87565

Цели обучения иностранным языкам в начальной школе

Доклад

Педагогика и дидактика

Приоритетными в начальной школе являются воспитателю развивающие аспекты обучения предмету. Поскольку владение ИЯ имеет уровневый характер то применительно к разным условиям обучения речь идет о разном уровне говорения на изучаемом языке. Поэтому указанная выше общая цель обучения говорению конкретизируется для каждого типа школы варианта изучения ИЯ и для этапов обучения.

Русский

2015-04-21

33.89 KB

1 чел.

Цели обучения иностранным языкам в начальной школе

Основной целью обучения иностранным языкам в школе является развитие способности школьника к общению на иностранном языке. Реализации этой цели способствует формирование у учащихся следующих коммуникативных умений:

1) понимать иноязычное высказывание;

2) осуществлять свое речевое и неречевое поведение, учитывая правила общения и национально-культурные особенности страны изучаемого языка;

3) пользоваться рациональными приемами овладения иностранным языком.

На начальной ступени закладываются основы коммуникативной компетенции, которые позволяют осуществлять иноязычное общение детей на элементарном уровне.

Приоритетными в начальной школе являются воспитателю развивающие аспекты обучения предмету.

Включение иностранного языка в контекст жизнедеятельности младшего школьника нацелено на введение детей в мир другой культуры.

По окончании начальной школы у учащихся должны быть сформированы следующие коммуникативные умения:

1. В области говорения:

- осуществлять диалогическое общение на элементарном уровне;

- делать элементарные связные высказывания о себе и об окружающем мире, увиденном, услышанном.

2. В области аудирования:

- понимать и реагировать на устные высказывания партнеров по общению в пределах сфер тематики программы;

- понимать общее содержание небольших и несложных аутентичных текстов и реагировать вербально или невербально на их содержание.

3. В области чтения:

- выразительно читать вслух;

- читать про себя с целью понимания основного содержания несложных аутентичных текстов, которые соответствуют уровню развития и обученности младшего школьника;

- поиск необходимой информации (приемы поискового чтения).

4.В области письма:

- написать письмо о себе, семье, событиях;

- составить и записать план прочитанного;

- делать выписки из текста.

Поскольку владение ИЯ имеет уровневый характер, то, применительно к разным условиям обучения, речь идет о разном уровне говорения на изучаемом языке. Поэтому указанная выше общая цель обучения· говорению конкретизируется для каждого типа школы/варианта изучения ИЯ и для этапов обучения.

Конкретизация целей обучения говорению должна осуществляться по этапам обучения в каждом типе учебного заведения и внутри каждого этапа обучения. Данная конкретизация связана с уточнением коммуникативных намерений и речевых умений, необходимых для реализации тех или иных коммуникативных задач. Например, динамика задачи обучения - научить учащихся описывать кого-либо или что-либо,  круг основных умений, на базе которых реализуется данная задача, на начальном этапе может выглядеть следующим образом.

Первый год обучения

Задача обучения: научить учащихся называть лица, предметы, животных и действия с ними; давать им количественную, качественную и временную характеристику в учебных, игровых и реальных ситуациях общения.

Коммуникативные намерения: сообщить о ... ; запросить информацию о ...

Речевые умения:

- сообщить о себе, о своем друге, о членах своей семьи (имя, что умеет делать, какой он/она);

- назвать действия, выполняемые человеком, животным;

- сообщить о местонахождении человека, животного, предмета;

- указать время действия (день, месяц, время года);

- описать животное, предмет (назвать его, назвать цвет, размер; сказать, что животное умеет делать);

- запросить информацию о том, что это и (или) кто это; сколько кому лет; какой он (она, оно).

Второй год обучения

Задачи обучения: научить учащихся описывать (на элементарном уровне) лица, предметы, животных и действия с ними.

Коммуникативные намерения: описать ... , охарактеризовать ... , запросить информацию о ... ;

- описать лицо (назвать имя, возраст, национальность, род занятий, место проживания и т.д.), запросить соответствующую информацию о ком-либо;

- описать животное (назвать его, сказать, что оно может делать, какое оно), запросить соответствующую информацию о каком-либо животном;

- описать предмет (назвать его, указать его принадлежность, качество, месторасположение), запросить соответствующую информацию о каком-либо предмете;

- прокомментировать действия сверстника (что и как он делает);

- описать куклу/героя (назвать имя, дать характеристику ее/его внешности, описать ее/его одежду, выразить на элементарном уровне – свое отношение к ней/нему).

Обучение говорению включает развитие умений диалогической и монологической речи. Каждый из этих видов речи имеет свои психологические и лингвистические особенности, которым уделено в методической литературе достаточно внимания. Организуя устно-речевое общение на уроке, следует иметь в виду, что оно может быть имитирующим реальное речевое общение, например, составление и разыгрывание диалогов по аналогии, по ключевым словам; «симулирующим» общение в ситуациях естественной коммуникации, например, ролевая или деловая игра и аутентичным - высказывание «от своего собственного лица».

Это значит, что сегодня, обучая говорению, мы должны стремиться выйти на уровень аутентичного общения. Упражнения, соответствующие первому виду общения, имеют, как правило, репродуктивный характер. Второй и третий виды общения предполагают использование упражнений как репродуктивно-продуктивных, так и (что является главным) продуктивных.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22976. Організація пам’яті мікропроцесорної системи 11.06 MB
  Функції виводів цього ОЗП позначено на рис. R визначає напрямок руху інформації чи то запис до ОЗП чи то читання з нього. ОЗП типу КР541РУ2 Це статичний ОЗП на ТТЛ логіці.
22977. Мікропроцесор КР1810ВМ86 (8086) 6.05 MB
  Але у порівнянні з МП80 він має такі істотні відміни: при збереженні тієї ж nМОН технології була досягнута вища ступінь інтеграції і на кристалі 55 х 55 мм розташовано біля 30 тисяч транзисторів; зменшено інерційність логічних елементів і тактову частоту підвищено до 5 8 МГц; завдяки цьому продуктивність мікропроцесора збільшилась на порядок; розширено розрядність шини даних до 16 розрядів; розширено розрядність шини адреси до 20 розрядів таким чином забезпечено можливість адресувати пам’ять до 1 Мбайт; розширено у кілька разів...
22978. Переривання 5.91 MB
  Організація переривань Все починається з того що ЗП виставляє сигнал високого рівня логічну одиницю на вхід INT мікропроцесора. Ці дані будуть оброблятися мікропроцесором за підпрограмою обробки переривань яка повинна бути заздалегідь закладена у пам’ять мікропроцесора . Замість цього в лічильник команд заноситься адреса команди з якої починається підпрограма обробки переривань. Лише після цього стає можливим введення даних з ЗП і старт підпрограми обробки переривань цих даних.
22979. Прямий доступ до пам’яті (ПДП) 3.8 MB
  Контролер ПДП Забезпечити роботу в режимі захоплення шин можна за допомогою логічних схем та тригерів саме так це зроблено наприклад у €œМікролабі€ але зручніше скористатися спеціальною ВІС контролером прямого доступу до пам’яті КПДП. Працює КПДП в двох сильно відмінних один від одного режимах: в режимі програмування коли мікропроцесор €œзакладає€ в нього необхідні інструкції і в режимі обміну даними між зовнішнім пристроєм і ОЗП. Схематичне зображення ІМС КПДП типу КР580ВТ57 подано на рис. В режимі програмування вони...
22980. Клавіатура і індикація 5.36 MB
  ОЗП індикації являє собою область операційної пам’яті в якій стільки комірок скільки знаків може бути розміщено на екрані. Побудова знаків Знаки на екрані дисплею будуються за мозаїчним принципом. Знакоформувач Знакоформувач являє собою ПЗП в якому закладена інформація про структуру утворюваних ним знаків. Таким чином ці три ІМС можуть створювати 96 різних знаків символів.
22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок пам’яті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB З’явилися принципово нові команди пoв’язані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до пам’яті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...