87779

Автоматизація процесу приготування пшеничного тіста в агрегаті ХТР з використанням рідкої опари

Контрольная

Кулинария и общественное питание

Бункерний тісто приготування агрегат призначений для приготування тіста з житнього та обдирного борошна та закваски із пшеничного борошна – опарним способом. Він працює наступним чином: в тістоприготувальну машину завантажують закваску, попередньо підготовлену і борошно, потім проводять заміс.

Украинкский

2015-04-23

138 KB

13 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра АКІТ

Розрахункова  робота

з дисципліни:

Автоматизація виробничих процесів

На тему:

Автоматизація процесу приготування пшеничного тіста в агрегаті ХТР з використанням рідкої опари

Виконав: ст. гр. М-4-4

                                                                                 Винник О.В.

                                                                      Перевірив:

                                                                                           

Київ 2009

2. Аналіз технологічного процесу

Бункерний тісто приготування агрегат призначений для приготування тіста з житнього та обдирного борошна та закваски із пшеничного борошна – опарним способом. Він працює наступним  чином: в тістоприготувальну машину завантажують закваску, попередньо підготовлену і борошно, потім проводять заміс. Після закінчення замісу, він вигружається в одну із п’яти секцій бункера для бродіння закваски. Час вигризки всіх секцій і повний оборот бункера відповідає часу бродіння закваски. Виброжена закваска потрапляє в воронку дозатора , за допомогою якого 2/3 закваски направляються в перші відділення, де закваска перемішується з водою, сольовим розчином та вчебною мочкою. 1/3 потрапляє в друге відділення. Із другого відділення змішувача закваска, розжижена водою, мочкою і сольовим розчином перекачується в діжу тістомісильної машини для змішування тіста. До важливих умов процесу проведення приготування тіста можна віднести такі фактори, як концентрація і вологість компонентів і навколишнього середовища, тривалість замісу і бродіння, частота обертання робочих органів і ступінь можливої обробки. Вихідними змінними процесу приготування тіста є витрати компонентів, їх якості, характеристики, час замісу, бродіння. Також ними можуть бути вихід тіста, кислотність, температура, вологість чи консистенція тіста

3. Аналіз виробничої дільниці, як об’єкта автоматизації.


F0  Lc

Параметрична схема змішувача.

Величина F0, Pп.т, Fв, Fс.р., Fт.м., - вхідні,

а величина Lс – вихідна (контролююча),

регулююча, канал регулювань F0-Lc

F0- регулюючий вплив-подача закваска

Lc – регулюючий параметр – рівень в змішувачі

Pл.т. – тиск в подаючому трубопроводі,

Fв- витрата (подача) води в змішувач

Fс.р.- подача сольового розчину обурювання

Fх.т.- подача хлібної мочки вплив

    

4. Вибір обумовлення технічних засобів вимірювання, автоматичного регулювання

  

При виборі приладів важливе значення має його оформлення, наявність вимірювальної (контролюючої та регулюючої ) частини чи сигнального пристрою, можливості переходу з автоматичного на дистанційне ручне керування та регулювання. Суттєве значення при виборі регуляторів. Як і при виборі контрольно-вимірювальних приладів, має місце вибору діапазону шкали приладу. Цей діапазон повинен охоплювати всі можливі відхилення величини регулюючого параметра чи любих збурюючи даного об’єкту. Однак, значно розширювати діапазон не слід, так як при цьому збільшується абсолютна похибка вимірювання параметра. Вибір чутливих елементів чи датчиків зводиться до підвищення його інерційності, більшої розвиваємості продукції потужності для зменшення зони нечутливості. Тип виконавчого механізму і регулюючого пристрою вибирається. Виходячи з конкретних умов, конструктивних, монтажних особливостей системи розмірів об’єктів, комунікації, величини витрат регулюючих агентів, необхідних характеристик виконавчого механізму, регулюючого розмір органа.

Вибір ряду допоміжної енергії (електричної, пневматичної, гідравлічної) проводять виходячи з конкретних умов роботи приладів у виробництві.

 5. Структурна схема.

                     РО

 

            Д. - датчик (стержневий датчик)

З. - за датчик (задатчик вмонтований в прилад)

ВП- вторинний прилад(відсутній) 

АР - автоматичний регулятор

ВМ -  виконавчий механізм  електропривід дозуючого пристрою

РО- регулюючий орган

6. Опис схеми автоматизації процесу приготування тіста в бункерному агрегаті.

Схема містить:

  1.  автоматичний контроль температури в тістомісильних машинах і змішувачі;
  2.  місцеве дистанційне управління електроприладами і клапанами даної схеми;
  3.  автоматичний контроль і регулювання в тістомісильних машинах та змішувачі;
  4.   контрольну та аварійну сигналізацію при відхиленні параметрів від номінального значення;
  5.  контроль тиску в трубопроводах на виходах змішувача, дозатора;
  6.  безперервний контроль кислотності продуктів в бункерах.

Для автоматичного, регулювання рівня в змішувачі в даній схемі використовують електронні сигналізатори рівня типу СІС (позн. 4а, 4б, 4в), який складається з датчика верхнього рівня(позн. 4а.), датчика нижнього рівня (позн. 4б), електронного блоку (позн.4в). При досягненні рівня максимального значення по команді від датчика верхнього рівня електронний блок сигналізатора виробляє верхній сигнал по якому загоряється табло; вимикається привід дозатора. При досягненні рівнем мінімального значення по команді датчика нижнього рівня виробляється електронним блоком сигнал, по якому загоряється світлове табл.(позн. 41.9) і вимикається двигун дозатора закваски.

 Аналогічно регулюються рівні ТММ.

Для автоматичного контролю температур в тістомісильних машинах, змішувачі можна використовувати електронні автоматичні мости, які працюють в комплексі з термометрами опору, в яких використовується залежність електричного опору від температури. Однак прилади доцільно встановлювати по одному мосту на кожну точку контролю, тому в даному випадку використовується багато точкові мости типу КСМ1-097(позн. 3г). Таким мостом можна контролювати температуру відразу в кількох (3,6,12) точках.

Термометри опору (позн. 3а,3б,3в) типу ТОМ-1019, встановленні в різних точках контролю і зв’язані по схемах моста,  змінюють свій електричний опір пропорційно зменшанням температури в різних точках контролю. Таким чином автоматичний багато точковий міст за допомогою перемикаючого пристрою, якби по черзі «оббігає» всі контрольні точки.

Для вимірювання кислотності в бункерах використовується погружена електродна система, яка складається з чутливого датчика ДПГ (позн.9а) із клемним електродом, високоомний перетворювач Э26. Електродної системи в часовий сигнал типу П201 і автоматичний потенціометр типу КСП2(позн. 9в), шкала якого проградуйована в одиницях кислотності.

Для вимірювання витрат води використовується індуктивний витратомір типу ИР-61(позн.5а,5б). Принцип дії оснований на вимірюванні ЕДС рідини в потоці пропорційному витраті. Витратомір складається з датчика (позн. 5а.), вимірюю чого бачка (позн. 5б), а в якості видимого регіструючого пристрою використовують автоматичний міліамперметр (позн. 5в) типу КСУ-4, проградуйований в одиницях витрат. Аналогічно контролюються витрати сольового розчину і хлібної мочки в змішувачі.

Місце управління електроприводами в даній схемі відбувається кнопками управління (позн. 3а 9…3в+6) розташованими на щиті.

Сигналізація в даній схемі виконується сигнальними темпами чи світловим табло.

Для контролю тиску використовуються манометри технічні звичайні типу ОБМ-100; електроконтакти типу ЕКМ-14(позн. 11а, 10а). Командний програмний часовий прилад типу МКП-21 (позн. 6а, 12а), призначений для регулювання в часі, послідовності, тривалості різних операцій по заданому графіку за допомогою швидкого включення і виключення електроприладів бункерного агрегату і планів подачі наповнювачів в змішувач.

ТЕ- перший вимірювальний перетворювач для вимірювання температури встановлений  за місцем, наприклад термопара , термометри опору, тощо.

ТІ- прилад для вимірювання температури показу вальний реєстру вальний, встановлений на щиті, наприклад логометр, манометр, термометр, мілівольтметр.

РІ- прилад для вимірювання тиску показу вальний, встановлений за місцем, наприклад діафрагма, сопло.

FE- первинний вимірювальний перетворювач для вимірювання витрат, встановлений за місцем, наприклад діафрагма, ротор, сопло.

FI- наприклад для вимірювання витрат показу вальний, встановлений на щиті, наприклад індукційний витратомір.

LE- первинний перетворювач для вимірювання рівня встановлений за місцем, наприклад датчик ємнісного електричного п’єзоелектричного рівноміра.

LA-прилад для вимір рівня, встановлений за місцем.

NS-пускова апаратура для керування електродвигуном, наприклад магнітний пускач.

Н- апаратура, призначена для ручного дистанційного керування , встановлено прості прилади, наприклад насосні станції.

HS- ключ керування , призначений для вибору керування. Встановлюється на щиті.

SA- ключ для перемикання.

SB- кнопочна станція.

KM- магнітний пускач.

Елементи сигналізації

HA- звукової.

HL- світлової.

M- електродвигун.

K- компресор.

                         

                                               


Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

              

         О’бєкт автоматизації

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Д

Об’єкт автоматизації                                                                      змішувача

ВП

ВМ

  АР

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12105. Исследование работы мостового выпрямителя 225.5 KB
  Отчёт по лабораторной работе № 4 Исследование работы мостового выпрямителя Цель работы. Исследование работы мостового выпрямителя при активной и ёмкостной нагрузках Оборудование: Лабораторный стенд ELVIS2 Компьютер 3. Режимные элементы резистор R
12106. Исследование работы однополупериодного выпрямителя (ОПВ) 228 KB
  Отчёт по лабораторной работе № 3 Исследование работы однополупериодного выпрямителя ОПВ Цель исследования. Исследовать работу ОПВ на активный характер нагрузки. Исследовать работу ОПВ на ёмкостный характер нагрузки. Выполнить обработку полученных дан
12107. Исследование гармонических и амплитудно - модулированных сигналов 349.5 KB
  Лабораторная работа №1 Тема: Исследование гармонических и амплитудно модулированных сигналов Цель: Научиться измерять параметры и спектральные характеристики сигналов оценивать влияние формы сигналов на их спектральные характеристики и делать вых
12109. Исследование параллельного колебательного контура 124 KB
  Лабораторная работа №4 Тема: Исследование параллельного колебательного контура Цель: Научить измерять и строить АЧХ параллельного контура определять явление резонанса токов в контуре оценивать параметры контура по частотным характеристикам и их влияние на из
12110. Исследование режимов работы длинной линии 500.5 KB
  Лабораторная работа №6 Тема: Исследование режимов работы длинной линии Цель: Познакомиться с различными режимами работы длинных линий. Оборудование: ПЭВМ со специализированным пакетом программ NI LabVIEW. 1 Краткие теоретические сведения Длин
12111. Исследование вибраторной антенны 356.5 KB
  Лабораторная работа №7 Тема: Исследование вибраторной антенны Цель: Сформировать умения по построению диаграмм направленности вибраторной антенны при помощи специализированного программного обеспечения и определения основных параметров направленного действи...
12112. Исследование магнитной антенны 758.5 KB
  Лабораторная работа №8 Тема: Исследование магнитной антенны Цель: Познакомить с конструкцией магнитной антенны и научиться измерять её функцию направленности. Оборудование: ПЭВМ со специализированным пакетом программ NI LabVIEW. 1 Краткие теорет
12113. Исследование последовательного колебательного контура 83 KB
  Лабораторная работа №3 Тема: Исследование последовательного колебательного контура Цель: Научить измерять и строить АЧХ последовательного колебательного контура определять явление резонанса напряжений в контуре оценивать параметры контура по частотным харак...