87295

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки)

Лекция

Педагогика и дидактика

Ознайомити студентів із особливостями розвитку навчання та виховання дітей при порушеннях рухової сфери в умовах інклюзивної освіти. Врахування особливостей порушень моторної сфери у різних видах навчальної діяльності дітей організації їх спілкування та участі у позакласній роботі.

Украинкский

2015-04-18

69.5 KB

15 чел.

Лекція 9

Тема. Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при  порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки).

Мета. Ознайомити студентів із  особливостями розвитку, навчання та виховання дітей при порушеннях рухової сфери в умовах інклюзивної освіти. 

План

  1.  Діти з порушенням опорно-рухового апарату та моторного розвитку.
  2.  Врахування особливостей порушень моторної сфери у різних видах навчальної діяльності дітей, організації їх спілкування та участі у позакласній роботі.
  3.  Загальні рекомендації щодо роботи з дітьми з ДЦП в умовах інклюзивного навчання.
  4.  Комплексні порушення психофізичного розвитку дітей, їх види та врахування в умовах інклюзивного навчання.

Література

Основна:

  1.  Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник /.С.П.  Миронлва, О.В. Гаврилов, М.П. Матвєєва. – Кам’янець-Подільський  : Кам’янець-Подільський  національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.
  2.  Кириленко В.Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.
  3.  Липа В.А. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. - Донецк: ''Лебідь'', 2002. - 327 с.
  4.  Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143.
  5.  Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 томах. Т. 5. - Основы дефектологии. - М., 1983.
  6.  Науково-методичний журнал «Дефектологія», газета “Дефектолог».
  7.  Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник /за ред.. академіка В.І. Бондаря. – Луганськ: Альма-Метр, 2003. – 436.


Діти з порушеннями опорно-рухового апарата
 та моторного розвитку

Серед дітей з відхиленнями в розвитку виділяють категорію дітей з важкими порушеннями опорно-рухового апарата. До таких порушень призводять різні захворювання, найчастіше — дитячий церебральний параліч, при якому порушуються рухові системи головного мозку.

Однією з груп дітей з обмеженими можливостями є група дітей з вадами опорно-рухового апарату. Для хворої дитини, взагалі, характерною є зосередженість на своїй хворобі, вони погано спілкуються з іншими, звикли до опіки, несамостійні. Крім того, відмічаються ще й специфічні особливості, пов'язані з певним захворюванням. Так, для дітей з діагнозом ДЦП, окрім рухових дефектів, характерна і загальна недорозвиненість, порушення мовлення, психіки, їм важко обслуговувати себе, але під час навчання вони добре все засвоюють. Тому поряд із лікувальними заходами важливим є психо-лого-педагогічна і соціальна адаптація дитини.

Дитячий церебральний параліч — це тяжке захворювання, яке виникає у дитини внаслідок ушкодження головного та спинного мозку на ранніх етапах її формування (внутрішньоутробний, період пологів, період новонародже-ності). Основним клінічним проявом при ДЦП є порушення рухових функцій, крім того, у дітей з ДЦП наявні порушення зору, слуху, мовлення, інтелекту. У деяких дітей спостерігаються судомні синдроми.

Вітчизняна клінічна практика використовує класифікацію ДЦП за К.А.Семеновою, в якій виділяють такі форми:

Спастична диплегія — форма, яка трапляється найчастіше. Під час спастичної диплегії сильно уражаються ноги, але дитина може частково навчитися себе обслуговувати, часто спостерігається затримка психічного розвитку. За статистикою, близько 30–35% дітей з цією формою ДЦП страждають на розумову відсталість у ступені слабко вираженої дебільності. У 70% простежуються мовні розлади у формі дизартрії. Інтелект у більшості хворих цієї групи збережений, вони можуть навчатися за загальноосвітньою програмою.

Геміпаретична форма ДЦП у більшості випадків розвивається в дитини в ранній постнатальний період, коли внаслідок травм чи інфекцій ушкоджуються пірамідні шляхи, які формуються. При цьому уражається одна сторона тіла; ліва – при правосторонньому ушкодженні чи права – при лівосторонньому ушкодженні мозку, залежно від сторони ураження.

Гіперкінетична форма ДЦП розвивається внаслідок білірубінової енцефалопатії, що є наслідком гемолітичної хвороби новонароджених. У неврологічному статусі у цих дітей спостерігаються гіперкинези, м'язова ригідність шиї, тулуба, ніг. Незважаючи на тяжкий дефект, обмежену можливість самообслуговування, рівень інтелектуального розвитку при цій формі вищий, ніж у попередніх. У незначної кількості дітей спостерігається порушення слуху.

Подвійна геміплегія — найважча форма ДЦП. Крім тяжких рухових уражень, при дій формі ДЦП, як правило, спостерігаються тяжкі мовні порушення, виражене зниження інтелекту.

Антонічно-астенічна форма трапляється значно рідко, характеризується зниженням м'язового тонусу, порушенням координації рухів, рівноваги. Спостерігається зниження інтелекту і недорозвиток мовлення.

При ДЦП часто трапляються психічні порушення, які залежать від важкості та локалізації ураження мозку. У більшості дітей за задовільного рівня розвитку логічного мислення часто трапляється недорозвиток функцій, пов'язаних із недостатнім просторовим аналізом і синтезом, що є причиною дисгармонійного психічного розвитку. Крім цього, на розвиток дитини негативно і психотравмуюче впливають такі фактори, як недоброзичливе ставлення однолітків, надмірна увага оточуючих, обмеження стосунків з іншими дітьми, емоційна, сенсорна депривація. Дитина з обмеженими можливостями, як і всі діти має бажання і можливості навчатися. Згодом, завдяки старанням та постійній підтримці, дитина може досягти максимально можливих для неї результатів, тому першим завданням близьких людей такої дитини є навчити дитину правильно спілкуватися, використовуючи вербальні і невербальні засоби — звук, погляд, вираз обличчя, мову тіла, жести, дотики, так, щоб дитина і та особа, з якою вона спілкується, могли зрозуміти один одного, визначити коло осіб для спілкування.

Врахування особливостей порушень моторної сфери у різних видах навчальної діяльності дітей, організації їх спілкування та участі у позакласній роботі

У Конвенції про права дитини в 23 статті зазначено, що розумово чи фізично неповноцінна дитина  повинна проводити повноцінне гідне життя в умовах, які забезпечували б  її гідність, сприяли  її упевненості в собі і полегшували б її активну участь у житті суспільства.

За умови відповідного висновку ПМПК в інклюзивних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів можуть навчатися діти з порушеннями опорно-рухового апарату, діти з церебральними паралічами, наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах, з вродженими і набутими деформаціями опорно-рухового апарату, арит-рогрипозом, хондродистрофією, міопатією. Для учнів з особливостями психофізичного розвитку необхідні спеціальні пристосування приміщень закладу (ліквідація архітектурних бар'єрів, побудова пандусів, наявність туалєтних кімнат, посилення освітлення навчальних приміщень, створення у класах (групах) ігрових куточків тощо, а за потреби — придбання спеціального обладнання та адаптаційного устаткування.

Ефективності навчально-виховного процесу сприяють різні форми роботи: навчальна робота в парах; робота груп кооперативного навчання; робота з індивідуальними інструкціями; незалежні самостійні заняття.

Одним з важких порушень психофізичного розвитку дітей є дитячий церебральний параліч (ДЦП). Він виявляється насамперед у порушеннях рухових функцій, які часто поєднуються з розладами мовлення, сенсорної та особистісної сфери, нерідко супроводжується зниженням інтелекту. ДЦП найчастіше зумовлює дитячу інвалідність. Тому ця категорія дітей потребує спеціальних підходів щодо фізичного середовища та організації навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання.

Загальні рекомендації щодо роботи з дітьми  з ДЦП в умовах інклюзивного навчання:

1. Введення в штатний розпис школи посади «асистент учителя ».

2. Командний підхід щодо організації навчально-виховного процесу для дітей з ДЦП (ефективна співпраця учителів, батьків, фахівців).

3. Введення вправ для розвитку великої та дрібної моторики у виконанні письмових робіт.

4. Чергування виконання письмових завдань із завданнями недорозвитку усного зв'язного мовлення дитини.

5. Зменшення обсягу письмових завдань та збільшення часу на їх виконання.

6. Корегування навчального плану (за рахунок годин фізичної культури проводити реабілітаційні програми).

7. Зменшення обсягу математичних завдань через інертність психічних процесів.

8. Передбачення короткочасних і тривалих перерв у роботі.

9. Відведення достатнього проміжку часу на виконання різних видів навчальної діяльності.

10. Застосування техніки інтенсивного навчання.

11. Використання під час уроків широкого спектра матеріалів з метою стимулювання розвитку сенсорних систем дітей.

12. Чітка організація інструкцій,  забезпечення повторення.

13. Створення ситуацій для максимального виявлення активності дитини.

14. Планування успіху.

15.Організація навчального процесу з орієнтацією на яскраві риси дитини (сильні якості).

Комплексні порушення психофізичного розвитку дітей

Особливості психолого-педагогічного розвитку дітей з складним дефектом.

Вивченням, навчанням і вихованням цієї категорії аномальних дітей вітчизняна дефектологія зайнялася порівняно недавно (у останні 15-20 років).

Підвищена увага до цієї (щодо невеликої) категорії аномальних дітей останніми роками можна пояснити подальшим розширенням диференційованого підходу до навчання і виховання аномальних дітей, а також тенденцією до кількісного збільшення цієї категорії,

До дітей з складним дефектом відносяться діти, що мають аномалії розвитку сенсорних функцій (зору, слуху) в поєднанні з інтелектуальною недостатністю (розумова відсталість).

У дефектологічній практиці зустрічаються також діти з множинними дефектами.

Складний дефект – це не просто сума двох (а іноді і більше) дефектів; він є якісно своєрідним і має свою структуру, відмінну від складових – складний дефект аномалій.

У зв’язку з цим найважливішим етапом навчання і виховання дітей з складним дефектом є їх вивчення з метою диференціації від інших груп аномалій, визначення структури дефекту і на основі цього вироблення відповідних методик корекційно-виховної роботи.

Як і обстеження будь-якої аномальної дитини, обстеження дитини з складним дефектом носить комплексний характер і є клініко-психолого-педагогічним обстеженням.

У ньому беруть участь дефектологи, психологи, фізіологи, психіатри, лікарі-фахівці.

Одними з перших були вивчені діти з порушенням інтелекту і слуху. Складність вивчення цієї групи дітей полягає у тому, що відсутність або зниження слуху (особливо в ранньому віці) повторно викликає зниження інтелекту по типу олігофренії.

Спеціально організовані дослідження і практика навчання і виховання розумово відсталих дітей з порушеннями слуху показують, що у багатьох з них поєднання олігофренії з порушенням слуху обумовлене як спадковими, так і екзогенними чинниками.

За останні роки значно змінився контингент шкіл для сліпих і слабозорих.

Намітилася тенденція до зниження числа дітей з важкими порушеннями зору (сліпих і що частково бачать). Зате збільшився контингент слабозорих дітей. На їх фоні найвиразніше стала виділятися група дітей, що не засвоює програму школи. Комплексне вивчення цих дітей показало наявність у них, окрім дефекту зору, розумової відсталості по типу олігофренії.

Систематичне обстеження контингенту шкіл для сліпих і слабозорих показало тенденцію зростання цієї групи дітей (6,5% в 1967 році і 17,3% в 1981 році).

Комплексний підхід до вивчення і організації корекційної роботи з дітьми, що мають комбіновані порушення

Складність і особливість навчання цих дітей полягає в наступному. Сліпі діти при правильно організованому спеціальному навчанні достатньо успішно вже на ранніх роках навчання опановують точково-рельєфним шрифтом, що, у свою чергу, дозволяє їм успішно оволодіти читанням, грамотою, письмом і рахунком. У розумово відсталих сліпих цей процес проходить далеко не так успішно і займає значно більше часу. Це пояснюється рядом причин. По-перше, через органічну поразку центральної нервової системи компенсаторні можливості розумово відсталої дитини значно понижені і механізми тактильного і слухового аналізаторів без спеціальної роботи в компенсаторну діяльність не включаються. По-друге, для формування уявлень, понять і, нарешті, узагальнень на рівні слова при навчанні розумово відсталих з нормальним зором широко використовуються засоби наочності, а при навчанні інтелектуально повноцінних сліпих слово і спеціальна тифлографічна наочна допомога. І в тому і в іншому випадку для успішного засвоєння учбової інформації потрібен достатньо високий рівень абстрактного мислення, аналізу і узагальнення. А саме ці психічні функції і порушені у розумово відсталих в першу чергу.

До категорії дітей з складним дефектом відносяться і сліпоглухонімі діти. Природно, ця категорія дітей є найскладнішою. До неї відносяться діти, не тільки з повністю позбавленим зором, слухом і мовою, але і з частковою поразкою слуху і зору: сліпі з такою втратою слуху, яка перешкоджає засвоєнню мови на слух, і глухі з такою втратою зору, яка перешкоджає зоровому орієнтуванню. Особливістю цих дітей є те, що через біологічний дефект вони практично повністю позбавлені можливості одержувати інформацію про оточуючих по природних каналах і без спеціально організованого навчання не розвиваються інтелектуально. Разом з тим, потенційно сліпоглухонімі діти володіють можливістю повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому у сліпоглухонімої дитини створюються і розвиваються всі форми спілкування, що ускладнюються, – від елементарних жестів (сприйманих за допомогою дотику) до словесної мови. Це дозволяє сліпоглухонімим дітям успішно опановувати програмою середньої школи, а деяким з них і закінчувати вищі учбові заклади. Прикладом цього може служити життя і робота Ольги Іванівни Скороходової( сліпоглухоніма, к.пед.наук по психології написала книгу „Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир”)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49162. Применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев 364.5 KB
  Обучение нейросети. Применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев. Предметом исследования является применение нейросети для определения видовой принадлежности деревьев. В ней описываются все параметры используемые для обучения сети создается обучающая выборка и представлены результаты работы.
49163. Расчет защиты для линии электропередач 500 кВ 1.37 MB
  Расчет удельных параметров прямой последовательности Расчет параметров генератора: Расчет параметров линии: Удельное активное сопротивление прямой последовательности R1уд Ом км рассчитываем по формуле 2. Удельное индуктивное сопротивление прямой последовательности X1уд Ом км рассчитаем по формуле 2.2 Расчет удельных параметров нулевой последовательности линии Удельное активное сопротивление нулевой последовательности без учета троса Ом км рекомендуется рассчитывать по формуле 2.4 Удельное индуктивное сопротивление...
49164. Скоринговые системы в оценке кредитоспособности физического лица 1.04 MB
  Цель исследования обусловила постановку и решение следующих конкретных задач: рассмотреть сущность скоринговых систем; методологии построения скоринговых систем; рассмотреть сущность нейронных сетей; показать сходства биологической и искусственной нейронной сети; рассмотреть специфику искусственной нейронной сети; показать сущность персептрона; применить персептрон для оценки кредитоспособности заемщика; определить входные и выходные параметры сети; обучить персептрон; интерпретировать результаты работы персептрона.5...
49165. Проект печатной платы для устройства “Широкополосный антенный усилитель” 280.5 KB
  А ведь в большинстве случает можно обойтись штатной автомобильной антенной и правильно выбранным антенным усилителем Критерий выбора антенного усилителя – максимальное качество приема сигналов всех возможных радиостанций в данной местности. При выборе антенного усилителя необходимо учитывать следующее: полоса пропускания усилителя должна полностью перекрывать весь радиовещательный диапазон 015. при меньшем усилении незначителен выигрыш в качестве приема удаленных или маломощных радиостанций а при большем – возможна перегрузка самого...
49166. Философия. Исторические этапы развития философии 672 KB
  Назначение философии – поиск удела человека, обеспечение его бытия в причудливом мире, а в конечном счете в возвышении человека, в обеспечении его совершенствования. Общую структуру философского знания составляют четыре основных раздела: онтология(учение о бытие), гносеология(учение о познании), человек, общество.
49167. Характеристики цифровой системы передачи непрерывных сообщений и их расчет 1.31 MB
  Описание процесса преобразвания сигнала от источника сообщения до получателя. Рассмотрим процесс преобразования сигнала от источника до получателя. Непрерывный сигнал t предаётся в формирователь первичного сигнала для преобразования в первичный электрический сигнал bt. Количество уровней квантования L определяется исходя из ошибки квантования пикфактора сигнала и отношения сигнал шум.
49168. ПРОГНОЗИРОВАНИЕ КУРСА ЕВРО С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НЕЙРОСЕТИ 520.5 KB
  Проектирование нейросети Анализ зависимостей курса евро Заключение Введение Начиная с 80х годов для решения экономических задач широкое распространение получили нейронные сети. В общем случае нейронные сети могут решать как задачи классификации разделения входных примеров на заданное число классов так и задачи аппроксимации предсказания непрерывных функций.
49169. АНАЛИЗ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ И РЕЗУЛЬТАТОВ ФИНАНСОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ 12.68 MB
  В связи с этим приобретает огромное значение оценка финансовых результатов деятельности и финансового состояния предприятия в настоящем прошлом и будущем. С помощью анализа финансового состояния предприятия и хозяйственной деятельности вырабатываются стратегия и тактика развития предприятия обосновываются планы и управленческие...