87497

Будівництво захисних споруд цивільного захисту

Контрольная

Архитектура, проектирование и строительство

Досягнути цього можливо при виконанні наступних вимог: захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу; сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись при неможливості влаштування вбудованих сховищ...

Украинкский

2015-04-21

41.87 KB

2 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра цивільного захисту

Розрахунково-графічна робота

«Будівництво захисних споруд цивільного захисту»

Варіант №1

Виконав: ст. групи БМО-51

Авраменко М. О.

Перевірив:  Патрікеев О. Г.

Київ – 2014

Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи

№ варі-анту

Потуж-ність ядерного вибуху,

кт

Віддаль об’єкту від центру вибуху, км

Швидкість середнього вітру, км/год

Примітка

1

500

9

50

  1.  Сховища ЦО вбудованого типу і окремо стоячі мають перекриття товщиною:
  2.  Бетон – 40 см
  3.  Гідроізоляційний шар – 30 см глина

Умови для розрахунку сховищ ЦЗ

№ варіанту

У сховищі чоловік усього

Тип будівлі

Число повер-хів, висота

Тип укрит-тя

Місце розміщен-ня укриття

Передбачити у сховищі

всього

жінок

1

700

300

Пром.

1; 7,5 м

СХ,

вбуд.

підвал

h=2,5 м

ПУ

Примітка:

ПУ – пункт управління;

ДЕС - дизель-електростанція;

СХ окр. – сховище окремо-стояче.

Вступ

Розміщення і будівництво захисних споруд необхідно проводити у відповідності до вимог БНіП П-11-77*.

Захисні споруди та об’єкти повинні розташовуватись із урахуванням своєчасного укриття  людей та мінімальної вартості будівництва.

Досягнути цього можливо при виконанні наступних вимог:

  1.  захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу;
  2.  сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись при неможливості влаштування вбудованих сховищ;
  3.  вбудовані сховища належить розташовувати по можливості під будівлями найменшої поверховості, а окремо стоячі – на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює  їхній висоті;
  4.  вбудовані сховища потрібно розташовувати в будівлях І та ІІ ступеня вогнестійкості з виробництвом категорії В та Г за пожежною небезпекою;
  5.  сховища необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних, теплових та каналізаційних магістралей діаметром більше 200 мм та, окрім того, вони мають бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємкостей, розташованих на поверхні землі або в будинках і спорудах.

1. Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об’єкті

Визначаємо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі ∆Рфmax, очікуваний на об’єкті :

Вихідні дані:

  1.  об’єкт розташовано на відстані R= 9 км від центру вибуху;
  2.  потужність ядерного вибуху q = 500 кт;
  3.  вид вибуху: повітряний.

Рішення:

Із додатка (Додаток 1. Стор 228…229) «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра вибуху» знаходимо надлишковий тиск при повітряному вибухові міцністю 100 кт на відстані 5 км від центра вибуху.

∆Рф max = 4 кПа

Висновок: об’єкт знаходиться на зовнішній границі зони слабких руйнувань ядерного ураження. Зона характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 9.5 кПа до 11 кПа. В цій зоні будівлі і споруди отримують слабкі руйнування, утворюються окремі пожежі.

1.1.Визначення захисних властивостей сховища до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об’єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування підприємства на деякий час, за який рівень радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин, зменшиться до значень, що не загрожують людям. Тому головна ціль оцінки уразливості об’єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб  виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей у конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Вихідні дані:

  1.  промислова споруда віддалена від центра вибуху на 9 км;
  2.  потужність ядерного вибуху q= 500 кт;
  3.  швидкість середнього вітру Vвср = 50 км/год;
  4.  промислова споруда має 1 поверх;
  5.  сховище для укриття працюючих вбудоване у промислову споруду (підвал) [перекриття з бетону — 40 см, гідроізоляційний шар — 30 см глини].

Рішення:

  1.  Визначаємо максимальне значення рівня радіаційного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі, для чого з додатка 12 «Рівні радіації на вісі сліда наземного ядерного вибуху на 1 годину після вибуху» знаходимо значення рівня радіації на відстані R = 9 км для q= 500 кт та Vвср = 50 км/год

Р1 ≈ 6100 р/год

  1.  Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем.

Коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем розраховуємо окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною 40 см та шару глини 30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знайдемо з додатка 11 «Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів». Вони складають: від радіаційного зараження для бетону d=5,7 cм; для глини d=6,3 см.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі:

. — найбільша доза радіації на відкритій місцевості;

Р1 - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (додаток 12);

Р1=3100 р/год

tп - час утворення радіоактивного зараження;

Rх - відстань захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

Vсв - швидкість середнього вітру, км/год;

- час викидання радіоактивних речовин (прийняти за 1 годину);

tк - час закінчення опромінення;

tк = tп + tзахисту ,  tзахисту = 96 год (4 доби);

tк = 10,12+ 96 = 96,12 год

50 р — гранична доза опромінення за 4 доби, яка не викликає захворювання.

Коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем розраховуємо по формулі:

 =

Дози опромінювання у сховищі:

Кр — коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища (брати по таблиці 11.3, стр. 123);

h — товщина шару матеріалу послаблення;

d  товщина шару половинного послаблення (Додаток 11).

Після розрахунків і визначення Кпосл.сх.рз і Кпосл.рз.потр. методом порівняння, зробити висновок про захисні властивості сховища цивільного захисту.

Висновок: так як  > Кпосл.рз.потр. ( 7030,44 > 310), можемо зробити висновок, що сховище забезпечує надійний захист людей.

2. Виконання об’ємно-планувального рішення

У відповідності з вимогами по забезпеченню надійного захисту виробничого персоналу з врахуванням економічної доцільності приймаємо наступний варіант об’ємно-планувального рішення.

В сховище на 700 чоловік передбачаємо:

  1.  приміщення для тих, хто переховується;
  2.  пункт управління (ПУ) на 10 чоловік;
  3.  медичний пункт (МП) - 1;
  4.  санітарний пост (СП) - 2;
  5.  фільтровентиляційне приміщення;
  6.  приміщення для зберігання продовольства;
  7.  роздільні санітарні вузли;
  8.  дизельна електростанція (ДЕС);
  9.  електрощитові;
  10.  захищені входи;
  11.  однокамерний тамбур-шлюз - 1;
  12.  тамбури;
  13.  аварійний вихід.

Розрахунок основних приміщень:

1) Приміщення для тих, хто переховується

В приміщенні встановлюємо трьохярусні лавки-нари. Площу ПДП при установці трьохярусних лавок-нар визначаємо виходячи з норми 0,5 м2 на людину. Тоді Sпдп = 700 ∙ 0,5 = 350 м2. В ПДП встановлюємо лавки-нари, забезпечуючи 30% місць для лежання (700 ∙ 0,3 = 210 місць) і 70% місць для сидіння (700 ∙ 0,7 = 490 місць). Для цього встановлюємо 210 трьохярусних лавок-нар довжиною 1,8 м і шириною нижнього ярусу 0,45 м, верхніх  — 0,55 м. Розмір місця для сидіння 0,45 ∙ 0,45 м. В приміщенні для тих, хто переховується, передбачити обладнання двох санітарних постів, кожен площею 2 м2.

2) Пункт управління

Приймаємо ПК на 10 чоловік поблизу входу №1 і передбачаємо в ньому робочу кімнату і вузол зв’язку. При нормі площі на одного працюючого на ПК 2 м2.

Sпк =2*10 = 20  м2

3) Медичний пункт

В сховищі передбачено медичний пункт площею 9 м2.

4) Санітарний пост

В сховищі передбачено медичний санітарний пост 4 м2.

5) Приміщення для зберігання продовольства

Призначити 5 м2 при місткості сховища до 150 чоловік. На кожні 150 послідуючих, площа приміщення збільшується на 3 м2. Приймаємо площу приміщення для зберігання продовольства 17 м2.

Sпзп = м2.

6) Фільтровентиляційне приміщення

ФВП влаштовуємо біля зовнішньої стіни поблизу аварійного виходу. Площу ФВП визначаємо виходячи з кількості комплектів ФВК-1. Один ФВК-1 займає площу 10 м2 . Тоді SФВП = 4*10 = 40 м2.

7) Санітарні вузли

СВ влаштувати роздільно для чоловіків і жінок. Для жінок встановлюємо одну напільну чашу (або унітаз) на 75 осіб, тобто 300/75 = 4 унітази.

Для чоловіків — одна напільна чаша (або унітаз) і пісуар на 150 чоловік, тобто 400/150 = 3 комплектів.

Крім того в СВ влаштовуємо умивальники з розрахунку один на 200 чоловік, тобто 700/200 = 4 умивальників.

8) Захищені входи

В сховищі обладнати 2 захищені входи, розміщені з протилежних сторін, розміром 0,8*1,8 м (з розрахунку 1 вхід на 200 чоловік) та 1 захищений вхід 1,2*2 м (з розрахунку 300 чоловік) з ще одного боку.

9) Тамбур шлюз

В сховищі обладнати двокамерний тамбур-шлюз площею 8 м2.

Зовнішні і внутрішні двері тамбур-шлюза обладнати захисно-герметичними.

10) Тамбур

Тамбури влаштовуємо при вході №1,№3. Площа тамбура  8 м2.

11) Аварійний вихід

Вхід №3 обладнуємо, як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді нахилого тунелю з внутрішнім розміром 1,2*2 м. Вихід зі сховища в тунель необхідно здійснювати через тамбур, що обладнаний  із захисно-герметичними (зовнішніми) і захисно-герметичними (внутрішніми) дверима розміром 0,8*1,8 м.

12) Приміщення для ДЕС розміщумо біля зовн.стіни, відділяючи його негорючою перегородкою с межею вогнестійкості 1 год. Вхід з тамбуром з 2 герметичними дверями.

3) Розрахунок складу санітарно-технічного обладнання, систем електропостачання і зв’язку:

а) Повітропостачання

Повітрозабірні канали сумістити з аварійним виходом і встановити в них противибухові пристрої УЗС-25, а також розширювальну камеру об’ємом 2 м3. Відпрацьоване повітря видаляти самопливом, через санітарні вузли. У витяжних каналах встановити клапани надлишкового тиску.

Для очищення повітря, що подається в сховище, передбачаємо два режими очистки.

Режим ІІ – фільтровентиляція.

При нормі подачі повітря 2 м3/год на одну людину, що переховується, і 5 м3/год на одного працюючого на ПК продуктивність системи повинна бути 700*2 + 10*5 = 1450  м3/год.

Для подачі повітря використовуємо ФВК-1 продуктивністю 300 м3/год. Тоді потрібно 1450/300 = 5 комплекти.

Режим І – простої вентиляції.

При нормі подачі повітря 10 м3/год на чоловіка продуктивність системи повинна бути 700*10 + 10*10 = 7100 м3/год. Продуктивність ФВК-1 при режимі І становить 1200 м3/год, тоді загальна подача 5 комплектів складає 1200 ∙ 5 = 6000 м3/год, що нижче потрібного об’єму повітря на 7100 – 6000 = 1100 м3/год. Тому потрібно встановити додатково один ЕРВ-72-2 продуктивністю 900-1300 м3/год.

б) Водопостачання

Водопостачання передбачаємо від зовнішньої водопровідної мережі з обладнанням проточних ємкостей запасу питної води по нормі 3 л на добу на чоловіка. Місткість ємкостей з розрахунку на 4 доби повинна бути 710 ∙ 3 ∙ 4 = 8520 л.

в) Каналізація

Забезпечити відвід стічних вод із санвузлів в зовнішню каналізаційну мережу. Влаштувати резервуар для збору стоків із розрахунку 2 л на добу на людину, загальним об’ємом 710 ∙ 2 = 1420 л.

г) Опалення

Опалення сховища здійснювати від опалювальної мережі підприємства по самостійним відгалуженням.

д) Електропостачання

Електропостачання здійснювати від електромережі підприємства і місцевих джерел електропостачання.

е) Зв'язок

Передбачити установку телефонних апаратів і гучномовців в радіотрансляційних мережах міста і об’єкту.

Передбачити використання сховища в мирний час для учбових класів по цивільному захисту побутових приміщень.

 

Висновки:

Для забезпечення надійного захисту людей, працюючих в зоні можливого враження необхідно:

  1.  Побудувати сховище на 710 чоловік із надійним захистом;
  2.  У сховищі спорудити:
  3.  Приміщення для людей – 350 м2
  4.  Санітарні пости площею 4 м2
  5.  Приміщення для зберігання продовольства площею 17 м2

Для людей встановити 210 трьохярусних лав-нар. Висоту приміщення прийняти 3 м.

3. ПУ об’єкту прийняти 20 м2

4. Систему повітропостачання сховища виконати на базі ФВК-1 (чотири комплекти) із додатковою установкою одного вентилятора типу  ЕРВ-72-2.

5. Передбачити використання сховищ у мирний час у господарських цілях (або під склад інструментів, або для побутових цілей)

Список використаної літератури:

  1.  Довідник « Захист об’єктів народного господарства від зброї масової поразки » під редакцією Демиденко Г.П. Київ-1989р
  2.  Методичні вказівки і вихідні дані для РГР по цивільній обороні для студентів всіх спеціальностей. Автор П.І.Литвиненко - Київ, КНУБіА, 1999. - 10 с.

ЗМІСТ РОБОТИ

І. Розділ 1. Вихідні дані (із завдання)

ІІ. Розділ 2.

  1.  Визначення захисних властивостей сховища ЦО від ударної хвилі, ядерного вибуху і радіації;
  2.  Обємно-планувальні рішення;
  3.  Склад санітарно-технічного обладнання і систем енергопостачання

а) повітропостачання;

б) водопостачання сховищ;

в) каналізація сховищ;

г) електропостачання;

д) опалення сховищ;

е) звязок.

ІІІ. Розділ 3. Графічна частина завдання