87675

Государственный аппарат в унитарном и в федеративном государстве

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Исторически унитарная форма государственного устройства сложилась самой первой вместе с самим государством. Все без исключения государственные образования древности обладали этой формой государственного устройства. Кроме того унитарная форма государственного устройства характерна для государственных образований являющихся субъектами какойлибо федерации. Федерализм форма государственного устройства для которого характерно конституционное распределение власти по вертикали т.

Русский

2015-04-21

31.88 KB

3 чел.

Государственный аппарат в унитарном и в федеративном государстве.

Государственный аппарат - это система государственных органов, наделённых властными полномочиями и осуществляющих функции государства.

Унитарное государство - цельное государство, в котором на всей территории действуют единая конституция и гражданство, единая система права, органов власти и управления. Эти государства не имеют в своем составе внутренних государственных образований (штатов, республик), а делятся на административно-территориальные единицы (губернии, области, районы).

Исторически унитарная форма государственного устройства сложилась самой первой, вместе с самим государством. Все без исключения государственные образования древности обладали этой формой государственного устройства. Унитарная форма характерна для небольших (так как небольшая территория легко управляема с помощью обычных административных методов), однонациональных (из-за отсутствия необходимости осуществления права каждого народа на самоопределение и самостоятельное государственное строительство), а также для монархических государств (в связи с традициями). Кроме того, унитарная форма государственного устройства характерна для государственных образований, являющихся субъектами какой-либо федерации. Так, любая республика в составе РФ является государством с унитарной формой правления.

Федерализм - форма государственного устройства, для которого характерно конституционное распределение власти по вертикали, т.е. государственная власть, осуществляется центральными органами и органами ее субъектов.

Главный принцип федерализма - принцип субсидиарности (взаимодополняемость ветвей власти).

Конфедерация - это объединение независимых самостоятельных государств, для достижения каких-либо целей, при которой объединившиеся страны, полностью сохраняя суверенитет и значительную независимость, передают часть своих властных полномочий совместным органам власти для координации некоторых действий.

В отличие от федеративного государственного устройства конфедерация характеризуется следующими чертами:

Во-первых, конфедерация не имеет своих общих законодательных, исполнительных и судебных органов, характерных для федерации. Конфедеративные органы, состоящие из представителей суверенных государств, решают проблемы экономического, оборонного сотрудничества (ради чего и создается конфедеративное государство).

Во-вторых, конфедеративное устройство не имеет единой армии, единой системы налогов и единого государственного бюджета. Однако эти вопросы могут координироваться по согласию членов конфедерации. Например, могут выделяться средства из общеконфедерального бюджета на укрепление обороноспособности отдельных стран, входящих в конфедерацию, или оказание им необходимой экономической помощи.

В-третьих, конфедерация сохраняет гражданство тех государств, которые находятся во временном союзе, хотя режим перемещения граждан одного государства на территорию другого государства значительно упрощен (без виз и других формальностей).

В-четвертых, конфедеративные государственные органы могут договориться о единой денежной системе, единых таможенных правилах, а также единой межгосударственной кредитной политике на период существования данного государственного образования. Возможно функционирование и конфедеральных внешнеполитических, оборонных и других органов, которые занимаются координированием общих интересов объединенных государств в межгосударственных отношениях с мировым сообществом.

В-пятых, конфедеративные государства недолговечны. Они или распадаются по достижении общих целей, или превращаются в федерации.

Конфедеративное государственное устройство может служить основой для образования суверенных унитарных или федеративных государств.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25189. Сутність матеріалістичного розуміння історії 28 KB
  зору його внутрішньої структури; з т. зору процесу в якому задіяний: його історичних складових і звязків; з т. зору закономірностей його розвитку переходу одного його історичного стану в інший.
25190. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи) 37.5 KB
  Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...
25191. Громадянське суспільство і держава 25.5 KB
  В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою суспільства з державою. Вона є похідною від громадянського суспільства і її призначення полягає в тому щоб слугувати йому. Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Етатизм навпаки всіляко перебільшує роль держави в житті суспільства.
25192. Філософське вчення Г. Сковороди 27.5 KB
  Сковорода 1722 1794 був всебічно освіченою для свого часу людиною досконало знав стародавні та нові європейські мови старогрецьку філософію і літературу. Сковорода стверджував що природа є безкінечна кількість світів . Сковорода пов'язував цю думку з концепцією двох натур двох природ лат. Сковорода намагався подолати дуалізм вчення про дві натури та знайти єдине начало€.
25193. Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля (Шеллінг, Шопенгауер, Фейєрбах, Кіркегор) 29.5 KB
  Головні пункти критики спекулятивної диалектики з боку сучасників Гегеля Шеллінг Шопенгауер Фейєрбах Кіркегор. Фейєрбах: учень Гегеля незадоволений абстрактністю спекулятивної системи діалектикою €œчужістю€ системи конкретному людському індивідові. з гегелевською ідеєю абсолютного духа €œвідстороненої€ сили Кіркегор: субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. Критикував Гегеля також за...
25194. Гадамер про герменевтичний досвід і природу філософської істини 24.5 KB
  Мета філософської герменевтики порятунок цілісного досвіду сприйняття світу. Більшість людських проблем повязані з збідненням досвіду ФГ. Вчить дотримуватися набутого досвіду. Герменевтичний досвід не може не залежити від наших упереджень попереднього досвіду.
25195. Знання як особлива форма освоєння світу 27.5 KB
  Пізнання це такий процес що спрямований на отримання знання. Пізнання має багато модусів оскільки людина відноситься до світу у різних площинах і пізнає його у різних ракурсах. Тому можна виділяти наукове пізнання етичне релігійне філософське мистецьке та інші. Пізнанням є таке відношення до світу в якому людина змінює себе за допомогою світу.
25196. Пізнання як особлива форма освоєння світу 25 KB
  Пізнання як особлива форма освоєння світу Якщо дуже просто то пізнання це процес взаємодії субєкта та обєкта що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання а отже й різні види знання. Поряд із різноманітністю видів знань існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання повне і неповне наукове і філософське тощо.
25197. Концепції комунікативно-структурованого життєсвіту за Ю.Габермасом 35 KB
  Габермас виходить з концепції суспільної еволюції де суспільний розвиток постає у формі руху від родовогоархаїчного до традиційногодержавноорганізованого а потім до модерногокапіталістичного суспільства. Концепція життєсвіту дістає своє втілення в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Системні механізми в цих суспільства невіддільні від соціальноінтегративних інституцій заснованих на життєвому світі. За умов традиційного...