87083

Етапи розвитку страхового ринку України

Реферат

Налоговое регулирование и страхование

В умовах непередбачуваної динамічної економіки що склалася в нашій країні страхування несе надзвичайно велику суспільну функцію а саме: робить нас менш безпорадними перед надзвичайними ситуаціями. Необхідно зазначити що значний внесок до теорії страхування та дослідження страхового ринку...

Украинкский

2015-04-17

2.22 MB

10 чел.

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Страховий менеджмент»

На тему: «Етапи розвитку страхового ринку України»

                                                     

                                                              

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..……………..3

1. СУТНІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ………………………………………4

1.1 Передумови виникнення страхування……………………………………….4

1.2 Поняття страхового ринку та його значення………………..……………7

1.3 Структура та види страхового ринку України…………...…………….…9

2. ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ  УКРАЇНИ……………..13

2.1 Основні етапи розвитку страхового ринку України.…………………...…13

2.2 Динаміка та особливості розвитку страхового ринку України…...………18

ВИСНОВКИ………………………...…………………………………………...25

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ…………………..………….26

ВСТУП

В умовах непередбачуваної динамічної економіки, що склалася в нашій країні, страхування несе надзвичайно велику суспільну функцію, а саме: робить нас менш безпорадними перед надзвичайними ситуаціями.

Найважливішою сферою національної економіки України виступає фінансовий сектор. Однією з його складових є страховий ринок, розвиток якого в умовах інтеграції у світове економічне співтовариство та в період посилення процесів глобалізації займає одне із провідних місць у національній економіці. Актуальність розгляду даної сфери полягає в тому, що вона є дуже необхідною для забезпечення цивілізованого розвитку суспільства. Страховому ринку притаманна низка проблем, що є наслідком недосконалого законодавчого регулювання фінансових інститутів та ринків, відсутністю єдиної стратегічної політики в даній галузі, а також економічної, політичної та соціальної нестабільності в країні. На сьогоднішній день національна економіка потребує значних фінансових ресурсів, а страхова галузь є важливим фінансовим інструментом, за допомогою якого можна акумулювати кошти для подальшого інвестування їх в економіку.

Страховий ринок України має дуже високі показники росту, що в свою чергу обумовлює необхідність наукового дослідження даної галузі. У зв’язку з тим, що страхові компанії беруть на себе більшість як економічних так і природних ризиків, яким піддаються юридичні та фізичні особи, виникає необхідність постійної оцінки загального ризику діяльності страхової компанії, адже від успішності страхової компанії залежить кожен її клієнт.

Необхідно зазначити, що значний внесок до теорії страхування та дослідження страхового ринку внесли такі відомі вітчизняні вчені, як В. Базилевич, К. Базилевич, В. Грушко, Ю. Журавльов, О. Заруба, М. Карташов, С. Осадець, О. Черняк, , та багато інших. Фундаментальні дослідження щодо використання теорії економічного ризику у страхуванні проводили такі зарубіжні вчені С. Асмуссен, Дж. Беекман, Н. Боверс, К. Бурнецкі,  Н. Вікстад, Х. Гадвігер, Х. Гербер, Я. Грандел, та інші [1].

1. СУТНІСТЬ СТРАХОВОГО РИНКУ

1.1 Передумови виникнення страхування

Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи можливості запобігти їх виникненню та впливу, воно намагалося обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування виникли у далеку давнину. Зокрема, в законах вавілонського царя Хаммурапі передбачалось укладання угоди між учасниками торгового каравану про спільну відповідальність за збитки, яких зазнавав будь-хто з його членів внаслідок розбійного нападу, пограбування тощо.

На території Стародавньої Греції практикувалися угоди купців-піратів щодо розподілу доходів від торговельно-розбійницьких операцій, а також розподілу втрат внаслідок різноманітних морських небезпек [1].

Також, вважається, що найбільшого поширення в минулому набуло взаємне страхування — домовленість між групою фізичних, юридичних осіб про відшкодування в певних частках збитків одне одному. Так, у Вавилоні (1792-1750 рр. до н. е.) учасники торгових караванів укладали між собою договори, за якими вони спільно несли збитки, які виникли на шляху внаслідок пограбування, крадіжки чи пропажі. Аналогічні договори укладалися в Палестині і Сирії (на випадок падежу, крадіжки чи пропажі худоби, яка належала учаснику каравану). Угоди про взаємний розподіл збитків від аварії корабля й інших морських небезпек укладалися купцями на берегах Перської затоки, у Фінікії, Древній Греції. У Древньому Римі в другій половині І ст. н. е. (деякі вчені вказують на більш ранній період) з'являється стійке взаємне страхування у вигляді взаємодопомоги членів різноманітних професійних союзів (колегій) на випадок смерті, хвороби, інших нещасних випадків шляхом здійснення регулярних внесків (гільдійська, а потім цехова взаємодопомога) [1].

Специфічна форма страхування існувала в Україні між чумаками. Зміст її полягав у тому, щоб спільно відшкодовувати збитки потерпілому в дорозі від падежу вола,  та ін [2].

Значного розвитку страхування набуло у Стародавньому Римі, передбачаючи взаємодопомогу членам римських професійних корпорацій, колегій, спілок на випадок захворювання, каліцтва, смерті (для виконання культових обрядів, встановлення пам'ятників, допомоги сім'ям, що втратили годувальника тощо) [1].

На відміну від первинних форм страхування, які не передбачали попереднього нагромадження страхового фонду, але зобов'язували відшкодувати збитки спільно у порядку їх перерозподілу між певною спільнотою, страхування у Стародавньому Римі ґрунтувалося на обов'язковості регулярних платежів, що дозволяло акумулювати грошові засоби та створювати страховий фонд до настання небажаного (страхового) випадку. Ці засоби мали суворо цільове призначення, їх не можна було використати, скажімо, на погашення боргу і т. ін. Їх міг отримати тільки спадкоємець за заповітом, а не за законом, оскільки лише особа, визначена тим, хто заповідав, здатна найліпше використати грошові страхові засоби за цільовим призначенням. І хоч римське право регламентувало належність рабовласнику результатів усіх угод, укладених його рабом, господар не мав права на привласнення його (раба) страхової суми [2].

Статут колегії чи спілки регламентував випадки втрати права на отримання страхового відшкодувань. Це, насамперед, самогубство та несплата на момент смерті щомісячних внесків пізніше встановленого терміну [1].

Середньовічне, або гільдійно-цехове страхування, спершу було досить схожим на страхування у професійних колегіях та спілках. Воно ґрунтувалось на наданні взаємодопомоги без попереднього переліку страхових подій та розмірів виплати за ними. У міру розвитку гільдійно-цехове страхування запровадило регулярні внески, встановило перелік страхових випадків, за яких передбачалося відшкодування збитків з урахуванням ступеня ризику, конкретизувалися форми та розмір страхових виплат. У цей період формується поділ страхування на майнове та особисте.

Цікавою ознакою середньовічного страхування було зобов'язання членів гільдійної або цехової каси сприяти один одному в обмеженні збитків, спричинюваних пожежами, стихійними лихами, грабунками тощо. Недбале ставлення до охорони майна позбавляло права на отримання страхового відшкодування [2].

Крім того, в межах середньовічного страхування відбулося відособлення таких страхових фондів, які обслуговували не тільки членів страхової організації, а й сторонніх осіб. Це фонд вдів, сиріт та ін [1].

Розвиток економіки у ХVІІІ - ХХ ст. породив ще більшу потребу як у страхуванні життя, особливо від нещасних випадків, інвалідності, хвороби, так і в страхуванні майна на випадок пожежі, вибуху [2].

З другої половини ХІХ ст. починається новий етап у розвитку страхування, який характеризується появою соціального страхування, участю держави у страхуванні. З'являється перший досвід одержавлення всього страхування, що характерно для Італії, Уругваю. Наприкінці ХІХ ст. у всіх країнах розпочинається формування і розвиток страхового ринку. В цей же період виникають компанії із страхування майна. Проте вони укріпилися вже в ХХ ст., яке характеризується інтенсивним розвитком усіх форм і видів страхування [1].

Отож, можна сказати, що страхування — одна з найдавніших категорій суспільних відносин. Історики датують зародження окремих елементів страхування ще за тисячі років до нашої ери. Початковий зміст цього поняття пов'язаний зі словом "страх". У власників майна, які вступали між собою у виробничі відносини, виникала боязливість (страх) за збереження, можливість втрати чи знищення майна в зв'язку зі стихійними явищами, пожежами, викраденням, іншими не передбачуваними небезпеками в економічному житті.

1.2 Поняття страхового ринку та його значення

Поняття “страховий ринок” поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме – ринок” і “страхування. Під ринком розуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему інститутів, які організують відношення обміну [3]. Під страхуванням як економічною категорією розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації страхового захисту за рахунок створення і використання страхового фонду та інших фондів і ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників і власників, здійснення підприємництва, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів [2].

Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначення страхового ринку:

1) це сфера економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу є страховий захист;

2) це форма організації економічних відносин у сфері грошового обігу з формування та використання страхового фонду й інших фондів і ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів;

3) це сукупність страховиків, страхувальників, посередників, які беруть участь в реалізації відповідних послуг;

4) це середовище, в якому функціонують страхові компанії;

5) це механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників і страховиків [3].

Існує значна кількість його визначень як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Це може довести нижче наведений рисунок:

Рис. 1.1. Поняття страхового ринку, [3]

Таким чином, страховий ринок − це система фінансово-економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страхова послуга, формуються попит і пропозиція на неї.

Тепер необхідно розглянути яке ж значення відіграє страховий ринок для держави, для людей, для підприємства, аби зрозуміти значення поняття в цілому. Це допоможе зробити нижче наведений рисунок:

Значення страхового ринку

Прискорення мобілізації капіталу та його ефективне інвестування через фінансові ринки

Забезпечення соціального захисту

Стабілізація економіки

Покращення якості життя

Зменшення рівня ризику та втрат

Збільшення обізнаності людей про ризик

Сприяння комерційній діяльності та підприємництву

                                                      

Рис. 1.2. Значення страхового ринку, [3]

Отже, проаналізувавши вище наведену інформацію, можна сказати, що основна задача страхового ринку -  це забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення шляхом здійснення матеріальної компенсації постраждалим в разі отримання ними шкоди або збитку, в результаті непередбачених несприятливих обставин. Страховий ринок розглядають як особливу систему по формуванню і розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства за допомогою системи страхових організацій, що роблять відповідні послуги.

1.3 Структура та види страхового ринку України

Страховий ринок має структуру, що складається з елементів. До основних елементів страхового ринку відносять:

  1.  страховиків;
  2.  страхувальників;
  3.  страхових посередників.

Головне місце серед них займають страховики та страхувальники.

Іншими учасниками страхових відносин є:

  1.  застраховані особи;
  2.  об'єднання страховиків;
  3.  перестраховики;
  4.  товариства взаємного страхування;
  5.  органи державного нагляду за страховою діяльністю;
  6.  професійні оцінювачі ризиків (андеррайтери, сюрвейєри);
  7.  професійні оцінювачі збитків (аварійні комісари, аджастери, диспашери) [4].

Необхідно зауважити, що головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.

Для повного розуміння поняття страхового ринку треба розглянути видову структуру страхового ринку. Страховий ринок може бути охарактеризований за територіальним і галузевим (видовим) принципом. 

У територіальному аспекті виділяють:

  1.  регіональний страховий ринок;
  2.  національний страховий ринок;
  3.  міжнародний страховий ринок.

Регіональний страховий ринок – це страховий ринок, що функціонує на певній території з відповідним попитом на страхові послуги з боку клієнтів, що може бути задоволений конкретними страховиками.

Національний страховий ринок – це ринок, який перебуває у межах певної держави, охоплює декілька регіональних ринків і до структури якого належать багато страхових компаній, що діють як у межах держави, так і за кордоном.

Міжнародний страховий ринок – це міжнародне середовище, де присутні пропозиція і попит на страхові послуги у масштабах світового співтовариства [5].

За галузевою (видовою) ознакою виділяють ринки:

  1.  особистого страхування життя;
  2.  особистого ризикового (загального) страхування;
  3.  майнового страхування;
  4.  страхування відповідальності;
  5.  страхування економічних ризиків;
  6.  перестраховування [6].

Кожний із видових ринків можна поділити на відособлені сегменти, наприклад, в ринку особистого ризикового страхування виділяють ринки страхування від нещасних випадків, медичного страхування, страхування медичних витрат туристів, тощо.

Залежно від критерію, покладеного в основу класифікації страхового ринку, розрізняють інституціональну, територіальну, галузеву та організаційну структури.

Розглянемо по-секторно внутрішню будову страхового ринку:

Рис. 1.3. Внутрішня структурна будова страхового ринку, [6]

До внутрішньої структури страхового ринку відносять:

  1.  страхові продукти;
  2.  систему організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти;
  3.  гнучку систему тарифів;
  4.  власну інфраструктуру;
  5.  матеріальні та фінансові ресурси— людські ресурси-страхової компанії;
  6.  ліквідність страхового фонду [6].

Розглянемо з чого складається зовнішня структура страхового ринку:

Рис. 1.4. Зовнішня структурна будова страхового ринку, [7]

 Зовнішнє середовище страхового ринку складається з елементів, якими страховик може управляти, та з тих, на які він впливати не може, але повинен їх враховувати у своїй діяльності.

Отже, страховий ринок, як и будь-який інший ринок має свою структуру і функціонує в певних умовах навколишнього середовища. Страховий ринок являється частиною фінансового ринку, що певним чином характеризує його навколишнє середовище. Цілю функціонування страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства. 

2. ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ  УКРАЇНИ

2.1 Основні етапи розвитку страхового ринку України

Становлення України як самостійної демократичної держави не могло не зумовити створення і розвиток страхового ринку. Усунення монополії держави при вирішенні юридичних та економічних питань страхової справи і поява недержавних страхових компаній створили необхідну базу для організації ринкових відносин у страховій діяльності й передумови формування страхового ринку України. З розвитком ринкових відносин у різних сферах виробництва постала потреба створити обслуговуючу, комерційну інфраструктуру. Тому поряд з банками, торговельними посередниками, зовнішньоекономічними фірмами почали засновуватись і страхові компанії, які на перших порах брали на себе внутрішньогалузеві ризики.

У розвитку страхового ринку можна виділити кілька етапів:

Перший етап (1991—1995р.р.) — це період становлення національного страхового ринку, прийняття перших законодавчих актів із регулювання діяльності ринку. На даному етапі у травні 1993 року був прийнятий Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування" та створений восени 1993 року Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю. Було впроваджено єдиний державний реєстр страхових компаній і видано ліцензії. Було передбачено обов'язкову звітність страховиків за результатами року. Установлено певну залежність між обсягами максимального зобов'язання та розмірами страхових резервів. Було зроблено перші кроки в медичному страхуванні. Усе це сприяло зростанню обсягів страхового ринку і розширенню сфери діяльності страховиків. Проте незважаючи на значні позитивні зміни, Декрет ще не забезпечував достатньої правової бази для розвитку ринку, особливо стосовно гарантій платоспроможності страховиків [7]. Це період стрімкого зростання кількості страхових компаній. У 1994р. було зареєстровано 700 страхових компаній [8]. Кількісне зростання страхового ринку в Україні не перейшло на цьому етапі в якісне, не були визначені чіткі напрямки розвитку ринку, не було відповідної методологічної бази і кваліфікованих кадрів. Не проводився ефективний державний нагляд та ліцензування. Більшість страхових компаній було неплатоспроможними. До 1995 року багато страхових компаній працювали за принципом піраміди (до цього спонукала висока інфляція). Важливим фактором розвитку національного ринку цього часу було створення в Україні філій і представництв московських страхових компаній ("АСКО", "Славія" та ін), створення власних великих компаній-холдингів ("Омега-Інстер", "Саламандра", а також перетворення "Укрдержстраху" в НАСК "Оранта") [8].

Другий етап (1996—2002р.р.) характеризується прийняттям Закону України "Про страхування" (березень 1996р.) та перереєстрацією страховиків у 1997 році. Закон установив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов'язкового страхування. Основні його вимоги такі:

1) збільшення статутного фонду страхових компаній до 100 000 євро, а для страховиків з іноземним капіталом - до 500000 євро;

2) обов'язковий поділ страхових компаній на ті, які здійснюють страхування життя, та ті, які проводять страхування за видами іншими, ніж страхування життя;

3) встановлення нової системи формування резервів;

4) підвищення вимог до кваліфікації фахівців у тих галузях і ін. Розроблена і затверджена спеціалізована бухгалтерська звітність, що дає змогу ефективно аналізувати і виявляти тенденції розвитку національного страхового ринку [9]. За періодом стрімкого зростання страхових компаній наступив спад, який спричинив значне скорочення обсягів страхування (особливо в сфері особистого страхування). Вже в 1997р. кількість страховиків склало усього 212 [10]. Надалі почався поступовий розвиток системи страхування як по мережі, так і по обсягах страхових послуг. Починаючи з 1999 р. намітився ріст основних показників, що характеризують страховий ринок України (табл.2.1) [11].

Таблиця 2.1

Динаміка основних показників, що характеризують страховий ринок України на 2 етапі розвитку, [11]

Третій етап (2002-2007р.р.) – це період переосмислення напрацьованого і перехід до нових стандартів і підходів у регулюванні та розвитку ринку. Значно посилилася конкуренція, професіоналізм в роботі страховиків. З'явився новий регулятор - створена в кінці 2002 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, більш жорсткими стали вимоги щодо капіталізації ринку. Прийнятий у новій редакції в кінці 2001 року Закон України "Про страхування" встановив нові вимоги до статутних фондів страховиків у розмірі не менше 1 млн. євро для тих, хто веде ризиковані види страхування, і 1,5 млн. євро для страховиків, які здійснюють страхування життя. У цей період страховий ринок за темпами розвитку випереджає інші сектори економіки. Він є найрозвиненішим сектором ринку небанківських фінансових послуг, який акумулює 68% загального обсягу активів. Однією з причин такого розвитку є використання страхування як інструменту податкової оптимізації. До початку 2007р. у нашій країні були зареєстровані вже 407 страхових компаній. Значно покращилися основні показники страхового ринку стосовно 2002р.: обсяг оплачених статутних фондів збільшився більш, ніж у 5 разів; обсяг сформованих страхових резервів - у 2,7 разів; загальна сума активів - у 4 рази; валові страхові премії - у 2, 9 разів; валові страхові виплати – у 3,5 разів [12]. Для даного періоду характерний ріст обсягів перестрахування ризиків, посилення впливу іноземного капіталу на діяльність страхових компаній.

Четвертий етап - кризовий і посткризовий період (2008р. і дотепер). Цей період характеризується уповільненням темпів росту основних показників вітчизняного страхового ринку унаслідок фінансової кризи (табл. 2.2). Період 2008-2010р.р. характеризується зменшенням кількості страховиків. Валові страхові премії і чисті страхові премії у 2009р. зменшилися відповідно на 14,9 % і 20,8 %. У 2010р. ці показники не досягли рівня 2008р., але збільшилися стосовно 2009р. відповідно на 12,9 % і 5,3%

Таблиця 2.2

Динаміка основних показників, які характеризують страховий ринок України на 4 етапі розвитку, [12]

Проаналізувавши етапи розвитку страхового ринку України, можна сказати, що він пройшов досить довгий шлях свого формування та розвитку, також необхідно зазначити, що ринок продовжує активно розвиватися, при цьому домінуючими факторами його розвитку можна визначити:

- незначну конкуренцію на ринку фінансових послуг: страхові компанії поряд із банківськими установами займають монопольне становище порівняно з іншими фінансовими установами;

- пропозиції щодо охоплення страховими послугами масштабні: потенційні ризики сьогодні в державі охоплені на 10%, тоді як в більшості країн – 90-95%;

- залишки тимчасово вільних коштів населення та юридичних осіб зростають, а отже є можливості залучення цих коштів у страхування.

Останнім часом страховий ринок України стрімко розвивається, зростає імідж страхування, попит на страхові послуги серед суб’єктів господарювання та населення. Щорічно страховий ринок України дає приріст за валовими показниками понад 80%.

Станом на початок 2013 р. в Україні діяло понад 410 страхових компаній, 600 філій та представництв, близько 60 страхових брокерів, майже 10000 страхових агентів. Власний капітал страховиків досягає 1,8 млрд. грн. В структурі резервів найбільшу питому вагу становлять технічні резерви незароблених премій – 96,9%, резерви по страхуванню життя – 2,2%, резерв збитків – 1%. Розміщення страхових резервів страховики здійснюють в банківських установах – 57,2%, цінних паперах – 9,7%, в нерухомості – 6,7%. Страхові платежі в загальному обсязі ринку страхування щорічно зростають приблизно у 1,5-2 рази, що говорить про активнтй розвиток страхового ринку ношої країни [13].

2.2 Динаміка та особливості розвитку страхового ринку України

Наявність досконалого страхового ринку сприяє підвищенню стійкості фінансової і економічної систем і забезпечує сталий розвиток людства. Але слід констатувати, що вітчизняний страховий ринок ще тільки формується, що поки не дозволяє застосовувати його як дієвий інструмент реалізації концепції сталого розвитку. Враховуючи, що сталий розвиток та страхування як підсистеми загального економічного простору є взаємопов’язаними, відсутність теоретико-методологічного обґрунтування стратегії розвитку страхового ринку негативно впливає на цілісність, логічність та послідовність сталого розвитку суспільства. Саме це вказує на високу актуальність теми дослідження.

Український страховий ринок перебуває сьогодні на порозі поступового інтегрування у світовий. Тому дуже важливо з’ясувати, яке місце посідає страховий ринок у країнах з розвиненою економікою, де страхову галузь визнано однією з найважливіших. Вона забезпечує дієву систему захисту майнових прав та інтересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної стабільності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подальшого довготермінового інвестування в народне господарство [14].

 В Україні створено сприятливе для розвитку ринку страхових послуг конкурентне середовище. Механізм конкуренції серед страховиків справно виконує дуже важливу селективну функцію. Щорічно в Україні страховий ринок покидають декілька не конкурентоспроможних страховиків і одночасно включаються до Державного реєстру декілька нових страховий компаній як це відображено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Кількість страхових компаній в Україні 3 2001 – 2011 рр., [14]

 

Станом на 1 квітня 2012 року в Україні зареєстровано 460 страхових компаній, з них 53 страхові компанії здійснюють страхування життя і 403 – інші, ніж страхування життя, види страхування.

Кількість страхових компаній (СК) станом на 30.09.2013 становила 411, з яких 62 СК зі страхування життя (СК "Life") та 349 СК, що здійснювали страхування, інше, ніж страхування життя (СК "non-Life"). За січень – вересень 2013 року в порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість страхових компаній зменшилась на 37 СК [15].

Таблиця 2.4

  Кількість страхових компаній в Україні за 2010 – 2013 рр., [15]

Взагалі страхова організація (компанія)- установа, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе (за певну плату) зобов’язання відшкодувати страхувальнику (чи особі зазначеній в договорі) завданий страховим випадком збиток або здійснити виплати страхових сум [16].

У таблиці 2.5 відображена структура страхових премій та страхових виплат станом на 2008 – 2012 роки:

Таблиця 2.5

Структура страхових премій та страхових виплат станом

на 2008 – 2012 рр., [16]

Проаналізувавши, таким чином, структуру страхових премій та страхових виплат за видами страхування, спостерігається, що у добровільному страхуванні розмір страхових премій у відсотках у 2008 році складав 89 %, а у 2012 році склав 90,3 %, тобто збільшився на 1,3 %, страхові виплати у 2008 році склали 89,8 %, а у 2012 році – 77 %, тобто зменшилися на 12,8 %, страхові премії у добровільному майновому страхуванні склали у 2008 р. 60 %, а у 2012 р. 71 %, страхові виплати у 2008 р. склали 50,4 %, а у 2012 р. – 40 %.

Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 9 місяців 2013 року, становили 21 365,0 млн грн, з них: 7 421,9 млн грн (34,7%) – що надійшли від фізичних осіб; 13 943,1 млн грн (65,3%) – що надійшли від юридичних осіб. За 9 місяців 2012 року загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками, становила 15 801,3 млн грн, з них: 6 443,6 млн грн (40,7%) – що надійшли від фізичних осіб; 8 336,7 млн грн (52,8%) – що надійшли від юридичних осіб. За 9 місяців 2013 року сума отриманих страховиками валових премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила 19 661,1 млн грн (або 92,0% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя – 1 703,9 млн грн (або 8,0% від загальної суми страхових премій). Чисті страхові премії за 9 місяців 2013 року становили 16 220,9 млн грн, що складає 75,9% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за 9 місяців 2012 року становили 14 918,9 млн грн, або 94,4% від валових страхових премій [17]:

Рис. 2.1. Динаміка страхових премій за 2010 – 2012 рр., 9 місяців 2012 – 2013 рр. (млн грн), [17]

Так, обсяги валових страхових премій за 9 місяців 2013 року збільшились порівняно з 9 місяцями 2012 року на 35,2%, при цьому чисті страхові премії збільшились на 8,7%.

Статистичні дослідження показують, що на сьогоднішній день в Україні застраховано всього 10% ризиків, тому перспективними для страхового ринку України повинні стати накопичувальні види страхування, соціальні види страхування, зокрема, страхування життя громадян, пенсійне і медичне страхування. Рівень розвитку страхування життя в Україні один з найнижчих серед розвинених країн, зокрема в Європі на страхування життя припадає близько 60% загальних страхових платежів, коли в Україні – 5,93% [18] .

Але, не зважаючи на наявний потенціал розвитку страхового ринку, він розвивається випереджаючими темпами порівняно з економікою країни – показники співвідношення страхових премій до ВВП є досить незначними, хоча і мають стійку тенденцію до зростання (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Загальні показники розвитку страхового ринку України, [18]         

Якщо розглядати структуру страхових премій за мінусом частки страхових премій, сплачених перестраховикам-резидентам, за видами страхування станом на 30.09.2013, то найбільша питома вага належить таким видам страхування, як: автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена картка») – 4 541,5 млн грн (або 27%) (станом на 30.09.2012 даний показник становив 4 480,8 млн грн (або 30%)); страхування майна 1 920,3 млн грн (12%) (станом на 30.09.2012 даний показник становив 1 975,0 млн грн (або 13%)); страхування життя – 1 703,7 млн грн (або 11%) (станом на 30.09.2012 – 1 219,1 млн грн (або 8%)); страхування фінансових ризиків – 1 844,5 млн грн (або 11%) (станом на 30.09.2012 – 1 478,5 млн грн (або 10%)); страхування від вогневих ризиків – 1280,1 млн грн (або 8%) (станом на 30.09.2012 – 1 344,1 млн грн (або 9%), медичне страхування – 1 031,8 млн грн (або 6%) (станом на 30.09.2012 – 930,5 млн грн (або 6%) [19].

Наглядно можна це представити у такому вигляді:

Рис. 2.2. Структура чистих страхових премій за видами страхування станом на 30.09.2013 (млн. грн), [19]

Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміку можна  узагальнити в таблиці 2.7:

Таблиця 2.7

Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка, [19]

         Отже, проаналізувавши динаміку та особливості розвитку страхового ринку України, можна сказати, що його відносні, абсолютні та якісні показники стрімкими темпами зростають, проте вони ще не відповідають рівню розвинених країн. Страхова галузь в Україні є досить молодою порівняно із провідними країнами, де вона розвивається протягом кількох століть. На сьогодні, в період високої конкуренції, окреслились значні позитивні зрушення в розвитку страхового ринку.

ВИСНОВОК

Результати дослідження показали, що вітчизняний страховий ринок є найбільш динамічно зростаючим серед фінансових ринків, крім банківського сектора. Особливо швидкими темпами розвивався страховий ринок у передкризовий період. Фінансова криза значно погіршила стан українського страхового ринку, темпи зростання показників сповільнилися, а за такими показниками, як страхові виплати і страхові премії, зменшилися. Під впливом розвитку ринкових відносин і наслідків фінансової кризи змінюється характер страхової діяльності, що проявляється в появі нових і розвитку вже існуючих видів страхування, збільшенні кількості стабільно функціонуючих страхових компаній, підвищенні їхньої капіталізації, самоорганізації вітчизняного страхового бізнесу. Для забезпечення подальшого розвитку національного страхового ринку, необхідно: удосконалити правові засади захисту прав споживачів страхових послуг; удосконалити порядок ліцензування діяльності страховиків; підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу страховиків; удосконалити проведення аналізу статистичної інформації із страхування та звітності страховиків і страхових посередників; сприяти розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та врегулювання діяльності страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування; підвищити рівень капіталізації страховиків, їх фінансової надійності та платоспроможності. Підводячи підсумки, можна сказати, що темпи зростання українського страхового ринку продовжують відставати від росту економіки, а його частка у ВВП є незначною. Але вітчизняний страховий ринок має великий потенціал розвитку, частка страхового ринку України в загальноєвропейському обсязі страхових послуг незначна, тому важливим є створення нових можливостей у розвитку страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Страхування  -  Передумови виникнення страхування. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://strakhuvannya.at.ua/index/peredumovi_viniknennja_strakhuvannja/0-199

2. Історія виникнення страхування. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://otherreferats.allbest.ru/bank/00076969_0.html

3. Страховий ринок та його структура. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://allrefs.net/c1/4876e/p20/

4. Розвиток ринку страхових послуг в Україні. // [Електронний  ре-сурс]. – Режим доступу: http://www.refine.org.ua/print.php?rid=6910&page=15

5. Динаміка та тенденції розвитку ринку страхових послуг. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/163.htm

6 Динаміка та особливості розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2269

7. Підсумки діяльності страхових компаній за 9 місяців 2013 року. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://forinsurer.com/files/file00493.pdf

8. Розвиток страхового ринку в Україні. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=57997

9. Послуги медичного страхування в Україні. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу:  http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2014/03/7.pdf

10. Страховий ринок. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://xreferat.ru/7/1567-1-strahoviiy-rinok.html

11. Етапи розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/14230201/strahova_sprava/harakteristika_osnovnih_etapiv_rozvitku_strahovogo_rinku_ukrayini

12. Основні етапи розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/12980108/strahova_sprava/stan_perspektivi_rozvitku_strahovogo_rinku_ukrayini

13. Етапи та перспективи розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski/djvu_econom/2012/econ_2_2012/037_goro.pdf

14. Сучасний стан та перспективи розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2009/Economics/38933.doc.htm

15. Розвиток страхового ринку України на сучасному етапі. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/33_NIO_2009/Economics/56203.doc.htm

16. Тенденції та перспективи розвитку страхового ринку в Україні. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/articles/Tendencies_and_prospects_of_development_of_market_of_insurance_services_are_in_Ukraine_14430.pdf

17. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://fp.cibs.ck.ua/files/1102/11nngpip.pdf

 18. Особливості розвитку страхового ринку України насучасному етапі. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/620/1/Onoprienko%20Ye..pdf

19. Страхова справа. // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/14230201/strahova_sprava/harakteristika_osnovnih_etapiv_rozvitku_strahovogo_rinku_ukrayini


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72730. Создание простейшего прикладного приложения: калькулятор, просмоторщик рисунков, графический редактор, текстовый редактор, медиаплеер 4.9 MB
  Цель работы. Разработка приложений использующих главное меню формы всплывающего меню строки состояния панели инструментов быстрых кнопок с картинками подсказок к кнопкам а также стандартных диалогов открытия и сохранения файлов на примере создания приложения для просмотра графических файлов точечных рисунков.
72732. Изучение компонентов среды С++ Builder 6: TStringGrid (таблица строк), TMainMenu. Работа с массивами данных 264 KB
  Получение навыков работы с компонентами TStringGrid (таблица строк), TMainMenu (главное меню), программирования ввода матрицы смежности графа с помощью компоненты TStringGrid, разработки классов для решения задач на графах.
72733. История одного ордена (орден Отечественной войны) 75.5 KB
  Цель: Через знакомство с историей ордена Отечественной войны установить имена ветеранов Великой Отечественной войны проживающих в нашем поселке награжденных этим орденом. Актуальность: В 2011 году 22 июня весь наш народ вспоминал одну из самых трагичных страниц в истории России начало Великой Отечественной...
72734. История семьи в судьбе Отечества (вечер воспоминаний) 35 KB
  Цель: Затронуть патриотические чувства учащихся, сделать акцент на выборе доблестной и почетной профессии военного. Побуждать родителей делиться опытом о том, как в семье хранит память о старшем поколении, воспитываются моральные ценности, строятся отношения между поколениями, формируется отношение к окружающему миру.
72735. Бактерии полезные и вредные 42 KB
  Цель: выяснить какие бактерии полезные а какие вредные. Задачи исследования: выяснить где живут бактерии от чего зависит их жизнь какие бывают бактерии и микробы. Сидя перед телевизором часто слышу слова бактерии полезные бактерии вредные бактерии пробиотики пребиотики высказывания о различных йогуртах...
72736. Исследование влияния состава воздуха на здоровье населения города Омска 138.5 KB
  Город Омск – один из крупнейших городов азиатской части России с населением более 1,1 млн. человек. В процессе своей жизнедеятельности город, как и любой другой крупный населенный пункт, производит значительное количество веществ, загрязняющих окружающую среду: воздух, водные объекты и территорию.