87901

Углеводы: гомополисахариды и гетерополисахариды

Лабораторная работа

Биология и генетика

Цель: Сформировать знания стереохимического строения таутомерных форм и важнейших свойств полисахаридов как основу для понимания их превращений и биологической роли в организме. Вопросы для рассмотрения: Полисахариды. Гомополисахариды: крахмал (амилоза и амилопектин), гликоген, декстран.

Русский

2015-04-25

38.65 KB

2 чел.

Лабораторное занятие № 10.

Тема: Углеводы: гомополисахариды и гетерополисахариды.

Цель: Сформировать знания стереохимического строения таутомерных форм и важнейших свойств полисахаридов как основу для понимания их превращений и биологической роли в организме.

Вопросы для рассмотрения:

1.. Полисахариды. Гомополисахариды: крахмал (амилоза и амилопектин), гликоген, декстран. Гидролиз. Пектины (полигалактуроновая кислота). Целлюлоза. Биологическая роль.

2. Строение  структурных компонентов ГАГ - циклических форм: глюкозамин,  галактозамин.

5. Ацилирование, сульфирование аминосахаров в составе ГАГ.

6. Гетерополисахариды: глюкозоаминогликаны (ГАГ), гиалуроновая кислота, хондроитинсульфаты, гепарин. Биологическая роль.

Обязательная самостоятельная работа

1. Какие полисахариды называются гомополисахаридами?  Из каких моносахаридных звеньев построены макромолекулы: амилозы, аминопектина, целлюлозы, гликогена, декстрана? Напишите формулы, укажите типы связи между D-глюкопиранозными остатками в молекулах.

2. Напишите схему уравнения гидролиза крахмала и целлюлозы.

3. Какие качественные реакции на полисахариды  вы знаете?

4.. Напишите формулы дисахаридных фрагментов, входящие в состав: гиалуроновой кислоты, хондроитин-4,6-сульфатов, гепарина. Укажите виды связей между моносахаридными звеньями в этих молекулах.

Выполнение домашнего задания.

Ответить на тестовые задании. Ответы пояснить

 1. Альдопентозами являются:

а) D-рибулоза;  б) D-рибоза;  в) D-галактоза;

   D-ксилулоза.     D-ксилоза.      D-глюкоза.

2. Альдогексозами являются:

а) D-рибулоза;  б) D-рибоза;  в) D-галактоза;

   D-ксилулоза.     D-ксилоза.         D-глюкоза.

3. Эпимером D-глюкозы по *С-2 является:

а) манноза; б) галактоза; в) фруктоза.

4. Эпимером D-глюкозы по *С-4 является:

а) манноза; б) галактоза; в) фруктоза.

5. При восстановлении D-ксилозы образуется спирт:

а) дульцит; б) ксилит; в) сорбит; г) манит.

6. При восстановлении глюкозы образуется шестиатомный спирт:

а) дульцит;  б) ксилит; в) сорбит; г) манит.

7. Мягкие окислители (бромная вода) окисляют альдогексозы с образованием:

а) гликоновых кислот;б) гликаровых кислот.

8. Сильные окислители окисляют альдогексозы с образованием:

а) гликоновых кислот;б) гликаровых кислот.

9. При гидролизе мальтозы образуется:

а) α, D-глюкопираноза и β,D-фруктофураноза;б) две молекулы β,D-глюкопиранозы;

в) β,D-галактопираноза и D-глюкопираноза; г) α,D-глюкопираноза и D-глюкопираноза.

10. При гидролизе сахарозы образуется:

а) α, D-глюкопираноза и β,D-фруктофураноза; б) две молекулы β,D-глюкопиранозы;

11 в) β,D-галактопираноза и D-глюкопираноза;г) α,D-глюкопираноза и D-глюкопираноза.

. При гидролизе лактозы образуется:

а) α, D-глюкопираноза и β,D-фруктофураноза;б) две молекулы β,D-глюкопиранозы;

   в) β,D-галактопираноза и D-глюкопираноза;г) α,D-глюкопираноза и D-глюкопираноза.

12. При гидролизе целлобиозы образуется:

а) α, D-глюкопираноза и β,D-фруктофураноза;б) две молекулы β,D-глюкопиранозы;

в) β,D-галактопираноза и D-глюкопираноза;г) α,D-глюкопираноза и D-глюкопираноза.

13. В молекуле мальтозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α,β-1,2-гликозидной связью;б) α-1,4-гликозидной связью;в) β-1,4-гликозидной связью.

14. В молекуле лактозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α,β-1,2-гликозидной связью;б) α-1,4-гликозидной связью;в) β-1,4-гликозидной связью.

15. В молекуле сахарозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α,β-1,2-гликозидной связью;б) α-1,4-гликозидной связью;в) β-1,4-гликозидной связью.

16. В молекуле целлобиозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α,β-1,2-гликозидной связью;б) α-1,4-гликозидной связью;в) β-1,4-гликозидной связью.

17. В молекуле амилозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α-1,4-, α-1,6-, α-1,3-, рени α-1,2-гликозидными связями;

б) α-1,4-и α-1,6-гликозидными связями;в) β-1,4-гликозидными связями;

г) α-1,4-гликозидными связями.

18. В молекуле амилопектина остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α-1,4-, α-1,6-, α-1,3-, рени α-1,2-гликозидными связями;

б) α-1,4-и α-1,6-гликозидными связями;в) β-1,4-гликозидными связями;

г) α-1,4-гликозидными связями.

19. В молекуле целлюлозы остатки молекул моносахаридов связаны:

а) α-1,4-, α-1,6-, α-1,3-, рени α-1,2-гликозидными связями;

б) α-1,4-и α-1,6-гликозидными связями;в) β-1,4-гликозидными связями;

г) α-1,4-гликозидными связями.

Лабораторные работы

Опыт № 1 Реакции крахмала

Материалы и оборудование: крахмальный клейстер, этиловый спирт, раствор йода в йодистом калии (раствор Люголя),   реактив Фелинга, пробирки, водяная баня.

Ход работы:

А. К 2 мл раствора крахмального клейстера добавляют каплю раствора Люголя,  полученную темно-синюю жидкость нагревают. Окраска исчезает, но при охлаждении снова появляется.

Б. 1 мл крахмального  клейстера смешивают с 1 мл спирта. Последующее добавление  реактива Люголя  дает лишь слабое буроватое окрашивание.

В. К 1 мл крахмального клейстера добавляют несколько капель щелочи и нагревают смесь до кипения. Жидкость не обнаруживает изменений или лишь слегка желтеет.

Г. К 2 мл крахмального  клейстера добавляют 1 мл реактива Фелинга нагревают смесь в кипящей воде 3 мин. Раствор остается почти не окрашенным, голубые хлопья нерастворившегося гидроксида меди при нагревании чернеют, красного или желтого осадка не образуется.

Результаты:

Выводы:

Опыт № 2 Образование декстрина и его реакции

Материалы и оборудование: см. предыдущий опыт.

Ход работы. Около 0,5 г сухого крахмала очень осторожно, при постоянном встряхивании, нагревают в сухой пробирке на пламени горелки до начала пожелтения порошка. Дают пробирке остыть. К образовавшемуся декстрину добавляют 5-6 мл холодной воды. Смесь сильно встряхивают 2 мин и разделяют на     4  пробирки и  проводят с растворами реакции, как в предыдущем опыте: с йодом, со спиртом, со щелочью при  нагревании  с  реактивом Фелинга. Во всех случаях наблюдается различие  в реакциях между  крахмалом и декстринами.

А. Йод окрашивает раствор декстрина в бурый или красноватый цвет.

Б. Спирт осаждает из водного раствора хлопья декстрина.

В. При кипячении со щелочью раствор декстрина окрашивается в ярко-желтый или коричневый цвет.

Г.  С реактивом Фелинга реакция может быть положительной (желтое или красно–бурое окрашивание).

После выполнения лабораторных работ в лабораторных журналах оформляется теоретическая часть, записываются все химические реакции и соответствующие выводы.  Занятие считается зачтенным при условии выполнения студентами всех видов работы, составляющих содержание данного занятия.

Результаты:

Выводы:


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31476. Дослідження логічної організації подання та зберігання даних – методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу 75.5 KB
  2 Дослідження логічної організації подання та зберігання даних – методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Мета лабораторної роботи – ознайомитись з методами переводу цілих дробових та змішаних чисел отримати і закріпити практичні навички з переводу чисел у різні системи числення. Короткі теоретичні відомості Перевід цілих чисел Для переводу цілих чисел з однієї системи числення з основою S в іншу з основою S1 потрібно це число послідовно ділити на основу S1 нової системи числення до тих пір поки не отримаємо...
31477. Аналіз майна підприємства та оцінка основного капіталу підприємства 128 KB
  Аналіз майна підприємства Лекція 5 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із значенням аналізу майна підприємства та поглибити їхні знання з питань оцінки основного капіталу підприємства; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Економічна сутність майна підприємства його структура і класифікація. Аналіз основного капіталу необоротних активів підприємства.
31478. Аналіз майна підприємства та оцінка матеріальних активів та фінансових інвестицій підприємства 141 KB
  Оцінка матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій. Рекомендована література: Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо оцінки матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій дати теоретичні уявлення щодо класифікації та порядку розрахунку й методів оцінки показників що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства. Оцінка матеріальних активів основних засобів...
31479. Аналіз оборотних активів та аналіз оборотного капіталу 108.5 KB
  Аналіз оборотних активів Лекція 7 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із завданнями аналізу оборотного капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань аналізу обертання активів підприємства та ефективності їх використання розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства. Рекомендована література: 2 7 8 11 12 13 14 15 16 17 21 22 23 24 29 30 37 38...
31480. Аналіз оборотних активів 84 KB
  Мета заняття: ознайомити студентів із методикою аналізу власних оборотних засобів дебіторської та кредиторської заборгованості поглибити їхні знання з питань аналізу виробничих запасів та готової продукції розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві. Завдання лекції: ознайомитись з методами аналізу наявності власних оборотних коштів; дати теоретичні та...
31481. Аналіз джерел формування капіталу підприємства 108.5 KB
  Аналіз джерел формування капіталу підприємства Лекція 9 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із значенням та методами аналізу капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань оцінки складу і динаміки джерел формування капіталу методики оцінки стану та ефективності використання капіталу розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Значення і методи аналізу капіталу підприємства. Аналіз наявності складу і динаміки джерел формування капіталу.
31482. Аналіз грошових потоків, оцінка руху грошових коштів 164 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 10 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із методами оцінки руху грошових коштів поглибити їхні знання з питань необхідності та мети використання грошових потоків на підприємстві аналізом грошових коштів у розрізі видів діяльності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття види та значення грошових потоків для підприємства. Аналіз грошових коштів від основної інвестиційної та фінансової діяльності...
31483. Аналіз грошових потоків, оцінка грошових надходжень 121.5 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 11 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із балансовим методом оцінки грошових надходжень методикою аналізу грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів поглибити їхні знання стосовно методів розрахунку обертання грошових потоків на підприємстві та їх ефективності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.
31484. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства 243.5 KB
  Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства Лекція 12 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань необхідності та методики аналізу показників ліквідності і платоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства. Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.