87673

Формы государственного устройства

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Для федерации характерны следующие признаки: 1 существование общих для всего государства высших органов государственной власти и управления и одновременно высших органов государственной власти и управления в субъектах федерации; 2 возможность установления двойного гражданства т. гражданин каждого из субъектов одновременно является гражданином федерации; 3 две системы законодательства: общефедеральная и каждого субъекта однако устанавливается приоритет общегосударственных актов над актами субъектов по вопросам отнесенным к ведению...

Русский

2015-04-21

32.25 KB

0 чел.

Формы государственного устройства.

Форма государственного устройства – это внутренняя национально-территориальная организация государственной власти, деление территории государства на те, или иные составные части, их правовое положение, взаимодействие между государством в целом и его составными частями. 

Понятие формы государственного устройства относится к характеристике территориальной организации государства

Основные виды формы государственного устройства:

Унитарное (простое) государство, федерация и империя. Особенно выделяются конфигурация, представляющая собой объединение независимых государств.

Выделяют две основные формы государственного устройства: унитарную и федеративную.

Унитарное государство имеет следующие признаки:

1) полное территориальное единство государства. Это означает, что административно-территориальные единицы не обладают политической самостоятельностью;

2) для населения установлено единое гражданство, территориальные единицы не имеют собственного гражданства;

3) единая структура государственного аппарата на всей территории государства, единая судебная система;

4) единая система законодательства для всего государства;

5) одноканальная система налогов, т.е. все налоги поступают в центр, а оттуда централизованно распределяются.

Унитарное государство, как правило, отличается достаточно высокой степенью централизации. (Беларусь, Финляндия, Италия, Польша, Греция, Турция, бывший ССС и др.).

Федерация - это сложное государство, состоящее из различных государственных образований, обладающих различной степенью политической самостоятельности. Для федерации характерны следующие признаки:

1) существование общих для всего государства высших органов государственной власти и управления и одновременно высших органов государственной власти и управления в субъектах федерации;

2) возможность установления «двойного гражданства», т.е. гражданин каждого из субъектов одновременно является гражданином федерации;

3) две системы законодательства: общефедеральная и каждого субъекта, однако устанавливается приоритет общегосударственных актов над актами субъектов по вопросам, отнесенным к ведению федерации и по вопросам совместного ведения;

4) субъекты федерации могут иметь свою судебную систему наряду с высшими судебными органами федерации;

5) двухканальная система налогов, что предполагает наряду с общефедеральными налогами и налоговую систему субъектов федерации.

В настоящее время в мире насчитывается более двух десятков федеративных государств. (РФ, ФРГ, Индия, Бельгия, Австрия, Швейцария, Мексика, Канада и др.).

Конфедерация

В отличие от унитарной и федеративной форм государственного устройства, конфедерация — форма межгосударственного объединения. Конфедерация — временный союз суверенных государств, созданный для достижения общих политических, экономических, военных и других целей. Конфедерация является, как правило, переходной формой от раздельного существования государств к федеративному. Конфедерациями были, например, США и Швейцария. Встречаются и случаи, когда конфедерации распадаются. Так, распалась Объединенная Арабская Республика (ОАР), созданная Египтом и Сирией.

В основе создания конфедерации лежит договор об ее образовании или конституция. Решения наднациональных (конфедеративных) органов получают обязательную силу после их одобрения участниками конфедерации. В конфедерации отсутствуют единое гражданство, единые вооруженные силы, правоохранительные органы. В рамках конфедерации может проводиться единая таможенная, финансовая и денежная политика, но на международной арене субъекты конфедерации выступают отдельно и имеют право свободного выхода из союза.

Конфедерация - добровольное объединение независимых стран для достижения конкретных целей, при которой объединившиеся страны, полностью сохраняя суверенитет и значительную независимость, передают часть своих властных полномочий совместным органам власти для координации некоторых действий. Как правило, это внешняя политика, связь, транспорт, вооружённые силы. В отличие от членства в одной федерации, государство может быть членом нескольких конфедераций одновременно. Судя по историческому опыту, конфедерация с течением времени либо распадается, либо становится федерацией.

Конфедерация представляет собой постоянный союз суверенных государств, образованный с определенной целью, чаще всего внешнеполитической. Субъекты конфедерации обладают высокой степенью суверенитета при ограниченных правах конфедеративного центра, в ведении которого находятся, как правило, только главные вопросы внешней, оборонной, а в некоторых случаях и финансово-экономической политики. При необходимости создания центральных органов, единых вооруженных сил и общей банковской системы их образуют на паритетной основе и только при условии утверждения в законодательных органах субъектов конфедерации. (Швейцария, США).

Разновидностью конференции являются межгосударственные союзы, содружества, сообщества. Например, Европейский союз, СНГ .


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81684. Функціональний аспект цінностей 24.82 KB
  Загалом цінності виконують такі функції. Зясовуючи що є добро прекрасне істина справедливість тощо цінності конституюють сенс людського життя утворюють його духовну основу. У житті людини і суспільства цінності визначають напрями зразки діяльності.
81685. Оцінка та істина 24.83 KB
  Оцінка як підведення під норму правило закон. За такої ситуації оцінка виявляє себе як акт пізнання щодо відповідності вчинку чи творіння людини нормі. Як і в першому випадку підведення під норму є конституюванням визнанням цінності; 3 оцінка як вибір з поміж двох і більше цінностей.
81686. Сутнісні принципи культури 26.79 KB
  Одним із головних завдань культури є формування освіченої цивілізовано розвиненої особистості. У структурі культури як певного цілісного організму розрізняють такі елементи: а субстанціональні ціннісно культурні інститути і системи норм мораль релігія побутова поведінка спілкування індивідів етикет; б функціональні традиції обряди звичаї заборони табу які є неписаними регуляторами процесу функціонування культури. Байта у структурі культури як системи правомірно розрізняти технологічну соціальну та ідеологічну підсистеми...
81687. Культурний Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії 27.75 KB
  Рух його джерело та причини завжди були у полі зору філософів і вченихприродознавців. Так уже Геракліт не лише визнавав усе загальний характер руху але й виявив його суперечливість: все існує і в той же час не існує; все тече й постійно змінюється; все перебуває у постійному процесі виникнення та зникнення. Отже рух матеріальних тіл викликають їх внутрішні і зовнішні взаємодії поза якими існування цих тіл неможливе.
81688. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи розвитку 27.2 KB
  Так цивілізований і культурний сприймаються як поняття тотожні але цивілізація ікультура не синоніми. Цивілізація висловлює щось спільне раціональне стабільне. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах що виникають на базі однотипних технологій.
81689. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях 19-20 століть 28.37 KB
  Причини такого ставлення до культури на думку Г. Тому як вважає Зіммель новою парадигмою здатною об´єднати світ духовної культури епохи є поняття життя як своєрідного центра світобудови: звідти йде шлях з одного боку до душі і Я а з іншого до ідеї Космосу Абсолюту. Першим аргументовано підійшов до проблеми кризи культури звернув увагу на вулканічне підґрунття історії розсіяв загрозливі ілюзії її лінійного прогресу німецький культурфілософ О.
81690. Поняття суспільства. Структура та функції соціальної системи 24.59 KB
  Суспільство раціонально організована спільнота людей обєднаних спільною спрямованістю інтересів взаємною угодою в розумінні принципів колективного існування. Цим суспільство відрізняється від спільності органічного обєднання людей повязаних єдиним походженням родинними звязками єдністю долі сімя рід племя народ та від держави раціонально організованого апарату управління суспільством. В цілому суспільство це соціальна система що охоплює сукупність соціальних обєктів та субєктів їхніх властивостей і відносин що...
81691. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму 26.65 KB
  Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація особливий механізм передачі інформації єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріальновиробнича та економічна діяльність виробництво обмін та розподіл матеріальних благ продуктивні сили та виробничі відносини НТП сільське господарство фінанси економіка банківська діяльність побуту та сімейних стосунків сімя побут соціальногуманітарних відносин закони та правові норми...
81692. Джерела та спонукальні сили соціального розвитку 23.68 KB
  Виділяють принаймні три джерела розвитку суспільства: природні фактори Монтескє Гумільов Вернадський матеріальне виробництво Маркс Ростоу Бжезинский зміни культурного життя та системи духовних цінностей Конт Сорокін. Насправді усі три фактори в єдності виступають джерелами розвитку суспільства. Окрім цього існує інший погляд який джерелами саморозвитку суспільства визначає: протиріччя між природною та культурною організаціями суспільні відносини та духовний потенціал суспільства.