87985

Территориальное устройство России

Реферат

География, геология и геодезия

Элементы территориального устройства общества - те или иные территориальные социальные общности, рассматриваемые как сложные системы, включающие в себя экономическую, политическую и культурную подсистемы

Русский

2015-04-25

44.42 KB

12 чел.

Территориальное устройство России

  1.  Понятие территориального устройства.
  2.  Элементы территориального устройства общества и государства.
  3.  Понятие административно-территориального деления.
  4.  Основные принципы административно-территориального деления.
  5.  История политико-территориального строя России.
  6.  Преобразование политико-территориального строя современной России.

  1.  Понятие территориального устройства:

Территориальное устройство- это способ, которым отдельные территориальные единицы интегрируются в общую структуру организации государства.

Территориальное устройство общества- это совокупность поселений и регионов, объединенных административно-территориальной структурой страны, государства.

Территориальная организация государства (выражающаяся в административно-территориальном и государственном устройстве) - политико-юридическая форма территориального устройства общества.

Территориальное устройство государства отражает политическую жизнь в региональном разрезе, субъектами которой выступают органы государственной власти. Территориальное устройство общества отражает региональную общественную жизнь, субъектами отношений которой являются социальные, в том числе этнические общности.

  1.  Элементы территориального устройства общества и государства.

Элементы территориального устройства общества - те или иные территориальные социальные общности, рассматриваемые как сложные системы, включающие в себя экономическую, политическую и культурную подсистемы. К ним относятся:

  1.  поселение (система расселения)
  2.  город
  3.  деревня
  4.  регион (региональная организация)

Элементы территориального устройства государства - территориальные политические институты, рассматриваемые, прежде всего как субъекты политической системы общества. Здесь субъектами отношений выступают не столько сами территориальные общности, сколько территориальные органы власти и управления.

Политико-территориальную организацию общества следует рассматривать как единство территориальной организации политической власти и территориальных общностей людей.

  1.  Понятие административно-территориального деления.

Административно-территориальное деление- система территориальной организации государства, на основе которой образуются и функционируют органы государственной власти и управления. 

Принципы административно-территориального деления:

  1.  Основные принципы административно-территориального деления.

территориальный принцип (города федерального значения, края, области);

национальный принцип (республики, автономная область, автономные округа).

  1.  Административно-территориальное устройство современной России.

Процесс укрупнения регионов России, стартовавший в 2000 г. с образованием семи федеральных округов, в декабре 2003 г. получил продолжение в виде объединения или поглощения крупными субъектами мелких автономий. Спустя два года, 1 декабря 2005 года, на карте России появился новый субъект — Пермский край (Пермская область и Коми — Пермяцкий автономный округ).

1 января 2007 г. завершено формирование Красноярского края (объединение Красноярского края, Эвенкийского и Таймырского автономных округов).

1 июля 2007 г. образован Камчатский край (Камчатская область+ Корякский автономный округ).

1 января 2008 г. образована Иркутская область (Иркутской области +Усть-Ордынского Бурятского автономного округа).1 марта 2008 г. Забайкальский край (Читинской области +Агинского Бурятского АО). Таким образом, на сегодняшний день в РФ насчитывается 83 субьекта РФ: 21 республика,46 областей,9 краёв,1 автономная область,4 автономных округа,2 города федерального значения

В соответствии с Указом Президента РФ в январе 2010 г. –Сееверо-Кавказский ФО. на территории Российской Федерации 8 федеральных округов:

1. Центральный федеральный округ.2. Северо-Западный федеральный округ.3. Южный федеральный округ.4. Приволжский федеральный округ.5. Уральский федеральный округ.6. Сибирский федеральный округ.7. Дальневосточный федеральный округ.8.Северо-Кавказский федеральный округ.

  1.  Современные тенденции территориальной организации России и особенности ЮР. Концепция поляризованного развития (выделение т.н. «регионов – локомотивов»),

Перспективы дальнейшего - Укрупнение регионов. Само по себе укрупнение регионов (например, в федеральные земли), является наименее безболезненным вариантом выравнивания прав и полномочий национальных республик и округов с правами краев и областей. НО при укрупнении субъектов неизбежно возникает проблема межнацональных противоречий. Например, на Северном Кавказе любая попытка создать укрупненные субъекты будет неизбежно осложнена влиянием национального и исторического самосознания проживающих народностей. Народов, негативно воспринимающих любые притязания «чужаков — соседей на их территорию». Это связано, в первую очередь, с тем, что главным консолидирующим фактором на Северном Кавказе является не экономика и даже не религия, а национальное самосознание. Перспективы дальнейшего укрупнения регионов: Начата предварительная работа по объединению Архангельской области и Ненецкого АО. Процедура по объединению заморожена. Возможные названия — Поморский край, Архангельский край, Северный край. Велось обсуждение возможности объединения Санкт-Петербурга и Ленинградской области. Среди предлагаемых названий — Петербургская губерния, Невский край, Санкт-Петербургский край. Проект губернизации России (28 губерний), Это самая известная концепция, она разработана Советом по изучению производительных сил (СОПС). Главная цель концепции - поделить Россию на 28 губерний. Основная идея – нарезка губерний исходя из экономической целесообразности, а уже затем из территориальной и социальной (а не из национально – культурных особенностей регионов). Недостатки Концепции: В результате такой реформы разрыв в уровне социально- экономического развития регионов ещё более увеличится. Концепция поляризованного развития (выделение «регионов – локомотивов»)



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83454. Обмеження міжнародної правосубєктності 37.78 KB
  Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...
83455. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав 37.61 KB
  Слід підкреслити що всі держави мають статус суб\'єкта міжнародного права. Саме держави можуть створювати інші суб\'єкти міжнародного права. Єдиним міжнародним договором в якому надано дефініцію держави є Конвенція про права та обов\'язки держав 1933 р. Не дивлячись на регіональний характер цієї Конвенції в доктрині міжнародного права стаття 1 Конвенції використовується для визначення держави як суб\'єкта міжнародного права.
83456. Унітарні та складні держави 37.87 KB
  Федерація це союзна держава субєкти якої володіють значною самостійністю у внутріїпніх справах а зовнішні зносини віднесені до компетенції центральної влади. Субєкти федерації не мають права на зовнішньополітичні зносини але можуть підтримувати економічні культурні наукові стосунки з іншими державами. Субєктом міжнародного права виступає федерація в цілому. За принципом виділення субєктів федерації поділяються на: національні побудовані за національним принципом виділення субєктів федерації наприклад Індія; територіальні ...
83457. Правосубєктність націй і народів, що борються за національне визволення 33.91 KB
  Нації і народи, що борються за національне визволення, як субєкт міжнародного права набули актуальності в 60-ті роках XX століття в період розпаду колоніальної системи. Народ, який в процесі визвольної боротьби набуває елементи державності, створює органи.
83458. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій 37.25 KB
  Міжнародна міжурядова організація може бути визначена як формальна структура створена в рамках міжнародного договору укладеного між державамичленами організації яка має конкретну ціль що проявляється у спільному інтересі державчленів. В деяких випадках членами міжнародних організацій крім держав можуть бути також інші міжнародні організації та певні автономні утворення. На відміну від міжнародних організацій членами яких виключно або головним чином є держави і які зазвичай іменуються міжнародними міжурядовими організаціями...
83459. Міжнародна правосуб’єкгність Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Червоного Півмісяця 32.68 KB
  Наприклад Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця є організацією яку важко однозначно віднести як до одної так і до іншої групи. Складається вона з трьох складових: Міжнародного Комітету Червоного Хреста членами якого є фізичні особи громадяни Швейцарії; Ліги Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця членами яких є національні товариства Червоного Хреста та Червоного Півмісяця; Національні товариства в кількості понад 120ти. Незважаючи на це держави співпрацюють з Міжнародним Рухом Червоного Хреста та...
83460. Міжнародна правосубєктність Євросоюзу 38.14 KB
  До підписання Лісабонських договорів про Євросоюз і функціонування Євросоюзу питання міжнародної правосубєктності ЄС не були врегульовані. Міжнародну правосубєктність мали тільки європейські співтовариства. Відповідні повноваження Європейського співтовариства були визначені в установчих документах та розвинуті практикою Суду
83461. Міжнародна правосубєктність державоподібних утворень 37.76 KB
  Ватикан це містодержава яка є резиденцією центра католицької церкви Святого Престолу. Святий Престол слід розуміти як сукупність центральних органів з Папою Римським на чолі в свою чергу містодержава Ватикан є геополітичним формуванням створеним на підставі договору між Святим Престолом та Італією від 11 лютого 1929 р. Згідно з цим договором Ватиканська держава є власністю Святого Престолу який здійснює над нею виключну та необмеженою владу та суверенну юрисдикцію. Показово що як член Міжнародної агенції з атомної енергії Ватикан...
83462. Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичної особи 37.01 KB
  В міжнародному праві почали формуватися норми з яких витікають права та обовязки адресовані безпосередньо фізичним особам. Крім того прибічники визнання міжнародної правосубєктності фізичної особи підкреслюють що проявом міжнародної субєктності останньої є не тільки володіння правами та обовязками що витікають безпосередньо з міжнародного права але також судовий захист цих правяк і можливість виконання зобовязань причому через міжнародні органи. Проте у вітчизняній доктрині міжнародного права заперечується визнання статусу...