87722

Кластерная политика – инструмент формирования инновационной экономики

Доклад

Инновационные исследования

Кластер в экономике сконцентрированная на некоторой территории группа взаимосвязанных компаний: поставщиков оборудования комплектующих и специализированных услуг; инфраструктуры; научно-исследовательских институтов; вузов и других организаций взаимодополняющих и усиливающих конкурентные...

Русский

2015-04-22

19.98 KB

0 чел.

4

Кластерная политикаинструмент формирования инновационной экономики

Инновационная система является динамичной, развивающейся частью социально-экономической системы и представляет собой совокупность элементов и процессов (подсистема) экономической системы, обеспечивающая быструю и адекватную реакцию на изменение внешних условий, в первую очередь изменений требований рынка.

Кластер (в экономике) - сконцентрированная на некоторой территории группа взаимосвязанных компаний: поставщиков оборудования, комплектующих и специализированных услуг; инфраструктуры; научно-исследовательских институтов; вузов и других организаций, взаимодополняющих и усиливающих конкурентные преимущества отдельных компаний и кластера в целом.

Кластерная политика - система государственных мер и механизмов поддержки кластеров, обеспечивающих повышение конкурентоспособности регионов, предприятий, входящих в кластер, а также обеспечивающих внедрение инноваций.

В Российской Федерации элементы кластерной политики заложены в Концепции долгосрочного социально-экономического развития до 2020 года  и нашли отражение в подготовленных Министерством экономического развития России методических рекомендациях, направленных на содействие развитию кластерных инициатив в регионах России. Активация и развитие кластеров является новым подходом к формированию инновационной экономики. Кластерная политика стремительно набирает популярность за рубежом и в российских регионах. Однако до сих пор нет единого мнения по поводу специфики кластерной политики, ее места в ряду уже существующих инструментов экономической политики государства. В России пока слабо находят применение наиболее действенные инструменты активации и развития кластеров. Помимо отраслевой составляющей для формирования кластера необходимо наличие тесных инновационно-ориентированных взаимодействий между его участниками. Промышленная политика подразумевает выбор приоритетных отраслей для государственной поддержки. Кластерная политика, напротив, констатирует, что все существующие хозяйственные агломерации приоритетны. Реальность состоит в том, что в любом регионе существует пространство для множества различных успешных кластеров, где каждый из них может играть свою уникальную роль. Тем самым кластерная политика, апеллируя к сложившейся структуре экономики, способствует более полному раскрытию потенциала региона. Грамотная промышленная политика создает предпосылки для формирования кластера. Понимание промышленной и кластерной политик как дополняющих друг друга особенно характерно в ситуации, когда хозяйственные агломерации (и, затем и кластеры) создаются целенаправленно за относительно короткий период. Первоначально необходимо создание промышленных зон, под которые формируются условия, необходимые для промышленного производства, прежде всего, физическая инфраструктура, общественно-деловые институты, человеческие ресурсы и социальная среда, определяющая качество жизни. Формирование кластера требует активизации деятельности существующих в регионе или создания новых профильных вузов и НИИ, формирования инновационной инфраструктуры, увеличения количества местных фирм, предоставляющих наукоемкие услуги.

Основная цель кластеризации в Липецкой области была определена следующим образом: - повышение конкурентоспособности отдельных предприятий и кластеров в целом за счет ускоренного внедрения инноваций, обеспечения квалифицированными кадрами и модернизации основных производственных фондов предприятий.

Ожидаемые результаты реализации стратегии кластеризации.

В целом для Липецкой области:

  1.  Создание новых рабочих мест.
  2.  Реиндустриализация региона.
  3.  Экологизация региона.
  4.  Рост престижа региона в глазах потенциальных инвесторов.
  5.  Диверсификация региональной промышленности.
  6.  Диверсификация налоговой базы.
  7.  Привлечение инвестиций в регион.
  8.  Рост количества малых и средних предприятий, занятых в кластерах.
  9.  Рост концентрации предприятий.
  10.  Рост экономических показателей региона на фоне показателей регионов РФ в целом.
  11.  Рост налоговой базы региона.
  12.  Возможность сбалансированного развития муниципальных образований Липецкой области.

Для предприятий Липецкой области:

  1.  Техперевооружение и новые технологии.
  2.  Стабильность в закупках сырья и сбыте продукции для участников кластера.
  3.  Необходимость соответствия международным стандартам отчетности и управления.
  4.  Возможность использовать Центр коллективного пользования.
  5.  Возможность осуществлять коллективные закупки (в т.ч. в отношении закупок энергоресурсов).
  6.  Возможность оперативно внедрять инновации и достижения науки.
  7.  Возможность централизации и передачи на аутсорсинг сервисных функций.
  8.  Возможность получения мер государственной поддержки для участников кластера.
  9.  Возможность многоуровневого сотрудничества между предприятиями кластера (в т.ч. на технологическом уровне).
  10.  Появление стратегии развития у отдельных предприятий, входящих в кластер, за счет формулировки стратегии кластера и его ядра.
  11.  Повышение конкурентоспособности предприятий и кластеров в целом за счет снижения себестоимости продукции.

В 2014 году созданы два промышленных кластера. Первый — композитных материалов и изделий из них на базе предприятия «Армастек» (8 участников, в том числе и ВУЗы). Ещё один кластер — белой техники - сформирован вокруг компании «Индезит». В него вошло 22 участника, в том числе 16 промышленных предприятий. В ближайшей перспективе появление четвертой ступени – производственных кластеров. Их ожидается не менее шести. К уже существующим добавятся еще четыре. Специализироваться они будут на выпуске сельхозтехники и энергооборудования (на базе производства фирмы «АББ», которое в марте 2015 года должно заработать в ОЭЗ «Липецк). Биотехнологический кластер появится в Тербунском районе, где уже работает фармацевтический гигант «Рафарма», а кластер в сфере малой авиации – в Усманском. Основные производства здесь сосредоточатся на предприятии «Сигма». Кстати, речь идет не только о самолетах, но и о вертолетах. Интерес к производству этих летательных аппаратов проявляет известная итальянская фирма.

Таким образом, процесс кластеризации является одним из базовых направлений в развитии современной региональной экономики. Эксперты в экономике  связывают с ним инновационное развитие, процессы глобализации, формирование промышленной структуры информационной экономики и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41088. Рішення в організаційному управлінні. Сутність створення рішення 136.5 KB
  Рішення в організаційному управлінніСутність створення рішення Комп’ютерна інформаційна система СППР використовується для підтримки різних видів діяльності в процесі прийняття рішень: вибору загальної стратегії дій визначення спеціальних завдань делегування відповідальності оцінювання результатів ініціювання змін. Проблеми прийняття рішень і особи які їх приймають останнім часом заслуговують на все більшу увагу. Це зумовлено зростаючим динамізмом навколишнього середовища збільшенням взаємозалежності багатьох рішень стрімким темпом...
41089. Процеси створення рішень 70.5 KB
  Процеси створення рішень Загальна модель процесу прийняття рішення Як індивіди і групи осіб розробляють і приймають рішення Які кроки можна вважати безперечно ефективними Модель послідовного процесу прийняття рішення може допомогти аналізувати те як рішення розробляються і як це слід робити. Саймон 1960 року виділив такі три стадії в послідовному процесі прийняття рішень: інтелектуальна intelligence виявлення обставин можливостей для розроблення рішення збирання та упорядкування інформації і знань передбачення можливих варіантів...
41090. Структура і загальна характеристика СППР 2.07 MB
  Структура і загальна характеристика Еволюція концепції і структури СППР Концепція систем підтримки прийняття рішень виникла в кінці 60х років ХХ століття разом з ідеєю розподіленого комп’ютерного обчислення. Терміна СППР DSS не було до 1971 року. Як уже зазначалося не існує загальноприйнятого визначення СППР.
41091. Сфери та приклади застосування СППР 63.5 KB
  Сфери та приклади застосування СППР Галузі застосування СППР Системи підтримки прийняття рішень набули широкого застосування в економіках передових країн світу причому їх кількість постійно зростає. На рівні стратегічного управління використовується ряд СППР зокрема для довго середньо і короткострокового а також для фінансового планування включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в маркетингу для прогнозування та аналізу збуту дослідження ринку і цін за виконання...
41092. Загальний опис Visual IFPS/Plus 581 KB
  Інтерактивна система планування фінансів Interctive Finncil Plnning System скорочено IFPS була оригінально розроблена на початку 70х років ХХ ст. Система IFPS набула надзвичайного поширення. З того часу система під назвою Visul IFPS Plus постійно вдосконалювалася.
41093. Система підтримки прийняття рішень PLEXSYS 40 KB
  Система підтримки прийняття рішень PLEXSYS Загальне описання ГСППР PLEXSYS Одним із найперспективніших напрямів розвитку СППР є створення групових систем підтримки прийняття рішень ГСППР. Дослідження галузі ГСППР дають змогу переглядати ролі й обов’язки в групових діях пов’язаних із оцінюванням ситуації виявленням і генеруванням ідей діалектикою обговорення а також розв’язанням інших завдань які приводять до прийняття групових рішень. ГСППР об’єднують комунікації обчислення і технологію підтримки рішень з тим щоб допомогти деякій...
41094. Архітектура СППР та суміжні питання 50 KB
  Архітектура СППР та суміжні питання Архітектура СППР визначається характером взаємодії основних її складових інтерфейсу користувача; бази та сховища даних документів і правил; моделей і аналітичних інструментів; інфраструктури комунікацій і мереж а також елементів цих частин. Ефективне поєднання всіх елементів СППР дає змогу уникнути ряду труднощів щодо побудови СППР і підвищити продуктивність комп’ютерної системи за рахунок: особливої інтеграції бази даних СППР з іншими внутрішніми і зовнішніми базами даних; скорочення тривалості...
41095. Компоненти користувацького інтерфейсу 655 KB
  Призначення та загальні ознакикористувацького інтерфейсу Важливість та ефективністькористувацького інтерфейсу СППР Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень призначені для розв’язування завдань користувачами а тому невіддільною складовою їх роботи має бути точне дотримання вимог щодо деяких параметрів здобутих від користувачів урахування їх побажань за проектування системи. При цьому якщо система функціонує коректно але подає результати у спосіб який є незручним для користувача то роботу такої системи не можна вважати задовільною...
41096. НЕОБХОДИМОСТЬ ДЕНЕГ, ИХ ВОЗНИКНОВЕНИЕ И СУЩНОСТЬ 656.5 KB
  Деньги возникают при определенных условиях осуществления производства и экономических отношений в обществе и способствуют дальнейшему их развитию.