87758

Вимоги до випарників, класифікація їх

Лекция

Производство и промышленные технологии

Випарники діляться на два типи в залежності від виду охолоджуваного середовища: випарники для охолоджування рідини води розсолу і ін вони бувають занурені кожухотрубні вертикальнотрубні і листотрубні; випарники для охолоджування повітря або повітроохолоджувачі до них відносяться випарники з природною...

Украинкский

2015-04-22

17.83 KB

0 чел.

Тема 2.3  ВИПАРНИКИ

2.3.1 Вимоги до випарників, класифікація їх

Випарник - це теплообмінний апарат холодильної машини, в якому тепло від охолоджуваного середовища відбирається киплячим  холодоагентом.

Випарники діляться на два типи в залежності від виду охолоджуваного середовища:

  1.  випарники для охолоджування рідини (води, розсолу і ін) - вони бувають занурені, кожухотрубні, вертикальнотрубні і листотрубні;
    1.  випарники для охолоджування повітря, або повітроохолоджувачі - до них відносяться випарники з природною циркуляцією повітря (камерні батареї безпосереднього охолодження) і з примусовою від вентиляторів (повітроохолоджувачі безпосереднього охолодження).

Кожухотрубні випарники за конструкцією подібні кожухотрубним конденсаторам. У їх міжтрубному просторі кипить холодоагент, а по трубах циркулює розсіл. Залежно від руху розсолу в трубах розрізняють одноходові і багатоходові випаровувачі. Кожухотрубні випарники прості за пристроєм, компактні, ефективні і менше схильні до корозії. Недоліком їх є можливість розриву труб у разі замерзання розсолу (при випадковому вимиканні циркуляційного насоса або при недостатній концентрації розсолу).

Випарники-повітроохолоджувачі застосовують в якості охолоджуючих приладів як при розсільному способі охолодження приміщення , так і при безпосередньому кипінні холодоагентів. Створення та підтримання необхідного температурного режиму в охолоджуваних приміщеннях забезпечується за рахунок природного руху повітря або частіше з застосуванням примусової його циркуляції.
Регенеративні теплообмінники, або переохолоджувачі, що застосують для зменшення теплових втрат при дроселюванні рідкого холодоагенту. Для цього необхідно знизити його температуру перед регулюючим вентилем.

У хладонових (фреонових) машинах використовують кожухозмійовикові або кожухотрубні теплообмінники-регенератори. Поряд охолодженням рідкого холодоагента перед регулюючим вентилем: у них відбувається перегрів пари,  всмоктуваних компресором, завдяки чому поліпшуються енергетичні характеристики поршневого компресора і забезпечується захист його від вологого ходу. Рідкий холодоагент охолоджується за рахунок перегріву пари, що йде з випарника. Нормальним вважають перегрів 20-30 ° С.
До випарників пред’являються слідуючи вимоги:

  1.  невеликі витрати металу на одиницю теплового навантаження;
  2.  простота і компактність конструкції;
  3.  безпека і зручність експлуатації;
  4.  легкість очищення апарата від забруднень;
  5.  зручність перевезень і монтажу;
  6.  низька вартість.

Випарники — основний елемент парових холодильних машин.

У них рідкий холодоагент, отримуючи теплоту від охолоджуваного об’єкту, кипить і у вигляді пари відкачується компресором. Випарники можуть бути виконані в різних теплотехнічних і конструктивних варіантах. Найбільшого поширення набули випарники безпосередньої дії (повітроохолоджувачі), в яких холодоагент забезпечує відведення теплоти від повітря, що безпосередньо подається до охолоджуваного об’єкту, і розсоли, де холодоагент охолоджує проміжний теплоносій (розсіл). У транспортних холодильних установках випарники-повітроохолоджувачі використовують в машинах, що працюють на R12 і R22, R134a.

Випарники-повітроохолоджувачі виконують у вигляді рекуперативних апаратів з трубною або пластинчастою (аркушевою) поверхнею.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76793. Венозные сплетения и анастомозы 179.96 KB
  Во многих органах возникают органные венозные сплетения: глоточное щитовидное мочепузырное прямокишечное и другие Три крупных вены: верхняя нижняя полые и воротная образуют каждая свою венозную систему. Венозные соединения между ветвями одной вены то есть пределах одной системы считаются внутрисистемными. Кавакавальные анастомозы в передней брюшной стенке образуются притоками верхней полой вены: верхней надчревной грудонадчревной венами и притоками нижней полой вены: надчревной нижней и надчревной поверхностной. В задней стенке груди...
76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток – ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...
76795. Сердце — развитие, строение, топография 182.81 KB
  После срастания перегородок образуется вторичное межпредсердное отверстие овальное так как прорывается краниальная часть перегородки. Левое отверстие и митральный двухстворчатый клапан лежат на уровне IIIго реберного хряща правое и трехстворчатый клапан над IVм хрящом у грудины. Аортальное отверстие и его полулунные клапаны находятся кзади от левого края грудины на уровне IIIго межреберья; отверстие легочного ствола с полулунными клапанами над IIIим правым реберным хрящом у правого края грудины. Правое предсердие атриум декстер...
76796. Строение миокарда 183.83 KB
  Проводящая система сердца. В предсердиях и желудочках образуется разное количество слоев с неодинаковым расположением и направлением мышечных волокон сократительных кардиомиоцитов которые начинаются от мягкого соединительнотканного скелета сердца. В сократительном миокарде желудочков различаются: общий поверхностный слой с косо ориентированными волокнами начинающимися от фиброзных колец и уходящими в верхушку сердца где они образуют завиток вортекс и плавно переходят во внутренний слой; средний слой из круговых волокон являющийся...
76797. Сосуды и нервы сердца 180.54 KB
  Они венцом окружают основание сердца отчего нередко называются венечными. Левая венечная артерия проходит между началом легочного ствола и левым ушком и передней межжелудочковой ветвью спускается к верхушке сердца а огибающей ветвью по венечной борозде и задней поверхности. Наиболее выраженные и постоянные анастомозы находятся: в верхней части передней стенки правого желудочка; в передней стенке левого желудочка по левому краю; в верхушке сердца задней межжелудочковой борозде и межжелудочковой перегородке; в стенках предсердий.
76798. Сосуды большого круга 180.76 KB
  Аорта на всем протяжении делится на париетальные и висцеральные ветви и заканчивается бифуркацией на общие подвздошные артерии на уровне IVVго поясничных позвонков. Из ее париетальных и висцеральных ветвей возникают экстра и интраорганные артерии которые подходят к органам как правило с медиальной стороны используя кратчайшие пути. В части паренхиматозных органов: легких печени селезенке почке артерии разветвляются в соответствии с делением на доли сектора сегменты и более мелкие части вплоть до структурнофункциональных единиц ...
76799. Бедренный канал 180.44 KB
  Глубокое кольцо бедренного канала находится в медиальной части сосудистой лакуны под паховой связкой и ограничено: сверху – паховой связкой у места прикрепления ее к лобковому бугорку и симфизу; снизу – лобковым гребнем и покрывающей его гребенчатой связкой; медиально – лакунарной связкой заполняющей внутренний угол сосудистой лакуны; латерально – стенкой бедренной вены. В практике хорошо прощупываемая паховая связка выступает как важный клиникоанатомический ориентир позволяющий отличить бедренную грыжу от паховой так как бедренный...
76800. Медиальные и задние мышцы и фасции бедра 180.94 KB
  Медиальная бедренная мышечная группа Хорошо развита в связи с прямохождением и выполняет приведение бедра потому в основном укомплектована приводящими мышцами. Длинная приводящая мышца начинается толстым сухожилием от лобковой кости между гребнем и симфизом. Мышца лежит погранично с медиальной широкой из четырехглавой мышцы бедра. Короткая приводящая мышца с началом от тела и нижней ветви лобковой кости прикреплением к верхнему участку тернистой линии бедренной кости; приводит и сгибает бедро.
76801. Мышцы и фасции голени и стопы 190.57 KB
  Передняя мышечная группа голени Передняя большеберцовая мышца с началом от латерального мыщелка верхнелатеральной поверхности диафиза большеберцовой кости и межкостной мембраны. Мышца в голеностопном суставе разгибает и поворачивает стопу кнаружи поднимает ее медиальный край укрепляет продольный свод его пружинящую часть. От нижней части мышечного брюшка отходит в виде небольшого пучка третья малоберцовая мышца прикрепляющаяся к основанию Y плюсневой кости. Латеральная мышечная группа голени Длинная малоберцовая мышца начинается от...