87779

Автоматизація процесу приготування пшеничного тіста в агрегаті ХТР з використанням рідкої опари

Контрольная

Кулинария и общественное питание

Бункерний тісто приготування агрегат призначений для приготування тіста з житнього та обдирного борошна та закваски із пшеничного борошна – опарним способом. Він працює наступним чином: в тістоприготувальну машину завантажують закваску, попередньо підготовлену і борошно, потім проводять заміс.

Украинкский

2015-04-23

138 KB

15 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра АКІТ

Розрахункова  робота

з дисципліни:

Автоматизація виробничих процесів

На тему:

Автоматизація процесу приготування пшеничного тіста в агрегаті ХТР з використанням рідкої опари

Виконав: ст. гр. М-4-4

                                                                                 Винник О.В.

                                                                      Перевірив:

                                                                                           

Київ 2009

2. Аналіз технологічного процесу

Бункерний тісто приготування агрегат призначений для приготування тіста з житнього та обдирного борошна та закваски із пшеничного борошна – опарним способом. Він працює наступним  чином: в тістоприготувальну машину завантажують закваску, попередньо підготовлену і борошно, потім проводять заміс. Після закінчення замісу, він вигружається в одну із п’яти секцій бункера для бродіння закваски. Час вигризки всіх секцій і повний оборот бункера відповідає часу бродіння закваски. Виброжена закваска потрапляє в воронку дозатора , за допомогою якого 2/3 закваски направляються в перші відділення, де закваска перемішується з водою, сольовим розчином та вчебною мочкою. 1/3 потрапляє в друге відділення. Із другого відділення змішувача закваска, розжижена водою, мочкою і сольовим розчином перекачується в діжу тістомісильної машини для змішування тіста. До важливих умов процесу проведення приготування тіста можна віднести такі фактори, як концентрація і вологість компонентів і навколишнього середовища, тривалість замісу і бродіння, частота обертання робочих органів і ступінь можливої обробки. Вихідними змінними процесу приготування тіста є витрати компонентів, їх якості, характеристики, час замісу, бродіння. Також ними можуть бути вихід тіста, кислотність, температура, вологість чи консистенція тіста

3. Аналіз виробничої дільниці, як об’єкта автоматизації.


F0  Lc

Параметрична схема змішувача.

Величина F0, Pп.т, Fв, Fс.р., Fт.м., - вхідні,

а величина Lс – вихідна (контролююча),

регулююча, канал регулювань F0-Lc

F0- регулюючий вплив-подача закваска

Lc – регулюючий параметр – рівень в змішувачі

Pл.т. – тиск в подаючому трубопроводі,

Fв- витрата (подача) води в змішувач

Fс.р.- подача сольового розчину обурювання

Fх.т.- подача хлібної мочки вплив

    

4. Вибір обумовлення технічних засобів вимірювання, автоматичного регулювання

  

При виборі приладів важливе значення має його оформлення, наявність вимірювальної (контролюючої та регулюючої ) частини чи сигнального пристрою, можливості переходу з автоматичного на дистанційне ручне керування та регулювання. Суттєве значення при виборі регуляторів. Як і при виборі контрольно-вимірювальних приладів, має місце вибору діапазону шкали приладу. Цей діапазон повинен охоплювати всі можливі відхилення величини регулюючого параметра чи любих збурюючи даного об’єкту. Однак, значно розширювати діапазон не слід, так як при цьому збільшується абсолютна похибка вимірювання параметра. Вибір чутливих елементів чи датчиків зводиться до підвищення його інерційності, більшої розвиваємості продукції потужності для зменшення зони нечутливості. Тип виконавчого механізму і регулюючого пристрою вибирається. Виходячи з конкретних умов, конструктивних, монтажних особливостей системи розмірів об’єктів, комунікації, величини витрат регулюючих агентів, необхідних характеристик виконавчого механізму, регулюючого розмір органа.

Вибір ряду допоміжної енергії (електричної, пневматичної, гідравлічної) проводять виходячи з конкретних умов роботи приладів у виробництві.

 5. Структурна схема.

                     РО

 

            Д. - датчик (стержневий датчик)

З. - за датчик (задатчик вмонтований в прилад)

ВП- вторинний прилад(відсутній) 

АР - автоматичний регулятор

ВМ -  виконавчий механізм  електропривід дозуючого пристрою

РО- регулюючий орган

6. Опис схеми автоматизації процесу приготування тіста в бункерному агрегаті.

Схема містить:

  1.  автоматичний контроль температури в тістомісильних машинах і змішувачі;
  2.  місцеве дистанційне управління електроприладами і клапанами даної схеми;
  3.  автоматичний контроль і регулювання в тістомісильних машинах та змішувачі;
  4.   контрольну та аварійну сигналізацію при відхиленні параметрів від номінального значення;
  5.  контроль тиску в трубопроводах на виходах змішувача, дозатора;
  6.  безперервний контроль кислотності продуктів в бункерах.

Для автоматичного, регулювання рівня в змішувачі в даній схемі використовують електронні сигналізатори рівня типу СІС (позн. 4а, 4б, 4в), який складається з датчика верхнього рівня(позн. 4а.), датчика нижнього рівня (позн. 4б), електронного блоку (позн.4в). При досягненні рівня максимального значення по команді від датчика верхнього рівня електронний блок сигналізатора виробляє верхній сигнал по якому загоряється табло; вимикається привід дозатора. При досягненні рівнем мінімального значення по команді датчика нижнього рівня виробляється електронним блоком сигнал, по якому загоряється світлове табл.(позн. 41.9) і вимикається двигун дозатора закваски.

 Аналогічно регулюються рівні ТММ.

Для автоматичного контролю температур в тістомісильних машинах, змішувачі можна використовувати електронні автоматичні мости, які працюють в комплексі з термометрами опору, в яких використовується залежність електричного опору від температури. Однак прилади доцільно встановлювати по одному мосту на кожну точку контролю, тому в даному випадку використовується багато точкові мости типу КСМ1-097(позн. 3г). Таким мостом можна контролювати температуру відразу в кількох (3,6,12) точках.

Термометри опору (позн. 3а,3б,3в) типу ТОМ-1019, встановленні в різних точках контролю і зв’язані по схемах моста,  змінюють свій електричний опір пропорційно зменшанням температури в різних точках контролю. Таким чином автоматичний багато точковий міст за допомогою перемикаючого пристрою, якби по черзі «оббігає» всі контрольні точки.

Для вимірювання кислотності в бункерах використовується погружена електродна система, яка складається з чутливого датчика ДПГ (позн.9а) із клемним електродом, високоомний перетворювач Э26. Електродної системи в часовий сигнал типу П201 і автоматичний потенціометр типу КСП2(позн. 9в), шкала якого проградуйована в одиницях кислотності.

Для вимірювання витрат води використовується індуктивний витратомір типу ИР-61(позн.5а,5б). Принцип дії оснований на вимірюванні ЕДС рідини в потоці пропорційному витраті. Витратомір складається з датчика (позн. 5а.), вимірюю чого бачка (позн. 5б), а в якості видимого регіструючого пристрою використовують автоматичний міліамперметр (позн. 5в) типу КСУ-4, проградуйований в одиницях витрат. Аналогічно контролюються витрати сольового розчину і хлібної мочки в змішувачі.

Місце управління електроприводами в даній схемі відбувається кнопками управління (позн. 3а 9…3в+6) розташованими на щиті.

Сигналізація в даній схемі виконується сигнальними темпами чи світловим табло.

Для контролю тиску використовуються манометри технічні звичайні типу ОБМ-100; електроконтакти типу ЕКМ-14(позн. 11а, 10а). Командний програмний часовий прилад типу МКП-21 (позн. 6а, 12а), призначений для регулювання в часі, послідовності, тривалості різних операцій по заданому графіку за допомогою швидкого включення і виключення електроприладів бункерного агрегату і планів подачі наповнювачів в змішувач.

ТЕ- перший вимірювальний перетворювач для вимірювання температури встановлений  за місцем, наприклад термопара , термометри опору, тощо.

ТІ- прилад для вимірювання температури показу вальний реєстру вальний, встановлений на щиті, наприклад логометр, манометр, термометр, мілівольтметр.

РІ- прилад для вимірювання тиску показу вальний, встановлений за місцем, наприклад діафрагма, сопло.

FE- первинний вимірювальний перетворювач для вимірювання витрат, встановлений за місцем, наприклад діафрагма, ротор, сопло.

FI- наприклад для вимірювання витрат показу вальний, встановлений на щиті, наприклад індукційний витратомір.

LE- первинний перетворювач для вимірювання рівня встановлений за місцем, наприклад датчик ємнісного електричного п’єзоелектричного рівноміра.

LA-прилад для вимір рівня, встановлений за місцем.

NS-пускова апаратура для керування електродвигуном, наприклад магнітний пускач.

Н- апаратура, призначена для ручного дистанційного керування , встановлено прості прилади, наприклад насосні станції.

HS- ключ керування , призначений для вибору керування. Встановлюється на щиті.

SA- ключ для перемикання.

SB- кнопочна станція.

KM- магнітний пускач.

Елементи сигналізації

HA- звукової.

HL- світлової.

M- електродвигун.

K- компресор.

                         

                                               


Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

              

         О’бєкт автоматизації

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Д

Об’єкт автоматизації                                                                      змішувача

ВП

ВМ

  АР

Арк.

Дата

Підпис

№ докум.

Арк.

Зм.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58800. Текстовий редактор 190 KB
  Системи опрацювання текстiв i їх основнi функцiї. Завантаження текстового редактора. Iнтерфейс редактора. Інформаційний рядок. Режими екрана, використання вікон.
58801. Графічний редактор 708 KB
  Загальна характеристика теми. Машинна графiка. Графiчний екран. Система опрацювання графiчної інформації. Вказiвки малювання графiчних примiтивiв при роботi з редактором. Типи графічних файлів.
58802. Електронні таблиці 280.5 KB
  Навчальна. Охарактеризувати нову тему, висвітлити її роль в курсі інформатики. Ввести поняття електронна таблиця. Ознайомити учнів з програмами опрацювання ЕТ, правилами введення та редагування інформації в ЕТ, способами форматування ЕТ.
58803. Системи управління базами даних (СУБД) 156.5 KB
  Бази даних. Фактографічні й документальні БД. Iєрархiчна, мережева, реляцiйна модель бази даних. Основнi елементи та об’єкти бази даних: поле, запис, файл. СУБД.
58804. Прикладні програми навчального призначення 57.5 KB
  Програмні засоби навчального призначення. Програмні засоби для підтримки навчання іноземної мови, інформатики, біології.
58806. Інформаційна модель. Алгоритми 137 KB
  Навчальна. Дати загальне поняття про тему. Ознайомити з основними етапами розв’язування задач на ЕОМ. Ввести поняття інформаційної моделі. Навчити учнів створювати моделі задачі.
58807. Програма. Мова програмування 182.5 KB
  Основні елементи однієї з мов програмування – алфавіт; основні поняття мови: числа, рядки, описи, ідентифікатори, оператори, величини, операції; типи даних у мові програмування, набір функцій та операцій, допустимих для кожного з типів даних...