87931

Класифікація НС

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

До техногенних НС мирного часу відносять такі, що пов’язані з викидом у довкілля РР, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), горючих і вибухових речовин, інфекційних БЗ. НС природного походження називаються стихійними лихами (СЛ): землетруси, повені, зсуви, снігові лавини, селі, урагани...

Украинкский

2015-04-25

52 KB

0 чел.

Тема 2. Класифікація НС.

За походженням НС поділяються на природні й техногенні (man-made disasters).

За соціальними ознаками техногенні НС поділяють на НС мирного й воєнного часу.

НС воєнного часу виникають при застосуванні сучасних засобів ураження: ядерної, хімічної й біологічної зброї, а також новітніх різновидів звичайної зброї.

До техногенних НС мирного часу відносять такі, що пов'язані з викидом у довкілля РР, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), горючих і вибухових речовин, інфекційних БЗ.

НС природного походження називаються стихійними лихами (СЛ): землетруси, повені, зсуви, снігові лавини, селі, урагани, циклони, тайфуни, пожежі, виверження вулканів, епідемії.

 

Стихійні лиха.

Стихійні лиха за ступенем небезпеки поділяються на:

  1.  екстремальні природні явища – відхилення від середніх багаторічних показників протікання природних процесів, типових для даної території;
  2.  стихійні явища, що знищують матеріяльні цінності та загроджують здоров’ю і життю людей;
  3.  стихійні та непередбачувані процеси, руйнівні щодо самої природи і матеріальних цінностей, спричиняють смерть людей;
  4.  природні катастрофи над руйнівної сили, що поширюються на великі території та призводять до масової загибелі людей та живої природи.

Усі СЛ поділяють на 3 групи:

  1.  літосферні – землетруси; виверження вулканів; обвали; зсуви; викиди порід ерозія ґрунтів тощо;
  2.  гідросферні – цунамі; повені; селі; снігові лавини; льодові затори; ожеледь;
  3.  атмосферні – бурі; смерчі; урагани; грози й ливні; снігопади; посухи; пожежі; екстремальні температури.

Для України характерна більшість різновидів СЛ. Причина їхня: інтенсивне використання земних надр, лісових, водних, енергетичних ресурсів, зрошування та осушування земель, прокладанння комунікацій, зведення капітальних споруд тощо.

СЛ властива певна повторюваність. Чим масштабніше явище, тим рідше трапляється.

Землетруси - це потужні коливання земної кори, як наслідок тектонічної активности або вулканічної. Землетруси можуть призводити до руйнування будівель, споруджень, вибухів, пожеж і людських жертв.

Основними характеристиками землетрусу є: глибина джерела (10км і більше), магнитуда й інтенсивність енергії на поверхні землі. Магнитуда характеризує загальну енергію землетрусу. В Україні прийнято характеризувати землетрус інтенсивністю енергії на поверхні за 12-бальною шкалою Ріхтера. Землетрус може бути причиною вторинних НС.

Сьогодні відсутні достатньо надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей землі й незвичайному поводженню тварин можна зробити короткостроковий прогноз.

Для захисту від землетрусів завчасно проводять так зване сейсмічне районування.

Джерело ураження при землетрусі - це територія, у межах якої відбулися масові руйнування й ушкодження будівель, споруджень та інших об'єктів, що супроводжуються ураженнями й загибеллю людей, тварин, рослин.

Джерела масового ураження виникають зазвичай у районі землетрусу, де інтенсивність його за шкалою Ріхтера становить VII-VIII балів і більше; при цьому більшість бівель і споруджень одержують середні й сильні руйнування. У районі землетрусу може бути один або кілька джерел ураження.

При прогнозуванні характер і ступінь очікуваних руйнувань на об'єкті можуть бути визначені для різних дискретних значень інтенсивності в інтервалі від величин, що викликають слабкі руйнування переважної більшості будівель і споруджень, до величин, що викликають повне їхнє руйнування.

Повені - це значні затоплення місцевості в результаті підйому рівня води в ріці, озері, водоймища, що був викликаний різними причинами (весняне сніготанення, випадання зливових і дощових опадів, затори льоду на ріках, прорив гребель, завальних озер, що обгороджують дамби та вітровий нагін води). Повені можуть наносити величезний матеріальний збиток і приводити до людських жертв. Повені приводять і до вторинних НС.

Основні напрямки боротьби: зменшення максимального стоку за рахунок водоймищ, будівля дамб, розкриття льоду вибухами, збереження прибережних водоохоронних смуг рослинності, насадження лісозахисних смуг, терасування схилів, оранка землі поперек схилів, поглиблення русла ріки.

Джерела ураження при повені - це територія, у межах якої відбулися затоплення місцевості, ушкодження й руйнування будівель, споруджень та інших об'єктів, що супроводжуються ураженням і загибеллю людей, тварин і врожаю с/г культур, псуванням і знищенням сировини, палива, продуктів харчування, добрив.

Масштаби повеней залежать від висоти й тривалості стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, часу затоплення (навесні, улітку, узимку) і т.д.

Зсуви - це ковзні зсуви мас гірських порід униз по схилу, що виникають через порушення рівноваги, спричиненої різними чинниками (підмивом порід водою, ослабленням їхньої міцності наслідку вивітрювання або перезволоження опадами та підземними водами, сейсмічними поштовхами, безглуздою господарською діяльністю людини). Обсяг порід, що зміщуються при зсувах, може доходити до млн. і навіть млрд. м3.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати с/г посіви й тварин, ушкоджувати різні мережі, утворювати завальні озера.

Найбільш дійовим захистом від зсувів є їхнє попередження (збирання й відведення підґрунтових вод, штучне перетворення рельєфу, фіксація схилів за допомогою дерев і паль, будівництво підпірних стінок).

Снігові лавини - різновид зсувів. Великі лавини виникають на схилах 25-600. Гладкі трав'янисті схили є найбільш лавинонебезпечними. Чагарники, більші камені й інші перешкоди стримують виникнення лавин. У лісі лавини утворюються рідко.

Захист від лавин може бути пасивним (інформування про лавинонебезпечність і загороджувальні щити) і активним (обстріл лавинонебезпечних схилів).

Селі - це паводки з великою концентрацією грязьових потоків і каменів, що виникають у басейнах гірських рік і викликувані, як правило, зливовими опадами, рідше інтенсивним таненням снігів, а також проривом завальних озер, обвалом, зсувом, землетрусом. Селі підрозділяються на водокаменні (Карпати), грязьокаменні (Північний Кавказ) і грязьові (у Середній Азії).

Небезпека селів не тільки в їх руйнуючій силі, але й у раптовості їхньої появи. Швидкість плину селевого потоку зазвичай становить 2,5-4 м/с, але при прориві затору може бути більше 10 м/с.

Методів прогнозу селів на сьогодні не існує. З деякою ймовірністю сель можна передбачити за критичною сумою опадів за 1-3 доби.

Способи боротьби із селевими потоками: зведення плота або каскаду загат для затримки твердих фракцій та інших (стокоперехват).

Урагани - це вітри, силою 12 балів за шкалою Бофорта, тобто вітри, швидкість яких перевищує 32,6 м/с (117,3 км/ч). Ураганами називають також тропічні циклони, що виникають у Тихому океані поблизу берегів Центральної Америки. На Далекому Сході й у районах Індійського океану урагани (циклони) звуться тайфунів. Під час тропічних циклонів швидкість вітру часто перевищує 50 м/с. Циклони й тайфуни зазвичай супроводжуються інтенсивними зливовими дощами, а взимку - сніжними заметами.

Ураган на суші руйнує будови, транспорт, мости, лінії зв'язку й електромережи, ламає й вириває з коренем дерева висотою 10-12 м і більше, ушкоджує або навіть приводить до загибелі суднів.

Спостереження із супутників дозволяють за кілька годин і навіть доби попередити про ураган, що насувається. Найбільш надійним захистом населення від ураганів є використання захисних споруджень (метро, сховищ, підземних переходів, підвалів будинків). При цьому в прибережних районах необхідно враховувати можливе затоплення низинних ділянок і вибирати захисні укриття на піднесених ділянках місцевості.

Пожежі - це неконтрольований процес горіння, що тягне за собою загибель людей і знищення матеріальних цінностей.

Причинами виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, блискавка, самозаймання сухої рослинності й торфу. Відомо, що 90% пожеж виникають із вини людини й тільки 7-8% від блискавок.

Основними видами пожеж як стихійних лих, що охоплюють території від сотень до млн. гектарів, є ландшафтні пожежі: лісові й степові (польові). Лісові пожежі, у свою чергу, підрозділяються на низові, верхівкові й підземні.

Основними способами боротьби з ландшафтними пожежами є: забивання окрайку вогню, засипання його землею, заливання водою, створення загороджувальних і мінералізованих смуг, зустрічний віджиг. Торф гасять не водою, а розчинами хімікатів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31299. Синтез схем асинхронних автоматів з пам’яттю за словесним описом 880 KB
  Для КС його задають у вигляді логічних виразів а для ЦА абстрактного автомата. Щоб краще зрозуміти їх суть уточнимо поняття структурного автомата який є кінцевою метою синтезу рис.2 Функціональна схема структурного автомата На відміну від абстрактного автомата що має один вхідний і один вихідний канал на які надходять сигнали у вхідному та вихідному алфавітах структурний автомат має вхідних каналів і вихідних на яких зявляються сигнали в структурному алфавіті автомата. Кожен вхідний сигнал абстрактного автомата можна закодувати...
31300. Системи числення, кодування інформації 287.5 KB
  Можна вигадати незлічену кількість способів запису числа цифровими знаками але практично застосована система числення повинна давати змогу: зображувати будьяке число в розглядуваному діапазоні величин; одержувати єдине зображення кожної величини; просто виконувати операції з числами. Розрізняють позиційні і непозиційні системи числення. Непозиційною системою числення називають спосіб зображення чисел коли значення цифри не залежить від її позиції в числі наприклад римський запис числа.
31301. Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт з дисципліни “Теорія автоматичного керування” 4.7 MB
  Диференціальні рівняння і передавальні функції елементів САК 5 Задача 2. Часові та частотні характеристики динамічних ланок САК 6 Задача 3 Дослідження стійкості лінійних САК 10 Задача 4 Синтез коректувальних пристроїв за логарифмічними частотними характеристиками 14 Додаток. Метою її вивчення є освоєння принципів побудови різних типів систем автоматичного керування САК; вивчення властивостей і особливостей лінійних нелінійних і дискретних САК; вивчення методів аналізу стійкості та якості...
31302. Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Теорія автоматичного управління” 2.74 MB
  Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Теорія автоматичного управління” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальностей: 7.092203 - "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод”, 7.092204 - “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв”
31303. ТЕОРІЯ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ 1.61 MB
  Лабораторні роботи проводяться на ПЕОМ у компютерному класі кафедри. Знаходячись у класі, кожен студент зобовязаний дотримувати правил техніки безпеки, які викладені в спеціальній Інструкції з техніки безпеки в компютерному класі, і правил пожежної безпеки, що також викладені в спеціальній інструкції.
31304. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з курсу Теорія автоматичного керування 1.49 MB
  Лінійні системи автоматичного керування (САК) описують лінійними диференціальними рівняннями. У цих рівняннях змінні та їх похідні зустрічаються лише у першому ступені й відсутні взаємні добутки змінних та їх добутки з похідними.
31305. Методичні вказівки до виконання контольних і розрахункових завданнь з курсу “Теорія електропривода” 725.5 KB
  Сумісна робота двигуна і робочої машини. Вираз характеристик двигуна у відносних одиницях. Гальмівні режими роботи двигуна: а з віддачею енергії в мережу рекуперативне гальмування; б режим противмикання; в режим електродинамічного гальмування. Механічні характеристики і регулювання швидкості двигуна при шунтуванні якоря.
31306. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДА 397.5 KB
  Незважаючи на різноманітність систем електропривода в завданні на проект а також у методичних вказівках здійснюється загальний підхід до розвязання задач вибору потужності двигуна дослідження статичних і неусталених режимів. Розрахувати відсутні параметри тахограми орієнтовно визначити потужність двигуна вибрати за каталогом двигун і редуктор. Виконати уточнений розрахунок потужності електродвигуна використовуючи формули приведення моментів і мас що обертаються. Розрахувати й побудувати статичні характеристики двигуна в розімкненій і...
31307. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни «Теорiя електропривода» (частина I) 2.27 MB
  Гальмівний режим Залежно від того як використовується перетворена електрична енергія існує декілька гальмівних режимів: режим рекуперативного гальмування або генераторний режим із віддачею енергії у мережу; при цьому активна механічна потужність із вала двигуна перетворюється в електричну і за відрахуванням втрат віддається в мережу тобто. Перехід із рушійного режиму в режим рекуперативного гальмування здійснюється при кутовій швидкості двигуна вище кутової швидкості ідеального холостого ходу; режим противмикання; при цьому двигун...