87860

Типологчні риси іменника в порівнюваних мовах. Категорії роду, числа відмінку, означеності і неозначеності в англійській та українській мовах

Лекция

Иностранные языки, филология и лингвистика

В українській мові зміни граматичного значення відбуваються в межах самого слова їх будова вважається синтетичною або флективною. Звичайно як аналітичний тип в англійській так і синтетичний в український мові не є чистим.

Украинкский

2015-04-23

34.11 KB

6 чел.

Лекція 2

Типологчні риси іменника в порівнюваних мовах. Категорії роду, числа відмінку, означеності /неозначеності  в англійській та українській мовах.

План

1.Загальна характеристика морфологічних систем

  англійської та української мов.          

2. Типологія частин мови. Підходи до виділення частин мови

3.  Критерії виділення частин мови.

  1.  Іменник як частина мови. Класи та підкласи іменників в англійській та українській мовах.
  2.  Категорія числа: ізоморфні та аломорфні риси.
  3.  Категорія означеності/неозначеності: ізоморфні та аломорфні риси.
  4.  Категорія роду: ізоморфізм/аломорфізм.
  5.  Категорія відмінку: ізоморфні та аломорфні риси у вираженні.

Морфологія як частина граматики розглядає морфемну структуру слів та їх класи, форми словозміни та способи вираження граматичних значень. Одиницями типологічного зівставлення на морфологічному рівні мови є: словозмінні морфеми; частини мови; граматичні категорії.

Словозмінні морфеми виражають граматичні відношення між словами у словосполученні й реченні. Вони завжди вживаються з кореневою морфемою, утворюючи словоформу. Граматична категорія – це опозиція між двома граматичними формами, що взаємовиключають одна одну та виражають загальне граматичне значення. Граматична категорія притаманна окремому класу слів і відображає найхарактерніші ознаки та риси даної мови як системи. Клас слів з подібними семантичними, морфологічними та функціональними властивостями відносять до певної частини мови.

Морфологія – це  розділ граматики, що вивчає слова як носії граматичних значень, їх граматичні класи, закони їх існування та формотворення.  

       Морфологічні системи англійської та української мов характеризуються значним числом ізоморфних та деякими аломорфними рисами. Ізоморфні риси завдячують своїм існуванням спільному індоєвропейському походженню обох мов, тоді як аломорфні (відмінні) риси були набуті порівнюваними мовами у ході їхнього історичного розвитку та функціонування як незалежних національних мов. Основною відмінністю між англійською та українською морфологією є те, що навіть аналогічні граматичні значення виражаються в них різними формальними способами. З цього погляду, англійська морфологія належить до числа аналітичних, у яких спостерігається  вираження граматичного значення зовнішніми щодо даного слова засобами і його граматична форма носить членований характер. В українській мові зміни граматичного значення відбуваються в межах самого слова, їх будова вважається синтетичною , або флективною.

Звичайно, як аналітичний тип в англійській, так і синтетичний в український мові не є чистим. Наприклад, елементи іншого типологічного характеру:

  1.  внутрішня флексія: англ. speak-spoke, укр. лягти-ліг;
  2.  cуплетивізм: англ. I am, I was; укр.: я є, я був;
  3.  аглютинація: англ. table – tables; укр. кордон – кордони та інш.

В англійській мові залишились елементи флективного типу ( I tell, he tells), в укр. мові вживаються аналітичні засоби вираження граматичних значень ( майбутній час: будеш ходити; умовний спосіб: ходив би, ступені порівняння прикметників більш відомий, найбільш поширений тощо).

Однією з типологічних констант морфологічного рівня є морфема, яка у обох мовах наділена мінімальним значенням. Морфема – це найменша, далі неподільна мовна велична, яка являє собою певну стійку послідовність фонем і має закріплений за нею граматичний зміст. ( пор. рус. афікс – ИК з семою “ уменшительность “, на пример: дом – домик, пес – песик, або афікс – ИШКО із семою “пренебрежительность”:дом – домишко и т.п.

Крім морфеми, об’єктом контрастивної морфології є також частини мови та морфологічні категорії основних частин мови.

Індентифікація частин мови у порівнюваних мовах – це не завжди легке завдання, хоча розподіл слів на основні та допоміжні ні у кого не викликають сумнівів.

Відмінності між мовами: в українській мові лексичне значення та формальні (морфологічні) характеристики значимих слів (експорт, негр, синь, синій, синіти, синіючий,тощо) завжди наявні на мовному рівні. В той же час, багато слів в англійській мові, на відміну від їх лексично_граматичних еквівалентів в українській мові можуть міняти свою природу в залежності від контексту та тієї функціональної значущості, які вони набувають у реченні.

Отже, варіабельність багатьох англійських повнозначних слів, які можуть переходити з однієї частини мови в іншу, абсолютно не змінюючи при цьому своєї форми (структури) є, безперечно, головною типологічною (аломорфною) рисою порівнюваних мов.

Проте багато повнозначних слів в англійській мові досить легко ідентифікуються як певні частини мови:

    - Ann, Peter, Sam, Miss, sir, boy, girl, tree, actress – are nouns;

  1.  do, hear, listen, had, writer – are verbs;
  2.  happy, new, older, younger – are adjectives;
  3.  slowly, quickly, readily – are adverbs;
  4.  ten, the first, tenth – are numerals, etc.

Ці та подібні їм слова мають очевидні, експліцитно представлені на мовному рівні лексико-граматичні риси і легко ідентифікуються як певні частини мови.

Що стосується службових частин мови, то більшість із них досить легко ідентифікуються як сполучники (and, but, or, if, either), прийменники (at, in, on, under), вигуки (ah, oh, alas) та частки (not, to). Більшість із цих службових слів має абсолютні семантичні та функціональні еквіваленти в українській мові, тобто вони є ізоморфними (спільними) для обох мов.

Треба відзначати, що статус деяких частин мови у порівнюваних мовах й досі є предметом дискусії серед лінгвістів. Це стосується, наприклад, слів категорії стану (alike, asleep, afire), числівників, модальних слів (perhaps, sure, certainly), часток, артиклів (останні не завжди визначаються окремою частиною мови).

Спільною у обох мовах є здатність слів переходити з однієї частини мови в іншу: E.g. a just man (adj.), he has just come (adv.), just a moment please (particle) або укр.: хто там?  (adv.), де там?  (particle), тощо.

На основі ідентичних або спільних семантичних, морфологічних та синтаксичних характеристик, притаманних певним лексико-семантичним класам слів, в англійській та українській мові виділяють однакову кількість частин мови (сім), а саме: noun, adjective, pronoun, numeral, verb, adverb, stative – in, прикметник , займенник, числівник, дієслово, прислівник, слова категорії стану.

Кількість не службових частин мови в англійській та українській мовах не є однакова (в англ. мові є артикль, що відсутні в українській мові). Інші ж службові частини мови співпадають: conjunction, preposition, particle, interjection, modal words – сполучник, прийменник, частка, вигук, модальні слова.

                                                     

                                                          Іменник

Іменник – повнозначна частина мови з категоріальним значенням предметності, що містить номінації предметів, істот, абстрактних понять. Він має розвинені словотвірну та словозмінну парадигми, може поєднуватися з різними частинами мови та виконувати функції усіх членів речення. Іменник – провідний лексико-граматичний розряд слів з номінативною функцією. Йому притаманна унікальна властивість створювати навколо себе "субстантивну сферу" або, іншими словами, групу іменника різної складності побудови. Іменник виступає найпродуктивнішою частиномовною опорною одиницею підрядних словосполучень, які називаються іменниковими (субстантивними). Завдяки іменнику у комунікації малий синтаксис виконує роль не стільки наповнення якоїсь моделі висловлення, скільки організації, а також здійснення самого процесу спілкування.

Існують певні семантичні ознаки, які характеризують іменник як частину мови. Іменники розподіляються за групами залежно від їх здатності бути назвами: а) речей, предметів; б) осіб; в) живих істот та організмів; г) речовин; ґ) фактів, подій, явищ; д) процесуальних і непроцесуальних ознак: якостей, властивостей, дій.

Як частина мови іменник є в англійській та українській мовах спільним  лексико-граматичним значенням субстантивності (thing ness). Звідси, ізоморфними у обох мовах є 2 класи іменників: загальні (common) та власні (proper) nouns. Кожен із цих класів підрозділяється на підкласи:

                           - Concrete class (arrow, cap, carp; стріла, лялька, дім)

Сommon nouns – abstract (bear, hatred, news; страх, знання, думка)

                     - collective (cattle, crew, money; худоба, екіпаж, сімя)

                     - name of materials (air, flour, salt; повітря, залізо, сіль)

Proper nouns  -  Family names (Adam, Byron, McDonald; Аврамчук, Лукаш)         

                 -  Geography names (Alaska, Chicago, The Black Sea; Вінниця)

                 - Names of companies, newspapers, journals

                   (Ford, The Daily Telegraph; “Світоч”, “Всесвіт”)

  1.  Names of peoples (Ann, English, Oscar; англійці, Данило,Ганна)

Категорія числа

Категорія числа серед усіх граматичних категорій іменника в порівнюваних мовах має найбільшу спільність. Це єдина морфологічна категорія, іменника, яка майже завжди маркована у сучасній англійській мові (нульове закінчення – флексія: text – texts.

У сучасних англійській та українській мовах іменники мають 2 числа: однину та множину. Саме у вираженні протиставлення одиничності та множинності полягає функція цієї категорії. Множину в порівнюваних мовах утворюють лише іменники, які піддаються лічбі (countable). Відмінності полягають у засобах вираження множини. В англійській мові досить прості: фактично,є тільки одне закінчення    -s у трьох фонетичних варіантах /s/, /z/, /iz/: books, boys, boxes + архаїчні форми множини,що утворюються:

- зміною  кореневого голосного \внутрішня флексія\ -man-men, foot- feet,

  mouse-mice;

- додаванням закінчення  -en: ox-oxen, child-children.      

Відхиленням від звичайної моделі творення множини є збереження іменника іноземного походження (грецького та латинського) своїх власних форм множини: datum-data, crisis-crises, terminus-termini, alga-algae та інші. Це властиво тільки англійській мові і не характерно українській мові (аломорфізм).

Утворення множини в українській мові значно складніше. В українській мові є 4 відміни іменника, кожна з яких в називному відмінку  множини має своє закінчення:

І відміна: -и \картина-картини\; -і \дума-думі\; -ї \колія-колії\.

ІІ відміна: -и \маляр-маляри\, -і \журавель-журавлі\, -а \село-села\, -я \поле-    \

Поля\.

ІІІ відміна: -і \заповідь-заповіді\.

ІV відміна: -ят-а \порося-поросята\, -ат-а \лоша-лошата\, -ен-а \ім’я-імена\.

Головна аломорфна риса – наявність (dual) подвійного числа в українській мові (при сполучені іменника з числівниками один, два, три – зсув наголосу):

Singular

Plural

Dual

берег

береги

два береги

слово

слова

три слова

верба

верби

дві верби

душа

душі

чотири душі

Ізоморфними, з іншого боку, є класи іменника, що вживаються тільки в однині (Singularia Tuntum) та іменники, що вживаються тільки в множині (Pluralia Tantum). До S.T. входять таки семантичні групи:

  1.  одиничні конкретні іменники, що існують тільки в однині, географічні назви, власні імена, наприклад, англ. The Sun, Moscow, Dnieper, John, укр.: сонце, Київ, Іван.
  2.  назви речовин: англ. Milk, butter, iron, укр. сир, вода, срібло.
  3.  абстрактні іменники: англ. Friendship, patriotism, love; укр. боротьба, ніжність, скорбота.

Серед іменників класу Р.Т. в англійській та українській мові співпадають такі, як:

1. назви речей, що складаються з парних, симетричних частин: англ.- scissors,

   trousers, tongs; укр. – ножиці, терези, шорти.

2. деякі географічні назви: англ. – Athens, the Netherlands, the Bahamas; укр.

   Афіни, Карпати, Анди, Бровари;

3. назви залишків речовини: scraps, leavings, remains, sweeping, укр. висівки,

   недопитки, перебірки.

Багато іменників мають значення множини в англійській мові та однини в українській мові та навпаки. Наприклад:

1. укр.: вила, граблі, ворота, сани – це Р.Т., а їх відповідники в англійській

   мові мають обидва числа (pitchfork, rake, gate, sledge).

2. укр. іменники дріжджі, гроші, канікули, що вживаються тільки в множині

   відповідають англ. Іменникам однини (yeast, money, vacation) і навпаки англ.

  іменники множини (clothes, greens, sweepings, contents) відповідають укр.

  іменникам однини (одяг, зелень, сміття, зміст).

Отже, категорія числа є спільною в порівнюваних мовах і виражається загальними мовними засобами – морфемами та лексичними одиницями. В українській мові порівняно з англійською мовою ця категорія представлена більш послідовно та чітко, а засоби утворення множини набагато  складніші.

Категорія роду.

В українській мові маємо чіткий поділ іменника на класи, яким властиве чітке морфологічне оформлення за родовою ознакою. Існує 3 граматичних роди чоловічий, жіночий, середній. В українській мові у переважної більшості іменників (крім назв осіб та тварин) форма роду є немотивованою. Граматичний рід іменника в українській мові передається значенням слова, морфологічною будовою та синтаксичними формами узгодження. Наприклад, характерним закінченням жіночого роду в називному відмінку є –а \-я\ (але: п’ятниця, голова, суддя).

В англійській мові категорія роду зникла давно (пор. nice dress, nice guy, nice girl). Частково інформація про рід іменника в англійській мові може передаватися:

  1. суфіксом –ess для осіб жіночої статі та тварин (actress, tigress);
  2. використанием окремих слів на позначення чоловічого та жіночого роду man-woman, boy-girl, father-mother, son-daughter, uncle-aunt, gentleman-lady, cock-hen, bull-cow, etc.
  3. словоскладанням (для назв тварин): he-goat – she-goat; bull-elephant, peacock, hen-sparrow, jack ass, tom cat.
  4. словосполученням типу: peasant woman, woman doctor, boy friend, man (woman) of letters, milkman.

Деякі іменники в англійській мові мають більш традиційне відношення до певного роду (earth, moon – жін.рід, sun – чол. рід).

Отже в англ. мові немає формальних ознак граматичного роду, немає системи узгодження іменника, тому не можна говорити і про наявність категорії роду. В українській мові ця категорія відіграє важливу роль в узгоджнні іменника з іншими словами.

P. S.–В італ., ісп., франц., мовах – 2 роди (mase. та fem.);

      -в естонській, фінській, японській та турецькіф – немає роду;

      -у мові банту існує біля 42 родів, що передаються через різні закінчення.

Категорія означеності\неозначеності.

 Головним засобом вираження категорії о\но іменника в англійській мові є артиклі:  означений (the) та неозначений (а). В українській мові артиклів немає, але це не означає, що немає цієї категорії. Дана категорія в порівнюваних мовах має різну лінгвістичну суть.

Головні семантичні функції артикля зосереджені на виявлені протиставлень визначеності та невизначеності, узагальненя та конкретизації  

( I knew a poem. I know the poem). Cинтаксична ж функція артикля позначає у виділенні групи іменника в реченні.

Однією з цікавих семантичрих форм артикля є його здатність сполучатися з абстрактними іменниками, і вносити в них певні додаткові значення (наприклад, максимальної конкретизації:He folded the letter back into his pocket and walked in astonished at the violence of his feelings) або – з неозначним артиклем – конкретизація, звуження, виділення з поняття якого-небудь аспекту: Laughter is not at all a bad beginning for a friendship, at it far the best ending for one (O. Wilde). При перекладі такі нюанси значення артикля передати неможливо.

Процес зіставного аналізу дозволяє виявити мовні засоби, які виконують роль еквівалентів артиклів:

  1. синтаксичні, насамперед, порядок слів;
  2. морфологічні (форми множини);
  3. лексичні займенники, числівники, прикметники, прислівники.

1. Для підкреслення значення озн.\незн. застосовують порядок слів: пор.

The boy opened the door. – Хлопчик вічинив двері (означеність).

A boy opened the door. – Двері відчинив хлопчик (неозначеність).

2. При перекладі для збереження категорії неозначеності іноді вживають форми множини даного іменника, оскільки множина як граматична категорія містить в собі поняття узагальності та неозначеності. E.g…. but I am always ready for a new emotion. – “Проте я завжди охочий до свіжих вражень”.

It was not intended as a compliment. – “А я й не мав наміру казати компліменти”.

3. Еквівалентними англ. арт. при перекладі можуть бути також  різні лексичні одиниці: займенники, числівники, прикметники, прислівники(засоби компенсації).The – закінчують укр. цей, той, весь, цілий, такий, певний та інші. А – закінчують укр. якийсь, будь-який, один, деякий, десь та інші.

E.g. After a pause Lord Henry pulled out his watch. – Якусь хвилю обоє сиділи мовчки тоді Лорд Генрі витягнув годинника. I have promised to meet a man at the Orleans. – У мене призначено зустріч з одним чоловіком.

Вибір того чи іншого засобу для вираження даної категорії залежить від різних факторів: контексту, ситуації тощо.

Категорія відмінку.

 Відмінкові форми відображають відношення предметів і явищ об’єктивної дійсності, позначених іменниками, до інших явищ, позначених як іменниками, так і іншими частинами мови.

Сьогодні багато питань стосовно відмінка залешаються спірними і неясними. Це стосується, насамперед, кількості відмінку в сучасній англійській мові. Деякі лінгвісти вказують на існувння у сучасній англійській мові 2х відмінків (О.Єсперсен, В. Ярцева), інші – чотирьох відмінків

(М. Дойчбайн) і більше(....). Російській граматист Г. Воронцова взагалі не визнає відмінків в англійській мові і розглядає –s’ як постпозитивну частку, що виражає приналежність. Р. Квірк та С. Грінбаум говорять про загальний

(common) та генетивний відмінок (-s’ genetive and of – genetive). Українські іменники можуть мати 7 відмінків однини та множини: називний (nominative), родовий (genitive), давальний (dative), (accusative), орудний (instrumentl), кличний (locative and locative): хмара, хмари, хмарі, хмару, хмарою, (на) хмарі, хмаро. Множина: степи, степів, степом, степи, степам, (у) степах, степи.

Більшість вітчизняних вчених вважають, що категорія відмінку іменника в англійській мові утворена опозицією: немаркована форма загального відмінка – маркована форма родового відмінка. В українській мові за характером словозмінних морфем і залежно від категорії роду й фонетичній структири всі змінюванні іменники діляться 4 відміни (іменники іншомовного походження не відмінююються: кіно, турне, пальто).

У системі відмінкових форм в українській мові виступають явища морфологічної полісемії (наприклад,”брата” – родовий та знах. відмінок від “брат”), та грам. Плеоназму ( значення відмінка виражаються і флексією і прийменником ( на стіні).

В англійській мові іменник у загальному відмінку виконує функції підмета, додатків, обставин місця і часу, предикатива, прикладки, звертання.

В сучасній англійській мові іменник у родовому відмінку вживається у функції препозитивного означення і в функії обставини місця ( незалежна форма – absolute form). В англійській мові існують такі підкласи генетива:

  1. значення “присвійності” (possessive genetive) – mother’s dress;
  2. суб’єктня значення (subjective genetive) – Doctor’s advice – doctor advised;
  3. об’єктне значення (objective genetive) – John’s surprise – John was surprised тощо.

В українській мові формам англійського родового відмінку відповідають:

  1. форми родового відміння – his son’s house – дім його сина;
  2. присвійний прикметник – капітанова дружина – captain’s wife.

P.S. В эстонском языке – 18 падежей;

      В тюркских языках – 6 падежей;

      В англ., фр., итал. – нет падежей.

У зв’язку з розпадом староанглійської системи відмінків, їх функції перейняли на себе порядок слів у реченні і прийменникові звороти, наприклад:

        of  - родовий відмінок – the tale of my grandfather;

        to – давальний відмінок – to give smth. to somebody;

        with – орудний відмінок – to cut paper with a knife. і. т. п.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10750. Термоядерный синтеза для производства электроэнергии в России и проблемы этого проекта 558.84 KB
  Реферат Термоядерный синтеза для производства электроэнергии в России и проблемы этого проекта. Содержание: Введение Краткая история проекта. Технические экологические и медицинские проблемы. Экономические проблемы. Экологически...
10752. Информационный менеджмент (ИМ) 105.46 KB
  Информационный менеджмент ИМ Оглавление Введение1 Тема 1. Развитие ИС и обеспечение ее обслуживания2 Тема 2. Планирование в среде ИС4 Тема 3. Формирование организационной структуры в области информатизации8 Тема 4. Использование и эксплуатация ИС12 Тема 5. Фо
10753. Система прогнозирования поступления абитуриента в вуз 452.5 KB
  Система прогнозирования поступления абитуриента в вуз Курсовая работа 6. Проведение исследования выборки с помощью программы Прогноз поступления. Детальное исследование выборки с помощью нейросетевого пакета Neuro Pro 0.25..
10754. Использование различных алгоритмов обучения нейронной сети в задаче прогнозирования букмекерских коэффициентов 217.5 KB
  Курсовая работа Нейросетевые технологии и их применение Использование различных алгоритмов обучения нейронной сети в задаче прогнозирования букмекерских коэффициентов...
10755. Нейросетевой детектор лжи 280.5 KB
  Нейросетевой детектор лжи Курсовая работа Содержание Введение История детектора лжи в России Детектор лжи в аэропортах Правовое применение полиграфа детектора лжи в России Отношение россиян к детектору лжи Разработка нейросетевого де...
10756. Распознавание речи при помощи нейронных сетей 657 KB
  Метод фильтрации шума Построение русских акустических моделей Требования при построении аудиокорпусов [Фонетические алфавиты Формирование базового русского фонетического словаря Словарь для распознавания ре...
10757. Практикум по многослойным нейронным сетям 115 KB
  Чтобы заинтересовать учеников, поставлена конкретная часто встречающаяся проблема, знакомая каждому школьнику. Учащийся знаком с этой областью на требуемом уровне. Ведь практически каждый из нас болел простудой и знает как это бывает..
10758. Системы синтеза речи с использованием нейронных сетей 403.5 KB
  Теоретическая часть Синтаксический анализатор Фундамент синтаксического анализа. Морфологический и предсинтаксический анализ Заключение Список литературы: Введение Первые говорящие машины пы...