87443

Общая характеристика принципов общественной морали

Доклад

Этика и деонтология

Общее направление общественного прогресса современных обществ шло путем постепенного отказа от наиболее грубых форм обмана и насилия к классовому сотрудничеству сначала на основе неравенства потом к все более сложным формам равенства. Французская и американская революции утвердили идеал формального равенства перед законом и отменили привилегии сословий. Затем утвердилась практика политического равенства как равного участия в выборах состава законодательного собрания. Ролз завершил идею равенства принципом различия который на данный момент...

Русский

2015-04-19

22.71 KB

9 чел.

Общая характеристика принципов общественной морали.

Общественная мораль давно является предметом исследований социологов. Никакой другой морали они и не знают в силу специфики своего предмета. Функции общественной морали были подробно изучены Т. Парсонсом. Общество рассматривается им как подсистема общей системы деятельности и предполагает следующие системы социальных действий: целедостижения, адаптации, воспроизводства образца, интеграции в рамках социума. Последнее обеспечивается как общественной моралью, так и внеморальными средствами. В том числе прямым насилием. Но в условиях модерна общество начинает состоять из равных и разумных членов, которые, осознают свое равенство. По этой причине они согласны строить друг с другом только кооперативные отношения сотрудничества и взаимоуважения. Островки подобного рода отношений имели место и вне государства и даже вне модерна. (Монашеские братства, рыцарские ордена, казачество). В рамках модерна этот процесс приобретает характер целенаправленного общественного идеала и затрагивает сферу политического. Но, как мы теперь убеждаемся, не может освоить эту сферу целиком. Полагаю, что функции общественной морали достаточно точно определены Парсонсом в рамках его структурной социологии.

Одной из необходимых функции всякого социума, он считал функцию «интеграции в рамках социетального сообщества». Общее направление общественного прогресса современных обществ шло путем постепенного отказа от наиболее грубых форм обмана и насилия к классовому сотрудничеству сначала на основе неравенства, потом к все более сложным формам равенства. Французская и американская революции утвердили идеал формального равенства перед законом и отменили привилегии сословий. Затем утвердилась практика политического равенства, как равного участия в выборах состава законодательного собрания. Это равенство постепенно было дополнено честным равенством возможностей, которое предполагало возможность соперничества на равных относительно политических и экономических благ. Ролз завершил идею равенства принципом различия, который на данный момент является высшим (многие полагают, что чрезмерным) возможным проявлением морального равенства и справедливости. «На новый уровень всеобщности и обобщенности поднялся принцип равенства. Социетальное сообщество в основном состоящее из равных членов представляется конечной станцией длительного процесса отхода от таких древних, партикуляристско-аскриптивных основ членства, как религия (в плюралистическом обществе), этническая принадлежность, регион или местожительства, а также наследственное положение в социальной стратификации (применительно в первую очередь к аристократии, но также и к некоторым более современным версиям классового статуса). Этот базисный мотив равенства имеет давнее прошлое, но впервые выкристаллизовался во времена Просвещения в виде представлений о «естественных правах» и нашел особо значимое выражение в Билле о правах, вошедшем в американскую конституцию. Билль оказался своего рода бомбой замедленного действия, так как некоторые из его последствий проявились спустя много времени после его принятия, наиболее драматично в действиях Верховного суда, но также и шире. Сегодняшнее внимание в Соединенных Штатах к проблемам бедности и расовой дискриминации во многом обязано тому чувству глубокого морального отвращения (курсив мой, Б.К.), которое вызывает в современном обществе идея безвыходно «низшего» класса, не говоря уже о низшей расе, несмотря на громогласные протесты против современного эгалитаризма со стороны некоторых групп»(4). Таким образом, функция современной общественной морали по Парсонсу сводится к интеграции в рамках социетального сообщества, на основе равенства и рефлекции, основанной на отвращении к эксплуатации и угнетению.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18284. РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 70 KB
  Лекція 11 РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Короткі історичні відомості про виникнення натурального числа і нуля. Різні підходи до побудови множини цілих невідємних чисел. Скінченні множини та їх властивості: а Теоретикомн
18285. МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 53.5 KB
  Лекція 12 МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Натуральне число як спільна властивість класу скінченних непорожніх рівнопотужних множин. Поняття про нуль. Множина цілих невідємних чисел. Відношення рівності€ на множині цілих невідємних чисел та його властив
18286. ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 74 KB
  Лекція 13 ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення суми цілих невідємних чисел через обєднання множин. Існування і єдність суми. Операція додавання цілих невідємних чисел та їх властивості. Формування понять суми і додавання в початкові...
18287. МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 85 KB
  Лекція 14 МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення добутку цілих невідємних чисел через декартів добуток множин. Існування і єдність добутку. Означення добутку цілих невідємних чисел через суму. Операція множення цілих невідємних чисел та...
18288. АКСІОМИ ПЕАНО 93 KB
  Лекція 15 АКСІОМИ ПЕАНО Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії. Аксіоматична побудова множини цілих невідємних чисел; неозначувані поняття аксіоми Пеано та деякі наслідки з них. Аксіоматичне означення операції додавання цілих невідємних чисел...
18289. ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 124 KB
  Лекція 16 ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Ділення з остачею. Теорема про ділення з остачею. Операції ділення з остачею. Формування поняття ділення з остачею в початковій школі. Принцип і метод математичної індукції. б Натуральне число як р...
18290. НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА 87 KB
  Лекція 17 НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА Поняття про величини та їх вимірювання. Поняття про відрізок. Відношення дорівнює€ менше€ більше€ на множині відрізків та їх властивості. Поняття про додавання і віднімання над відрізками та їх властивос...
18291. ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ 148 KB
  Лекція 18 ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ Поняття про систему числення. Число і цифра. Непозиційні і позиційні системи числення. Десяткова система числення запис читання і порівняння цілих невідємних чисел в ній. Алгоритм додавання чисел в десятковій системі ...
18292. НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 158 KB
  Лекція 19 НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ Недесяткові позиційні системи числення: запис читання і порівняння чисел в них. Алгоритми додавання і віднімання чисел в недесяткових позиційних системах числення. Таблиці додавання. Алгоритми множення і д...