87852

Педагогіка як наука та її методологічні засади

Лекция

Педагогика и дидактика

Виховання та освіта людини - один із найдавніших видів людської діяльності. Витоки педагогічної думки як відображення практики навчання та виховання знаходять у різних народів перш за все у давніх пам’ятниках писемності. Вони сформулювали основи вікової періодизації розкрили етапи освіти та виховання людини.

Украинкский

2015-04-23

24.45 KB

0 чел.

Основи педагогіки

ЛЕКЦІЯ 1

Педагогіка як наука та її методологічні засади

План

  1.  Педагогіка як наука про виховання.
  2.  Основні категорії педагогіки.
  3.  Джерела педагогічного знання.
  4.  Зв'язки педагогіки з іншими науками.
  5.  Структура педагогічної науки.
  6.  Основні методи педагогічного дослідження.

Література

Бодалев А.А. Психология о личности. М., 1988.

Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. М., 1995.

Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. М., 1990

Коротяев Б.И. Педагогика как совокупность педагогических теорий. М., 1986.

Краевский В.В. Методология педагогического исследования. Самара, 1994.

Симонов П.В., Ершов Л.П. Происхождение духовности. М., 1989.

Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания // Пед. соч.: В 6-ти томах. Т. 5. М., 1990.

Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку освіти Луганщини. 1997.

Подласый И.П. Педагогика. В 2-х кн. М., 1999.

Подласый И.П. Педагогика: 100 вопросов – 100 ответов. М., 2001.

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К., 1997.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. К., 1995.

Педагогика/ Под ред. Ю.К. Бабанского. М., 1988.

Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. М., 1998. Лекция V.

Виховання та освіта людини – один із найдавніших видів людської діяльності. Потреба передавати досвід від покоління до покоління виникла на самому ранньому етапі існування суспільства. Слово “педагог” – грецького походження й означає “дитино-водитель”. Так у Давній Греції називали раба, що супроводжував дитину свого хазяїна до школи і проводжав її звідтіля додому.

Спочатку педагогічна думка існувала у вигляді окремих суджень та висловів (педагогічних заповідей). Темою їх були правила поведінки у суспільстві та стосунки між батьками й дітьми. До винаходу письменності вони були усними (казки, билини, прислів’я, частівки, колискові пісні тощо).

Витоки педагогічної думки як відображення практики навчання та виховання знаходять у різних народів перш за все у давніх пам'ятниках писемності.

В працях великих давньогрецьких філософів – Платона і Аристотеля знаходять перші витоки теоретичної педагогічної думки. Вони сформулювали основи вікової періодизації, розкрили етапи освіти та виховання людини.

Загальноосвітню школу з її головними атрибутами (типовими програмами, класними журналами тощо) придумали єзуїти, засновником ордену яких був Ігнатій Лойола (1491-1556). У 1522 р. він написав книгу “Духовні вправи”, де виклав засади і принципи функціонування нової, невідомої тоді школи.

Педагогіка здобула статус науки завдяки праці видатного чеського педагога Яна Амоса Коменського (1592-1670). Основні свої ідеї він виклав у праці “Велика дидактика”, яка отримала світове визнання.

Великий внесок зробили в розвиток педагогіки і наші вітчизняні вчені та практики: К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський і багато інших.

Педагогіка наука про виховання людини. Розкриває сутність, цілі й задачі, закономірності виховання, його роль у житті суспільства та розвитку особистості, процес освіти та навчання.

Основні категорії педагогіки.

Педагогічні категоріїце основні педагогічні поняття, що виражають наукові узагальнення.

Вихованняце цілеспрямований, спеціально організований процес передачі соціального досвіду від старшого покоління молодшому, що здійснюється спеціально підготовленими та уповноваженими на це суспільством людьми у певних навчально-виховних закладах.

Навчання це цілеспрямований, спеціально організований та керований процес взаємодії вчителів і учнів спрямований на засвоєння учнями знань, умінь і навичок, формування у них світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів, закріплення навичок самоосвіти.

Джерела педагогічного знання:

  1.  Багатовіковий досвід виховання та навчання, що закріплений у способі життя, традиціях, звичаях людей, народній педагогіці.
  2.  Філософські , соціологічні, психологічні наукові праці.
  3.  Поточна світова та вітчизняна практика виховання та навчання.
  4.  Результати спеціально організованих педагогічних досліджень.
  5.  Досвід педагогів-новаторів.
  6.  Художні твори про дитинство, школу, вчителів.
  7.  Мемуарна література.
  8.  Публіцистичні статті в періодичній пресі по проблемах виховання та навчання.
  9.  Статті науковців і педагогів-практиків у педагогічних журналах, збірниках, вісниках.

Зв’язки педагогіки з іншими науками

Педагогіка є частиною єдиної науки про людину та середовище її проживання. Ділення на окремі науки відбулося задля поглиблення пізнання, але при цьому була втрачена широта пізнання. Тому ми говоримо про зв’язки між різними науками.

Сьогодні практично не знайти науки, від якої педагогіка не брала б чогось для дослідження свого предмету і не віддає взамін свої наробки з проблем навчання, освіти, виховання, управління.

Філософськи науки (діалектичний та історичний матеріалізм, наукознавство, соціологія, етика, естетика тощо) допомагають визначити мету та сенс виховання, враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, згідно до оперативної інформації про зміни в науці і суспільстві корегувати спрямованість виховання.

Анатомія та фізіологія людини складають базу для розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності і типологічних особливостей нервової системи, розвитку і функціонування органів чуттів, опорно-рушійного апарату, серцево-судинної і дихальної системи.

Психологію цікавить розвиток психіки, а педагогіку – ефективність тих виховних впливів, які призводять до бажаних змін у внутрішньому світі та поведінці людини. Тому майже кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології (дидактика – на теорію пізнавальних процесів, теорія виховання – на психологію особистості тощо).

Кібернетика – наука про управління складними системами та його закономірності. Природно, що педагогіка використовує дані кібернетики для своїх цілей.

 Педагогіка загалом зв’язана з усіма науками, тому що будь-якій науці потрібно вчитися та набувати відповідних завданням цієї науки якостей. А там, де є навчання і виховання, там є і педагогіка. Доки існує рід людський, буде існувати і ця наука.

Система педагогічних наук

  1.  дошкільна педагогіка – досліджує питання виховання та навчання дітей дошкільного віку;
  2.  педагогіка школи - досліджує питання виховання та навчання у шкільному віці;
  3.  педагогіка професійно-технічної освіти - досліджує питання виховання та навчання в закладах професійної освіти;
  4.  виробнича педагогіка - досліджує питання виховання та навчання в виробничих колективах;
  5.  педагогіка вищої школи - досліджує питання виховання та навчання студентів вищих навчальних закладів;
  6.  педагогіка післядипломної освіти - досліджує питання безперервної освіти;
  7.  військова педагогіка - досліджує питання виховання та навчання під час служби у війську;
  8.  соціальна педагогіка (сімейна педагогіка, пенітенціарна педагогіка, профілактична педагогіка);
  9.  реабілітаційна педагогіка - досліджує питання виховання та навчання дітей в післястресових ситуаціях;
  10.  історія педагогіки – вивчає історію розвитку педагогічних ідей і шкільництва;
  11.  педагогіка безперервної освіти - досліджує питання виховання та навчання дорослих;
  12.  предметні методики навчання – досліджують проблеми викладання окремих навчальних предметів;
  13.  спеціальна педагогіка (тифлопедагогіка – виховання та навчання тих, що слабо бачать і сліпих,  сурдопедагогіка - виховання та навчання тих, що слабо чують і глухих,  олігофренопедагогіка - виховання та навчання дітей, що мають вади розумового розвитку);
  14.  порівняльна педагогіка – вивчає педагогічні системи різних країн світу;
  15.  логопедія – наука про виправлення вад мовлення дітей та дорослих;
  16.  загальна педагогіка;
  17.  теорія виховання;
  18.  дидактика;
  19.  школознавство;
  20.  виправно-трудова педагогіка – досліджує специфіку навчання та виховання в місцях відбуття покарань;

Основні методи науково-педагогічних досліджень

Метод наукового пізнанняспосіб здобуття, виявлення достовірних, переконливих фактів про реальну дійсність, знань про існуючі між явищами зв’язки та залежності, про закономірні тенденції їх розвитку, спосіб узагальнення здобутих відомостей і їх оцінки.

Методи педагогічного дослідженнясукупність прийомів, способів, операцій, дій, за допомогою яких вирішуються завдання дослідження (перевіряється гіпотеза, отримуються науково достовірні факти, робляться узагальнення та висновки).

Спостереження – спеціально організоване безпосереднє сприйняття явищ та процесів у їх цільності та динаміці в природних умовах їх існування. Ознаки: а) визначення мети, виділення об’єкту, розробка схеми спостереження; б) фіксація результатів; в) обробка отриманих даних; г) результати зіставляються з відомими та перевіряються іншими методами

Для підвищення ефективності спостереження повинно бути тривалим, систематичним, різнобічним, об’єктивним та масовим.

Може бути відстороненим (коли спостерігач не включається в дію) і включеним (коли спостерігач включений в групу члени якої не знають, що за ними ведеться спостереження).

Недоліки: не викриває внутрішніх сторін педагогічних явищ, не дає змоги забезпечити повну об’єктивність інформації.

Вивчення досвіду – в широкому розумінні це організована пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення історичних зв’язків виховання, виділення загального, стійкого в навчально-виховних системах. В вузькому розумінні – це вивчення досвіду творчо працюючих педагогічних колективів або окремих вчителів.

Вивчення шкільної документації – класних журналів, книги протоколів зборів і засідань, розкладу навчальних занять, правил внутрішнього розпорядку, календарних і поурочних планів вчителів, конспектів і стенограм уроків тощо.

Вивчення продуктів творчості учнів – домашніх і класних робот з усіх навчальних предметів, творів, рефератів, звітів, результатів естетичної і технічної творчості, продуктів вільного часу

Узагальнення незалежних характеристик – обробка інформації, що поступає з різних джерел (вчителів, батьків, однолітків, сусідів тощо).

Анкетування – метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених опитувальників, що називають анкетами.

  1.  нення питань, формулювання в іншій формі, варіювання категорії для відповіді (згода чи незгода, оціните, вирішите тощо)).
  2.  Контактні питання (перші) повинні бути дуже простими (вік, ім’я тощо), повинні бути дуже загальними тобто торкатися усіх, зовсім не обов’язково аби вони містили потрібну інформацію.

Моделювання – матеріальне чи мислене імітування реально існуючої педагогічної системи шляхом створення спеціальних аналогів (моделей), у яких відтворюються принципи організації і функціонування цієї системи.

Бесіда – цілеспрямовані намагання проникнути до внутрішнього світу співбесідника, виявити причини тих чи інших його вчинків. Частіше за все застосовується як допоміжний метод. Різновид – інтерв’ю (бесіда за заздалегідь підготовленими питаннями).

Педагогічний експеримент – науково поставлений дослід перетворення педагогічного процесу у точно врахованих умовах. По суті це суворо контрольоване спостереження, з тією різницею, що експериментатор спостерігає процес, який він сам доцільно і планомірно здійснює. Також це перевірка наукових припущень, гіпотез відносно розв’язання виховних протиріч, сформульованих проблем.

Вимоги до проведення педагогічного експерименту:

  1.  Переконаність у тому, що експеримент не принесе дітям шкоди;
  2.  Забезпечення єдності організації експериментальної роботи і реального навчально-виховного процесу;
  3.  Проведення експерименту в умовах, які дозволять в подальшому використовувати отримані результати в масовій практиці;
  4.  Забезпечення достовірності, репрезентативності, наукової значимості.

Експерименти, що проводяться педагогами різноманітні. Їх класифікують за різними ознаками: спрямованості, об’єктам дослідження, місцю та часу проведення тощо.

В залежності від поставленої мети розрізняють: констатуючі – при яких вивчають існуючі педагогічні явища; перевірочні, уточнюючі – коли перевіряється гіпотеза, створена в процесі осмислення проблеми; формуючі, перетворювальні – в ході яких конструюються нові педагогічні явища.

За місцем проведення розрізняють: природні – які проводяться без порушення навчально-виховного процесу; лабораторні - проводяться у спеціальних умовах (приміщення, обладнання тощо). Проводяться досить рідко.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60226. Берегині рідного краю 551.5 KB
  1 учень. Щасливі мої письма що в рученьках твоїх бувають ніж мої очі що тебе не оглядають. Слайд 3 1 учень Трагічно склалися взаємини між юною Кочубеївною та гетьманом. 1 учень Тут доречні слова письменника Богдана Лепкого...
60227. Як Берізка листя роздарувала 125.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з творами українських письменників, які описували красу осені. Удосконалювати вміння виразно, правильно, інтонаційно читати та розказувати текст, співати пісні, танцювати.
60229. Свято «Чаювання – родинна традиція» 142.5 KB
  Розширити уявлення учнів про напій який виготовляють люди а саме чай. Сьогодні чай називають напоєм №1. Чай це прекрасний корисний напій який тамує спрагу знімає втому додає бадьорості підіймає настрій.
60230. Поспішайте робити добро! 47.5 KB
  Мета: формувати уявлення дітей про моральні якості людини – доброту, доброзичливість; проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших; удосконалювати уміння аналізувати власні вчинки...
60231. Милосердя і доброта - людства два крила 517.5 KB
  Навчальна:дати визначення поняттю «добро». На основі християнської та загальнолюдської моралі формувати в учнів риси людяності допомогти тим, хто в біді; наголосити на важливості гармонії виховання у сімї та школі.
60233. Інтелектуальний турнір «Ігри ерудитів» 175 KB
  МЕТА: розвивати логічне мислення, кмітливість вміння та навички розмірковувати, робити висновки; розвивати інтерес до математики, фізики та інформатики через гру; виховувати свідоме відношення до набування знань, які допомагають перемагати, бути першим.
60234. Харчова промисловість України. Шоколад. Ліки чи задоволення? 140 KB
  Щорічне споживання шоколаду в різних країнах світу Додаток №8 Гра Найбільші виробники шоколаду Вступ Урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Ліки чи задоволення...