8712

Виконавчі пристрої

Контрольная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Виконавчі пристрої План 4.1. Пристрої комутації на оптопарах 4.2. Пристрої комутації на транзисторах 4.3. Пристрої керування світлодіодами 4.4. Твердотільні реле 4.5. Крокові двигуни Виконавчий пристрій чи механізм (actuator) перетворює електричну е...

Украинкский

2013-02-17

63.5 KB

9 чел.

Виконавчі пристрої

План

4.1. Пристрої комутації на оптопарах

4.2. Пристрої комутації на транзисторах

4.3. Пристрої керування світлодіодами

4.4. Твердотільні реле

4.5. Крокові двигуни

Виконавчий пристрій чи механізм (actuator) перетворює електричну енергію в механічну чи в фізичну величину для впливу на керуючий процес. Електродвигуни, керуючі “суглобами” промислового робота, і являються виконавчими механізмами. В хімічних процесах кінцевими керуючими елементами можуть бути клапани, які задають витрати реагентів. Треба підкреслити що виконавчі пристрої як правило опосередковано впливають на змінні фізичних процесів, що вимірюються датчиками. Наприклад датчики вимірюють температуру, координати чи хімічну концентрацію, а виконавчі пристрої керують підводом тепла, рухом чи потоком початкових реагентів.

В складі виконавчого пристрою можна виділити дві частини (рис. 1): по перше, перетворювач (transducer) і/чи підсилювач (amplifier), по друге, силовий перетворювач (converter) і/чи виконавчий механізм (actuator). Перетворювач перетворює вхідний сигнал в механічну чи фізичну величину. Наприклад електродвигун перетворює електричну енергію в обертовий рух. Підсилювач змінює малопотужний керуючий сигнал, отриманий з вихідного інтерфейсу комп’ютеру, до значення, здатного привести і дію перетворювач. В деяких випадках підсилювач і перетворювач конструктивно складає одне ціле. Таким чином, деякі кінцеві керуючі елементи можуть представляти собою самостійну систему керування – вихідний сигнал комп’ютера являється опорним значенням для кінцевого керуючого елемента.

4.1. Пристрої комутації на оптопарах

Цифрові інтегральні мікросхеми, як правило, не здатні генерувати великий струм для керування зовнішніми пристроями. У таких системах потрібні потужні виконавчі пристрої, зокрема оптопари.

Оптопари можна використовувати для керування приладами з малими значеннями струмів, що потребують гальванічної розв’язки. Максимальний робочий струм обмежений характеристиками фототранзисторів. Наприклад, оптопари Дарлінгтона серії PC815 (Sharp, RS175-178) мають максимальне значення вихідного струму 80 мА, достатнє для керування слобострумними реле, які, в свою чергу, здатні працювати з більш потужними приладами. Оптопари Дарлінгтона серії PS2502 (NEC, RS590-424, RS590-430) підтримують струми до 160 мА.

Коефіцієнт передачі оптопар звичайно досягає 2000%. Керуюча світлодіодом напруга рівна 1,1 В, максимальний робочий струм – 80 мА. Максимальна напруга між колектором і емітером фототранзистора складає 40 В, а час насичення – 100 мкс.

4.2. Пристрої комутації на транзисторах

Транзисторні пристрої комутації відносяться до простих і економічних, зокрема в цих цілях використовують n-p-n транзистори BC108C, ZTX300, які мають максимальне значення струму колектора 100 мА і 500 мА з максимальним рівнем потужності в 300 і 500 МВт. Максимальна напруга між колектором і емітером дорівнює 20 В для ВС108С і 25 В для ZTX300. Максимальна робоча частота – відповідно 300 і 150 МГц. При роботі на індуктивне навантаження, таке як реле або електродвигун, слід використовувати захисні діоди; при роботі на активне навантаження їх використовувати не обов’язково.

Пристрій комутації на базі потужного транзистора Дарлінгтона  ТІР122 або ТІР142 керує напругами до 100 В і струмами до 5 А. Максимальна потужність, яка розсіюється – 65 Вт. Транзистори Дарлінгтона відкриваються при напрузі 1,2 В між базою і колектором й можуть підсилювати струм в 5000 разів. Відповідно, напруга на базі, що перевищує 1,2 В, викликає режим насичення транзистора. База з’єднується з ТТЛ входом через резистор. ТІР142 функціонує при колекторному струмі 10 А. Максимальна робоча частота транзисторів дорівнює 5 МГц. Для індуктивного навантаження використовуються захисні діоди.

Пристрої комутації на польових транзисторів. Схема на базі польових МОН транзисторів VN10KM або VN66AF. Щоб МОН транзистор відкрився, на нього необхідно подати пряму напругу зміщення порядку 0,8 В. Пряме зміщення порядку 5 В суттєво впливає на провідність. Оскільки вхідний опір пристрою на польовому транзисторі дуже високий, тому з’єднати його напряму з вихідним портом комп’ютера неможливо. Тому таким пристроєм потрібно керувати через резистор. VN10KM витримує максимальну напругу 60 В і струм 310 мА, VN66AF працює при максимальній напрузі 60 В і струмі 2 А. Час насичення – приблизно 15 нс.

4.3. Пристрої керування світлодіодами

Світлодіод використовується для сигналізації та індикації. Стандартні світлодіоди споживають струм від 10 до 20 мА при напрузі 2В.

Рис. 2. Схема керування світлодіодами на базі транзистора ZTX300.

4.4. Твердотільні реле

Твердотільні напівпровідникові прилади (solid-state semiconductor) застосовуються для переключень великих потужностей, так як не мають багатьох недоліків реле. Твердотільний вимикач має керуючий вхід, що приєднаний до пристрою керування. Твердотільні силові вимикачі можуть приводитися в дію безпосередньо вихідними сигналами ланцюгів цифрової логіки, цьому їх доволі просто використовувати в комп’ютерному керуванні.

Різні типи керуючих вимикачів використовуються для комутації малих та середніх потужностей. Інтегральні схеми з транзисторним можна використовувати до напруги порядку 80 В і струмів до 1.5 А; такі схеми керуються вихідними сигналами комп’ютера. Коли рівень вихідного сигналу комп’ютера переважає 2.4 В, струм, що керує електронним вимикачем, протікає через виконавчий механізм, а коли рівень сигналу менший за 0.4 В, транзистор закритий і струм не протікає. В такій конфігурації транзистор працює як простий насичуємий підсилювач.

При керування великими потужностями (>100 Вт) між виходом комп’ютера і електронним вимикачем не повинно бути прямих електричних зв’язків, в іншому випадку вимикач являється джерелом завад, які можуть вплинути на роботу комп’ютера. Крім того, при пробої вимикача висока напруга, що призначалася для живлення приводу, може пошкодити комп’ютер через прямий електричний зв'язок. Щоб уникнути вказаних проблем, необхідна гальванічна розв’язка, наприклад схема з використання оптичної передачі сигналу керування, що включає світлодіод і фоторезистор, розміщені поблизу одне від одного і тим самим виключаючи прямий електричний контакт.

Важливий клас напівпровідникових вимикачів – тиристори. Типовими представниками цього класу являються симетричний тріодний тиристор, чи симістор (TRIode AC semiconductor – Triacs), і одноопераційний тріодний тиристор, чи одно операційний триністор (Silicon-Controlled Rectifier – SCR). Інша назва цих напівпровідникових приладів – керуємі твердотільні випрямлячі (solid-state controlled rectifiers).

Після того як тиристор, увімкнений керуючим імпульсом, “підпалюється”, він буде залишатися увімкненим до тих пір, поки через нього протікає струм. Іншими словами, у відмінності від силового чи польового транзистора тиристор не вимикається, коли зникає керуючий сигнал. Тиристор не вимикається, навіть якщо прикладена напруга падає до нуля. Вимикання відбувається лише в тому випадку, якщо керуюча напруга міняє знак – вимушена комутація. Тиристори частіш за все використовуються для відімкнення змінних струмів, тому що зміна полярності через однакові проміжки часу, у всякому випадку один раз за період, дозволяє погасити тиристор при відсутності керуючого імпульсу – природна комутація.

Тиристори можуть керувати значно більшими потужностями, чим силові чи польові транзистори. В провідному стані внутрішній опір тиристора практично рівний нулю, відповідно, падіння напруги і виділення тепла мінімальні, і ними можна знехтувати.

4.5. Крокові двигуни

Крокові двигуни (stepping motors) являються приводними виконавчими механізмами, що забезпечують фіксовані кутові переміщення (кроки). Кожна зміна кута повороту ротору – це реакція крокового двигуна на вхідний імпульс, оскільки кожен крок двигуна відповідає визначеному куту повороту ротора, а переміщення строго задане керуючими імпульсами, то керувати позиціюванням і швидкістю обертання дуже просто. Це однак справедливо якщо не один крок не був пропущеним, тобто положення ротора повністю визначене вхідними імпульсами. В цьому випадку нема необхідності в оберненому зв’язку по куту повороту ротора – розімкнутий контур керування. В умовах перехідного процесу за моментом, близького до номінального, частина імпульсів може бути пропущена. Якщо кроковому двигуну приходиться працювати в таких умовах, необхідно передбачувати контур зворотного зв’язку для компенсації похибок.

Переваги крокових двигунів:

  •  висока точність, навіть у розімкнутій структурі керування, тобто без датчика кута повороту;
  •  природна інтеграція з додатками цифрового керування;
  •  відсутність механічних комутаторів, які часто утворюють проблеми в двигунах інших типів.

Недоліки крокових двигунів:

  •  малий обертовий момент у порівнянні з двигунами приводів безперервного типу;
  •  обмежена швидкість;
  •  високий рівень вібрувань через стрибкоподібний рух;
  •  великі похибки і коливання при втраті імпульсів в системах з розімкнутим контуром керування.

Література

  1.  Ан П. Сопряжение ПК с внешними устройствами. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 320 с.
  2.  Бабич М.П. Жуков І.А. Комп’ютерна схемотехніка: Навчальний посібник. – К.: МК-Пресс, 2004. – 412 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31661. Поняття про характер 42.5 KB
  Такі психологічні особливості особистості називають рисами характеру. Історія знає багатьох політичних громадських і військових діячів які завдяки силі позитивних рис свого характеру сприяли прогресу суспільства тоді як особи з негативними рисами характеру або зі слабким характером призводили до його занепаду. Структура характеру Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням що характеризує людське Я як єдність. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремлення в ньому деяких...
31662. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 127.5 KB
  Вікова психологія галузь психологічної науки яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя. Його специфіка полягає передусім у тому що протягом життя в психіці людини відбуваються різні якісні перетворення дослідження яких потребує системного з'ясування загальних закономірностей вікового розвитку. Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка закономірності фактори умови механізми становлення формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні...
31663. Психічний розвиток людини 28.5 KB
  Кожен період вік своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо що вікові психологічні особливості зумовлені конкретноісторичними умовами розвитку спадковістю певною мірою характером виховання особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно керує нею на основі накопиченого досвіду прагнучи враховувати наявні...
31664. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА 35 KB
  Загальна характеристика підліткового віку Підлітковий вік це один з найважливіших етапів життя людини. Вік цей нестабільний ранимий важкий і виявляється що він більше ніж інші періоди життя залежить від реальностей довкілля. Загальна характеристика підліткового віку варіює в різних теоріях залежно від їх основної ідеї. Однак всі ці і багато інших підходів об'єднує те що в них існують загальні показники які характеризують даний вік.
31665. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (ЗРІЛОГО ДИТИНСТВА) 100.5 KB
  Опановуючи новий для себе вид діяльності навчання молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими особистісне психічне життя і психічний розвиток формуються психічні новоутворення завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання відкривають нові власні можливості і перспективи. Нижня межа цього вікового періоду 6 7 років пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. Цей симптом виявляється...
31666. Характеристика осн. теорій розвитку особистості 47 KB
  теорій розвитку особистості Фізичний розвиток підлітка та набуті у попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його становища в школі в сім'ї в суспільстві. Всі теорії розвитку особистості можна поділити на три групи згідно поєднання факторів розвитку: Представники біологічного напрямку рахують що людина народжується з набором відповідних моральних та етичних якостей таких як:доброта злість чесність брехливість порядність агресивність жорстокість та інші. Чічерліх; Представники...
31667. Проблеми сімейного виховання. Типові помилки батьків 72.5 KB
  Може случитися так що ціль виховання дитини виявляється саме в задоволенні потреб емоційного контакту. Батьки несвідомо ведуть боротьбу за збереження об'єкта своєї потреби перешкоджаючи виходу емоцій і прихильностей дитини за межі сімейного кола. Мати чи батько бабуся можуть вважати що зміст їхнього існування є відхід за фізичним станом і вихованням дитини. Шкода такої самопожертви для дитини очевидний.
31668. Проблема важких підлітків 36.5 KB
  Девіантна поведінка це система вчинків чи окремі вчинки що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам. Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії. Поперше це поведінка відхилена від норм психічного здоровя при наявності вираженої чи невираженої психопатології. Подруге це антисоціальна поведінка що порушує якісь соціальні і культурні норми особливо правові.
31669. Психологічні аспекти та барєри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці 45 KB
  У вітчизняній науці прийнято розглядати юність як самостійний період розвитку людини його особистості та індивідуальності. Юнацький вік дуже відповідальний етап розвитку у житті школяра коли завершується морфофункціональне дозрівання організму відбуваються суттєві зміни його особистості психологічне та соціальне дорослішання. Багато дослідників вважають основним новоутворенням у старшому шкільному віці особистісне та професійне самовизначення оскільки саме у самовизначенні в обставинах життя у вимогах до школяра у період раннього...