87293

Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Лекция

Педагогика и дидактика

Ознайомити студентів з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей з особливими потребами основними поняттями корекційної педагогіки і соціальної психології. Форми освіти дітей з особливими потребами інституціалізація інтеграція інклюзія.

Украинкский

2015-04-18

63.5 KB

23 чел.

Лекція 1

Тема. Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Мета. Ознайомити студентів з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей з особливими потребами, основними поняттями корекційної педагогіки і соціальної психології.

План

Поняття „діти з вадами психофізичного розвитку”.

Форми  освіти дітей з особливими потребами (інституціалізація, інтеграція, інклюзія).

Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти.

Предмет і завдання корекційної педагогіки. Галузі корекційної педагогіки.

Основні поняття корекційної педагогіки.

Література

Основна:

Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник /.С.П.  Миронлва, О.В. Гаврилов, М.П. Матвєєва. – Кам’янець-Подільський  : Кам’янець-Подільський  національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.

Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. ‒ К.: "Самміт-книга", 2009. ‒ 272 с. іл. ‒ (Серія "Інклюзивна освіта").

Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. ‒ К.: Наук. світ, 2010. ‒ 196 с. ‒ (Серія "Інклюзивна освіта").

Кириленко В.Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.

Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. - Донецк: ''Лебідь'', 2002. - 327 с.

Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143.

Основи спеціальної дидактики / за ред.. доктора пед. наук, професора І.Г. Єременка – 2-е вид. – К.: Рад. школа, 1986. –  200 с.

Синьов В.М. До побудови загальної теорії корекційної педагогіки: визначення предмету науки / Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 19. Корекційна педагогіка та психологія: зб. наук. праць. – К..: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004.– №1.– 299.

Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник /за ред.. академіка В.І. Бондаря. – Луганськ: Альма-Метр, 2003. – 436.

Науково-методичний журнал ''Дефектологія'', газета ''Дефектолог''.

Нормативно-правова база (закони, Державний стандарт спеціальної освіти).

Поняття „діти з вадами психофізичного розвитку”

Початком і кінцем нової школи є фізичне, психічне і моральне здоров′я учнів, організація навчально-виховного процесу в такий спосіб, щоб максимально знизити навантаження дітей, уникнути неврозів, забезпечити своєчасну діагностику і корекцію,  систематичну медико-психологічну допомогу.

На сучасному етапі розвитку незалежної України широким спектром розгортається проблема виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку. Які це діти? Це діти з вадами розумового і фізичного розвитку (глибокі порушення слуху, зору, мови, інтелекту, опорно-рухового апарату), яких в  нашій країні довгий період часу називали – дефективними (що мають недоліки в розвитку), аномальними, інвалідами.

Аномальними - вважаються люди, в яких фізичні або психічні відхилення приводять до порушення загального розвитку.

 Навчанням і вихованням таких дітей займається спеціальна педагогіка, яка виникла наприкінці 18 століття. 

Сучасна зарубіжна спеціальна педагогіка відрізняється в більшості розвинених країн світу гуманним, коректним і тактовним професіонально-педагогічним словником по відношенню до таких дітей (аномальних), особливо в тій його частині, яка використовується в соціальному, юридичному, педагогічному, філософському контексті.

У сучасній юридичній і соціальній сфері за рубежем все ширше використовується термін особи з обмеженою працездатністю (замість терміну "інваліди"). Це поняття дозволяє розглядати дану категорію осіб саме як потребуючих  різного роду соціальної допомоги, юридичному захисту, що є в той же час певною мірою працездатною і рівноправною частиною соціуму.

Найпродуктивнішим в цьому значенні представляється термін, запропонований англійськими фахівцями: "діти (обличчя) з особливими освітніми потребами".

У правовому полі і у сфері соціального захисту України загальноприйнятим є термін інвалід. Останнім часом у вітчизняних правових документах зустрічається термін особа з обмеженими можливостями здоров’я. Пропонована медичним контекстом термінологія також часто використовується спеціальною педагогікою за відсутністю своєї власної: аномальні (діти, особи і ін.), діти (обличчя) з патологією розвитку, з дефектом розвитку, з відхиленнями в розвитку із порушеннями в розвитку т.д.

Сучасна спеціальна педагогіка користується такими термінами, як особи з обмеженими можливостями (життєдіяльності); стосовно тих, що навчаються – особи з особливими освітніми потребами, оскільки обмеження можливостей участі людини з відхиленнями в розвитку в традиційному освітньому процесі викликає у нього особливі потреби в спеціалізованій педагогічній допомозі, що дозволяє долати ці обмеження, утруднення. 

 

Форми  освіти дітей з особливими потребами (інституціалізація, інтеграція, інклюзія)

В Україні створено розгалужену мережу спеціальних дошкільних і шкільних закладів, в яких навчаються, виховуються, отримують комплекс корекційно-реабілітаційної, лікувально-оздоровчої допомоги діти, котрі її потребують. Складовою частиною цієї системи є спеціальні школи-інтернати, де навчаються, виховуються, готуються до самостійного життя і суспільно-корисної праці діти, що мають ті чи інші відхилення фізичного або психічного розвитку. Існує диференційована мережа спеціальних шкіл для аномальних дітей. Функціонують також окремі навчальні заклади і класи для дітей із комплексними порушеннями розвитку (складними дефектами). Ця форма навчання носить назву інституціалізація – розподіл і влаштування дітей до виховних установ інтернатного типу.

В Україні нині функціонують 142 спеціальних дошкільних заклади для всіх категорій дітей, а також створено мережу спеціальних груп, відкритих при 1200 дитячих садках звичайного типу (ними охоплено 45 тисяч дітей). Відкрито також 391-у спеціальну школу-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку (ними охоплено 61,2 тисячі учнів).

Офіційно прийнята в державі інтернатна модель перестає бути єдиним і обов'язковим типом закладу, в якому діти з особливостями психофізичного розвитку перебувають в умовах відокремленого навчання та ізоляції від соціуму. У батьків і дітей з’явилася можливість вибору різних форм навчання (надомного навчання, у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі, спеціальному класі при загальноосвітній школі, дитсадку-школі, у формі екстернату та ін.). Але це не в повній мірі задовольняє рівність прав на освіту осіб, що мають особливості психофізичного розвитку, не завжди відповідає їхнім особистим запитам і суспільним потребам. 

На зміну навчання дітей з особливими потребами в спеціальних школах-інтернатах останнім часом широкого поширення набуває процес інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір.

Обговорюючи проблему інтеграції, відомі учені-дефектологи приходять до висновку, що інтегроване навчання є закономірним етапом розвитку системи спеціальної освіти. Воно припускає оволодіння дитиною з особливостями психофізичного розвитку загальноосвітнім стандартом в ті ж терміни (або близькі), в які це відбувається у дітей, що нормально розвиваються. В цьому значенні інтегроване навчання може бути ефективним для частини дітей з відхиленнями в розвитку, рівень психофізичного розвитку яких відповідає віку або близький до нього.

Практика європейських країн свідчить, що більшість із цих дітей може навчатися в загальноосвітніх школах за моделлю інклюзивної освіти. Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів за умови відповідної підготовки вчителів та надання підтримки сім’ям. 

Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти

Нова методологія спеціальної освіти дітей з особливими потребами обґрунтована у національній програмі „Діти України” (1996 р.), «Концепції спеціальної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки і перспективу» (1996), «Концепції реабілітації дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998), «Концепції державного стандарту спеціальної освіти» (1999), проекті «Державного стандарту спеціальної освіти» (2004). 

У цих документах увага концентрується на гуманізації спеціальної освіти, її відкритості, створенні умов для інтеграції учня з особливими потребами в суспільство й водночас наголошується на необхідності активізації діяльності держави щодо соціального захисту таких дітей.

Вже вступаючи до школи, близько 80 відсотків дітей мають ті або інші відхилення в стані свого здоров’я, понад 10 відсотків – затримку психічного розвитку. Кількість дітей, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, представляє 1,2 мільйони. Як інформує Науковий центр радіаційної медицини АМН України, до початку третього тисячоліття слід чекати збільшення кількості дітей з психофізичними недоліками.

Предмет і завдання корекційної педагогіки. Галузі корекційної педагогіки

Спеціальна (корекційна) педагогіка - це багатогалузева наука, що вивчає психофізіологічні особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями, займається розробкою проблем їхнього виховання, навчання і корекції онтогенетичних недоліків. Вона забезпечує наукові основи роботи спеціальних освітніх корекційних шкіл і дошкільних закладів, класів корекції (класів вирівнювання, компенсуючого навчання), логопедичних пунктів, спеціальних дошкільних груп при масових школах і дитячих дошкільних закладах, які займаються вирішенням як загальних педагогічних завдань (всебічний розвиток і гуманістичне виховання особистості, навчання, трудове навчання, профорієнтація), так і специфічних завдань: корекція порушень розвитку; корекційне навчання й виховання; лікувально-профілактична робота; професійна підготовка по доступної спеціальності; соціокультурна інтеграція й адаптація.

Предметом дослідження корекційної педагогіки є процес навчання й виховання дітей і підлітків з вадами  психофізичного розвитку, що мають тимчасові адаптаційні труднощі й складності в освоєнні освітніх програм. Для подолання цих труднощів необхідне своєчасне проведення діагностико-профілактичної і корекційно-педагогічної роботи, що сприяє ефективному розвитку й формуванню особистості даної категорії дітей і підлітків в умовах функціонування загальноосвітньої школи.

Галузі корекційної педагогіки

Педагогіка об’єднує ряд самостійних галузей: це сурдопедагогіка, яка вивчає питання виховання і навчання дітей з недоліками слуху; тифлопедагогіка – питання виховання і навчання дітей з дефектами зору; логопедагогіка – питання вивчення і виправлення недоліків мови; ортопедагогіка – питання виховання і навчання дітей з порушенням рухової сфери; корекційна психопедагогіка – питання виховання і навчання дітей  із розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку,  відхиленнях емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки.

Основні поняття корекційної педагогіки і спеціальної психології

Дефект – фізичний або психічний недолік, що викликає порушення нормального розвитку людини. Основні види дефекту – порушення зору (сліпота, слабозорість),  порушення слуху (глухота, туговухість), рухові порушення, порушення психіки (розумова відсталість), порушення мови (алалія, афазія, логопатія, косноязичиє ?), складні порушення (сліпоглухонімі).

Корекція – (від лат. correctio – виправлення часткове чи повне, поліпшення) сукупність спеціальних та загально-педагогічних засобів спрямованих на виправлення вад психофізичного розвитку у дитини.

Компенсація (від лат. compensatio - відшкодування, врівноваження) - це складний, багатоаспектний процес перебудови або заміщення порушених або недорозвинених функцій організму. У процесі компенсації на основі тісної взаємодії органів і систем організму перебудовуються та заміщуються функції, які спрямовані на відновлення оптимальної взаємодії організму з середовищем при порушенні тієї чи іншої функції

Реабілітація (від лат.  rehabilitation – відновлення) – це застосування цілого комплексу заходів медичного, соціального, освітнього й професійного характеру з метою підготовки або перепідготовки індивідуума до найвищого рівня його функціональних здібностей". У медико-педагогічному розумінні реабілітація означає повернення хворої людини до нормального життя та праці в межах її психофізіологічних можливостей. Реабілітація - це свого роду підсумок всієї корекційно-педагогічної діяльності. Термін "реабілітація" є похідним від терміна "абілітація". Стосовно до дітей раннього віку з відхиленнями в розвитку доцільно застосовувати термін абілітація, тому що відносно раннього віку мова може йти не про повернення  здібності до чого-небудь, втраченої в результаті травми, хвороби та ін., а про первісне її формування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85082. Уголовная ответственность несовершеннолетних 31.76 KB
  Юридическая ответственность это система санкций налагаемых государством государственными органами имеющими на то полномочия на основании закона на граждан совершивших проступок т. Перечислим их по мере убывания строгости: уголовная ответственность; административная ответственность; дисциплинарная ответственность; материальная ответственность; гражданскоправовая ответственность. Далее учитель переходит к вопросу о возрасте когда человек несет уголовноправовую ответственность.
85083. Единая государственная система предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Структура и задачи. Законы и другие нормативно-правовые акты Российской Федерации по обеспечению безопасности 42.55 KB
  Законы и другие нормативноправовые акты Российской Федерации по обеспечению безопасности Цели урока. Познакомить учащихся со структурой законодательства России по обеспечению безопасности основными положениями Конституции и законов РФ по обеспечению безопасности. Одним из важнейших элементом системы безопасности России является система предупреждения и действий в чрезвычайных ситуациях РСЧС. Это серьезно снижало эффективность деятельности государства в области обеспечения безопасности граждан и общества.
85084. Гражданская оборона, основные понятия и определения, задачи ГО 35.52 KB
  В связи с возросшей угрозой применения мимического биологического оружия а также возрастающей деятельностью террористических организаций руководством гражданской обороны уделяется серьезное внимание использованию ресурсов ГО для противодействия терроризму развитию сети наблюдения и лабораторного контроля. Специалисты гражданской обороны обращают внимание и на появление угроз невоенного характера связанных с качественно НОВЫМИ средствами воздействия экономическими технологическими конфессиональными нравственнопсихологическими и...
85085. Организация инженерной защиты населения от поражающих факторов ЧС мирного и военного времени 41.35 KB
  Современное убежище сложное и дорогое вооружение. Для чего применяются убежища Есть ли убежище в вашем доме дворе Какие бывают убежища Может ли человек построить убежище своими руками Какие условия нужны для того чтобы убежище надежно защищало человека от поражающих факторов ОМП Нужны ли в убежище какието правила поведения Если нужны то назовите основные. Какие условия нужны для того чтобы в убежище нескольких дней находилась группа людей из нескольких десятков человек Перечислите. Обычно убежище состоит из основного...
85086. Средства индивидуальной защиты. Средства защиты органов дыхания 38.3 KB
  Средства индивидуальной защиты Цели урока. Изучить: классификацию средств индивидуальной защиты средства защиты органов дыхания. Изучить устройство и правила пользования индивидуальными средствами защиты кожи. Возможности некоторых индивидуальных средств защиты органов дыхания по защите от опасных веществ и атмосферных примесей.
85087. Организация и проведение аварийно-спасательных работ в зоне ЧС 38.11 KB
  После применения противником ОМП или крупной техногенной аварии с выбросом в окружающую среду радиоактивных ядовитых опасных биологических веществ образуется очаг поражения. В первый момент после аварии обычно непонятно каков масштаб ЧС какое вещество особенно опасно и что конкретно угрожает людям оказавшимся в очаге поражения. Поэтому все спасательные и иные мероприятия в районе ЧС начинаются с разведки очага поражения. Для чего нужна разведка вообще в том числе в войсках ГО Какую информацию можно получить при проведении разведки...
85088. Организация гражданской обороны в общеобразовательных учреждениях 37.48 KB
  Главными задачами Гражданской обороны в школе считаются: обеспечение готовности школы к действиям по защите учащихся и постоянного состава администрация учителя и специалисты учебновспомогательный персонал в условиях чрезвычайной ситуации в мирное время; организованный переход с мирного на военное положение; приобретение знаний и практических навыков по сохранению жизни и здоровья в различных чрезвычайных ситуациях; увеличение запасов имущества Гражданской обороны и средств индивидуальной защиты. Начальником гражданской...
85089. Сохранение и укрепление здоровья — важная забота каждого человека и всего человечества 41.73 KB
  Что позволит сберечь его здоровье. Многие люди считают что здоровье гражданина дело сугубо личное. Отвечая на вопросы постарайтесь использовать свой жизненный опыт Как вы понимаете термин здоровье человека Есть ли какиелибо объективные показатели здоровья Если есть назовите их. Для чего нужно здоровье человеку с точки зрения личной жизни А с точки зрения общества Из чего складывается здоровье человека Есть ли какието показатели здоровья помимо физических Что такое общественное здоровье Как оно связано с личным здоровьем...
85090. Инфекционные заболевания, их классификация 53.65 KB
  Инфекционные болезни человека одно из проявлений такого загрязнения. Инфекция от средневекового латинского слова infectio заражение внедрение и размножение в организме человека или животного болезнетворных микроорганизмов сопровождающееся комплексом реактивных процессов; завершается инфекционным заболеванием бактерионосительством или гибелью микробов. Инфекционные болезни заболевания вызываемые болезнетворными микроорганизмами которые передаются от зараженного человека здоровому. Способность некоторых возбудителей длительное...