87453

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ

Курсовая

Педагогика и дидактика

На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогічна наука розробляє численні концепції, системи, теорії, моделі, методи та прийоми, спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення особистості. Із-поміж великої кількості різноманітних методик звертають увагу проектні технології.

Украинкский

2015-04-21

364.13 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Криворізький державний педагогічний університет

Центр довузівської та післявузівської підготовки

Реєстраційний №  _____

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСВІТИ

                                                                Кваліфікаційна робота

                    вчителя української мови 

                    й літератури КЗШ31

 Гавенко Людмили Федорівни

                                      Кривий Ріг – 2011

Зміст

Вступ. Проектні технології як основа розвитку креативної особистості       3

Розділ І. Теоретичні основи методу проектів.                                                5 

1.1.Виникнення і розвиток проектної діяльності.                                           7

.2. Специфіка проектної діяльності.                                                              11

1.3. Типи проектів                                                                                            13

Розділ ІІ. Використання проектних технологій на уроках                            

української мови і літератури                                                                         18

.1. Використання методу проектів  на уроках української літератури      19

.2 Використання проектних технологій на уроках української мови         22

Висновки. Проектні технологіїзапорука успішного навчання.                26

Список використаної літератури                                                                 28

Вступ. Проектні технології як основа розвитку креативної особистості

          У системі чинників розбудови державності України,  духовного відродження народу, переходу до якісно нової освіти з метою формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови, перед школою постає нове завданнязнайти такі методи , прийоми та форми роботи, що сприяли б якомога ефективніше вирішувати поставлені завдання. 

Щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, їм потрібно знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Тобто, сформувати  в учнів  уміння творчо підходити до вирішення будьякої проблеми. Вимагаючи від учнів глибини думок, творчості, самостійності, часто не замислюємось над тим, звідкіля ж це все візьметься: якими шляхами та засобами сформувати, виховати творчу особистість?

Творчістьце створення духовних і матеріальних цінностей високої суспільної значущості, вона є вершиною духовного життя людини. Тому треба шукати ефективні шляхи правильного формування творчої учнівської особистості.

Творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином. Це підтверджують дослідження Л.Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Д. Ельконіна, О.Леонтьєва. Вивчаючи праці Г. Єрмака, Ж. Лейтеса, В. Сухомлинського, можна проаналізувати етапи творчого розвитку та якості особистості, що є її структурним компонентом.

         На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогічна наука розробляє численні концепції, системи, теорії, моделі, методи та прийоми, спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення особистості. Із-поміж великої кількості різноманітних методик звертають увагу проектні технології. Проектна технологіяце сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.

        Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж.Піаже та Л.Виготського щодо « творчого співробітництва вчителя та учня» (3, 243).

При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Аналіз сучасної соціальної ситуації дозволяє стверджувати, що молоде покоління зіткнеться з унікальним феноменомнеобхідністю оволодіння наукою виживання на основі розвитку соціально–психологічних засобів пристосування до будь–яких ситуацій. Спектр здібностей, які в цьому разі мусить розвинути освітній процес, надзвичайно широкий: від фізичних якостей, потрібних кожному при зустрічі з природою і для спілкування з людьми, до вміння вижити у співтоваристві інших, залишаючись при цьому повноцінною, вільною і відповідальною особистістю. Актуальними стають такі психосоціальні якості, які забезпечують силу і впевненість, стають джерелом усвідомлення власної успішності та користі, сприяють усвідомленню особистістю власної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням, - життєві компетенції. Саме формуванню зазначених життєвих компетенцій і допоможе використання на уроках проектних технологій.

       Мета цієї роботидослідити метод проектів, умови його застосування на уроках.

      Завдання: -визначити специфіку методу проектів;

  •  вияснити, які існують типи проектів;
  •  показати застосування методу проектів на уроках української мови і літератури.

Розділ І. Теоретичні основи методу проектів.

Терміни «проект», «проектна діяльність», «проектування» широко вживаються у різних галузях знань, і вони мають кілька значень. Суть «проект» можна знайти в давньогрецькій літературі, де воно означає «перешкоду, «завдання», «запитання». У сучасній педагогічній практиці поняття «проект» розглядають як форму, задум, план. 

Проектуватиозначає складати проект, припускати, планувати. Більш широке визначення цього терміну дає «Радянський енциклопедичний словник», де проектування розглядають як процес створення прототипу, прообразу передбачуваного чи можливого об’єкту, стану. Отже, проектування є формою випереджального відображення та перетворення дійсності, воно виконує прогностичну функцію і спрямоване на конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта. Проектування можна вважати масовою інноваційною діяльністю, що активно виявляється в усіх суспільних структурах і має активно-дієвий, творчий характер.

       Отже, проектце інноваційна форма організації індивідуальної, групової, колективної роботи, спрямований на створення певного творчого продукту, реального об’єкта.

         Окремі питання застосування проектної діяльності відображено в дослідженнях сучасних українських дослідників(І.Єрмаков, М.Елькін, О.Коберник, С.Ящук ), науковців близького зарубіжжя (П.Лернер, Є.Полат, М.Епштейн, Т.Гречухіна, І.Зимня), і зарубіжних науковців (Дж.Джонсон, А.Флінтер, П.Фрейре). Дослідники вважають, що нині проектністьце один із вимірів рівня культури народу. Проектна діяльність допомагає учням набути досвіду майбутнього високо кваліфікаційного фахівця, сприяє розвитку індивідуальності дитини. Психолого-педагогічні можливості проектної діяльності досить високі, адже проектна діяльність оптимально забезпечує суб’єктне пробудження й розвиток особистості людини, оскільки цілком відповідає різним віковим потребам і особливостям. Як зазначає Єрмаков І. Г «головна установка та спрямованість особистості в ранній юності полягає в діяльному самовизначенні, виборі особистого шляху і пошуку рівноправних взаємин з дорослими» (5, 12). Тому проектна навчання не тільки спонукає до розумової вмотивованої діяльності відповідно до вікових і навчальних інтересів старшокласників, а істотно трансформує роль педагога в керівництві нею.

1.1.Виникнення і розвиток проектної діяльності.

     Виникнення і розвиток проектної діяльності як основи особистісної педагогіки починається від епохи Сократа і Платона. Поняття Сократа «самоорганізація особистості» стало одним із ключових в особистісно зорієнтованій педагогіці. У проектуванні  навчання Платон виокремлював процес індивідуального мислення, називаючи його внутрішнім діалогом. Аристотель прагнув повернути процес пізнання обличчям до життя і й перетворити його на засіб розвитку особистості. Сконструйоване Аристотелем вчення про виховання людини в реальних вчинках на основі морального ставлення до іншої людини, можна вважати джерелом особистісно зорієнтованої освіти й вихованняце і є його «проектом».

       Ідея проектування навчальновиховного процесу знайшла відображення в науковому доробку «Загальні настанови» В.Ратке, який не тільки спроектував, а дослідив суть  освітньо- виховного процесу. Новим для педагогічної теорії в працях Ратке були два положення:

  1.  Визначення істотності й величезної значущості педагогічних знань для виховання особистості людини, для правильного розуміння навколишньої дійсності.
  2.  Прогнозування прогресивних методів пізнання та способів мислення як критеріїв, здатних забезпечити науковість і практичну дієвість педагогіки.

    У ХVІІ ст. ідея проектування освіти й виховання особистості належала до прогресивних і фундаментальних ідей педагогіки. Видатний педагог Ян Амос Коменський створив проект загальної освіти й виховання. Остаточним призначенням усіх виховних впливів має бути виховання всіх людей відповідно до призначення на такому рівні, щоб це призводило до «всебічного й гармонійного розвитку особистості, завдяки засвоєнню універсального пансофічного знання»(7, 48), тобто завдяки освіті .

    Значний внесок у педагогіку ХVІІІ ст. зробив Г.Песталоцці. у роботі «Як Гертруда вчить свої дітей» автор називав процес навчання «мистецтвом допомоги природі в гармонії з розвитком сил дитини»(7, 49). Мета освіти, на думку Песталоцці, - це розвиток моральності й розуму дітей, тому слід активізувати й розвивати їхнє мислення. При цьому вміння управляти сприйняттям служить точкою, на якій «як на фундаменті має бути побудований ряд засобів, що ведуть до чітких понять, а з їхньою допомогою до визначень» (7, 52). Завдання виховання полягає у тому. щоб людина сама піднялася до внутрішньої гідності своєї природи.

       А. Дистервег вважав, що вчитель має створювати «такий спосіб навчання, за якою учневі не дають нічого, що не мало б значення для просвітлення голови, виникнення добрих почуттів, зміцнення сили волі. Усе, чого він навчається, має безпосередньо стосуватися або людського розуму, або людського життя»(15, 47). 

У своїх дослідженнях А.Дистервег уперше висунув ідею необхідності залучення учня до планування свого навчання. При цьому вчитель коригує процес навчання: «змусь учня працювати, привчи його до того, щоб для нього неможливо інакше, як своїми силами, щось засвоїти. Однак його слід вести до мети не із розплющеними очима: він має сприймати істину не як готовий результат, а повинен відкривати її самостійно. Учитель має керувати цією експедицією. Сам учитель або книжка має спрямувати юнацький розум на самостійне здобуття знань» (14, 68).

     Представники педагогіки кінця ХІХпочатку ХХ ст. В.Лай і Г.Кершенштейнер  стверджували, що в основі виховання й навчання мають бути тільки дії. Головне місце відводили вираженню, що є власне реакцією, дією,  спрямованою на найбільш вигідне пристосування до зовнішніх обставин. У центрі свідомої реакції дитини стоїть проектування мети, пообразу результатів діяльності. Зовнішнє вираження виступає як свідоме, навмисне пристосування до даних обставин.

        На основі концепції прагматизму метод проектів був запропонований, теоретично обґрунтований та перевірений на практиці американським ученим, філософом і педагогом Дж.Дьюї наприкінці ХІХ ст.. В основі його педагогічної концепції лежить проект «навчання за допомогою виконання»(11, 96) , розвиток у вихованця відповідних практичних навичок проектування та розв’язання життєвих проблем. Проект «навчання за допомогою виконання» передбачає розв’язання певної проблеми, використовуючи сукупність різноманітних методів, засобів навчання, необхідності інтегрування знань з різних галузей науки, техніки, технології, творчих сфер.

    Послідовником Дьюї був У.Килпатрик, який замінив традиційні навчальні предмети в школі. Замість них було введено проекти у вигляді своєрідного тематичного центру, що давало змогу поєднувати роботу та навчання. Проекти, пов’язані насамперед з інтересами учнів, були спрямовані на розвиток їхньої пізнавальної активності через практичну діяльність.

     Ідеї «школи майбутнього» Дж.Дьюї були реконструйовані радянськими педагогами початку ХХ ст. (20ті рр.) у вигляді трудового методу навчання. Але багато ідеологів навчання цей метод критикували. Видатний український педагог Г.Ващенко, досліджуючи метод проектів, відносив його до одного з активних методів навчання й наголошував, що  його застосування неможливе в країнах з тоталітарними режимами. На думку Г. Ващенка, «не можна проектний метод навчання перетворювати на систему, що передбачає в себе всі інші форми й методи навчання» (3, 98). Хоча метод проектів був заборонений у радянській школі 30- х років, група російських вчених під керівництвом С.Шацького активно використовувала ідеї Дж.Дьюї в практиці на початку 40х рр. С.Шацький визначив основні елементи цього методу, а саме: «реальний досвід дитини, який мають виявити педагоги; організований досвід (педагог будує заняття на основі того, що знає про досвід дитини); зіткнення з накопиченим людським досвідом (готові знання); вправи, які дають дитині нові навички» (1, 29).

      У 90ті рр. ХХ ст. у вітчизняній освіті знову спостерігається підвищений інтерес до методу проектів, орієнтованого на самостійну (індивідуальну, групову) роботу, що передбачає дослідницьку і пошукову діяльність, творчі роботи учнів, роботу з різноманітними джерелами інформації, які несуть варіативні точки зору.

      Метод проектів знайшов своє відображення і в українській педагогіці.  Над цією проблемою працюють школакомплекс1 м.Южне Одеської області, Маріїнська гімназія м. Одеси, київські ліцеї та гімназії, Шепетівський пансіон Хмельницької області, НВК з ліцеєм55 та НВК14 м. Харкова,

 СЗШ129 м. Дніпопетровська, Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів2 Донецької області, вчителі Криворізької загальноосвітньої школи87 Ніколайцева О.І., Кривонос Н.М., вчитель Криворізької загальноосвітньої школи17  Оснік Т.М.

1.2. Специфіка проектної діяльності. 

   Проектна діяльність допомагає молодій людині залучитися до активної соціальної діяльності, оволодівши здатністю через проект особистого розвитку змінювати цей світ. У проектній діяльності змінюються взаємини «вчитель - учень»: ученьсуб’єкт навчання, учительпартнер.

      Отже, специфіка проекту полягає в зміні суб’єктнооб’єктних відносин у процесі навчання і виховання. Як відомо, ефективність системи навчання вища, якщо учень сам стає суб’єктом навчання. Активна позиція учня й реалізація принципу «вчитися діючи» є важливою характеристикою проектної роботи. А.Самохіна, кандидат педагогічних наук, визначає такі характеристики проектної роботи:

  •  проектце цілісна робота, її не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінювати слід вихідний продукт;
  •  проектце складна робота, яка передбачає різні види діяльності;
  •  обов’язковим атрибутом є реальна практична діяльність.Практикасистемотвірний компонент розвитку життєвої компетентності учнів;
  •  проектна діяльність ґрунтується на активній соціальній дії у розв’язанні життєво значущої проблеми.

Проектування розпочинається з творчого акту становлення мети й одночасного моделювання широкого соціального контексту проекту, у якому означену мету проблематизовано в контексті засобів її реалізації. У процесі проектної діяльності в суб’єкта утворюються основні критерії, необхідні для здійснення самостійного і відповідального вибору в проблемних ситуаціях. Концепція діяльності проектування базується на тому, що  проектуванняцілісна діяльність суб’єкта в усіх його складниках (завданнях, засобах, умовах)  і їхніх взаємозв’язках.

    Робота над проектомпрактика особистісно зорієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів (6,5). У свідомості школяра це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагогаце прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

          Проектна діяльність допомагає усвідомити відповідальність кожного за спільну справу, підвищити рівень особистої участі, якомога ефективніше виконати роботу та представити її результат. 

1.3. Типи проектів

       Як відомо, існують різні класифікації навчальних проектів та їх видове розмаїття. Так, одному з послідовників Дж. ДьюїВ. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектом (проектом у той час вважався цільовий акт діяльності, в основі якого інтерес дитини). Модель, яка відображає таке розуміння, представлена автором таким типами проектів(10, 123):

  •  створюваний (продуктивний)
  •   споживчий
  •  вправа
  •  науково-дослідницький
  •  розв’язання історичних або літературних проблем

       Створюваний (продуктивний) проект пов'язаний з трудовою діяльністюпідготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо.

     Споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) —підготовка екскурсій і надання різних послуг тощо.

     Проект-вправаце проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками.

     Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

        А О. Пехота пропонує свою класифікацію проектів (9, 35):

  •  дослідницькі
  •  інформаційні
  •  творчі
  •  практико-орієнтовані
  •  ігрові

Найдоцільнішою, є така типологія проектів(14, 75):

  •  за характером контактів
  •  за характером координації
  •  за предметно-змістовою галуззю
  •  за кількістю учасників
  •  за формою представлення результатів
  •  за тривалістю
  •  за провідною діяльністю

   Розглянемо детальніше структуру кожного типу проектів.

І. За формою представлення результатів: театралізована вистава;  класне свято,

Конференція,  телепроект,  відеопроект, творчий звіт,  композиція, фантазія, ярмарок,  фестиваль,  екскурсія тощо.

II. За предметно-змістовою галуззю: монопредметні (літературно-творчі, історико-краєзнавчі, спортивні, природничі, проекти дизайну); міжпредметні; позапредметні.

III. За характером координації: з безпосередньою; з прихованою.

IV. За характером контактів: внутрішні (серед дітей однієї вікової групи (класу), серед учнів школи, району, міста, країни);  міжнародні (серед представників різних країн).

 V. За кількістю учасників: індивідуальні,  парні, групові.

 VI. За тривалістю: нетривалі (кілька уроків з програми одного предмета, 2годин); тривалі (від місяця до кількох місяців);

VII. За провідною діяльністю: дослідницько-пошукові,  ознайомлювально-інформаційні, ігрові (рольові,  творчі, прикладні.

      Під час дослідницько-пошуковіого проекту діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень:

постановка проблеми;

•формулювання гіпотези;

•планування та розробка дослідницьких дій;

•збирання інформації, її аналіз та узагальнення;

•підготовка та оформлення результатів проекту;

•публічна презентація результату;

•рефлексія;

•висновки.

       Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань.
         Ознайомлювально-інформаційні проекти спрямовані на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру:
формулювання мети;
робота з різноманітними джерелами інформації;
обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки;
•оформлення результату
;
презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо).
    В процесі роботи припускається корекція структури проекту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем. Результат такого проекту можна представити таким чином:
збір і оформлення цікавих фактів із життя письменника (життєва позиція, ідейно-естетичний ідеал, кредо і світогляд, вдача, темперамент, грані особистості, характер, зацікавлення і захоплення, обдарування тощо);
пошук і оформлення відомостей про різні варіанти твору;
складання карти подорожей літературних героїв;
створення фотоальбомів, виставок;
проведення уявних екскурсій тощо.
Ці проекти інтегрованого характеру. Учні одержують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, учнів-літературознавців, учнів-читців тощо)

       В ігрових (рольових) проектах учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результати роботи намічаються напочатку, проте повністю вони виявляються лише наприкінці. Структура проекту залишається несталою до завершення роботи. Результат ігрового проектуце:
реклама книжки;
імітація зйомки продовження оповідання чи повісті;
літературно-театральні вистави;
обігрування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої;
літературні ігри (кросворди, чайнворди, лабіринти, ребуси і т.д.);
ігрова імітація соціальних і ділових стосунків тощо.
     Творчі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Однак оформлення результатів потребує чіткої структури обраної форми. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб «навчити школярів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовуючи засоби художньої виразності» (13, 12). Результат творчого проектуце створення і презентація:
відеофільму;
фотопроекту;
діафільму;
сценарію до створених фільмів;
рукописних збірок різної тематики з ілюстраціями;
сценарію літературно-музичного свята;
колективного колажу;
ілюстративного матеріалу;
журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; творів різних літературних жанрів (казок, оповідань, есе, віршів, статей тощо);
альманаху;
макета журналу, газети, альбому тощо.
      Прикладні проекти мають певну структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Проект має чітко визначений результат, який орієнтований на соціальні інтереси учнів. Особливо важливою є «правильна організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику» (16, 44).  Результати прикладних проектівце складання:
програми з літератури для внуків;
проекту освіти 20.. року;
заповіту нащадкам;
словників різних видів: топонімічних, власних назв, застарілих слів, діалектизмів, неологізмів (на матеріалі художніх творів) тощо;
хроніки життя класу;
законів класу (школи);
інструкції тощо.
На практиці частіше доводиться мати справу з проектами змішаного типу. 

Розділ ІІ. Використання проектних технологій на уроках української мови і літератури

     Уроки української мови і літератури  - це той благодатний грунт, який допомагає використати як один із методів навчання проектну технологію.        Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовую  найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачую необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження,  доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження. Пояснюю учням середніх класів, як правильно оформлювати список використаної літератури, оскільки це їм знадобиться при написанні наукових робіт для участі в конкурсі-захисті робіт МАН. 

    Більшість проектівдослідницькі, які діти створюють індивідуально, в парах, групах. Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки є обмеження з використанням комп’ютерів на уроках. Метод проектів - це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя.

     Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо. 

      Підготовка проекту з мови орієнтує більше не на пошукову, а творчу діяльність. У мовному проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо. 

Найчастіше практикуються індивідуальні, парні проекти, групові.

2.1. Використання методу проектів  на уроках української літератури

На своїх уроках використовую о презентацію як вид реалізації інформаційного проекту. На початку вивчення теми «Життя і творчість О.Довженка» була створена  розгорнуту презентацію про життя і творчість кінорежисера, яка стала демонстраційним матеріалом на уроці із відповідними завданнями та акцентами. 

. Прикладом такого проекту є презентація «Велике таїнство творення в романі П.Загребельного «Диво» або «Хто такий справжній друг» за твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», або «Проблема злочину і кари у повісті О.Кобилянської «Земля».

        Безумовно, навчальний процес потребує урізноманітнення. Не можна весь час повторюватись, бо учні пристосовуються і втрачають інтерес. Тому на допомогу приходить комп’ютерна програма Publisher, яка дозволяє оформити досліджений матеріал у вигляді різноманітних публікацій: газет, буклетів тощо.

Елементом дослідження може бути публікація, яка розкриває один із аспектів проблеми. Наприклад, негативний аспект характеру чи поведінки головних героїв повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Ця публікація групи «журналістів» є до певної міри провокативною, оскільки покликана висвітлити лише негативні риси героїв твору і таким чином спонукати шестикласників до дискусії.

   Характеристика образів- персонажів літературного твору найкраще проводити через творчі проекти. Наприклад, учні 8 класу створювали «кінострічку» за твором «Слово про похід Ігорів». Клас працював у парах. Кожна пара одержала завданняпроілюструвати певний епізод твору. Потім з цих ілюстрацій була створена кінострічка, до кожного епізоду учні добирали коментарі з твору, переказували своїми словами зміст твору. Таким чином,  учні засвоїли в цікавій формі матеріал, набули комунікативної компетенції, одержали оцінку відповідно до внеску у проект,  і ніхто на уроці не залишився байдужим. 

      Цікавим виявився проект -  підбір за характером сучасних акторів для виконання ролей за  п’єсою  І.КарпенкаКарого «Мартин Боруля» .

Ігрові проекти представляють собою обігрування різних сюжетних ситуацій, рольову гру, вистави, рекламні акції тощо. Мною було проведено урок-рольову гру в 8 класі «Людина і гроші» за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» без використання ІКТ. Проект-змагання рекламних агенцій «Хижий звір» та «Дике птаство» за «Мисливськими усмішками» Остапа Вишні потребував створення рекламних буклетів з допомогою комп’ютерної програми.  Такі проекти дозволяють учням спробувати себе в певній ролі, що наближає їх до відповідної життєвої ситуації, до майбутньої професії, вчить переконувати інших у власній позиції. 

На уроках узагальнення матеріалу теж можна використати комп’ютер. Наприклад, під час доповідей представників дослідницьких груп учні-програмісти створили узагальнюючу схему  за їхніми висновками з різних народознавчих аспектів повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».                                        

Узагальнити тему «Творчість Т.Г.Шевченка» в  9 класі допоміг проект, коли учні створювали стіннівки, розкриваючи той чи інший етап творчості Т.Шевченка. Потім кожна група проводила захист свого проекту, обґрунтовуючи доречність вибору того чи іншого матеріалу. 

     Під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми "Марко Вовчок" (9 клас) учні підбирають експонати до таких "музейних залів": "Марія Вілінська: становлення письменниці. Орловський край. Опанас Маркович"; "Життя в Україні. "Народні оповідання" –літературний дебют Марка Вовчка"; "Марко Вовчок у Петербурзі. Дружба з Т.Г.Шевченком"; "Марко Вовчок за кордоном (у Франції, Німеччині, Швейцарії, Англії, Італії)», «Перекладацька діяльність. Літературна спадщина Марка Вовчка"; "Марко Вовчокфатальна жінка української літератури. Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею Марка Вовчка.

 Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі у творчих особистісно зорієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (кінцевий продуктпублічний виступ на захист героя), "Мої поради герою" (кінцевий продуктлист героєві з дружніми порадами), "Дискутую з героєм" (кінцевий продуктперелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), "Ягерой художнього твору" (кінцевий продуктфрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр). "Переписана" сторінка художнього твору" (кінцевий продуктфрагмент твору, "переписаний" відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо.

     Осмислити особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті "Прес-конференція літературних героїв". Учні за бажанням обирають ролі (частиналітературні герої, рештакореспонденти різних газет і журналів). Учитель пропонує тему для обговорення. Це може бути дружба, права й обов’язки, сім’я, ставлення до природи, моральні принципи тощо. "Кореспонденти" мають сформулювати запитання до героїв, а ті дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору.

    Найбільш доцільно використати метод проектів на етапі закріплення знань, умінь і навичок, коли текст прочитано і проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми. 

Специфіка предмету «українська література»дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. 

2.2 Використання проектних технологій на уроках української мови

    Сучасна мовна освіта спрямована на виховання грамотної, продуктивно мислячої людини, яка володіє системою знань і розвиненими комунікативними здібсностями, що дозволяють їй репрезентувати себе через мовлення. Спостереження й практика навчання свідчать, що використання на уроках мови методу проекту спрямовує на систематичне залучення учнів до активного ситуативного спілкування на уроках української мови.

          Своєрідною рисою методу проекту є використання власного досвіду учнями під час розв’язання проблемних питань. Школярам надається максимальна свобода розумової діяльності в побудові логічних ланцюгів. Це зумовлено потребою самостійно розв’язувати складні проблеми, звільняючи учня від традиційної ролі спостерігача в навчальному процесі. Учні навчають один одного, отже, можна говорити про навчання діалогового характеру.

Уроки української мови надають можливість застосовувати короткочасні проекти, які розраховані на 2уроків. Наприклад, проектна технологія як засіб формування дослідницьких навичок учнів під час вивчення теми «Сполучник» у 7 класі .

    Мета цього проекту –показати, як у процесі вивчення теми «Сполучник» у 7 класі можна застосувати проектну технологію. Результатом діяльності буде створена учнями презентація в Microsoft Office PowerPoint. 

   Суть проектної технології полягає в розвитку пізнавальних навичок учня, формуванні вміння самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток  критичного мислення.  

    Використовуючи дану технологію, ставлю  перед собою завдання не лише передати учням суму знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, через уміння працювати в різноманітних групах сприяти здобуттю комунікативних навичок, прищепити уміння користуватися дослідницькими прийомами, а саме: збирати інформацію, уміти її аналізувати, робити висновки.

    На вивчення теми «Сполучник» у 7 класі програмою передбачено 4 год.,  розподіляю навчальний матеріал так:

  1.  Сполучник як частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях.
  2.  Сполучники сурядності та підрядності.
  3.  Правопис сполучників. Написання сполучників разом й окремо.
  4.  Узагальнення з теми «Сполучник». Представлення учнівських проектів.

       Перед вивченням теми учні об’єднуються в 4 групи (до складу кожної групи входять діти з різним рівнем навчальних досягнень), що отримують конкретні завдання:

Група 1. Повторити матеріал про частини мови та поділ їх на самостійні та службові. Опрацювати тему «Сполучник як частина мови»,  визначити «відоме» і «нове». Дібрати вправу на перевірку цієї частини матеріалу. Оформити слайд.

Група 2. Узагальнити самостійно опрацьований та вивчений на уроці матеріал про сполучник як частину мови, розряди сполучника за призначенням та розряди за будовою. Дібрати вправу на перевірку цієї частини матеріалу. Оформити слайд.

Група 3. Через аналіз мовного матеріалу пояснити правопис сполучників. Дібрати вправу на перевірку цієї частини матеріалу. Оформити слайд.

Група 4. Систематизувати знання щодо вживання розділових знаків у простому реченні з однорідними членами, що з’єднуються сполучниками, та складному сполучниковому реченні. Проілюструвати прикладами. Дібрати вправу на перевірку цієї частини матеріалу. Оформити слайд.

Працюючи над проектом, кожна група визначається з напрямом роботи, очікуваними результатами, етапами реалізації проекту, розподіляє обов’язки. Разом з учителем учні розглядають форму та критерії оцінювання проекту. До кожного уроку діти самостійно опрацьовують окреслений учителем мовний матеріал. Під час уроку знання поглиблюються, розширюються, уточнюються. У підсумку групою створюється слайд.

          Урок проводиься в комп’ютерному класі, де кожна група представляє створений нею слайд та дібрані вправи. Усі слайди об’єднуються в єдину презентацію. Останнім етапом роботи над проектом є заповнення учнями таблиць «Самооцінка знань з теми» та «Оцінка роботи над проектом».  Підсумкова оцінка роботи над проектомсередній бал оцінок учня, членів групи, учителя.

Оцінка знань з теми «Сполучник»

Клас _______________

Самооцінка 

Оцінка вчителя

Прізвище, імя учня

__________________________________________

Критерії 

Я вмію вирізняти сполучники серед інших частин мови.

Я знаю розряди сполучників за призначенням та за будовою.

Я засвоїв правопис сполучників.

Я вмію виконувати морфологічний розбір сполучника.

Загальний бал

Оцінювання участі в роботі над проектом

Клас ____________________

Самооцінка 

Оцінка учасників групи

Оцінка вчителя

Загальна оцінка

Прізвище, імя учня

___________________________

Критерії 

Я брав активну участь в обговоренні, подавав ідеї

Я сумлінно виконував свої обовязки

Я додержувався правил роботи

Я уважно вислуховував інших

Я допомагав іншим

Я виявляв ініціативу щодо організації роботи

Висновки

  Відомо, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.        

Використання методу проектів вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до викладання предмету, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.    

Практичне застосування методу проектів на уроках української мови та літератури показало, що школярі зацікавилися новою технологією, виявляють при організації та реалізації певних проектів високий творчий потенціал, бажання і вміння мислити нестандартно.    

    Проектна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають .  Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

 Отже, слід більше впроваджувати проектну технологію на уроках у 5-9 класах, що забезпечить цілісність сприйняття учнів, мотивацію  навчальної діяльності, практичне спрямування роботи на конкретний результат, створить умови для профільного навчання в старшій школі. Для учнів 10-11-х класів треба наближати завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб школярі могли себе випробувати в певній професії.

І особливо важливим є те, що метод проектів має широкі перспективи для розвитку як на сучасних інноваційних уроках, так і в позакласній роботі.

Таким чином, інноваційні технології є джерелом розвитку саморегуляції та свободи вибору майбутніх фахівців, потребою усвідомлення особистої відповідальності. Інноваційні технології дають можливість вивести учнів на більш високий рівень компетентності, підготовленості і професіоналізм.

Проектна діяльність сприяє не лише розкриттю можливостей і здібностей учня і вчителя, а усвідомленню, оцінці особистісно значущих і соціально-ціннисних перспектив. Уміння створювати проекти підносить особистість на вищий ступінь розвитку, задовольняє потреби, приносить успіх у роботі та навчанні.

Список використаної літератури

1. Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар.-К.: Либідь, 2005.-264 с.

2. Варзацька Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засади / Л. Варзацька, Л. Кратасюк // Дивослово- 2005. -2. - С. 5 - 19.

3. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования./ Л.С.Выговский.М.: Изд-во АПН РСФСР,1956.с.

4. Давыдов.В.В. Виды обобщения и обучения./В.В. Давыдов.М.: Педагогика, 1972.с.

5. Єрмаков І. Г. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати:  (практико-зорієнтований збірник) / І.Г.Єрмакова.- К.: Департамент, 2003. - 360 с. 

6. Каліманова О. Проектні технології на уроках мови і літератури. /О.Каліманова //Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. -  №28.- С. 5.

7. Мартинець Л. До професійної компетентностічерез метод проектів./ Л.Мартинець // «Завуч».. -22.С.46.

8. Пентилюк М.І. Сучасний урок української мови / М.І. Пентилюк, Т.Г. Окуневич. - Х.: Вид. група «Основа», 2007.с.

9. Пехота О. М. Освітні технології: (навч.-метод, посібник) / О. М. Пехота, А.З.Кіктенко, О. М. Любарська та ін. - К.: А.С.К, 2004. - 256 с.

10. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е.С. Полат, - М., 2000-420 с.

11. Пометун О. І.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: ауковометодичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко.- К.: А.С.К., 2004.- 192 с.

12. Присмицька Г.  Проектні технології на уроках літератури. /Г. Присмицька //Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. -1.С.5.

13. Семко Г. Організація проектної діяльності учнів на уроках літератури. /Г.Семко //Вивчаємо українську мову та літературу.. -33С. 12.-14.

14. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: чебное пособие)/ Г. К.  Селевко - М.: Народное образование, 1988.с

15.  Сизоненко Г.С. Перспективні освітні технології: (навчально-методичний посібник) / Г.С.Сизоненко.- К.: Гопак, 2000.с.
16. Сисоєвої С. О Педагогічні технології у безперервній професійній

освіті / С. О. Сисоєвої.- К.: Либідь,  2001.- С. 44.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57908. Розв’язування вправ на застосування основної властивості пропорції 352.5 KB
  Мета уроку: закріпити та скорегувати знання учнів про пропорції та пропорційні величини. Працювати над виробленням вмінь та навичок розв’язування стандартних задач.
57909. Обчислення площ поверхонь многогранників та тіл обертання. Розв’язування задач 342.5 KB
  Мета: продовжити формування вмінь та навичок розв’язування задач на обчислення площ поверхонь призми, піраміди, циліндра, конуса і кулі, повторити вивчені формули, теорему Піфагора, співвідношення в прямокутному трикутнику...
57910. Функції. Лінійна функція 130.5 KB
  Молодці Відповівши на ці запитання ви перейшли на наступний етап еволюції і стали людиною вмілою. Подивимось чи зможете ви перейти на наступний етап ІІ етап –конкурс Доміно.
57911. Розв’язування задач на обчислення площ многокутників 328 KB
  Проведення аукціону На дошці записаний список лотів. Вчитель зачитує питання лотів пропонуючи його купити тобто відповісти на питання чи розв’язати задачу. За кожен лот учні отримують різні бали.
57912. Квадратные неравенства 195 KB
  Урок изучения и первичное закрепление нового материала с элементами повторения и закрепления ранее изученного. Возможные варианты: Через проектор на экране появляется тема Слайд 1;3 Квадратные неравенства Один из учащихся вслух читает текст на экране Учащиеся записывают определение в тетрадь.
57913. Розв’язування вправ на тему «Додавання та віднімання звичайних дробів» 503 KB
  Обладнання: сигнальні картки роздруковані усні вправи екологічне пано з відповідями до вправ картки так ні картки з індивідуальними завданнями для учнів картки з додатковими вправами.
57914. Функція. Область визначення і область значень функції. Способи задання функції 52.5 KB
  Мета: освітня: формувати поняття функціональної залежності аргументу області визначення та області значення функції; розглянути способи задання функцій; формувати уміння знаходити зв’язок з раніше вивченим переносити набуті знання в нові ситуації...
57915. Розкладання многочленів на множники 119 KB
  Обладнання: Картки з індивідуальним завданням; картки для усних і письмових робіт; таблиці: Формули скороченого множення Квадрати одноцифрових чисел Куби одноцифрових чисел Відшукай висловлення про математику.
57916. США у 1877 – 1900 роки 40 KB
  Мета: Ознайомити учнів з особливостями соціально-економічного розвитку США та основними напрямками зовнішньої політики; Розвивати навички роботи в парах уміння логічно мислити та робити висновки встановлювати причиннонаслідкові зв’язки; Формувати уміння роботи з картою...