88023

Просвещенный абсолютизм Екатерины 2

Доклад

История и СИД

Екатерина стремилась всемерно упрочить свою власть устранив при этом влияние высшей чиновной аристократии и её орудия гвардии. Хорошо образованная знакомая с сочинениями Плутарха Цицерона Корнеля Расина Вольтера Монтескье Екатерина II не только читала работы французских просветителей но и состояла с ними в переписке особенно с Вольтером и Дидро. Это неудивительно так как Екатерина II не имея формальных прав на престол всецело опиралась на поддержку дворянства.

Русский

2015-04-25

29.12 KB

4 чел.

Просвещенный абсолютизм Екатерины 2

В отличие от своих предшественников, Екатерина II (1762-1796 годы) была талантливым государственным деятелем, тонким политиком и дипломатом. Она умела подбирать людей, необходимых для решения конкретных политических задач, которые часто становились её фаворитами (например, Г.Г.Орлов, Г.А.Потёмкин).

Екатерина стремилась всемерно упрочить свою власть, устранив при этом влияние высшей чиновной аристократии и её орудия - гвардии.

Одной из первых её реформ стала реформа Сената, целью которой было ограничение его функций в управлении государством. В декабре 1763 года был издан указ, разделивший Сенат на 6 департаментов, два из которых были переведены в Москву. Дробление функций Сената привело к усилению самодержавного правления Екатерины II.

Правление Екатерины II оставило заметный след в истории России. Её политика "просвещённого абсолютизма" была характерна для многих европейских государств той эпохи и предполагала правление "мудреца на троне", покровителя искусств, благодетеля всей нации. Стремление соответствовать этому образу не помешало Екатерине усилить крепостной гнёт и распространить его на новые земли. Хорошо образованная, знакомая с сочинениями Плутарха, Цицерона, Корнеля, Расина, Вольтера, Монтескье, Екатерина II не только читала работы французских просветителей, но и состояла с ними в переписке, особенно с Вольтером и Дидро.

Императрица уверяла, что одна из главных целей самодержавия - внедрение в подданных "разума вольности", достижение всеобщего блага и благосостояния всех сословий. Все пороки современного общества она связывала отнюдь не с крепостничеством и сословными привилегиями дворянства, произволом властей, а с недостаточной "просвещённостью" населения.

Политика "просвещённого абсолютизма", содействуя развитию торговли и промышленности, не только не ущемляла интересов дворянства, но, напротив, предоставляла им привилегии и расширяла их полномочия. Это неудивительно, так как Екатерина II, не имея формальных прав на престол, всецело опиралась на поддержку дворянства.

Период "просвещённого абсолютизма" был временем заигрывания монархов с просветителями, временем очень робких реформ, не затрагивающих основы феодально-абсолютистского строя. Типичным манёвром в этом духе стал созыв Екатериной в 1767 году Комиссии по составлению нового Уложения. К выборам Уложенной комиссии были привлечены дворяне, купцы и государственные крестьяне. Никакого расширения политических прав свободных слоёв населения, не говоря уже о крепостных, Екатерина не предусматривала. В конце 1768 года, воспользовавшись начавшейся войной с Турцией, Екатерина прервала работу комиссии и больше её не возобновляла.

Для европейских монархов был характерен резкий отход от идей "просвещённого абсолютизма" и переход к реакции после французской революции. Реакция Екатерины II началась раньше и была ответом на крестьянскую войну Пугачёва в 1773-1775 годах. В 1775 году Екатерина проводит губернскую реформу. Империя была разделена на 50 губерний, во главе которых поставлены генерал-губернаторы. В их руках сосредоточивалась вся полнота власти - государственная, административная и так далее. Даже выборные должности находились под контролем местной администрации. Под началом губернатора действовал впервые создаваемый Приказ общественного призрения, ведавший школами, медицинскими, благотворительными и некоторыми другими учреждениями. Полицейские функции в уезде осуществлял избираемый дворянами нижний земский суд во главе с земским исправником, а в уездном городе - городничий. В губернии и уезде появилась целая система судов, формально отделённых от администрации, но на деле зависимых от неё. Реформа создала более совершенную систему местного управления, укрепила союз самодержавия и дворянства.

Губернская реформа, носившая полицейско-бюрократический характер, была распространена и на окраины. В эти же годы ликвидирована Запорожская Сечь и остатки автономии в Левобережной Украине.

Укреплению абсолютизма послужили и обнародованные в 1785 году жалованные грамоты дворянству и городам. Жалованная грамота дворянству закрепила за ним все права и привилегии, сложившиеся к концу XVIII века. Дворяне получили право организации уездных и губернских дворянских обществ (под контролем губернской администрации). Дворяне могли лишаться прав и имущества только по приговору дворянского суда, утверждённому императрицей, освобождались от телесных наказаний, от обязательной службы.

Жалованная грамота городам предоставляла городскому собранию, в состав которого могли входить те, кто обладал высоким имущественным цензом, право избирать органы городского самоуправления. Но и эти органы находились под контролем местной администрации.

Екатерина II щедро награждала своих приближённых, фаворитов, полководцев и других деятелей послуживших ей. Широкой рекой лились из казны деньги, драгоценности, давались высокие титулы, почётные звания, большие пенсии. Но особенно характерной была неслыханная по размаху раздача государственных земель с крестьянами, прежде всего, во вновь приобретённых землях.

К концу XVIII благодаря жёсткой и последовательной политике Екатерины II абсолютная монархия в России заметно укрепилась.

Преобразования Екатерины II по-разному оцениваются историками. По мнению одних, они имели принципиальное значение, поскольку впервые в российском законодательстве понятие права было поставлено выше понятия обязанности. Другие видят в них обычную социальную демагогию, стремление создать привлекательный образ России за рубежом. Следует признать, что императрице не удалось создать упорядоченной социальной системы, из которой могло бы развиться гражданское общество. Ведь дворянство фактически стало единственным полноправным сословием. Вместе с этим неравенство пробуждало оппозиционные настроения у передовых представителей высшего сословия, закладывая предпосылки развития либерального и революционного движения следующего столетия.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22641. Р-ня стану реальних газів 97 KB
  Рня ВандерВаальса де а константа взаємодії b поправка на обєм. Для реальних газів застосовується наближення : Газ досить розріджений використовуємо тільки парну взаємодію; Молекули рухаються згідно з законом класичної механіки; Зіткнення між молекулами пружне; Сили взаємодії центральні діють між центрами молекул тому використовуємо сферично симетричний потенціал. радіуса взаємодії де одна молекула відчуває іншу. область взаємодії.
22642. Явища переносу в газах, рідинах і твердих тілах 44.5 KB
  Явища переносу в газах рідинах і твердих тілах Якщо виникає grad якоїсь величини G енергія імпульс конц. заряд то виникає потік JG направлений на зменшення цього grad. Оскільки температура газу вирівнюється повільно теплопровідність газу мала gradT  0. Дифузія вирівнювання концентрації домішки переміщення молекул домішки в напрямку меншої концентрації відбувається перенесенням маси домішаного газу  = const gradn = const.
22643. Фазові переходи першого і другого роду 51.5 KB
  Фазові переходи першого і другого роду. Фазовий перехід першого роду фазовий перехід при якому питомий обєм та питома ентропія змінюється стрибкоподібно. Отже коли стрибком змінюється перші похідні функцій фазові переходи першого роду а якщо залишаються неперервними а другі похідні змінюються стрибком то такі фазові переходи називаються переходами другого роду. Звідси випливає що фазовий перехід другого роду супроводжується стрибком наступних величин : питомої теплоємності ; ізобаричного коефіцієнту теплового розширення ;...
22644. Рівняння Максвелла як узагальнення експериментальних фактів 77 KB
  при наявності і руху зарядів і змінного електричного поля. Струм провідності 0 повязаний з рухом зарядів а струм зміщення із зміною напруженості електричного поля. Вивчення магнітного поля магнітів та струмів показало що силові лінії магн. поля: ; потік вектора напруженості ел.
22645. Магнітні властивості речовини. Пара-, діа- , феромагнетики 304 KB
  Якщо намагнічування припиняється і при забиранні заліза від магніту то воно називається тимчасовим намагніченням. Ця величина називається вектором намагнічення . Якщо довести намагнічення до насичення точка 1 на мал. 2 і потім зменшувати напруженість магнітного поля то намагнічення випливає не первісної кривої 01 а змінюється відповідно до кривої 1 2.
22646. Поширення електромагнітної хвиль в металевих середовищах. Скін ефект 94.5 KB
  Тоді в 1 покладемо : розвязок 5 шукаємо у вигляді: 6 звідки підставивши 6 в 5 отримаємо: звідси дисперсійне рня: 8 де n показаник заломлення показник затухання. Розглянемо квазістаціонарний випадок тобто коли і тоді для провідника маємо наступні рівняння Максвела: звідси: 12 Застосувавши до 2го з системи рівнянь 12 оператор rot маємо : де оператор Лапласа. для монохроматичних коливань тоді 13 . Шукаємо розвязок у вигляді: тоді отримаємо: 14 тобто комплексне тоді з 14 ...
22647. Електропровідність газів, рідин і твердих тіл 51 KB
  Електропровідність газів рідин і твердих тіл. Провідність визначається наявністю рухомих зарядів. Відрізняють електронну провідність в тв. тілі вакуумі і йонну провідність рідини гази.
22648. Предмет, структура і функції етики як науки 90 KB
  Поняття «етика» походить з давньогрецького «ethos», що спочатку позначало спільне місце мешкання. У епоху давньогрецької архаїки це слово набуло значення звичаю, характеру, темпераменту, образу думок. Рання грецька філософія надала поняттю «етика» термінологічний сенс, позначивши ним «природу», «натуру», «сталий характер»
22649. Електромагнітні потенціали. Рівняння для електромагнітних потенціалів, їх розв’язок у вигляді запізнювального потенціалу. Запізнювальні та випереджуючі потенціали 82.5 KB
  Рівняння для електромагнітних потенціалів їх розвязок у вигляді запізнювального потенціалу. Розвяжемо хвильові рівняння ; для потенціалів за допомогою функції Гріна. Шукаємо розв`язки у вигляді ; Рівняння для G: ; тоді ; . Домножимо рівняння на та .