87704

Формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів на уроках англійської мови

Курсовая

Педагогика и дидактика

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань...

Украинкский

2015-04-22

68.29 KB

44 чел.

ТЕМА: Формування соціокультурної компетенції учнів середніх класів на уроках англійської мови

Зміст

 Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ I Теоретичні передумови формування англомовної соціокультурної компетенції……………………………………………………………………...6

Зміст і структура соціокультурної компетенції…………………………..6

Соціально-психологічні передумови формування соціокультурної компетенції………………………………………………………………….10

Розділ II Розробка методики формування соціокультурної компетенції на уроках англійської мови в середній школі……………………………………15

2.1 Комплекс вправ направлених  на формування соціокультурної  компетенції

англійської мови в середній школі…………………………………………….15

Висновки………………………………………………………………………....27

Резюме……………………………………………………………………………29

Summary………………………………………………………………………….30

Список використаних джерел…………………………………………………..31

Додатки…………………………………………………………………………..32

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Реформування освіти в Україні  є частиною процесу оновлення освітніх систем, що відбуваються останнім часом у європейських країнах і пов'язані з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання. Цілеспрямоване набуття молоддю знань, умінь і навичок, їх трансформація в компетентності сприяє особистісному культурному розвитку, розвитку технологій, здатності швидко реагувати на запити часу. Європейські країни сьогодні розпочали ґрунтовну дискусію навколо того, як озброїти людину необхідними вміннями та знаннями для забезпечення її гармонійної взаємодії з технологічним суспільством, що швидко розвивається. Саме тому важливим є усвідомлення поняття компетентності в суспільстві, що базується на знаннях. Важливо розуміти, яких саме компетентностей необхідно навчати і як, що має бути результатом навчання. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження. Як показує досвід багатьох європейських країн, що займались визначенням, відбором і впровадженням ключових компетентностей, останнім часом відбулась орієнтація програм і педагогічних технологій на компетентнісний підхід.

При цьому надано пояснення, що таке комунікативна компетенція, яка  складається з трьох головних видів - мовленнєвої, мовної та соціокультурної. Комунікативна, у свою чергу, складається з 4-х видів компетенцій - аудіювання, говоріння, читання та письма; мовна містить лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну, а соціокультурна компетенція охоплює два види - країнознавчу та лінгвокраїнознавчу компетенції.

Проект державного загальноосвітнього стандарту освітньої в галузі “Іноземна мова” передбачає набуття  учнями в процесі навчання комунікативної компетенції, яка, крім мовної та мовленнєвої, включає в себе і соціокультурну. Знання історії, географії, економіки, державного устрою та культури поряд з особливостями  мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови поставлено на один щабель із мовними знаннями, мовленнєвими навичками та вміннями. Звичайно, процес формування СКК викликає певні труднощі (див. Додаток Г), які свідчать про те, що, з одного боку, необхідна ретельна робота по відбору тренувальних вправ та матеріалів, які сприяють соціокультурному навчанню учнів, а з іншого, про необхідність приділяти більше уваги розвитку соціокультурної професійно-орієнтованої компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів  комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Зміст навчання іноземної мови у  середній школі залежить від соціального  замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку.

В основній школі (5 – 9 класи) розпочинається етап систематичної і послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструменту у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А1+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”.

Очікування суспільства, що стоять сьогодні перед школою і які проголошені  в стратегічному документі української  освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід освітньої системи на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітніх просторах, формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним робити особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися впродовж  життя.

Саме ці очікування суспільства, які  дуже часто переростають у протиріччя між очікуваним та наявним станом речей, а також все вище викладене зумовлює актуальність теми нашого дослідження.

Об’єктом дослідження є процес формування іншомовної соціокультурної компетенції в учнів середньої школи.

Предметом дослідження є методика формування англомовної соціокультурної компетенції учнів середньої школи

Метою дослідження є вивчення процесу формування англомовної соціокультурної компетенції та розробка методики її формування в учнів середньої школи у процесі вивчення науково-методичної літератури

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

вивчити науково-методичну літературу з теми дослідження

визначити поняття СКК, її зміст та структуру

дослідити соціально-психологічні передумови формування СКК

розробити методику формування СКК в учнів середньої школи

Наукова новизна курсової роботи полягає у визначенні шляхів підвищення рівня соціокультурної компетенції учнів.

Практична цінність названої роботи полягає у розробленому комплексі вправ.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

 

1.1. Зміст і структура соціокультурної компетенції

 З входженням України до Європейської спільноти, із розвитком та пожвавленням міжнародних зв’язків з країнами близького і далекого зарубіжжя виникає нагальна потреба в людях, які практично володіють іноземною мовою (ІМ), зокрема англійською мовою (АМ) як мовою міжнародного спілкування. Реалізація соціального замовлення вимагає суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту і методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах (Програма 2005).

Комунікативна компетенція є складним, системним  утворенням. За твердженням Р.Белла, у сучасній соціолінгвістиці її розуміють  саме як систему, що виконує функцію  балансування існуючих мовних форм, які  визначаються з опорою на мовну компетенцію комуніканта на тлі певних соціальних функцій [11, 69-74.]. А відтак, починаючи з 80-х років, з'являються окремі моделі її як системи (M.Canale, G.Caspar, R.Clifford, K.Faersh, MHalliday, G.Manby, S.Savignon, M. Swain, G. Widowson). Розглянемо деякі з них. У 1980 p. М.Кенел та М.Свейн запропонували структуру комунікативної компетенції, що складається з чотирьох компонентів (видів компетенції):

1) дискурсивна компетенція — здатність поєднувати окремі речення у зв'язне усне або письмове повідомлення, дискурс, використовуючи для цього різноманітні синтаксичні та семантичні засоби когезії;

2) соціолінгвістична компетенція — здатність розуміти і продукувати словосполучення та речення з такою формою та таким значенням, які відповідають певному соціолінгвістичному контексту ілокутивного акту комунікації; (ілокутивний акт - втілення у висловлюванні, породжуваному в ході мовлення, певної комунікативної мети; цілеспрямованість; функція впливу на співрозмовника [21, 141].)

3) стратегічна компетенція(СКК) — здатність ефективно брати участь у спілкуванні, обираючи для цього вірну стратегію дискурсу, якщо комунікації загрожує розрив через шум, недостатню компетенцію та ін., а також адекватну стратегію для підвищення ефективності комунікації;

4) лінгвістична компетенція — здатність розуміти та продукувати вивчені або аналогічні їм висловлювання, а також потенційна здатність розуміти нові, невивчені висловлювання.

За іншим підходом, іншомовна комунікативна комунікація включає три основні компоненти: 1) мовну компетенцію – фонетичну, граматичну, лексичну, орфографічну; 2) мовленнєву компетенцію – в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі; 3) соціокультурну компетенцію.

Нова  мета навчання іноземної мови –  “використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу” – загострює особливу увагу до соціокультурного складника іншомовної комунікативної компетенції.

СКК передбачає “знайомство тих, хто навчається, з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Ці елементи – звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, соціальні стереотипи, країнознавчі знання та ін..”( Томахин Г.Д. 1980 : 78)

Для формування СКК потрібне не знання країнознавства як комплексу наукових дисциплін, а так звані фонові знання (background knowledge), тобто знання про країну та її культуру, відомі усім жителям даної країни (на відміну від загальнолюдських або регіональних). Особливості відображення реальної дійсності у конкретних мовах створюють мовні картини світу, невідповідність яких є головною перешкодою для досягнення повного взаєморозуміння учасників комунікативного акту. Володіння фоновими знаннями мов би включає іноземця до іншомовної громади, дає йому “культурну письменність” (cultural literacy), і навпаки – відсутність культурної письменності робить його чужаком (outsider), який не може зрозуміти те, на що носії мови лише натякають в усному та писемному спілкуванні. Розглядаючи соціокультурну компетенцію, слід говорити не просто про фонові країнознавчі знання, а про культурно-країнознавчу компетенцію (термін Л.П. Голованчук) як компонент СКК. Обсяг фонових знань, який може засвоїти учень, завжди обмежений кількістю годин, які відводять на предмет “Іноземна мова”. Тому мова може йти не про засвоєння усієї іншомовної культури, а про створення її моделі, яка могла б у функціональному плані замінити реальну  систему іншомовної культури. За обсягом вона є значно меншою, але репрезентативною, тобто має бути репрезентантом культури народу. Інша функція моделі культури – бути її ретранслятором, тобто бути здатною ознайомити учнів з основними відомостями про країну в цілому, про її соціальний устрій, реалії побуту, її мистецтвом, літературою, що може забезпечити тим, хто навчається, можливість участі у діалозі культур.

Вважають, що СКК складається з країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенції. Країнознавча компетенція – це знання учнів про культуру країни, мова якої вивчається (знання історії, географії, економіки, державного устрою, особливостей побуту, традицій та звичаїв країни), а лінгвокраїнознавча компетенція передбачає сформованість в учнів цілісної картини про національно-культурні особливості країни, що дозволє асоціювати з мовною одиницею ту саму інформацію, що й носій мови, і досягати у такий спосіб повноцінної комунікації.

Але такий підхід до визначення структури  СКК обмежується лише певними  знаннями, але окрім знань СКК  включає в себе ще й навички та уміння. Так, Л.П. Голованчук вважає за доцільне користуватись замість терміну країнознавча компетенція – культурно-країнознача компетенція, під яким розуміються не лише певні культурно-країнознавчі знання, а й навички та уміння, що допомагають у забезпеченні здатності особистості до спілкування та взаєморозуміння [7, с.32]. Розглядаючи культурно-країнознавчу компетенцію як складне утворення, Л.П. Голованчук виділяє її складові:

культурно-країнознавчі знання історико-культурного, соціокультурного, етнокультурного і семіотичного фонів, знання зі сфери літератури, мистецтва, географічні занн та знання про видатних особистостей країни тощо;

навички вживання та розуміння лексичних одиниць культурно-країнознавчого характеру в усіх видах мовленнєвої діяльності;

уміння використовувати культурно-країнознавчу інформації в усіх видах мовленнєвої дільності [7, с.32].

Сучасний етап розвитку суспільства  вимагає розширення та удосконалення  загальноосвітніх знань учнів основної школи. Можна стверджувати, що активізація їх свідомої, творчої, пошукової діяльності студентів, яка базується на використанні лінгвокраїнознавчих знань, підвищує практичний, загальноосвітній, виховний та розвиваючий потенціал навчання іноземних мов. Такий підхід дозволяє вивчати іноземну мову, поглиблюючи знання про соціокультурні особливості іншого народу.

Соціально-психологічні передумови формування соціокультурної компетенції

Соціально-психологічні передумови формування досліджуваної  компетенції є релевантними для мовної особистості учня по-перше, як потенційного учасника опосередкованої масової міжкультурної комунікації у ролі реципієнта (здатність людини до засвоєння іншомовної культури при читанні іншомовних публіцистичних текстів; психологічна готовність особистості до опосередкованої масової міжкультурної комунікації); по-друге, для самого навчального процесу, в межах якого моделюється опосередковане масове міжкультурне спілкування як необхідна умова успішної соціокультурної взаємодії між ними; системні асоціації (внутрішньопредметні та міжпредметні) як психологічна основа формування фонових знань. 

Вітчизняні і зарубіжні методисти, психологи, лінгвісти (Л.В. Щерба,

Є.Д. Поливанов, В.А. Звегінцев, Н.Г. Комлєв, М. Уест, Е. Сепір, Б. Уорор,

Е. Найда та ін.) не залишили без уваги проблему залежності мови від культури народу, що говорить цією мовою. Мова і культура нероздільні. У мові відбивається життя суспільства, вона є відображенням суспільної свідомості, реагує на зміни у всіх сферах суспільного життя і сама формується суспільством. Таким чином, не можна зрозуміти мову, коли не маєш уявлення про життя народу, який розмовляє цією мовою, а з іншого – необхідно вивчати мову народу, щоб зрозуміти, пізнати цей народ з етнічної, історичної та соціальної сторони. Для розуміння мовної компетенції у цій багатоаспектній єдності варто звернутися до тлумачення Л. І.Божович мовної компетенції як психологічної системи, що містить два основні компоненти: дані мовленнєвого досвіду, набутого дитиною у процесі спілкування та діяльності; знання про мову, засвоєні під час шкільного навчання. Така двочленна структура мовної компетенції відповідає процесові оволодіння рідною мовою, адже мовленнєвий досвід виникає внаслідок практичного володіння мовою (рідною). Стосовно ж іноземної мови важливо враховувати те, що вона вивчається поза мовним середовищем, а відтак не відбувається спонтанного накопичення мовного досвіду. Компенсація цього, на наш погляд, повинна проходити за рахунок спеціально організованого, регламентованого і цілеспрямованого процесу навчання іноземної мови на комунікативних засадах.

Іншомовному спілкуванню сприяє також  оволодіння культурними нормами поведінки як “способу життя” народу-носія мови. Іншими словами, у процесі навчання іноземної мови важливо залучати школярів до нової національної культури, побуту, традицій, соціальних відносин, а відтак формувати СКК, що забезпечить їм можливість брати участь у міжкультурній комунікації. Зауважимо, що сучасне розуміння міжкультурної комунікації (Н.Ф.Бориско, Л.П.Рудакова) як діалогу культур, кожна з яких являє собою складне утворення “культура-мова-особистість”, сягає ще ідей В.Гумбольдта, Р.Якобсона, У.Вайнрайха. Сьогодні ці завдання стали ще більш актуальними та нагальними, про що свідчить і науковий інтерес до проблеми формування СКК (І.О.Зимня, Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров, Г.Д.Томахін, Н.Ф.Бориско, Н.Б.Ішханян, Л.П.Смелякова, Т.В.Опанасенко, В.М.Топалова та ін.).

У своїй дисертації М. Л. Писанко зазначає, що “психічний розвиток людини відбувається шляхом засвоєння нею загальнолюдського досвіду через предметну діяльність та мову”. Адже спочатку дитина починає пізнавати світ не у вербальній формі, а через своє оточення, що складається як із людей, так і з предметів неживої природи. Далі родина – найменша соціальна ланка – починає створювати систему понять та цінностей дитини, вводити її у контекст навколишнього світу, знайомити із тим, що можна робити і що не можна, тобто, це процес закладання морально-етичних основ [18;51-53]. На подальших етапах ці знання поглиблюються, систематизуються, з’являються нюанси та відмінності, дитина ознайомлюється із поняттям культури, звичаїв та традицій, що є виразниками конвенційної номенклатури соціуму. Проте для кожного окремого суспільства ці показники не є однаковими [10;5-7]. Слідом за Н.Ф. Бориско та Н.Б. Ішханян дотримуємося думки, що проблема формування СКК є не лише методичною, а соціально-психологічною. СКК як в рідній, так і іноземній мові виступає здатністю, яка формується у процесі соціалізації особистості та набуття нею соціального досвіду[18;с. 53]. Отже процес соціалізації – це засвоєння індивідом певної системи понять, культурних цінностей, знань, притаманній національній культурі та тієї, що надає змогу діяти як повноправний член суспільства.

Поряд с процесом соціалізації М.Л. Писанко у своїй дисертації звертається до терміну аккультуризації вперше використаному

Е.М. Верещагіним та В.Г. Костомаровим – процесу адаптації комуніканта до ноої культури у процесі спілкування з нею[18; с. 52]. Науковець описує також стан культурного шоку, який виникає під час процесу аккультуризації внаслідок поганого володіння ІМ незнання соціокультурних норм взаємодії в тій чи іншій культурі. Протиріччя між само сприйняттям та сприйняттям людини з боку оточуючих спричиняє емоційний та фізичний дискомфорт, який виникає під час пристосування особистості до нового культурного середовища[18; с.53]. М.Л.Писанко пояснює це тим, що комунікант привносить в спілкування фрагменти свого менталітету. Як наслідок виступає дисонанс менталітетів, криза само ідентифікації, комунікативна невдача.

Головне ж у комунікативному  навчанні – це спрямованість навчального процесу на розвиток практичних умінь володіння мовою як засобом спілкування у різноманітних життєвих ситуаціях у залежності від мети спілкування, тобто на формування комунікативної компетенції певного рівня. А відтак, вся організація навчальної діяльності має певним чином відтворювати собою процес моделювання принципово важливих параметрів спілкування, таких як: особистісний характер комунікативної діяльності суб'єктів спілкування, стосунки та взаємодія мовленнєвих партнерів; ситуація як форма функціонування спілкування, змістова основа процесу спілкування; система мовленнєвих засобів, які забезпечують комунікативну діяльність, функціональний характер засвоєння та використання мовленнєвих засобів, евристичність. Зазвичай, такий підхід до навчання іноземної мови називається комунікативно-діяльнісним[15;с.5]. Він, за словами О.О.Леонтьєва, зорієнтований на співрозмовника, оскільки комунікативність — це, зрештою, оптимальний вплив на співрозмовника [13;с. 251].

За комунікативно-діяльнісним підходом спілкування виступає метою, способом і засобом навчання іноземної  мови. Цей підхід має глибоку психолінгвістичну обумовленість: ґрунтується на взаємозв'язку мови і мовленнєвої діяльності, психології породження та розуміння висловлювань і концентрується на мові як системі та мовленні як діяльності з актуалізації можливостей, що мова надає її носіям [15;32-38]. Ще Ф. де Соссюром мова розглядалась як знакова система, яка виникає й використовується заради спілкування та у ситуаціях спілкування, є його основним засобом, тобто виконує комунікативну функцію, окрім того, вона є засобом передачі інформації від мовця до слухача. А відтак мова пов'язана з потребами та умовами комунікації людини, складає найважливіший аспект її соціальної поведінки, займає певне місце у комунікативно-пізнавальній діяльності. Немає сфери людського існування, що не стосувалася б спілкування, яке, опосередковане знаками, виступає у вигляді комунікативної активності з власною стратегією реалізації певних комунікативно-пізнавальних завдань, а саме: привернути увагу співрозмовника, зорієнтувати його у меті та умовах спілкування, організувати смислове сприйняття співрозмовником інформації; запевнити співрозмовника, викликати його співчуття, підтримати його точку зору, тобто вплинути у процесі спілкування на іншого/ інших задля зміни його/ їх поведінки [14;29-35]. У зв'язку з цим все актуальнішим постає питання про соціальні функції спілкування, його природу і місце у загальній системі діяльності суспільства та індивіда як члена цього суспільства. Проблеми спілкування як багаторівневого та багатомірного феномену досліджуються на різноманітних рівнях багатьма науками: соціологією, психологією, лінгвістикою, психолінгвістикою, лінгвосоціопсихологією, педагогікою, тощо.

Як засвідчили наші дослідження, існують  різні підходи до проблеми спілкування. Філософи, наприклад, аналізують спілкування  як спосіб реалізації суспільних відносин, розглядають його як вид діяльності, де фіксуються суб'єкт-суб'єктні відносини, вивчають вплив спілкування на формування особистості (М.М.Бахтін, А.Камю, Ж.П.Сартр, К.Ясперс та ін.). Дослідження проблем спілкування в загальнофілософському плані є методологічною основою, на якій базується вивчення цього феномену в інших науках. Зокрема, у психології та педагогіці спілкування розглядається як міжособистісна і міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання одне одного та обмін певними результатами психічної діяльності — інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо (Г.М.Андрєєва), як особистісна потреба людини (А.В.Петровський). Психологи називають цю потребу комунікативною і вважають, що вона проявляється через прагнення людини до розуміння її іншими [2;с.5].

РОЗДІЛ II РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

 

2.1 Комплекс вправ, направлених на формування соціокультурної компетенції

В умовах розширення економічних та культурних зв’язків між країнами, об’єднання Європейських країн в єдиний Союз, мобільності та багатомовності Європи знання іноземної мови стало необхідним явищем для освіченої людини. Це зумовило різке зростання інтересу до вивчення мови як інструменту комунікації та взаємодії між різними народами.

В основній школі (5 – 9 класи) розпочинається етап систематичної і послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструменту у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

Однією з провідних тенденцій  сучасної методики є систематичне включення у навчальний процес з іноземної мови на всіх етапах її вивчення елементів культури. Тому в процесі навчання важливо залучити учнів до нової національної культури, традицій, соціальних відносин, формувати позитивне ставлення до народу країни, мова якої вивчається. Таким чином, СКК набуває важливого значення в процесі навчання іноземної мови, тому що мова та культура тісно пов’язані між собою. СКК включає лінгвістичний, нелінгвістичний та країнознавчий компоненти. Лінгвістичний компонент полягає в засвоєнні та правильному вживанні лексики, необхідної для спілкування з урахуванням соціокультурних особливостей. Нелінгвістичний компонент базується на засвоєнні певних соціальних моделей поведінки. Країнознавчий компонент вимагає ознайомлення та володіння історичною, географічною та соціальною інформацією про англомовні країни.

Навчально-виховний процес здійснюється з опорою на такі теоретичні

принципи:

1. Принцип комунікативної спрямованості  навчання зберігає таку організацію  навчального процесу, який веде до належного рівня практичного оволодіння англійською мовою в усній і писемній формах.

2. Принцип ситуативності та тематичної  організації навчального матеріалу

створюють умови для адекватного  здійснення ідеї комунікативності. За змістом оволодіння мовою відбувається у межах тем зазначених програмою, а основною формою організації спілкування вважається мовленнєва ситуація.

3. Принцип домінуючої ролі вправ.  Відповідно до комунікативно  орієнтованого підходу до навчання іноземної мови пріоритет надається комунікативно спрямованим вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, що сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному відношеннях. Відповідно до чинних умов навчання іноземної мови такі вправи відіграють допоміжну роль і використовуються у контексті з комунікативними завданнями і підпорядковані їм.

4. Принцип урахування особливостей  рідної мови, а також досвід, набутий  учнями у ії вивченні, дозволяють прогнозувати можливі труднощі у навчанні англійської мови і таким чином раціоналізувати навчальний процес.

5. Принцип свідомості навчання  розглядається яз загальнометодичний  принцип, який враховує якісну  своєрідність оволодіння англійською мовою. Він передбачає не тільки усвідомлене використання мовних одиниць відповідно до їх значення, форми і особливостей вживання у мовленні, але й до ситуацій спілкування та сфери мовленнєвих функцій кожної мовної одиниці.

6. Принцип урахування вікових особливостей учнів зумовлює відбір методичних підходів та змісту для спілкування на кожному етапі навчання англійської мови

Для успішного вирішення проблеми формування СКК необхідно задіяти раціональну систему тренувальних вправ, яка б забезпечила поетапну організацію процесу навчання. Дана система має забезпечити як відбір необхідних вправ, які відповідають становленню навичок та вмінь вживання соціокультурного матеріалу, так і певну послідовність даних вправ, а також регулярність їх виконання в усіх видах мовленнєвої діяльності. З іншого боку, вправи соціокультурного спрямування мають відповідати розробленим в методиці критеріям, а саме, бути: комунікативними, орієнтованими на учня, мовними і мовленнєвими, усними та письмовими, одномовними.

Формування СКК буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:

- проводити паралелі між двома  культурами;

- вибирати соціокультурні явища  згідно завдання вчителя;

- оцінювати соціокультурні події  та відмінності;

- висловлювати власну думку;

- формувати асоціативні уміння та естетичні почуття;

- висловлювати своє відношення до історичних подій іншомовної культури;

- формувати позитивне відношення до культури мови, що вивчається;

-інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення;

- коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту;

- вирішувати соціокультурні завдання в умовних комунікативних ситуаціях.

Дані вправи мають бути підпорядкованими наступним етапам формування та вдосконалення СКК:

1 етап – введення в соціокультурне середовище;

2 етап – вирішення соціокультурних проблемних завдань з використанням опор;

3 етап – самостійне інтерпретування соціокультурних реалій.

На всіх етапах дуже важлива роль відведена мотивації з боку вчителя, який повинен зацікавити учнів соціокультурною проблемою, підібрати відповідний матеріал та розробити  тренувальні вправи комунікативного пошукового характеру.

Кожну вправу слід виконувати в парному, малогруповому або макрогруповому режимах. А також застосоувати інтерактивні технології, не обмежувати спілкування режимом – вчитель-учень, а й заохочувати процес учіння між самими учнями. Отже, для сталого формування СКК в учнів необхідно дотримуватись відповідних етапів, адекватних до них умінь та комплексу вправ соціокультурного змісту. Дані вимоги мають відповідати меті навчання, принципу комунікативності, наявності вербально-зображальної наочності, врахування вікових та психологічних особливостей школярів. Сформованість СКК дозволить уникнути “культурного шоку”, обговорювати свою думку у формі, прийнятній для носія іншомовної культури та сприймати його як рівноцінного партнера спілкування. Від удалого вирішення цієї проблеми залежить успішність правильного формування комунікативної компетенції в цілому на заняттях з іноземної мови у мовному вищому навчальному закладі.

Ми вважаємо, що центральною ланкою у формуванні СКК є формування лексичних навичок. Навички формуються поетапно. Щодо кількості етапів формування навички існують різні точки зору.

Найбільш доцільним нам здається виділення трьох основних етапів формування лексичної навички (за основу беремо класифікацію, запропоновану професором С.Ф. Шатиловим). Виходячи з психологічної характеристики дій учня – рецепції, репродукування і продукування; з обсягу висловлюваних (рівень фрази / речення, понадфразової єдності), що сприймає, репродукує або продукує учень; з якості навички, яку слід сформувати на певному етапі, та характеру дій учнів з новим лексичним матеріалом, визначимо мету кожного етапу та відповідно до неї – типи вправ з урахуванням соціокультурного компонента.

Таблиця 1.

Етапи формування лексичної навички  з урахуванням соціокультурного компонента

 

Етапи  Мета Вправи

І етап Орієнтовно-

підготовчий Семантизація та первинне закріплення лексичних одиниць

соціокультурного змісту Рецептивно-репродуктивні

не комунікативні

ІІ етап Стереотипно-ситуативний Автоматизація лексичних одиниць соціокультурного

змісту Репродуктивно-продуктивні умовно-комунікативні

 

ІІІ етап Варіююче-

ситуативний Самостійне використання лек-

сичних одиниць соціокультурного змісту в мовленні Продуктивні комунікативні

 

Орієнтовно-підготовчий етап – дуже важливий етап у формуванні лексичної компетенції учнів. Мета етапу – семантизувати і первинно закріпити лексичний матеріал соціокультурного змісту. Цей етап включає в себе:

1) пред’явлення лексичної одиниці  соціокультурного спрямування (ознайомлення з її звуковою та графічною формою);

2) семантизацію лексичної одиниці;

3) демонстрацію вживання лексичної  одиниці соціокультурного змісту в сполученнях з іншими лексичними одиницями.

Враховуючи особливості лінгвокраїнознавчого мінімуму, важливим завданням постає питання розробки принципів відбору мовного матеріалу та прийомів його презентації і семантизації. Так, у процесі семантизації лексичних одиниць повинні розкриватись як їх лексичні поняття, так і їх функціональні показники. З урахуванням цього оптимальними способами семантизації вважається коментар (одиничний, системний або комплексний) або колажування, яке дозволяє розкрити ключове поняття через поняття-супутники, що складають його оточення. На цьому етапі пропонуються рецептивно-репродуктивні вправи. Наведемо приклад.

Приклад 1.

Обладнання: картки із зображенням різних жестів та їх значення.

Завдання: Look at the hand-out and decide what each gesture means..

Хід виконання: Учні повинні визначати, що означає кожний окремий жест.

На стереотипно-ситуативному етапі – етапі автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями – рекомендується використання репродуктивних і продуктивних вправ, які передбачають використання лексичних структур соціокультурного змісту у процесі комунікації. Необхідне широке використання різноманітних опор: малюнків, карток, діалогів, таблиць, аудіо записів, відеофрагментів.

Пропонуємо приклад такої вправи.

Приклад 2.

Обладнання: картка для кожного учня.

Завдання: Here is the jumbled column of proverbs often used in the English-speaking countries. Your task is to bring the two parts together in order to form a proverb. In the next column write the cultural value that you think the proverbs teach. In the third column write the proverbs from our culture which express the same values.

Хід виконання: Учні складають дві частинки докупи, читають прислівя і заповнюють картку, вказуючи, що виражає кожне прислівя, та добирають українське прислівя з таким самим значенням.

 

Actions speak

Better late then never

He laughs best

Honesty is

Everything is good

Wealth is nothing

As easy

He that does not respect,

as ABC

louder than words

is not respected

without health

then never

the best policy

in its season

who laughs last

 

Третій етап, варіююче-ситуативний, – це творчий етап, заключний етап формування лексичної компетенції. Важливість його полягає в тому, що навички користування лексичним матеріалом переростають в уміння самостійно використовувати лексичні одиниці соціокультурного змісту в різноманітних видах мовленнєвої діяльності. На цьому етапі рекомендуються вправи на продуктивне мовлення, які передбачають самостійне вживання лексичних одиниць соціокультурного спрямування у реченні, надфразовій єдності, мікродіалозі, тобто вправи у непідготовленому мовленні. Наведемо приклад.

Приклад 3.

Обладнання: відеозапис, який містить певні культурні риси, такі, як народний танок, сімейний сніданок, обід на День подяки, тощо.

Завдання: You are going to watch a video fragment, but there is no soundtrack. You will have to write the script.

Хід виконання: Учні поділяються на групи. Відеофрагмент демонструється 1 раз. Потім кожна група пише свій сценарій. Фрагмент демонструють кілька разів, і кожна група по черзі озвучує його. Після цього учні переглядають озвучений відеофрагмент, щоб порівняти зі своїми варіантами, дають оцінку.

Повертаючись до складових  компонентів соціокультурної компетенції пропонуємо розглянути можливість формування основ соціокультурної компетенції  на прикладі  деяких тем.

Стосовно лінгвістичного компоненту CKK, звернемося до теми "Appearance and Character Traits". При вивченні цієї теми вводиться та засвоюється лексика, яка використовується для порівняння та протиставлення, вираження захоплення, критики, подання фактичної інформації, опису характеристик та якостей і т.п.

Наведемо приклад завдання, яке може бути використано. (На матеріалі підручника Opportunities Intermediate [24])

Приклад 4.

Match these verbs with the multi-part verbs in italics in the sentences.

stop trying, depress, have a good relationship with, do something seriously, annoy, criticize, tolerate, meet, start doing (a hobby or sport)

1. Geoff never lets things get him down.

2. Alice doesn’t give up easily and always gets on with her work in class.

3. My mum gets on with most people and she loves to get together with her friends.

4. Tom is good at art and would like to take up photography.

5. Charlie is always getting at me. In fact, he’s always putting other people down.

6. Mary puts up with a lot of criticism.

 Приклад 5.

Match the people with the characteristics.

bad-tempered, cheerful, confident, creative, disorganized, dynamic, generous, hard-working, helpful, honest, insensitive, materialistic, moody, outgoing, patient, reliable, selfish, shy, sociable, stubborn, sympathetic, tolerant

e.g. Geoff is cheerful.

Приклад 6.

How would you describe yourself? Be honest! Write 3-5 sentences using the multi-part verbs and characteristics from exercise 5.

Розглянемо формування нелінгвістичного компоненту соціокультурної компетенції на прикладі теми “Explore the world”. Впровадження цього компоненту полягає у вивченні особливостей вербального та невербального спілкування, а саме у порівнянні міміки та жестів, соціальних стосунків, обговоренні різних моделей поведінки в рідній країні та країні, мова якої вивчається. У цій темі ефективним та цікавим для студентів є завдання, спрямоване на порівняння національних стереотипів. Наведемо приклад завдання. (На матеріалі сайту www.busyteacher.org ) Див. Додаток А

Формуванню країнознавчого компоненту найбільш сприяє така тематика як Great Britain, London, British and American Holidays and Celebrations, Sports in Britain, British Painting, etc. При вивчені даних тем учні не тільки засвоюють відомості про англомовні країни, але й порівнюють отриману інформацію з інформацією про рідну країну, формуючи уявлення про подібності та відмінності між країнами, розширюючи свій світогляд. Пропонуємо завдання до теми British and American Holidays and Celebrations. (На матеріалі підручника Matters Upper Intermediate [23]), а також тест на знання визначних місць Великобританії (див. Додаток Б)

Приклад 7.

Scan the following text and complete the table. Are there analogical celebrations in your country? In what way are the celebrations different/alike?

Every year people build bonfires on hilltops all over Cornwall in the southwest of England. These fires are a celebration of summer and they are lit on the night after the Summer Solstice (on 22 June). The ceremony isn’t performed in English; it is performed in Cornish, an old Celtic language.

 

The Helston ‘Furry (Floral) Dance’  is one of the oldest festivals in England. It takes place in Helston, an old Cornish town. It celebrates the coming of spring. The ‘dance’  is a procession through the narrow streets of the town. The men wear top hats and suits, the women wear their best dresses and children are dressed in white. The streets are decorated with flowers. People follow an old route through the town and even pass through people’s houses, shops and gardens!

 

The celebration of Halloween on 31 October was begun by the Celts over 2000 years ago. Their festival of the dead marked the beginning of winter. People believed that ghosts and witches came out on that night. These beliefs were not encouraged by the church, but the festival wasn’t abandoned. The Irish lit lanterns and candles to keep the ghosts away and wore costumes and masks to frighten them. People traveled from village to village and asked for food. They believed that any village that didn’t give food would have bad luck. The Irish immigrants brought these customs to the USA in the nineteenth century. Today in the USA and UK, children wear costumes and go from door to door saying ‘Trick or treat!’ and they are given sweets to take home.

 

Таблиця 3

Name Season/date Place Reason Symbol Things to do Ukrainian

analogy

   Cornwall        

Furry

(Floral) Dance            

   The USA,

the UK        

 

Процес формування СКК є актуальним на будь-якому етапі розвитку дитини, допомагає учневі зануритися в культурний контекст країни, мова якої вивчається, брати активну участь у діалозі культур, а також розширювати власний кругозір. Вправи, орієнтовані на формування СКК лише підвищували інтерес учнів до навчального процесу, адже на уроках застосовувалися аудіо- та відео- матеріали з автентичним мовленням, тексти, які вміщують соціокультурний компонент. Досить високий рівень підготовки самих учнів дозволяв застосовувати різні комплекси вправ, спрямовані на формування СКК в різних видах мовленнєвої діяльності. Ми вважаємо, що врахування соціокультурного компонента є необхідним при формуванні лексичної компетенції учнів загальноосвітніх шкіл, оскільки він допомагає сформувати не лише лексичну, а й комунікативну компетенцію. Соціокультурний компонент сприяє формуванню в учнів цілісної системи уявлень про національно-культурні особливості країни, мова якої вивчається, дозволяє асоціювати з мовною одиницею ту ж інформацію, що і носії мови, і досягати таким чином повноцінної комунікації.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. Опрацювавши науково-метоидичні джерела, ми встановили, що сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення ІМ. Вона є суттєвим елементом культури народу – носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту.

2.  Виходячи з потреб та цілей вивчення ІМ, змінюється статус і роль країнознавчої інформації, вона представляється таким чином, щоб відповідати досвіду, потребам та інтересам особистості. У сучасній школі необхідно викладати ІМ нерозривно з національною культурою. Саме вона сприяє підвищенню мотивації, розвитку потреб та інтересів, свідомому вивченню мови.

3. Формування СКК передбачає включення учнів у міжкультурне спілкування, що моделюється на уроках АМ. Реалізація міжкультурного спілкування передбачає адекватне взаєморозуміння учасників комунікації, які є представниками різних культур. Досягнення такого взаєморозуміння можливо за умови володіння учнями певною сукупністю відомостей соціокультурного характеру, фоновими знаннями, навичками і вміннями оперувати такими знаннями, знаннями вербальної та невербальної поведінки, знаннями, навичками і вміннями оперування мовно-мовленнєвим матеріалом.

4. Для успішного вирішення проблеми формування соціокультурної компетенції необхідно задіяти раціональну систему тренувальних вправ, яка б забезпечила поетапну організацію процесу навчання.

5.   У процесі дослідження ми дійшли висновку, що формування соціокультурної компетенції буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:

• проводити паралелі між двома культурами;

• вибирати соціокультурні явища згідно завдання вчителя;

• оцінювати соціокультурні події та відмінності;

• висловлювати власну думку;

• формувати асоціативні уміння та естетичні почуття;

• висловлювати своє відношення до історичних подій іншомовної культури;

• формувати позитивне відношення до культури мови, що вивчається;

• інтерпретувати соціокультурну інформацію для формування вмінь критичного мислення;

• коментувати іншомовний матеріал соціокультурного змісту;

• -вирішувати соціокультурні завдання в умовних комунікативних ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЗЮМЕ

Нова мета навчання іноземної мови – “використовувати іноземну мову як

інструмент у діалозі культур  і цивілізацій сучасного світу” – загострює особливу увагу до соціокультурного складника іншомовної комунікативної компетенції. Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та вмінь.

Теоретична  частина присвячена детальному розгляду поняття СКК, її зміст та структура  згідно з поглядами різних вчених. Ми також торкнулися питання ссоціально-психологічних передумов формування СКК.

У практичній частині нами висвітлені основні етапи опанування СКК  та відповідно типи вправ до них. Цей  відбір необхідних вправ, має сприяти  становленню навичок та вмінь вживання соціокультурного матеріалу, так і містити певну послідовність в собі, а також регулярність виконання в усіх видах мовленнєвої діяльності. З іншого боку, вправи соціокультурного спрямування мають відповідати розробленим в методиці критеріям, а саме, бути: комунікативними, орієнтованими на учня, мовними і мовленнєвими, усними та письмовими, одномовними.

Отже, для сталого формування соціокультурної  компетенції майбутнього вчителя  необхідно дотримуватись відповідних етапів, адекватних до них умінь та комплексу вправ соціокультурного змісту. Дані вимоги мають відповідати меті навчання, принципу комунікативності, наявності вербально-зображальної наочності, врахування вікових та психологічних особливостей студентів. Сформованість соціокультурної компетенції дозволить уникнути "культурного шоку", обговорювати свою думку у формі, прийнятній для носія іншомовної культури та сприймати його як рівноцінного партнера спілкування. Від вдалого вирішення цієї проблеми залежить успішність правильного формування комунікативної компетенції в цілому на заняттях з іноземної мови в основній школі.

SUMMARY

 

This paper is dedicated to the issue of the sociocultural competence formation of the middle school pupils learning English as a foreign language. Sociocultural competence has become a significant part of foreign language teaching (FLT) and there is a number of different theories on this issue, which have raised questions about the interdependence of culture and language and its implications for language teaching.

Therefore, the theoretical part of the course paper dwells upon the notion of sociocultural competence, as well as psychological and social premises of its formation.

Within the practical part the issue of the main stages of sociocultural competence formation is being discussed, suggesting the list of most common exercises.

To summarise, the role of sociocultural competence for achieving proficiency in a foreign language should be stressed. Defective knowledge of the target culture, especially of the cultural implications embedded in the target language, very frequently causes breakdowns in communication. Teachers should incorporate useful findings from various culture-based approaches in order to help students build up sociocultural competence.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Азимов Э. Г., Щукин А.Н. Словарь методологических терминов (теория и практика преподавания языков). – Санкт-Петербург: “Златоуст”, 1999 – 333с.

2. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. - М., 1965. - изд. 2. - С.5

3. Бим И.Л. Обучение иностранному языку. Поиск новых путей // ИЯШ. –1989. – №1. – 112с.

4. Бориско Н.Б., Ишханян Н.Б. Социально-психологические предпосылки формирования лингвосоциокультурной компетенции // ИЯШ. – 1999. – №3, С. 53-55

5. Бориско Н.Ф., Ишханян Н.Б. Социально- психологические предпосылки формирования лингвосоциокультурной компетенции // ИЯШ. – 1997. - №1. – 90с.

6. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение и преподавание русского языка – М.: Рус. язык, 1990. – 140с.

7. Голованчук Л.П. Навчання учнів оснвної загальноосвітньої школи культурно-країзновчої компетенції на уроках англійської мови: дис. … канд. пед. наук: 13.00.02/ Голованчук Людмила Павлівна. – К.,2003. – 340 с.

8. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (проект). Базовий навчальний план основної і старшої школи //Іноземні мови. – 2003. - №1. – с.5

9. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. - М.: Наука, 1982. – 159с.

10. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке.- М. Просвещение, 1978. – С.5-7

11. Ишханян Н.Б. Лингвистические основы формирования в языковом педагогическом вузе лингвосоциокультурной компетенции // Іноземні мови. -1995.-№3-4.-С.69-74

12. Коломінова О.О. Методика формування соціокультурної компетенції учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного англомовного спілкування: автореф. дис. канд. пед. наук – К., 1998. — 17 с.

13. Леонтъев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. – С. 251

14. Леонтьев А.А. Внеязыковая обусловленность речевого акта и некоторые вопросы обучения иностранному языку // Иностр. языки в школе. - 1968. — №2.-С. 29-35. 24

15. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1999. - 320 с.

16. Пассов Е.И. Коммуникативное иноязычное образование. – Липецк, 1998. – 157 с.

17. Пассов Е.И. Цель обучения иностранному языку на современном этапе развития общества // ИЯШ. – 1987. - №6. – 112с.

18. Писанко М. Л. Формування англомовної соціокультурної компетенції у студентів мовних спеціальностей на базі німецької мови як першої іноземної: дис. канд. пед. наук. – К., 2008. – 368с.; 51-53

    С. 78-79

19. Саланович Н. А. Лингвострановедческий подход как средство повышения мотивации при обучении иностранному языку в старших классах средней школы (на материале французского языка): Автореф. дис. канд. пед. наук. - М., 1995.

20. Томахин Г.Д. Понятие лингвострановедения. Его лингвистические и   лингводидактические основы // Иностр. Яз. В школе. – 1980. №3. –

21. Топалова В.М. Формирование социокультурной компетенции студентов технического вуза (на материале английского языка): Дис... канд. пед. наук. -К., 1998. -168 с., 141

22. Common European Framework of Reference for Languages:         Learning,Teaching,Assessment. Council of Europe. – Cambridge University Press,    2003. – 260 p.

23. Jan Bell, Roger Gower. Matters Upper Intermediate. – Pearson Education Limited, 1999. – 158p.

24. Michael Harris, David Mower, Anna Sikorinska. Opportunities Intermediate. – Pearson Education Limited, 2001. – 128 p.

25. Michael Harris, David Mower, Anna Sikorinska. Opportunities Pre-Intermediate. – Pearson Education Limited, 2001. – 128 p.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток A

Possible questions:

1. How should you behave when you meet the person for the first time?

2. What are the main rules considering the clothes in your country?

3. Is it usual for you to have a business meeting over the breakfast?

4. What are the main table manners in your country?

5. Do you often invite people to your home?

6. What do you do to get ready to the visit of your friends?

 

You are from Japan. Your name is Naoko.

 

 

 

 

 

 

Points to include:

• to bow

• take off shoes

• prefer not to discuss business while eating

• go out after work with colleges

• invite guests at weekend

• spray the entrance hall with water

• when guests leave – hosts see them out of the house

• be modest, don’t show off Possible questions:

1. How should you behave when you meet the person for the first time?

2. What are the main rules considering the clothes in your country?

3. Is it usual for you to have a business meeting over the breakfast?

4. What are the main table manners in your country?

5. Do you often invite people to your home?

6. What do you do to get ready to the visit of your friends?

 

You’re from England. Your name is Kathy.

 

 

 

 

 

 

Points to include:

• common form of greeting – handshake; friends may kiss;

• different clothes – from jeans and T-shirts to official suites;

• have business lunch and do business as you eat;

• like to invite guests;

• “potluck lunch” Possible questions:

1. How should you behave when you meet the person for the first time?

2. What are the main rules considering the clothes in your country?

3. Is it usual for you to have a business meeting over the breakfast?

4. What are the main table manners in your country?

5. Do you often invite people to your home?

6. What do you do to get ready to the visit of your friends?

 

You’re from Brazil. Your name is Andira.

 

 

 

 

 

Points to include:

• men – shake hands; eye contact;

• women – kiss;

• Brazilian women dress “sexy” in all situations whether business, casual or formal;

• do not discuss business during meals unless your host brings it up;

• like to invite guests at weekends for “Churrasco” or Brazilian barbecue;

• stay to midnight or even later;

• different kinds of meat on long metal skewers.

 

Додаток Б

FAMOUS BRITISH LANDMARKS

 

                

 

1.__________________     2._______________________         3._____________________

               

 

4.____________________   5.______________________      6.______________________

 

              

 

7._______________________                                  8.______________________

 

                            

 

9._______________________                          10.__________________________

 

 

Додаток В

 

План-конспект виховного заходу англійською  мовою

 

Тема: “Discover the world”;

Форма: груповий захід;

Вид: вікторина;

Цілі: розширити лінгво-країнозначий кругозір учнів, удосконалити навичок командної роботи, прищепити толерантне ставлення до носіїв інших культур,  розвивати увагу, кмітливість та пам’ять, підтримати мотивацію до вивчення англійської мови;

Клас: 5-В;

Кількість учасників: 12;

Оформлення приміщення: стінгазети, мапи;

Оснащення: мапа, роздатковий матеріал, костюми, картки з малюнками, призи, фонограма.

Зміст позакласної роботи

I. Підготовчий етап:

1. Визначення та узгодження з класним керівником теми позакласного заходу.

2. Призначення дати і місця його проведення.

3. Відбір матеріалу для проведення позакласного заходу.

4. Написання сценарію

II. Проведення заходу:

1. Оформлення классу.

2. Запрошення гостей.

III. Підсумковий період:

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання роботи.

Сценарій позакласного заходу

План :

I. Етап

1. Організація класу – 2 хв.

2. Вступне слово – 2 хв.

3. Розподілення учнів на команди. Призначення капітанів та шкіперів – 3 хв.

II. Етап

1. Подорож до Австралії. Гра в шаради – 6 хв.

2. Подорож до США. Відгадування загадок – 5 хв.

3. Подорож до Канади. Конкурс капітанів на найкраще виконання скоромовки – 5 хв.

4. Подорож до Англії. Ознайомлення з історією та архітектурою Лондонського Тауеру – 6 хв.

5. Посвячення в пірати. Виконання піратської пісні – 5 хв.

III. Етап

1. Створення плакату піратів-мандрівників – 5 хв.

2. Нагородження учасників солодкими призами – 3 хв.

3. Підсумки заходу – 3 хв.

 

Хід позакласного заходу

I етап

T1: Dear children, we are cowboys from far-far away America. We are professional travelers and treasure seekers and today we`re going to take you for a journey with us.

T2: We go to this journey to find a treasure which was once found by a famous pirate captain Hook! We know for sure that now he is hiding in one of the English speaking countries. By the way, what English speaking countries do you know?

Ch: …

T3: Correct! How clever you are! We have three ships here “Black Pearl”, “Dragonfly” and “Ghost Ship”. Each ship has its crew, so before we start our magic journey, I want each crew to choose a captain and a skipper, the latter is responsible for the direction the ship sails.

Ch: …

 

II етап

T1: Great job! Each crew is going to get points during our voyage and the team with largest number of points will prove to be the team of the best travelers. And now, let our journey begin! The first country we are going to visit is Australia, because it is the place, where captain Hook was seen a month ago. I want a skipper of “Dragonfly” to find this country on the map so that we all know where to sail.

Ch …

T2: Great! So here we are in Australia. In this country we may find not only Europeans as you and me, but also native tribes of pygmies (shows the pictures), short dark-skinned people. Pygmies know where captain Hook is, but they do not speak English very well, so we`ll have to explain what we want using gestures only.

T3: To do this we have to practice first. So each team has to send us one representative now. These people are getting cards with words on them. Your task is to show this word to your team using your gestures only. (words: kangaroo, surfing, sea). Other teams do not help their opponents.

Ch: …

T1: Wonderful! Now the pygmies can understand us. As they do not speak English, they gave us this flag (shows the flag of the USA), which marks your next country. What country is that?

Ch: …

T2: Right! So we can move on to the USA! In the USA there are a lot of farmers and cowboys like us. They spend long hard days looking after cows and horses and to entertain themselves, they give each other riddles! These hardworking men are going to tell us where captain Hook is if we solve three riddles for them. But first we need a skipper of “Black Pearl” to show us where to go with the help of this map.

Ch: …

T3: Great! Here are your riddles. You have 3 minutes to solve them.

 

What flies but has no wings? (time)

What can run but cannot walk? (water)

What does a cat have that no other animal has? (kittens)

 

Ch: …

T3: Great job! You were excellent, now cowboys will tell us where the pirate took our treasure! They say he went north. What English speaking country is there to the north of the USA? Can the skipper of “Ghost Ship” show it?

Ch: …

T1: Wonderful! So now our way leads us to Canada. This country is huge it is even bigger than the USA and it is more than hundred times bigger than Ukraine. For such a huge territory the number of people, who live there is comparatively small, some Canadians live so far away from each other that they have little chances to see each other often and to communicate. So when they do meet Each other, they talk very-very fast to tell as much as they can.

T2: Therefore for these people to understand us we should also speak very fast. That is why we need all our captains right here. Each captain gets a tongue twister to train to speak as fast as Canadians do. You have 3 minutes to train and then tell this tongue twister in front of all of us.

 

Two tiny tigers take two taxis to town.

Four furious friends fought for the phone.

Six slimy snails sailed silently.

 

Ch …

T3: That was absolutely awesome! Now Canadians really want to tell us all they know about captain Hook. But you know, they were talking so fast that I understood only one word “London”. In which English speaking country is London situated? Can any skipper show it on the map?

Ch …

T1: Ok! So now we shall sail to England! The oldest and the most famous fortress in London is called the Tower of London. It was built in the 11th century by the famous king named William the Conqueror. This fortress is the safest and the most well defended building in London, so we think that captain Hook is hiding there with the stolen treasure! He have to come into the Tower and find him.

T2: The guardians won`t let us in so we have to learn everything we can about the looks of the Tower so that we can find some way to cheat and get into the building unnoticed. So please look at these pictures and try to remember the looks of the fortress as good as you can. You have 3 minutes to do this.

T3: Your time is up. Give us the pictures back. It is time to show what you know. And here are the questions you should answer to prove that you really can overcome the guard:

How many floors are there in the Tower of London?

How many towers does the fortress have?

What are the colours of the flag above the Tower?

Ch …

T1: Well done! Now when you know the way the fortress is build we can really come inside without being noticed. Oh look here is a letter! I bet captain Hook left it here for us!

T2: What does it say? Read it!

T1: It says: “Congratulations, my brave travelers! I am glad that today the spirit of adventure lives in some of us. Nevertheless, I shall not give the treasure to you…”

T3: But why?

T2: Tsh… Let her finish.

T1: “ … unless you join the brotherhood of real pirates”.

T2: Hmmm… Children are we ready to join the brotherhood of pirates to get the treasure?

Ch …

T3: All right! First thing we should do for that is to sing a real pirate song! Here are the word of the song. The part you are to sing is underlined. So let us red these four lines first (children get hand outs with the song and train to read the refrain they are to sing).

T1: All right! And now let us listen to the song and sing. We shall clap our hands to give you a sign when to start singing (children and teachers sing).

 

III етап

T2: Wonderful! Now you are ready to become real pirates! To prove that we all are pirates now, you will receive special signs. First thing you have to do is write your initials on these signs… Ok, and now I want the crews of our ships to come up to me and stick their signs under their ships! The first crew to stick the signs is … as they have collected the largest number of points during our journey (teams steak signs with their names on a poster with pictures of ships and pirates)…

T3: Well done! Now captain Hook really believes that you are pirates now and agrees to give us his treasure. Do you want to get it? Ok! Here it is (children get chocolate bars wrapped in golden paper).

T1, 2, 3: Thank you for the journey, our brave travelers! Try to stay as clever and brave as you are now and never lose your adventurous spirit!

Додаток Г

ТРУДНОЩІ,ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ФОРМУВАННІ СКК

Труднощі, які пов’язані з:

Для вчителя

- недостатністю знань  майбутнього вчителя іноземної  мови методичних особливостей  соціокультурного підходу в навчанні, що вимагало додаткового часу  для підготовки до уроків;

- недостатністю інформативності  майбутнього вчителя іноземної  мови в питаннях соціокультурних  особливостей країн, мову, яких  вивчають (в основному студенти  виділили культурознавчі знання, меншою мірою фонові і лінгвокраїнознавчі  соціокультурні знання).

- психологічними труднощами для  майбутнього вчителя, які обумовлені  необхідністю перегляду своєї  ролі в контексті соціокультурного  підходу (вчитель – мовний  партнер, фасилітатор і організатор  самостійної пошукової роботи  учня);

- недостатністю методичного і навчального матеріалу, який містить соціокультурні свідчення;

- невеликим набором  методичних прийомів і технологій  щодо виконання соціокультурних  завдань, вправ, які спрямовані  на оволодіння вербальними і  невербальними формами спілкування  на осмисленні і інтерпретації соціокультурної інформації;

- невмінням організувати  різноманітні режими роботи щодо  засвоєння соціокультурної інформації: соціокультурні рольові ігри, психодрами, дебати, дискусії і т.д.;

- невпевненістю стимулювання  пошукової діяльності учнів для находження недостатньої соціокультурної інформації.

Труднощі, які пов’язані з:

Для учня

- неординарністю побудови  заняття, де провідна роль часто  належить не вчителю, а самому  учню;

- необхідністю не  тільки досягнення комунікативних  задач, але й особистісто-формуючих;

- умінням адекватно  вибирати соціокультурні ситуації, модель вербальної або невербальної  поведінки;

- умінням самостійно  знаходити недостатню соціокультурну  інформацію з доступних джерел;

- ускладненнями коментування  й інтерпретації невідомих соціокультурних явищ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82175. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ВНУТРИЦЕХОВОГО ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЯ 369.4 KB
  Выбор способа прокладки линий осветительной сети цеха В производственных участках групповые и распределительные линии прокладываются открыто по строительным конструкциям. Во вспомогательных помещениях осветительные линии прокладываются скрыто в трубах под слоем штукатурки и гофрированной пластмассовой...
82176. Проектирование и расчет параметров сетей передачи данных 10.04 MB
  Сегодня вычислительные сети продолжают развиваться, причем достаточно быстро. Разрыв между локальными и глобальными сетями постоянно сокращается во многом из-за появления высокоскоростных территориальных каналов связи, не уступающих по качеству кабельным системам локальных сетей.
82177. Физические процессы на поверхности твердых тел при лазерном воздействии 1.11 MB
  Создание лазеров совершило революцию в науке и технике. Но наиболее массовой областью использования лазерной техники является в настоящее время лазерная обработка материалов в основе которой лежит в большинстве случаев тепловое воздействие лазерного излучения.
82179. Выявление основных принципов управления в автомобилестроительных организациях 835 KB
  В процессе работы над курсовым проектом мы поставили перед собой следующие задачи: на примерах самых успешных компаний в области автомобиле строения рассмотреть модели организационных структур, позволивших этим компаниям добиться поразительных результатов и стать лидерами в этой отрасли...
82180. Анализ фондоотдачи (на примере ООО «Савой») 960.5 KB
  Данная тема курсовой работы актуальна, так как интенсивность и эффективность использования основных средств как скрытый резерв предприятия определяет доходность капитала и финансовое состояние предприятия.
82181. Анализ современного состояния банковской системы 76.24 KB
  Цель данной работы: рассмотреть теоретические основы банковской системы а также исследовать банковскую систему России в настоящее время. Задачи поставленные при написании курсовой работы следующие: определить теоретические аспекты банковской системы; определить основные понятия банка...
82183. Создание базы данных, содержащей сведения о двадцати сберегательных банках. Расположить список банков в алфавитном порядке с помощью метода сортировки деревом 374.5 KB
  Результат каждого спортсмена определяется разностью между временем финиша и временем старта. Построить итоговую таблицу, расположив участников в порядке занятых мест с помощью метода сортировки Шелла. Составить список тех спортсменов, число промахов при стрельбе которых больше 4.