87500

Економічний аналіз

Контрольная

Экономическая теория и математическое моделирование

Види аналізу розрізняються за об’єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз, на відміну від фізичного, хімічного та інших, є абстрактно-логічним методом дослідження економічних явищ, у ньому не використовуються ні мікроскопи, ні хімічні реактиви, їх має замінити сила абстракції.

Украинкский

2015-04-21

43.19 KB

1 чел.

Зміст :

  1.  Зміст і предмет економічного аналізу.
  2.  Задачі і принципи економічного аналізу.
  3.  Звязок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін «аналіз» походить від грецького «analisys», що в перекладі означає «розкладення», «розчленування».

Таким чином, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Це дозволяє «зазирнути» в середину досліджуваного явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в предметі або явищі. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції , необхідно знати не лише те, з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її розмір за кожною статтею  витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами, тим глибше ми будемо  знати економічне явище  й ефективніше управляти процесом формування собівартості продукції. Явища і процеси навколишнього середовища не можуть  бути осмислені тільки за допомогою аналізу. Часто виникає потреба використання інших способів.  Найбільш тісно пов'язаний з аналізом синтез — спосіб вивчення предмета в його цілісності, виявлення зв'язків і залежностей між окремими частинами досліджуваного предмета.

          Аналіз у широкому розумінні -  це спосіб пізнання предметів  і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленуванні цілого на його складові частини, і вивчення їх у всій різноманітності зв’язків і залежностей.

Розглянемо основні види аналізу. Види аналізу розрізняються за об'єктами, цілями і методикою дослідження. Економічний аналіз, на відміну від фізичного, хімічного та інших, є абстрактно-логічним методом дослідження економічних явищ, у ньому не використовуються ні мікроскопи, ні хімічні реактиви, їх має замінити сила абстракції.

Без аналізу сьогодні неможлива свідома діяльність людей. Характеризуючи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: «Уже розбивання горіха є початком аналізу».

Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз (макроекономічний аналіз) який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно-економічний на мікрорівні ( мікроекономічний аналіз) — аналіз господарської діяльності (АГД), який застосовується у вивченні економіки окремих підприємств. Становлення АГД зумовлено загальними об'єктивними вимогами й умовами, що супроводжують виникнення будь - якої галузі знань. По-перше, це задоволення практичної потреби. Інтуїтивний аналіз, приблизні розрахунки, приміряння в пам'яті є недостатнім в умовах значних виробничих одиниць. Без комплексного всебічного АГД неможливо управляти складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення. По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, розвиток будь-якої науки спричиняє диференціацію її галузей . Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення , бухгалтерський облік, фінанси, статистика. Тоді з'явилися перші найпростіші засоби аналітичного дослідження.

Економічний аналіз почав формуватися в 20-30-х роках XX століття як заключний розділ курсу «бухгалтерський облік». У 20-ті роки з'явилися спеціальні книги про АГД. Вони були присвячені аналізу балансу і мали методичну спрямованість, що можна взяти за точку відліку АГД. У 30-і роки курс АГД був введений до програм вузів СРСР. З'явилися перші підручники і посібники з АГД (книги Н. Р. Вейцмана ,  С. К. Татура, М. І. Баканова та інших). Розробкою методики аналізу тривалий час займалися фахівці бухгалтерського обліку У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Спочатку цей курс мав назву «Аналіз балансу». Зі значною зміною змісту інформації курс було перейменовано в «Обліковий аналіз». У 40-і роки під час аналізу почали широко використовувати нормативну, планову, технічну та інші види інформації. Курс отримав назву «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності», і нарешті, «Економічний аналіз». Його почали широко застосовувати на практиці з метою комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно до ціни помилки в господарській діяльності. Інтерес до нього теж помітно зростав. Почалося менш комплексне аналітичне вивчення виробництва. Аналіз набував значення важливого засобу планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Оглядаючи історію становлення і розвитку АГД як науки, потрібно врахувати дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки; по-друге, їхнє практичне використання. У довоєнні роки з питань економічного аналізу було видано близько трьохсот книг і більше шестисот наукових статей. Під час Другої світової війни питання перебудови бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності відповідно до запитів часу знайшли відбиток у працях вже згаданих та інших авторів. Повоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний тощо.

У розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності великий внесок зробили вчені-економісти А. Ф. Аксененко, М. І. Баканов, С. Б. Барнгольц,  Н. В. Дембинський, Е. В. Долгополов, М. Ф. Дьячков, І.І.Каракоз, Л. І. Кравченко,   Б. І. Майданчик, А. Ш. Маргулис, А. І. Муравйов, С. Г. Овсяников, В. Ф. Палій, І.І.Поклад, Н. А.Русак, П. І. Савичев, Г. В. Савицька, Р. С. Сайфулін,  В. І. Самборський, В. І. Стражев, Г. М. Тацій, М. Г. Чумаченко, А. Д. Шеремет та багато інших.

Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку, яка перебуває в стані розвитку. Проводяться дослідження щодо більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оптимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного характеру, то АГД поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві.

Будь-яка наука має свій специфічний предмет дослідження, що виділяє її в окрему галузь знань. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо. Стосовно предмета економічного аналізу, не має єдиного погляду серед науковців та практиків. Такими ознаками найчастіше є: господарська діяльність, господарські явища і процеси, інформаційні потоки, економіка підприємств і галузей тощо. На наш погляд, найвдалішим його визначенням  є таке. Предметом аналізу є реальна господарська діяльність, господарські явища та процеси незалежно від характеристик їх інформаційною відображення.

Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяється дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів господарюючого суб'єкта) ставлять за мету діагностику й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результатів та ефективності  управлінських дій.

  Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи:

 а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючого суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери);

б) тих, що захищають інтереси першої групи (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа та ін.).

Виділяти предмети та об'єкти економічною аналізу коректно лише з позицій раціональної організації аналітичної роботи, коли треба визначитись стосовно обсягу чи аспектів дослідження господарської діяльності.

Об’єктами АГД є економічні результати господарської діяльності. Так, на промисловому підприємстві об’єктами аналізу є показники виробництва і реалізації продукції, її собівартість, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати діяльності тощо

Інші вчені вважають, що об'єктами, через які розкривається предмет економічного аналізу є:

 а) виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності;

 б) ресурси всіх видів діяльності;

в) виробничі та управлінські структури;

 г) організація виробництва і праці;

 д) форми господарювання і власності тощо.

  Варто зауважити, що у цьому випадку виникає питання про межі науки економічного аналізу. Суперечки науковців навколо цього питання не вщухають. Очевидно, у цьому аспекті треба розглянути питання про межі науки аналізуючи два рівні економічною аналізу: макроекономічний аналіз і мікроекономічний аналіз.

 На макрорівні (економіка країни, галузей, регіонів) економічний аналіз тісно інтегрується зі статистикою, набуває форми економіко-статистичного аналізу і втрачає свій предмет.

 На мікрорівні (економіка первинної ланки господарської системи) він реалізується повною мірою.

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст і завдання. Зміст і завдання економічного аналізу залежать від соціально- економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство.

 В одержавленій адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії.

 В ринковій економіці зміст і завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування.

Особливості досліджень економічного аналізу за умов становлення ринкових відносин визначають такі обставини:

 виділення в економічному та правовому полі самостійних господарюючих суб'єктів;  

розширення складу суб'єктів аналізу;  

 необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього аналізу;

 висока динамічність ринкового середовища, обумовлена інертністю економічної системи;

 ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи на багатокритеріальній основі;

оцінка підприємницького ризику;

 вибір ділового партнерства;

висока конкуренція та не прогнозована поведінка конкурентів. Крім того, серед особливостей сучасних змін в економічному аналізі слід виділити такі, як підвищення оперативності економічного аналізу, застосування, крім звітності, різноманітної додаткової інформації, залучення до проведення економічного аналізу маркетологів, юристів та спеціалістів інших видів діяльності, використання комп'ютерної техніки тощо.

Зміст економічного аналізу становить комплексне та взаємопов'язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств та їх  структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень.

У загальному вигляді зміст аналізу визначають:

а) мета аналізу;

 б) виявлення та узгодження цілей і завдань аналізу, термінів виконання, кола спеціалістів-аналітиків;

в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно - наслідкових зв'язків об'єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об'єкта;

г) вивчення умов, які позитивно та негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв'язання проблеми та їх зіставлення;

д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень.

Отже, у процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: оцінювальна, діагностична та пошукова.

Оцінювальна – визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям.

Діагностична - встановлення причинно-наслідкових змін економічної системи у кількісному і якісному вимірюванні, впливу факторів на цю зміну і розвиток.

Пошукова – виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни та розвитку економічної системи, обґрунтування механізмів їх мобілізації.

Зміст економічного аналізу визначають його завдання. Одні вчені виділяють  наступні основні завдання (табл. 1).

 Таблиця 1.

Основні завдання економічного аналізу

№ п/п

Завдання

 

Зміст завдань

1.

Підвищення науково-економічної обгрунтованості цільових програм, бізнес-планів, нормативних планів, прогнозів і нормативів (в процесі їх розробки); сприяння покращанню системи планування, менеджменту

Досягається здійсненням детального ретроспективного економічного аналізу; побудова тимчасових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Ретроспективний і поточний аналіз завершуються перспективним (прогнозним) аналізом, що є основою для розрахунку прогнозних показників. Отже, бізнес-плани, прогнози докладно обґрунтовуються необхідними економічними розрахунками

2.

Об'єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів

За даними обліку і звітності здійснюється контроль виконання встановлених бізнес-планів і дотримання нормативів. На промислових підприємствах, наприклад, досліджується виконання виробничої програми за кількістю й асортиментом випуску, якістю, реалізацією продукції тощо. В торгівлі основну увагу, звертають на обсяг оптового і роздрібного товарообігу, його асортиментну структуру.

3.

Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу (окремо та в сукупності); сприяння впровадженню в практику роботи підприємства науково-технічних розробок і провідних методів господарювання

Окремо досліджується ефективність використання засобів і предметів праці (будівель і споруд ,технологічного обладнання, інструментів, сировини і матеріалів); робочої сили (за чисельністю і професійним складом працівників, основного, додаткового, обслуговуючого персоналу, продуктивності праці тощо); фінансових ресурсів у їх сукупності (тобто власних і залучених, основних і оборотних).

4.

Об'єктивна і всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу

Проводиться виявлення позитивних і негативних чинників, що впливають на роботу об'єкту, який аналізується, визначення кількісного розміру їх дії; підготовка даних щодо перспективи розвитку на наступні періоди. У цьому виявляється органічний зв'язок економічного аналізу діяльності підприємства з реальним і обгрунтованим плануванням його роботи

5.

Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу)

 

Економічний аналіз як прикладна наука виправдовує себе повною мірою тільки тоді, коли приносить реальну користь. Дійсна користь полягає у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу; в порівнянні з досягнутим рівнем, збільшення випуску продукції та підвищення її якості, поліпшення використання виробничих ресурсів і зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності та збільшення прибутку підприємства; розробці заходів щодо їх використання.

Реалізація даного традиційного завдання в сучасній економічній ситуації ускладнюється необхідністю враховувати невизначеність і комерційні ризики, імовірнісний характер подій та їх оцінок, інфляційні процеси тощо.

6.

 

 

Обґрунтування оптимальності управлінських рішень

Успіх господарської діяльності на всіх рівнях управління залежить від своєчасно прийнятих ефективних управлінських рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, виявити його раціональність і ефективність можна на підставі попереднього економічного аналізу.

Інші вважають, що основними завданнями економічного аналізу є:

об’єктивна оцінка роботи підприємств і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

виявлення впливу відповідних факторів на показники, що аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Завдання економічного аналізу не вичерпуються наведеним вище переліком; вони трансформуються внаслідок змін підходів і вимог до економічного аналізу. Досвід господарського розвитку показує, що перед економічною наукою в цілому і перед економічним аналізом зокрема на різних етапах висувалися нові завдання, посилювались раніше поставлені. Цей процес буде відбуватись і в подальшому. Економічний і соціальний розвиток підприємства, перехід до ринкових відносин, комп'ютеризація менеджменту ставлять перед наукою і практикою економічного аналізу нові, більш складні завдання щодо оптимізації функціонування суб'єктів господарювання, успішна реалізація яких сприяє поліпшенню управління виробництвом, зміцненню його економіки і підвищенню ефективності діяльності кожного підприємства. На цій основі забезпечується оптимальний розвиток національної економіки країни.

Щоб краще зрозуміти зміст, функції та завдання економічного аналізу розглянемо основні категорії економічного аналізу ( категорії економічного аналізу – це найбільш загальні ключові поняття даної науки).

Економічний аналіз пов'язаний з господарськими явищами та процесами, які виражають сутність відносин процесу виробництва, постачання і збуту, управління, тощо. Для детальнішого дослідження їх класифікують за змістом (прості та складні), за часом (минулі, поточні, перспективні), за місцем (внутрішні та зовнішні), визначеністю (детерміновані та стохастичні), за структурою (типові, стандартні та нестандартні), за стабільністю (постійні та тимчасові), за характером основних зв'язків (функціональні та кореляційні). Будь-яка їх зміна відбувається під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Факторами називають рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

Причини – умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.

Формуючи методику економічного аналізу, визначають  ступінь і характер їхньою впливу. Ступінь дії факторів у конкретних умовах визначає резерви зміни та розвитку економічних явищ і процесів.

Резерви – це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Будь-які резерви визначають як невикористані можливості чи втрачена вигода (приховані резерви) та певний запас можливостей (явні резерви).

   На основі рейтингової оцінки можливостей та доцільності мобілізації резервів формулюють висновки і пропозиції для прийняття управлінських рішень.

Для будь-якої науки характерне визначення базових принципів дослідження, які виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

Принцип науковості передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об'єктивних факторів її зміни та розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосуванням його сучасних організаційних систем, новітніх досягнень в теорії та методиці економічних досліджень. Значний прогрес забезпечив широке застосування в економічному аналізі економіко - математичних методів і моделей та комп'ютерної технології обробки економічної інформації.

      Принцип системності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети. Системність, як поняття кібернетичного порядку, потребує дослідження об'єкта (діяльності суб'єктів господарювання) як єдиного цілого, єдиної системи, що включає інші складові елементи, які знаходяться у визначеній взаємодії; об'єкта, що є частиною іншої, більш високого рівня системи, у якій він взаємодіє з іншими підсистемами.

Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Цілісність системи, яка відрізняється визначеною завершеністю, припускає й відокремлений аналіз її складових елементів.

Системність - поняття більш змістовніше, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу. Методологічна єдність системності та комплексності економічного аналізу знаходить своє вираження в єдності політичного й економічного, економічного, соціального та економіко-соціально-екологічного устрою; у єдності цілого та його частин; у розробці єдиної, універсальної системи показників; у використанні всіх видів економічної інформації.

         Комплексний аналіз - це всебічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний економічний аналіз означає:

дослідження економіки об'єднань і підприємств як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

встановлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі її сторони;

дослідження причинних залежностей між економічними показниками роботи підприємства;

побудову кількісних залежностей (рівнянь взаємозв'язку) між економічними показниками;

вивчення змін економічних показників у динаміці, а також протиріч господарської діяльності та шляхів їх подолання як причини розвитку економічної системи.

Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

Принцип достовірності, об'єктивності, конкретності, точності. Аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників, впливу окремих факторів тощо.

Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.

Принцип дієвості полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки в роботі, інформувати про це керівництво. Дієвість забезпечується шляхом розроблення аргументованих аналітичних висновків і пропозицій, своєчасних рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Принцип оперативності полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності. Оперативність означає вміння чітко і швидко проводити аналіз, приймати відповідні управлінські рішення.

Принцип ефективності означає, що витрати на його проведення повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу та його комплексності. Це досягається шляхом впровадження більш раціональних методів збирання  джерел інформації для аналізу  та зберігання даних аналізу, впровадження у практику економічного аналізу комп’ютерної техніки.

В окремих навчальних посібниках, крім наведених принципів, виділяють принципи рейтингової оцінки, демократичності, плановості.

Принцип рейтингової оцінки— передбачає визначення пріоритетів у досягненні поставленої мети, черговості виконання заходів, спрямованих на цільову зміну і розвиток економічних систем. Рейтингову оцінку найчастіше проводять за критеріями, які визначають кінцеву мету функціонування економічної системи (прибутковість, фінансова стабільність тощо). Для досягнення проміжних цілей можна використовувати інші критерії рейтингової оцінки.

Принцип демократичності, масовості економічного аналізу — передбачає участь в аналітичному процесі широкого кола зацікавлених осіб, а не лише спеціалістів-аналітиків, доступність, прозорість, переконливість висновків і пропозицій. Цей підхід дає змогу найповніше виявити наявні резерви та недоліки, виваженіше приймати рішення.

Дотримання названих принципів є необхідною умовою проведення аналітичних досліджень, запорукою досягнення поставлених цілей і розв'язання конкретних завдань.

Курс економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними за формою суб'єктами підприємницької діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Саме цим пояснюється те, що дану навчальну дисципліну студенти вивчають на всіх факультетах і всіх спеціальностях економічних вузів. Економіст будь-якого профілю повинен в достатній мірі володіти навичками аналітичної роботи.

         Економічний аналіз — це науковий метод пізнання сутності економічних явищ та процесів, що ґрунтується на розчленуванні їх на складові і на вивченні в усьому розмаїтті зв'язків і залежностей.

Розрізняють, як ми уже знаємо, макроекономічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на рівні світової і національної економіки та її окремих галузей, і мікроекономічний аналіз, що вивчає ці процеси та явища на рівні окремих суб'єктів господарювання, котрий назвали економічним аналізом господарської діяльності.

Комплексний економічний аналіз виробничо-фінансової діяльності займає центральне місце в системі управління підприємством. На його основі розробляють і обґрунтовують управлінські рішення. Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не можна здійснювати до того часу, поки не обґрунтовано його економічної доцільності. Управлінські рішення і дії мають базуватися на точних розрахунках, на глибокому і всебічному економічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтовані, вмотивовані, оптимальні. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його ефективність.

Недооцінка ролі аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають відчутних втрат. Навпаки, підприємства, на яких належним чином організовано аналіз, мають добрі результати, високу економічну ефективність.

Важлива роль аналізу — в підготовці інформації для планування і прогнозування результатів діяльності та оцінювання якості й обґрунтованості планових показників, у перевірці та об'єктивному оцінюванні їх  виконання. Розробка планів для підприємства, по суті, також становить прийняття рішень, які забезпечують розвиток виробництва в майбутньому планованому періоді. При цьому враховують результати діяльності за попередні періоди, вивчають тенденції розвитку економіки підприємства, виявляють і враховують додаткові резерви виробництва.

Економічний аналіз господарської діяльності є засобом  не лише обґрунтування планів, а й контролю за виконанням їх з метою виявлення недоліків, помилок і оперативного впливу на  економічні процеси, коригування планів та управлінських рішень. Планування починається і завершується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дає змогу підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Ця функція аналізу — контроль за виконанням планів і підготовка інформації для обґрунтування їх — не слабшає, а посилюється в ринковій економіці, оскільки в умовах невизначеності, конкуренції і мінливості зовнішнього середовища необхідне  систематичне оперативне коригування поточних та перспективних планів. Зовнішні умови, що постійно змінюються, потребують, щоб процес планування був неперервним. Менеджер із планування має вміти оцінювати й аналізувати зміни кожної ситуації й оперативно вносити корективи в плани підприємства.

Велику роль відводять аналізу у справі визначення та використання резервів підвищення ефективності діяльності суб’єкта  господарювання в конкурентному середовищі на основі використання досягнень науково-технічного прогресу та передового досвіду.

Щоб вижити в конкурентній боротьбі і зміцнювати свої позиції, кожне підприємство має постійно шукати резерви підвищення ефективності своєї діяльності. Це об'єктивний процес, без якого неможливий поступальний розвиток суспільства. Аналіз сприяє економному використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, науковій організації праці, використанню нової техніки і технологій виробництва, запобіганню зайвих витрат, всіляких недоліків у роботі.

Отже, економічний аналіз господарської діяльності  - це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа розробки науково обґрунтованих планів - прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Література

1. Абрютина М. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия (3-е изд.). М.: Дело, 2001. - 272 с.

2. Баканов М. Теория экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. - 416 с.

3. Гутника В.П. Анализ экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. - 338 с.

4. Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А., - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. - 204 с.

5. Економічний аналіз: Навч. посіб. / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 314 с.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6858. Определение коэффициентов трения скольжения 66 KB
  Определение коэффициентов трения скольжения Цель работы Цель - экспериментальное определение коэффициентов трения скольжения в трущихся парах из разных конструкционных материалов. Используется метод В.A. Желиговского (наклонной линей...
6859. Визначення геометричних параметрів зубчатих коліс 84 KB
  Визначення геометричних параметрів зубчатих коліс Ціль роботи: засвоєння методики розрахунку геометричних параметрів евольвентних зубчатих передач визначення геометричних параметрів (розшифровка) евольвентних зубчатих коліс засвоєння правил офо...
6860. Визначення механічних характеристик електричних двигунів 3.09 MB
  Визначення механічних характеристик електричних двигунів Мета роботи: визначення залежностей частоти обертання ротору електродвигуна та його механічної потужності від моменту, який розвиває двигун Електродвигуни постійного струму...
6861. Вивчення конструкцій механізмів слідкуючих систем дистанційного керування 66.5 KB
  Вивчення конструкцій механізмів слідкуючих систем дистанційного керування Ціль роботи...
6862. Изучение конструкций механизмов следящих систем дистанционного управления 43 KB
  Изучение конструкций механизмов следящих систем дистанционного управления. Выходной вал следящего привода с заданной степенью точности воспроизводит в виде механического перемещения входной управляющий сигнал....
6863. Визначення пружних властивостей та характеристик гвинтових пружин 1.46 MB
  Визначення пружних властивостей та характеристик гвинтових пружин Мета роботи - визначення: пружних властивостей гвинтових пружин методів розрахунків міцності та жорсткості пружин при проектуванні методів експериментального...
6864. Визначення моментів тертя у підшипниках кочення 53 KB
  Визначення моментів тертя у підшипниках кочення Мета роботи: визначення моментів тертя у шарикопідшипниках. Розрахункові методи визначення моментів тертя у підшипниках кочення Моменти тертя Тп, Н.мм, у шарикопідшипниках із внутріш...
6865. Понятие и виды инвестиций. Источники инвестиций 44 KB
  Понятие и виды инвестиций. Источники инвестиций. Понятие инвестиции и их значение. Слово инвестиция происходит от латинского слова инвест-вкладывать. Если обратиться к терминологическому словарю - то это использование денег для полу...
6866. Понятие, субъекты и объекты инвестиционной деятельности 40.5 KB
  Понятие, субъекты и объекты инвестиционной деятельности. Понятие инвестиционной деятельности. - ФЗ от 25.01.99г. №39-ФЗ Об инвестиционной деятельности РФ, осуществляемой в форме капитальных вложений в статье 1 й предусматривает. Инвестиционная...