87293

Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Лекция

Педагогика и дидактика

Ознайомити студентів з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей з особливими потребами основними поняттями корекційної педагогіки і соціальної психології. Форми освіти дітей з особливими потребами інституціалізація інтеграція інклюзія.

Украинкский

2015-04-18

63.5 KB

19 чел.

Лекція 1

Тема. Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання

Мета. Ознайомити студентів з підходами держави і суспільства до організації освіти дітей з особливими потребами, основними поняттями корекційної педагогіки і соціальної психології.

План

Поняття „діти з вадами психофізичного розвитку”.

Форми  освіти дітей з особливими потребами (інституціалізація, інтеграція, інклюзія).

Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти.

Предмет і завдання корекційної педагогіки. Галузі корекційної педагогіки.

Основні поняття корекційної педагогіки.

Література

Основна:

Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник /.С.П.  Миронлва, О.В. Гаврилов, М.П. Матвєєва. – Кам’янець-Подільський  : Кам’янець-Подільський  національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.

Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. ‒ К.: "Самміт-книга", 2009. ‒ 272 с. іл. ‒ (Серія "Інклюзивна освіта").

Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. ‒ К.: Наук. світ, 2010. ‒ 196 с. ‒ (Серія "Інклюзивна освіта").

Кириленко В.Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.

Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. - Донецк: ''Лебідь'', 2002. - 327 с.

Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143.

Основи спеціальної дидактики / за ред.. доктора пед. наук, професора І.Г. Єременка – 2-е вид. – К.: Рад. школа, 1986. –  200 с.

Синьов В.М. До побудови загальної теорії корекційної педагогіки: визначення предмету науки / Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 19. Корекційна педагогіка та психологія: зб. наук. праць. – К..: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004.– №1.– 299.

Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник /за ред.. академіка В.І. Бондаря. – Луганськ: Альма-Метр, 2003. – 436.

Науково-методичний журнал ''Дефектологія'', газета ''Дефектолог''.

Нормативно-правова база (закони, Державний стандарт спеціальної освіти).

Поняття „діти з вадами психофізичного розвитку”

Початком і кінцем нової школи є фізичне, психічне і моральне здоров′я учнів, організація навчально-виховного процесу в такий спосіб, щоб максимально знизити навантаження дітей, уникнути неврозів, забезпечити своєчасну діагностику і корекцію,  систематичну медико-психологічну допомогу.

На сучасному етапі розвитку незалежної України широким спектром розгортається проблема виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку. Які це діти? Це діти з вадами розумового і фізичного розвитку (глибокі порушення слуху, зору, мови, інтелекту, опорно-рухового апарату), яких в  нашій країні довгий період часу називали – дефективними (що мають недоліки в розвитку), аномальними, інвалідами.

Аномальними - вважаються люди, в яких фізичні або психічні відхилення приводять до порушення загального розвитку.

 Навчанням і вихованням таких дітей займається спеціальна педагогіка, яка виникла наприкінці 18 століття. 

Сучасна зарубіжна спеціальна педагогіка відрізняється в більшості розвинених країн світу гуманним, коректним і тактовним професіонально-педагогічним словником по відношенню до таких дітей (аномальних), особливо в тій його частині, яка використовується в соціальному, юридичному, педагогічному, філософському контексті.

У сучасній юридичній і соціальній сфері за рубежем все ширше використовується термін особи з обмеженою працездатністю (замість терміну "інваліди"). Це поняття дозволяє розглядати дану категорію осіб саме як потребуючих  різного роду соціальної допомоги, юридичному захисту, що є в той же час певною мірою працездатною і рівноправною частиною соціуму.

Найпродуктивнішим в цьому значенні представляється термін, запропонований англійськими фахівцями: "діти (обличчя) з особливими освітніми потребами".

У правовому полі і у сфері соціального захисту України загальноприйнятим є термін інвалід. Останнім часом у вітчизняних правових документах зустрічається термін особа з обмеженими можливостями здоров’я. Пропонована медичним контекстом термінологія також часто використовується спеціальною педагогікою за відсутністю своєї власної: аномальні (діти, особи і ін.), діти (обличчя) з патологією розвитку, з дефектом розвитку, з відхиленнями в розвитку із порушеннями в розвитку т.д.

Сучасна спеціальна педагогіка користується такими термінами, як особи з обмеженими можливостями (життєдіяльності); стосовно тих, що навчаються – особи з особливими освітніми потребами, оскільки обмеження можливостей участі людини з відхиленнями в розвитку в традиційному освітньому процесі викликає у нього особливі потреби в спеціалізованій педагогічній допомозі, що дозволяє долати ці обмеження, утруднення. 

 

Форми  освіти дітей з особливими потребами (інституціалізація, інтеграція, інклюзія)

В Україні створено розгалужену мережу спеціальних дошкільних і шкільних закладів, в яких навчаються, виховуються, отримують комплекс корекційно-реабілітаційної, лікувально-оздоровчої допомоги діти, котрі її потребують. Складовою частиною цієї системи є спеціальні школи-інтернати, де навчаються, виховуються, готуються до самостійного життя і суспільно-корисної праці діти, що мають ті чи інші відхилення фізичного або психічного розвитку. Існує диференційована мережа спеціальних шкіл для аномальних дітей. Функціонують також окремі навчальні заклади і класи для дітей із комплексними порушеннями розвитку (складними дефектами). Ця форма навчання носить назву інституціалізація – розподіл і влаштування дітей до виховних установ інтернатного типу.

В Україні нині функціонують 142 спеціальних дошкільних заклади для всіх категорій дітей, а також створено мережу спеціальних груп, відкритих при 1200 дитячих садках звичайного типу (ними охоплено 45 тисяч дітей). Відкрито також 391-у спеціальну школу-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку (ними охоплено 61,2 тисячі учнів).

Офіційно прийнята в державі інтернатна модель перестає бути єдиним і обов'язковим типом закладу, в якому діти з особливостями психофізичного розвитку перебувають в умовах відокремленого навчання та ізоляції від соціуму. У батьків і дітей з’явилася можливість вибору різних форм навчання (надомного навчання, у спеціальній школі, школі-інтернаті, навчально-реабілітаційному центрі, спеціальному класі при загальноосвітній школі, дитсадку-школі, у формі екстернату та ін.). Але це не в повній мірі задовольняє рівність прав на освіту осіб, що мають особливості психофізичного розвитку, не завжди відповідає їхнім особистим запитам і суспільним потребам. 

На зміну навчання дітей з особливими потребами в спеціальних школах-інтернатах останнім часом широкого поширення набуває процес інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір.

Обговорюючи проблему інтеграції, відомі учені-дефектологи приходять до висновку, що інтегроване навчання є закономірним етапом розвитку системи спеціальної освіти. Воно припускає оволодіння дитиною з особливостями психофізичного розвитку загальноосвітнім стандартом в ті ж терміни (або близькі), в які це відбувається у дітей, що нормально розвиваються. В цьому значенні інтегроване навчання може бути ефективним для частини дітей з відхиленнями в розвитку, рівень психофізичного розвитку яких відповідає віку або близький до нього.

Практика європейських країн свідчить, що більшість із цих дітей може навчатися в загальноосвітніх школах за моделлю інклюзивної освіти. Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів за умови відповідної підготовки вчителів та надання підтримки сім’ям. 

Загальна характеристика законодавчих основ спеціальної корекційно-реабілітаційної освіти

Нова методологія спеціальної освіти дітей з особливими потребами обґрунтована у національній програмі „Діти України” (1996 р.), «Концепції спеціальної освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні на найближчі роки і перспективу» (1996), «Концепції реабілітації дітей з обмеженими фізичними чи розумовими можливостями» (1998), «Концепції державного стандарту спеціальної освіти» (1999), проекті «Державного стандарту спеціальної освіти» (2004). 

У цих документах увага концентрується на гуманізації спеціальної освіти, її відкритості, створенні умов для інтеграції учня з особливими потребами в суспільство й водночас наголошується на необхідності активізації діяльності держави щодо соціального захисту таких дітей.

Вже вступаючи до школи, близько 80 відсотків дітей мають ті або інші відхилення в стані свого здоров’я, понад 10 відсотків – затримку психічного розвитку. Кількість дітей, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, представляє 1,2 мільйони. Як інформує Науковий центр радіаційної медицини АМН України, до початку третього тисячоліття слід чекати збільшення кількості дітей з психофізичними недоліками.

Предмет і завдання корекційної педагогіки. Галузі корекційної педагогіки

Спеціальна (корекційна) педагогіка - це багатогалузева наука, що вивчає психофізіологічні особливості розвитку дітей з обмеженими можливостями, займається розробкою проблем їхнього виховання, навчання і корекції онтогенетичних недоліків. Вона забезпечує наукові основи роботи спеціальних освітніх корекційних шкіл і дошкільних закладів, класів корекції (класів вирівнювання, компенсуючого навчання), логопедичних пунктів, спеціальних дошкільних груп при масових школах і дитячих дошкільних закладах, які займаються вирішенням як загальних педагогічних завдань (всебічний розвиток і гуманістичне виховання особистості, навчання, трудове навчання, профорієнтація), так і специфічних завдань: корекція порушень розвитку; корекційне навчання й виховання; лікувально-профілактична робота; професійна підготовка по доступної спеціальності; соціокультурна інтеграція й адаптація.

Предметом дослідження корекційної педагогіки є процес навчання й виховання дітей і підлітків з вадами  психофізичного розвитку, що мають тимчасові адаптаційні труднощі й складності в освоєнні освітніх програм. Для подолання цих труднощів необхідне своєчасне проведення діагностико-профілактичної і корекційно-педагогічної роботи, що сприяє ефективному розвитку й формуванню особистості даної категорії дітей і підлітків в умовах функціонування загальноосвітньої школи.

Галузі корекційної педагогіки

Педагогіка об’єднує ряд самостійних галузей: це сурдопедагогіка, яка вивчає питання виховання і навчання дітей з недоліками слуху; тифлопедагогіка – питання виховання і навчання дітей з дефектами зору; логопедагогіка – питання вивчення і виправлення недоліків мови; ортопедагогіка – питання виховання і навчання дітей з порушенням рухової сфери; корекційна психопедагогіка – питання виховання і навчання дітей  із розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку,  відхиленнях емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки.

Основні поняття корекційної педагогіки і спеціальної психології

Дефект – фізичний або психічний недолік, що викликає порушення нормального розвитку людини. Основні види дефекту – порушення зору (сліпота, слабозорість),  порушення слуху (глухота, туговухість), рухові порушення, порушення психіки (розумова відсталість), порушення мови (алалія, афазія, логопатія, косноязичиє ?), складні порушення (сліпоглухонімі).

Корекція – (від лат. correctio – виправлення часткове чи повне, поліпшення) сукупність спеціальних та загально-педагогічних засобів спрямованих на виправлення вад психофізичного розвитку у дитини.

Компенсація (від лат. compensatio - відшкодування, врівноваження) - це складний, багатоаспектний процес перебудови або заміщення порушених або недорозвинених функцій організму. У процесі компенсації на основі тісної взаємодії органів і систем організму перебудовуються та заміщуються функції, які спрямовані на відновлення оптимальної взаємодії організму з середовищем при порушенні тієї чи іншої функції

Реабілітація (від лат.  rehabilitation – відновлення) – це застосування цілого комплексу заходів медичного, соціального, освітнього й професійного характеру з метою підготовки або перепідготовки індивідуума до найвищого рівня його функціональних здібностей". У медико-педагогічному розумінні реабілітація означає повернення хворої людини до нормального життя та праці в межах її психофізіологічних можливостей. Реабілітація - це свого роду підсумок всієї корекційно-педагогічної діяльності. Термін "реабілітація" є похідним від терміна "абілітація". Стосовно до дітей раннього віку з відхиленнями в розвитку доцільно застосовувати термін абілітація, тому що відносно раннього віку мова може йти не про повернення  здібності до чого-небудь, втраченої в результаті травми, хвороби та ін., а про первісне її формування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76263. Сучасний стан економічного розвитку України 31.87 KB
  З цієї причини вивченню фінансово-економічної кризи та напрямів розвязання проблем які вона зумовила присвячено безліч публікацій як науковців так і фінансистів-практиків. Проте враховуючи що наслідки світової фінансової та економічноїкризи до цього часу не мінімізовані зазначена...
76264. Глобальный экологический кризис, его причины и проявления 28.73 KB
  Развитие человеческого общества невозможно без взаимодействия с окружающей средой без воздействия на природу без использования ее ресурсов. Возможно также существенное перераспределение водных ресурсов.
76266. Электропривод 165.34 KB
  В простейшем понимании электропривод представляет собой электромеханическую систему предназначенную для преобразования электрической энергии в механическую приводящую в движение рабочие органы различных машин.
76267. Административная ответственность несовершеннолетних 22.19 KB
  Норма данной статьи Кодекса корреспондируется с нормами уголовного гражданского трудового и других отраслей права. Таким образом законодатель считает лицо достигшее 16 лет обязанным и способным осознавать социальный смысл своего поведения признавать и уважать права...
76268. Этика делового общения 31.29 KB
  Этика делового общения совокупность нравственных норм правил и представлений регулирующих поведение и отношения людей в процессе их производственной деятельности. Этика делового общения представляет собой частный случай этики вообще и содержит в себе ее основные характеристики.
76269. Проведення судово-психологічної експертизи 20.22 KB
  У процесі судово-експертного дослідження проводиться ретроспективний аналіз психологічний аналіз результатів діяльності людини. обвинувачуваного у скоєнні вбивства була призначена судовопсихологічна експертиза з метою визначення чи перебував обвинувачений у момент...
76270. Поняття цивілізації. Типологія цивілізацій та контакти між цивілізаціями в часі 97.83 KB
  За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
76271. Сутність та роль фінансової звітності 68.64 KB
  Саме завдяки фінансовій звітності рівень достовірності якої підтверджено аудитором формуються передумови здійснення значних фінансовогосподарських операцій. Ці вигоди можливо отримати завдяки ефективному використанню достовірної облікової інформації яка міститься у фінансовій звітності...