8810

Міжнародні розрахунки за допомогою інкасо

Реферат

Мировая экономика и международное право

Міжнародні розрахунки за допомогою інкасо План Сутність та особливості міжнародного інкасо Типи інкасо Сторони-учасники, фази документарного інкасо Витрати за інкасовими операціями Проблеми, переваги та недоліки інкасов...

Украинкский

2013-02-17

391 KB

64 чел.

Міжнародні розрахунки за допомогою інкасо

План

  1.  Сутність та особливості міжнародного інкасо
  2.  Типи інкасо
  3.  Сторони-учасники, фази документарного інкасо
  4.  Витрати за інкасовими операціями
  5.  Проблеми, переваги та недоліки інкасової форми розрахунків


1. Сутність та особливості міжнародного інкасо

Найважливіша мета експортера — зберегти товаророзпорядчі документи до того часу, доки імпортер не заплатить за товар або не надасть певні гарантії оплати в майбутньому. Її задовольняють за допомогою операції інкасо за ініціативою банку (пряме іноземне інкасо).

Інкасо міжнародне (італ. incasso — виручка, виторг) — форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі документів (фінансових, комерційних) і перерахувати їх експортеру.

Ступінь захищеності, який допускається експортером, залежить від умов інкасо. Інкасові операції здійснюються банками на основі одержаних інструкцій з метою: 1) отримання акцепту (або платежу); 2) надання комерційних документів проти акцепту (або проти платежу).

Послідовність дій при здійсненні операцій з інкасо проти документів у вигляді спрощеної конструкції наведено на схемі 1:

Схема 1. Здійснення платежів за допомогою інкасо проти документів

1) укладання угоди між покупцем і продавцем;

2) відправка товару;

3) відправка документів (інкасового доручення);

4) передання документів вітчизняним банком в іноземний банк;

5) вручення документів покупцеві проти платежу тощо;

6) платіж вітчизняному банку іноземним банком;

7) виплата продавцю (експортеру) вітчизняним банком.

Згідно з інкасо експортер дає доручення банку в своїй країні (банку-ремітенту) відправити документи банку в країні імпортера (інкасуючому банку). Інкасуючий банк, у свою чергу, подає свої документи імпортеру і згідно з відповідними інструкціями отримує від імпортера або оплату за пред'явленням, або акцепт термінової тратти (торговельний акцепт), яку виписав експортер на ім'я імпортера. Акцепт припускає, що імпортер бере на себе зобов'язання здійснити платіж після завершення строку термінової тратти, яку виписано на його ім'я та ним акцептованої.

Відповідальність банків при здійсненні інкасових операцій обмежується переважно пересиланням і наданням документів проти оплати чи акцепту, але без власного зобов'язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає своїх обов'язків з інкасо.

Правові основи здійснення інкасових розрахунків. Стандартні міжнародні правила, що визначають роль і відповідальність банків у процесах інкасування та регулюють правила здійснення інкасових операцій, сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) та надруковані в Уніфікованих правилах з інкасо (УПІ) (публікація № 522 редакція 1995 p.). Практично всі банки світу дотримуються УПІ, зручних тим, що дають однакове тлумачення терміни і питань, які виникають у практиці розрахунків з інкасо.

УПІ регулюють основні правила та обов'язки банків, а також їх відповідальність з прийняттям інкасового доручення. Банк-ремітент відповідає за те, щоб вказівки його довірителя були передані інкасуючому банку, а також за можливі помилки. Банки не беруть на себе платіжних зобов'язань і не можуть відповідати за наслідки форс-мажорних обставин, затримки або втрати під час передання інформації чи документів, якщо вони не винні у цьому самі.


2. Типи інкасо

Існують такі типи інкасо: чисте і документарне.

Чисте інкасоінкасо, в якому задіяні лише фінансові документи (переказні та прості векселі, чеки та інші подібні документи, що використовуються для отримання платежів).

Найпоширенішим документом є тратта (переказний вексель). Згідно з чистим інкасо, комерційні (транспортні) документи, які належать до тратти, можуть бути передані, та надіслані безпосередньо імпортеру, минаючи банк. Коли транспортний документ (коносамент) передається безпосередньо імпортеру, він стає власником товаророзпорядчих документів. Ці транспортні документи називають такими, що «безпосередньо передаються».

Коносамент (франц. connaissement, від connaitre — знати, розуміти) — документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, посвідчує прийняття вантажу до перевезення та містить зобов'язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його одержувачу.

Передатний напис (індосамент) перевізника або банку-ремітента (інкасуючого банку) в таких випадках не обов'язковий.

Індосамент (нім. Indossament, від лат. in — на і dorsum — спина) — передатний напис на зворотному боці векселя, чека, коносамента та деяких інших цінних паперів, який засвідчує передання прав за цим документом від однієї особи до іншої.

В цьому разі імпортер стає власником товарів до оплати або акцепту тратти шляхом оплати транспортній компанії фрахту (якщо фрахт сплачує покупець) і відповідних витрат. Отже, роль банку експортера (банку-ремітента) полягає лише в пересиланні тратти інкасуючому банку для оплати або акцепту.

Документарне інкасо — інкасо, яке передбачає надсилання разом із фінансовими комерційних (транспортних) документів.

Види і кількість примірників документів мають визнаватися вимогами країни-імпортера. Якщо такі дані відсутні у зовнішньоторговельному контракті, то експортер повинен завчасно з'ясувати ці питання у консульському представництві країни-імпортера.

До таких документів належать:

  •  термінова тратта або тратта на пред'явника;
  •  коносамент або інший транспортний документ;
  •  комерційні рахунки-фактури або інвойс;
  •  свідоцтво про походження;
  •  страхові поліси або сертифікати тощо.

За наявності в українського банку відповідної валютної (генеральної) ліцензії та здійсненні ним самостійної роботи з інкасо перевірений комплект наданих документів надсилають інкасуючому банку разом з першим примірником інкасового доручення.

Згідно з документарним інкасо банк експортера (банк-ремітент) надсилає документи та свої інструкції із вказівками щодо стягнення інкасо, на які є запит експортера, до банку в країні імпортера (інкасуючого банку). Ці інструкції визначають терміни та умови видачі документів імпортерові. Імпортер отримує документи тільки після виконання певних умов. Порівняно з чистим інкасо при використанні документарного експортер менше ризикує, тому що пересилання товаророзпорядчих документів захищене, якщо оригінальні копії коносамента чи транспортного документа відправляють інкасуючому банку або передають за його вимогою. Після виконання імпортером усіх умов інкасуючий банк передає коносамент імпортеру.

3. Сторони-учасники, фази документарного інкасо

Загальні відомості

Учасники інкасо. За документарного інкасо банк бере на себе зобов'язання щодо отримання суми для продавця (довірителя) проти передачі документів.

Документарне інкасо призначене для здійснення платежів насамперед тоді, коли експортер не хоче відвантажувати товар за відкритим рахунком, не страхувавши ризик акредитивом. Порівняно з поставкою за відкритим рахунком документарне інкасо надійніше, оскільки за ним покупець не може отримати у власність товари, не оплативши їх чи не акцептувавши вексель. У такому випадку банки не беруть на себе зобов'язань щодо здійснення платежу. Але документарне інкасо звільняє продавця від адміністративних заходів та зумовлює вигоду, пов'язану з використанням міжбанківської мережі. Завдяки меншій формальності ця послуга пов'язана з нижчими витратами і гнучкіша порівняно з акредитивом. Враховуючи, що продавець за документарного інкасо на момент відвантаження товару ще не може бути впевненим, що покупець здійснить платіж, цей вид інкасо вигідний, якщо:

  •  продавець на підставі добрих ділових стосунків може розраховувати на платоспроможність покупця та готовність до платежу;
  •  політичні, економічні та правові умови країни-імпортера стабільні;
  •  країна-одержувач не має імпортних обмежень (наприклад, валютний контроль) або надала необхідний дозвіл.

Якщо оплата здійснюється у формі документарного інкасо, то, як правило, в цьому беруть участь чотири сторони: трасант, банк-ремітент, інкасуючий банк і трасат.

Трасант (експортер) (іітал. trassare — виписувати вексель) — клієнт, який доручає інкасо за своєю траттою та комерційними документами банку в своїй країні; векселедавець за переказним векселем.

Трасанта також називають принципалом, тобто одержувачем коштів.

Банк-ремітент (лат. remittens — який відсилає) — у міжнародних розрахунках банк, вибраний експортером для пересилання документів у країну імпортера з метою здійснення інкасо через інкасуючий банк.

Здебільшого інкасуючий банк призначається експортером на засадах угоди з імпортером і є банком імпортера.

Інкасуючий банк — будь-який банк, який займається обробкою інкасо, надає імпортерові тратту та комерційні документи проти отримання платежу чи акцепту.

Як альтернативу банк-ремітент обирає своє відділення, афілійовану компанію або кореспондента в місті (країні) імпортера.

Трасат (імпортер) (нім. Trassat) — сторона, якій надають документи відповідно до інструкції; платник за переказним векселем.

Банк-ремітент готує інструкції на підставі доручень, отриманих від експортера, що визначають терміни та умови, за яких інкасуючий банк повинен видати документи імпортерові на підставі попередньої домовленості між ним та експортером.

Фази інкасо. Від першого контакту між продавцем та покупцем до повної реалізації угоди доводиться здійснити чимало операцій, які узагальнено становлять три фази (схема 2):

Схема 2. Фази документарного інкасо

  1.  Узгодження умов інкасо. Експортер визначає у своїй пропозиції умови платежу або встановлює їх з покупцем в угоді про купівлю-продаж.
  2.  Видача інкасового доручення і надання документів. Після одержання замовлення або після укладання угоди про купівлю-продаж продавець відвантажує замовлений товар безпосередньо на адресу покупця або інкасуючого банку. Водночас він складає всі необхідні документи (рахунок-фактуру, коносамент, страховий сертифікат, свідоцтво про походження товару та ін.) і надсилає їх разом з інкасовим дорученням своєму банкові (банку-ремітенту). Банк-ремітент передає документи з необхідними інструкціями інкасуючому банку.
  3.  Подання документів платнику та платіж. Інкасуючий банк інформує покупця про надходження документів, умови їх отримання, приймає від покупця платіж або його акцепт та передає йому документи. Суму, сплачену за інкасо, інкасуючий банк переказує банку-ремітенту, який потім кредитує суму експортерові.

Для продавця після видачі товару забезпеченням може бути тільки акцепт трасата. Тому до настання терміну платежу за векселем він може вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого або іншого першокласного банку.

Аваль (франц. aval —схвалення) — вексельне поручительство, за яким аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя будь-якою зобов'язаною за векселем особою (акцептантом, векселедавцем, індосантом).

Авалем є гарантія за векселем, яка надається написом на лицьовому боці або чіткою позначкою про аваль на зворотному боці векселя чи на додатковому аркуші. Разом з підписом повинно бути зазначено, що поручительство надано за трасата. Поручитель (аваліст) за векселем несе солідарну відповідальність разом з трасатом, тобто він може відповідати за векселем, якщо трасат до настання терміну оплати векселя не виконає своїх платіжних зобов'язань.

Представляючий банк інформує платника про надходження до нього документів, застосовуючи для цього авізо.

Авізо (ігал. avviso — повідомлення) — офіційне поштове чи телеграфне повідомлення банку про здійснення платежів або зміну стану взаємних розрахунків.

У повідомленні представляючого банку (авізо) платник знаходить необхідні дані про відвантажений йому товар. Авізо свідчить про можливість на підставі документів, які має банк, отримати товар та сплатити мито. При бажанні платник може перевірити документи в представляючому банку. Але банк без спеціального розпорядження довірителя не може дозволити огляд товару, який прибув за місцем призначення.

Якщо платник оплатив документи, то представляючий банк негайно передає отриману виручку банку-ремітенту. Однак в країнах з обмеженою конвертованістю валюти це не так легко, якщо в розпорядженні імпортера немає потрібної за умовами інкасо валюти. Тому, для того щоб він міг негайно розпоряджатися товаром, можна документи вручити проти депонування суми у вітчизняній валюті, а також проти виставлення покупцям гарантії валютного ризику.

Представляючий банк переказує виручку банку-ремітенту як тільки в його розпорядження надходить необхідна сума валюти. Можливу курсову різницю повинен відшкодувати платник.

За інкасо «документи проти акцепту» акцептований вексель після отримання документів трасатом (залежно від інструкцій довірителя) залишається в інкасуючому банку або повертається банку-ремітенту. Останній передає вексель своєму довірителю, який дисконтує його або може отримати належну суму при настанні терміну платежу.

У такий спосіб документарне інкасо виконує своє завдання: покупець за допомогою документів отримав товар, а продавець, за дотримання інкасової форми розрахунків, отримав свої гроші.

4. Витрати за інкасовими операціями

Як компенсацію за послуги при здійсненні документарного інкасо представляючий та інкасуючий банки нараховують комісійні та накладні витрати. Здебільшого йдеться про комісійні за:

  •  вручення документів проти акцепту або платежу;
  •  оплату акцепту;
  •  звільнення відвантаженого товару, адресованого банку чи транспортному агенту, до розпорядження банку.

Залежно від способу здійснення інкасо можуть нараховуватись додаткові накладні витрати та комісії за пролонгацію векселів, за додаткові повідомлення про долю документів, за повернення документів, оголошення протесту тощо, а також поштові збори та інші фактичні витрати.

За незазначених витрат клієнт банку отримує високий еквівалент, оскільки банк надає йому не тільки послуги своїх досвідчених фахівців, а й широку кореспондентську мережу, яка забезпечує надійність платежів, передання документів та повідомлень.

5. Проблеми, переваги та недоліки інкасової форми розрахунків

Під час здійснення інкасо може загостритися фінансова ситуація, створивши додаткові проблеми для експортера. Ефективним за таких умов є запрошення банком-ремітентом консультанта для надання допомоги експортерам щодо уникнення можливих проблем.

Найпоширеніші проблеми:

  1.  Можливі затримання, зберігання на складі, потребування оплати за страховим полісом товарів у разі їх неоплати експортером. Існують інші обставини, які спричинять додаткові витрати для експортера до того моменту, коли імпортер вирішить оплатити інкасо або експортер укладе іншу угоду з продажу товарів. Товари можуть бути повернуті назад експортерові за його рахунок.
  2.  Різне страхове забезпечення продавця і покупця. Якщо товар зіпсований або його загублено, імпортер може відмовитись оплатити інкасо. Щоб уникнути цього, експортерам слід уважно вивчати страхові поліси на випадок непередбачених обставин або змін умов, захищати свої фінансові інтереси при відвантаженні в усіх іноземних портах.
  3.  Невизначеність терміну платежу. Експортеру іноді доводиться чекати на платіж (акцепт) протягом невизначеного терміну, що залежить від способу здійснення платежу (зв'язок на основі терміналу. Міжнародна міжбанківська електронна система платежів, телеграфний або поштовий зв'язок), наявної іноземної валюти в країні покупця.
  4.  Відсутність ліцензії на імпорт у імпортера. Це унеможливлює прийняття товару або спричиняє відтермінування оплати чи акцепту тратти. Експортеру завжди слід перевіряти наявність в імпортера ліцензії (якщо вона необхідна до відправки товару на основі інкасо).

Переваги для експортера:

  1.  Зменшення ризику дострокового передання товарів. За документарним інкасо експортер може запобігти переданню товарів до того, як імпортер здійснить платіж чи акцептує тратту. Інкасо передбачає менший ступінь безпеки для експортера, ніж передоплата готівкою чи акредитив. Але, якщо експортерові не потрібен надійний захист від політичного та комерційного ризику або негайна оплата товарів необов'язкова, інкасо може бути оптимальним методом розрахунку.
  2.  Збільшення конкурентоспроможності. Інкасо є менш тривалим та обтяжливим засобом досягнення домовленості, ніж акредитив. Отже, експортер може продати товар за нижчою ціною, збільшуючи свою конкурентоспроможність. Те саме стосується і згоди експортера на акцепт платежу на підставі термінової тратти. В основі цього — збільшення кредиту, що надається експортером імпортеру, який зі зростанням ризику експортера підвищує його конкурентоспроможність.
  3.  Зручність. Банк, який має відділення та мережу кореспондентів, уникає проблем, пов'язаних з міжнародними розрахунками (інкасо), застосовуючи ефективний спосіб обробки документів, розрахунків і зв'язку.
  4.  Можливість фінансування. Часто експортер має можливість отримати кошти від банку під акцепт або за урядовою програмою підтримки експортера.

Недоліки для експортера:

  1.  Затримка або повільне надходження платежу. Якщо, наприклад, імпортер повинен отримати ліцензію на імпорт, але ще цього не зробив, то експортер для отримання платежу, має чекати оформлення та отримання ліцензії. Крім того, внаслідок повільного здійснення інкасо в багатьох країнах можлива затримка платежу.
  2.  Додаткові витрати, спричинені неплатежем чи відмовою від акцепту імпортера. Якщо імпортер відмовиться від оплати чи акцепту тратти, банк не несе відповідальності, а законодавство не передбачає примусового стягнення інкасо. Тому в експортера можуть виникнути додаткові витрати — за простій, зберігання товару, його страхування тощо.

Переваги для імпортера:

  1.  Зручність. Купівля на основі інкасо дає змогу імпортеру уникнути ускладнень з відкриттям акредитива.
  2.  Зменшення витрат. Імпортер уникає витрат на імпортний акредитив і може отримати вигоду з низької ціни купівлі, оскільки виключено, що експортер може знехтувати деякими заощадженнями (див. переваги для експортера).
  3.  Відстрочка платежу. Метод інкасо прийнятний для імпортера щодо часу платежу. Зазвичай можлива затримка платежу до прибуття товарів.

Недоліки для імпортера.

Зашкодження репутації у разі неплатежу або відмови від акцепту. Якщо імпортер з будь-якої причини не може здійснити оплату чи акцептувати тратту або вирішує цього не робити, експортер може видати спеціальні інструкції щодо заяви «протесту» від його імені. В багатьох країнах цей протест — лише формальність, яка передбачає подання згодом офіційної скарги.

Задача. Після сплати рахунка-фактури бельгійського постачальника та одержання вантажу фірма «АстерЛТД» вирішила перепродати одержаний вантаж іншим компаніям. Вона звернулася до Вас із запитанням про доцільність застосування інкасової форми розрахунків з їх постійними контрагентами, з якими працює уже півроку, використовуючи акредитивну форму розрахунків. При цьому жодних затримок та скарг не було.

А. Поясніть клієнтові, чим відрізняється документарне інкасо від чистого інкасо.

Б. Яку саме форму Інкасо Ви запропонуєте своєму клієнтові?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70385. Совместимы ли русский национальный характер и модернизация? 1.54 MB
  Показано что детерминированные модели общественного развития базирующиеся на особенностях природной среды и историческом опыте народа имеют крайне ограниченное применение и объясняющую способность. Успенского до современных писателей подталкивают читателя к мысли что менталитет...
70388. Трудовой конфликт. Конгруэнтная эмпатия 118.31 KB
  Полностью согласен с экспертом в том что потенциальный трудовой конфликт начинается с момента подбора персонала. Как правило если нацеленного на конфликт проблемного сотрудника все же приняли руководствуясь тем что он очень понравился руководителю война начинается достаточно быстро.
70389. «Звезды» могут и гаснуть на время... 62 KB
  Личный опыт говорит о том что нельзя нанимать человека на работу руководствуясь симпатиями к нему со стороны руководителя. Любой руководитель который выбирает себе любимчиков рано или поздно понимает что такой подход неэффективен что он вредит бизнесу.
70390. А что вы будете делать, когда сотрудник перестанет вам нравиться? 76.76 KB
  А что вы будете делать когда сотрудник перестанет вам нравиться Начнем с фильтров которые ставит на момент собеседования специалист по персоналу. И наоборот: слишком строгий отсев может привести к тому что вы не увидите в массе песка золотую песчинку.
70392. Деловое общение 52 KB
  Дисциплина «Социально-психологические основы общения», развивающая искусство делового общения, основанного на знании психологических особенностей и применении психологических методов, необходима специалистам, работа которых предполагает постоянные контакты типа «человек— человек»...