88167

СПОСОБЫ И СРЕДСТВА ИТ-УПРАВЛЕНИЯ УЧЕБНЫМ ПРОЦЕССОМ

Научная статья

Информатика, кибернетика и программирование

Системы управления учебным заведением должны решать задачи учета планирования контроля обмена информацией документооборота. Применение автоматизированной информационной системы для образовательных учреждений должно насытить информационную среду учебного процесса следующими возможностями: автоматизация...

Русский

2015-04-26

41 KB

1 чел.

СПОСОБЫ И СРЕДСТВА

ИТ-УПРАВЛЕНИЯ УЧЕБНЫМ ПРОЦЕССОМ

Картузов А.В., Чебоксары

Для выбора способов и средств управления учебным процессом автором было проведено комплексное исследование на примере высшего учебного заведения [1].

Системы управления учебным заведением должны решать задачи учета, планирования, контроля, обмена информацией, документооборота. Ключевым фактором построения АИС является единая техническая политика, стандартизация, унификация и интеграция компонентов с обязательными исследованиями в области построения инфологических моделей системы образования. Кроме того, система должна быть адаптируемой к изменениям в Российском образовании и применению в различных учебных заведениях: средних общеобразовательных школах, средних специальных учебных заведениях и вузах.

Применение автоматизированной информационной системы для образовательных учреждений должно насытить информационную среду учебного процесса следующими возможностями:

  •  автоматизация процессов управления учебным процессом (формирование расписания, распределение нагрузки и занятости аудиторий, формирование учебных планов);
  •  поддержка электронной формы документооборота, доступность всех нормативных документов;
  •  доступность и открытость результатов учебного процесса (электронные журналы и рейтинги учащихся и учителей);
  •  мониторинг качества образования (анализ и формирование отчетов по результатам обучения);
  •  хранение личных дел учащихся и учителей в электронном виде;
  •  наличие достаточного объема цифровых образовательных ресурсов;
  •  обеспечение коммуникации всех участников образовательного процесса,  доступность всех информационных ресурсов внутри учебного заведений.

Создание информационной среды позволит учителю реализовать следующие возможности:

  •  доступность и большой объем информационных ресурсов как внутри школы, так и дома;
  •  наличие электронных инструментов подготовки и проведения уроков разного типа (демонстрация, тренинг, контроль);
  •  автоматизация в выведении четвертных и годовых оценок;
  •  активизация к использованию разных педагогических технологий (программное обучение, проектный метод, развивающее обучение и др.);
  •  более тесное сотрудничество с родителями;
  •  возможность обмена методическими разработками с педагогами своей школы и коллегами из других школ, выполненных в едином формате;
  •  привлечение к учебному процессу специалистов разного уровня;
  •  реализация дифференцированного обучения;
  •  построение индивидуальной траектории обучения для отдельных групп учащихся (одаренные дети, дети-инвалиды и др.).

В результате проведенных работ достигнута одна из главных целей информатизации сферы управления учебным заведением - эффективное обеспечение высшего руководства института и руководителей подразделений достоверной стратегической и оперативной информацией, поддержка принятия решений административно-управленческим персоналом.

Информатизация учебного заведения позволила осуществить решение целого ряда сложных научных, производственно-технических и социальных задач:

  1.  Информатизацию органов управления,  обеспечивающую реализацию новых функций и совершенствование качества и эффективности методов управления;
  2.  Информатизацию учебного процесса,  обеспечивающую  различные формы компьютерного образования и значительно расширяющую возможности и повышающую  качество  образовательного  процесса;
  3.  Информатизацию  научной  деятельности,  обеспечивающую доступ к  различным  банкам  научной информации и электронным библиотечным фондам и активное участие сотрудников и студентов  в  российских и международных научных программах.
  4.  Внедрение существующих, а также разработка, развитие и применение новых информационных технологий,  создание технологической базы информатизации;
  5.  Подготовка кадрового состава и повышение «информационной» культуры пользователей.

Разработка и внедрение АИС еще раз доказала, что задача повышения эффективности управления вузом может быть решена и даст необходимый социальный и экономический эффект только при переходе от локальных подсистем управления вузом к интегрированной информационно-аналитической системе. Наша информационная система позволила охватить различные стороны учебного процесса, автоматизировать административно-хозяйственную деятельность и управление финансами, позволила оперативно реагировать на быстро меняющуюся экономическую ситуацию, обеспечила информационную поддержку принятия решений по всем направлениям деятельности вуза.

На примере АИС готовится комплект программ повышения квалификации директоров средних общеобразовательных школ, руководителей отделов информатизации вузов и ссузов, методические рекомендации с перечнем практических и лабораторных работ по внедрению данных методов управления учебными заведениями. По итогам анкетирования участников будут подведены итоги педагогического эксперимента по реализации задачам профессиональной подготовки специалиста педагогического профиля для управления учебным заведением в области ИТ.

Литература:

  1.  Картузов А.В. Методика профессиональной подготовки специалиста в области применения информационных технологий для управления учебным процессом. Монография.- Чебоксары: ЧКИ РУК, 2007.– 292 с.
  2.  Картузов А.В. Информационные технологии в совершенствовании управления учреждением образования // Информатизация образования – 2007: Материалы Международной научно-практической конференции. Часть 1.- Калуга: Калужский государственный педагогический университет им. К.Э. Циолковского, 2007.- С. 215-220
  3.  Картузов А.В. Новые информационные технологии для автоматизации учебного и управленческого процессов / А.В. Картузов, С.О. Терентьев // Сборник научных статей докторантов, аспирантов и соискателей. Выпуск 4.- Чебоксары: Руссика, 2005.- С. 361-366
  4.  Картузов А.В. Роль информатизации в учебном процессе вуза / А.В. Картузов, Ю.П. Леванов // Материалы всероссийской научно-практической конференции «Проблемы информатизации образования: региональный аспект».- Чебоксары: Изд-во Л.А. Наумова, 2006.- С. 145–146


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R – універсальна газова стала T – абсолютна температура F – число Фарадея [K і] – концентрація іонів К в клітині [K е] – концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою – вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля – 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний – зовні всередині – 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня – 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні – надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...
84600. Спряження збудження та скорочення. Механізми м’язового скорочення 45.74 KB
  Механізми м’язового скорочення. Термін спряження збудження із скороченням означає взаєзв’язок збудження в скелетних м’язах виникнення та поширення ПД по мембрані волокна та його скорочення тобто актоміозинової взаємодії. При русі ПД по мембрані Ттрубочок в мембрані цистерн СПР відкриваються кальцієві канали іони Са2 по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму підвищення концентрації іонів Са2 в саркоплазмі міоцита з 10–8 до 10–5 ммоль л дифузія іонів Са2 до протофібрил взаємодія з регуляторним білком тропоніном...