87250

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО МАЙБУТНЬОГО ПАРТНЕРА

Курсовая

Психология и эзотерика

Актуальність дослідження полягає у тому що, в сучасному суспільстві уявлення про чоловічих і жіночих якостях, про ролі, які чоловіки і жінки повинні виконувати в соціумі, міняються. Традиційні риси маскулінності і фемінінності переплітаються з сучасними, що дозволяє значно повніше, ніж раніше, враховувати...

Украинкский

2015-04-18

79.2 KB

1 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА УЯВЛЕННЯ ОСІБ ПРОТИЛЕЖНОЇ СТАТІ…………………………………………………………………..2

1.1 . Теоретичні підходи до аналізу гендерних ролей………………4

1.2. Особливості гендерних стереотипів……………………………7

РОЗДІЛ 2.  ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО МАЙБУТНЬОГО ПАРТНЕРА………………………

2.1. Основні методи дослідження…….16

2.2. Психологічні особливості підлітків 14-16 років……..20

ВИСНОВКИ………………………………………….30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………35

ВСТУП

        Актуальність дослідження полягає у тому що, в сучасному суспільстві уявлення про чоловічих і жіночих якостях, про ролі, які чоловіки і жінки повинні виконувати в соціумі, міняються. Традиційні риси маскулінності і фемінінності переплітаються з сучасними, що дозволяє значно повніше, ніж раніше, враховувати різноманіття індивідуальних варіацій. Зі зміною системи гендерних ролей багато традиційних психологічні відмінності між статями, на яких грунтувалися стереотипи маскулінності і фемінінності, зникають або різко зменшуються, а самі ці образи стають менш полярними і однозначними, ніж раніше. Незважаючи на те що багато сучасних соціальні стандарти, норми і цінності стають більш гнучкими, зміцнення гендерних стереотипів досі є однією з головних їхніх характеристик; суспільство в більшій своїй частині непохитно відтворює стереотипи минулого. У зв'язку з цим діагностика і вивчення гендерної ідентичності, гендерних стереотипів як зовнішнього прояву гендерної ідентичності представляється необхідною.

         В ряді робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників аналізується роль гендерних стереотипів у процесі статево-рольової соціалізації. Одним з перших зарубіжних дослідників, що звернулися до вивчення процесу засвоєння дітьми статевих ролей у традиційної культури, був американський антрополог М. Мід. Узагальнивши результати своєї експедиції в 1925 - 1926 рр. на о. Тау (Самоа), М. Мід прийшла до висновку, що уявлення про маскулінності і фемінності не є вродженими, а формуються суспільством і найближчим оточенням «шляхом виховання дітей, заохочення і покарання певних видів поведінки, своїми традиційними описами героїв, героїнь...» [20].

         Як вітчизняними, так і закордонними дослідниками вивчались собливості гендерних стереотипів (Агєєв В.С.,   Баранова, Т.С.,   Бендас, Т.С.,  Берн Ш. Воронцов Д.В.,  Воронина, О.А.,  Каган. В.Е.,  Ким Л., Клецина,  И. С., Кон,  Bem S.,  Mead M. та ін.),  про гендерне уявлення (Здравомыслова, О.М.,  Каган. В.Е., Кон И.С., Bem S. та ін.).

       Таким чином, враховуючи значущість проблеми та недостатність наукових розробок, присвячених вивченню неуспішності учнів у молодшому шкільному віці, було визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження.

       Мета дослідження — виявити вплив гендерних ролей на уявлення про осіб протилежної статті у підлітків.

       Відповідно до висунутої мети були поставлені наступні завдання :

         -на основі аналізу зарубіжних та вітчизняних теоретико-експериментальних досліджень узагальнити сучасні уявлення про гендерні ролі;

         -проаналізувати поняття гендерних стереотипів.

         -виявити як впливає сімя на формування уявлення про осіб протилежної статі.

          -підібрати методики для вивчення впливу гендерних ролей на уявлення про осіб протилежної статі та впливу на вибір майбутнього партнера та провести емпіричне дослідження.

Об'єкт дослідження є уявлення підлітків про майбутнє сімейне життя, майбутнього партнера.

       Предмет дослідження — розбіжності в уявленнях про партнера у чоловіків та жінок.

Основні методи дослідження: опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів» Р. Кеттелла; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча; власно розроблена анкета «Уявлення молоді про майбутнє сімейне життя». Для обробки результатів застосовувались наступні статистичні критерії: t- критерій Стьюдента, критерій кутового перетворення Фішера.

         Практична значущість полягає в тому, що матеріали та результати дослідження можуть бути використані студентами під час підготовки до семінарських занять, що стосуються даної проблематики, а також для при написанні наукових, курсових та дипломних робіт.

        Структура роботи: випускна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 20 джерел. Загальний обсяг роботи - сторінок.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА УЯВЛЕННЯ ОСІБ ПРОТИЛЕЖНОЇ СТАТІ.

       В цьому розділі ми спробуємо дати визначення та характеристику поняттю гендерного стереотипу в контексті різних соціологічних теорій, висвітливши проблеми його формування та становлення як важливого аспекту життєдіяльності людей сучасного суспільства.

1.1. Теоретичні підходи до аналізу гендерних ролей.

      Гендер - одна з базових характеристик особистості, що обумовлюють психологічний і соціальний розвиток людини. Багатокомпонентна структура гендера визначається чотирма групами характеристик, відзначає Д. Майерс [2, с. 257]:

1. біологічна стать,

2. гендерні стереотипи,

3. гендерні норми,

4. гендерна ідентичність.

       Важливою складовою процесу соціалізації є полоролевая соціалізація, що включає в себе процеси формування психологічного статі, психічних статевих відмінностей і статеворольової диференціації. Диференціація діяльності, статусів, прав та обов'язків індивідів в залежності від їх статевої приналежності відноситься до категорії «гендерна роль». Гендерні ролі соціальні, нормативні, виражають певні соціальні очікування, проявляються в поведінці. Гендерні ролі завжди пов'язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості та поведінці. Частина цих норм впроваджується у свідомість через телебачення і популярну літературу, ряд інших ми отримуємо у вигляді настанов батьків або відчуваючи несхвалення з боку суспільства.

Ґендерна соціалізація - процес, за допомогою якого людина навчається моделям поведінки в суспільстві, цінностей, що відповідають поняттям «чоловіче»і «жіноче».

       Процеси гендерної соціалізації розглядаються в контексті різних концептуалізацій, підкреслюють Т.С. Баранова  М.М. Богомолова, В.Н. Павленко. По-перше, в концепціях, розроблених в рамках відомих психологічних орієнтацій (психоаналітична, необихевиористическая, когнивистическая): це теорії соціального навчання, моделювання, статевої типізації та теорія когнітивного розвитку. По-друге, в спеціально розроблених концепції для пояснення механізмів засвоєння статевої ролі дітьми в процесі соціалізації: це такі теорії, як нова психологія статі і теорія гендерної схеми.  Найбільш популярна теорія гендерної схеми С. Бем [3, с. 101].

Гендерна схема - це когнітивна структура, мережа асоціацій, яка функціонує як передбачующа структура.

Основними психологічними механізмами гендерної соціалізації є: процес ідентифікації (психоаналітична теорія), соціальні підкріплення (теорія соціального навчання та статевої типізації), усвідомлення, розуміння статевої соціальної ролі (теорія когнітивного розвитку), соціальні очікування (нова психологія статі), гендерні схеми (теорія гендерної схеми).

       Американський психолог Рут Хартлі виділяє чотири основних способи конструювання дорослими гендерної ролі дитини: соціалізація через маніпуляції, вербальна апеляція, каналізація, демонстрація діяльності.

Поняття гендер як соціальна категорія включає в себе гендерні стереотипи як спрощені, стійкі, емоційно забарвлені образи поведінки і рис характеру чоловіків і жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, міжособистісному спілкуванні, межгрупповом взаємодії.

У сучасному світі в суспільній свідомості гендерні стереотипи розглядаються як «істинні», як якийсь соціальний консенсус, застосовуваний при вирішенні проблем, для яких немає однозначних підтверджень і об'єктивних критеріїв. На думку Ф.Л. Джес, гендерні стереотипи, були «істинними», трансформуються в цінності і формують нормативні образи «істинної» фемининности-маскулінності. Гендерні стереотипи визначають статусні характеристики чоловіків і жінок, закріплюючи домінуюче положення чоловіків і дискримінаційної практики відносно жінок.

      Однією з підстав формування традиційних гендерних ролей виступає розподіл праці за статевою ознакою. Основним критерієм виступає біологічна здатність жінок до дітородіння. У сучасних суспільствах більшість жінок працюють у виробничій сфері не вдома, а чоловік перестав бути тільки «воїном і мисливцем». І тим не менш стереотипи про традиційні гендерні ролі дуже стійкі: від жінок потрібно концентрація на домашній сфері діяльності, а від чоловіків - у сфері суспільної, що не раз підкреслює О.А. Вороніна і Т.А. Клименкова [20, с. 10-20].

      Гендерні ролі-один з видів соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (чи норм) для чоловіків і жінок. Роль соціальної психології визначається як набір норм, що визначають, як мають поводитися люди в даної соціальної позиції.

В даний час не існує єдиної теорії соціальних ролей як такої. Гендерні ролі, їх характеристики, походження і розвиток розглядаються у рамках різних соціологічних, психологічних і биосоциальных теорій. Але наявні дослідження дозволяють зробити висновок про те, що на їх формування та розвиток у людини впливають суспільство і культура, закріплені в них уявлення про зміст і специфіку гендерних ролей. А в ході історичного розвитку суспільства зміст гендерних ролей піддається змінам. Удар по переконанню про те, що чоловіки і жінки від природи створені для виконання певних ролей, завдала Маргарет Мід (M. Mead) у своїй книзі "Стать і темперамент". Її спостереження за життям племен Нової Гвінеї переконливо це спростовують. Спостережувані нею жінки і чоловіки виконували абсолютно різні ролі, іноді прямо протилежні прийнятим для кожної статі стереотипам. Одна з ідей, які декларуються жіночим рухом 70-х років, полягала в тому, що традиційні гендерні ролі стримують особистісний розвиток і реалізацію наявного потенціалу. Вона послужила поштовхом для концепції Сандри Бем (S. Bem) , в основі якої лежить поняття андрогинії, згідно якої будь-яка людина, незалежно від її біологічної статі, може поєднувати в собі традиційно чоловічі і традиційно жіночі якості (такі люди отримали найменування андрогини). І це дозволяє людям менш жорстко дотримуватися статево рольових  норм і вільно переходити від традиційно жіночих занять до традиційно чоловічих і навпаки. Розвиваючи цю ідею, Плек (Pleck) у своїх роботах став говорити про розщеплення, або фрагментарності гендерних ролей. Немає єдиної ролі чоловіка або жінки. Кожна людина виконує ряд різноманітних ролей, наприклад, дружини, матері, студентки, дочки, подруги і т. д. Іноді ці ролі не поєднуються, що веде до ролевому конфлікту. Конфлікт між роллю ділової жінки і роллю матері всім добре відомий. Зараз є дані про те, що виконання багатьох ролей сприяє психологічному благополуччю людини. [3]

      Різноманіття гендерних ролей в різних культурах і в різні епохи свідчить на користь гіпотези про те, що наші гендерні ролі формуються культурою. Згідно теорії Хофстеда (Hofstede), відмінності в гендерних ролях залежать від ступеня гендерної диференціації в культурах або ступеня маскулінності або фемининности тієї чи іншої культури. На підставі крос-культурних досліджень Хофстед показав, що люди маскулінних культур мають більш високу мотивацію досягнення, сенс життя бачать у роботі і здатні багато і напружено працювати. У ряді крос-культурних досліджень встановлено також, що фемінні культури з низькою дистанцією влади (Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція) мають особистісно-орієнтовані сім'ї, які сприяють засвоєнню рівності в гендерних ролях. У той час як культури з високою дистанцією влади і яскраво вираженою маскулинністю (Греція, Японія, Мексика) - мають сім'ї, орієнтовані на жорсткі гендерні рольові позиції. Такі сім'ї сприяють, в кінцевому підсумку, жорсткої диференціації в гендерних ролях. Гендерні ролі залежать не тільки від культури, але і від історичної епохи. В. С. Кон зазначив, що традиційна система диференціації статевих ролей і пов'язаних з ними стереотипів фемининности-маскулінності відрізнялася наступними характерними рисами: жіночі і чоловічі види діяльності та особисті якості відрізнялися дуже різко і здавалися полярними; ці відмінності освячувалися релігією або посиланнями на природу і представлялися непорушними; жіночі і чоловічі функції були не просто взаимодополнительными, але й ієрархічними, жінці відводилася залежна, підлегла роль. Зараз практично у всіх культурах стосовно гендерних ролей відбуваються радикальні зміни, зокрема, і на пострадянському просторі, проте не так швидко, як хотілося І.С. Кон відзначає [6]: «гендерні ролі завжди пов'язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості і поведінці».

      Таким чином, гендерні ролі можна розглядати як зовнішні прояви моделей поведінки і відносин, які дозволяють іншим людям судити про приналежність індивіда до чоловічої або жіночої статі. Іншими словами, це соціальний прояв гендерної ідентичності індивіда.         Однією з підстав формування традиційних гендерних ролей виступає поділ праці за статевою ознакою. Основним критерієм виступає біологічна здатність жінок до дітородіння. У сучасних суспільствах більшість жінок працюють у виробничій сфері не вдома, а чоловік перестав бути лише «воїном і мисливцем». І тим не менш стереотипи про традиційних гендерних ролях дуже стійкі: від жінок вимагається концентрація на домашній сфері діяльності, а від чоловіків - у сфері громадської, що не раз підкреслює О.А. Вороніна і Т.А. Клименкова.

      Гендерні ролі можна вивчати на 3 різних рівнях:

      1.  На макросоціальном мова йде про диференціацію функцій за статевою ознакою і відповідних культурних нормах.

      2. На рівні міжособистісних відносин гендерна роль производна не тільки від загальносоціальних норм і умов, але і від конкретної досліджуваної системи спільної діяльності.

      3. На интраиндивидном рівні інтерналізована гендерна роль - похідна від особливостей конкретної особистості: індивід будує свою поведінку в якості чоловіка або батька з урахуванням. Яким, на його думку, взагалі має бути чоловік, на основі всіх своїх усвідомлених і неусвідомлених установок і життєвого досвіду.

      С.І. Клецкіна підкреслює, що успішність виконання ролі індивідом залежить від ряду факторів:

      1. знання ролі і уявлення про правила і обов'язки, пов'язаних з цією роллю

      2. значимість виконуваної ролі

      3. вміння виконувати цю роль

      4. вміння рефлкесировать свою рольову поведінку.

      Гендерний розвиток та гендерна соціалізація

особистості - це складні і різноманітні процеси, які підкоряються

багатьом закономірностям і на їх шляху виникають багато протиріч,

проблем, дисгармоній. Знання цих закономірностей повинне допомогти

уникненню цих проблем і протиріч розвитку. Це шлях не лише до

гармонійності розвитку гендерної сфери людини, а й до гармонійності

особистості в цілому, до гармонійності її стосунків з особами

протилежної статі і з соціальним світом взагалі.

1.2 Особливості гендерних стереотипів.

      Гендерні стереотипи є невід’ємними атрибутами повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів в соціальному просторі. Варто зазначити, що вони також є важливою складовою і базою соціалізації, адже за умов відсутності вищезгаданих усталених уявлень людині довелося б пізнавати всі речі заново, що, в принципі, неможливо за умов сьогоднішнього суспільного устрою – інформаційного суспільства.

      В.Є. Каган, І.С. Клецина виділяють 3 групи гендерних стереотипів.

      До першої належать стереотипи маскулінності-фемининности. У стереотипному уявленні маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості. Фемінінність, навпаки, розглядається як «пасивно-репродуктивне начало», що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Три типи : маскулінні характеристики протиставляються фемининным, розглядаються як протилежні, взаемодоповнюючі.

      Друга група гендерних стереотипів включає уявлення про розподіл соціальних (сімейних і професійних) ролей між чоловіками і жінками. Для жінок найбільш значущою соціальною роллю є роль домогосподарки, матері. Чоловікам пропонується включеність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім'ї. Найбільш значимими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні ролі.

      Третя група гендерних стереотипів визначається специфікою змісту праці. У відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, охорони здоров'я, торгівлі. Для чоловіків можлива творча і керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

      Гендерні стереотипи виступають генеральними угодами про взаємодію «чоловічого» і «жіночого». Позитивним у дії гендерних стереотипів Дж. Мані і П. Такер  вважають підтримку міжособистісного і міжгрупового взаєморозуміння і співробітництва. Негативний вплив полягає в негативному впливі на самореалізацію чоловіків і жінок, виступ у ролі бар'єра у розвитку індивідуальності, на думку Дж. Майерса.

      Гендерна ідентичність - усвідомлення своєї приналежності до чоловічої або жіночої статі. Це ті компоненти «Я» людини, які переживаються їм на рівні усвідомлення приналежності до якої-небудь групи. Соціальна ідентичність - це результат процесу соціальної ідентифікації, під яким розуміється процес визначення себе через членство в соціальній групі. Вона виконує важливі функції як на груповому, так і на особистісному рівні: саме завдяки цьому процесу суспільство отримує можливість включити індивідів в систему соціальних зв'язків і відносин. А як вважає В.А. Отрут  особистість реалізує базисну потребу групової приналежності, забезпечує захист, можливості самореалізації, оцінки та іншими впливу на групу.

Гендерна ідентичність - усвідомлення своєї приналежності до чоловічої або жіночої статі. [19] Гендерна ідентичність особистості входить у структуру соціальної ідентичності. Статева приналежність це перша категорія, в якій дитина осмислює своє власне «Я». У будь-якому суспільстві від різностатевих дітей чекають різного поведінки і по-різному поводяться з ними, у відповідності з цим в будь-якому суспільстві хлопчики і дівчатка ведуть себе по-різному. З моменту народження на основі особливостей дитині приписується акушерський, або паспортний підлогу. Зазначений підлогу сигналізує, в дусі якої статевої ролі, чоловічої або жіночої, дитина повинна виховуватися.          Гендерна соціалізація дитини починається буквально з моменту народження, коли батьки та інші дорослі, визначивши паспортний стать малюка, починають навчати його гендерній ролі хлопчика або дівчинки.

Первинне уявлення про власну статеву приналежність формується у дитини до півтора року. З віком гендерна ідентичність розвивається, відбувається розширення її обсягу та ускладнення структури. Незворотність статевої приналежності усвідомлюється дітьми 6-7 років, що супроводжується посиленням статевої диференціації поведінки й установок. Гендерна ідентичність дорослої людини являє собою складно-структуроване утворення, що включає, крім усвідомлення власної статевої приналежності, сексуальну орієнтацію, «сексуальні сценарії», гендерні стереотипи і гендерні переваги, вважає І.С. Кон [6, с. 564].

      На думку Ш. Берн більшість соціальних ролей виконується головним чином або чоловіками, або жінками, а більшість людей з самого раннього віку обмежують своє коло спілкування представниками своєї статі. Коли ми ідентифікуємо себе як чоловіка чи жінки і починаємо певною мірою формувати свою самооцінку та ідентичність на гендерній основі. У нас з'являється мотивація для взаємодії головним чином з представниками свого гендеру. Після цього починають виникати різні внутрішньогрупові і внегрупповые процеси, стимулюють подальший поділ і стереотипирование людей на гендерній основі.

             Отже, враховуючи все вище зазначене, можемо зробити висновки, що гендерний стереотип – це стандартизоване уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Тобто, за усталеними уявленнями, чоловік повинен бути сильним, мужнім, холоднокровним, активним та результативним, а жінка – лагідною, покірною, турботливою, емоційною та балакучою. В рамках проекту «Вплив соціальних факторів на розуміння гендерних ролей», з метою виявлення думок про чоловічих і жіночих ролях у 2002 році було проведено групове інтерв'ю. [15]

Його учасники - жителі Ташкента і Фергани, обох статей, різного віку і різного рівня освіти. На запитання «Які асоціації виникають у вас зі словами «чоловік» і «жінка»?» Були отримані такі відповіді.

Слово «жінка» найчастіше пов'язувалося з будинком, материнством, домогосподарством, вихованням дітей і т.д. Поняття ж «чоловік» в більшості випадків асоціювалося з функціями опори сім'ї та фінансового джерела, ролями батька, воїна і захисника і т.п.

       Наведений приклад демонструє прояв так званих гендерних стереотипів, що відносяться до різного сприйняття і оцінки якостей і властивостей людей на основі їх приналежності до певної статі.Оцінка ролі гендерного стереотипу має подвійний характер. З одного боку, гендерні стереотипи призводять до викривлення та спрощення соціального середовища, заважають його адекватній оцінці, обмежують поведінку особи низкою гендерних ролей та очікувань. З іншого боку, варто зважати на конструктивні вияви гендерного стереотипу, які полягають у впорядкуванні та систематизації інформації про нову реальність та суб’єктів цієї реальності у суспільстві, що трансформується. Без наявності у індивідів низки стереотипних уявлень їм довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, явище, а це б значно уповільнило суспільні перетворення та процес набуття нового досвіду.

РОЗДІЛ 2.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО МАЙБУТНЬОГО ПАРТНЕРА

2.1. Основні методи дослідження

Для визначення факторів, що впливають на формування уявлень підлітків про своє майбутнє життя ми вирішили проводити діагностичні процедури, що дозволяють визначити рівень виразності особистісних якостей, характеристик, що обумовлюють характер соціальних взаємодій з іншими людьми, цінностей.

У нашому дослідженні приймали участь 18 учнів школи № 28 м. Херсона. Середній вік досліджуваних 16 - 17 років. За статевою ознакою розподіл був наступний - 55,5% дівчат (10 осіб) та 44,5% хлопців (8 осіб).

Для визначення ступеня виразності особистісних якостей ми застосували опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів» Р. Кеттелла. Особливості організації соціальних взаємодій підлітків ми вивчали за допомогою методики міжособистісних відносин Лірі.  Ціннісний аспект особистісної спрямованості був досліджений за методикою «Ціннісні орієнтації» Рокіча. Уявлення підлітків про своє майбутнє подружнє життя ми виявляли за допомогою власно розробленої анкети «Уявлення молоді про майбутнє сімейне життя».

1. Опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів»  (16-PF) Р. Кеттелла.

Адаптувався з 1972 року в дослідницькій групі Э.С.Чугунової на кафедрі соціальної психології БРЕШУ (Ленінградський Державний Університет) під керівництвом І.М. Палея співробітниками А.Н.Капустіній, Л.В.Мургулец і Н.Г. Чумаковой. (Питання до опитувальника представлені у додаток А)

Основні шкали за опитувальником:

1. Фактор А: «Замкнутість - відкритість» 0-12 балів.

Низькі значення за шкалою - людина характеризується не товариськістю, замкнутістю, деякою ригідністю. Вона скептично настроєна до оточуючих.

При високих оцінках людина відкрита і доброзичлива, товариський і дружелюбний. Віна охоче працює з людьми, активна в усуненні конфліктів.

 2.  Фактор В «Інтелект» 0-12 балів.

При низьких оцінках людині властиві ригідність мислення.

При високий оцінках, спостерігається абстрактність мислення, кмітливість і швидка навченість.

  1.  Фактор С «Емоційна нестійкість - стійкість» 0-12балів.

При низьких оцінках людина характеризується вираженою  низькою толерантністю стосовно фрустрації, іпохондрії.

При високий оцінках, спостерігається витриманість, працьовитість, емоційна зрілість, реалістичне настрій.

  1.  Фактор Е «Підпорядкованість - домінантність» 0-12 балів.

При низьких оцінках людина сором’язлива, здатна уступати, завжди бере провину на себе, непокоїться про свої помилки. Йому властива тактичність, покірність.

Високі значення за шкалою свідчать про самостійність, незалежність, наполегливість, упертість, напористість, норовливість, іноді конфліктність, агресивність, відмову від визнання зовнішньої влади, схильність до авторитарного поводження, бунтарство.

  1.  Фактор F: «Стриманість - експресивність»  0-12 балів.

При низьких оцінках людина характеризується розсудливістю,  мовчазливістю; вона непокоїться про майбутнє,  очікує невдачі.

Високі значення за шкалою характеризують життєрадісність,   імпульсивність, захопленість, безтурботність, безрозсудність у виборі партнерів по спілкуванню, емоційна значимість соціальних контактів,  експресивність, експансивність, емоційна яскравість у відносинах між людьми, динамічність спілкування, що припускає емоційне лідерство в групах.

  1.  Фактор G: «Низька нормативність поводження – висока  нормативність поводження»  0-12 балів.

Низькі значення - схильність до мінливості, схильність впливу почуттів. Неорганізованість, безвідповідальність, імпульсивність, відсутність згоди із загальноприйнятими моральними правилами й стандартами, гнучкість стосовно соціальних норм, воля від їхнього впливу, іноді безпринципність і схильність до асоціального поводження.

При високих оцінках людина стійка в поставленні мети, відповідальна, організована.

  1.  Фактор Н: «Боязкість - сміливість»  0-12 балів.

Боязкість, сором'язливість, емоційна стриманість, обережність, соціальна пасивність, делікатність, уважність до інших, підвищена чутливість до погрози, перевага індивідуального стилю діяльності й спілкування в малій групі – характеристика особистості, що отримала низькі значення за шкалою.

При високий оцінках людині властива активність, готовність мати справу з незнайомими обставинами та людьми. Вона здатна до ризику, тримається вільно.

8.  Фактор I: «Твердість – чутливість».  

При низьких оцінках: мужність, самовпевненість, практичність, суворість, черствість по відношенню до оточуючих.

6-12 балів (для чоловіків), 7-12 балів (для жінок) - чутливість, вразливість, багатство емоційних переживань, схильність до романтизму, художнє сприйняття миру, розвинені естетичні інтереси, артистичність, жіночність, схильність до емпатії, спів відчуттю, співпереживанню й розумінню інших людей, витончена емоціональність жінок.

9. Фактор L: «Довірливість - підозрілість».

При низьких оцінках людина характеризується відвертістю, добрими намірами стосовно інших, терпимістю до погляді та думок інших.

Високі значення за шкалою - характеризують обережність, егоцентричність, сторожкість стосовно людей; схильність до ревнощів, прагнення перекласти відповідальність за помилки на оточуючих, дратівливість. Іноді автономність, самостійність і незалежність у соціальному поводженні.

10. Фактор М: «Практичність - мрійність».

При низьких оцінках людина характеризується як практична, добросовісна. Вона орієнтується на теперішню реальність і слідує загальноприйнятим нормам, їй властива стриманість.

Високі значення - багата уява, поглинена своїми ідеями, внутрішніми ілюзіями («витає в хмарах»), легкість відмови від практичних суджень.

11. Фактор N: «Прямолінійність - дипломатичність».

Низькі значення за шкалою характеризують - відвертість, простота, наївність, прямолінійність, безтактність, природність, безпосередність, емоційність, недисциплінованість, невміння аналізувати мотиви партнера, відсутність проникливості, простота смаків.

При високих оцінках людина характеризується проникливістю, розумним та сентиментальним підходом до оточуючих.

12. Фактор О «Упевненість у собі - тривожність» 0-12 балів.

Безтурботність, самовпевненість, життєрадісність, упевненість у собі й у своїх силах, безтурботність, не боязкість, холоднокровність, спокій, відсутність каяття й почуття провини – характеристика низьких значень за шкалою.

При високих оцінках людині властиві тривожність, депресивність, вразливість.  

13. Фактор Q1: «Консерватизм - радикалізм».

0-6 балів - консервативність, стійкість стосовно традицій, сумнів у відношенні до нових ідей і принципів, схильність до моралізації й моралей, опір змінам, вузькість інтелектуальних інтересів, орієнтація на конкретну реальну діяльність.

При високих оцінках людина критично настроєна, має аналітичний склад розуму, завжди хоче бути в усьому проінформована. Схильна до експериментів. Не довіряє авторитетам.

14. Фактор Q2 «Конфорнізм - нонкконфорнізм» 0-12 балів.

При низьких оцінках людина залежна від групи, звертає увагу на суспільну думку, без ініціативна.

При високих оцінках людина незалежна, сама приймає рішення й сама діє, однак вона не завжди домінантна.

15. Фактор Q3 «Низький самоконтроль – високий самоконтроль».

При низьких оцінках спостерігається недисциплінованість, внутрішня  конфліктність подань про себе.

При високих   оцінках - розвитий самоконтроль, точність виконання соціальних вимог, добре контролює свої емоції й поведінку.

16. Фактор Q4  «Розслабленість - напруженість».

При низьких оцінках людині властиві розслабленість, млявість, спокій, низька мотивація.

Висока оцінка свідчить про напруженість, наявність порушення й занепокоєння.

17. Фактор MD «Адекватність самооцінки». Чим вище оцінка  цього фактора тим більшою мірою людині властиво завищувати свої можливості й переоцінювати себе.

2. Методика “Ціннісні Орієнтації”  М. Рокіча. 

Дана методика є тестом особистості, що спрямований на вивчення ціннісну – мотиваційну сферу людини. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості й становить основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції й "філософії життя". Основні категорії аналізу даної методики представлені у Додатку Б.

3. Анкета «Уявлення молоді про майбутнє сімейне життя».

Для виявлення  уявлень підлітків про майбутнє подружнє життя, нами була розроблена анкета. Вона містила 20 питань, переважно напівзакритого типу. Будова анкети відповідала структурі методу опитування. Для оптимізації опитування з погляду підвищення вірогідності отриманої інформації варто дотримуватися трьох основних фаз: адаптація; досягнення поставленої мети; зняття напруги. (анкету дивись у додаток № 4, таблиця № 6).

Для забезпечення підготовки респондентів до опитування, формування у них мотивації правдиво відповідати на питання мною було підготовлено вступне звертання, що розкривало тему, мету дослідження та правила заповнення анкети.

«Я, студентка психологічного факультету, запрошую Вас взяти участь у дослідженні, що проводиться  з метою з'ясування ступеня уявлення молоді про майбутнє подружнє життя. Питання анкети призначені для з'ясування загального відношення до того як підлітки відносяться до протилежного полу, їх відносини до майбутнього будування родини, з’ясовується чи були в них тривалі стосунки.

Уважно прочитайте питання й варіанти відповідей, які наведені. Виберіть той варіант, з яким Ви найбільш згодні, відзначте його в анкеті будь-якою умовною позначкою (галочкою, плюсом, хрестиком). Ви можете запропонувати свій варіант відповіді на ті питання, які містять «ваш варіант». Якщо питання не має варіанти відповіді, напишіть власну відповідь у відведенім місці.

Заздалегідь дякую за співробітництво й розуміння».

За змістом питання анкети відображають 4 аспекти.

  1.  Загальне відношення до будування родини.
  2.  Відношення до появи дитини.
  3.  Відношення до конфліктних ситуацій у родині.
  4.  Відношення до того хто повинен бути главою у родині .

2.2. Психологічні особливості підлітків 14-16 років

Опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів»  (16-PF) Р. Кеттелла ми проводили з метою виявлення: уміння учнів спілкуватися у малих групах, емоційну стійкість, уміння самостійно приймати рішення, упевненість у собі, індивідуально - психологічні відмінності особистості.

У таблиці 2.1 ми представили відсотковий розподіл хлопців та дівчат з високим рівнем виразності особистісної характеристики.

Таблиця 2.1

Відсотковий розподіл за статевою ознакою результатів, що віднесені до високого рівня виразності особистісної якості

Фактор

Назва фактору

Загальний відсоток по групі

Відсоток дівчат

Відсоток хлопців

1

А

Замкнутість - відкритість

55,5

50,0

87,5

2

С

Емоційна нестійкість - стійкість

55,5

50,0

62,5

4

E

Підпорядкованість - домінантність

44,5

50,0

37,5

5

F

Стриманість - експресивність

44,5

50,0

37,5

7

H

Боязкість - сміливість

61,1

40,0

87,5

11

N

Прямолінійність - дипломатичність

66,7

70,0

62,5

13

Q1

Консерватизм - радикалізм

50,0

40,0

62,5

14

Q2

Конфорнізм - нонкконфорнізм

38,9

60,0

12,5

15

Q3

Низький самоконтроль – високий самоконтроль

44,5

30,0

62,5

17

MD

Адекватність самооцінки

50,0

50,0

50,0

Аналізуючи отримані дані, ми можемо встановити, що за фактором Е були отримані високі значення, що знайшло вираження у високому середньому значені по групі – 6,0 балів. 44,5% досліджуваних мають високо виразний полюс «домінантності»,  отже ці підлітки незалежні у своєму поводженні, самовпевнені, вони схильні вважати, що вони закон для себе й інших.

Високі значення за фактором Q1 отримали 50% підлітків, що брали участь у дослідженні. Важливо визначити, що відсоток хлопців (62,5%), у яких високо виразним є полюс «радикалізму» дещо вищий ніж у дівчат  (40%). Даний полюс характеризується такими ознаками, як: наявність інтелектуальних інтересів, прагнення бути добре інформованими, відкритість нової інформації.

Високе середнє значення ми отримали і за фактором А (5,8 балів). У 55,5% підлітків виявлений високий рівень особистісних значень за шкалою «замкнутість - відкритість». Діти, що мають високі значення за фактором А, а серед них 50% опитаних дівчат та 87,5% - хлопців, мають   високу відкритість та доброзичливість у спілкуванні з іншими; їм властива природність і невимушеність у поводженні; вони охоче працюють із людьми, активні в усуненні конфліктів. Ми отримали значущі розбіжності при порівнянні відсотків хлопців та дівчат з високим рівнем за цим фактором за критерієм кутового перетворення Фішера (φ= ; р≤0,05). Отже ми можемо стверджувати, що у підлітковому віці хлопці більш розкуто поводяться ніж дівчата, мають більш виражену спрямованість на спілкування.

У 50% опитаних можна констатувати дещо підвищений рівень самооцінки (за фактором MD), що виражається  у схильності завищувати свої можливості й переоцінювати себе; ставити занадто високі рівні домагання.

Високі значення за фактором N виявили майже 67% підлітків, що свідчить про те, що у стосунках з іншими вони мають схильність проявляти високу ощадливість, проникливість, чутливість.

Соціальна сміливість, активність, схильність до ризику, тенденція до змін властиві 61% підлітків, які отримали високі значення за фактором Н «боязкість - сміливість». Важливо означити, що ми отримали значущі розбіжності за цим фактором при порівнянні відсоткової долі дівчат (40,0%) та хлопців (87,5%) з високими значеннями за критерієм Фішера (φ= ; р≤0,05). Отже ми можемо стверджувати, що у підлітковому періоді хлопці більше виявляють соціальну сміливість у різних її аспектах.

За фактор M більшість досліджуваних (61,1%) отримали середні значення,  що говорить про їх практичність у різноманітних ситуаціях, що вони орієнтуються на зовнішню реальність і додержуються загальноприйнятих норм. 4 дівчинки (40%), що показали високі результати, мають, на нашу думку, схильність до розвиненої уяви, тенденцію «уходити у фантазії» у стресових ситуаціях.

55,5% підлітків виявили високі значення за фактором С, що відповідає полюсу «емоційна стійкість», а отже їм властиві витриманість, працездатність, емоційна зрілість.

За фактором  F 44,5% підлітків мають високий рівень результатів, їм притаманні такі ознаки як:  життєрадісність, безтурботність. Вони експансивні, щирі  у відносинах з іншими людьми. Емоційно динамічні.

Майже 83% опитаних мають низькі значення за фактором L, що відповідає полюсу  «висока довірливість». Довірливим  людям притаманні   щирість, відвертість, доброзичливість у стосунках з іншими людьми, вони більш терпимі, легко знаходять «спільну мову» із іншими людьми.

Стосовно 44,5% підлітків 14-16 років групи, яку ми досліджували, можна припустити, що вони мають сформовану систему саморегуляції та самоконтролю, оскільки вони отримали високий рівень результатів за фактором Q3. Самопізнання та формування системи саморегуляції своєї поведінки – важливі здобутки підліткового періоду. Підлітки, що мають високі значення за фактором «низький самоконтроль – високий самоконтроль», відрізняються цілеспрямованістю, зниженою імпульсивністю та підвищеною  інтегрованістю особистості.

Лише три учня з групи, що відповідає 16,6%, отримали середній рівень результатів за фактором В («інтелект, абстрактне мислення»). Це достатньо низький показник, який показує у значної більшості підлітків цієї групи не сформовані навички розв’язання абстрактних задач, аналізу та оцінки ситуації, формування припущень та перевірки правильності отриманого рішення; нерозвинені розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та ін.).

Високий відсоток підлітків, а саме 72,2%, отримали низькі значення за фактором O («упевненість у собі – тривожність»), отже їх можна охарактеризувати як спокійних, самовпевнених.

За фактором «конформізм - нонконформізм» (Q2) ми отримали високі значення у 44,5% досліджуваних, при чому більшість серед них є дівчата. Порівняння відсоткових доль хлопців (12,6%) та дівчат (60%) за критерієм Фішера (φ=  ; р≤0,05) дозволило встановити, що серед дівчат підліткового віку частіше зустрічається сформована тенденція до нонконформізму, до прийняття самостійних рішень, до незалежності від групових установок та думок.

Більшість підлітків, майже 89%, мають середні значення за фактором Q4, а отже їх властиві  розслабленість, психічний спокій, відсутність надмірної напруги.

Підбиваючи підсумки можна зробити наступні висновки, що більшість учнів уміють спілкуватися у малих групах, емоційно стійки, упевнені у собі, відповідальні, уміють контролювати свої емоційні стани.

Середні значення, що були отримані на досліджуваній вибірці, ми представили у таблиці 2.2. У таблиці відображені значення за 17 показниками методики.

Для визначення домінуючих факторів ми використали t- критерій Стьюдента, який дозволяє перевіряти припущення про схожість – несхожість середніх значень за різними показниками.

Ми отримали значущі розбіжності між чотирма парами досліджуваних якостей, які відображені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2

Середні значення за показниками опитувальника «Шістнадцять особистісних факторів»  Р. Кеттелла

Фактор

Назва фактору

Середнє значення

Стандартне відхилення

1

А

Замкнутість - відкритість

5,8

4,3

2

В

Інтелект

3,4

1,7

3

С

Емоційна нестійкість - стійкість

4,7

3,6

4

E

Підпорядкованість - домінантність

6,0

3,2

5

F

Стриманість - експресивність

4,7

2,9

6

G

Низька нормативність поводження – висока нормативність поводження

5,2

2,4

7

H

Боязкість - сміливість

5,7

2,7

8

I

Твердість – чутливість

4,5

2,8

9

L

Довірливість - підозрілість

4,5

2,0

10

M

Практичність - мрійність

4,8

2,1

11

N

Прямолінійність - дипломатичність

5,1

2,1

12

O

Упевненість у собі - тривожність

4,0

3,1

13

Q1

Консерватизм - радикалізм

6,0

3,1

14

Q2

Конфорнізм - нонкконфорнізм

4,0

2,1

15

Q3

Низький самоконтроль – високий самоконтроль

4,3

2,9

16

Q4

Розслабленість - напруженість

3,4

1,5

17

MD

Адекватність самооцінки

5,5

2,8

Таким чином, ми можемо стверджувати, що рівень розвиненості особистісної якості, що відображена у факторі Е опитувальника Р. Кеттелла («підпорядкованість – домінантність») значно переважає ступень виразності таких якостей як рівень розвитку абстрактного мислення, нонконформізму (незалежності у прийнятті рішення), підозрілості (обережності, егоцентричності, автономності та, певною мірою, самостійності) та психічної напруженості (спрямованість на досягнення певного результату, мети, на здолання перешкод та ін.).

Таблиця 2.3

Значущі розбіжності між рівнем виразності особистісних якостей за опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів» Р.Кеттелла

Фактор

Назва фактору

Фактор

Назва фактору

Емпіричне значення критерію Стьюдента

Рівень помил-

ки

В

Інтелект

Е

Підпорядкованість - домінантність

2,95

0,01

L

Довірливість - підозрілість

Е

Підпорядкованість - домінантність

2,64

0,01

Q2

Конфорнізм - нонкконфорнізм

Е

Підпорядкованість - домінантність

2,38

0,01

Q4

Розслабленість - напруженість

Е

Підпорядкованість - домінантність

3,37

0,001

Таким чином, ми можемо стверджувати, що у підлітковому віці найбільш розвиненою є спрямованість на домінування, на відстоювання власної думки, на прояви самостійності та незалежності у стосунках з іншими та поведінці, наполегливості та напористості у діях, що відповідають цілям та інтересам. Значно більш низький рівень розвиненості мають інтелектуальні здібності, соціальна сторожкість, нонконформізм.

За методикою «Ціннісні орієнтації» Рокіча ми досліджували особливості сформованості системи життєвих цінностей у підлітків. Результати обробки даних представлені в таблиці 2.4.

За даними дослідження можна зробити наступні висновки. Ведучі  позиції в загальній системі цінностей-цілей в основному займають індивідуальні цінності такі як здоров'я (1,3 –середній ранг),  любов (6,0), матеріально забезпечене життя (8,6), активне діяльне життя (4,5), упевненість у собі (9,9), а також конкретні життєві цінності.

Таблиця 2.4

Результати ранжирування підлітками термінальних та інструментальних цінностей

Термінальні цінності

Середній

ранг

Стандар.

відхилення

Інструментальні

цінності

Середній

ранг

Стандар.

відхилення

1

активне діяльне життя

4,6

3,9

акуратність

8,4

4,7

2

життєва мудрість

9,1

4,1

уміння тримати в порядку речі

7,5

3,1

3

здоров'я

1,3

0,6

вихованість

7,4

5,0

4

цікава робота;

5,6

3,9

високі запити

8,1

5,4

5

краса природи й мистецтва

15,0

4,2

життєрадісність

8,8

3,8

6

любов

6,0

3,0

ретельність

4,1

4,7

7

матеріально забезпечене життя

8,6

6,2

незалежність

10,0

4,9

8

наявність гарних і вірних друзів;

9,3

3,2

непримиренність до недоліків

9,8

5,3

9

суспільне визнання

12,0

4,4

освіченість

7,8

4,6

10

пізнання

12,0

2,6

відповідальність

7,9

5,6

11

продуктивне життя

9,5

4,0

раціоналізм

13,0

2,9

12

розвиток

9,4

4,6

самоконтроль

6,4

3,8

13

розваги

10,0

5,4

сміливість у відстоюваннях своєї думки

6,9

3,9

14

воля

10,0

3,3

тверда воля

14,0

3,2

15

щасливе сімейне життя;

8,3

4,7

терпимість

14,0

2,7

16

щастя інших

15,0

2,8

широта поглядів

11,0

4,9

17

творчість

14,0

2,2

чесність

11,0

5,4

18

упевненість у собі

9,9

4,9

ефективність у справах

15,0

4,2

У нижній частині ієрархії, досліджуваної групи розташувалися пасивні цінності: краса природи й мистецтва (15,0), цінності міжособистісного відношення - щастя інших (15,0), абстрактні цінності - творчість (14,0), пізнання (12,0), індивідуальні цінності -  розваги (10,0).

Отже, найбільш значимі в системі термінальних цінностей цінності особистого життя: здоров'я (як стандартна, розповсюджена цінність, що передається з покоління в покоління), любов, щасливе сімейне життя, а також цінності індивідуалізації: матеріально забезпечене життя, упевненість у собі, активне діяльне життя.

Провідні позиції  в ієрархії інструментальних цінностей належать наступним цінностям: ретельність, освіченість, вихованість, відповідальність, життєрадісність, незалежність, чесність. Низькі позиції значимості властиві таким цінностям, як, непримиренність до недоліків у собі й інших, високі запити, чуйність, сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів, ретельність, ефективність у справах.

Провідні позиції  в ієрархії інструментальних цінностей утворять чотири блоки цінностей:

  1.  етичні цінності: вихованість (7,5), життєрадісність (8,6);
  2.  цінності професійного самовизначення: відповідальність (7,8);
  3.  індивідуальні цінності: незалежність (4,1);
  4.   інтелектуальні цінності: освіченість (9,8).

На рівні нормативних ідеалів (на рівні переконань) для групи найбільш значимими є цінності досягнення, самостійність, безпека. На рівні індивідуальних пріоритетів (конкретні вчинки) найбільш значимими є такі цінності, як самостійність, досягнення, гедонізм (насолода або почуттєве задоволення). Найменшою значимістю на рівні нормативних ідеалів володіють такі цінності, як традиції, універсалізм. На рівні індивідуальних пріоритетів найменшою значимістю володіють такі цінності, як традиції, влада.

Для виявлення  уявлень підлітків про майбутнє подружнє життя, нами була розроблена анкета «Уявлення молоді про майбутнє сімейне життя».

Вона містила 20 питань, переважно напівзакритого типу. За змістом питання анкети відображають 4 аспекти.

  1.  Загальне відношення до будування родини.
  2.  Відношення до появи дитини.
  3.  Відношення до конфліктних ситуацій у родині.
  4.  Відношення до проблеми верховенства у родині.

Два питання анкети (№ 15, 16) мали метою визначити риси характеру майбутнього партнера, які схвалюються та не підтримуються підлітками.

Найбільш важливими для аналізу для нас були наступні показники, які відображали:

  1.  відношення підлітка до раннього подружжя  (питання №1, 3);
  2.  поява дитини та вплив її на їхнє подружнє життя (2,10,14);
  3.  виявлення конфліктів у теперішній родині учня (питання № 4);
  4.  характеристика майбутнього обранця  (питання № 15);
  5.   уявлення про тривалість стосунків (питання № 6);

За результатами анкети можна зробити такі висновки: 94,4% підлітків планують одружитися с 20-25 років, 5,6% після 30 років.

На питання - яка з причин може спонукати досліджуваних на раннє подружжя - 50% учнів відповіли, що це велике почуття, 33,3% не планована вагітність, 11,1% погані стосунки з батьками, 5,5%  матеріальне забезпечення.

83,3% досліджуваних вважають, що в подружі  повинно бути рівноправність у відношеннях, 16,6% вважають, що чоловік повинен домінувати.

Значна більшість (94,4%) підлітків вважає, що сімейне життя зміцнює подібність інтересів, і лише 5,6% вважають, що це повинна бути матеріальна забезпеченість.

Приблизно половина опитаних (55,5%) відповіли, що після одруження не будуть жити зі своїми батьками, 44,6% відповіли, що у разі необхідності залишаться жити разом батьками (що, на нашу думку є більш гнучкою установкою).  

На питання: «Що для Вас найбільш важливо у стосунках з хлопцем/дівчиною?» 66,6% підлітків відповіли, що перш за все повинні кохати їх, а вже потім вони, 33,3% відповіли, що повинно бути взаємність у почуттях, порозуміння.

На питання якими якостями характеру повинен володіти ваш обранець(ця) 25% підлітків обрали ніжність, 27% - відповідальність, 20% - доброта, 17% - жіночність, 11% - інтелект. Та навпаки, обираючи недоліки, якими не повинен володіти обранець: 44% досліджуваних обрали жадібність, 20% - агресивність, 15% - ревнощі, 10% - м’якість, 11% - податливість.

Більшість підлітків (66,6%) на питання: «Чому, на Ваш погляд, молоді люди часто живуть у цивільному шлюбі?» відповіли, що вони мають звикнути один до одного, а вже потім приймати таке важливе рішення як одружитися; 33,3% відповіли, що це нікого ні до чого не зобов’язує.

На питання: «Коли ви плануєте народити дитину?»  44,4% опитаних відповіли, що планують цю подію через кілька років після одруження, такий же процент – зовсім не планує цього: «коли дитина народиться тоді і буде»,  і лише 11,1%  планує народити дитину одразу після весілля. Більшість досліджуваних (66,6%) вважають, що після того як у них з’явиться дитина в їхньому житті нічого не зміниться (достатньо інфантильна позиція), 33,3% вважають, що дитина ще більш поєднає подружжя. Ніхто із опитаних не говорить про труднощі, виникнення конфліктів, що пов’язані із вихованням дитини, новим розподілом обов’язків. Отже ми можемо припустити, що у підлітків ще не сформовані реалістичні уявлення про сімейне життя, особливо того періоду,  який пов’язаний з народженням дитини.

Більшість опитаних підлітків - 61,2% - вважають, що у родині повинно бути дві дитини, 38,8% планує народити тільки одну дитину.

Аналізуючи питання, чи є прикладом для Вас ваша теперішня родина (батьківська), ми встановили, що 50% підлітків згодні відновити у своїх сімейних стосунках деякі моменти, що були присутні у взаєминах їх батьків, 44,4% - зовсім не хочуть орієнтуватися на свою родину при формуванні своїх стосунків, і лише 5,5% позитивно оцінюють відношення у родині батьків, вважають, що вони могуть бути прикладом для формування своєї родини.

За оцінкою половини підлітків (50%), що брали участь у дослідженні, конфлікти у їх родині трапляються приблизно кілька раз у місяць. 16,6% підлітків відповіли, що сварки відбуваються приблизно один раз в півроку, і лише 22,2% відповіли, що їх батьки сваряться приблизно два рази на тиждень.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки дослідженню, можна зробити наступні висновки.

Проведене дослідження, дає нам зробити наступні висновки, що більшість учнів уміють спілкуватися у малих групах, емоційно стійки, упевнені у собі, відповідальні, уміють контролювати свої емоційні стани.

 

1. Агєєв В.С. Психологічні та соціальні функції статеворольових стереотипів / В.С Агєєв / / Питання психології -1987. - № 2.- С. 85-90

2. Алешина, Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Е. Алешина - М.: НФ Класс, 2002. - 208 с.

3. Андреева Г. М., Богомолова Н. Н., Петровская Л. А. Зарубежная социальная психология XX столетия: Теоретические подходы: Учебное пособие для вузов. — М.: Аспект Пресс, 2001. — 288 с.

4. Баранова, Т.С. Теоретические модели социальной идентификации личности / Т.С. Баранова– М.: Изд-во Ин-та социологии РАН, 1999. – 352 с.

5. Бендас, Т.С. Гендерная психология. Учебное пособие Т.С. Бендас– СПб.: Питер, 2006. – 431 с.

6. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн – СПб.: Прайм–ЕВРОЗНАК, 2001. – 480 с.

7. Воронцов Д.В. Что такое гендер / Д.В. Воронцов //Практикум по гендерной психологии/Под ред. И.С. Клециной.-СПб.: Питер, 2003.-479 с.

8. Воронина, О.А. Основы гендерной теории и методологии / О.А. Воронина,– М.: МЦГИ – МВШСЭН, 2001. – 416 с.

9. Здравомыслова, О.М. Общество сквозь призму гендерных представлений- М., 1999. – 345 с.

10. Каган. В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образа «Я» у подростков / Каган В.Е. – М., 1989. - с. 53–62.

11. Ким Л. Гендерные стереотипы / / Исследовательский проект «Влияние социальных факторов на понимание гендерных ролей». Программа Центрально-Азиатские Инициативы Исследований. Ташкент, 2002.

12. Клецина, И. С. Самореализация личности и половые стереотипы / И. С. Клецина // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А. А. Крылова, Л. А. Коростылевой. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1998. — Вып. 2. – C. 56-71

13. Кон И.С. Мужские исследования: меняющийся мужчина в изменяющемся мире. Ч. 1: Учебное пособие / И.С. Кон/ Под ред. И.А. Жеребкиной. – Харьков: ХЦГИ – СПб.: Алетейя, 2001. –765 с.

14. Кон И.С. Введение в сексологию. Курс лекций. Учебное пособие для вузов. — М.: Олимп, Инфра-М, 1999. — 288 с.

15. Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А. Денисовой. – М.: Информация – ХХІ век, 2002. – 256 с.

16. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс – СПб.: Питер, 1998. – 648 с.

17. Шульц Д.П., Шульц С.Э.  История современной психологии.- СПб.: Изд-во Евразия, 2002. – 532 с.

18. Bem S. The measurement of psychological androgyny / S. Bem  // Journal of Consulting and Clinical Psychology - 1974.-Vo 42. - Р. 165-172.

19. Hofstede G. Culture's consequences: international differences in work-related values / G. Hofstede/ Beverly Hills, - 1984. – 436 p.

20. Mead M. Sex and temperament in three primitive societies / M. Mead /New York. Morrow, -1935. - 407 p.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46137. Связь самооценки школьника с его статусным положением в системе межличностных отношений 1.79 MB
  Понятие самооценки. Развитие самооценки в онтогенезе. Роль самооценки в развитии межличностных отношений. Общая характеристика методик определения самооценки личности.
46138. Определение, структура и виды перевода 63 KB
  В процессе перевода происходит не просто замена одного языка другим в нем сталкиваются различные культуры разные личности разные склады мышления разные литературы разные эпохи разные уровни развития разные традиции и установки. Точный перевод уже по определению невозможен потому что разные языки отличаются как по грамматическому строю так и по простому количеству слов не говоря уже о различии культур что тоже может иметь влияние на способ и результат перевода. Предпосылки появления теории перевода Основы научной теории перевода...
46139. Математика народов Средней Азии, Ближнего и Среднего Востока 279.86 KB
  Теория отношений и действительные числа. Арабские купцы часто записывали числа словами. Дроби записывали на индийский манер: знаменатель над числителем а целую часть числа писали над числителем. Александрийские астрономы применяли смешанную десятичную – шестидесятиричную систему: целые числа в том числе числители дробей они писали по десятичной системе.
46140. Нравственное воспитание в условиях формирования учебной деятельности 478.97 KB
  Психологопедагогические основы нравственного воспитания младших школьников в учебной деятельности.1 Состояние исследования нравственного воспитания младших школьников.2 Возможности нравственного воспитания в учебной деятельности. Действительно проблема нравственного воспитания детей постоянно находится в центре внимания общества.
46141. Электромеханические приводы в металлургическом машиностроении 5.88 MB
  Толщина корочки слитка заготовки под кристаллизатором Сечение заготовки Длина заготовки подаваемой на прокат Скорость перехода заготовки в первую клеть прокатного стана
46142. Математика Древнего Египта 237.31 KB
  Действие над натуральными числами и дробями. Красные числа. При записи числа иероглифы единицы десятка сотни и т. Кроме обозначений целых чисел египтяне имели также специальные обозначения для дробей вида и дроби ; дроби обозначались специальными иероглифами а основные дроби вида обозначались знаком числа n над которым ставился знак рот “частьâ€: .
46143. Позакласна робота з математики у молодших класах 464.02 KB
  В позакласній роботі з математики з молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагає розвитку окремих операцій на мислення або засвоєнню рахівних прийомів, навиків в швидкості рахунку та інше. Цілеспрямоване включення гри в той чи інший вид позакласної роботи підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого вивчення
46144. ПРОГРАММИРОВАНИЕ. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ 543 KB
  Другой пример алгоритма – поиск минимального числа х в последовательности из n чисел 12 . Процесс продолжается до тех пор пока не будут просмотрены все n чисел. ниже диапазон представления чисел в машине. Для представления команд в виде чисел необходимо иметь две кодирующие таблицы.
46145. Компьютерные информационные технологии в финансовом менеджменте 50.45 KB
  Информатизация – это интенсивный процесс производства получения и использования информации в целях управления предприятием бизнеспроцессом и другими структурами. ИТ – процессы преобразования переработки и передачи информации для получения нужного результата. Это требует в условиях возрастающих объемах информации перехода к работе со знаниями интеллектуализация. База данных – взаимосвязанная совокупность файлов обеспечивающая эффективность работы с большими объемами информации.