87861

Типологічні особливості дієслова в англійській та українській мовах

Лекция

Иностранные языки, филология и лингвистика

Це категорія в семантичному плані має багато спільного. Граматично суть категорії стану полягає в здатності мови передавати певні суб’єктно-об’єктні відношення. КС властива тільки перехідним дієсловам. Активний стан в обох мовах не має експліцитного морфологічного вираження...

Украинкский

2015-04-23

49.4 KB

9 чел.

Лекція  3

Типологічні особливості дієслова в англійській та українській мовах.

План

  1. Дієслово як частина мови. Загальна характеристика (значення, структура, класифікації дієслів), морфологічні категорії дієслова в порівнюваних мовах. Ізоморфізм та аломорфізм в вираженні граматичних категорій.
  2. Категорія стану (аломорфні та ізоморфні риси).
  3. Категорія виду (ізоморфізм/аломорфізм).
  4. Категорія часу (ізоморфізм/аломорфізм).
  5. Не особові форми дієслова.
  6. Синтаксичні функції дїєялова.

                               

Дієслово – частина мови, яка означає узагальнене поняття дії як процесу і виражає ії в граматитчних формах часу, особи, способу, стану і виду.(ізоморфізм лексико-грам. природи дієслова в англ. та укр. мовах).

Дієслово і його граматичні категорії в порівнюваних мовах мають багато спільних рис. Так, поняття “дії” в обох мовах включає:

  1. фізичну дію особи: write, chop, sing, писати, рубати, співати;
  2. стан: stand, lie, hang, стояти, лежати, висіти;
  3. перехід предмета з днієї якості в іншу: redden, grow, червоніти, виростати тощо (ізоморфізм).

По структурі дієслова бувають:

  1. прості: write, go, писати, йти.
  2. похідні (деривати): specify, rewrite, переписувати, специфікувати.
  3. складені (дієслово+лексико-грам.) морфема типу: up, down (х-ний для англ. мови)  

Особливістю укр. мови є існування суфіксів та префіксів індикаторів видової опозиції(ходив-ходил, будував- побудував).

 Класифікації дієслів (виходячи з формальних, семантичних і функціональних властивостей):

  1. Стандартні\нестандартні (regular-irregular).
  2. Cмислові (notional)\напівсмислові (semi notional).
  3. Перехідні\неперехідні тощо.

В обох мовах дієслово утворює складну систему з 2 рядами форм: особові (фінітні): неособові. Особові  це форми теперішнього, минулого і майбутнього часу, що є в реченні присудками (invites, invited, is inviting, was invited; запрошує, запрошував, його запрошувати).

До неособових форм в англ. мові належать інфінітив, дієприкметник, герундій, в укр. мові – інфінітив, дієприкметник і дієприслівник, а також безособові форми на – но, -то (запрошено, скинуто).

Особові форми дієслова у порівнюваних мовах мають 6 спільних морфологічних категорій, які виражаються за допомогою як синтетичних, так і аналітичних засобів. Це такі категорії: особи (person), числа (number),  часу (tense), стану (voice), виду (aspect), способу (mood).

Категорія стану (КС)

Це категорія в семантичному плані має багато спільного. Граматично суть категорії стану полягає в здатності мови передавати певні суб’єктно-об’єктні відношення. КС властива тільки перехідним дієсловам.

Активний стан в обох мовах не має експліцитного морфологічного вираження, є немаркованою категоріальною формою. Пасивний стан (ПС) має морфологічний показник. В англ. мові це be + en, в укр. суфікс –ся, (будує-будується) і аналітичні форми (дієслово-зв’язка + пасивний дієприкметник: бути побудованим).

Форми ПС означають дію, спрямовану на підмет, який означає не діяча, а об’єкт дії.Особливістю англ. мови є те, що в пасивних конструкціях можуть вживатися слова різних типів перехідності: англ. They were expected. Їх там чекали. В укр. мові еквівалентами таких конструкцій є незначено-особові речення. Крім того, в англ. мові існує пасив стану і пасив дії (передається однією конструкцією типу: The house is built. – Дім будується і дім збодований.

В укр. мові пасив виражається аналітично (бути + пас. дієприкметник) і формами на –но, -то.

В англ. мові в пасивному стані можуть вживатись також  фразеолог. сполуки типу: to give an account to, to make use of, to take notice of, to make fun of (He was often made fun of).

В укр. нормативних граматиках налічують 4 стану: 1.активний; 2. пасивний; 3. середній (неперехідні дієслова руху або стану: бігти, їхати, лежати); 4. зворотний (дієслова на –ся, що передають дію, об’єктом якої є сама діюча особа: вмиватися, одягатися тощо). Але більшість вчених останнім часом схильні виділяти лише активний та пасивний стан від перехідних дієслів.

Категорія виду. (КВ)

Зіставний аналіз КВ ускладнюється через розбіжності у трактуванні самого поняття “вид” різними авторами. У слов’янських мовах вид визначають як категорію, що виражає внутрішні межі дії, яка проявляється в опозиції доконаного (ДВ) і недоконаного виду (НДВ).

Для англ. мови більше підходить більш ширше визначення виду (по О.М. Пешковському): “категорія виду означає, як протікає в часі, або як розподіляється в часі той процес, що виражений в основі дієслова”. ( Тобто йдеться про тривалість\миттєвість, перервність\неперервність, наявність\відсутність внутрішньої межі тощо. Звідси, в англ. мові виділяють видову опозицію – нетривалий вид\ тривалий вид (Non-Continuous Aspect\Continuous Aspect), або непрогресив\прогресив (Non-Progressive\Progressive). Загальне значення форм тривалого виду – вираження конкретно-процесної дії, що відбувається у певний момент часу і не має межі взагалі (для нетермінативних дієслів), або ще не досягла цієї межі (для термінативних дієслів).

Наприклад:

Нетривалий вид

Тривалий вид

Особові форми

asks

is asking

asked

was asking

has asked

has been asking

is asked

is being asked

was asked

was being asked

Неособові форми

to ask

to be asking

to have asked

to have been asking

having asked

having been asking

Форма нетривалого виду – немаркована, маркованим членам видової опозиції є форма тривалого виду (be+ing).Деякі дієслова не мають форм тривалого виду (belong, consist, know, seem, suffice), або виступають в цій формі дуже рідко (be, see, hear, resemble).Це зумовлюється несумісністю цих дієслів за своєю семантикою з поняттям тривалості дії в певний момент часу. (The book is consisting of 3 chapters.)

Деякі граматисти виділяють в англ. мові видову опозицію перфектних\неперфектних форм досягнутість\недосягнутість межі дією, що зумовлюється поняттям граничності\неграничності, виявленим в лексичному значенні Д.

В укр. мові як в усіх слов’янських КВ основана на протиставленні НДВ: ДВ у межах однієї лексеми. Форма ДВ виражає повністю виявлену дію (дерева зацвіли, дитина заплакала). Форма НДВ виражає дію, виявлену не повністю (я читаю книжку; я можу її прочитати або не прочитати).

Багато дієслів виступають тільки в одній видової формі (так звані “імперфективи” і “перфективи”). Тільки у формі НДВ виступають Д, що виражають зневагу \огиду: гидувати, гордувати, гребувати, пересування (літати) фіо. стану температуризм, трясти.

До Д., тільки ДВ належить Д. з префіксами роз-, на- (розревітися, наробитися, проговорити).

У Д., що вживається в обох видових формах вираження видової опозиції здійснюється  морфологічними засобами:

  1. чергуванням суфіксів (виключати-виключити, штовхати-штовхнути);
  2. префіксацією (у\в\, з\с\, о.\об\, Ной (рятувати-врятувати, рвати-порвати, берегти-зберегти, дуріти-одуріти);
  3. зміна наголосу (висипати-висипати, розрізати-розрізати);
  4. суплетивні форми (говорити-сказати, брати-взяти).

Слід мати на увазі, що не кожен префікс може утворювати форму ДВ (переважна їх більшість виступає як префікси-модифікатори та префікси-кваліфікатори: плакати-заплакати, йти-відійти, жити-пережити).

Категорія часу (КЧ).

КЧ – відношення дії до моменту мовлення. (Графічно час зображають як лінію з точкою, що означає “момент мовлення”. Усі точки вліво – минулий час, вправо – майбутній).

В обох порівнюваних мовах виділяється трьохчленна опозиція: теперішній – минулий – майбутній час. (speaks -  spoke -  will speak; говорить – говорив – буде говорити). В англ. мові часові форми виражаються ще формами часової відмінності (перфектні і перфектно-тривалі форми). В обох мовах КЧ тісно пов’язане з категорією особи.

Грам. зміст теперішнього часу (ТЧ) в обох мовах виражається системою флексій (в англ. мові) і складних (переривчатих морфем), які одночасно є показниками особи, числа, дійсного способу. В англ. мові ТЧ представлений формами Indefinite (speak, speak), Continuous (am speaking, is speaking, are speaking), Perfect-Continuous (have/has been speaking). В укр. мові – це парадигма типу говорю-говориш-говорить-говоримо-говорите-говорешь).

Теперішній час (Indefinite) використовується для позначення:

  1. дії (стану) – динамічної ознаки суб’єкта: He reads, she ???;
  2.  повторюваної дії: He always does…
  3. твердження загального\універсального характеру;
  4. конкретна дія в певний момент (I say…..

В обох мовах спостерігається збіжність у використанні форм тепер. часу.

Форми Pr. Cont. позначають конкретну дію в її розвитку в момент мовлення. В укр. мові їм відповідають форми  тепер. часу Д НДВ.(When is Charles going again? – Коли Чарльз знову йде?)

Форми  Pr. Perf. Cont. позначають дію, що почалась у минулому і продовжується у тепер. часі.

Таким чином, три видо-часові форми англ. мови мають відповідниками одну форму тепер. часу:

Present Indefinite

Present Continuous                                        Теперішній час Д. ДВ і НДВ

Present Perfect-Continuous

          

Майбутній час в обох мовах виражає дії, що відбуваються після моменту мовлення. В англ. мові виражаються аналітично (Future Ind. – shall write, Future Cont. – shall have written, Future Perfect Cont. – shall have been writing). В укр. мові – синтетично та аналітично (писатиму, напишу або буду писати).

В англ. мові існують ще спец. форми відносно вживання – Future-in-the-Past для вираження майбутньої дії з точки зору минулого часу. (Carrie imagined that he would marry her at once).

Минулий час. В обох мовах показує, що дія відбулася до моменту мовлення. В англ. та укр. мовах існують семантичні й структурні різновиди форм минулого часу. В англ. мові минулий час виражається Past Ind., Past Cont., Past Perf., Past Perf.-Cont., а також  Pr. Perf. Найчастіше вживана форма – Past Ind. Відповідник в укр. мові – минулий час Д. Із суфіксом  -л\-в\- (страждала, написав).(Про значення кожної з груп йшлось на уроках граматики).

В укр. мові виділяють минулий час Д. ДВ і НДВ. ДВ ще називають перфектним. (Нас матуся положила і м’якенько постелила). Форми минулого часу ДВ передають одночасно і таки здійснення її в минулому і актуалізацію рез-ту в момент мовлення (відповідниками в англ. мові є Pr. Ind., Pr. Perf., Past Perf.)

Форми минулого часу НДВ, як і ДВ утворюються за допомогою суфікса –л\-в, - \. Вони вживаються  для позначення дій нерозчленованих\розчленованих, повторюваних\тривалих (часто вживаються з словами типу: завжди, ніколи, рідко, часто, тощо). В англ. мові їх еквівалентами є P. Ind., P Cont.

В укр. мові є форми давноминулого часу (                        ). Утворюються: минулий час Д  ДВ і НДВ + форма минулого часу Д. “бути”. (було, бувало). Х-ні для художнього стилю.

Неособові форми дієслова

(Non-finite forms /verbals/).

    Неособові форми дієслів в порівнюваних мовах мають як спільні, так і відмінні риси. В обох мовах наявні інфінітив та дієприкметник (2 форми). В той же час, в англійській мові існує герундій, якого немає в українській мові. В українській мові аломорфною рисою є існування дієприслівника. Не співпадають також і морфологічні категорії, характерні для безособових форм. Аломорфізм спостерігається не тільки в структурі, а й у категоріальному значенні таких форм. Наприклад, англійський інфінітив завжди детермінується часткою “to” (to come, to be asked, to be doing), тоді як український інфінітив характеризується суфіксами –ти, -ть, -тись, -тися (бігти, везти, носитися). Характерною лише для української мови є зменшувальна форма інфінітиву типу спати, спатоньки, спатусеньки тощо.

(табл. из Корунца – выучить, это вынести на семинар.)   

Аломорфізм спостерігається у категоріальному значенні інфінітиву та дієприкметника. Інфінітив в українській мові не має перфектної пасивної форми, тривалої форми (to have been asked, to be asking), форми Participle I (перфектна активна: having asked), та перфектна пасивна (having been asked), властиві англійській мові також не характерні для української мови.

Герундій та дієприслівник представляють собою аломорфні неособові форми і тому вони не можуть порівнюватися між собою. Герундій має характеристики як дієслова, так і іменника. Дієслівні характеристики – це час та стан (asking – being asked, having asked – having been asked). Риси іменника проявляються у синтаксичних функціях герундія (він може бути підметом, додатком, предикативом, обставиною способу дії).S.g. The rain poured down without ceasing. Український дієприслівник як неособова невідмінювана форма може бути:

  1. неперфектним (теперішнього часу: йдучи, знаючи);
  2. перфектний (минулого часу: йшовши, знаючи. Дієприслівник теперішньго часу формується  за допомогою суфіксів –учи, -ючи \несуть-несучи, працюють-працюючи).

Дієприслівник минулого часу утворюється за допомогою суфіксів –иш, -вши (привезти-привезши, пити-пивши).

Семантичними та функціональним еквівалентами дієприслівників обох типів в англійській мові є різні види Participle I (що виконують в реченнях функції обставин часу (while working), причини (being tired), результату (having seen all that) тощо.

Функції інфінітиву та дієприкметників у реченні у цілому співпадають в порівнюваних мовах, хоча український дієприкметник має рід, число та відмінок: (працюючий, працююча, працюючі, працюючого). Крім того, англійський інфінітив та дієприкметник можуть утворювати складні частини речення (складний додаток та складний підмет ), що зовсім не характерно українській мові (He was seen to go home. We heard him sing/singing. The lesson being over, they went home. It is easy for us to decide).

Лекція 8

Порівняльна характеристика синтаксичних систем

англійської та української мов.

ПЛАН

  1. Загальна характеристика синтаксичних систем в англійській та українській мовах.
  2. Словосполучення. Типи зв’язків у синтаксичних системах. Ізоморфні та аморфні риси (синдетичний, асиндетичний, синтетичний/ аналітичний зв’язок).
  3. Типи словосполучень відповідно до відношень між їх складовими        (з координативним, субординативним, предикативним зв’язком).
  4. Класифікація словосполучень по головному слову.

На синтаксичному рівні в порівнюваних мовах існують як ізоморфні, так і аломорфні риси:

Ізоморфні риси:

  1. спільні класи синтаксичних сполук (тагмем), що виконують певну функцію, а також словосполучень, речень тощо;
  2. спільні типи синтаксичних зв’язків та способи їх вираження;
  3. ідентичні синтактичні відношення у словосполученнях та реченнях;
  4. спільні синтаксичні процеси (extension, deduction);
  5. спільні функції, які виконують різні частини мови у реченні тощо.

Аломорфні риси, наприклад, відмінності у вираженні різних типів синтаксичного зв’язку, у структурі деяких англійських членів речення, в підрядних реченнях тощо.

Порівняльна характеристика словосполучень.

  Словосполучення (word-group) у обох мовах складаються з двох або більше граматично пов’язаних повнозначних частин мови, що виражають певний зміст.  Синтаксичні (вільні) словосполучення потрібно відрізняти від фразеологічних. У синтаксичному словосполученні зберігаються лексичні значення всіх повнозначних слів, що входять до нього; синтаксичний зв'язок є живим, продуктивним (бити лежачого, бити скло, бити в бубон). У фразеологічному словосполученні лексична самостійність одного чи обох його компонентів ослаблена або зовсім утрачена, і воно повністю за характером значення наближається до одного слова (байдики бити).

Оскільки англійська мова є аналітичною, то і основні способи граматичного зв’язку слів у словосполученні є аналітичними (синдетичний

( прийменниковий)/ асиндетичний зв’язок).

syndetic

asyndetic

books for home reading

home-reading books

production of sugar cane

sugar cane production

 to see well

red from auger

 we all

four of the workers

 afraid to read

afraid of that

Домінуючим в англійській мові є аналітичний, в українській – синтетичний тип зв’язку. Проте в українській мові досить часто зустрічаються у словосполученнях з аналітичним (синдетичним та асиндетичним) типом: брати таксі, носити кімоно, бути в галіфе, добре вчитися, йти додому.

Тільки для англійської мови характерні сс типу NN, NNN тощо (cotton yarn, cotton yarn production, cotton yarn production figures, Kiev street traffic violation).  

Синтаксичні зв'язки слів

Як було вже зазначено, словосполучення ґрунтується на синтаксичних зв'язках між словами, що входять до нього. У мовах світу існують, крім сурядного, такі основні типи синтаксичних зв'язків: узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет.

узгодження тип синтаксичного зв'язку, за якого граматичні значення стрижневого слова повторюються в залежному слові. Якщо в обох словах є рід, число і відмінок, то вони повинні бути однаковими. Наприклад: велика радість, польовими стежками; нім. еіпе пеuе Feder "нове перо".

В англійській мові узгодження рідкісне явище, бо тут прикметники не мають показника числа, іменники не мають категорії роду, а категорія відмінка слабо виражена. Як приклади узгодження в англійській мові можна навести лише словосполучення, що складається зі вказівних займенників та іменників: this book "ця книжка"these books "ці книжки"; that tree "те дерево" those trees "ті дерева".

керування  тип синтаксичного зв'язку в словосполученні, коли одні граматичні значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, але конкретно визначені (певні) граматичні значення, тобто форма залежного слова повністю зумовлюється стрижневим словом. Наприклад: читаю книжку, захоплююсь книжкою, радію книжці, бракує (брак) книжки, малюнок у книжці; англ. to let me "дозволити мені", to kiss her "поцілувати її", mother's rоот "кімната матері"; нім. schreiben an (seinen) Bruder  "писати (його) брату", in Bewegung geraten "приводити в рух".

прилягання зв'язок між словами в словосполученні, який виражається позиційно (порядком слів) або інтонаційно. Прилягають до стрижневого слова незмінні слова (прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова). Наприклад: рух уперед, слухати уважно, повірити зразу, уміння аналізувати, відповідати сидячи, нім.  arbeiten hier "працювати тут", sehr eiftig "дуже старанно". Для англійської мови це найпоширеніший зв'язок. Тут прилягати можуть усі самостійні частини мови: wonderful song "чудова пісня", nice story "гарне оповідання", great writer "великий письменник", to visit a freind "відвідати товариша", to take interest in smth. "цікавитися чим-небудь", ready to answer "готовий відповідати", to read well "читати добре", awfully glad "дуже радий", the song of the nightingale "пісня солов'я", a travel by bus "подорож автобусом", to fly a plane, "пілотувати літак", to run a factory "керувати фабрикою", to begin writing "почати писати", to deside to leave "вирішити від'їхати".

Усі вищенаведені приклади ілюструють позиційне прилягання. Прилягання, яке виражається інтонаційно, можна продемонструвати на таких прикладах: Сильно засмаглий хлопець кидає спис; Ходити довго не міг. Першу фразу можна прочитати так, що слово сильно може інтонаційно прилягати до слова засмаглий (сильно засмаглий) і до слова кидати (сильно кидає). Другу фразу інтонаційно можна також інтерпретувати двояко: Ходити довго / не міг і Ходити / довго не міг.

Типи словосполучень

Відповідно до відношень між складовими компонентами, усі словосполучення в порівнюваних мовах діляться на: 1) словосполучення з відношеннями координації; 2) словосполучення з відношеннями субординації; 3) предикативні словосполучення.

1. Coordinate wg.: сурядні утворюються з рівних по статусу компонентів з синтетичним зв’язком (за допомогою сполучників): books and magazines, translate and retell, neither this nor that, книжки і журнали, читати і перекладати, ні те й ні се. Такі словосполучення можуть включати більше двох компонентів (they were alone and free, and happy), які виконують роль однорідних членів у реченні. It was done thoroughly, well and quickly. Він був чистий, гарний, прекрасно одягнений і симпатичний.). Спільним в обох мовах є інтонаційне оформлення однорідних членів: He speaks English, German and Russian.

2. Subordinate wg.: (словосполучення з субординацією) підрядні в усіх мовах є бінарними: вони складаються з головного компоненту (head-component), який є ядром словосполучення і одного або більше компонентів – her father and mother; bad for you; take part in games.

Найпоширенішою з класифікацій словосполучень є та, що базується на лексико-граматичній природі головного слова. В результаті в обох мовах виділяють 7 спільних типів словосполучень:

  1.  субстантивні словосполучення (що мають комплементи в пре- та постпозиції): traffic rules, small children, the first meeting, Pete himself, page ten,гра оркестру телестудії, гарний день, перша зустріч, крок назад.
  2.  дієслівні словосполучення мають ізоформні та аломорфні риси так, в українській мові місце комплементу не є строго фіксованим на відміну від англійської мови: гарно співати – співати гарно.

Аломорфізм спостерігається у природі деяких комплементів    (герундіальних, інфінітивних, дієприкметникових), які в англійській мові часто утворюють комплекси: to wait for Ann to read, to rely on Bob’s reading the text.

  1.  ад’єктивні словосполучення: simply beautiful, eager to know, радий чути, вартий зусиль.

Аломорфними (характерними тільки для англійської мови) є прикметникові словосполучення з герундіальним комплементом: worth reading, proud of his having been invited. В свою чергу, характерними тільки для української мови є вільний порядок слів у словосполученнях (дуже добра – добра дуже) та наявність у прикметника категорій числа, відмінку та роду (гарний зовні – гарна зовні).

4. прономінальні словосполучення: словосполучення з займенником у ролі головного слова + комплемент, що як правило стоїть у постпозиції (в українській мові також і в пре-позиції). E.g. англійська мова: he himself, we all, nothing to say, poor me, some of them; українська мова: він сам, щось нове, дехто з учнів, бідний я, тощо. Головна аломорфна риса – відносно вільний порядок слів в українських словосполученнях (щось нове – нове щось).

  1.  нумеральні словосполучення: утворюються в обох мовах за спільними моделями. (Англійська мова: two of the birds, the first to come, one of the best; українська мова: багато часу, троє з групи, один із кращих, три з тих у хатині. Специфічна риса, характерна лише для української мови – порівняно вільний порядок слів (чимало грошей – грошей чимало).
  2.  адвербіальні словосполучення – мають у ролі головного слова прислівник або прислівникову фразу (англійка мова: terrible will, simply awfully, far away, six week ago, so and so; українська мова: надто швидко, годиною пізніше, далеко від цього, раніше, ніж він міг подумати).
  3.  statival словосполучення: майже не співпадають у порівнюваних мовах ( порівняйте: він живе добре (adverb)). – Коту там добре (stative) – в англійській мові еквівалентом “добре” є will і good – He speaks French wеll. – His French is good).

Приклади: ashamed of that, ablaze from behind, soon asleep, добре скрізь, краще і краще, нам соромно від того.

Характерна риса англійської мови – герундій у ролі комплементу (afraid of being sent away).

III. Предикативні словосполучення – частково співпадають в українській та англійській мовах. Повний ізоморфізм характерний для словосполучень первинної предикації (це підмет та присудок у реченні ): The student works hard – Студент багато працює. The book was published last year. – Книжка була опублікована торік.

Існують так звані “комплекси” або “клози” вторинної предикації, характерні для англійської мови та частково для української мови:

1. Складне доповнення: I heard her cry, the words caused Jemma to faint with terror.

2. Складний підмет: Irene was known to take sudden decisios. He is reported to have left for England.

  1. Прийменникові конструкції з інфінітивом: For you to go there would be dangerous.
  2. Герундіальні конструкції: Hope, you don’t mind my coming.
  3. Об’єктні конструкції з прикметником, стативом: Get the coffee ready. I found George awake.
  4. Абсолютні конструкції з дієприкметником: They having the keys, no entrance was possible.

  В українській мові існує 2 типи ідентичних конструкції:

  1. дієприкметникова: Пам’ятаю хлопця шкультигаючим; Вона застала двері зачиненими.
  2. об’єктна: Ми обрали Іваненка головою. Вони назвали хлопця Петром.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67262. Методика гидрореабилитации детей 6-7лет, имеющих круглую спину 293.87 KB
  Анализ результатов реабилитации детей 6-7лет, имеющих круглую спин. Теоретические аспекты гидрореабилитации при нарушениях осанки у детей 6-7. Влияние водных процедур на организм человека. Этиопатогенез и клиническая картина нарушений осанки у детей 6-7.
67263. ПЕРЕЛОМЫ. КЛИНИКА И ДИАГНОСТИКА. ПЕРВАЯ ПОМОЩЬ. КОНСЕРВАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ 105 KB
  В развитых странах несмотря на увеличивающееся количество травм, число погибших меньше, чем в Российской Федерации. Основная причина этому - правильное оказание помощи пострадавшим. В 1994 г. в автомобильных катастрофах в России погибли более 35 тыс. чел., а свыше 189 тыс. получили увечья и стали инвалидами
67264. Перевантаження унарних операторів «++» та «--» 91.5 KB
  Можна перевантажувати унарні оператори інкремента "++" та декремента "--", або унарні "-" і "+". Як уже зазначалося вище, при перевантажені унарного оператора за допомогою функції-члена класу операторній функції жоден об'єкт не передається безпосередньо.
67265. Организационные основы безопасности жизнедеятельности. Организационные основы управления 24.64 KB
  Управление охраной труда. Оно осуществляется в соответствии с Основами законодательства по охране труда Министерством труда и социального развития РК и его территориальными органами представители которых наделены широкими полномочиями по контролю за условиями и охраной труда постановкой продукции...
67266. Толерантность как принцип поведения в мультикультурном мире 38 KB
  Основные подходы к определению понятия толерантность. Противостоять этому может толерантность как общечеловеческая обстановка культурного сознания и поведения. Благодаря усилиям ЮНЕСКО понятие толерантность стало международным термином. В ней толерантность определяется как признание единства и многообразия человечества взаимозависимости...
67267. ПРАВО И ЛИЧНОСТЬ 324.5 KB
  Многообразные связи права и личности наиболее полно могут быть охарактеризованы через понятие правового статуса в котором отражаются все основные стороны юридического бытия индивида: его интересы потребности взаимоотношения с государством трудовая и общественно-политическая деятельность...
67268. Витрати підприємства 29.48 KB
  Витрати обігу є якраз досить складною економічною категорією, яка у вартісній формі виражає затрати трудових, матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Поділ витрат обігу за основними ознаками (класифікація) дозволяє покращити облік, поглибити аналіз...
67269. Абсолютне і фіксоване позиціонування CSS 125 KB
  Абсолютно позиційовані елементи повністю видаляються з потоку документа. Це означає, що вони взагалі не роблять впливу на свій елемент предок або на елементи, які з’являються після них у вихідному коді. Абсолютно позиційований елемент буде перекривати інший контент...
67270. ВЕГЕТАТИВНАЯ ФУНКЦИЯ ЦНС 127 KB
  Эта классификация остаётся общепризнанной и в настоящее время хотя в отечественной литературе энтеральный отдел состоящий из нейронов межмышечного и подслизистого сплетений желудочнокишечного тракта довольно часто называют метасимпатическим.