87511

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

Конспект

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Вище керівництво підприємством повинно виявляти зацікавленість у реалізації завдань охорони праці. Усвідомлення всієї важливості й актуальності проблем охорони праці є першою заповіддю власника чи керівника підприємства.

Украинкский

2015-04-21

3.13 MB

5 чел.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра рудникової аерології та охорони праці

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

з дисципліни «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для студентів ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

студента групи _______________

_______________

           (ПІБ)

Кривий Ріг,

2013


Лекція № 1

«Система управління охороною праці на підприємстві і в організації

та шляхи її удосконалення в сучасних ринкових умовах»

1. Структура системи управління охороною праці на підприємстві

Рис. 1 Базова модель СУОП, без урахування сучасних міжнародних вимог


2. Працеохоронна політика підприємства

Працеохоронна політика підприємства розробляється на основі державної політики і конкретних зобов'язань підприємства щодо охорони праці, затверджується керівником підприємства і вивішується на видному місці.

Працеохоронна політика повинна визначати зобов'язання щодо:

1. запобігання виробничим травмам і профзахворюванням;

2. поліпшення умов праці;

3. виконання нормативно-правових актів з охорони праці;

4. подальше вдосконалення діяльності з охорони праці;

5. забезпечення необхідних засобів і заходів щодо впровадження політики;

6. підвищення кваліфікації і посилення відповідальності працівників у галузі безпеки праці.

Вище керівництво підприємством повинно виявляти зацікавленість у реалізації завдань охорони праці. Усвідомлення всієї важливості й актуальності проблем охорони праці є першою заповіддю власника чи керівника підприємства. Власник зобов'язаний створювати належні, безпечні й здорові умови праці для кожного працівника. Адже стан охорони праці – важливий елемент іміджу підприємства, а значить, і успіху в суспільстві.

Працеохоронна політика повинна відповідати

1. характеру і рівню ризику підприємства,

2. передбачати ідентифікацію небезпек,

3. оцінку та контроль ризику на робочих місцях.

3. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці

в ринковій системі господарювання

Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці.

До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину відносять:

1. Підвищення продуктивності праці

(а рахунок скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції і збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом)

За даними досліджень:

- комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечує приріст продуктивності праці на 15-20 %;

- нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13 % та скорочує брак на 25 %;

- раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %,

- раціональне фарбування робочих приміщень підвищує продуктивність праці на 25% .

2. Раціональне використання основних виробничих фондів за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробничого травматизму. 

За даними досліджень:

Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно:

- 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і

- 5-10 % – на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами.

Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених.

До позитивних соціальних результатів можна віднести:

1. Ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості.

2. Стан здоров’я.

3. Ставлення до праці.

4. Соціальна активність.

5. Максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини – потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці.

6. Зміцнення здоров’я.

Несприятливі умови праці призводять до наступних негативних

соціальних та економічних результатів:

1. Різних форм та ступенів втомлюваності працівників.

2. Функціонального напруження організму.

3. Недоодержання додаткового продукту.

4. Затримка з уведенням нових фондів.

5. Непродуктивне споживання робочої сили.

6. Зниження продуктивності праці.

7. Зниження творчої активності, заінтересованості в праці.

8. Погіршення трудової дисципліни.

9. Зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.

4. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці

Поліпшення умов і охорони праці в умовах ринку тісно пов’язано з економічним стимулюванням роботодавців.

Стимулювання заходів щодо охорони праці здійснюється згідно з розділом ІV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці». Так, ст. 25 «Економічне стимулювання охорони праці» визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки й поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).

Вимогам охорони праці слід надати економічну інтерпретацію, поєднати показники оцінки результатів діяльності з економічними важелями впливу на порушників правил і норм. Необхідно створити ефективну систему стимулювання та мотивації організації й виконання безпечних трудових процесів на основі економічної відповідальності.

На практиці під економічним регулюванням розуміють

матеріальну (фінансову) заінтересованість і відповідальність підрозділів, служб та відділів (організаторів і керівників виробництв) за створення умов для безпечної праці, з одного боку, й додержання встановлених норм і правил, роботу без травм і аварій безпосередніх виконавців – з другого.

Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що поліпшенню умов праці сприяють заходи:

1. податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці;

2. диференціювання страхових внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму і професійних захворювань;

3. впровадження санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.

Узагальнюючи досвід розвинутих країн з економічного стимулювання, Європейський фонд поліпшення умов життя і праці (одна з організацій Європейського Союзу) визначає, що більшість існуючих нині систем базується на прецедентах, тобто на інформації про нещасні випадки, що спричиняють виплату компенсації. Подібний підхід сам по собі є доказом того, що вплив економічного стимулювання обмежений.

5. Планування робіт з охорони праці

Плануванняпроцес обґрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових) для їх реалізації.

У плануванні робіт з охорони праці як вихідні дані використовують:

- план економічного і соціального розвитку підприємства;

- план організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, направлених на підвищення ефективності, пошук резервів підприємства;

- матеріали паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці; а також атестації робочих місць за умовами праці;

- комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії;

- матеріали розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій;

- приписи органів державного нагляду, служб охорони праці;

- рекомендації комісії з питань охорони праці підприємства; пропозиції уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;

- результати адміністративно-громадського контролю стану охорони праці;

- постанови профспілкового комітету, рішення зборів (конференцій) трудового колективу з питань охорони праці;

- відповідні накази адміністрації, документи вищестоящих господарських і профспілкових органів.

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів:

І. Довгострокові плани

на декілька років.

Усі заходи, які передбачені довгостроковими планами, включаються у відповідні розділи колективних угод і комплексних заходів.

ІІ. Річні плани

До колдоговору можуть додаватися переліки професій і посад працівників (якщо вони встановлені понад вимоги законодавства):

У колдоговорі повинні передбачатися:

Це розділи "Охорона праці" в колективного договорі та комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям", що наводять у додатку до колдоговору.

Колдоговір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків, а саме:

1. переведення на легшу роботу за медичними висновками зі збереженням заробітної плати;

2. організація навчання і перекваліфікації потерпілих;

3. працевлаштування інвалідів, надання їм допомоги у вирішенні соціально-побутових проблем (навіть якщо вони вже не працюють за станом здоров'я).

4. яким надається додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці;

5. зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право одержувати безплатно молоко або інші харчові продукти;

6. яким надається безплатно спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило, мийні засоби, захисні креми;

7. яким надаються оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення та ін.

Колективним договором можуть встановлюватися більш високі розміри одноразової допомоги, ніж це передбачено фондом за рахунок прибутку підприємства.

методи стимулювання та матеріальної відповідальності працівників за стан охорони праці, систему заохочень для працівників, що сумлінно дотримуються законодавчих актів.

ІІІ. Оперативні плани

(квартальні,щомісячні) плани цехів і дільниць.

Оперативний план на квартал і місяць складається для вирішення повсякденних актуальних завдань та усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Важливе значення у системі планування робіт щодо забезпечення безпеки праці на підприємствах має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору, що укладається між власником і трудовим коллективом.

Вимоги до довгострокових планів

Головні завдання:

1. максимальне скорочення робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці й на важких фізичних роботах;

2. приведення обладнання, машин і механізмів у відповідність до вимог стандартів;

3. закриття виробничих об'єктів, які не гарантують безпеку праці та за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту;

4. доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень;

5. значне скорочення (а в подальшому ліквідація) важких фізичних робіт, зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею;

6. розвиток лікувально-профілактичних, медичних і оздоровчих установ.

Початковими для розроблення проекту довгострокового плану і комплексних заходів з охорони праці є:

1. прийнята політика охорони праці;

2. оцінка ризиків на робочих місцях;

3. результати паспортизації та атестації умов праці на робочих місцях і в цехах;

4. результати вивчення причин травматизму і цільових перевірок стану охорони праці;

5. матеріали аналізу виконання попередніх планів, пропозицій робітників та службовців;

6. матеріали прогнозування та цільових програм з охорони праці.

Вимоги до річних планів

"Комплексні заходи включають:

1. атестація робочих місць на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці;

2. навчання працівників з питань охорони праці;

3. забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

4. проведення обов’язкових медичних оглядів працівників;

5. модернізація технологічного, підіймально-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів з охорони праці;

6. проведення експертизи технічного стану будівель і споруд;

7. приведення рівня шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність вимогам чинних нормативних актів;

8. розробка, виготовлення і монтаж нових або реконструкція існуючих вентиляційних систем, аспіраційних, порохо- і газоуловлювальних пристроїв для приведення у відповідність вимогам чинних нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація тощо.

9. розроблення, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огородження, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв);

10. удосконалення освітлення, опалення, вентиляції, засобів боротьби з шумом, вібраціями, шкідливими випромінюваннями, електробезпеки, механізації, дистанційного управління, герметизації обладнання, транспортних засобів, розширення санітарно-побутових приміщень.

Комплексні заходи оформляються у вигляді табл.

№ з/п

Найменування заходів (робіт)

Вартість

заходів

(робіт)

Ефективність

заходів

Термін виконання

Відповідальна особа

асигновано

фактично

планується

досягнуто

6. Фінансування заходів з охорони праці

Згідно статті 19 Закону України “Про охорону праці»:

«Фінансування профілактичних заходів з охорони праці та виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів».

На підприємствах фінансування заходів з охорони праці може здійснюватись, зазвичай за рахунок:

- виробничих витрат (матеріальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту та ін.);

- амортизації основних фондів;

- капітальних вкладень;

- банківського кредиту;

- кошторису затрат бюджетних організацій і установ;

- фонду охорони праці.

Стуктура фондів з охорони праці:

  1.  Фонди охорони праці підприємств
  2.  Галузеві фонди охорони праці
  3.  Регіональніі фонди охорони праці
  4.  Державний фонд охорони праці

Згідно з чинним законодавством, кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню!

7. Прогнозування роботи з охорони праці

Прогнозування  це ймовірне визначення перебігу дальших подій.

Прогнози можуть бути:

1. короткостроковими (на один два роки),

2. середньостроковими (до п'яти років) і

3. довгостроковими (понад п'ять років).

Прогнозування в галузі охорони праці повинно бути скероване на розв'язання таких завдань, як імовірна оцінка тенденцій динаміки травматизму, захворювань, умов праці у зв'язку з розвитком виробництва і визначення на період прогнозування необхідних заходів.

8. Системи управління гігієною і безпекою праці

за міжнародним стандартом OHSAS 18001

Підприємства всього світу з 1999 року впроваджують системи управління професіональной безпекою та здоров’ям, орієнтуючись на вимоги міжнародного стандарту OHSAS 18001.

Політика в галузі охорони праці, згідно

з OHSAS 18001 повинна:

1. відповідати характеру професійних небезпек для працівників і рівню ризиків;

2. містити зобов'язання щодо подальшого вдосконалення охорони праці, проведення ідентифікації небезпек, оцінки і контролю професійних ризиків на робочих місцях;

3. бути задокументованою, впровадженою та утримуваною;

4. бути оголошеною усім працівникам;

5. періодично переглядатися, щоб підтвердити її актуальність та адекватність для організації.

Стандарт OHSAS 18001 вимагає у планах роботи з охорони праці передбачати:

1. ідентифікацію небезпек;

2. оцінку та контроль ризиків.

Для цього на підприємстві повинні бути запроваджені процедури для поточної ідентифікації небезпек, оцінки ризику і впровадження необхідних засобів контролю. 

Оцінка ризику на підприємствах та в організаціях має охоплювати:

1. повсякденну і разову діяльність;

2. діяльність усіх працівників на робочих місцях, тих, що мають доступ до них, а також співвиконавців і гостей;

3. обладнання робочих місць, що належить підприємству або третім сторонам.

Результати оцінки ризиків повинні бути відображені:

в цілях і заходах роботи з охорони праці та в заходах контролю.

Ця інформація повинна бути задокументована, систематично актуалізуватися, контролюватися і використовуватися під час навчання та інструктажу персоналу. Необхідно забезпечити моніторинг реалізації запланованих заходів і своєчасність їх виконання.

Результати ідентифікації небезпек, оцінки та контролю ризиків повинні бути основою усієї системи управління охорони праці (СУОП)

!!! Важливим є

з'ясування безпосереднього зв'язку між процесами ідентифікації небезпек, оцінки та контролю ризиків з іншими елементами СУОП.

Потрібно звертати увагу не тільки на щоденну діяльність, але й на одноразові роботи, а також на умови виникнення потенційно небезпечних аварій.

У стандарті OHSAS 18001 подано такі терміни і визначення.-

Термін

Визначення

Нещасний випадок

небажана подія, яка призводить до смерті, хвороби, ураження працівника.

Аудит

систематичні дослідження, що мають ствердити діяльність та ЇЇ наслідки згідно із запланованими значеннями, і з'ясувати, чи ці результати впровадження заходів дозволяють досягнути бажаної мети.

Подальше вдосконалення

процес поліпшення СУОП з метою підвищення ефективності охорони праці відповідно до встановленої політики.

Небезпека

потенціально-небезпечний чинник або ситуація, які можуть викликати ураження, хворобу, пошкодження власності, знищення майна, середовища праці або їх комбінації.

Ідентифікація небезпек

процес визначення наявності небезпеки та з'ясування її характеристик.

Система управління охорони праці

частина загальної системи управління (менеджменту) організації, яка забезпечує управління ризиками в галузях охорони здоров'я і безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації (підприємства). Система включає організаційну структуру, діяльність щодо планування, впровадження, досягнення цілей, аналіз результатів політики та заходів охорони праці.

Ризик для здоров'я і безпеки персоналу

імовірність і наслідки реалізацій небезпечної для здоров'я і безпеки персоналу події.

Сертифікація робіт з охорони праці

в організації (підприємстві)

діяльність органів сертифікації, що акредитовані у встановленому порядку, щодо підтвердження відповідності робіт з охорони праці в організації нормативним вимогам охорони праці.

Система управління гігиєною та безпекою праці (ГіБП)

Вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці (ГіБП) встановлені у міжнародному стандарті OHSAS 18001:2007. В Україні діє відповідна версія національного стандарту  ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги».

Система управління ГіБП 

це частина загальної системи управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління ризиками в сфері гігієни та безпеки праці, що пов'язані з діяльністю організації.

Система управління гігиєною та безпекою праці (ГіБП) є інструментом, який дає організації наступні переваги:

1. Зменшення кількості випадків заподіяння шкоди персоналу за рахунок запобігання та контролю за небезпечними виробничими факторами на робочих місцях.

2. Зменшення ризику нещасних випадків, що призводять до серйозних наслідків.

3. Поліпшення мотивації персоналу за рахунок задоволення зростаючих очікувань ваших співробітників.

4. Зменшення матеріальних втрат, які виникають внаслідок нещасних випадків та простоїв виробництва.

5. Можливість створення інтегрованої системи управління якістю, екологічного керування, здоров’я та безпеки.

6. Забезпечення відповідності діяльності законодавству в галузі здоров’я та безпеки на виробництві.

7. Покращення іміджу організації.

Система управління ГіБП охоплює:

1. політику та цілі в галузі ГіБП,

2. організаційну структуру,

3. процедури та ресурси для розрбоки, впровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації в сфері ГіБП.

Вимоги до СУОП в сучасних ринкових умовах

Перед розробкою СУОП на підприємстві проводиться попередній огляд стану охорони праці. При цьому з'ясовуються такі аспекти:

1. виконання вимог законодавства, приписів, нормативних актів;

2. ідентифікація ризиків;

3. дослідження усіх діючих процедур, процесів і методів праці з точки розу безпеки;

4. узяття до уваги результатів розслідувань усіх раніше скоєних нещасних випадків та аварійних ситуацій.

Таким чином, на підприємстві повинні бути документально оформленні процедури, що охоплюють такі елементи СУОП:

1. способи і методологія ідентифікації небезпек;

2. способи і методологія визначення ризиків із цих небезпек;

3. способи оцінки ризику, визначення рівня ризику за кожною небезпекою з указівкою припустимості ризику;

4. визначення засобів контролю для моніторингу або зменшення неприпустимого ризику;

5. встановлення завдань і цілей охорони праці з метою зниження визначених ризиків;

6. ідентифікація компетенції працівників з охорони праці;

7. наявність документів, пов'язаних з кожним з вищезазначених елементів.

Аудит СУОП на відповідність міжнародним стандартам

Ціллю аудиту є

формальна оцінка ступеня відповідності СУОП встановленим вимогам OHSAS 18001 (ISRS, SCC).

Аудитори проводять обстеження і спостереження з метою виявлення об'єктивних доказів щодо відповідності СУОП встановленим вимогам.

Для проведення аудиту підприємство звертається до

сертифікаційної фірми (Det Norske reritas та ін.), яка здійснює його за відповідною програмою у визначений термін.

Для аудиту потрібні такі документи:

1. політика підприємства з охорони праці;

2. цілі управління охороною праці;

3. програми управління охороною праці;

4. результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

5. посадові інструкції щодо обов'язків і відповідальності посадових осіб у галузі СУОП;

6. протоколи діяльності в галузі СУОП;

7. процедури, інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

8. професійні плани та процедури;

9. результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

10. реєстри нещасних випадків, аварій, порушень і корегувальні заходи;

11. протоколи оглядів, що виконані керівниками.

Керівництво підприємством встановлює

порядок проведення аудиту

- логістика,

- місце аудиту,

- обговорення звіту,

- відповідальна особа,

- комп’ютер,

- побут аудиторів

Невідповідністю (термін OHSAS 18001) вважається

кожне відхилення від стандартів, правил, норм, інструкцій, приписів, процедур, які можуть призвести до травми, хвороби, забруднення середовища та ін.

Усі невідповідності записуються у Карту невідповідності. Вони повинні бути усунені перед одержанням або продовженням сертифіката.

Керівництву подаються

1. результати аудиту,

2. встановлені відхилення,

3. висновок аудитора щодо рекомендації підприємства на одержання сертифіката.

Рис. 2. Елементи системи управління охороною праці

(модель беперевного покращення OHSAS 18001

Рис. 3. Важливі елементи системи управління охороною праці та ризиком

ВИСНОВКИ

1. ОHSAS 18001 є стандартом, на базі якого проводиться перевірка Систем менеджменту охорони праці і промислової безпеки. Передумовою його розробки стала потреба компаній в ефективній роботі з охорони праці і здоров'я.OHSAS 18001 є дійсно світовим стандартом в тому сенсі, що його застосування не обмежується тільки організаціями в економічно високорозвинених країнах.

2. OHSAS 18001 – це система менеджменту, що дозволяє оцінити виробничі небезпеки, ідентифікувати пов'язані з ними ризики і ефективно управляти ними.

3. Унаслідок впровадження Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки можливості виникнення аварійних ситуацій зводяться до мінімуму, знижуються виробничі ризики, забезпечується належний рівень охорони здоров'я персоналу і дотримання техніки безпеки на робочих місцях.

4. У багатьох країнах керівництва компаній дійшли висновку, що такий стандарт є важливим для компанії і для її взаємин з суспільством і урядом, оскільки дозволяє створити систему управління безпекою. Ця діяльність – не одноразовий проект або випадкова подія. Це – тривалий процес поліпшення відносин з суспільством, з місцевими органами влади і національним урядом, з власним персоналом компанії, учасниками ринку або акціонерами, організаціями споживачів і суспільством в цілому.

5. Створюючи систему, засновану на принципах OHSAS 18001, організація не зазнає труднощів в дотриманні правил і знижує ризик бути оштрафованою або піддатися судовому розгляду в разі виникнення травм, професійних захворювань і нещасних випадків.

6. Більшість дрібних компаній починають оцінювати необхідність у впровадженні системи управління охороною здоров'я і безпекою персоналу, виходячи з вимог уряду, а також враховуючи необхідність вирішення розбіжностей з представниками зацікавлених сторін. Для крупних компаній це найчастіше питання іміджу компанії й основа для відкритого інформування клієнтів і світової спільноти в цілому про свої наміри у сфері охорони здоров'я і безпеки персоналу.

7. Прагнення досягти професіоналізму, компетенції і контрольованої, передбачуваної поведінки персоналу, що бере участь у виробничій діяльності або наданні послуг, складає основу стандарту.

8. На додаток до OHSAS 18001 було видано стандарт 0HSAS 18002, який містить роз'яснення до вимог стандарту і настанову зі створення системи.

9. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він підходить до вирішення питань безпеки системно. Саме системи менеджменту є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх вірогідності, оскільки засновані не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, що дозволяє попереджати можливі аварійні ситуації.

10. Сертифікація дозволяє:

• зменшити ризики;и• отримати конкурентну перевагу; • діяти відповідно до вимог законодавства; • підвищити ефективність роботи в цілому; • полегшити процедуру контролю з боку державних органів; • підвищити рівень задоволеності

9. Методи аналізу травматизму

1. виявлення причин нещасних випадків;

2. виявлення характеру і повтору нещасних випадків;

3. визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;

4. виявлення факторів, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі;

5. виявлення загальних тенденцій, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі.

Мета аналізу травматизму – розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.

Найпоширенішими методами аналізу травматизму, що взаємодоповнюють один одного, є статистичний і монографічний. Нині дедалі більшого значення набувають економічний та ергономічний методи.

Характеристика методів аналізу травматизму

1. Статистичний метод

- базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників:

а) коефіцієнта частоти (Kч.т)

,

де N – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів; Ч – середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.

Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.

б) коефіцієнта тяжкості (Kт.т)

де Д – сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;

N – загальна кількість нещасних випадків.

Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.

в) коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в)

.

Приклад. На підприємстві з чисельністю персоналу 4 тис. осіб за рік виникло 50 нещасних випадків, унаслідок яких сума днів непрацездатності склала 650 робочих днів. Необхідно визначити коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.



Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків.

г) показник непрацездатності (Пн) визначається за формулою:

,

де Д – число людино-днів непрацездатності постраждалих;

д) показник матеріальних наслідків (Пм)

,

де М – матеріальні наслідки нещасних випадків за звітний період часу, грн;

є) показник витрат (Пв) на попередження нещасних випадків за звітний період

,

де З – витрати на попередження нещасних випадків за звітний період.

При статистичному методі аналізу загальної захворюваності на виробництві використовуються наступні відносні показники:

а) показник частоти випадків захворюваності ч.в) та днів непрацездатності (Іг.д) визначається на 100 працівників:

,

де Б – кількість випадків захворювань;

Д – число днів захворювань за звітний період;

Ч – середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.

б) показник тяжкості захворюваності (або показник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з)

,

де Д – кількість днів тимчасової непрацездатності;

Б – кількість випадків захворювань.

Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи.

2. Груповий метод

При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:

1. за професією та видами робіт потерпілих;

2. за характером і локалізацією пошкоджень;

3. за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо.

Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.

3. Топографічний метод

При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.

4. Монографічний метод

При монографічному методі дослідження виявляють вплив на безпеку праці багатьох елементів досліджуваного об’єкта (технічного стану об’єкта, характеру та організації трудового процесу, планування виробничого процесу, підготовки працівників, стану обліку та аналізу травматизму тощо), тобто проводять глибокий аналіз небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних тій чи іншій виробничій ділянці, устаткуванню, технологічному процесу.

Одночасно застосовуються санітарні й технічні методи дослідження. Це не тільки дозволяє виявити причини нещасних випадків, а й, що особливо важливо, сприяє визначенню потенційної небезпеки і шкідливості, які можуть впливати на людей. Даний метод можна застосовувати і для розробки заходів з охорони праці для виробництва, яке лише запроектовано.

5. Економічний метод

Економічний метод полягає у визначенні економічних наслідків травматизму і спрямований на з’ясування економічної ефективності витрат на розробку і впровадження заходів з охорони праці.

Матеріальні (Мтр) витрати визначаються за формулою:

де Птр – витрати виробництва внаслідок нещасних випадків; Етр – економічні витрати; Стр – соціальні витрати.

6. Ергономічний метод

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи «людина — машина (техніка) — виробниче середовище». Відомо, що кожному виду трудової діяльності повинні відповідати певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Лише при комплексній відповідності зазначених властивостей людини особливостям конкретної трудової діяльності можлива ефективна та безпечна робота. Порушення цієї відповідності може призвести до нещасного випадку.

При такому аналізі травматизму враховується й той факт, що здоров’я і працездатність людини також залежать від біологічних ритмів функціонування його організму і геофізичних явищ. Під впливом гравітаційних сил, викликаних зміною взаємоположення небесних тіл, земним магнетизмом або іонізацією атмосфери, відбуваються певні зрушення в організмі людини, що позначається на стані її поведінки.

7. Метод сіткового моделювання і керування

Дослідження показують, що досить часто під час розслідування нещасних випадків припускаються грубих помилок, що не сприяє розробці дієвих заходів щодо боротьби з травматизмом.

З’ясувати причину нещасного випадку можна одним з методів системного аналізу – методом сіткового моделювання і керування.

Для визначення причини нещасного випадку як події, що вже відбулася, сіткова модель будується в зворотному порядку: від моменту травмування до подій, що йому передували.

Методично виявлення причин розпадається на дві стадії:

1. побудова сіткової моделі ситуації й

2. аналіз цієї моделі.

Аналіз моделі проводиться в двох напрямках: визначення причини існування чи виникнення небезпечної зони і встановлення причин, що викликали перебування людини в цій небезпечній зоні.

Один з авторів методу сіткового моделювання і керування В. А. Ачин установив чотири основні форми причинних зв’язків:

1. послідовна, коли перша причина викликає другу, друга – третю і т. д., до кінцевої причини, що призводить до травми;

2. паралельна, коли два або кілька паралельних зв’язків викликають одну загальну причину, що й призводить до травми;

3. кругова, якщо перша причина викликає другу, друга – третю і т. д. до кінцевої причини, що, у свою чергу, збільшує першу, перша – другу і т. д. доти, доки одна з них не призведе до нещасного випадку;

4. концентрична, коли один якийсь чинник є джерелом кількох причин, які, розвиваючись паралельно, викликають одну загальну причину, що призводить до травми.

Зазначені форми причинних зв’язків у різних комбінаціях можуть стати елементами складних сіткових моделей. Досвід показав доцільність застосування даного методу для виявлення дійсної причини або причин нещасного випадку.

8. Метод анкетування

При дослідженні травматизму може застосовуватися і метод анкетування (письмове опитування працівників). Він установлює переважно причини психофізіологічного характеру. Важливим моментом у методі анкетування є розробка опитувального листа. Аналіз опитувальних листів (листів спостереження) дає можливість визначити вплив психофізіологічних факторів на безпеку праці.


Лекція № 2 «Охорона праці при роботі з персональним компьютером

План

І. Стандарти, що регламентують роботу користувачів ПК ВДТ

ІІ. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі на ПК і ВДТ

ІІІ.Заходи безпеки при експлуатації ЕОМ

І. Стандарти, що регламентують роботу користувачів ПК ВДТ

Національні стандарти

1. НПАОП 0.00 -1.28-10

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

2. ДСанПіН 3.3.2.007-98

Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами 6Yелектронно-обчислювальних машин

3. ГОСТ 12.2.032-78

Рабочее место при выполнении работ сидя

4. ГОСТ 12.2.033-78

Рабочее место при выполнении работ стоя

5. ГОСТ 20.39.108-85

Требования по эргономике, обитаемости и технической эстетике

ІІ. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі на ПК і ВДТ

Основні шкідливі фактори, що діють на людину , що сидить за комп'ютером , діляться на три категорії:

1. Вплив від матеріальної частини

• електромагнітне випромінювання (ІЧ , УФ , НВЧ та інші);

• мерехтіння монітора (вплив на зір);

• шум ( роздратування ) .

2 . Вплив від програмної частини

• неправильне оформлення, наприклад, дрібний шрифт (вплив на зір);

• стреси (емоційний вплив) ;

• психологічний вплив (різні залежності);

3 . Вплив умов праці

• освітленість (вплив на зір) ;

• сидяче положення (вплив на хребет) ;

• мікроклімат (вологість, запиленість, газовий склад, температура і швидкість руху повітря);

• режим праці (перерви на відпочинок);

• розумові та емоційні навантаження.

Негативна дія комп'ютера на людину є комплексною:

1. Монітор ПК є джерелом:

електростатичного поля; слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному, наднизькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц – 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань; випромінювання видимого діапазону.

2. Нерухома напружена поза оператора, протягом тривалого часу прикованого до екрану дисплея

приводить до втоми і виникнення болю в хребті, шиї, плечових суглобах

3. Інтенсивна робота

з клавіатурою

викликає больові відчуття в ліктьових суглобах, передпліч, зап'ястях, в кистях і пальцях рук

4. Значному навантаженню піддається зоровий апарат користувачів ПК

Чинниками, що найсильніше впливають на зір, є:

а) недосконалість способів створення зображення на екрані монітора (неоптимальні параметри схем розгортки електронно-променевої трубки (ЕПТ); несумісність параметрів монітора і графічного адаптера; недостатньо високе розрізняння монітора, розфокусування, незведення променів і низький рівень інших його технічних характеристик; надмірна або недостатня яскравість зображення);

б) непродумана організація робочого місця, яка є причиною: відблисків на лицьовій панелі екрану; відсутності необхідного рівня освітленості робочих місць; недотримання відстані від очей оператора до екрану.

5. Акустичні шуми, включаючи ультразвук

Відомо, що шум несприятливий для людини, особливо при тривалій дії. У користувача, діяльність якого пов'язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається в зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10...15%, росте кількість помилок), в прискоренні розвитку зорового стомлення, зміні сприйняття кольору, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головних болів, розвитку безсоння, ослабленні уваги і т.і.

Шум може бути чинником, сприяючим розвитку стресу. Відмічений взаємозв'язок між скаргами на шум від ВДТ, з одного боку, і емоційними порушеннями і поганим настроєм – з іншого. Крім того, шум від ВДТ, мабуть, є однією з причин сенсорного перевантаження, що виникає у користувачів. Дія шуму на вегетативну нервову систему може виявлятися при рівнях, близьких до допустимих, і приводити до порушення периферичного кровообігу за рахунок спазму капілярів шкірного покриву і слизистих оболонок, а також іншим негативним наслідкам.

Рівні звукового тиску на відстані приблизно 50 см від багатьох ВДТ у напрямі максимуму випромінювання знаходяться в межах від 30 до 68 дБ (середнє значення 51 дБ). У діапазоні 16...20 кГц максимальний зареєстрований рівень склав 61 дБ (середнє значення 53 дБ).

6. Психофізіологічні фактори

В процесі діалогу людини і машини користувач сприймає її як рівноправного співбесідника. Тому виникає багато абсолютно нових психологічних і психофізіологічних проблем, які необхідно враховувати при проектуванні трудового процесу. Операторові часто ставиться обов'язок відповідно до інформації, що виводиться на екран, ухвалювати відповідне рішення. Користувач має лише обмежені можливості обробки інформації, і він розробляє певні стратегії при рішенні різних задач. Якщо операторові представляється свобода поведінки, він вибирає оптимальну, з точки зору розумового навантаження, стратегію управління. Як правило, при повільній динаміці він здійснює паралельне управління декількома процесами, при швидкій динаміці – зосереджує свою увагу на важливішому процесі, поки не буде досягнуто необхідного режиму. У останньому випадку він працює послідовно. Із збільшенням швидкості процес управління переходить з паралельної форми в послідовну.

2.1. Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з клавіатурою

Самою прогресивною розробкою в області ергономіки на сьогоднішній день є клавіатура Safe Type з вертикальним розташуванням клавіш (рис. 1).

Таке розташування клавіш було обрано виходячи з того, що нормальне положення кистей людини є вертикальним. Отже, при роботі на такій клавіатурі, руки знаходяться в найбільш зручному положенні і практично не утомлюються. Однак одержання навичок роботи на даній клавіатурі сполучено з масою труднощів, тому вони практично не використовуються.

Рис. 1. Клавіатура з вертикальним розташуванням клавіш

Найбільш розповсюдженим видом клавіатури є прямокутна!

При розробці робочої пози й організації робочого місця необхідно керуватися ДСТ 12.2.032–78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги». Також, оскільки клавіатура є пристроєм керування персональним комп'ютером, необхідно дотримувати правил розміщення органів керування. Розміщення органів керування нормується загальними вимогами до розміщення органів керування – ДСТ 22269–76 «Система «людина – машина». Робоче місце оператора. Взаємне розташування елементів робочого місця. Загальні ергономічні вимоги».

У цих стандартах приведений чіткий опис правильного ергономічного робочого місця в залежності від антропометричних параметрів оператора.

Крім ергономічного робочого місця необхідно дотримуватися правильної робочої пози. Нижче приведені рекомендації з прийомів правильної роботи з клавіатурою:

Під час друку або використання миші, тримати передпліччя, зап'ястя і кисті рук у їхній природній комфортній зоні. Один зі способів визначити свою комфортну зону – це цілком розслабити руки, кисті рук, коли руки знаходяться з боків у вільному стані, і звернути увагу на їхнє положення. Коли Ви піднімаєте їх для печатки, постарайтеся зберегти ті ж самі їхні відносні положення (комфортну зону). Не слід вибирати положення, при яких зап'ястя часто згинаються нагору, вниз або в сторони або залишаються в цьому положенні протягом тривалого часу.

Під час печатки не спиратися зап'ястями на стіл, стегна або підставку клавіатури (називану опорою для зап'ясть). Опора на долоні під час печатки може бути шкідливої, оскільки в результаті цього зап'ястя і пальці прогинаються назад (рис. 2). У цьому випадку також може створюватися тиск на нижню частину зап'ясть. Підставка клавіатури призначена для опори під час пауз, коли печатка не виконується (на час читання тексту на екрані).

Також варто уникати бічної напруги в лучезапястному суглобі (рис. 3), що може привести до хворобливих відчуттів у руках.

При роботі з клавіатурою необхідно дотримувати тимчасового режиму роботи з ЕОМ. Час перерв повинен складати не менш 5...15% від часу роботи в залежності від кількості виконуваної роботи і категорії трудової діяльності. Перерви варто рівномірно розташовувати в плині усього робочого дня.

    

Рис. 2 Правильна (ліворуч) і неправильна (праворуч) поза при роботі з клавіатурою

    

Рис. 3 Правильне (ліворуч) і неправильне (праворуч) положення рук

при роботі з клавіатурою

2.2 Вплив параметрів мікроклімату на захворюваність користувачів ПК

ДСанПіН 3.3.2007-98 є основним нормативним документом щодо безпечної роботи на комп’ютері. Він складає конкретні санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату в приміщення, де експлуатуються ПЕОМ.

Його вимоги наведено нижче в таблицях:

Освітлення має бути рівномірним у всій кімнаті, особливо в робочій зоні. Однаково погано і темний куток за шафою, і безперервно освітлюване сонцем простір біля вікна.

Норми освітлення

Екрану

100-250 лк

Стола

300-500 лк

Яскравість екрану повинна бути не менше 35кд/м2;

Необхідно враховувати такі фактори, як температуру, вологість і наявність пилу. Комп'ютеру необхідні ті ж умови, що і звичайній людині: температура від 21 до 25 ° С, помірна вологість і відсутність пилу.

Мікроклімат

Температура

21-25 °С

Відносна вологість

40-60 %

Швидкість руху повітря

0.1 м/с

Рівні аероіонів

Число іонів в 1 см3 повітря

п+

п-

Мінімально необхідний

400

600

Оптимальний

1 500-3 000

3 000-5 000

Максимально допустимий

50 000

50 000

Закономірність впливу температури повітря на середню продуктивність праці користувачів комп'ютерів можна представити у вигляді графіка на рис. 4.

Рис. 4. Вплив температури повітря на продуктивність праці

Зростання кількості позитивних іонів, може привести до несприятливих змін в:

серцево-судинній системі (підвищення артеріального тиску, появи тахікардії і появи болів у області серця),

бронхо-легеневої системі (скарги на періодично утруднене дихання),

кровотворній системі (прискорене осадження еритроцитів, збільшення числа лейкоцитів, зниження числа гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів),

вегетативній нервовій системі (дратівливість, безсоння, прискорена стомлюваність, пітливість рук, головний біль, безсоння і ін.).

важливим фактором є забруднення повітря робочої зони

аерозольними частинками (продукти реакції діоксиду сірки, окислення вуглеводнів, нітрати і т.п.) і мікробними тілами! 

Одним з основних забруднювачів повітря в приміщеннях оксидом вуглецю є тютюновий дим !!!

Кількість мікроорганізмів помітно збільшується тільки за відсутності вентиляції та при безперервній роботі в перебігу 3...4 годин

Поэтому, приобретая и устанавливая ионизаторы необходимо придерживаться следующих требований:

  1.  Любой ионизатор воздуха должен иметь гигиеническое заключение.
  2.  Приобретать ионизаторы необходимо в предприятиях торговли и фирмах, специализирующихся на их реализации.
  3.  Специалисты должны проконсультировать Вас по вопросу: Какой ионизатор более подходит для Вашего помещения.
  4.  Не следует устанавливать прибор на расстоянии ближе 0.5 м от места длительного нахождения человека.
  5.  Т.к. некоторые электронные приборы (например, калькуляторы) могут давать сбои при размещении рядом с ионизатором воздуха, то необходимо выдерживать минимальное расстояние от ионизатора до электронных приборов (от 0.5 до 2.5 м в зависимости от модели ионизатора, подробная информация приводится в паспорте на прибор).

Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміни концентрація іонів в повітрі робочої зони користувачів зазнає значні зміни.

Так, вже через 5 хвилин роботи монітора концентрація легких негативних іонів знижується в 5...10 разів (фонове значення концентрації легких негативних іонів складало 350...620 іонів/см3).

 Через 3 години роботи їх концентрація в повітрі наближається до нуля.

Істотно знижується концентрація середніх і важких негативних частинок. В той же час концентрація позитивно заряджених іонів зростає.

Через 3 години роботи монітора в повітрі робочої зони переважають позитивно заряджені частинки всіх розмірів.

Така асиметрія заряджених частинок в повітрі робочої зони не надає благотворного впливу на здоров'я користувачів ВДТ.

Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в будь-який період року для приміщень в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця повинно бути виконано:

1. раціональне розміщення технологічного обладнання (обладнання яке є джерелом тепла, бажано розміщувати безпосередньо біля зовнішніх стін будівлі і в одну низку на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувалися на робочих місцях);

2. опалювання і кондиціонування повітря (найпоширеніші способи нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях, забезпечують нормальні теплові умови в холодний період року у великогабаритних і полегшених промислових будівлях);

3. раціоналізація режимів праці і відпочинку (досягається скороченням тривалості робочого часу за рахунок додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами);

4. теплоізоляція обладнання і захисних екранів (як теплоізоляційні матеріали широко використовують: азбест, азбоцемент, мінеральну вату, склотканина , керамзит, пінопласт);

5. для підтримки допустимих значень мікроклімату і концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачити установки або прилади зволоження  та / або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

Забруднення повітря робочої зони

Аналіз динаміки бактеріального забруднення повітря в приміщеннях з ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів помітно збільшується тільки за відсутності вентиляції.

Особлива кількість мікроорганізмів збільшується при безперервній роботі протягом 3...4 годин (до 2100...2500 мікробних тіл в 1 м3).

Коли робота користувачів пов'язана з прийомом відвідувачів в приміщеннях з ВДТ, зміст мікроорганізмів в повітрі приміщень значно зростає і досягає залежно від числа і тривалості перебування відвідувачів 7000 і більш мікробних тіл в 1 м3.

При такому режимі роботи необхідно привертати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища (застосовувати додаткову вентиляцію, обмежувати число і тривалість перебування відвідувачів, конструювати робочі місця, забезпечені загороджувальними стінками з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами).

Озон утворюється із звичайного кисню під впливом ультрафіолетових променів, електричних розрядів, дуже високих температур і подальшого швидкого охолоджування, а отже, при роботі лазерних і світлодіодних принтерів.

Заходи: для виключення виділення принтером озону слід застосовувати озонові фільтри. 

Озоновий фільтр перестає діяти, якщо принтер завантажений мало або простоює без роботи. Отже, слід міняти його через проміжки часу, що рекомендуються виробником.

Промені в лазерних принтерах невидимі. Щоб захистити користувачів від шкідливого для здоров'я випромінювання, лазерний блок герметизується. В даний час застосовуються лазери з високою інтенсивністю випромінювання. Якщо ж в цілях підвищення продуктивності в принтері буде встановлений могутніший лазер, то необхідно екранувати траєкторію променя.

2. 3. Випромінювання електромагнітних полів

Сучасні монітори поділяють на :

Електронно-променевий

рідкокристалічний

В основі ЕПТ-моніторів знаходиться масивна електронно-променева трубка, яка є джерелом різноманітних випромінювань.

Майже нічого не випромінюють, тому що в їх основі лежить звичайна люмінесцентна лампа, світло якої затінюється матрицею рідинних кристалів.

Є ефект мерехтіння (мерцания) і тремтіння (дрожания) зображення та спотворення (искажение) зображення.

Відсутній ефект мерехтіння, а зображення статично та має правильну геометрію.

Якісні характеристики (час реакції пікселя та якості передавання кольорів) краще.

В 10-15 разів легше

У 3-4 рази дешевше

У 3-5 разів менше споживає електроенергії

Краще використовувати у галузях, де важливо правильне кольоропередавання та при динамічних іграх

Рекомендовано для дома та офісу

Випромінювання від монітору

Шкідливі

впливи

(випромінювання)

Ступінь шкоди

Електронно-променевий

рідкокристалічний

Радіоактивне

(радіація)

Визиває мутації та рак

Не випромінює у зв’язку з невикористанням радіоактивних речовин при виробництві моніторів

Рентгенівське

теж, що і радіація, але в 1000 разів слабше

При заземлені – на рівні природного фону

Не випромінює

Ультрафіолетове

Визиває засмагу та виробляє вітамін Д

-

-

Видимий спектр

Заради нього монітор і існує. Важливим параметром є правильність передачі кольорового зображення

Відмінна кольоропередача та глибина кольору. На ЕПТ-моніторі без труда виділяється безліч відтінків.

Глибина кольору недостатня для того, щоб відлічити пунцовий і алий від бордо та червоного.

Інфрачервоне

Електроенергія, що перейшла в тепло внаслідок роботи

˜150 Вт

˜50 Вт

Радіоспектр

Немає даних

Немає даних

Немає даних

НВЧ

Проникає під шкір та визиває розігрів внутрішніх тканин

Промислова частота 50 Гц

-

В межах норми

В межах норми

Системный блок компьютера тоже излучает. Но он железный со всех сторон. При условии заземления, электромагнитное излучение не может выйти из него. А если корпус выполнен с пластиковыми окнами или вообще из пластика? Как вы думаете, способен пластик создать преграду такому излучению? Так что стильный моддинговый корпус, с пластиковыми окошками и лампочками внутри, может оказаться не таким уж привлекательным.

2.4 Вплив психоемоційних перевантажень на здоров’я користувачів ПК

Ще в 1995 р. представники Національного інституту охорони праці і профілактики профзахворювань США заявили, що люди, що працюють з ЕОМ, у більшому ступені, чим інші професійні групи, піддані розвиткові  психоемоційних стресових станів.

Стрес-фактори при роботі на ПК

1. значний час реакції комп'ютера на виконання команд людини;

2. руднощі освоєння нової програми або переходу на нову версію старої;

3. нестандартні способи візуалізації інформації;

4. збої в роботі програмного забезпечення (зависання комп'ютера).

2.4 Захворювання, що визвані шкідливою дією ПК на оператора

Синдром тривалого статичного навантаження – СТСН

Із-за тривалого сидіння в нерухомій позі у деяких операторів ПК розвивається м'язова слабкість, відбувається зміна форми, що в самих крайніх випадках може привести до непрацездатності. Подібні захворювання є супутниками будь-якої «сидячої» роботи.

Синдром комп'ютерного стресу (СКС)

супроводжується головним болем, запаленням очей, алергією, дратівливістю, млявістю і депресією.

Симптоми СКС:

1. Фізичні нездужання: сонливість; стомлюваність, що не проходить; втома (навіть після відпочинку); головні болі після роботи; головні болі в області очей (очні болі); головні болі в області надбровий і лоба; головні болі в потиличній, бічних і тім'яній частинах голови; болі в нижній частині спини, в області стегон, в ногах; відчуття колення, оніміння, болі в руках, зап'ястях і кистях; напруженість м'язів верхньої частини тулуба (шия, спина, плечі, руки).

2. Захворювання очей: швидка стомлюваність, відчуття гострого болю, паління, свербіння, слізна; часте моргання, відчуття натертості.

3. Порушення візуального сприйняття: неясність зору на дальній відстані відразу після роботи за комп'ютером («пелена перед очима»); неясність зору на близькій відстані (зображення на екрані погано фокусується зоровою системою); неясність зору посилюється в перебігу дня; виникнення подвійного зору (зображення на екрані двоїться); окуляри стають «слабкими» (необхідність зміни окулярів); головні болі; повільне рефокусування; косоокість.

4. Погіршення зосередженості і працездатності (дуже часто виявляється наслідком візуальних порушень): зосередженість досягається з силою (неможливо зберегти уважність в перебігу тривалого часу); дратівливість в час і після роботи; втрата робочої крапки на екрані, пропуски рядків, слів, введення повторних рядків; помилки при заповненні колонок («непопадання»), перестановка слів або цифр місцями.

Причинами різноманітних симптомів СКС є п'ять основних чинників:

1. неправильна робота очей і невірне положення тіла;

2. носіння невідповідних окулярів або контактних лінз;

3. неправильна організація робочого місця;

4. взаємодія фізичних, розумових і візуальних навантажень;

5. низький рівень візуальної підготовленості для роботи з ПК.

Травми повторюваних навантажень (ТПН)

Інтенсивне і тривале використання клавіатури при роботі на комп'ютері може стати джерелом важких професійних захворювань рук. Комплекс цих захворювань, що отримали загальну назву «Травми навантажень, що повторюються» (ТНП), включає такі хвороби, як тендиніт, травматичний епікондиліт, хвороба Де Кервена, тендосиновіт, синдром каналу зап'ястя. Робота з клавіатурою є причиною 12% професійних захворювань, викликаних рухами, що повторюються. Захворювання, пов'язані з ТНП, охоплюють хвороби нервів, м'язів і сухожиль рук. Найчастіше страждають кисть, зап'ястя і передпліччя, хоча буває, що хвороба зачіпає плечову і шийну області.

Ураження шкіри

Ці захворювання виявляються у вигляді висипу, який виникає після декількох годин роботи з ВДТ і починається з свербіння, лущення, рожевих угрів, себорейного дерматиту, атопічного дерматиту і ін. Деякі автори висловлюють гіпотезу, згідно якої електростатичні поля, особливо залежні від електростатичного заряду на тілі оператора (який, ймовірно, посилюється електростатичним зарядом ВДТ), сприяють відкладенню аерозольних частинок на обличчі, що може викликати у деяких чутливих операторів відповідні шкірні реакції, залежні від природи забруднених аерозольних частинок.

Проте, як вважають експерти ВООЗ, різноманітність шкірних поразок у користувачів ВДТ вказує на комплексну причину появи шкірних порушень, що включає як компонент дії на організм психоемоційного стресу.

Кіберманія (віртуальна реальність, ігроманія)

Згідно з отриманими даними, залежними повинен вважатися всякий, хто по декілька разів на день перевіряє свій «ящик», хто в розмовах використовує страшний жаргон, що нагадує мову карних злочинців, хто в своїх віртуальних мандрах забуває про час, хто їсть перед монітором, а не за столом, а на звернення до нього відповідає лише кивком голови або потиском плечей.

Хвороби хребта

Характерною особливістю професії оператора ПК є статичний режим роботи: великий її об'єм доводиться виконувати в сидячому положенні. При цьому більшість груп м'язів знаходяться в постійній напрузі, що приводить до швидкої стомлюваності, сприяє розвитку професійних патологічних вигинів хребта: грудному гиперкифозу, уплощенню шийного лордоза і формуванню сколіозів.

Неправильне розташування дисплеїв по висоті: дуже низьке, під неправильним кутом – є основною причиною появи сутулості; дуже високе положення дисплея приводить до тривалої напруги шийного відділу хребта, яке, врешті-решт може привести до розвитку остеохондрозу. У той же самий час хребет грає ключову роль в здоров'ї людини. Ненормальний стан хребта (неправильна постава, різного роду викривлення, зсув і деформація міжхребетних дисків) може стати причиною захворювання всього організму.

ТПН і їхні синдроми,

що виявляються в операторів ЕОМ при роботі з клавіатурою

1. Тунельний синдром

зап'ясного каналу

это самое известное заболевание, связанное с использованием мши и клавиатуры – «Синдром мышиного укуса», или как правильно он называется «карпальный туннельный синдром (КТС), или синдром запястного канала).

Проявляется он после нескольких часов работы на компьютере. Сначала ощущение такое, будто мурашки бегают по руке. Потом всю руку до локтя  пронизывает острая боль. Затем рука и вовсе немеет. Со временем болезнь переходит в хроническую стадию (ослабление пальцев, онемение, боль и тяжесть в руке). В результате – потеря трудоспособности от нескольких месяцев до нескольких лет!!!

Карпальный туннельный синдром по существу представляет собой травму запястья. Запястье – это место соединения лучевой и локтевой костей и восьми костей кисти. Через запястный канал между костями (туннель) проходят срединный нерв и 9 сухожилий мышц кисти. срединный нерв обеспечивает чувствительность пальцев и управляет мышцами, которые обеспечивают движения большого, указательного и среднего пальцев.

Сам туннельный канал очень узкий и в нём то и дело сдавливается , т.е. защемляется срединный нерв.

Этот синдром поражает людей различных профессий: чертежников, секретарей, музыкантов, водителей, рабочих конвейерных производств,  швей.

Особенно опасна для тех, кто печатает большие объёмы текста, специалистам компьютерной графики (мелкие однообразные движения рукой, нажимать на мышку – «мышиный укус»).

Тест: соединить тыльные стороны кистей и вытянуть руки так, чтобы локти были направлены в стороны, а запястья согнуть по углом 90 градусов. Если в течение минуты вы почувствовали боль – пора принимать меры. Верные признаки, предвещающие о приближении этой болезни, - набухание сухожилий на кистях рук и возникновение отека.

Профилактика – 1. СОБЛЮДЕНИЕ РЕЖИМА ТРУДА!!!!!

                             2. использование эргономичных мышек, ковриков, спец.клавиатур (УЧИМ ГОРЯЧИЕ КЛАВИШИ!!!)

                              3. СПЕЦИАЛЬНЫЕ ПЕРЧАТКИ БЕЗ ПАЛЬЦЕВ С ДВУМЯ МЯГКИМИ ПРКЛАДККМИ из «пенного» синтетического материала, которые проходят по обеим сторонам от серединного нерва запястья) – в фильмах водители, байкеры.

Виникає внаслідок тривалої інтенсивної роботи в умовах дефіциту робочого простору для рук – німіють долоні і зап'ястя, у них виникає поколювання, «повзуть мурашки», німіють великий, вказівний і середній пальці.

Тунельний синдром зап'ясного каналу можна вилікувати не менш чим за 32 дня (загоєння перелому – 19 днів)!

2. Тендинит

Запалення і набрякання сухожиль; захворювання поширюється на кисть, зап'ястя, плече.

3. Хвороба Де Кервена

(репитируючий

тендовагініт)

з'являються набряки і хворобливість в області сухожиль пальців, найчастіше – великого пальця.

Викликається професійною перенапругою піхв сухожиль і навколишніх тканин пальців, наприклад через часте натискання на клавішу <Пробіл> великим пальцем правої руки або клавіші <Уведення>.

Треба помітити, що великий палець як палець-антагоніста навіть коли не бере участь у наборі знаків, те все рівно постійно випробує навантаження.

4. травматичний

епикондилит

«тенісний лікоть»

запалюється загальне сухожилля м’язів-розгиначів, розташованих біля ліктя, що піддаються надмірному навантаженню, який розвивається в результаті неправильного положення рук, розташованих вище, ніж потрібно.

5. тендосіовит

запалення синовіальної оболонки сухожильної підстави кисті і зап'ястя


ІІІ.Заходи безпеки при експлуатації ЕОМ

3.1. Електробезпека

Основні причини нещасних випадків від впливу електричного струму:

1. Випадковий дотик до струмоведучих частин бо наближення до них на небезпечну відстань.

2. поява напруги на корпусі або на будь-якій частині електрообладнання внаслідок пошкодження ізоляції.

3. поява напруги на відключених струмоведучих частинах внаслідок помилкового включення.

4. виникнення крокової напруги на землі внаслідок замикання дроту на землю.

Основні заходи щодо захисту від ураження струмом:

1. забезпечення недоступності струмопровідних частин (ізоляція або розміщення їх на недоступній висоті).

2. електричний розподіл мережі – розподіл мережі на окремі електричні, не пов’язані між собою ділянки за допомогою спеціальних розподільчих трансформаторів.

3. використання малих напруг

4. вирівнювання потенціалів

5. захисне заземлення та занулення.

Загальні вимоги:

1. Приміщення, де є ЕОМ повинно бути без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

2. в приміщення, де є більше 5 ПК повинен бути на видному та недоступному місці резервній вимикач – повинен вимикати усе електрообладнання, окрім освітлення.

3. всі дроти повинні бути прокладені в металевих заземлених кожухах.

4. євро розетки з підписаним номіналом.

5. усі штепсельні з’єднання, що не є 220 В, повинні бути іншого кольору.

Вимоги під час експлуатації

1. щоденне прибирання користувачем ПК перед початком роботи (витирати від пилу монітор та клавіатуру).

2. заборонено виходити з приміщення та залишати ПК включеним.

3. заборонено проводити ремонт ПК та його наладку на робочому місці.

4. Заборонено поряд з ПК зберігати папери, різні носії інформації.

Вимоги під час обслуговування ПК

1. весь інструмент повинен бути з ізольованими ручками

2. працювати в діелектричних рукавичках

3. заборонено працювати в наручних годинниках та металевих браслетах на руках.

4. заборонено працювати з електрообладнання більше 42 В.

Вимоги до виробничого персоналу

Інструктаж та навчання, (вступний, первинний на робочому місці, повторний, цільовий, позаплановий)

3.2. Рівень шуму

Джерела

системні блокі,

клавіатура, принтери,

зовнішні чинники

Норми шуму:

у приміщенні, де створюють комп'ютерні програми, виконують теоретичні та творчі роботи, проводять навчання, не повинен перевищувати

Рівень шуму в приміщеннях, де працюють програмісти, не повинен перевищувати

Професійну кваліфіковану роботу, що потребує зосередженості, проводять у приміщеннях з рівнем шуму не вище як

У залах обробки інформації та комп'ютерного набору рівні шуму не повинні перевищувати

40 дБА.

50 дБА.

55 дБ А.

65 дБА.

3.3. Пожежна безпека

За пожежо- та вибухонебезпекою приміщення з ЕОМ відносять

до категорії В (пожежонебезпечне, але не вибухонебезпечне, приміщення, де знаходяться легкозаймисті горючі матеріали).

Приміщення з ЕОМ повинно бути

1 або 2 ступеня вогнестійкості (цегла або залізобетонні перекриття).

За класом приміщень, приміщення з ЕОМ відносять до

категорії П – ІІа (П – пожежонебезпечне зона, де знаходяться тверді речовини, що горять при наявності джерела загорання, самі по собі не горять).

Вимоги до підлоги

Підлога повинна бути діелектрична, вистою пів метри, поділена на секції з незайманими перегородками, перегородки повинні бути з'ємними. Кожна секція повинна мати сигналізацію – датчик, що реагує на дим.

Приміщення з ЕОМ повинно мати автоматичну пожежну сигналізацію:

2 димосповіщувача на 20 кв.м., але не менш 2-х в приміщенні.

Вогнегасники – 2 шт. на 20 м.кв., але не менш 2-х в приміщенні (тільки вуглекислотні).

Повинен бути план евакуації. Евакуаційні виходи повинні бути відчинені.

3.4. Режим праці та відпочинку

користувачів ПЕОМ і ВДТ 

встановлюють з урахуванням психофізіологічної напруженості їх праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Раціональний режим праці та відпочинку передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження.

З метою запобігання перевантаження організму як в цілому, так і окремих його функціональних систем, передусім зорового та рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної роботи з відеодисплейним терміналом треба обмежити чотирма годинами. Робота з персональним комп'ютером вважається основною, якщо вона займає не менше як 50% часу робочого дня чи робочої зміни.

З врахуванням характеру трудової діяльності, напруженості та важкості праці з використанням відеодисплейних терміналів під час основної роботи при восьмигодинні робочій зміні встановлюються додаткові регламентовані перерви:

  •  для розробників програм тривалістю 15 хв через кожну годину роботи;
  •  для операторів персональних комп'ютерів тривалістю 15 хв через дві години роботи;
  •  для операторів комп'ютерного набору тривалістю 10 хв через кожну годину роботи.

За будь-яких умов безперервна робота з відеодисплейним терміналом не повинна перевищувати чотирьох години.

При 12-годинній робочій зміні протягом перших восьми годин регламентовані перерви встановлюють аналогічно до восьмигодинної робочої зміни, а протягом останніх чотирьох годин тривалістю 15 хв через кожну годину незалежно від характеру трудової діяльності.

Користувачі персональних комп'ютерів, для яких ця робота є основною, мають пройти медичний огляд: попередній - при влаштуванні на роботу і періодичним - протягом трудової діяльності раз на два роки. Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини груддю до роботи з персональним комп'ютером не допускаються.

3.5. Площа і об'єм робочих приміщень, розміщення
робочих місць

Приміщення, де знаходяться комп’ютери, повинне бути достатнє просторим і добре провітрюваним. Мінімальна площа на один комп'ютер – 6 м2, мінімальний об'єм – 20 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні.

Віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки).

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7...0,8, для стін 0,5...0,6. Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3...0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями.

Робоче місце з ПК повинне розташовуватися по відношенню до віконних отворів так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Комп'ютер повинен бути встановлений так, щоб піднявши очі від екрану, можна було побачити самий віддалений предмет в кімнаті. Вдалим є розташування робочого місця, коли обличчя оператора звернене до вхідного отвору. Можливість перевести погляд на дальню відстань – один з найефективніших способів розвантаження зорової системи. Слід уникати розташування робочого місця в кутках кімнати або лицем до стіни – відстань від комп'ютера до стіни повинна бути не меншого 1 м., екраном до вікна, а також лицем до вікна – світло з вікна є небажаним навантаженням на очі. Якщо комп'ютер все ж таки розміщений в кутку кімнати, або приміщення має вельми обмежений простір, американські фахівці рекомендують встановити на столі велике дзеркало. З його допомогою легко побачити найдальші предмети кімнати, розташовані за спиною оператора.

За наявності декількох комп'ютерів в одній кімнаті відстань між екраном одного монітора і задньою стінкою іншого повинно бути не менше 2 м. Відстань між бічними стінками двох сусідніх моніторів повинна бути не менше 1,2 м. Не допускається те, що має в своєму розпорядженні моніторів екрани назустріч один одному, тобто користувач не повинен мати візуального контакту з екранами інших дисплеїв.

Якщо розташування робочого місця не забезпечує усунення відблисків на екрані монітора, слід виконати наступні дії:

- змінити нахил екрану, повернути його так, щоб він був перпендикулярний світловому потоку, що випромінюється люмінесцентними лампами;

- якщо можливо, то пересунути предмети в кімнаті, які відбиваються на екрані;

- зашторити вікна;

- вимкнути лампи освітлення або спробувати опустити їх нижче (якщо є така можливість).

Основні вимоги з охорони праці

для робочого місця користувача персонального комп'ютера

Рис. 5 Основні просторові параметри робочого місця користувача персонального комп'ютера:

  1.  Висота сидіння від підлоги до верхньої площини сидіння: 400-500 мм;
  2.  Кут нахилу сидіння: а - до15º вперед і б - до 5º назад;
  3.  Відстань від спинки до попереднього краю сидіння: 260-400мм;
  4.  Кут нахилу спинки: 1-30°;
  5.  Висота робочої поверхні стола: 680-800 мм;
  6.  Відстань від клавіатури до переднього краю стола: 100-300 мм;
  7.  Висота нижнього краю екрана від підлоги: 950-1050 мм;
  8.  Кут нахилу екрана від вертикальної площини: 15-30°;
  9.  Відстань від екрана до очей користувача: 600-700мм;
  10.  Кут нахилу клавіатури: 5-15º;
  11.  Висота простору для ніг на рівні колін: не менше як 600 мм;
  12.  Глибина простору для ніг на рівні колін: не менше як 450 мм;
  13.  Висота підставки для ніг: до 150 мм;
  14.  Глибина підставки для ніг: понад як 400 мм;
  15.  Кут нахилу опорної поверхні для ніг: до 20º.


Лекція № 3

Тема: «Розслідування та облік нещасних випадків,

профзахворювань та аварій на виробництві»

Класифікація причин

виробничих нещасних випадків та професійної захворюваності

Шкала розмірів одноразової допомоги

Таблиця 1

Категорія потерпілих від нещасних випадків (профзахворювань) на виробництві

Розмір одноразової допомоги

на сім’ю

додатково на кожного утриманця

1

2

3

1. З тимчасовою непрацездатністю:

1.1. до 10 календарних днів включно

0,2 середньомісячного заробітку

1.2. від 10 календарних днів до 1 місяця включно

0,5 середньомісячного заробітку

20 % від суми у графі 2

1.3. від 1 місяця до 2 місяців включно

1,5 середньомісячного заробітку

20 % від суми у графі 2

1.4. від 2 місяців до 4 місяців

3 середньомісячні заробітки

20 % від суми у графі 2

2. Із стійкою втратою працездатності

(без встановлення інвалідності)

Середньомісячний заробіток за кожний процент втрати професійної працездатності

10 % від суми у графі 2

3. Із стійкою втратою працездатності

та визначенням потерпілого інвалідом

1,1 середньомісячного заробітку за кожний процент втрати професійної працездатності

10 % від суми у графі 2

4. Із смертельним наслідком на сім’ю

П’ятирічний

заробіток

потерпілого

Річний заробіток

(на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті)

Якщо ушкодження здоров’я настало не тільки з вини адміністрації підприємства, а й унаслідок порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, сума допомоги, зазначена у табл. 1, підлягає зменшенню у таких розмірах (табл. 2).

Таблиця 2

Розмір зменшення одноразової допомоги

Порушення з боку потерпілого,

які стали однією з причин нещасного випадку

Розмір

зменшення

одноразової

допомоги

Виконання роботи у нетверезому стані, якщо цей стан визнано причиною нещасного випадку та якщо сп’яніння потерпілого не зумовлено застосовуваними у виробництві технічними спиртами, ароматичними, наркотичними й іншими речовинами

50 %

Неодноразове свідоме порушення вимог нормативних актів про охорону праці, за яке раніше накладалося дисциплінарне стягнення, вилучався талон попереджень або документально засвідчувалося офіційне попередження

50 %

Первинне свідоме порушення безпеки при обслуговуванні об’єктів і виконанні робіт підвищеної небезпеки

40 %

Первинне свідоме порушення правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, виконання технологічних процесів і робіт, що не є об’єктами підвищеної небезпеки

30 %

Невикористання наданих засобів індивідуального захисту, передбачених правилами безпеки, якщо це порушення було:

первинним

20 %

вторинним

40 %

Примітка. Порушення потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, з якими він не був обізнаний унаслідок несвоєчасного або неякісного проведення навчання та інструктажу, незабезпечення необхідними нормативними документами, не є підставою для зменшення розміру одноразової допомоги або відшкодування шкоди.

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах в Україні здійснюється згідно нормативного документу:

НПАОП 0.00-6.02-11 «Порядок проведення розслідування та ведення обліку

нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»

(затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232),

який набув чинності 01.01.2012 р.

Основні визначення

Нещасний випадок на виробництві,

відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»

це раптове погіршання стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника

Нещасний випадок на виробництві,

згідно з резолюцією МОП

«Про статистику виробничого травматизму»,

прийнятою 16-ю Міжнародною конференцією зі статистики праці у 1998 році

несподівана та незапланована подія, включаючи дії умисного, насильницького характеру, яка виникає внаслідок трудової або пов’язаної з нею діяльності, що призводить до травмування, хвороби або смерті

Таким чином, термін МОП не обмежує поняття нещасного випадку впливом небезпечного або шкідливого фактора, а пов’язує його з процесом трудової діяльності, що більш повно розкриває картину виробничого травматизму.

Ці принципи і покладено в основу чинного Порядку…

Нещасний випадок,

згідно «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затв. постановою КабМіну України

від 30.11.2011 № 1232)

це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталася у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок якого зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

До гострого

професійного

отруєння належить

захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

До гострого

професійного

захворювання

належить

захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.

Перелік стандартних форм при виникненні НВ, ПФ та аварій

1. Екстренне повідомлення про звернення потерпілого щодо настання НВ на виробництві.

2. Повідомлення про нещасний випадок.

3. Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) НВ (аварії), що стався (сталася) (форма Н-5).

4. Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (форма Н-1).

5. Карта обліку ПЗ (отруєння) (форма П-5).

6. Повідомлення про наслідки НВ (форма Н-2).

7. Висновок про аварію, катастрофу, пригоду (подію) на транспорті  з працівником (працівниками) (форма Т-1).

8. Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) (форма П-3).

9. Акт розслідування причин виникнення хронічного ПЗ (форма П-4).


Рис. 1 – Видова класифікація нещасних випадків

1 – виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні

2 – перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків ...;

3 – підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва...;

4 – виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час...;

5 – проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству...;

6 – використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу ...;

7 – виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий...;

8 – ліквідація наслідків аварії...;

9 – надання підприємством шефської (благодійної) допомоги ...;

10 – перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища...;

11 – прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом...;

12 – прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням...;

13 – раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах ...; або після  підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком. 

14 – скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого  колективним договором строку перебування у рейсі  або його смерті під час перебування у рейсі ...;

15 – оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення...;

16 – заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків ...;

17 – одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи ...;

18 – раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу (НШЧ)...; або не пройшов медичного огляду.

19 – перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку, спорт. змагань, конкурсів з дозволу … якщо настання нещасного випадку пов’язано з впливом (НШЧ)....

1 – перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

2 – використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

3 – погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними отруйними речовинами, а також їх дії (асфікація, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком.

4 – алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що сталося основною причиною НВ за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

5 – скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів.

6 – природна смерть або смерть від загального захворювання , або самогубства (крім випадків, зазначених у п.15 пов’язаних), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів. 

 




ї

СКЛАД  СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМІСІЇ:

ТО Держгірпромнагляду

  •  Посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
  •  Представник Фонду за місцезнаходженням підприємства.
  •  Представник органу управління підприємства або місцевої Держадміністрації.
  •  Представник роботодавця або роботодавець.
  •  Представник первинної організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
  •  Представник профспілкового органу вищого рівня.
  •  Представник закладу державної СЕС, у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння).
  •  Представник Держсільгоспінспекції у разі, коли НВ стався під час експлуатації зареєстрованих в ній сільськогосподарських машин.



Класифікація технічних засобів безпеки

Класифікація засобів індивідуального захисту

Кольори і знаки безпеки

 


На самопроробку

Засоби захисту, що застосовуються для попередження

нещасних випадків на виробництві

Відповідно до ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» нещасний випадок на виробництві – це раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003—74 небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на 4 групи: фізичні; хімічні; біологічні та психологічні.

Група фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів поділяється на такі підгрупи:

· машини та механізми, що рухаються;

· незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;

· вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються;

· підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

· підвищена або понижена температура поверхні обладнання, матеріалу;

· підвищена або понижена температура повітря робочої зони;

· підвищений рівень шуму на робочому місці;

· підвищений рівень вібрації;

· підвищений рівень інфразвукових коливань;

· підвищений рівень ультразвуку;

· підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різке коливання;

· підвищена або понижена вологість повітря;

· підвищена або понижена рухомість повітря;

· підвищена або понижена іонізація повітря;

· підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;

· небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може статися через тіло людини;

· підвищений рівень статичної електрики;

· підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

· підвищена напруженість електричного поля;

· підвищена напруженість магнітного поля;

· відсутність або недостатність природного освітлення;

· недостатня освітленість робочої зони;

· підвищена яскравість світла;

· понижена контрастність;

· пряме та відбите світло;

· підвищена пульсація світлового потоку;

· підвищений рівень ультрафіолетової радіації.

Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів поділяється на такі підгрупи:

а) за характером впливу на організм людини:

¨ загальнотоксичні;

¨ подразнюючі;

¨ сенсибілізуючі;

¨ канцерогенні;

¨ мутагенні;

¨ такі, що впливають на репродуктивну функцію;

б) за шляхом проникнення в організм людини:

· через дихальні шляхи;

· через травну систему;

· через шкіряний покрив.

Група біологічних небезпечних та шкідливих факторів — це:

¨ мікроорганізми (бактерії, віруси тощо);

¨ макроорганізми (рослини та тварини).

Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів за характером впливу поділяється на такі підгрупи:

· фізичні перевантаження;

· нервово-психічні перевантаження.

У свою чергу фізичні перевантаження поділяються на статичні, динамічні, гіподинамію, а нервово-психічні – на розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження.

Для забезпечення безпеки працюючих від впливу небезпечних виробничих факторів застосовуються засоби колективного захисту, які повністю або частково закривають доступ у зону, де діють небезпечні фактори, та виключають їх вплив у разі проникнення людини у простір, де вони виникають.

Засоби колективного захисту згідно з ГОСТ 12.4.011–80 поділяються на класи:

· нормалізації повітряного середовища приміщень та робочих місць;

· нормалізації освітлення виробничих приміщень та робочих місць;

· захисту від шкідливих і небезпечних факторів.

До засобів захисту від небезпечних факторів належать захисні та запобіжні пристрої, сигналізація безпеки, розриви та габарити безпеки, дистанційне управління.

Захисні пристрої застосовуються для ізоляції частин машин та механізмів, що рухаються, місць, де відлітають частки матеріалу, що обробляється, небезпечних щодо ураження електричним струмом частин обладнання, зон та дільниць, де існує постійна небезпека шкідливого впливу на людину температур, випромінювань тощо. Огороджуються канали, ями, колодязі, люки, різні прорізи, робочі місця, розташовані на висоті.

Огородження бувають тимчасові (переносні) для позначення небезпеки у зв'язку з проведенням будь-яких робіт (ремонт шляхів, проведення робіт у колодязях, очищення покрівель, будівель тощо), постійні нерухомі, що знімаються тільки під час ремонту (для огородження валів, гвинтів, шківів, шестерень) та ті, що періодично відкриваються в процесі роботи для встановлення чи зняття деталі.

Огородження можуть бути і електронними, що спрацьовують при наближенні або перетинанні контрольної зони (фотоелектронні, електромагнітні тощо). Для попередження випадкового проникнення людини в небезпечну зону захисні пристрої блокуються пусковим механізмом обладнання. В електричних пристроях при відкриванні чи знятті огородження зі струмовідних частин з них автоматично знімається напруга.

Запобіжні пристрої застосовують для обмеження виходу заданих небезпечних параметрів обладнання за межі допустимих. Цими параметрами можуть бути статичні та динамічні навантаження, довжина пересування механізму, рівень рідини, швидкість пересування, тиск пари, газу, води, температура, сила електричного струму тощо. Запобіжні пристрої спрацьовують автоматично, вимикаючи джерело параметру, що контролюється, або створюють умови для ослаблення його впливу.

Як колективний засіб від шкідливих та небезпечних факторів застосовується сигналізація безпеки. Це важливий засіб попередження, а не ліквідації небезпеки. До неї належать світлові, звукові, кольорові сигнали та різні показники (температури, тиску, рівня рідини тощо). Основними елементами таких приладів є різні датчики (механічні, фотоелектричні, теплові), які реагують на пересування предметів, зміну їх об'єму, наявність відповідних концентрацій шкідливих речовин та випромінювань.

Сигнальні кольори і знаки безпеки регламентуються ГОСТом 12.4.126 – 76*.

Встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій.

Червоний сигнальний колір застосовується як заборонний і вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежогасіння. Він застосовується для нанесення заборонних написів і символів на знаках пожежної безпеки, для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.

Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Він наноситься на будівельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.

Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і наказують, що треба робити.

Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказівок.

На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, наказові та вказівні.

Заборонні знаки призначені для заборони певної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору з білим полем усередині, білою по контуру знака каймою із символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому нахиленою смугою червоного кольору. Замість нахиленої смуги червоного кольору на деяких знаках робиться пояснювальний напис, який виконується шрифтом чорного кольору.

Попереджувальні знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Вони виконуються у вигляді рівнобічного трикутника з округленими кутами жовтого кольору, направленого вершиною догори, з каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.

Наказові знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки за умов дотримання конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та позначення шляхів евакуації. Виконуються вони у вигляді квадрата зеленого кольору з білою каймою по контуру і білим полем квадратної форми усередині нього. Усередині білого квадрата наносяться чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки пояснюючі написи виконуються червоним кольором.

Вказівні знаки призначені для позначення місць знаходження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вогнегасників тощо. Виконується знак у вигляді синього прямокутника, окантованого білою каймою по контуру з білим квадратом усередині. У білому квадраті наносяться символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюючих написів пожежної безпеки, що виконуються червоним кольором.

З метою швидкого визначення призначення трубопроводів і забезпечення безпеки праці встановлено розпізнавальне забарвлення, попереджувальні знаки та маркувальні кільця (ГОСТ 14203 – 69).

Визначено 10 узагальнених груп речовин, які транспортуються по трубопроводах:

1. Вода, колір розпізнавального забарвлення – зелений',

2. Пара, колір розпізнавального забарвлення – червоний,

3. Повітря, колір розпізнавального забарвлення – синій,

4, 5. Гази горючі та негорючі, у тому числі скраплений газ, колір розпізнавального забарвлення – жовтий',

6. Кислоти, колір розпізнавального забарвлення – жовтогарячий;

7. Луги, колір розпізнавального забарвлення – фіолетовий;

8. 9. Горючі та негорючі рідини, колір розпізнавального забарвлення – коричневий;

О – Інші речовини.

Розпізнавальне забарвлення трубопроводів виконується суцільно по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.

Для визначення найбільш небезпечних за якістю речовин, які транспортуються, на трубопроводи наносяться попереджувальні кільця. Для кілець визначено три кольори розпізнавального фарбування:

Червоний – для легкозаймистих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин;

жовтий – для небезпечних або шкідливих речовин (отруйних, токсичних, радіоактивних, високого тиску тощо);

зелений – для безпечних та нейтральних.

Якщо речовина має одночасно кілька небезпечних якостей, на трубопроводі наносяться кільця кількох кольорів.

Важливе значення мають розриви та габарити безпеки. Під ними розуміють ту мінімальну відстань між об'єктами, якої необхідно додержувати для безпечної роботи в цій зоні. Вони регламентуються відповідними стандартами та нормами.

Розривів додержують з метою пожежної безпеки (розриви між будівлями, спорудами, матеріалами, які зберігаються), для безпеки дорожнього та залізничного руху, для безпечного та зручного обслуговування технологічного обладнання. Розриви та габарити безпеки відіграють важливу роль у попередженні виробничого травматизму.

Наприклад, при встановленні верстатів потрібно дотримувати таких розривів: відстань від стіни до тильної сторони верстата має становити не менш як 0,6 м, а між тильними сторонами верстатів – 0,7 м.

Нормується ширина магістральних проїздів у цехах. Так, для проїзду електрокарів залежно від їх вантажопідйомності ширина проїзду має бути 3,0–4,0 м, електро-навантажувачів (з постійними вилами) – 3,5–5,0 м, вантажних автомобілів – 4,5–5,5 м.

Для безпеки виконання робіт важливо додержувати норм складання заготовок та деталей поблизу робочих місць. Так, висота штабелю заготовок має обиратись залежно від їх стійкості та зручності знімання, але не повинна перевищувати 1,0 м. Ширина проходу між штабелями має бути не меншою ніж 0,8 м.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44350. УПРАВЛЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬЮ ПРЕДПРИЯТИЯ 671 KB
  Конкуренция является неотъемлемой компонентой рыночной экономики. Она побуждает предпринимателей и коммерсантов в наиболее сжатые сроки внедрять всё то новое, что является в результате научных исследований и достижений научно-технического прогресса
44351. Правовое регулирование материального обеспечения военнослужащих 405.5 KB
  Правовые основы материального обеспечения военнослужащих.1 Исторический аспект формирования нормативноправовой базы регулирующей материальное обеспечение военнослужащих.2 Понятие и виды материального обеспечения военнослужащих. Особенности медицинского и санаторнокурортного обеспечения военнослужащих.
44352. Оценка экономической эффективности инвестиций в систему защиты персональных данных в информационной системе персональных данных ООО «Информбюро» 1.46 MB
  Система должна обеспечивать безопасность всей информации подлежащей защите. Выявлены возможные угрозы безопасности информации и разработаны требования к системе защиты. ОБОЗНАЧЕНИЯ И СОКРАЩЕНИЯ ПДн − персональные данные ИСПДн – информационная система персональных данных АС – автоматизированная система АРМ – автоматизированное рабочее место ЛВС – локально-вычислительная сеть НСД − несанкционированный доступ СЗИ − средство защиты информации МЭ – межсетевой экран ПО – программное обеспечение ООО – общество с ограниченной ответственностью КоАП –...
44354. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ФАСИЛИТАЦИИ В УПРАВЛЕНИИ ОРГАНИЗАЦИЕЙ И РАЗВИТИИ ПЕРСОНАЛА (НА МАТЕРИАЛЕ ТУРИСТИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА «ТАНАЙ») 601.5 KB
  Новые методы работы с персоналом как условие эффективного управления организацией Система управления организацией: структура содержания Управление персоналом как один из важнейших элементов системы управления Методы управления персоналом в системе менеджмента организаций Фасилитация как метод управления персоналом. Использование...
44356. Социальная мобильность, ее виды. Маргинализация индивидов и групп 17.79 KB
  Изучая неравенство членов общества, важно, чтобы они были в движущемся, функционирующем обществе. Поэтому учитывают социальную мобильность, т. е. переход индивида из одного социального статуса в другой (ребенок становится студентом, холостяк – семьянином).
44357. Управление качеством услуг гостиничного комплекса 1.8 MB
  Актуальность данной работы заключается в том, что поиск решения наиболее эффективного управления качеством услуг благоприятно повлияет на функционирование компании, сохранив и укрепив ее позицию, что в дальнейшем повлияет и на конкурентоспособность её в целом