цього слід раціоналізувати організацію всього навчального процесу, удосконалити зміст, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів, що якнайкраще розвивало і формувало б творчі здібності студентів.

         Так однією з складових Болонського процесу, до якого Україна приєдналася у 2005 році, є збільшення числа годин, які відводяться на самостійну роботу студентів, при одночасному скороченні годин аудиторних занять.

         І як відомо, ще в 1993 році Міністерство освіти України затвердило Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. Принциповим моментом цього положення є те, що вперше у вітчизняній практиці на рівні нормативного документу передбачено відведення на самостійну роботу студентів від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального плану. Згідно з цим Положенням, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

         Що ж таке самостійна робота студентів? Розглянувши та проаналізувавши різні тлумачення поняття «самостійна робота студентів» таких наукових дослідників, як Ф.П. Тонких, М.А. Байкова, В.С. Бакаленко, В.И. Бугоева [84], І.В. Біжана [18], Р.Рубаника, Г. Большакова, Н. Тельниха [5], А.А. Алханова та інших, можна зробити висновок про те, що використання поняття «самостійна робота» має широкий спектр визначень. Це відображає ситуацію існування різних точок зору на розуміння та технології побудови самостійної роботи як у плані структурування змісту навчання, так і розробки форм і методів навчання (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

         Тлумачення деякими дослідниками поняття «самостійна робота»

№ з/п

Дослідники

Визначення поняття «самостійна робота»

1

Ф.П. Тонких,

М.А. Байков,

В.С. Бакаленко,

В.И. Бугаев и др.

«…индивидуальный поиск знаний является характерной чертой работы слушателей, а весь процесс обучения в вузе – это в конечном счете эффективно организованная самостоятельная работа слушателей» [84, 34с.]

2

І.В. Біжан

«самостійна робота є основнім засобом оволодіння навчальнім матеріалом у час, вільній від обов’язкових навчальних занять» [18, 198с.]

3

А. Рубаник,

Г. Большакова,

Н. Тельник

«самостоятельная работа – это планируемая работа студентов, выполняемая по заданию и при методическом руководстве преподавателя, но без его непосредственного участия» [100, 120с.]

4

Под. ред.

А.В. Петровского

«самостоятельная работа прежде всего завершает задачи всех других видов учебной работы. Никакие знания, не ставшие объектом собственной деятельности, не могут считаться подлинным достоянием человека» [8]

5

Алханов А.

«самостоятельная работа студентов важная форма учебного процесса под руководством и контролем преподавателя, в ходе которой совершается творческая деятельность по приобретению и закреплению научных знаний, осваиваются новые навыки познания, формируется научное мировоззрение и личные убеждения по использованию полученных знаний и умений в практической деятельности» [5, 87с.]

6

Положення про організацію навча-льного процесу у вищих навчальних закладах

«самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільній від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо.» [94, ст.3.10.1, 3.10.4]

7

П.І. Підкасистий

«самостійна робота є не чим іншим, як засобом залучення тих, хто навчається, до самостійної пізнавальної діяльності, засобом логічної і психологічної організації останньої» [93]

8

Український педагогічний словник

(С.У. Гончаренко)

Самостійна навчальна робота – різноманітні види індивідуальної і колективної навчальної діяльності учнів, які здійснюються нами на навчальних заняттях або вдома за завданнями вчителя, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.

9

М.О. Данилов

Самостійна робота – це форма організації навчальних занять і не метод навчання. Самостійну роботу слід віднести до пізнавальної діяльності, яка виконується без посередньої участі викладача за заздалегідь заданою програмою або інструкцією.

10

Г.Л. Гаврилов

За терміном «Самостійна робота» закріплює подвійний зміст. З одного боку, «це»вид діяльності ти, хто навчається, який є невід’ємною умовою свідомого засвоєння знань на всіх стадіях, з другого боку, самостійна робота – це організаційна форма навчальних занять.

11

Г.С. Костюк

Самостійна робота виступає одночасно і засобом і результатом навчальної діяльності студентів.

12

П.Я. Гальперін

Самостійна робота у вищому навчальному закладі – це рушійна сила навчального процесу, найбільш ефективний прийом навчання, один із важливих показників активності.

13

В.Б. Бондаревський

Самостійна робота – це метод навчання, який покликаній забезпечити формування в майбутнього спеціаліста творчого самостійного мислення, наукового інтересу, потреб в загальній і спеціальній самоосвіті.

14

Н.І. Дідусь

Самостійна робота – засіб організації систематичної пізнавальної діяльності студентів, який сприяє вихованню в тих, хто навчається, пізнавальної самостійності, активності й готовності до самоосвіти.

15

Н.Г. Сидорчук

Кваліфікує самостійну роботу як таку діяльність студентів, яка відбувається без посереднього керівництва викладачем (хоч ним спрямовує і організовується)

16

А.О. Бурдин

Самостійна робота – це робота, здійснена без активної допомоги ззовні, коли учень, який виконує те або інше завдання для досягнення поставленої мети, повинен сам визначити послідовність своїх дій, виявити причини виникнення труднощів, помилок і водночас знайти способи їх усунення, зрештою, він має організовувати власну діяльність.

         Проаналізувавши ці поняття, можна зробити висновок, що самостійна робота студентів – це спосіб активного, цілеспрямованого надбання студентами нових знань та умінь без безпосередньої участі в цьому процесі науково-педагогічного працівника. Організаційні заходи, які забезпечують нормальне функціонування самостійної роботи студентів, повинні засновуватися на таких передумовах: по-перше, самостійна робота повинна бути конкретною за своєю предметною спрямованістю; по-друге, самостійна робота повинна супроводжуватися ефективним, неперервним контролем та оцінкою її результатів.

         І в яку закладено такі функції, як:

         - освітня (систематизація і закріплення знань студентів);

         - розвиваюча (розвиток пізнавальних зусиль учнів – їхньої уваги, пам’яті, мислення, мови і т.п.);

         - виховна (виховання стійких мотивів навчальної діяльності, навичок культури розумової праці, самоорганізації і самоконтролю, цілого ряду ведучих якостей особистості – чесності, працьовитості, вимогливості до себе, пізнавальної активності, самостійності та ін.).

         І безпосереднього досягнення наступної мети:

         - свідоме і міцне засвоєння знань з дисципліни;

         - оволодіння способами і прийомами самоосвіти;

         - розвиток потреби в самостійному поповненні знань.

         У загальному випадку можна висловити, що самостійна робота виступає як метод навчання і самоосвіти, передумова дидактичного зв’язку різних методів між собою. У процесі самостійної роботи, студент виступає як активна творча особистість, як творець своєї культури, ерудиції, готовності до майбутньої діяльності. Активність особистості студента виявляється в постановці цілей самостійної роботи, її плануванні, визначенні способів, самомобілізації і самоконтролі, оцінюванні результатів. Самостійна робота вимагає інтенсивного мислення, рішення різних пізнавальних задач, ведення записів, осмислювання і запам’ятовування навчальної та іншої інформації. Самостійна робота – важливий фактор теоретичної і практичної підготовки студента до майбутнього діяльності, формування необхідних знань, умінь, навичок, морально-психологічних якостей. У сучасних умовах зросло значення відповідальності самого студента як за свою навчальну діяльність, так і, насамперед, за розвиток свого кругозору, знань, як конкретно-предметних, так і загального змісту. Саме прагнення до самостійного придбання знань повинне всіляко заохочуватися у всіх системах освіти.

         Самостійна робота студентів виконується у відповідності з Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти та робочою навчальною програмою і включає в себе:

         - підготовку до занять (лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, семінари, колоквіуми, контрольні роботи, тестування, усне опитування);

         - вивчення навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання;

         крім того:

         - виконання розрахунково-графічних робіт та завдань, рефератів, домашніх завдань, виконання індивідуально отриманих завдань або обраних за індивідуальною ініціативою студента, доповідей на семінарських заняттях, на студентських конференціях;

         - участь у олімпіадах, конкурсах та інші роботи, які виконуються не в обов’язковому порядку під керівництвом науково-педагогічного працівника або без його керівництва.

         Самостійна роботу студентів поділяють: за характером керівництва з боку викладача (опосередкована, безпосередня), за ступенем самостійності студентів (низька, середня, висока), за проявом студентами самостійних дій (обов’язкова, бажана), за тривалістю виконання (короткочасна, довготривала), за видами діяльності (навчально-пізнавальна, професійна), за формами організації (фронтальна, групова, індивідуальна), за місцем у навчальному процесі (аудиторна, позааудиторна).

         Аудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

         - на лекції;

         - на практичних заняттях;

         - на лабораторних заняттях;

         - на семінарських заняттях;

         - на консультаціях та інших аудиторних заняттях.

         Позааудиторна самостійна робота студентів під керівництвом та контролем науково-педагогічного працівника:

         - додаткові заняття;

         - поточні консультації по дисциплінам;

         - консультації по курсовим проектам та роботам;

         - консультації по випускним кваліфікаційним роботам;

         - навчально-дослідницька робота.

         Позааудиторна самостійна робота студента без науково-педагогічного працівника:

         - підготовка до аудиторних занять (наприклад, робота над конспектом лекції: лекції – основне джерело інформації з багатьох предметів, що дозволяє не тільки вивчити матеріал, але й одержати представлення про наявність інших джерел, зіставити різні погляди на основні проблеми даного курсу. Лекції надають можливість «інтерактивного» навчання, коли є можливість задавати викладачу питання й одержувати на них відповіді. Тому має сенс знаходити час для хоча б швидкого перегляду інформації з матеріалу лекцій (підручники, довідники й ін.) і незрозумілі, а також дискусійні моменти обговорювати з викладачем, іншими студентами); підготовка до практичного заняття: виконується, як правило, з використанням методичних посібників, складається в теоретичній підготовці (особливо для семінарів) і виконанні практичних завдань (розв’язання задач, відповіді на питання і т.д.);

         - вивчення теоретичного матеріалу (наприклад, доопрацювання конспекту лекції з застосуванням підручника, методичної літератури, додаткової літератури: цей вид самостійної роботи студентів особливо важливий у тому випадку, коли досліджуваний предмет містить багато неоднозначно трактуючих питань, проблем. Тоді викладач свідомо не може устигнути викласти різні точки зору, і студент повинний ознайомитися з ними по наявній літературі. Крім того, робоча програма предметів припускає  розгляд деяких щодо нескладних тем тільки під час самостійних занять, без читання лектором;

         - виконання курсових та контрольних робіт;

         - перегляд навчальних кінофільмів, відеозаписів;

         - робота за комп’ютером;

         - підготовка доповіді;

         - підготовка до олімпіади;

         - підготовка до конкурсу;

         - написання реферату;

         - та інше.

         Ефективність самостійної роботи залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів: змісту і складності її задач, керівництва з боку старших товаришів, рівня знань і загального розвитку студентів, їхніх інтелектуальних навичок і умінь, мотивів і установок, способів і прийомів навчальної діяльності і т.д. Центральною умовою ефективності самостійної роботи є глибоке усвідомлення її цілей і способів, усвідомлення самого себе як особистості, що сама спрямовує, організовує і контролює процес навчання, установлює, виходячи із сучасних вимог до фахівця, позитивні його сторони і недоліки.

         Самостійна робота підрозділяється на 4 рівні:

         - копіюючи дії студентів по заданому зразку, ідентифікація об’єктів і явищ, їхнє впізнання шляхом порівняння з відомим зразком (на цьому рівні відбувається підготовка студента до самостійної діяльності);

         - репродуктивна діяльність по відтворенню навчальної інформації, не вихідна, як правило, за межі рівня пам’яті (на цьому рівні вже починається узагальнення прийомів і методів пізнавальної діяльності, їхній перенос на розв’язання більш складних, але типових задач);

         - продуктивна діяльність самостійного застосування придбаних знань для розв’язання задач, що виходять за межі типових, які вимагають здібності до індуктивних і дедуктивних висновків, до елементів творчості;

         - самостійна робота по переносі знань при розв’язанні задач у зовсім нових ситуаціях, умовах по складанню нових програм прийняття рішень, виробленню гіпотетичного аналогового і діалектичного мислення.

         Так П.І. Підкасистий виділяє наступні типи самостійної роботи:

         - самостійні роботи за зразком.

         - реконструктивні самостійні роботи;

         - варіативні самостійні роботи на застосування понять науки;

         - творчі самостійні роботи.

         Роботи першого типу виконуються цілком на основі зразка, докладної інструкції, у силу чого рівень пізнавальної активності і самостійності студент не виходить у цьому випадку за рамки відтворюючої діяльності.

         При виконанні реконструктивних самостійних робіт у навчальній діяльності студента інтелектуальні і практичні дії протікають вже в плані реконструювання, перетворення структури навчальних текстів і наявного досвіду розв’язання задач, пропонованих педагогом для самостійного виконання. Характерною ознакою цього типу робіт є те, що вже в самому завданні обов’язково повідомляється загальна ідея (принцип розв’язання), а студенту необхідно розвити її в конкретний спосіб (чи способи) розв’язання  стосовно до умов завдання (структурі об’єкта вивчення).

         При виконанні самостійних робіт варіативного типу:

         - пізнавальна активність і самостійність студента виражається в проведених їм узагальненнях при аналізі проблемної ситуації, у відділенні істотного від другорядного і перебування способу розв’язання в рамках розв’язання відповідної задачі (тобто не зводиться до актуалізації засвоєних знань і перетворюючому відтворенню відомих способів розв’язання).

         - студент залучає і варіює в ході виконання задач в основному елементи свого формалізованого досвіду, однак відповідні знання звичайно вживаються в істотно нової функції, завдяки чому виникає продуктивний процес одержання нової інформації; звідси випливає, що при виконанні робіт цього типу йде нагромадження студента нового досвіду діяльності на рівні оволодіння елементарними методами дослідження в окремо узятих навчальних дисциплінах, закладаються основи вироблення умінь переносу цих методів на більш широке коло родинних дисциплін.

         Найвищий рівень пізнавальної активності і самостійності студента виявляється в ході виконання їм творчих самостійних робіт, де передбачається вже особиста його участь у виробництві принципово нових для нього знань, цінностей матеріальної і духовної культури. Завдання у всіх видах творчих робіт містять умови, що стимулюють виникнення проблемних ситуацій, які можна створити на уроці різними способами.

         Так можна сформувати дидактичні вимоги до самостійної роботи:

         1. Самостійна робота повинна носити цілеспрямований характер. Це досягається чітким формулюванням мети роботи. Задача викладача полягає в тому, щоб знайти таке формулювання завдання, що викликала б у студентів інтерес до роботи і прагнення виконати її як найкраще. Студенти повинні ясно уявляти, у чому полягає задача і який образ буде перевірятися її виконання. Це додає роботі студентів осмислений, цілеспрямований характер, і сприяє більш успішному її виконанню. Недооцінка зазначеної вимоги призводить до того, що студенти, не зрозумівши мети роботи, виконують не те, що потрібно, або змушені в процесі її виконання багаторазово звертатися за роз’ясненням до викладача. Усе це призводить до нераціональної витрати часу і зниженню рівня самостійності студентів у роботі.

         2. Самостійна робота повинна бути дійсно самостійною і спонукати студентів при її виконанні працювати напружено. Однак тут не можна допускати крайностей: зміст і обсяг самостійної роботи, пропонованої на кожнім етапі навчання, повинен бути посильними для студентів, а вони у свою чергу підготовлені до виконання самостійної роботи теоретично і практично.

         3. Спочатку у студентів потрібно сформувати найпростіші навички самостійної роботи. У цьому випадку самостійній роботі студентів повинний передувати наочний показ прийомів роботи з викладачем, супроводжуваний чіткими поясненнями, записом і т.п.

         Самостійна робота, виконана студентами після показу прийомів роботи викладачем, носить характер наслідування. Вона не розвиває самостійності, але має важливе значення для формування більш складних навичок і умінь, більш високої форми самостійності, при якій учні виявляються здатними розробляти і застосовувати свої методи розв’язання задач навчального або виробничого характеру.

         4. Для самостійної роботи в більшості випадків потрібно пропонувати такі завдання, виконання яких не допускає дії по готових алгоритмах або шаблону, а вимагає застосування знань у новій ситуації. Тільки в цьому випадку самостійна робота сприяє формуванню ініціативи і пізнавальних здібностей студентів.

         5. В організації самостійної роботи необхідно враховувати, що для оволодіння знаннями, уміннями і навичками різним студентам потрібно різний час. Здійснювати це можна шляхом диференційованого підходу, спостерігаючи за ходом роботи групи в цілому та окремих студентів, викладач повиннен вчасно реагувати на студентів, які першими успішно виконали завдання, та надати їм виконання більш складних.

         6. Завдання, пропоновані для самостійної роботи, повинні викликати інтерес студентів. Він досягається новизною висунутих задач, незвичайністю їхнього змісту, розкриттям перед студентами практичного значення пропонованої задачі або методу, яким потрібно опанувати.
         7. Самостійні роботи студентів необхідно планомірно і систематично включати в навчальний процес. Тільки при цьому умові в них будуть вироблятися відповідні уміння і навички.

         8. При організації самостійної роботи необхідно здійснювати розумне сполучення і виклади матеріалу викладачем із самостійною роботою студентів по придбанню знань, умінь і навичок. У цій справі не можна допускати крайностей: зайве захоплення самостійною роботою може сповільнити темпи вивчення програмного матеріалу, темпи просування студентів вперед у пізнанні нового.

         9. При виконанні студентами самостійних робіт будь-якого виду керівна роль повинна належати викладачу. Викладач планує систему самостійних робіт, їхнє планомірне впровадження у навчальний процес. Він визначає мету, зміст і обсяг кожної самостійної роботи, її місце на уроці, методи навчання різним видам самостійної роботи. Він навчає студентів методами самоконтролю і здійснює контроль за якістю її виконання, вивчає індивідуальні особливості студентів і враховує їх при організації самостійної роботи.

         Доцільно зазначити, що до заходів із планування самостійної навчально-пізнавальної діяльності доцільно враховувати:

         – загальний бюджет часу студентів і бюджет часу на самостійну навчально-пізнавальну діяльність;

         – часові витрати студентів на виконання усіх видів навчальних робіт із усіх навчальних дисциплін;

         – час, який необхідний на самостійну навчально-пізнавальну діяльність студентів, у відповідність з реально наявним часом;

         – терміни виконання домашніх завдань і контрольних робіт;

         – обсяг часу самостійної навчально-пізнавальної діяльності з кожної навчальної дисципліни з урахуванням її складності і ваги в загальній системі підготовки кваліфікованих фахівців.

         При опитування викладачів і студентів вищих навчальних закладів, можна виділити наступні фактори, які впливають на якість самостійної роботи студентів:

         1. Відповідність (або ні, або ступінь відповідності) тематики питань і задач винесених на самостійну роботу, вимогам нормально-регламентуючих документів спеціальності і дисципліни.

         2. Наявність методичного забезпечення по організації усіх видів самостійної роботи студентів.

         3. Достатність методичних вказівок (у кількісному відношенні) по організації усіх видів самостійної роботи студентів.

         4. Якість методичних вказівок по організації усіх видів самостійної роботи студентів.

         5. Наявність необхідної технічної, навчальної і нормативно-довідковий (регламентуючої) літератури.

         6. Якість технічної, навчальної і нормативно-довідкової літератури, що рекомендується студентам для проведення самостійної роботи.

         7. Достатність (для кожного студента) необхідної технічної, навчальної і нормативно-довідкової літератури.

         8. Наявність збірників типових задач і питань, на основі яких формуються питання і задачі самостійної роботи.

         9. Пророблення матеріалів (на основі яких планується самостійна робота студентів) на очних заняттях (лекціях, лабораторних, практичних і т.д.).

         10. Попереднє формування в студентів умінь і навичок, що необхідні для виконання самостійної роботи студентів.

         11. Розумна достатність складності питань і задач, винесених на самостійну роботу студентів.

         12. наявність і достатність консультацій з питань (задачам) самостійної роботи студентів.

         13. Наявність необхідної обчислювальної і комп'ютерної техніки.

         14. Достатність (для кожного студента) обчислювальної і комп'ютерної техніки (необхідної для самостійної роботи)

         15. Наявність ефективного (і об'єктивного) педагогічного контролю за правильністю дій кожного студента в процесі самостійної роботи.

         16. Наявність навчальних програм з питань (задачам) самостійної роботи.

         17. Наявність контролюючих програм для самооцінки студентами рівня (якості) підготовки до рішення питань (задач), винесених на самостійну роботу.

         18. Наявність програмного забезпечення для рішення (винесених на самостійну роботу) питань і задач.

         19. наявність місця (кабінету, аудиторії і т.д.) для виконання самостійної роботи.

         20. Уміння студента використовувати комп'ютерну техніку для рішення задач (питань), винесених на самостійну роботу.

         21. Практична корисність (значимість) результатів самостійної роботи студентів.

         22. Наявність широкої області застосування результатів самостійної роботи студентів.

         23. зацікавленість студентів у результатах ( у позитивних результатах і високій якості) самостійної роботи.

         24. Цікавість для студентів (для більшості студентів) самостійної роботи.

         25. Наявність взаємозв’язку самостійної роботи студентів із самонавчанням (формування в процесі самостійної роботи навичок самонавчання).

         26. Використання результатів самостійної роботи студентів у навчальному процесі (постановка лабораторних робіт, збір матеріалів для написання статей, виступу на конференціях і т.д.).

         27. Суміщеність самостійної роботи студентів (особливо найбільш підготовлених) з їхньою науковою працею, результати яких можуть використовуватися в курсових і дипломних роботах.

         28. Безупинне оцінювання якості організації (і керівництва) самостійної роботи студентів з метою виявлення й усунення її недоліків.

         Критерії якості, які забезпечують проведення самостійної роботи студентів:

         1. Відповідність тематиці питань (задач), винесених на самостійну роботу, вимогам нормативно-регламентуючих документів спеціальності і дисципліни.

         2. Навчально-методична забезпеченість самостійної роботи:

         - Забезпеченість кожного студента необхідною навчально-методичною і нормативно-довідковою літературою;

         - Наявність збірників типових питань і задач (з рішенням, рекомендаціями, поясненнями), не основі яких формуються питання і задачі самостійної роботи студентів;

         - Наявність і достатність консультацій з питань (задачам) самостійної роботи студентів;

         - Наявність навчальних програм з питань самостійної роботи студентів;

         - Наявність контролюючих програм для самооцінки студентами придбаних самостійно знань, умінь, навичок і їхнього контролю викладачем (комп’ютером);

         3. Технічна забезпеченість самостійної роботи студентів:

         - наявність «робочого місця» у кожного студента;

         - наявність (у достатній кількості) рахункової і комп'ютерної техніки;

         - наявність необхідних машинних програм;

         - наявність необхідних розрахункових методичних робіт і т.д.;

         4. Розумна достатність складності (і обсягу) самостійної роботи студента;

         5. Підготовленість студента до рішення питань і задач виконуваних на самостійну роботу:

         - наявність у студентів базових (для виконання самостійної роботи знань, умінь і навичок);

         - уміння студента працювати самостійно (з навчальної й ін. літературою, рахунковою і комп'ютерною технікою і т.д.);

         6. Зацікавленість студента в позитивних результатах самостійної роботи (у максимальному обсязі виконаних із заданою якістю робіт);

         7. Наявність практичної значимості результатів самостійної роботи студентів (наявність широкої області її застосування).

         8. Наявність ефективного й об'єктивного контролю за правильністю дій самостійно працюючого студента.

         9. Використання ефективних методів організації самостійної роботи студентів, забезпечення її цікавістю (необхідності) для студента.

         10. Безупинне удосконалювання форм і методів самостійної роботи студентів (за допомогою виявлення й усунення виявлених недоліків і розробки заходів щодо недопущення надалі виявлених помилок).

         Також самостійна робота діяльність підлягає обов’язковому контролю з боку науково-педагогічних працівників. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність забезпечує підготовку студента до аудиторних занять. Результати цієї підготовки проявляються в активності студента на заняттях та рівнем якості зроблених доповідей, виконаних контрольних робіт, тестових завдань та інших форм контролю. Бали, які отримує студент за результатами цього контролю, формують рейтингову систему оцінки успішності студента з дисципліни.

         При цьому проводять наступні види контролю:

         - вхідний контроль знань і умінь студентів при початку вивчення чергової дисципліни;

         - поточний контроль, тобто регулярне відстеження рівня засвоєння матеріалу на лекціях, практичних, лабораторних заняттях і т.п.;

         - проміжний контроль по закінченні вивчення розділу чи модуля курсу;

         - самоконтроль, здійснюваний студентом у процесі вивчення дисципліни при підготовці до контрольних заходів;

         - підсумковий контроль по дисципліні у вигляді заліку або іспиту;

         - контроль залишкових знань і умінь з плином визначеного час після завершення вивчення дисципліни.

1.2 Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін

         За весь період підготовки інженера-педагога, студенти повинні вивчити дисципліни гуманітарного, соціально-економічного, фундаментального і профессионально-ориентированного циклів.

         Професійно-орієнтований цикл, як наскрізний компонент змісту освіти, має чітко позначені функції в рамках професійної підготовки фахівців. Він займає проміжне значення між загальноосвітньою і професійною підготовками. Це проявляється в тім, що знання про основи техніки і технології є фундаментом, на якому будується вивчення спеціальних дисциплін.

         Професіно-ореєнтовані дисципліни складають близько 40% навчальних дисциплін усього курсу навчання і містять у собі два цикли – загальтехнічний і загальтехнологічний.

         Системи знань по навчальних дисциплінах технічного циклу представлені в робочому навчальному плані (Додаток: А) досить рівномірно по роках навчання. Отже, одні навчальні дисципліни є опорними для інших, вони забезпечують необхідними знаннями ті дисципіни, що складають у навчальному плані пізніше і ґрунтуються на знаннях попередніх; вони універсальні і мають міжгалузевий характер: де б ні застосовувалася техніка, в основі її пристрою і дії лежать ті самі принципи науково-технічного характеру.

         Загальтехнологічна підготовка містить у собі набір дисциплін, що визначаються характером спеціальності: «Введення до фаху», «Виробниче навчання», «Основи технології машинобудуання», «Теорія механізмів та машин», «Матеріалознавство», «Теоретична механіка», «Деталі машин» і т. п. Знання по цих дисциплін мають галузевий характер, оскільки технологічний додаток науки до виробництва специфічно в кожнім окремому випадку.

         Цикл спеціальних професійних дисциплін разом з психолого-педагогічним, утворюють систему більш високого порядку, що забезпечує всебічну підготовку інженера-педагога. Зазначений цикл являє собою самостійну систему знань, таких як має всі ознаки системних об’єктів: цілісність, структурність, взаємозалежність елементів, ієрархічність і множинність. Навчальні предмети цього циклу в сукупності забезпечують підготовку студентів за фахом. Кожний з них вивчає технічні об'єкти і явища зі своєї сторони, своїми методами і має свій зміст, що ґрунтується на змісті інших предметів.

         В організації самостійної роботи студентів, при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін при підготовці інженерів-педагогів в Українській інженерно-педагогічній академії, враховуючи максимальну ефективність впровадження, а також аналіз непродуктивних витрат часу студентів і впровадження заходів щодо їх максимального скорочення та в умовах кредитно-модульної системи, запроваджено підхід щодо упорядкування самостійної роботи студентів, що сприяє чіткому та послідовному виконанню ними самостійної позааудиторної роботи. Запроваджено план-графік самостійної робота студентів, метою якого є, по-перше: систематизація та упорядкування позааудиторної діяльності студентів, по-друге: планомірність виконання всіх видів самостійної робота студентами, по-третє, якісна підготовка студентів до різних видів занять.

         План-графік розробляється на кожний поточний семестр, тому важливим є врахування навчальних тижнів та структурно-логічних схем викладання змісту кожної навчальної дисципліни, що вивчається в поточному семестрі.

         Цей план-графік сприяє вирішенню таких завдань:

         - формування у студентів уявлення про самостійну роботу;

         - планування самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

         - організацію самостійної роботи;

         - інформаційно-методичне забезпечення організації самостійної роботи;

         - своєчасне виконання усіх видів завдань самостійної роботи;

         - контроль самостійної роботи;

         - управління процесом самостійної роботи.

         План-графік відображає не тільки детально визначену кількість годин, що відведено згідно з робочими навчальними програмами навчальних дисциплін, а також:

         - самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента з кожної навчальної дисципліни;

         - кількість годин відведених на самостійну роботу студента з кожного модуля певної навчальної дисципліни;

         - терміни виконання та захисту індивідуальних завдань (самостійна робота, курсова робота та ін.);

         - термін модульних контролів та інші заходи позааудиторної самостійної роботи студентів.

         З метою якісної розробки плану-графіку доцільно з’ясувати види та форми самостійної роботи студентів при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

         Існують різні форми самостійної роботи студентів, які запровадженні у вищих навчальних закладах при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін.

         Перша – традиційна, яка виконується самостійно у вільний від занять, зручний для студента час, як правило, поза аудиторією, однак, інколи, з урахуванням специфіки дисципліни – в предметній лабораторії, читальному залі, комп’ютерному центрі, лінгафонному кабінеті тощо.

         Самостійна робота над змістовим модулем передбачає виконання різних видів завдань (репродуктивних, за зразком, реконструктивно-варiативних, частково-пошукових, навчально-дослідних), спрямованих на отримання студентом нових знань, іх систематизацію та узагальнення; формування практичних вмінь та навичок; контроль готовності студента до лекцій, семінарських занять, захисту лабораторних та практичних робіт, інших контрольних заходів.

         В більшості вищих навчальних закладів, а на сам перед в Українській інженерно-педагогічній академії використовуються такі види завдань:

         - опрацювання лекційного матеріалу з використанням конспекту лекцій, підручника, довідкової літератури;

         - вивчення окремих змістових модулів курсу (тем або питань), що передбачені для самостійного опрацювання з метою реферування, анотовування, складання тезисного плану, конспекту тощо;

         - реферування першоджерел;

         - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення явищ, фактів, закономірностей, викладених у друкованих джерелах інформації, з метою підготовки відповідей на поставлені напередодні запитання;

         - складання таблиць, графіків, ілюстрацій; виконання графічних робіт;

         - виконання вправ;

         - підготовка додаткового матеріалу до лекції відповідно до заданого плану;

         - підготовка до виступу на семінарському занятті;

         - підготовка до проведення та захисту лабораторних (практичних) робіт;

         - переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

         - розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

         - підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;

         - виконання  домашніх завдань, домашніх модульних робіт;

         - підготовка до проведення контрольних заходів (здача змістових модулів, написання модульних контрольних робіт, іспитів тощо);

         - моделювання процесів, уроків, навчальних занять, позакласних виховних заходів;  

         - виконання творчих завдань, які передбачають самостійне складання задач, тестових завдань, комплексу вправ тощо та їх оформлення;

         - використання кейс-методів (ситуаційні завдання);

         - виконання групових проектів;

         - оформлення звітів за результатами практик, виконання науково-дослідних робіт, творчих завдань;

         - підготовка наукових доповідей, анотацій, статей, тез;

         - виконання підготовчих, інформаційних самостійних робіт;

         - робота з пошуковими системами Інтернет.

         Індивідуальні завдання (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, аналіз практичних, проблемних ситуацій, проекти, підготовка результатів власних досліджень до виступу на конференції, участь в олімпіадах, робота з кейсами тощо) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використати знання для вирішення відповідних практичних завдань.

         Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача.

         Особливим видом індивідуальних завдань є виконання проектів (методичних, бібліографічних, аналітичних).

        Інформаційні самостійні роботи передбачають поєднання опрацювання довідників, словників, огляд фахових журналів, Інтернет-сайтів з виконанням практичних робіт (складання комплексу вправ, бібліографії досліджуваної проблеми, словникової вибірки, підготовку тез, конспектів).

        Індивідуальне навчально-дослідне завдання – вид індивідуального завдання навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, що виконується на основі самостійного вивчення частини програмового матеріалу або його систематизації та узагальнення, для практичного застосування. ІНДЗ – є завершеною теоретичною або практичною роботою, може охоплювати одну, декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

         ІНДЗ – це окремий обов’язковий змістовий модуль, який виконується самостійно й оцінюється як частка навчального курсу з урахуванням у загальній оцінці за курс. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 25% до 40%.

         ІНДЗ містить елемент пошукової, частково науково-дослідної роботи і виступає чинником залучення студента до науково-дослідної діяльності, яка може бути продовжена в результаті виконання курсової, дипломної, магістерської роботи, підготовку наукових доповідей, написання наукових статей тощо.

         Зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання розробляються викладачем і доводяться до відома студентів до початку його виконання.

         Якщо структура залікового курсу складається з кількох дисциплін (наприклад, філософія, безпека життєдіяльності) або аспектів іноземної мови (фонетика, граматика, ділова ІМ тощо) ІНДЗ має комплексний характер, виконується на основі знань, умінь та навичок, одержаних у процесі вивчення всього залікового кредиту. У цьому випадку зміст, структура, порядок подання та захисту ІНДЗ, критерії оцінювання затверджуються кафедрою і доводяться до відома студентів і викладачів.

         Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, при необхідності – графічного, ілюстративного матеріалу), та є творчим або репродуктивним рішенням конкретних завдань щодо об’єктів діяльності фахівця, які виконані студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих із даної та суміжних дисциплін знань та умінь.

         Курсова робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною студентом у вигляді спеціально підготовленого рукопису. Вона містить обґрунтовані теоретичні положення, які зроблено студентом на підставі аналізу наукової, художньої, методичної літератури; методичні розробки, в яких викладено результати прикладного дослідження проблеми. Курсова робота свідчить про рівень знань з методології наукового дослідження, фахових навчальних дисциплін, а також про сформованість загальних та спеціальних професійних вмінь та навичок.

         Тематика курсових проектів (робіт) затверджується на засіданнях кафедр. Мета, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги подаються у методичних вказівках, які розробляються кафедрами і доводяться до відома студентів.

         Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та з обов’язковим застосуванням комп’ютерної графіки, якщо це визначено завданням.

         Розрахункові та графічні роботи (РР, ГР) – індивідуальні завдання, які передбачають вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Основну частину розрахункової роботи складають розрахунки, які можуть супроводжуватися ілюстративним матеріалом: графіками, векторними діаграмами, гістограмами тощо. Основну частину ГР складає графічний матеріал, виконаний відповідно до чинних нормативних вимог.

         Реферати, аналітичні огляди тощо – це індивідуальні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій навчальній програмі необхідно передбачити не менше 10-15 годин СРС.

         Контрольні роботи, що виконуються під час СРС (ДКР) – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.

         В одному семестрі кількість РГР або РР (ГР, ДКР) для студентів денної форми навчання – виділяють не більше 4, а для студентів заочної форми – не більше 10. На виконання студентами цих робіт у робочій навчальній програмі дисципліни необхідно передбачити не менше 15-20 % годин СРС.

         Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни. Індивідуальні завдання виконуються самостійно і не входять у тижневе аудиторне навантаження студента. Викладач контролює виконання індивідуального завдання на консультаціях, графік яких розробляється і затверджується завідувачем кафедри на початку семестру.

         Друга форма самостійної роботи – аудиторна індивідуальна самостійна робота під керівництвом викладача, під час виконання якої студент може отримати  методичну допомогу щодо її виконання. Основні види самостійної роботи: консультації, індивідуальні навчальні заняття, перевірочні роботи, практикуми з іноземних мов (фонетичні, граматичні, комунікативні) тощо.  Обсяг часу, відведений викладачу для проведення індивідуальної роботи, визначається робочим навчальним планом підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Види самостійних робіт визначаються викладачем або кафедрою відповідно до змісту та структури залікового кредиту, змістового наповнення модуля тощо.

         Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

         Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Консультація може передбачати додаткове вивчення (пояснення, опрацювання) окремих розділів навчальної дисципліни, аудиторне проектування, роботу з використанням комп’ютерної техніки тощо. Рекомендується планувати загальний обсяг індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладачів на семестр не більше 6 годин на тиждень. Зазначений вид роботи не входить до тижневого аудиторного навантаження студента і зараховується до навчального навантаження викладача.

         В ВНЗ проводяться такі види консультацій: настановчі, оглядові, тематичні, контрольно-корекційні.

         Індивідуальне навчальне заняттяформа організації навчання під керівництвом викладача, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти набувають у процесі навчання, а також для розкриття індивідуальних творчих здібностей, у т.ч. і до науково-дослідної роботи. Індивідуальні заняття проводяться за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам.

         Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих змістових модулів, додаткове роз’яснення складних теоретичних питань, виконання практикумів, вирішення задач. На старших курсах індивідуальні заняття мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

         Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методика проведення, форми та методи поточного та підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента. Навчальне навантаження викладача у цьому випадку визначається встановленими в ВНЗ нормами часу.

         Усі ці види та форми самостійної роботи студентів організовуються за інноваційними програмами, а саме використовують комп’ютерні технології з мультимедійними програмами, запроваджують дистанційні форми організації, інформаційно-комунікативні технології, засобами ігрових форм організації і т.д.

Висновки до 1-го розділу

         Отже, розглянувши та проаналізувавши різні тлумачення поняття «самостійна робота студентів» видатних педагогів та накових дослідників, можна зробити висновок про те, що використання поняття «самостійна робота» має широкий спектр визначень, що відображає ситуацію існування різних точок зору на розуміння та технології побудови самостійної роботи як у плані структурування змісту навчання, так і розробки форм і методів навчання.

         У стислому понятті «самостійна роботу студента» можна назвати таку навчальну діяльність студента, яка спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчальної дисципліни без безпосередньої участі викладача. І головним завданням самостійної роботи є підвищення якості засвоєння знань, умінь та навичок та підвищити рівня самостійності, що є на сьогоднішній день пріоритетом при отриманні вищої освіти.

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДЕТАЛІ МАШИН» В ВНЗ 3-4 РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

2.1 Аналіз організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин» майбутнім інженерам-педагогам машинобудівного профілю

         У відповідності до діючого освітнього стандарту дисципліна «Деталі машин» являється невід’ємною складовою частиною навчальних планів підготовки багатьох спеціальностей і спеціалізацій машинобудівного профілю.

         При підготовці фахівця за спеціальністю «Професійне навчання. Технологія і устаткування автоматизованого виробництва в машинобудуванні і приладобудуванні» в Українській інженерно-педагогічній академії, студенти дану дисципліну вивчають згідно плану на третьому курсі, таблиця 2.1.

Таблиця 2.1

         Витяг з робочого навчального плану (Додаток: А) на підготовку фахівця з спеціальності: 7.010104.08 Професійне навчання. Технологія та обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні на дисципліну «Деталі машин»

Дисциплина

5 семестр, 18 неділь, осінній

СРС

Разом

Ауд

Лк

Пз

Лб

Ісп

Зал

КП

Деталі машин

модуль 1

12

30

18

12

2

4

модуль 2

14

34

20

12

4

4

26

68

38

24

6

8

Зал

6 семестр, 18 неділь, весняний

модуль 1

20

50

30

16

8

6

модуль 2

20

50

30

18

6

6

130

100

60

34

14

12

36

54

         Отже, програмою курсу (Додаток: Б) передбачено читання студентам лекцій у обсязі 98 годин, проведення практичних робіт 20 годин, лабораторних занять по розділах курсу 20 годин та виконання курсового проекту у весняному семестрі (54 години).

         З 234 годин загального навчального курсу, виділено 66 годин для самостійного вивчення тем дисципліни, що відповідає нормам Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах щодо самостійної роботи студентів.

         Курс базується на загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплінах таких як: математика, фізика, теоретична механіка, інженерна графіка матеріалознавство та матеріали в машинобудуванні, технологія конструкційних матеріалів, опор матеріалів, теорія механізмів і машин, метрологія, стандартизація і управління якістю. Вивчення дисципліни завершує загальнотехнічну і загальноінженерну підготовку.

         Предмет дисципліни – теоретичні основи розрахунку, конструювання і надійної експлуатації виробів машинобудування загальнотехнічного призначення.

         Мета дисципліни – активно закріпити, узагальнити, поглибити і розширити  знання, отримані при вивченні базових дисциплін, придбати нові знання і сформувати уміння і навички, необхідні для вивчення спеціальних інженерних дисциплін і для наступної інженерної діяльності.

         Задачі дисципліни полягають у вивченні загальних принципів розрахунку і придбанні навичок конструювання, що забезпечують раціональний вибір матеріалів, форм, розмірів і способів виготовлення типових виробів машинобудування.

         Особливістю курсу – великий типаж досліджуваних об’єктів і комплексність розрахунків по основним визначальним критеріям.

         Так після вивчення дисципліни студент повинен знати: призначення типових деталей та вузлів, особливості їх конструкцій і функціонування у готовому виробі (агрегаті, верстаті, пристосуванню і т.п.), основні критерії працездатності деталей та вузлів, методи їх розрахунку та конструювання, можливості систем автоматизованого проектування деталей, методи оптимізаційного проектування,

         Після вивчення дисципліни студент повинен вміти: конструювати вузли машин загального призначення відповідно до  технічного завдання, підбирати довідкову літературу, стандарти, а також прототипи конструкцій при проектуванні, враховувати при конструюванні вимоги міцності, надійності, технологічності, економічності, стандартизації й уніфікації, охорони праці, промислової естетики, вибирати найбільш придатні матеріали для деталей машин і раціонально їхній використовувати, виконувати розрахунки типових деталей і вузлів машин, користаючись довідковою літературою і стандартами, оформляти графічну і текстову конструкторську документацію в повній відповідності з вимогами ЄСКД.

         Особливо важливу роль в дисципліні «Деталі машин» відіграє курсовий проект, який є першою самостійною конструкторською роботою студента. При виконанні курсового здобуваються навички розрахунку і конструювання деталей і вузлів машин, закріплюються теоретичні знання, вивчаються методи, норми і правила конструювання, що забезпечують одержання надійних, довговічних і економічних конструкцій.

         Проект включає пояснювальну записку і графічну частину в обсязі 2...4 аркушів формату А1. Тут студент повинен освоїти мову сучасного інженера – схеми, ескізи, креслення. На відміну від курсу машинобудівного креслення, робота над кресленнями має значення у тому плані, що студентом призначається об’єкту умови його експлуатації, виготовлення і зборки, тобто осмисленого призначення кожного розміру спроектованих деталей і вузлів. Необмежені можливості для інженерної творчості представляються при виконанні складального креслення редуктора і загального виду приводу. Це викликає в студентів інтерес до нових знань, спонукає здобувати самостійно теоретичні знання для самовдосконалення, науково-дослідної роботи, раціоналізації і винахідництва.

         Для більш ефективного виконання курсового проекту на кафедрі металорізного обладнання і транспортних систем розроблений пакет програм для автоматизованих розрахунків по основних розділах проекту. Це кінематичний розрахунок приводу різноманітний розрахунок відкритих, закритих передач і підшипників кочення, розрахунок валів на міцність і жорсткості. Потім самостійно приводиться аналіз варіантів і техніко-економічне обґрунтування вибору оптимальної конструкції редуктора і приводу.

         Для навчання студентів інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей з дисципліни у лабораторному практикумі також передбачений комплекс лабораторних робіт. Методика їхнього виконання містить у собі три рівні складності: ознайомлювальний, самостійний і навчально-дослідницький. Різна складності виконання робіт відповідає вимогам багаторівневого навчання і спеціалізації в області механіки від фахівців з експлуатації машин і устаткування до конструкторів, інженерів-випробувачів.

         На першому рівні складності вивчаються нероз’ємні і роз’ємні з’єднання деталей машин, їхнє призначення, класифікація, типи, умовні позначки, методика вибору і розрахунку. На другому рівні студенти виконують три роботи і вивчають конструкцію редукторів загального призначення 3-х типів на реальних вузлах і оцінюють їхню навантажувальну здатність.

         На базі значимості по інженерному аналізу конструктивних особливостей деталей і вузлів студенти успішно виконують більш складні лабораторні роботи з експериментальної оцінки впливу конкретних компонуючи і конструктивних рішень на вихідні параметри приводів машин. Ці роботи виконуються на модельних установках приводів з різним компонуванням вузлів і елементів. Досліджуються такі технічні параметри, як коефіцієнт корисної дії різних типів редукторів, визначення точності монтажу черв’ячних і конічних передач по плямі контакту, розрахунок тягової здатності клиноремінної передачі, особливості роботи підшипників кочення, експлуатаційні характеристики пружної муфти. Виконуючи експерименти, студенти визначають характерні закономірності зміни досліджуваних параметрів від зовнішніх навантажень, умов роботи, конструктивні особливостей вузлів приводу.

       Це дозволяє прищепити студентам навички самостійної роботи з дослідження працездатності й експлуатаційних характеристик вузлів приводу. За результатами виконаних робіт робиться оцінка конструктивної досконалості випробуваного  вузла, і разом з викладачем обговорюються найбільш ефективні заходи, що сприяють поліпшенню його основних параметрів, включаючи конструктивні, технологічні й експериментальні аспекти. По всіх лабораторних роботах передбачений автоматизований контроль знань у тестовій формі. При проведенні таких лабораторних робіт студенти поліпшують і закріплюють свої знання по основах і особливостям плануванню і виконанню інженерних експериментів, що є найважливішою складовою конструкторської і дослідницької підготовки сучасного фахівця і його адаптації до професійної діяльності.

         Для своєчасного, якісного й ефективного виконання курсових проектів, що включають графічну частину, необхідно надати студентам аудиторії і класи, оснащені комп’ютерами з програмами для роботи в графічному редакторі, приладами й інструментами для виконання креслень.

         В робочій навчальній програмі з дисципліни є рекомендації з форм організації самостійної роботи студентів, яка проводиться з метою виховання в них творчої активності, прищеплювання навичок роботи з технічної і науковою літературою, виробничими матеріалами, вироблення схильності вести учбово-дослідницьку роботу, а також для систематичного вивчення курсу, пропонується:

         1. Самостійне пророблення окремих глав теоретичного курсу з вивченням питань, що не читалися в лекційному курсі і які не виносилися на лабораторні і практичні заняття. Цей вид роботи може закінчуватися написанням реферату або звіту, або здачею усного колоквіуму.

         2. Написання студентами рефератів по окремих питаннях, які не входили у теоретичний курс і є специфічним для профілю даного ВНЗ або спеціальності. Ці питання можуть відноситися до числа мало освітлюваних чи взагалі торкаються не в теоретичному курсі. Такий вид роботи вимагає залучення додаткової наукової літератури, список якої складається викладачем.

         3. Розв’язання домашніх задач з наступною перевіркою або здачею усного колоквіуму. Необхідно для розв’язання задачі дані можуть бути узяті зі збірників задач, або складені кафедрою.

         4. Проведення «бесід круглого столу» із групою студентів не більш ніж 4-5 чоловік. Як тематику бесід може бути обговорення конструкцій різноманітних вузлів машин з аналізом достоїнств і недоліків тих чи інших конструктивних рішень, з висуванням інших варіантів виконання конструкцій (наприклад, при зміні способу виробництва або умов експлуатації). Припустиме також обговорення конструктивних рішень з метою їхньої раціоналізації студентами або аналізу варіанта раціоналізації, пропонованого викладачем. Головна мета такої форми роботи – виховання в студентів представлення багатоваріантності конструкторських рішень і їхньому компромісному характері. Результати «бесід круглого столу» бажано оцінювати по закінченні кожного зі співбесід.

         5. Самостійна робота студентів з навчальними програмами в дисплейних класах. Тематика навчальних програм може бути різноманітною: заглиблене пророблення розділів лекційного курсу, навчання методики розв’язання задач (розрахункових і конструкторських), підготовка до вправ і лабораторних робіт і т.д. Рекомендується використання навчально-контролюючих систем з оцінкою результатів роботи студентів.

         6. Виконання курсового проекту – це найважливіший вид самостійної роботи . У допомогу студентам плануються групові і індивідуальні консультації викладачів.

         Перерахований вище список видів самостійної роботи студентів не є обов’язковим для всіх, так само як і не вичерпує всіх можливих варіантів проведення даної роботи. Кафедри ВНЗ у відповідності з можливостями можуть вибирати ті чи інші форми самостійної роботи, а також пропонувати і використовувати свої варіанти.

         Найважливішим недоліком усіх форм, які пропонуються у робочій навчальній програмі є те, що виконана самостійна робота студента з дисципліни належним чином не оцінюється, тобто відсутній чіткий графіка, який би відокремлював об’єм навчальної інформації та критерії оцінювання виконаної самостійної роботи студентом, недостатня кількість нової наукової, довідникової літератури з останніми досягненнями технічного прогресу. Також не вистачає якісного наглядно-навчального матеріалу, яким би можна було б самостіно управляти та навчально-методичної літератури.

         Аналіз самостійної роботи студентів по розподілу навчального часу, спираючись на дійсну робочу навчальну програму (Додаток: Б) з дисципліни «Деталі машин» показано у таблиці 2.2.

         Ці результати свідчать про те, що в методиці організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічній академії існують певні недоліки, які створюють незручності для виконання самостійної роботи, чим збільшується час на її виконання, який відведено дійсною навчальною програмою з дисципліни.

         Основною причиною є те, що окрім конспекту лекцій додатково потрібно мати мати додатковому літературу: підручник, атлас конструкцій деталей машин передач та механізмів (які в більшості мають досить великі розміри, чим


Таблиця 2.2

         Розподілу навчального часу на самостійну роботу студентів по видах робіт.

Найменування розділу, тем дисципліни

Кількість годин, які відведено на кожен вид самостійної роботи студента

Методичні матеріали, які потрібні для виконання самостійної роботи студента

Місце, де можливе її виконання студентом

Фактичний час, який витрачається на виконання на кожен вид самостійної роботи студента

Підготовка до лекцій,  опрацювання конспекту лекції

Підготовка до ПР

Підготовка до ЛБ

Підготовка до лекцій, опрацювання конспекту лекції

Підготовка до ПР

Підготовка до ЛБ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

5 семестр, 18 неділь, осінній семестр, модуль 1

Розділ 1.  Загальні принципи користування і розрахунку машин

Тема 1.1. Коротка історична довідка. Мета задачі і зміст курсу. Учбова література.

1.2

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

Тема 1.2. Основні положення про проектування та конструювання машин. Стадії конструювання. Види конструкторських документів. Автоматизація Проектування на базі САПР.

1.2

Конспект лекцій, підручник, методичні вказівки по видах конструкторської документації

Вдома, читальний зал

2

Тема 1.3. Основні вимоги до деталей і вузлів машин. Основні критерії працездатності деталей машин.

1.3

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

Розділ 2. Конструювання механічних передач

Тема 2.1. Приводи машин і їхні елементи. Класифікація механічних передач. Передачі приводів і їх порівняльна характеристика. Вибір електродвигуна, кінематичний і силовий розрахунок приводів.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник, атлас

Вдома, читальний зал

2

2.3

Тема 2.2. Конструювання пасових передач.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій пасових передач, методичні вказівки по розрахунку пасових передач

Вдома, читальний зал

2

2

Тема 2.3. Конструювання фрикційних передач і варіаторів.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій фрикційних передач та варіаторів, методичні вказівки по конструюванні фрикційних передач і варіаторів

Вдома, читальний зал

2

2

Разом

12

18

5 семестр, 18 неділь, весніний семестр, модуль 2

Тема 2.4. Конструювання зубчастих передач.

1.3

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій зубчастих передач, методичні вказівки по конструюванні зубчастих передач

Вдома, читальний зал

2

Тема 2.5. Особливості конструкції і розрахунків на міцність циліндричних і конічних зубчастих передач.

1.3

Конспект лекцій, книжка

Вдома, читальний зал

2

Тема 2.6. Черв’ячні передачі, їхній розрахунок на міцність та нагрівання. Глобоїдні передачі. Конструювання зубчастих та черв’ячних передач.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

2.3

Тема 2.7. Короткі відомості про передачі з зачепленям Новикова, планетарні та хвильові передачі.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

2.3

Тема 2.8. Конструювання ланцюгових передач.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

2

Тема 2.9. Конструювання передачі гвинт-гайка.

1.3

1.3

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

2

2

Разом

14

21

6 семестр, 18 неділь, осінній семестр, модуль 1

Розділ 3. Конструювання та розрахунок типових деталей та вузлів машин.

Тема 3.1. Конструювання валів та осей.

3.6

1.7

2

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій осей та валів, довідники, методичні вказівки по конструювання осей та валів

Вдома, читальний зал

4.5

2.5

3

Тема 3.2. Опори осей і валів. Підшипники кочення.

3.6

1.7

2

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій опор осей та валів, довідники

Вдома, читальний зал

4.5

2.5

3

Тема 3.3. Підшипники ковзання. Напрямні прямолінійного руху.

3.6

1.7

Конспект лекцій, підручник

Вдома, читальний зал

4.5

2.5

Разом

20

27

6 семестр, 18 неділь, весніний семестр, модуль 2

Розділ 4. З’єднання деталей машин і муфт.

Тема 4.1. Конструювання муфт приводів.

4

2

2

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій муфт приводів, довідник, методичні вказівки по конструюванню муфт приводів

Вдома, читальний зал

5

3

3

Тема 4.2. Конструювання роз’ємних з’єднань.

4

2

2

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій роз’ємних з’єднань, довідник, методичні вказівки по конструюванню роз’ємних з’єднань

Вдома, читальний зал

5

3

3

Тема 4.3. Конструювання нероз’ємних з’єднань

4

Конспект лекцій, підручник, атлас конструкцій нероз’ємних з’єднань, довідник, методичні вказівки по конструюванню нероз’ємних з’єднань

Вдома, читальний зал

5

Разом

20

27

Підготовка до екзаменту

36

50

Курсовий проект

54

80

Усого за курс навчання

156

223


виключає виконання самостійної роботи в дома), різноманітні довідники для конструювання деталей машин, яких незавжди достатньо кожному студенту тощо.

2.2 Обґрунтування та розробка та методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»

         Сучасний стан розвитку суспільства характеризується процесом його активної інформатизації. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де на перший план виходять збір, накопичення, створення, обробка, зберігання та передача інформації сучасними комп’ютерними і комунікаційними засобами. Інформаційні технології інтегруються з освітньою, виробничою, соціальною та іншими сферами суспільного життя. Інформатизація сприяє удосконаленню механізмів управління суспільством, його гуманізації і демократизації, стає основою науково-технічного прогресу, економічного зростання країни.

         Характер трудової діяльності все більше набуває рис інтелектуалізації, де головними стають вміння та навички роботи з інформацією. За таких умов пріоритетним напрямком процесу інформатизації сучасного суспільства стає інформатизація освіти, що передбачає забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки та оптимізації використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Особливу роль процеси інформатизації відіграють на різних рівнях вищої технічної освіти, де вміння працювати з інформацією та володіння новітніми інформаційними технологіями стають визначальними при оцінці якості підготовки фахівця у тій чи іншій галузі народного господарства. З огляду на це, проблема використання електронного навчального посібника при вивченні загальноінженерних дисциплін як засобу інформатизації освітньої галузі є дійсно актуальною.

         Вивчення проблем розробки та використання електронного навчального посібника в освітньому процесі займається велика кількість сучасних дослідників. Серед таких Коджаспірова Г.М., Петров К.В. (технічні засоби навчання і методика їх використання), Андрєєв А.А., Захарова І.Г., Роберт І. (засоби нових інформаційних технологій в освіті), Янушкевич Ф., Околєлов О.П. (сучасні технології навчання у ВНЗ), Ізергін М.Д., Кудряшов О.О., Руднєв А.Ю., Тегін В.О. (створення і використання інформаційних засобів навчання), Корольов Д.А., Пустобаєва О.М., Бєляєв М.І., Христочевських С.О., Вовна В.І., Морєв А.Г., Фалалєєв А.Г. (застосування електронних підручників у навчальному процесі), Волков С.В. (педагогічні умови використання електронного підручника в освітньому процесі технічного ВНЗ) та інші.

         Проаналізувавши роботи цих дослідників, ми дійшли висновку, що не достатньо уваги приділено саме методиці організації самостійної роботи студентів і проведення навчання загальноінженерним дисциплінам, а саме «Деталі машин» із використанням електронного навчального посібника.

         Коли ми говоримо про методику організації самостійної роботи студентів при вивчені дисципліни «Деталі машин» із використанням електронного навчального посібника, то маємо на увазі сукупність засобів і методів створення педагогічних умов роботи на основі комп’ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв’язку і інтерактивного програмного продукту, які моделюють майже всі функцій педагога з обробки інформації, організації контролю і управління пізнавальною діяльністю [34].

         Використання електронного навчального посібника при організації самостійної роботи студентів допомагає вирішувати цілий ряд навчально-виховних завдань:

         - підвищення ефективності та якості загального (аудиторного) навчального процесу;

         - інтенсифікація та оптимізація навчання;

         - індивідуалізація навчального процесу за змістом, об’ємом і темпами засвоєння навчального матеріалу;

         - мотивація та активізація пізнавальної діяльності (в плані інновації);

         - поглиблення міжпредметних зв’язків;

         - реалізація принципу розвивального навчання;

         - автоматизація процесів контролю та корекції результатів навчальної діяльності;

         - підвищення об’єктивності оцінки знань студенів;

         - розвиток мислення;

         - естетичне виховання;

         - розвиток комунікативних здібностей;

         - формування інформаційної культури студентів.

         Основною метою функціонування системи вищої професійної освіти є підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які володіють знаннями в необхідних галузях науки і техніки. При цьому якість освіти випускника повинна відповідати вимогам освітнього стандарту і відображати досягнуту в навчанні ступінь майстерності володіння професійною діяльністю. Цю мету можна конкретизувати у вигляді певних умінь та навичок випускників технічних ВНЗ, які повинні вміти:

         - автоматизувати пошук, збір, зберігання, аналіз, обробку і передачу відповідної інформації;

         - автоматизувати обробку та розрахунки результатів дослідження, проектування і конструювання;

         - організовувати інтерактивний діалог і оперативну взаємодію між учасниками виробничого процесу;

         - імітувати і моделювати роботу складних об’єктів, протікання різних явищ і процесів в реальному, прискореному або уповільненому масштабах часу.

         Формуванню названих умінь та навичок сприяє застосування електронного навчального посібника при підготовці студентів із загальноінженерних дисциплін (Деталі машин) у системі вищої професійної освіти. При цьому забезпечується доступний виклад навчального матеріалу підвищеної складності, обумовленої складністю змісту освітніх галузей вищої освіти, абстрагуванням, ідеалізацією об’єктів і явищ, що вивчаються, різноманіттям реальних систем і режимів їх існування і функціонування. Також забезпечується відображення великого об’єму теоретичних понять, що використовуються в загальноінженерних дисциплінах вищої професійної освіти, високого ступеня їх логічного взаємозв’язку і високого рівня ієрархічності системи цих понять.

          Так одним з основних компонентів навчального процесу під час загальноінженерної підготовки у вищій школі є лекції. Тенденція до скорочення кількості лекційних годин у зв’язку з приєднанням України до Болонської конвенції ставить задачу суттєвого підвищення інформативності і ефективності кожної години лекції, що як показує практика не є найкращім варіантом виходу з ситуації. Засобом розв’язання цієї задачі в організації самостійної роботи студента при вивченні дисципліни «Деталі машин» стають електронні навчальні посібники, що реалізуються на базі новітніх комп’ютерних технологій. За наявності спеціально обладнаної аудиторії з використання електронного навчального посібника дозволяє:

         - дохідливо і наочно викласти матеріал у відповідності з навчальною робочою програмою;

         - скоротити часові витрати, пов’язані з побудовою на дошці графіків, креслень, представленням ілюстрацій, з організацією і демонстрацією лекційних експериментів;

         - активізувати увагу студентів;

         - забезпечити студентів електронним конспектом, що дозволяє їм самостійно ознайомитись зі змістом  лекційного заняття і підготувати перелік питань, що виникли [97].

         Якщо розглядати електронну лекцію, як форму організації навчання студентів у позаудиторний час, то під час її проведення можливі такі методичні прийоми із застосування електронного навчального посібника з загальноінженерної дисципліни:

         - інтерактивна презентація з можливістю переходу у будь-який фрагмент і повертання до кадру, з якого відбувся перехід;

         - перегляд анімаційних і відеофрагментів, програвання звуку у презентації.

         Роздільне управління фоновим і дикторським озвучуванням, можливість переривання і запуску з будь-якого логічного фрагменту дикторської фонограми. Збільшення графічних зображень на весь екран і більше з можливістю переміщення по екрану;

         - можливість попереднього вибору матеріалу у відповідності з програмою лекції. Створення презентації з можливістю використання заготовок і додаткового матеріалу;

         - окремо можна розглядати режим автоматичного представлення матеріалу, де програма повністю замінює будь яке керування зі сторони (натиснення клавіш тощо) і студенти можуть тільки призупинити виклад або повторити необхідний фрагмент, обрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над курсом і спосіб вивчення, що максимально відповідають психофізіологічним особливостям його сприйняття (режим самостійного вивчення матеріалу) [62].

         Наприклад, під час самостійного вивчення будь якої теми з дисципліни «Деталі машин» через відеофільм, стає можливим якісна, кольорова ілюстрація машинобудівних об’єктів, що є визначальним для розуміння і засвоєння абстрактної інформації. Вкрай корисною є можливість збільшення окремих елементів будь якого приводу, а також демонстрація анімаційних роликів при вивченні способів його роботи, побудови графіків його роботи і т.д. Зручною функцією електронної навчальної програми при самостійному вивченні студентом лекційної теми і є можливість швидкої навігації по ілюстративному та демонстративному матеріалу, що дозволяє значно скоротити час і підвищити ефективність сприйняття матеріалу.

         Застосування теоретичних знань, отриманих під час самостійного вивчання студентом лекційних тем, здійснюється на практичних заняттях, де у процесі виконання студентом відповідних завдань (задач, розрахунків, креслень, епюр, аналіз ситуацій і т.д.) відбувається формування практичних навичок і професійних умінь. За допомогою електронного навчального посібника студенту повідомляється тема, мета і порядок проведення заняття, організується вхідний та вихідний контроль знань, видається інформація про правильність відповіді, надається необхідний теоретичний матеріал, методика і приклади розв’язання задач [16].

         Наприклад, структура практичного заняття при вивченні дисципліни «Деталі машин» може мати такий вигляд. За допомогою медіапроектора програма повідомляє тему і мету, розкриває порядок проведення практичного заняття, зазначаючи основні уміння і навички, які повинні засвоїти студенти. Шляхом ілюстрації і демонстрації показує практичне застосування в реальному житті, на виробництві, у техніці тих знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти студентам у результаті виконання завдань на практичному занятті. Таким чином реалізується мотивація студентів. Для перевірки теоретичної підготовки студентів до виконання практичних завдань програма пропонує індивідуальний вхідний контроль із використанням тестового блоку програми. У процесі тестування кожен студент працює за окремим комп’ютером, оцінка виставляється автоматично. Так забезпечується об’єктивність контролю. При необхідності студенти можуть ліквідувати теоретичні прогалини, використовуючи лекційний блок електронного навчального посібника. Посилання на незасвоєний студентом теоретичний матеріал можуть генеруватись автоматично засобами електронного навчального посібника, виконуючи функції корегування.

         Після завершення вхідного контролю теоретичних знань студент може розпочинати етап розв’язання типової задачі за темою практичного заняття. Для цього можна продемонструвати покроковий хід виконання завдання на великому екрані в супроводі коментарів та пояснень програми. Студенти повинні за допомогою суфлера законспектувати алгоритм, з’ясувати основні принципи та виокремити теоретичні положення, на яких ґрунтується розв’язання задачі. По ходу демонстрації програмою пропонується актуалізацію базових знань шляхом електронного тестового опитування.

         Після завершення розгляду прикладу розв’язання практичного завдання з бази електронного навчального посібника студенти за власним варіантом обирають індивідуальні завдання для самостійної роботи за окремими комп’ютерами. Самостійне завдання студенти розв’язують за допомогою практичного блоку електронної навчальної програми, який повторює відеопоказ прикладу розв’язання типової задачі. Продивившись невеличкий блок у супроводі текстових підказок або аудіокоментарів, студенти виконують частину свого індивідуального завдання за допомогою графічного редактора. Допускається можливість закінчення студентами виконання індивідуального завдання вдома. Розв’язані задачі захищаються студентами в індивідуальній співбесіді з викладачем. Після перевірки і ліквідації недоліків проводиться оцінювання навчальних досягнень студентів. Креслення передається викладачу в електронному вигляді і розпечатується на принтері з метою наступного підшивання до альбому самостійних робіт.

         Невід’ємною частиною загальноінженерної підготовки так є лабораторні роботи, які дозволяють забезпечити об’єднання теоретико-методологічні знання і практичні навички студентів у процесі науково-дослідної діяльності. Лабораторна робота спрямована на отримання навичок практичної діяльності шляхом роботи з матеріальними об’єктами або моделями предметної області дисципліни. Електронний навчальний посібник дозволяє організувати роботу з віртуальними лабораторними стендами, що імітують реальні установки, об’єкти дослідження, умови проведення експерименту. Такі стенди віртуально забезпечують відповідні умови і вимірювальні прибори, необхідні для реального експерименту, і дозволяють підібрати оптимальні параметри експерименту. Лабораторний блок електронного навчального посібника допомагає викладачу автоматизувати підготовку студента до роботи, допуск до проведення експериментів, безпосереднє виконання експерименту, обробку експериментальних даних, оформлення результатів лабораторної роботи, захист роботи. Електронний навчальний посібник дозволяє варіювати темп самостійної роботи студента, містить моделюючі компоненти для створення віртуальних комплексів обладнання для вивчення різноманітних явищ або процесів у прискореному або уповільненому масштабі часу.

         Для загальноінженерних дисциплін використання електронного навчального посібника при підготовці до лабораторних роботах дозволяє отримати студенту наочне описання досліду у єдиному стилі з лекцією і практичними роботами. Кожен студент отримує персональний віртуальний лабораторний стенд, який дозволяє змоделювати достатньо складні пристрої і процеси. Важливо, що віртуальний лабораторний стенд для моделювання роботи складних приладів, набагато дешевше і наочніше реального лабораторного обладнання, однак при цьому дозволяє аналізувати і видавати зібрану необхідну інформацію. В якості віртуальних лабораторій можна використовувати один і той самий комп’ютерний клас для проведення лабораторних робіт із різних загальноінженерних дисциплін, що розв’язує проблему дефіциту навчальних площ і сучасного лабораторного обладнання. Достатньо  придбати комп’ютери середнього класу, які будуть слугувати універсальним засобом для проведення різнопланових лабораторних робіт.

         Наприклад, розглянемо технологію організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника на лабораторній роботі відповідної дисципліни. Для проведення лабораторної роботи використовується блок віртуальної лабораторії, де для кожної теми заняття створена просторова модель лабораторної установки з засобами вимірювання і контролю усіх досліджуваних параметрів. Модель імітує роботу реальної установки в режимі реального часу. Необхідна інформація відображається на табло віртуальних приладів і графічних діаграмах.

         Для проведення самостійного лабораторного заняття використовується ноутбук, мультимедійний проектор і екран. Структура заняття включає такі компоненти:

         - попереднє вивчення теоретичного матеріалу на базі лекційних занять, що входять до складу електронного навчального посібника;

         -  самостійна підготовка бланку лабораторної роботи, приклад якого знаходиться в межах електронного навчального посібника;

         - повідомлення теми, мети заняття, мотивація студентів;

         - вхідний контроль за допомогою тестового блоку електронного навчального посібника;

         - вступний інструктаж щодо методики проведення експерименту у віртуальній лабораторії;

         - завдання вихідних даних (матеріал дослідного зразка, переріз стержня, валу або балки і т.д.);

         -  проведення експерименту в супроводі демонстрації процедур дослідження на великому екрані;

         - заповнення студентами бланку звіту про виконання лабораторної роботи, де записуються результати випробувань, проводяться розрахунки;

         - захист лабораторної роботи проводиться блоком тестувань на основі отриманих результатів лабораторної роботи.

         Подібна технологія проведення лабораторної роботи дає певні переваги:

         1) Заняття сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу за рахунок наочності і новизни;

          2) Програма має більшу змогу чим викладач давати повні коментарі по ходу експерименту, оскільки є можливість змінювати швидкість його проведення, зупиняти дослід у будь-який момент, повторювати його, звертаючи увагу на важливі моменти;

          3) Відсутні додаткові витрати на багаторазове проведення досліджень із руйнуванням різноманітних матеріалів і конструкцій із різними характеристиками, порівнюючи їх поведінку [119].

         З метою організації самоконтролю студентів за результатами самостійного навчання застосовується тестовий блок електронного навчального посібника. Після закінчення вивчення певного модуля студент проходить тестовий контроль, за результатами якого видається оцінка знань за будь-якою шкалою (5-ти бальною, 100-бальною, буквеною). При цьому можливості електронного тестування достатньо широкі. Питання можуть бути представлені в різних формах (текстовій, ілюстративній, відео-, аудіо-). Набір питань може формуватись випадково із загальної бази, тому ідентичність тестових блоків на різних сеансах тестування малоймовірна. Аналогічно для кожного питання може змінюватись буквене позначення правильної відповіді, тобто підібрати ключ до тесту практично не можливо, що забезпечує об’єктивність контролю знань. Результати тестування можуть бути надіслані викладачу в електронній формі або роздруковані.

         За умов розробки електронного навчального посібника високого ступеня інтерактивності можна реалізувати ефективний вхідний контроль, який проводиться перед початком вивчення лекції, практичної або лабораторної роботи. Наприклад, для лекційного самостійного заняття, в залежності від результатів вхідного контролю обирається індивідуальний об’єм навчальної інформації та маршрут її вивчення. За результатами вхідного контролю на самостійному практичному або лабораторному занятті може відбуватись допуск до виконання роботи або вказуватись теми, закони, теореми, формули і т.д., які студентові необхідно вивчити для допуску до виконання практичних завдань і досліджень. Звичайно, не потрібно абсолютизувати можливості електронного навчальнго посібника у системі професійної підготовки. Ніщо не замінить живого спілкування викладача зі студентами і ніяка віртуальна лабораторія не замінить практичного досвіду роботи з реальним обладнанням у навчальних і виробничих умовах, але використання сучасних інформаційних технологій надає широкі можливості викладачеві в досягненні навчальних цілей, значно урізноманітнює форми представлення і подання навчальної інформації, організаційні форми роботи студентів, залучає їх до інформаційної культури, такої характерної для сучасного суспільства.

         Узагальнюючи пропозиції з використання електронного навчального посібника, пропонуємо його структуру:

         1. Констпект лекцій, який містить:

- текстстовий та аудіо формат навчального матеріалу, креслення, схеми, фото- (деталей машин, приводів, механізмів тощо) та відеозображення роботи деталей машин, приводів, механізмів тощо.

          2. Скорочений курс лекцій (відео-, аудіо-, текстовий формат) загальнонаукових і загальнотехнічних дисциплінах на яких базується курс «Деталі машин», такі як: математика, фізика, теоретична механіка, інженерна графіка, матеріалознавство та матеріали в машинобудуванні, технології конструкційних матеріалів, опір матеріалів, теорії механізмів і машин, метрологія, стандартизація і управління якістю.

          3. Завдання на курсове проектування та приклад його виконання.

         4. Методичні матеріали для практичних занять, які містить:

         - методику розв’язання типових задач;

         - приклади розв’язання завдань;

         - приклади виконання розрахунково-графічних завдань;

         - різнорівневі тестові завдання для самоконтролю.

         4. Методичні матеріали до лабораторних робіт:

         - методичні вказівки по виконання лабораторних робіт;

         - різноманітні довідники для конструювання та розрахунків.

         5. Екзаменаційний блок:

         - приклад екзаменаційних питань;

         - приклад екзаменаційних задач, тощо.

         7. Курсовий блок:

- приклад виконання курсової роботи;

- атлас конструкцій редукторів, тощо.

         8. Розрахунок і проектування вузлів і деталей машин за допомогою новітніх програм;

         9. Творчі завдання.

Висновки до 2-го розділу

         Отже, від організації самостійної роботи студентів залежить результат засвоєння знань, умінь та навичок студента і рівень самостійності тощо. Дії викладача спрямовують студентів до організації і раціонального, ефективного здійснення активної, самостійної, свідомої і результативної пізнавальної діяльності, цьому сприяє правильно обраний вид управління.

         Аналіз самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічній академії показав, що існують певні недоліки, які понижують якість виконання та на збільшеню часу виконання.

       Для оптимізації самостійної роботи студента розроблено методику її організації з використанням електронного навчального посібника. До якого входить сукупність засобів і методів створення педагогічних умов роботи на основі комп’ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв’язку і інтерактивного програмного продукту, які моделюють майже всі функції педагога з обробки інформації, організації контролю і управління пізнавальною діяльністю.

РОЗДІЛ 3

ЧАСТКОВА ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3.1. Часткова експериментальна перевірка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин»

         Експериментальні дослідження були проведені з метою перевірки ефективності використання в навчальному процесі методики організації самостійної роботи студентів за допомогою електронного навчального посібника при вивченні дисципліни «Деталі машин».

         Базою для проведення педагогічного експерименту було обрано вищий навчальний заклад міста Харкова четвертого рівня акредитації Українську інженерно-педагогічна академію.

         Для вивчення ситуації з питань організації самостійної позааудиторної роботи студентів було проведено анкетування 3-го курсу денного форми навчання у жовтні 2011-2012 навчального року.

         Анкетування дозволило виявити відношення студентів до традиційної позааудиторної роботи.

         Студентам було запропоновано анкету (Додаток: В). У анкетуванні брало участь 70 студентів 3 курсу груп ДІТ-Мт9-1, ДІТ-А9-1, ДІТ-П9-1 з правом на анонімні відповіді, що дозволило студентам бути більш об’єктивними при відповідях на поставлені питання.

         Аналіз анкетних даних виявив, 50% студентів готуються до навчальних занять лише перед практичним та семінарськими заняттям, систематично – 8%, епізодично – 10%. Дані по першому питанню показують, що далеко не кожен студент регулярно займається, поповнює свої знання щодня, студенти самостійно працювати не привчені, а зачастіше не вміють і невмотивовані та інше.

         Аналізуючи ставлення студентів щодо їх позааудиторної роботи, ми бачимо, що лише 60% студентам необхідно самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, тільки 24% студентів використовують самостійно отримані знання, у 24% виникають труднощи під час виконання самостійної роботи, у 67% студентів академії труднощі виникають не завжди.

         Труднощі виникають тому, що завдання на самостійне опрацювання має великий обсяг – 77%, а 20% студентів зазначило, що не розуміють матеріал на лекційному занятті.

         Біля 45% студентів, зазначило, що найбільш продуктивно вони працюють вдома, але 59% потрібна допомога викладача при організації самостійної роботи.

         На питання «До яких дисциплін Ви готуєтесь в першу чергу і чому?», то 83% студентів відповіли, що виконують у першу чергу ті завдання, які посильні для виконання.

         82% студентів відповіли, що їх самостійно работа включає в себе тільки в конспектуванні прочитаного, підготовка до виступів на семінарах, доповідей, рефератів, виконання вправ за зразком (тобто включає усі відомі традиційні форми організації самостійної роботи).

         32% вказали, що їм потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання самостійної роботи та 20% студентів вказали на необхідність викладача коригувати самостійно отримані занання.

         Проведене анкетування з питань організації самостійної роботи студентів та під час спостереження за навчальним процесом на магістерському стажуванні в Українській інженерно-педагогічній академії, дає нам підстави зробити такі висновки:

         - в Українській інженерно-педагогічній академії приділяється увага організації самостійної роботи студентів, але студенти ще не придбали достатніх навиків самостійної роботи, не вміють раціонально розділяти бюджет свого часу та в більшості недостатня вмотивованість;

         - у практичній навчальній роботі недостатньо використовуються різноманітні види самостійної роботи. Широке поширення одержують роботи практичного і репродуктивного характеру.

         Констатуючи експеримент, який було проведено серед груп третього курсу денного виділення метою якого було визначення у студентів, що брали участь в експерименті, вихідного рівня засвоєння знаь, умінь та навичок сформованості інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати) самостійності та пізнавального інтересу до дисципліни.

         У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

         - контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення рівня знань, умінь та навичок і усвідомленості необхідності вивчення дисципліни; рівня сформованості інтелектуальних умінь; рівня сформованості самостійності;

         - анкетування, бесіда з метою пізнавального інтересу до дисципліни.

         Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані: якість засвоєння знаь, умінь та навичок і якості особистосі, куди входить сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, порівнювати)

         За результатами атестації вересень-жовтень 2011-2012н.р. та контрольного тестування (Додаток: Г) з дисципліни «Деталі машин» з троьох груп третього курсу зі спеціальності: 6.010104.08 «Професійне навчання. Технологія та обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні», 8.010104.17 «Експлуатація і ремонт міського та автомобільного транспорту» та 8.010104.18 «Експлуатація і ремонт промислового транспорту» було відібрано дві групи, які мають однакові показники успішності. (Додаток: Д, К, Л).

         Спираючись на результати атестації було визначено середні показники успішності студентів, які наведені у таблиці 3.1.


Таблиця 3.1

         Середні показники успішності студентів груп ДІТ-Мт9-1, ДІТ-А9-1, ДІТ-П9-1з урахувань відсутності деяких студентів, які в подальшому не брали участь у експерименті.

№ групи

Кількість студентів, які приймали участь в експериментів, чол.

Атестація жовтень-листопад 2011-2012н.р. з дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»

Результати проведеного контрольного тестування з дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»

Абсолютна успішність, %

Якісна успішність, %

Середній бал

Абсолютна успішність, %

Якісна успішність, %

Середній бал

ДІТ-Мт9-1

26

100.0

50

3.65

100.0

53.85

3.76

ДІТ-А9-1

26

100.0

46.15

3.54

100.0

50.0

3.65

ДІТ-П9-1

18

100.0

44.44

3.55

100.0

38.88

3.33

       


 Аналіз таблиці 3.1 свідчить, що за показниками успішності найбільш близькими є група ДІТ-А9-1 та ДІТ-Мт9-1, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь та навиків.

         За базу порівняння вирішили узяти результати успішності цих груп за результатами контрольного тестування. Далі будемо їх розглядати, як експериментальна група Е1 (ДІТ-А9-1) та контрольна К1 (ДІТ-Мт9-1).

         Отже, за результатами проведення контрольного експерименту можна зробити висновок, що аналіз результатів контрольного експерименту, проведеного в Українській інженерно педагогічній академії показав, що на третьому курсі денного відділення існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь та навичок.

         За результатами тестування для проведення формуючого експерименту було вибрано групу ДІТ-Мт9-1, як контрольну, а групу ДІТ-А9-1, як експериментальну.

         Метою подальшого формуючого експерименту є порівняння навчального результату при традиційній організації самостійної роботи та запропонованої методики з використанням електронного навчального посібника при викладанні тем дисципліни «Деталі машин».

         Групі К1 було запропоновано відповідно до навчальної програми вивчити самостійно ряд тем теми: «Зварювальні з’єднання», «Концентрація напружень», «Механіка руйнування матеріалів», «Композитні матеріали», «Проектування елементів машин» з дисципліни: «Деталі машин» за традиційними формами організації самостійної роботи студентів (написання рефератів, написання опорних конспектів користуючись літературою і т.п.)

         А групі Е1 ці теми було запропоновано самостійно вивчити згідно із запропонованою методикою організації самостійної роботи з використанням електронного навчального посібника.

         Контрольний експеримент було проведено для визначення підсумкового зрізу знань експериментальної групи (Е1) та контрольної (К1) групи. Для оцінювання результатів проведеного експерименту було розроблено тестові завдання (Додаток: М), зміст яких спрямовано на виявлення рівня засвоєння знань, умінь та навичок студентів.

         Тестові завдання було розроблені з метою перевірки як теоретичних знань, так і умінь і навиків студентів. Застосування теоретичних знань на практиці відбулося шляхом розв’язання задач.

         Контрольні тестові завдання було проведені після вивчення тем.

         Таблиця 3.2 містить дані про середні показники успішності групи Е1 та К1 після тестування.

Таблиця 3.2

         Зведена відомість результатів тестового контролю.

Показники успішності

Група К1

(ДІТ-Мт9-1)

Група Е1

(ДІТ-А9-1)

Відхилення

Відмінно

3

6

+3

Добре

6

12

+6

Задовільно

14

8

–6

Незадовільно

3

0

+3

Абсолютна успішність, %

88.42

100

+12.58

Якісна успішність, %

34.61

69.23

+34.62

Середній бал

3.34

3.92

+0.48

         На рис. 3.1 наведено діаграму порівняння успішності студентів 3 курсу денного віділення груп Е1 та К1.

         Аналіз таблиці 3.2 та діаграми показав, що рівень зсвоєння ЗУН студентів у групі Е1 після проведення експерименту значно більший ніж у контрольній групі К1. Так, абсолютна успішність у Е1 вище абсолютної успішності групи К1 на 12.58%, тобто незадовільні оцінки за підсумками контрольної роботи у групі Е1відсутні. Рівень якісної успішності у групі Е1 вище рівня якісної успішності групи К1 на 34.62 %, тобто у групи Е1 контрольну роботу на «відмінно» та «добре» написали на 7 студентів більше ніж група К1.

         Середній бал також у групи Е1 збільшився порівняно з середнім балом груп К1 на 0.48.

Рис. 3.1. Діаграма порівняння успішності студентів денного віділення Української інженерно-педагогічної академії 3 курсу груп Е1 та К1.

         Для якісного оцінювання результатів даного експериментального дослідження складено зведену таблицю 3.3, яка містить порівняльні дані про рівень успішності студентів групи Е1 та К1 за результатами контрольного тестування та підсумкового контролью.

         Зведена відомість студентів груп К1 та Е1 за показниками успішності до і після експерименту наведено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

         Зведена відомість успішності студентів за показниками успішності до і після експерименту.

Показники успішності

«5»

«4»

«3»

«2»

Абсолютна успішність, %

Якісна успішність, %

Середній бал

Група

Е1 до експерименту

2

10

14

0

100.0

50.0

3.65

Е1 післі експерименту

6

12

8

0

100.0

69.3

3.92

К1 до експерименту

6

8

12

0

100.0

53.85

3.76

К1 післі експерименту

3

6

14

3

88.46

34.62

3.34

         Аналіз даної таблиці показав, що в групі Е1 після проведення експерименту зменшилась кількість студентів, які навчаються на «задовільно» на 6 чоловік, кількість студентів, які навчаються на «відмінно» та «добре» теж збільшилась на на чотири та два чоловіки відповідно. Наочні результати наведено на діаграмі (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Діаграма порівняння початкового та підсумкового рівня знань студентів групи Е1.

         У контрольній групі збільшилась  кількість студентів які навчаються на «задовільно» на 2 чоловіка, і за підсумками тестового контролю «незадовільно» отримало трое студетів, тобто абсолютна успішність за підсумками контрольного тестування теж зменшилась на 19.23%, кількість студентів, які навчаються на «відмінно» та «добре», теж зменшилось, внаслідок чого рівень якісної успішності зменшився на 19.23%. Наочні результати наведені на діаграмі (рис. 3.3).

         Впровадження методики організації самостійно роботи сткдентів з використанням електронного навчального посібника при викладанні дисципліни «Деталі машин» впливає на рівень знань, умінь та навички студентів.

         Для того, щоб оцінити вплив розробленої методики організації самостійної роботи на успішність студентів застосовуємо коефіцієнт асоціації Д. Юла і коефіцієнт К. Пірсона.

Рис. 3.3. Діаграма порівняння початкового та підсумкового рівня знань студентів групи К1.

         Зв'язок міх ознаками підтвердиться, якщо:  або .

         Коефіцієнт асоціації (А) обчислюється за формулою

,                                                       (1)

де  – кількість студентів, які написали тестові завдання на «5» та «4» при організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника;  – кількість студентів, які написали тестові завдання на «5» та «4» при традиційній організація самостійної роботи;  – кількість студентів, які написали тестові завдання на «3» та «2» при організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника;  – кількість студентів, які написали тестові завдання на «3» та «2» при традиційній організація самостійної роботи.

         Отже

.

         Коефіцієнт контингенції (К) обчислюється за формулою

,                                         (2)

         Тоді

         Оскільки  та  то вплив розробленої методики на отримані результати студентам підтверджуються.

          Впровадження методики організації самостійної роботи при викладанні дисципліни «Деталі машин» при використанні електронного навчального посібника збільшило не тільки рівень знень, умінь та навичок, а й підвищило активність студентів на лекційних, практичних заняттях.

         Так у групі Е1 16 студентів активно працювали на заняттях, а у групі К1 тільки 5 активно працювали при вивченні тем дисципліни.

         Вплив розробленої методики при організації самостійної роботи з активністю студентів на занятті доведемо застосовуючи коефіцієнт асоціації Д. Юла і коефіцієнт К. Пірсона. Зв’язок міх ознаками підтвердиться, якщо:  або .

         Коефіцієнт асоціації (А) обчислюється за формулою (1), де  – кількість студентів, які активно працювали на заняттях при вивченні тем дисципіни після проходження методики організації самостійної роботи з використання електроного навчального посібника;  – кількість студентів, які активно працювали на заняттях при вивченні тем дисципіни після проходження традиційної організація самостійної роботи;  – кількість студентів, які пасивно працювали на заняттях при вивченні тем дисципіни після проходження методики організації самостійної роботи з використання електроного навчального посібника;  – кількість студентів, які пасивно працювали на заняттях при вивченні тем дисципіни після проходження традиційної організація самостійної роботи.

         Отже,

.

         Коефіцієнт контингенції (К) обчислюється за формулою (2)

         Тоді

.

         Оскільки  та  то зв'язок між методикою організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника при вивченні дисципліни «Деталі машин» та активністю студентів на заняттях підтверджується.

         Також був розроблений підсумковий зріз розподілу студентів за рівнями самостійності.

         Адаптована до вищої школи методика І.М. Трубовіної дозволила виділити три рівняя самостійності студентів: низький, середній, високий.

         Для низького рівня самостійності є характерним: прагнення самостійно оволодіти новим матеріалом або зовсім відсутнє, або є ситуативним, яке вимагає постійного стимулювання з боку викладача; ініціатива у роботі відсутня або наявні лише окремі випадки її вияву; знання сформовані на репродуктивному рівні вміння навчальної та прийомами розумоваї діяльності – на низькому рівні.

         Для середнього рівня самостійності є характерним: прагнення самостійного оволодіння новими знаннями, новими способами дій, які вимагають епізодичного стимулювання з боку викладача; часті прояви ініціативи у навчанні. Знання сформовані на репродуктивному та частково-пошуковому рівнях; уміння навчальної роботи та знання прийомів розумової діяльності – на середньому рівні.

         Високий рівень самостійності характеризується творчим ставленням до навчання, прагненням оволодіти новим матеріалом без сторонньої допомоги (це прагнення не вимагає стимулювання з боку викладача), вияв ініціативи у роботі є систематичним, навчальна робота та прийоми розумової діяльності сформовані на середньому рівні та на високому рівнях.

         Зазначені вище завдання студенти виконували на практичному занятті під час якого вони ставили запитання викладачу. Було вивялено такий розподіл студентів за рівнем самостійності (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

         Ревень самостійності студентів після проведеного есперименту

Рівень пізнавальної самостійності

Групи

після експерименту

ДІТ-А9-1,

(Е1)

до експерименту

ДІТ-А9-1,

(Е1)

після експерименту

ДІТ-Мт9-1, (К1)

до експерименту

ДІТ-Мт9-1, (К1)

Високий

15 (57.7%)

7 (27%)

4 (15.3%)

5 (19.2%)

Середній

7 (27%)

9 (34.5%)

6 (23%)

7 (27%)

Низький

4 (15.3%)

10 (38.5%)

15 (57.7%)

14 (53.8%)

         Проведений експеримент дозволив зробити висновок про ефективність запропонованої методики по організації самостійної роботи студентів у процесі викладанні дисципліни «Деталі машин».

Рис. 3.4. Діаграма порівняння підсумкового та початкового зрізу розподілу студентів групи Е1 за рівнем самостійності.

         Як видно з наведеної діаграми на рис. 3.4, що після проведення експерименту кількість студентів у групі Е1 з високим рівнем самостійності збільшилось на 30.7%, а у групі К1 кількість студентів з високим рівнем самостійності зменшилась на 3.9% (рис. 3.5)

         Середній рівень самостійності у конмтрольній групі зменшився на 4%, а у експериментальній Е1 збільшились на 7.5%.

Рис. 3.5. Діаграма порівняння підсумкового та початкового зрізу розподілу студентів групи Е1 за рівнем самостійності.

         Здобуті дані свідчать про ефективність та доцільність проведеної експериментальної роботи: підвищився загальний рівень знань, умінь та навичок з дисципліни «Деталі машин» та значно підвищився рівень самостійності.

         Також були підбиті підсумки по витраченому часу на самостійну роботу у таблиці 3.5.

         Ці результати свідчать про те, що запропонована методика організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» дозволяє мінімізувати час виконання самостійної роботи при цьому підвищити якість виконання.


Таблиця 3.5

         Розподілу часу, яки витрачається на самостійну роботу студентів при вивчені пропонованих тем.

Найменування груп

Теми які були пропоновані на самостійне вивчення

Кількість годин, які відведено на самостійне вивчення теми

Методичні матеріали, які потрібні для виконання самостійної роботи студента

Місце, де можливе її виконання студентом

Фактичний час, який витрачено на самостійне вивчення тем

1

2

3

4

5

6

Контрольна група (К1) ДІТ-Мт9-1

- Зварювальні з’єднання

- Концентрація напружень

- Механіка руйнування матеріалів

- Композитні матеріали

16

Підручник, довідники, навчальні посібники, атласи

Вдома, читальний зал

24

Експериментальна група (Е1) ДІТ-А9-1

16

Електронний навчальний посібник

Вдома, компютерна аудиторія

10


3.2. Рекомендації щодо впровадження методики організації самостійної роботи студентів

         На кожному етапі загальноінженерної підготовки спеціалістів необхідно визначити доцільність і можливість використання електронного навчального посібника при організації самостійної роботи студентів. При цьому необхідно, в першу чергу керуватись принципом «не нашкодь», оскільки комп’ютер не може стати засобом вирішення усіх проблем освіти. Постановка і реалізація цілей навчання загальноінженерним дисциплінам передбачає переосмислення і розвиток загальнодидактичних принципів і розробку відповідних технологій навчання, в яких підготовка студента передбачає не тільки накопичення знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності, але й розвиток у нього навичок, характерних для інформаційної культури.

         Звичайно, недоліки що негативно впливають на якість професійної підготовки, які можуть найчастіше виникати при застосуванні електроннго навчального посібника, можна мінімізувати. Один з таких недоліків – це скритість розрахунків, що виконуються електронним навчальним посібником. Наприклад, автоматичне отримання розрахункових епюр деталі або автоматичний розрахунок перерізу балки за заданими навантаженнями і т.д. При цьому багато розрахунків та операцій, які є рутинною роботою, скриваються від студента. Однак, вони володіють великим навчальним ефектом, тому що дозволяють прослідкувати і зрозуміти зв’язок понять, властивостей та характеристик об’єктів і процесів, що вивчаються [16].

         Електронний навчальний посібник повинен містити у собі «Лекційний блок», який дозволяє студентові, по-перше, підготуватись до лекційного заняття, ознайомившись з її змістом в загальних рисах, що забезпечує більш якісне розуміння і засвоєння навчального матеріалу. По-друге, студент може закріплювати та доопрацьовувати матеріал відвіданої лекції під час самостійної домашньої роботи, користуючись базою додаткової літератури та посиланнями на Інтернет-ресурси. По-третє, надається можливість вивчення лекційного матеріалу навіть без відвідування аудиторних занять. У цьому допоможуть різні форми подання лекції. Це або відеолекція, записана викладачем на цифровий носій і вмонтована в електронний навчальний посібник, або текстовий варіант лекції, насичений мультимедійними засобами представлення навчальної інформації (відеоролики, ілюстрації, аудіосупровід, система спливаючих підказок, гіперпосилання тощо). На додаток до цього є корисним інструментарій із варіювання темпу подання матеріалу, повтору складних моментів, швидкого переходу між блоками інформації, пошуку незрозумілих термінів. Електронний навчальний посібник надає можливість реалізувати принцип індивідуалізації навчання за рахунок можливості організувати навчальний процес за індивідуальним режимом в умовах самостійної роботи студентів.

         Електронний навчальний посібник повинна мати «Практичний блок», який би дозволяв студенту самостійно розбирати та засвоювати алгоритм розв’язання типових задач дисципліни. При цьому активно використовувались би стандартні мультимедійні інструменти, характерні для електронних навчальних посібників. Наприклад, для дисципліни «Деталі машин», може бути підготовлений відеоролик з аудіосупроводом викладача та спливаючими підказками, що відображають алгоритм виконання епюр або та розрахунків до них.

         Таким чином, самовчитель, який вмонтовується в практичний блок електронного навчального посібника і за допомогою якого студент може самостійно виконати індивідуальне практичне завдання.

         Аналогічно електронний навчальний посібник повиннен мати «Лабораторний блок» на базі віртуальної лабораторії. Для цього викладач готує відеоролик із прикладом виконання завдань та проведення досліджень, який вбудовується до лабораторного блоку електронного навчального посібника. Маючи таку орієнтовну основу діяльності, студент самостійно проводить лабораторні дослідження, розрахунки і заповнює форму звіту. Результати виконання практичних робіт та лабораторних досліджень можуть бути надіслані викладачу електронною поштою. За результатами перевірки викладач надає рецензію і відправляє її студентові для корегування результатів його роботи. Рецензія може бути представлена в текстовій формі або у вигляді аудіокоментарів, або відеоролика. Використовуючи певні програмні оболонки та Інтернет-ресурси, можна влаштовувати Інтернет-конференції з виводом на екран результатів роботи студента та спільним його обговоренням у прямому ефірі.

Висновки до 3-го розділу

         Отже, результати дослідження доють підставу зробити висновок, що при викладанні дисципліни «Деталі машин» впровадити методику організації самостійної роботи студентів з використанням електронного навчального посібника у навчальний процесс, дозволяє досягти більш якісної підготовки до майбутнього лекційного, практичного заняття і самостійно опрацювати основні теоретичні поняття, елементи розрахунків, що в свою чергу, забезпечує можливість формування системи вмінь і вивільнення часу для розв’язання комплексного завдання на занятті.

         Для успішної організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни «Деталі машин» при використанні електронного навчального посібника бажано виділити окремі аудиторія, які будуть оснащені персональними комп’ютери, які міститимуть відповідну програмаму.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВОКИ

         На підставі аналізу літературних джерел визначаємо, що самостійною роботлю студента можна назвати таку навчальну діяльність студента, яка спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчальної дисципліни без безпосередньої участі викладача. Головним завданням самостійної роботи є підвищення якості засвоєння знань, умінь та навичок.

         Від організації самостійної роботи студентів залежить результат засвоєння знань, умінь та навичок студента і рівень самостійності та багато чого іншого. Дії викладача спрямовують студентів до організації і раціонального, ефективного здійснення активної, самостійної, свідомої і результативної пізнавальної діяльності, цьому сприяє правильно обраний вид управління.

         Аналіз самостійної роботи студентів з дисципліни «Деталі машин» в Українській інженерно-педагогічній академії показав, що існують певні недоліки в організації самостійної роботи студентів, а саме:

         - недостатньо відведено часу на проробку лекційних занять;

         - необхідно, окрім конспекту лекцій мати додатковому літературу: підручник, атлас конструкцій деталей машин, навчальні посібники, довідники, в підсумку відвідування читального залу, бібліотеки, де не завжди вистачає певної навчальної літератури.

       Для оптимізації самостійної роботи запропоновано використання електронного навчального посібника та розроблено методику організації самостійної роботи студентів – майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни «Деталі машин», із застосуванням електронного навчального посібника. До даного посібника входить сукупність засобів і методів створення педагогічних умов роботи на основі комп’ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв’язку і інтерактивного програмного продукту, які моделюють майже всі функції педагога з обробки інформації, організації контролю і управління пізнавальною діяльністю.

         Було проведено експериментальні дослідження серед студентів Української інженерно-педагогічної академії третього курсу. В ході експерименту обрані дві групи із схожими показниками базових знань. В контрольній групі ДІТ-Мт9-1 певні теми дисципліни вивчались за традиційною методикою, а в експериментальній групі (ДІТ-А9-1) із застосуванням електронного навчального посібника.

         Дані експерименту показали, що якість навчання в експериментальній групі підвищилась.

         За результатами проведеного дослідження можемо зробити такі висновки, що за рахунок впровадження електронного навчального посібника певною мірою долається проблема пасивності студентів, яким надається можливість із приймача перетворитись на активного учасника навчального процесу, проявити свою ініціативу, розкрити творчий потенціал. Викладач при цьому виступає консультантом; тестовий блок електронного навчального посібника забезпечує об’єктивність контролю, бо оцінює успішність навчання студентів без участі викладача, його уподобань та стереотипів; за рахунок використання електронного навчального посібника реалізується принцип індивідуалізації навчання, адже є можливість варіювання об’єму навчальної інформації, її змісту та темпів засвоєння; застосування електронного навчального посібника значно підвищує пізнавальну активність студентів під час аудиторних та самостійних занять, підтримує їх інтерес і увагу; мультимедійні засоби електронного навчального посібника сприяює інтенсифікації та оптимізації навчального процесу шляхом використання широкого сенситивного спектру сприйняття студентами навчального матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

         1. Абасов З. Проектирование и организация самостоятельной работы студентов / З. Абасов // Высшее образование в России: научно-педагогический журнал. Москва, 2007. – №10. – С.81-84.

         2. Авдєєнко А.П. Організація самостійної роботи студентів / А.П. Авдєєнко, Л.В. Дементій // Проблеми освіти. Вип. 33. – 2003. – С.246-250.

         3. Агаджанова Р. Адаптивне управління самостійною роботою студентів / Р. Агаджанова // Новий колегіум: науковий інформаційний журнал. – Х., 2010. – №6. – С. 30-34.

         4. Акімова О.М. Педагогічні умови позааудиторної самостійної роботи студентів / О.М. Акімова // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (41-ша; 29-30 січня 2008; Харків) Ч.7: Секції: Менеджменту; Філософії і освітніх технологій: збірник тез доповідей / Укр. інж.-пед. академія. – Х., 2008. – С.59.

         5. Алханов А. Самостоятельная работа студентов / А. Алханов. – Б.м. // Высшее образование в России. – 2005. – №11. – С.86-89.

         6. Артемєва К.В. Види і організація самостійної роботи студентів/ К.В. Артем’єва, Я.Г. Котляр ; кер. роботи Б.Г. Лях, С.М. Кучеренко // Студентська наукова конференція (42-га; січень-лютий 2008; Харків). Ч.3: Секції: Загальної та інженерної психології; Опору матеріалів та теоретичної механіки; Промислового та автомобільного транспорту; Автоматизованого виробництва в машинобудуванні: збірник тез доповідей / Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2008. – С.5.

         7. Атаманчук Ю. Стан організації самостійної роботи студентів ВНЗ / Ю. Атаманчук // Рідна школа: науково-педагогічний журнал. – Київ, 2008. – №6. – С.46-48.

         8. Ахмадиева З.Р. Внеаудиторная самостоятельная работа / З.Р. Ахмадиева // Специалист: Ежемесячный теоретический и научно-методический журнал. – М., 2006. – №11. – С.36.

         9. Ашеров А.Т. Познавательная самостоятельность студентов в изучении компьютерных дисциплін / А.Т. Ашеров, В.Г. Логвиненко // Новий колегіум – 2005. –№3 (31). – С.50-58.

         10. Бабичев Ю. Учет трудоемкости самостоятельной работы студентов при переходе на зачетные единицы/ Ю. Бабичев, В. Петров //Высшее образование в России: научно-педагогический журнал. - Москва, 2007. - N 6. - С. 26-41.

         11. Баранова Н.В. Организация самостоятельной работы студентов с использованием компьютерных технологий / Н.В. Баранова // Дистанционное и виртуальное обучение: дайджест российской и зарубежной прессы. – М., 2011. – №1. – С.48-52.

         12. Бедрицкая Н.Ф. Психолого-педагогический подход к организации самостоятельной работы студентов / Н.Ф. Бедрицкая // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (40-ва; 24-25 січня 2007; Харків). Ч.2: Секції: Систем управління технологічними процесами і об'єктами; Автоматики та радіоелектроніки; Інформатики і комп'ютерних технологій; Теоретичної та загальної електротехніки; Вищої математики: збірник тез доповідей/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2007. – С.83.

         13. Беляева А. Управление самостоятельной работой студентов/ А. Беляева // Высшее образование в России. – 2003. – N.6. – С.105-108.

         14. Бендера І.М. Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей за кредитно-модульною системою / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти, Вип.10. – 2005. – С.207-222.

         15. Берестовой А.М. Организация самостоятельной работы студентов / А.М. Берестовой, П. А. Лапиков // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (39-та; 26-27 січня 2006; Харків). Збірник тез доповідей. Ч.4: Секції: Філософії, історії, політології і мовознавства. Електротехніки, енергетики, енергозбереження. Фізико-технічних проблем матеріалознавства/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2006. – С.69-70.

         16. Беляев М.И. Основы концепции создания образовательных электронных изданий / М.И. Беляев [и др.] // Федеральная целевая программа «Развитие единой образовательной информационной среды» / Министерство образования РФ. – М., 2002. – С. 24–50.

         17. Бєлова О.К. Педагогічні технології в сучасній освіті: навч. посібник для вищих навч. закладів інж.-пед. спец. / О.К. Бєлова, О.Е. Коваленко; Укр. інж.-пед. академія. – Х.: Контраст, 2008. – 148с.

         18. Біжан І.В. та ін. Організація навчально-виховного процесу, методичної і наукової роботи у вищій військовій школі. Підручник – Харків, ХВУ, 2001. – 410с.

         19. Бочан І.О. Впровадження самостійної, індивідуальної роботи студентів як важливого чинника формування особистісно орієнтованої системи навчання/ І.О. Бочан // Нові технології навчання Вип.34. – 2003. – С.307-310.

         20. Бурлаков О.М. Доповідна записка про стан впровадження нових інформаційних технологій для науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів / О.М. Бурлаков // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 2003. – №.2. – С.10-12.

         21. Буряк В. Керування самостійною роботою студентів / В. Буряк. // Вища школа. 2001. №.4-5. С.48-53.

         22. Буряк В. Самостійна робота як системоутворюючий елемент навчальної діяльності студентів / В. Буряк // Вища школа: науково-практичне видання. – Київ, 2008. – №5. – С.10-24.

         23. Винницкая О. Информационные технологии как средство совершенствования организации самостоятельной работы студентов по иностранным язикам / О. Винницкая // Новий колегіум: науковий інформаційний журнал. Харьков, 2007. № 1. С.52-58.

         24. Виштак О.В. Система планирования самостоятельной работы студента / О.В. Виштак, С.В. Оржинская // Профессиональное образование. Столица: информационное, педагогическое, научно-методическое издание. Москва, 2011. №1. С.41-42.

         25. Волинська О. Самостійна робота студентів / О. Волинська // Освіта. Технікуми, коледжі: навчально-методичний журнал. К., 2009. №2. С.48-49.

         26. Высоченко В.В. Дистанционные формы организации самостоятельной работы посредством учебника нового поколения по информатике / В.В. Высоченко, А.И. Архипова // Дистанционное и виртуальное обучение: дайджест российской и зарубежной прессы. М., 2010. № 8. С.85-107.

         27. Георге И.В. Некоторые аспекты разработки программы самостоятельной работы студентов, напрвленной на формирование профессиональной компетентности/ И.В. Георге // Среднее профессиональное образование: Ежемесячный теоретический и научно-методический журнал. М., 2011. № 3. С.49-51.

         28. Герман Н. Адаптація форм організації самостійної роботи студентів до сучасних технологій начання / Н. Герман, Н. Тягунова // Вища школа. 2001. №.4-5. С.53-60.

         29. Гирич З.И. Использование дифференцированных самостоятельных работ а процессе формирования самостоятельности студентов инженерно-педагогической академии/ З.И. Гирич, А.И. Шаповал // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (40-ва; 24-25 січня 2007; Харків). Ч.1: Секції: Педагогіки та проблем інженерно-педагогічної освіти; Електроенергетики; Теплоенергетичних установок; Прикладної математики; Іноземних мов: збірник тез доповідей/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2007. – С.19.

         30. Головко Л. Активізація самостійної роботи студентів під час лекційних занять / Л. Головко // Освіта і управління. 2002. Т.5, Число 1. С.147-150.

         31. Горбатюк Л.В Особливості організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальстей із застосуванням комп'ютерних технологій / Л.В. Горбатюк. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти Вип.8. – 2004. – С.102-105.

         32. Горбачева Т.В. Учебно-методическое обеспечение качества внеаудиторной самостоятельной работы студентов / Т.В. Горбачева // Среднее профессиональное образование: Ежемесячный теоретический и научно-методический журнал. М., 2009. № 1. С.27-29.

         33. Григоренко Л. Самостійна робота як фактор підвищення ефективності підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності / Л. Григоренко. // Рідна школа. 2005. №.8 (907). С.22-24.

         34. Гузеев В.В. Образовательная технология ТОГИС – обучение в глобальних информационных сетях / В.В. Гузеев // Школьные технологи. – 2000. – № 5. – С. 243–248.

         35. Дабіжук Т. Індивідуальне навчально-дослідне завдання як форма організації самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання/ Т. Дабіжук // Рідна школа: науково-педагогічний журнал. – Київ, 2008. – № 3/4. – С.37-39.

         36. Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи студентов/ О. Демченко // Рідна школа. - 2006. №.5 (916). С.68-86.

         37. Драч І.І. Самостійна робота студентів вищих навчальних закладів як важливий елемент сучасної підготовки фахівців / І.І. Драч // Нові технології навчання Вип.37. – 2004. – С.86-92.

         38. Ерастов Н.П. Методика самостоятельной работы: Учебно-метод. отдел высш. парт. школ / Н.П. Ерастов; Учебно-метод. отдел высш. парт. школ. М.: Мысль, 1985. 80с.

         39. Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе / Е.В. Заика. // практична психологія та соціальна робота. 2002. №5 (42). С. 13-20.

         40. Занозин Д.А. Использование интернет-технологий в организации самостоятельной учебной работы студентов педвуза / Д.А. Занозин // Среднее профессиональное образование: Ежемесячный теоретический и научно-методический журнал. М., 2011. № 3. С. 66-68.

         41. Ишенина Е.В. Формы контроля за самостоятельной работой студентов / Е.В. Ишенина, Б.Ю. Юхнов // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. Ч.1. Х., 2005. С.66-67.

         42. Кайдалова Л.Г. Організація та контроль самостійної роботи студентів / Л.Г. Кайдалова, Н.В. Шевченко // Проблеми освіти. Вип. 37. 2004. С.136-142.

         53. Киреев Р.В. Организация самостоятельной работы студентов / Р.В. Киреев ; рук. работы А.М. Шкилько // Теория и методика обучения физике. Вып.1: науч.-метод. сборник / Укр. инж.-пед. академия. Х., 2008. С.155-156.

         54. Кіросір О. Самостійна підготовка студентів до аудиторнних занять як складова педагогічної інноватики/ О. Кіросір // Освіта. Технікуми, коледжі: навчально-методичний журнал. – К., 2009. – № 1. – С.39-42.

         55. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навч.- метод. посібник для інж.- пед. спец. / О.Е. Коваленко, Є.В. Шматков. Х.: Б.в., 2005. 440с.

         56. Коваленко О.М. Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи / О.М. Коваленко // «Наука і освіта у XXI столітті», науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів, магістрів, студентів гірничного факультету УІПА (41-а; 20 січня - 3 лютого 2008 р.; Стаханов): матеріали / Укр. інж.-пед. академія. – Стаханов, 2008. – С.21-24.

         57. Кожевіна Ю.М. Самостійна робота як основна форма навчальної діяльності студентів / Ю.М. Кожевіна; кер. роботи Б.Г. Лях, С.М. Кучеренко // Студентська наукова конференція (42-га; січень-лютий 2008; Харків). Ч.3: Секції: Загальної та інженерної психології; Опору матеріалів та теоретичної механіки; Промислового та автомобільного транспорту; Автоматизованого виробництва в машинобудуванні: збірник тез доповідей / Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2008. – С.6.

         58. Кожевников Г.К. Применение микроЭВМ для повышения эффективности самостоятельной работы студентов / Г.К. Кожевников, Л.Н. Кирпиленко // Проблеми ступеневої інженерно-педагогічної освіти. Х., 1995. С.199-200.

         59. Кожевніков Г.К. Використання банку контрольних завдань для самостійної роботи студентів / Г.К. Кожевніков // Ефективні методи контролю рівня знань та умінь студентів. Х., 1999. С.24-25.

         60. Козаченко Н.Ю. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів – ключова складова кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Н.Ю. Козаченко, А.I. Комишан // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Вип.20: збірник наук. пр.: вид. 1 раз на квартал / Укр. інж.-пед. академія. Вид. з квітня 2001 року. Х., 2008. С.101-108.

         61. Концепція розвитку інженерно-педагогічної освіти / Під керівництвом О.Е. Коваленко. – Міністерство освіти і науки України, 2004. – 20с.

         62. Королев Д.А. Области применения электронных учебников в учебном процесс / Д.А. Королев // Информационные технологии в менеджменте качества и инновационном менеджменте. – 2002. – №4. – С.43-48.

         63. Кравець В. Організація самостійної діяльності як фактор ефективності навчання в дистанційних курсах/ В. Кравець, В. Н. Кухаренко./ Новий колегіум. 2003. №.3/4 (20/21). С.65-71.

         64. Кудрев В. Самостійна робота студентів за умов дистанційно-активного навчання / В. Кудрев. // Новий колегіум 2004. №.3 (26). С.49-55.

         65. Курбанова В.Ф. О самостоятельной работе студентов / В.Ф. Курбанова // Специалист: Ежемесячный теоретический и научно-методический журнал. М., 2007. № 7. С.27-28.

         66. Кучеренко С.М. Самостійна робота студентів – основний елемент учбового процесу / С.М. Кучеренко, Б.Г. Лях, М.П. Манзюк // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (41-ша; 29-30 січня 2008; Харків) Ч.3: Секції: Загальної та інженерної психології; Опору матеріалів та теоретичної механіки; Промислового та автомобільного транспорту; Технологій та управління якістю в машинобудуванні; Автоматизованого виробництва в машинобудуванні: збірник тез доповідей/ Укр. інж.-пед. академія. – Х., 2008. – С.7.

         67. Лебедева Л.Д. Особенности организации самостоятельной работы магистрантов / Л.Д. Лебедева // Alma mater. – 2005. – №.10. – С.52-55.

         68. Лобунец В.И. Проблемы формирования самостоятельности как черты личности студента / В.И. Лобунец // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання (Модуль 2001). К., 2001. С.88-92.

         69. Логвиненко В.Г. Познавательная самостоятельность студентов в условиях информатизации образования как объект педагогических исследований/ В.Г. Логвиненко. // Проблеми інженерно-педагогічної освіти Вип.4. Х., 2003. С.30-33.

         70. Лисенко І.М. Самостійна робота студентів як спосіб формування професійних умінь у інженерів-педагогів/ І.М. Лисенко; кер. роботи О.М. Свистельникова // Студентська наукова конференція (41-ша; грудень 2006 - січень 2007; Харків;). Ч.1: Секції: Технологічна; Механіко-технологічна: збірник тез доповідей/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2007. – С.31.

         71. Логвиненко В.Г. Познавательная самостоятельность студентов вузов: состояние проблемы / В.Г. Логвиненко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти Вип.5. Х., 2003. С.347-356.

         72. Ляпунова В.Організація самостійної роботи студентів заочної форми навчання / В. Ляпунова. // Рідна школа. – 2006. – №.1 (912). – С.26-32.

         73. Мiнiстерство освiти i науки України. Про стан впровадження нових інформаційних технологій для науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів: Рішення колегії МОН України від 28.11.02 N 11/4-18/ Міністерство освіти і науки України; Міністерство освіти і науки України. // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 2003. – №1. – С.3-6.

         74. Малихин О.Мотиваційно-цільовий компонент самостійної навчальної діяльності студентів вищого педагогічного навчального закладу/ О. Малихин // Рідна школа. – 2005. – №8 (907). – С.28-30.

         75. Манзюк М.П. Самостійна робота як елемент навчального процесу/ М. П. Манзюк ; кер. роботи Б.Г. Лях, С.М. Кучеренко // Студентська наукова конференція (42-га; січень-лютий 2008; Харків). Ч.3: Секції: Загальної та інженерної психології; Опору матеріалів та теоретичної механіки; Промислового та автомобільного транспорту; Автоматизованого виробництва в машинобудуванні: збірник тез доповідей/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2008. – С.7.

         76. Манькевич Т.В. Особливості організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю/ Т.В. Манькевич, Б.М. Арпентьєв // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (39-та; 26-27 січня 2006; Харків). Збірник тез доповідей. Ч.1: Секції: Педагогіки, психології, проблем інженерно-педагогічної освіти. Механіки і машинобудування. Електротехніки, систем управління і контролю виробничих процесів/ Укр. інж. - пед. академія. Х., 2006. С.41.

         77. Марігодов В.К. Модульно-інтегрований метод контролю самостійної роботи студентів/ В.К. Марігодов, Г.О. Тіхонов. // Проблеми освіти. Вип. 41. 2005. С.94-101.

         78. Молчанов Л. Управління самостійною роботою студентів / Л. Молчанов, Я. Опріщенко // Освіта. Технікуми, коледжі: навчально-методичний журнал. – К., 2007. – №1. – С.46-50.

         79. Мурахівська О.Ю. Про методичний посібник для самостійної роботи студентів педагогічних спеціальностей / О.Ю. Мурахівська, О.С. Батура; кер. роботи Б.Г. Лях // Студентська наукова конференція (40-ва; Харків; грудень 2005 р. - січень 2006 р.) Ч.1: збірка тез доповідей / Укр. інж. - пед. академія. Х., 2006. С.65.

         80. Муренцева И.К. Проблемы организации самостоятельной работы студентов / И.К. Муренцева, В.И. Хохлов // Проблеми інженерно-педагогічної освіти Вип.14-15: збірник наук. праць: вид. 1 раз на квартал/ Укр. інж. - пед. академія. Вид. з квітня 2001 р. Х., 2006. С.294-301.

         81. Муренцева И.К. Проблемы организации самостоятельной работы студентов / И.К. Муренцева, В.И. Хохлов // Теория и методика обучения физике. Вып.1: науч.-метод. сборник / Укр. инж.-пед. академия. Х., 2008. С.78-84.

         82. Національна  доктрина  розвитку  освіти України у ХХІ столітті. – К.: 2002. – 16с.

         83. Нейко Є. Форми організації самостійної роботи студентів/ Є. Нейко, Л. Глушко // Освіта. Технікуми, коледжи 2005. №1 (11). С.41-46.

         84. Основы научной организации труда в военно-учебных заведениях / М.А. Байков, В.С. Бакаленко, В.И. бугаев и др. / Под ред. Тонких Ф.П. – М.: Воениздат, 1974. – 366с.

         85. Основы педагогики и психологии в высшей школе / Под ред. А.В. Петровского. – М.: 1986. – 129с.

         86. Панасенко Є. Самостійна робота студентів у вищому педагогічному навчальному закладі/ Є. Панасенко // Рідна школа: науково-педагогічний журнал. Київ, 2007. № 5. С.22-24.

         87. Пасмор Н.П. Бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів / Н.П. Пасмор. – К.: Кондор, 2007. – 116с.

         88. Пащенко Т.М. Засоби активізації пізнавальної діяльності в процесі самостійної роботи студентів/ Т.М. Пащенко // Нові технології навчання Вип.39. – 2004. – С.195-200.

         89. Пащенко Т.М. Проблеми організації самостійної роботи студентів / Т.М. Пащенко. // Проблеми освіти. Вип. 31. – 2003. – С.309-311.

         90. Пащенко Т.М. Технічні засоби та комп'ютеризація навчання – один із методів раціональної організації самостійної роботи студентів / Т.М. Пащенко. // Освіта. Технікуми, коледжи. – 2005. – №2 (12). – С.24-26.

         91. Пащенко Т.М. Методика самостійної роботи студентів як наукова проблема / Т.М. Пащенко // Проблеми освіти. Вип. 64: наук. збірник / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2010. – С.103-110.

         92. Пиленко Д.Н. Автоматизация процессов поддержки самостоятельной работы студентов вуза с применением теории рекомендательных систем / Д.Н. Пиленко // Дистанционное и виртуальное обучение: дайджест российской и зарубежной прессы. М., 2010. № 1. С.105-109.

         93. Подкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: теоретико-экспериментальное исследование. – М.: Педагогика, 1980. – 240с.

         94. Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993р. №191 // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С.382-399.

         95. Посохова І.С. Основні аспекти позааудиторної самостійної роботи студентів/ І.С. Посохова, О.М. Акімова // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (40-ва; 24-25 січня 2007; Харків). Ч.1: Секції: Педагогіки та проблем інженерно-педагогічної освіти; Електроенергетики; Теплоенергетичних установок; Прикладної математики; Іноземних мов: збірник тез доповідей/ Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2007. – С.30.

         96. Посунько Л. Комп'ютеризація навчання - один із методів раціональної організації самостійної роботи студентів/ Л. Посунько, О. Демченко // Освіта. Технікуми, коледжі: навчально-методичний журнал. К., 2007. №2. С.30-31.

         97. Пустобаева О.Н. Электронный учебник: опыт образовательной практики / О.Н. Пустобаева // Информационные технологии в образовании и фундаментальних науках (ИТО-Поволжье – 2007): междунар. науч.-практ. конф., 18-21 июня 2007г. – Казань, 2007. – С.1-4.

         98. Рицкова Т.И. Организация СРС на базе портальных технологий/ Т.И. Рицкова //Высшее образование в России: научно-педагогический журнал. Москва, 2010. N 8/9. С.56-60.

         99. Рубаник А. Самостоятельная работа студентов/ А. Рубаник, А. Большакова, Н. Тельных. // Высшее образование в России – 2005. №6. С. 120-124.

         100. Рубаник А., Большакова Г., Тельних Н. Самостоятельная работа студентов // Высшее образование в России. – № 6. – 2005. – С. 120-124.

         101. Руденко Т. Засоби активізації самостійної роботи студентів / Т. Руденко // Освыта. Технікуми, коледжи 2005. №2 (12). С.30-33.

         102. Свертока А. Особливості організації самостійної роботи студентів / А. Свертока // Педагог професійної школи. Вип.3. 2002. С.139-146.

         103. Смоляков С. Л. Процесс преподавания как помощь в самостоятельной работе студентов / С. Л. Смоляков // Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно педагогічного профілю. Х., 2001. С.127-128.

         104. Стасевич Е.С. Модульный принцип организации учебного процесса как способ активизации самостоятельной работы студентов / Е.С. Стасевич; рук. работы А.Ю. Фролова // Студентська наукова конференція (40-ва; Харків; грудень 2005 р. - січень 2006 р.) Ч. 1: збірка тез доповідей / Укр. інж. - пед. академія. Х., 2006. С.45.

         105. Степанов В.П. Современные компьютерные технологии в организации самостоятельного изучения информатики: монографія / В.П. Степанов [и др.]. Х.: Изд-во ХНЭУ, 2008. 304с.

         106. Сусь Б. Організація самостійної роботи студентів за допомогою комп,ютера / Б. Сусь // Педагог професійної школи. Вип.4. – 2003. – С.86-91.

         107. Титаренко В.П. Самостійна навчальна діяльність як домінанта сучасної системи підготовки спеціаліста / В.П. Титаренко // Новації в галузі легкої промисловості. Виробництво та підготовка кадрів, всеукр. наук.-практ. конференція: збірка наукових праць/ Укр. інж.-пед. академія. Х., 2009. С.201-208.

         108. Тупота А.Д. Самостійна робота студента - вища форма навчальної діяльності у навчальному закладі / А.Д. Тупота // Нові технології навчання Вип.47: наук.-метод. збірник / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти. – К., 2007. – С.77-80.

         109. Турдина А.Б. Организация самостоятельной работы студентов посредством информационно-коммуникационных технологий / А.Б. Турдина // Инновации в образовании. М., 2009. №10. С.29-34.

         110. Тюріна Д.М. Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Магістерська кваліфікаційна робота за спец. 8.00000.5 «Педагогіка вищої школи» / Д.М. Тюріна ; наук. кер. Т.О. Дмитренко; Укр. інж. - пед. академія. Х.: Б.в., 2004. 117с.

         111. Федорова М.А. О формировании учебной самостоятельной деятельности студентов / М. А. Федорова // Инновации в образовании. М., 2011. № 4. С.94-100.

         112. Фесенко И.В. Формирование у инженеров-педагогов самостоятельности как профессионально значимого качества / И.В. Фесенко // Актуальні проблеми інженерної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно - педагогічного профілю. Х., 2001. С.60-62

         113. Финогеева Т.Е. Некоторые аспекты организации самостоятельной работы студентов/ Т.Е. Финогеева, А.Г. Петров // «Наука і освіта у XXI столітті», науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів, магістрів, студентів гірничного факультету УІПА (41-а; 20 січня - 3 лютого 2008 р.; Стаханов): матеріали / Укр. інж.-пед. академія. - Стаханов, 2008. С.46-49.

         114. Финогеева Т.Е. Особенности внеаудиторной самостоятельной работы студентов (на примере специальных дисциплин) / Т.Е. Финогеева, А.Г. Петров // Освіта і наука в умовах глобалізації: ціннісні пріорітети XXI століття: матеріали 43 науково-практ. конференції науково-пед. працівників, аспірантів, магістрів та співробітників гарничого ф-ту УІПА : матеріали 44 наукової студентської конференції гірничого ф-ту УІПА 20 листопада 2009 - 20 січня 2010 р. / Укр. інж.-пед. академія, Гірничий факультет, Міжнар. академія біосферних наук (МАБІН). - Стаханов, 2010. – С. 273-276.

         115. Фіногєєва Т.Є. Питання організації контроля виконання пізнавальних завдань для самостійної роботи/ Т.Є. Фіногєєва, О.Г. Петров // Освіта. Наука. Техніка: праці науковців, науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів гірничого факультету УІПА / Укр. інж.-пед. академія, Міжнар. академія біосферних наук (МАБІН). – Стаханов, 2009. – С.124-128.

         116. Хом'юк І.В. Формування умінь самостійної роботи у майбутніх інженерів засобами ігрових форм: монографія / І.В. Хом'юк, В.А. Петрук; Вiнницький нац. техн. ун-т. – Вiнниця: Унiверсум-Вiнниця, 2004. – 186с.

         117. Хорошилова Н. Самостійна навчальна діяльність як важлива умова формування особистості майбутнього фахівця / Н. Хорошилова // Педагог професійної школи. Вип.3. – 2002. – С.143-150.

         118. Хохлов В.И. Организация и планирование самостоятельной работы студентов / В.И. Хохлов, А.М. Шкилько // Проблеми інженерно-педагогічної освіти № 16: збірник наук. пр.: вид.1 раз на квартал / Укр. інж. - пед. академія. – Вид. з квітня 2001 р. – Х., 2007. – С.263-274.

         119. Хромов В.Г. Совершенствование методики проведения лабораторных занятий по курсу «сопротивление материалов» / В. Г. Хромов В. В. Леонтьев, И. В. Хромов // Вісн. СевДТУ. зб. наук. пр. – Севастополь, 2009. – Вип. 96: Педагогіка. –С.115–117.

         120. Хохлов В.И. Организация и планирование самостоятельной работы студентов / В.И. Хохлов, А.М. Шкилько // Теория и методика обучения физике. Вып.1: науч.-метод. сборник / Укр. инж.-пед. академия. – Х., 2008. – С.66-77.

         121. Хохлов В.И. Проблемы организации и планирования самостоятельной работы студентов при внедрении кредитно-модульной системы обучения физике / В.И. Хохлов, И.К. Муренцева // Теория и методика обучения физике. Вып.1: науч.-метод. сборник / Укр. инж.-пед. академия. – Х., 2008. – С.60-62.

         122. Хохлов В.І. Питання планування і організації самостійної роботи студентів/ В.І. Хохлов, А.Ю. Фролова // Теория и методика обучения физике. Вып.1: науч.-метод. сборник / Укр. инж.-пед. академия. – Х., 2008. – С.85-89.

         123. Хромченко О.В. Структурний аналіз феномена «Самостійна робота студентів» / О.В. Хромченко // Нові технології навчання. Вип.65: науково-метод. збірник / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2010. – С.68-74.

         124. Цюприк А. Основні підходи до проблеми організації самостійної роботи студентів / А. Цюприк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – №.6 (грудень). – С.100-102.

         125. Чепурко І.П. Зміст самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей / І.П. Чепурко // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (39-та; 26-27 січня 2006; Харків). Збірник тез доповідей. Ч.1: Секції: Педагогіки, психології, проблем інженерно-педагогічної освіти. Механіки і машинобудування. Електротехніки, систем управління і контролю виробничих процесів / Укр. інж. - пед. академія. – Х., 2006. – С.30-31.

         126. Чередниченко Д.В. Самостійна робота студентів, як об’єкт бібліотечно-інформаційного забезпечення / Д.В. Чередниченко ; наук. кер. Л.С. Матвєєва // «Розвиток наукової думки», студентська наукова конференція (43-я; 1-2 грудня 2008; Артемівськ): збірник тез доповідей / Укр. інж.-пед. академія. – Артемівськ, 2008. – С.93.

         127. Чернилевский Д.В. Формы организации практических занятий и самостоятельной работы студентов / Д В. Чернилевский. // Дидактические технологии в высшей школе. – 2002. – С.154-158.

         128. Черніков П.І.Організація спамостійної роботи як засіб формування професійної компетентності майбутнього фахівця / П.І. Черніков // Проблеми освіти. Вип. 55: наук. Збірник / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2008. – С.141-147.

         129. Шайдур І. Психолого-педагогічні аспекти організації самостійноі роботи студентів / І. Шайдур. // Рідна школа. – 2000. – №.3 (843). – С.54-55.

         130. Шахов А. Об использовании мультимедийных программ в самостоятельной работе студентов / А. Шахов // Alma mater: Вестник высшей школы. – Москва, 2006. – №7. – С.60-65

         131. Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі/ І. Шимко // Рідна школа. – 2005. – №.8 (907). – С.34-36.

         132. Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі: Проблеми викладання БЖД у ВНЗ / І. Шимко. // Безпека життєдіяльності. – 2006. – №.1 (37). – С.34-37.

         133. Шкилько А.М. Рефераты – неотъемлемая часть самостоятельной работы студентов/ А.М. Шкилько // Науково-практична конференція науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії (41-ша; 28-29 січня 2008; Харків) Ч.4: Зварювального виробництва; Охорони праці та навколишнього середовища; Поліграфічного виробництва та комп'ютерної графіки; Загальної та експериментальної фізики: збірник тез доповідей/ Укр. інж.-пед. академія. – Х., 2008. – С. 58-59.

         134. Федорова М. Модель организации внеаудиторной самостоятельной работы / М. Федорова, Л. Якушкина // Высшее образование в России: научно-педагогический журнал. Москва, 2007.   10. С.88-91.


Додаток: А

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

на підготовку фахівця з спеціальності: 7.010104.08 «Професійне навчання. Технологія та обладнання автоматизованого виробництва в машинобудуванні та приладобудуванні»

1 семестр, 18 недель, осінній

2 семестр, 18 недель, весняний

Дисциплина

Всег

Ауд

Лк

Пз

Лб

Ісп

Зал

КП

РГЗ

Всег

Ауд

Лк

Пз

Лб

Ісп

Зал

КП

РГЗ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

1

Інж. та комп. граф.

108

48

24

24

 

Ісп

 

 

 

54

24

 

24

 

 

Зал

 

 

2

Іноземна мова

72

28

 

28

 

 

Зал

 

 

72

28

 

28

 

 

Зал

 

 

3

Інформатика та ОТ

72

36

12

 

 

Зал

 

 

72

36

12

 

24

Ісп

 

 

 

4

Історія України

54

24

12

12

 

 

Зал

 

 

54

24

12

12

Ісп

 

 

 

5

Історія розвитку ВБ

126

48

28

12

8

Ісп

 

 

 

36

16

12

4

 

Зал

 

 

6

Безп. життєдіяльн.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

54

24

16

 

8

 

Зал

 

 

7

Введення до фаху

36

18

18

 

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

8

Вища математика

144

80

34

46

 

Ісп

 

 

 

144

80

34

46

Ісп

 

 

 

9

Етика та естетика

108

42

32

10

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

10

Психологія

54

24

14

10

 

 

Зал

 

 

108

48

24

24

 

Ісп

 

 

 

11

Релігієзнавство

54

28

14

14

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

12

Теоретична мех.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

72

34

18

16

 

 

Зал

 

ргз

13

Фізика

 

0

 

 

 

 

 

 

 

108

48

26

10

12

Ісп

 

 

 

14

Фізичне виховання

54

56

 

56

 

 

 

 

 

54

56

 

56

 

 

Зал

 

 

15

Хімія

 

0

 

 

 

 

 

 

 

54

24

12

 

12

 

Зал

 

 

16

Виробниче навчан.

 

 

108 

 

 

 

 

 

 

0

 

108 

 

 

Зал

 

 

 

Всього

882

432

188

320

32

3

7

0

0

882

442

166

324

60

5

9

0

2

3 семестр, 18 недель, осінній

4 семестр, 18 недель, весняний

1

Вікова та педагогічна псих.

54

24

14

10

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

2

Матеріалознавство та матеріали в МБ

108

36

16

4

16

Ісп

0

 

 

 

 

 

 

 

3

Методологічні засади проф. освіти

54

26

14

12

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

4

Метрологія, стандартизація і управління якістю

 

0

 

 

 

 

 

90

54

28

10

16

Ісп

 

 

 

5

Опір матеріалів

 

0

 

 

 

 

 

 

108

46

24

14

8

 

Зал

 

ргз

6

Психологія праці

 

0

 

 

 

 

 

 

72

36

24

12

 

 

Зал

 

 

7

ТММ

 

0

 

 

 

 

 

 

54

28

14

6

8

 

Зал

 

ргз

8

Теорія та методика

виховної роботи

 

0

 

 

 

 

 

 

54

28

14

14

 

Ісп

 

 

 

9

Тех. засоби навч.

 

0

 

 

 

 

 

 

90

34

10

 

24

 

Зал

 

 

10

Філософія

72

32

16

16

Ісп

 

 

 

36

16

16

 

 

 

Зал

 

 

11

Інж. та комп. граф.

54

24

 

24

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

12

Іноземна мова

72

24

 

24

 

Зал

 

 

144

48

 

48

 

Ісп

 

 

 

13

Інформатика та ОТ

54

24

8

 

 16

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

14

Валеологія

54

24

16

8

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

15

Вища математика

144

66

30

28

8

Ісп

 

 

 

72

30

16

14

 

Зал

 

 

16

Теор. механіка

126

50

22

28

 

Ісп

 

 

ргз

 

0

 

 

 

 

 

 

17

Українська мова

 

0

 

 

 

 

 

 

 

54

24

 

24

Ісп

 

 

 

18

Фізика

108

48

26

10

 12

Ісп

 

 

 

54

24

12

4

Ісп

 

 

 

19

Фізичне виховання

54

56

 

56

 

 

 

 

 

54

56

 

56

 

Зал

 

 

20

Виробниче навч. 

 

0

 

108 

 

 

 

 

 

 

0

 

 108

 

Зал

 

 

21

Виробнича практ.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

Зал

 

 

 

Всього

954

434

162

328

52

5

6

0

2

882

424

158

310

64

5

9

0

4

5 семестр, 18 недель, осінній

6 семестр, 18 недель, весняний

1

Інстр. забезпечення АВ в МБ та ПБ

 

0

 

 

 

 

 

 

162

76

34

22

20

 

Зал

 

 

2

Деталі машин

64

38

24

6

8

 

Зал

 

 

130

100

34

14

 12

Ісп

 

КП

 

3

Дидактичні основи професійної освіти

54

30

18

12

 

Зал

К

 

 

0

 

 

 

 

 

 

6

Економічна теорія

72

32

22

10

Ісп

 

 

 

36

16

10

6

 

Зал

 

 

7

Електротехніка

108

42

14

12

16

Ісп

 

 

ргз

 

0

 

 

 

 

 

 

8

МПН:дидактичне проек.

 

0

 

 

  

 

 

 

 

108

54

20

34

 

Ісп

 

 

 

9

Метр., стандарт. і управ. якіс.

54

24

16

 

8

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

10

Опір матеріалів

108

42

22

12

8

Ісп

 

 

ргз

 

0

 

 

 

 

 

 

 

11

Основи інженерно-педаг. творчості

 

0

 

 

 

 

 

 

54

32

18

14

 

 

Зал

 

 

12

Основи екології

 

0

 

 

 

 

 

 

54

24

12

8

4

 

Зал

 

 

13

Осн. кореек. педаг.

 

0

 

 

 

 

 

 

36

18

18

 

 

Зал

 

 

14

Основи техн. МБ

126

50

26

16

8

Ісп

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

15

Правознавство

 

0

 

 

 

 

 

 

90

40

28

12

 

 

Зал

 

 

16

Риторіка

 

0

 

 

 

 

 

 

54

28

4

24

 

 

Зал

 

 

17

Соціологія

108

48

24

24

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

18

ТММ

144

56

22

22

12

Ісп

 

 

ргз

 

0

 

 

 

 

 

 

 

19

Теорія різання констр. матеріалів

72

24

16

 

8

 

Зал

 

 

126

52

28

12

12

Ісп

 

 

 

20

Фізичне виховання

54

56

 

56

 

 

 

 

54

56

 

56

 

Зал

 

 

21

Технологічна практ.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

Зал

 

 

Всього

1008

442

204

170

68

5

5

3

6

900

456

206

202

48

3

9

1

0

7 семестр, 18 недель, осінній

8 семестр, 18 недель, весняний

1

Комун. процеси у педаг. діяльності

54

24

8

16

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

2

Креативні тех. нав.

72

28

14

14

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

3

МПН:основні тех. навння

54

26

16

10

 

Ісп

 

К

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

5

Інструментальне забезпече-ння АВ в МБ та ПБ

189

74

50

16

8

Ісп

 

КП

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

6

Верстатне обладнання АВ

189

74

32

10

32

Ісп

 

 

 

108

54

26

20

8

 

Зал

 

 

7

Культурологія

 

0

 

 

 

 

 

 

81

34

24

10

 

Зал

 

 

8

Політологія

54

24

14

10

 

 

Зал

 

 

54

24

14

10

 

Ісп

 

 

 

9

Екон. підприємств та маркетинг

 

0

 

 

 

 

 

 

 

81

40

26

14

 

Ісп

 

 

 

10

Заготівельне вироб. в МБ та прилад.

54

26

14

 

12

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

11

Фізичне виховання

46

56

 

56

 

 

Зал

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

12

Обладнання ІВ

108

42

34

 

8

 

Зал

 

 

 

0

 

 

  

 

 

 

 

13

Осн. охорони праці

54

24

12

 

 

 

 

 

0

 

 

  

 

 

 

 

14

ПЕМіРВтаВК

 

0

 

 

 

 

 

 

 

162

82

52

14

 16

Ісп

 

 

 

15

Спец. облад. в прилад.

135

66

32

14

 20

Ісп

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

16

Технологія А МБ

 

0

 

 

 

 

 

 

135

76

48

12

16

Ісп

 

КП

 

17

Цивільна оборона

54

24

12

12

 

Зал

 

ргз

 

0

 

 

 

 

 

 

 

18

Педагогічна прак.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

Зал

 

 

19

Технологічна прак.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

Зал

 

 

20

Держ.іспит з педаг., псих. та метод. проф. навч.

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

  

 

 

 

 

21

Дипломування

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0