87676

Соотношение типа и формы государства

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тип государства это совокупность основных черт свойственных государствам определенной общественноэкономической формации. Форма государства это структурный территориальный и политический способ организации государства охватывающий форму правления форму государственного устройства и политический режим. тип государства.

Русский

2015-04-21

35.64 KB

25 чел.

Соотношение типа и формы государства.

Тип государства - это совокупность основных черт, свойственных государствам определенной общественно-экономической формации.

Форма государства - это структурный, территориальный и политический способ организации государства, охватывающий форму правления, форму государственного устройства и политический режим. Эти два понятия взаимосвязаны, соотносятся между собой как содержание и форма, где определяющую роль играет содержание, т.е. тип государства. Однако и форма государства оказывает немалое влияние на существование и развитие типа государства, на процесс замены одного исторического типа государства другим. 

Историческим типам служит общественно-экономическая формация, т.е. исторический тип общества (типичные черты и признаки), основанный на способе производства, а значит, и базис исторического типа общества

От типа государства зависит характер формы правления. В государствах, не связанных экономическими узами обмена и вынужденных объединяться посредством сильной централизованной власти, естественной формой правления является монархия; для обществ, основанных на рыночных отношениях между свободными, политически равными собственниками, характерна республиканская форма правления.

Вместе с тем, государства каждого исторического типа могут облекаться во множество форм, которые зависят от следующих факторов:

- уровня экономического развития общества;

- соотношения классовых сил;

- международной обстановки;

- национальных и культурных традиций;

- географических, климатических и иных условий существования того или иного государства.

Так, история свидетельствует, что основными формами правления рабовладельческого государства были монархии и республики.

 Монархии подразделялись на следующие виды:

- деспотические (древние Вавилон, Египет, Индия), основанные на азиатском способе производства, обусловливающем практически неограниченную власть монарха и его обожествление;

- античные (древнеримская империя I в. до н.э. - V в. н.э.), на первых стадиях, которых наряду с монархическими существовали республиканские институты, а на более поздних стадиях монарх опирался на военную бюрократию.

 Рабовладельческими республиками были:

- аристократическая республика (Римская республика VI - I вв. до н.э.), в которой органами государственной власти формально считались народные собрания, однако они не обладали правом законодательной инициативы, а могли лишь принимать или отклонять предложения особых должностных лиц, именуемых магистратами; кроме того, решения народных собраний должны были утверждаться Сенатом, избираемым недемократическим путем;

- демократическая республика (Афинское государство), высшим органом государственной власти, было Народное собрание, принимавшее законы, решавшее вопросы войны и мира, выступавшее в качестве судебной инстанции. Высший орган управления - Совет пятисот избирался демократическим путем на один год. Вместе с тем из общественно-политической жизни исключались женщины, лица, не достигшие двадцатилетнего возраста и вольноотпущенники.

Характерными формами правления в феодальных государствах были монархии и городские республики.

Феодальные монархии подразделялись на следующие виды:

- раннефеодальные, отличавшиеся слабостью центральной государственной власти и существованием множества самостоятельных княжеств;

- сословно-представительные, в которых власть монарха была ограничена тем или иным сословно-территориальным представительством (во Франции - Генеральными штатами, в Англии - парламентом, в России - земскими соборами);

- абсолютные, которые характеризовались ослаблением или полной утратой роли сословно-представительных органов, усилением власти монарха, который сосредоточивает в своих руках всю полноту законодательной, исполнительной и судебной власти.

Своеобразной формой феодального государства были городские республики (Венеция, Генуя, Великий Новгород, Псков), высшими органами власти в которых были городские советы, состоящие в основном из городской знати. В некоторых республиках существовали вече - собрания всех свободных горожан, на которых решались многие вопросы внутренней жизни города-республики. Однако решающая роль принадлежала все-таки Советам феодальной аристократии.

 Буржуазному государству свойственны две основные формы правления: конституционная монархия и республика (парламентская, президентская и смешанная).

Формами правления социалистических государств являются такие виды республик, как Парижская Коммуна, советская республика и республика народной демократии.

Таким образом, конкретная форма государства определяется историческим типом государства. Необходимо также отметить, что разнообразие форм правления и политических режимов не беспредельно и имеет свои логические и исторические границы. Так, цивилизованному государству присущ лишь демократический режим и для него неприемлемы фашистский, тоталитарный или авторитарный режимы. Точно также в демократическом государстве не может быть такой формы правления, как абсолютная монархия с ее произволом и беззаконием.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20581. Відновлення радянської влади в Україні в 1919р. Селянсько-повстанський рух. 1919 р 27.5 KB
  Згідно з декретом Тимчасового робітничоселянського уряду вона дістала назву Українська Соціалістична Радянська Республіка УСРР а сам уряд з переїздом до Харкова зазнав значних змін на чолі уряду за рекомендацією В. Юридичне оформлення радянської державності на теренах України відбулося 10 березня 1919 р коли III Всеукраїнський з'їзд рад Харків прийняв першу Конституцію УСРР. Центральним завданням цієї диктатури Основний Закон УСРР визначив здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму після чого диктатура а слідом за...
20582. Утворення СРСР. Статус України в складі Радянського союзу 29.5 KB
  Утворення СРСР. Повернімося однак до періоду що передував створенню СРСР. 10 грудня на VII Всеукраїнському з'їзді Рад було схвалено Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. З'їзд звернувся до з'їздів Рад інших радянських республік з пропозицією невідкладно оформити створення СРСР.
20583. Перехід до нової економічної політики та її здійснення в Україні 38 KB
  Сюди на цей раз надовго повернулася радянськобільшовицька влада. Радянська влада жорстоко розправлялася з незадоволеними більшовицькою політикою. Але більшовицька влада не була б такою коли б вона дала змогу реалізувати цю політику в усіх її вимірах. Радянськобільшовицька влада поверталася до традиційно тоталітарних методів керівництва й управління.
20584. Політика українізації та коренізації: суть, причини, наслідки 31 KB
  Політика українізації та коренізації: суть причини наслідки. складовою частиною національнокультурних процесів в Україні була політика українізації що проводилася в роки НЕПу. Політика українізації була складовою частиною політики коренізацїі яку запровадило партійне керівництво на підставі рішень XII з'їзду РКПб квітень 1923 р. Для проведення українізації було створено комісію на чолі з секретарем ЦК КПбУ В.
20585. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки 35.5 KB
  складовою частиною національнокультурних процесів в Україні була політика українізації що проводилася в роки НЕПу. Політика українізації була складовою частиною політики коренізацїі яку запровадило партійне керівництво на підставі рішень XII з'їзду РКПб квітень 1923 р. Для проведення українізації було створено комісію на чолі з секретарем ЦК КПбУ В. Українська Інтелігенція стала рушійною силою українізації.
20586. МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ НА ТОВАРНОМ РЫНКЕ В МОДЕЛИ СОВОКУПНЫХ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ 18.84 KB
  Располагаемый доход (Yd) – доход, остающийся после всех налоговых выплат. Средняя склонность к потреблению – это выраженная в процентах доля любого данного располагаемого дохода, идущая на потребление...
20587. Сталінський терор проти укр. народу в 20-30 рр. ХХ ст 38 KB
  На початку цього періоду боротьба за незалежність України завершилася поразкою. Кращі борці за волю України загинули. Найбільша частина України з населенням майже 40 мли стала об'єктом небаченого за своїми масштабами експерименту який на думку його ініціаторів мав на меті побудову найпередовішої в світі економічної та політичної системи. південні степові райони України.
20588. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в 1920-30-ті рр.. 32.5 KB
  українців у Чехословаччині 455 тис. у Румунії 790 тис. Українці проживали на території 146 тис. Українців звільняли з державних установ в тому числі і з повітових а на землях Галичини були поселені понад 200 тис.
20589. Заснування організації українських націоналістів ОУН. Розкол в ОУН. А.Мельник, С.Бандера 28 KB
  Заснування організації українських націоналістів ОУН. Розкол в ОУН. Не здійснилися та й не могли здійснитись сподівання ОУН на допомогу гітлерівської Німеччини у відновленні української державності. Спроба українських патріотів з числа членів ОУН проголосити ЗО червня 1941 р.