87766

Митний контроль

Лекция

Таможенное регулирование

Відповідно до законодавства митний контроль здійснюється в цілях забезпечення дотримання державними органами підприємствами і їх посадовцями а також громадянами порядку переміщенні через митний кордон України товарів і інших предметів.

Украинкский

2015-04-22

61 KB

0 чел.

Митний контроль

План.

1. Поняття і організація митного контролю.

2. Кількісні обмеження в митній справі.

3. Основні види контролю.

1. Митний контроль – це система заходів державного характеру, здійснювана митними органами при переміщенні товарів і предметів через митний кордон України. Питання митного контролю регулюються Митним кодексом України (Розділ П, VI, X). А також підзаконними актами, наприклад, Наказ Гостамслужби «Про затвердження типової технології митного контролю м митного оформлення товарів і інших предметів» від 30 грудня 1998 р. Відповідно до законодавства, митний контроль здійснюється в цілях забезпечення дотримання державними органами, підприємствами і їх посадовцями, а також громадянами порядку переміщенні через митний кордон України товарів і інших предметів.

Митний контроль проводиться посадовцями митних органів в наступних формах:

1) шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для такого контролю;

2) шляхом митного огляду (огляду і переогляду транспортних засобів, товарів і інших предметів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України;

4) усного опитування громадян і посадовців підприємств;

5) перевірки системи звітності і обліку товарів, переміщуваних через митний кордон України, а також достовірності, своєчасності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, які відповідно до законів стягуються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій і приміщень складів часового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі і др.;

7) використання інших форм.

Товари і предмети, переміщувані через митний кордон України, знаходяться під митним контролем певний проміжок часу – з моменту його початку до його завершення відповідно до митного режиму:

1) при ввезенні на митну територію України з метою вільного використання – з моменту ввезення і до пропуску через митний кордон України;

2) при вивозі за межі України з метою вільного використання – з моменту ввезення товарів і інших предметів в зону митного контролю і представлення необхідних для митного контролю документів і до вивозу їх за межі митної межі України;

3) при тимчасовому ввезенні на митну територію України – з моменту ввезення і до вивозу за межі митної території України;

4) при тимчасовому вивозі за межі митної території України – з моменту пред'явлення митниці товарів і інших предметів і необхідних для митного контролю документів і до пропуску через митний кордон України при зворотному ввезенні;

5) при транзиті через митний кордон України – з моменту ввезення до України і до вивозу з України.

У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за узгодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Окрім цього, зони митного контролю створюються в морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на території підприємств, спеціальних митних зон і в інших місцях.

Для здійснення митного контролю можуть використовуватися технічні і спеціальні засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин і рослин, і що не заподіюють збитку підприємствам і громадянам. У разі потреби для участі в здійсненні митного контролю можуть бути привернуті фахівці і експерти.

Огляд (переогляд) транспортних засобів, товарів здійснюється тільки у присутності представника підприємства, а речей – у присутності громадянина або уповноваженого представника, окрім випадків:

1) коли є підстава припускати, що є предмети, небезпечні для життя і здоров'я;

2) якщо громадянин (представник) не є в перебігу 1 місяця з дня надходження речей в несупроводжуваному багажі;

3) при пересилці речей в міжнародних поштових відправленнях;

4) у разі залишення на території України речей з порушенням зобов'язання про транзит.

У цих випадках обов'язкова присутність при контролі представників підприємств, що здійснюють перевезення, пересилку або зберігання речей.

Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може проводитися при особливій необхідності по письмовому рішенню начальника митниці або його заступника, яке наперед вручається громадянину з одночасною пропозицією добровільно видати приховувані предмети. Особистий огляд проводиться посадовцем митниці однієї підлоги з тим, що додивляється у присутності 2 понятих тієї ж підлоги в ізольованому приміщенні. Обстеження органів тіла повинне проводитися тільки медичним працівником.

В результаті особистого огляду складається протокол за формою, встановленою Держмитслужбою за узгодженням з Мінюстом. Протокол підписується посадовцем митниці, що проводив огляд, громадянином і медичним працівником.


2.
Одним з основних інструментів митних органів при здійсненні митного контролю є використання засобів тарифного і нетарифного регулювання з метою захисту національного ринку, національного виробника, а також належного виконання міжнародних зобов'язань держави.

Нетарифні – методи адміністративного характеру, вживані при проведенні певних видів контролю в державних органах відносно товарів, що ввозяться і вивозяться, і предметів.

Основу нетарифних методів складають кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту і імпорту.  Вони можуть застосовуватися за рішенням уряду однієї країни або на основі міжнародних угод. Застосування кількісних обмежень приводить до підвищення ціни імпортних (експортних) товарів, що, у свою чергу, зменшує об'єм їх імпорту (експорту).

Кількісні обмеження виступають в таких формах:

1. Квотування. Квота – обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу. Розрізняють квоти:

– експортні – вводяться або відповідно до міжнародних стабілізаційних угод, що встановлюють частку кожної держави в загальному експорті даного товару, або урядом окремої держави для обмеження вивозу товарів, дефіцитних на національному ринку;

– імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих товаровиробників, досягнення торгового балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торгову політику інших держав.

2. Ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної діяльності через пакет документів, що видається державними органами на право експорту або імпорту товару в певних кількостях на певний проміжок часу.

Кабінет Міністрів України щорічно своїми ухвалами затверджує перелік товарів, експорт і імпорт яких підлягає ліцензуванню і квотуванню. Він же за пропозицією Мінекономіки ухвалює рішення про впровадження режиму ліцензування і квотування. Реалізація квот і ліцензування експорту (імпорту) здійснюється Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.  На ряд імпортних товарів (фармацевтичні препарати, косметичні засоби і ін.) підставою для отримання імпортної ліцензії є угода, якою уповноважені органи засвідчують відповідність технічних, фармакологічних, санітарних характеристик товару вимогам, встановленим законодавством України.

3. Добровільне обмеження експорту – кількісне обмеження, що базується  на зобов'язанні одного з партнерів обмежити об'єм експорту, узятий на себе в рамках офіційної міждержавної угоди про встановлення квот на експорт товару. Звичайно воно вводиться урядом держави під політичним тиском впливовішої держави (держав).

4. Технічні бар'єри – вимога дотримання національних стандартів, отримання сертифікатів якості на імпортну продукцію, специфічної маркування і упаковки товарів, дотримання санітарно-гігієнічних норм і т.д.


3.
Відповідно до ст. 18 Митного кодексу України товари і інші предмети, переміщувані через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть піддаватися санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному і екологічному контролю. При цьому митне оформлення може бути завершено тільки після закінчення вказаних видів контролю.

1. Ветеринарний контроль. Регулюється ЗУ “Про ветеринарну медицину” від 25.06.1992 р., відповідно до якого пропуск через митний кордон України товарів, продуктів тваринного походження, кормів і кормових добавок, засобів захисту рослин, засобів ветеринарної медицини і ін. вирішується тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю за участю фахівців регіональних служб державного ветеринарного контролю. Результатом проведення контролю є ветеринарний сертифікат. При несприятливій обстановці відповідними  державними інспекціями може оповістити заборона на ввезення певних товарів рослинного і тваринного походження.

2. Фітосанітарний контроль. Регулюється ЗУ “Про карантин рослин” від 30.06.1993 р. і Наказом Головної державної інспекції по карантину рослин від 25.09.1996 р. “Про затвердження Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України”. Здійснюється з метою охорони територій України від проникнення через кордон карантинних і інших небезпечних шкідників, хвороб рослин.

Підконтрольні вантажі проходять фітосанітарний контроль на прикордонно-пропускному пункті, повторний карантинний огляд, а при необхідності – лабораторну експертизу в місці призначення. Такі вантажі дозволяється ввозити до України за наявності фітосанітарного сертифікату (видається державними органами по карантину і захисту рослин країни-експортера) і карантинного дозволу на імпорт/транзит (видається Головній державній інспекції по карантину рослин) Мінсільгосппрод України. При вивозі відповідних вантажів за межі України їх повинен супроводжувати фітосанітарний сертифікат на експорт по встановленою міжнародною конвенцією формі.

3. Екологічний контроль – регулюється ЗУ “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07. 1997 р., Постановою ВРУ “Про впорядкування ввезення (транзиту) на територію України відходів і вторсировини” від 17.11.1993 р., декількома ухвалами КМУ (наприклад, “Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державну” та ін.). Екологічному контролю підлягають транспортні засоби, вантажі, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, радіологічні та ін. небезпечні речовини. Екологічний контроль проводить Державна екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) і ядерної безпеки України в пунктах пропуску через державний кордон.

4. Санітарно-гігієнічний контроль. Проводиться відповідно до ЗУ “Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р., “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.1997 р., Наказом міністра охорони здоров'я “Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи” від 30.10.1995 р. Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я відносно сільськогосподарської продукції, сировини, продуктів харчування.

5. Гемологічний контроль проводиться відповідно до ЗУ “Про державне регулювання здобичі, виробництва і використання дорогоцінних металів і коштовного каменя і контроль за операціями з ними” Державним гемологічним центром при Міністерстві фінансів. При цьому проводиться експертиза і контроль за якістю сировини і виробів з дорогоцінних і напівкоштовних металів, каменів. Після проведення експертизи видається свідоцтво про оцінку вартості природного каменя або “Експертний висновок”, що є обов'язковим документом для подачі митним органам.

6. Експортний контроль – це комплекс дій, здійснюваний державними органами з метою забезпечення контролю за міжнародними передачами озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, технологій і устаткування, які можуть бути використані для їх виготовлення. Регулюється ухвалами КМУ, Державною службою експортного контролю, яка за результатами перевірки видає дозвіл.

7. Контроль за переміщенням наркотиків – регулюється ЗУ “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15.02.1995 р. і Ухвалою КМУ “Про порядок видачі сертифікатів на ввезення до України і вивозу з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”. Обов'язки покладені на Комітет з контролю за наркотиками при Мінздраві України.

8. Контроль за експортом лому і відходів чорних і кольорових металів. Регулюється Постановою КМУ “Про заходи по впорядкуванню підприємницької діяльності, пов'язаної з ломом і відходами чорних і кольорових металів” від 14.11.1997 р. та ін. Здійснюється територіальними управліннями Державного комітету з технічного регулювання і споживчої політики.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25179. «Ідеологія і утопія» (К. Манхейм) 26 KB
  Манхейм Системна спроба дослідження ідеології була зроблена К. Марксу надмірно широке розуміння ідеології. Подруге німецький соціолог виокремив таку важливу характеристику ідеології як систематизованість саме тому ідеологія претендувала на науковість. За цими ознаками виокремлюють два основні різновиди – відкриті і тоталітарні ідеології.
25180. Предмет історико-філософської думки 88 KB
  Пригадайте ще років 1520 тому історії філософії відводили місце на крайній периферії у табелі про ранги філософських дисциплін. Головними вважали дослідження з діамату істмату філософських проблем природознавства етики та естетики а історія філософії розташовувалася десь за ними. Приблизно такий самий статус зберігався і в системі викладання: справа зводилася до короткого історикофілософського вступу якому присвячували двітри лекції і на тому історію філософії забували. Є підстави констатувати докорінну зміну статусу історії...
25181. Києво-Могилянська Академія та її роль у формуванні української філософії 25.5 KB
  КиєвоМогилянська Академія та її роль у формуванні української філософії Заснована Петром Могилою у 1632 р. В академії вперше для східних слов'ян почалося систематичне викладання філософії. Викладання філософії передбачало: діалектику логіку фізику математику та метафізику. Про це свідчить хоча б те що кожен професор філософії повинен був виробити собі свій оригінальний курс.
25182. Cимволізм культури. Сутність символу 28 KB
  Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.
25183. Буття-в-собі і буття-для-себе в параці Ж.-П.Сартра Буття і ніщо 26.5 KB
  Буттявсобі і буттядлясебе в параці Ж.Сартра €œБуття і ніщо€. Буття – не створене ніким і нічим воно просто є воно не активне не пасивне не імманенте. Буття є те що воно є це позитивність непов’язана з часом.
25184. Філософські школи античності 30.5 KB
  Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія – початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.
25185. Основні засади ФІ Гегеля та Канта 34.5 KB
  Історія людства в своїй цілісності стає об'єктом теоретичної реконструкції та аналізу в творчості Канта а своє логічне завершення ці пошуки знаходять в філософії історії Геґеля. Найхарактернішою ознакою німецької класичної філософії є визнання субстанційності історії. Продовжуючи просвітницьку традицію Кант та Геґель постулювали як засадничу основу історичного процесу розум раціональне впорядкування історії. ФІ на відміну від емпіричних описових досліджень історії має представити всесвітню історію як систему€...
25186. Методи теоретичного пізнання 30 KB
  Теоретичне пізнання це пізнання яке ґрунтується на споглядальному відношенні до дійсності тобто має чисто інтелектуальний характер. До загальних методів теоретичного пізнання відносять аналіз та синтез. Третім загальнонауковим методом теоретичного пізнання є ідеалізація.