88178

Рекреаційне природокористування н охорона природи у рекреаційних комплексах

Лекция

Туризм и рекреация

Специфічним негативним явищем надмірного рекреаційного навантаження є створення психологічного дискомфорту для рекреантів що приводить до зниження ефекту оздоровлення та відпочинку. Наступна стадія - стадія розвитку -– відзначається швидким ростом числа відвідувачів виникнення спеціальних організацій...

Украинкский

2015-04-26

82.5 KB

1 чел.

Тема 14. Рекреаційне природокористування н охорона природи у рекреаційних комплексах

  1.  Рекреаційний вплив на природне середовище. Його охорона та оптимальне використання у зв'язку з розвитком масового туризму та відпочинку.
  2.  Рекреаційне використання територій, що охороняються.
  3.  Проблеми мисливського туризму.
  4.  Зміни природного середовища рекреаційних територій внаслідок інтенсивного розвитку рекреаційної діяльності.
  5.  Екологічна ситуація і рекреаційне природокористування у великих рекреаційних регіонах України.
  6.  Рекреаційний вплив на природне середовище. Його охорона та оптимальне використання у зв'язку з розвитком масового туризму та відпочинку.

Людина впливає на якісний стан рекреаційних ресурсів, навколишнє середовище, психологічний комфорт рекреантів. При надмірному тривалому рекреаційному навантаженні природне середовище, незважаючи на те, що рекреаційна діяльність є одним з найбільш екологічно безпечних видів господарства, зазнає серйозних змін. Види негативного впливу досить різноманітні: витоптування надґрунтового покриву, підстилки і підросту; пошкодження дерев; деградація рослинного покриву внаслідок збору грибів, ягід, квітів; ущільнення грунту; відлякування тварин, виснаження рибних та мисливських угідь; антропогенна денудація (осипання схилів та ін.); виникнення лісових пожеж; забруднення повітря викидами автотранспорту; засмічування території; забруднення поверхневих водойм. Специфічним негативним явищем надмірного рекреаційного навантаження є створення психологічного дискомфорту для рекреантів, що приводить до зниження ефекту оздоровлення та відпочинку.

Р.Бутлер відзначає декілька стадій неконтрольованого розвитку туризму на певній території. Початкова стадія – відкриття та початкового освоєння – характеризується порівнянно повільним числом відвідувачів, слабкими контактами з місцевими жителями, відсутністю засобів обслуговування та дуже слабким навантаженням на природні комплекси і ресурси. Наступна стадія – стадія розвитку – відзначається швидким ростом числа відвідувачів, виникнення спеціальних організацій і засобів обслуговування туризму і відпочинку (готелі, бари, кемпінги і т. д.), збільшенням контактів з місцевим населенням, для якого обслуговування рекреантів робиться важливим джерелом прибутків. Вплив на довкілля різко зростає та може досягнути загрозливого характеру.

На наступних стадіях – зрілості і застою – досягається межа ємкості територій, стан довкілля робиться незадовільним, місцеве населення починає відноситися до туристів вороже, ріст числа туристів сповільнюється, а з часом припиняється. Останні стадії – занепад або обновлення – залежать чи будуть знайдені нові ресурси для туризму чи ні.

Очевидно, оптимальним виходом в такій ситуації є штучне (примусове) припинення розвитку на межі стадій розвитку і зрілості, де починають з`являтися прояви негативного впливу на довкілля нижче межі самовідновлення. Пріоритетними повинні бути "м`які" види рекреації – із мінімальним технічним втручанням у природні комплекси. Подібні висновки підтверджує соціологічне опитування в Австрії, де все більшого визнання завойовує точка зору, згідно до якої територія буде мати максимально можливе рекреаційне значення лише в тому випадку, якщо на ній будуть зосереджені тільки "тихі" форми рекреації. Основна форма рекреаційного обладнання лісу – пішохідні доріжки.

Основні екологічні цілі рекреаційного природокористування включають:

- попередження деградації природних рекреаційних комплексів та їх компонентів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної;

- збереження нормального функціонування екосистем рекреаційного комплексу. Підтримання нормального гідрологічного режиму, оптимальної лісистості, сприятливого існування курортних, заповідних територій із зонами господарського освоєння та регуляція антропогенних навантажень можуть гарантувати нормальне відновлення природних ресурсів рекреації;

- збереження максимальної різноманітності екосистем. Це одна з важливих умов стійкості біотопів в межах природних рекреаційних комплексів.

Вказані цілі носять яскраво виражений природоохоронний характер. Можна виділити чотири групи впливів на природні рекреаційні комплекси, кожна з яких має різне походження і вимагає різних заходів для нейтралізації їх негативних наслідків.

Найсуттєвіше впливають на оточуюче середовище виробничі системи, особливо гірськодобувні, пов'язані з вилученням з природного комплексу крупної маси речовини; освоєнням біологічних ресурсів, а також пов'язаних з виділенням значних мас речовин (енергетичні, переробні підприємства) - перша група впливу. Відкрита розробка корисних копалин у глибоких кар'єрах призводить до порушення рослинного покриву, ґрунтів, гідрологічного режиму підземних вод. Розробка родовищ корисних копалин в більшості випадків приводить до зниження рекреаційного потенціалу території, яка втрачає свою привабливість, не говорячи про якісний стан природних компонентів.

Щоб оптимізувати процес гірськопромислового рекреаційного використання таких територій, необхідно освоювати родовища корисних копалин, розробка яких завдає найменшої шкоди рекреаційному потенціалу; розробку родовищ вести із застосуванням найпрогресивнішої переробки сировини; втілювати повну комплексну переробку основної і супутньої сировини, використання порід покришки; проводити рекультивацію всіх вироблених площ з метою відновлення їх природного, в тому числі природно-рекреаційного потенціалу; виявляти і використовувати з господарською і рекреаційною метою деякі гірські виробки. Наприклад, в Карпатському регіоні (смт. Солотвино Закарпатської області) створений санаторій для хворих на астму у підземному просторі вироблених соляних шахт.

Дуже важлива охорона повітряного басейну. Основними забруднювачами повітря звичайно є ТЕС, підприємства хімічної промисловості, транспорт. Забруднене повітря не тільки негативно впливає на здоров'я людини, але і порушує функціональну діяльність рослин, погіршує санітарний стан води і ґрунту. Становище ускладнюється і тим, що повітря мобільне, в результаті чого шкідливі речовини можуть переноситись на значні відстані. Локальні забруднення переростають у регіональні. Тому необхідною умовою забезпечення чистоти повітря та цілісності рекреаційних ресурсів в цілому є передбачення та ліквідація шкідливих викидів не тільки в районі локалізації даних ресурсів, але і на сусідніх територіях.

Для запобігання забрудненню повітря шкідливими речовинами необхідно встановлювати новітні і ефективніші очисні споруди, впроваджувати безвідходні технології виробництва, озеленювати території, виносити забруднюючі виробництва за межі житлових зон. Цими заходами в першу чергу повинні бути охоплені підприємства, розміщені поблизу курортів, туристичних центрів.

Серйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забруднення вод, особливо рік і озер. Головними джерелами забруднення рік є промислові підприємства, комунальне господарство, тваринницькі ферми. Ця проблема повинна вирішуватись шляхом вдосконалення технологічних способів очистки води, впровадження *у виробництво маловодних і безводних технологій.

Поліфункціональне значення лісів обумовлює необхідність науково обґрунтованого, диференційованого підходу до лісокористування. Підсилення природоохоронних функцій лісів залежить від їх господарського використання. Розвиток ерозійних процесів, погіршення водного режиму рік, виникнення селевих процесів і вітровалів - результат антропогенної дії на ліси. Стихійні процеси і явища завдають великих збитків народному господарству, приводять до деградації особливо цінних природних ландшафтів, ускладнюючи їх використання для відпочинку і туризму.

Водоохоронну і водорегулювальну функції лісів неможливо відокремити від ґрунтозахисної. Водний режим і річковий стік в значній мірі залежать від лісистості території, особливо велике гідрологічне значення мають гірські ліси.

Велике значення в рекреації має виділення лісовими масивами в оточуюче середовище фітонцидів і кисню. Із загальної фітомаси рослинності, яка забезпечує нормальний баланс кисню на земній кулі, на ліси припадає більше 50%. Один гектар двадцятилітніх соснових насаджень щорічно поглинає 9,35 т вуглекислого газу і продукує 7,25 т кисню.

На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод, атмосфери і т.д. - друга група впливу. Основні напрями охорони рекреаційних ресурсів - створення раціональної технологічної схеми їх споживання, контроль за нормами витрати (на багатьох курортах встановлені автоматичні дозатори бальнеологічних ресурсів), поповнення запасів за рахунок додаткової розвідки ресурсів, прийняття раціональних планувальних рішень і функціональне зонування рекреаційних територій.

Третя група - це впливи, пов'язані із забезпеченням побутових потреб обслуговуючого персоналу. Ведення рекреаційного господарства є досить трудомістким. В ньому задіяний значний контингент обслуговуючого персоналу, що створює додаткове навантаження на природні рекреаційні комплекси. Основні напрями охорони від таких впливів -законодавчо-нормативні і планувальні.

Крім того, на природу діють і самі рекреанти (четверта група), особливо неорганізовані відпочиваючі (автотуристи). Для зменшення такого впливу слід перш за все створювати розгалужену мережу кемпінгів і обладнаних стоянок.

  1.  Рекреаційне використання територій, що охороняються.

Яворівський НПП. Найкраще робота з організації відпочинку здійснюється у Яворівському НПП (7108 га). Рекреаційна  діяльність  парком проводиться в межах зон регульованої та стаціонарної рекреації. Зони стаціонарної рекреації парку функціонують на околицях сіл Верещиця та Лелехівка, які є найбільш відвідуваними місцями у парку. Тут прокладено еколого-дидактичні стежки "Верещиця", "Лелехівка" та "Стежка Івана Франка". Заплановано створення ділянки стаціонарної рекреації "Середній Горб". Значні перспективи має рекреаційна ділянка "Козулька", яка розташована недалеко від Крехівського монастиря. Загальна площа зони стаціонарної рекреації парку – 30,2 га.

У зоні регульованої рекреації Національного природного парку законодавчо дозволяється короткотривалий відпочинок та оздоровлення населення, влаштування та відповідне обладнання  туристичних маршрутів й екологічних стежок.

Зона регульованої рекреації Яворівського НПП (1254,1 га) відіграє "буферну" природоохоронну роль, тому розташована здебільшого довкола ділянок заповідної зони.

На території, яка входить до парку без вилучення (4193,0 га) та належить до господарської зони, прокладено туристичні маршрути "На гору Березяки", "На гору Кубин", "На гору Булава". Ймовірно, через відсутність рекламної інформації та рекреаційної інфраструктури, ці маршрути не користуються великою популярністю серед відпочивальників.

НПП «Подільські Товтри». У парку діють туристичні маршрути: піші та кінні, водні, лижні, автомобільні та велосипедні. Серед них одно- та багатоденні, пізнавальні й оздоровчі, з виїздами на конях і плаванням на човнах, риболовлею та, звичайно, з відвідуванням мінеральних джерел і здравниць, природних та історичних пам'яток, зокрема печери "Атлантида" та печери Кармалюка в с. Маліївці, Бакотського печерного монастиря біля смт. Стара Ушиця, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Михайлівецького та Голозубинецького (пам'ятка XVI ст.), Макіївського та Маліївського, джерел лікувальної зони "Збручанська нафтуся", залишків синагоги XVI ст. (однієї з найкращих у Європі), лісових дач тощо.

Територія національного парку відноситься до Придністровського курортно - рекреаційного регіону державного значення.

В Кам'янець-Подільському районі знаходяться сім комплексів, які використовуються для оздоровлення та відпочинку (в смт. Стара Ушиця дитячий санаторій "Дністер", у с. Привороття-2 профілакторій "Лісова пісня", в с. Врублівці дитячий оздоровчий табір "Чайка", у с. Рогізна "Будинок рибалки", у с. Голосків спортбаза, у с. Устя база відпочинку, в с. Ісаківці дитячий оздоровчий табір "Надія").

У місті Кам'янці-Подільському знаходяться три оздоровчих заклади: пансіонат з лікуванням "Поділля", дитячий санаторій, міський "Центр здоров`я". У Чемеровецькому районі знаходяться три комплекси, які використовуються для відпочинку (в с. Бондарівка база відпочинку та студентський оздоровчій табір, в с. Романівка база відпочинку, в с. Жабінці база відпочинку).

В Городоцькому районі є Сатанівський рекреаційний комплекс, в якому на базі мінеральної води типу "Нафтуся" сформована курортна зона (санаторій "Товтри" - цілорічний спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, санаторій "Збруч" - цілорічний спеціалізований лікувально - профілактичний заклад, профілакторій "Берізка" - цілорічний лікувально - профілактичний заклад, база відпочинку "Зв'язківець Чернігівщини" - оздоровчий заклад сезонного типу).

Шацький НПП. Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. На даний час у парку функціонують чотири зони відпочинку: "Гряда", "Світязь", Урочище Гушове" та "Пісочне". На берегах озер розміщено велику кількість баз відпочинку, пансіонат "Шацькі озера" (600 місць), санаторій "Лісова пісня" (420 місць), спортивні та дитячі табори та низка малих наметових містечок. В останні роки у парку проводиться Міжнародний пісенний фестиваль "На хвилях Світязя".

Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути "Лісова пісня", протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне і Перемут, та "Світязянка", протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь.

Карпатський НПП. На території національного парку є чимало визначних природних об'єктів, що приваблюють відвідувачів. Цікавими є верхове болото Рудяк з журавлиною дрібноплідною та іншими рідкісними видами рослин, урочище Кедрувате на Чорногорі - єдине місце зростання сосни кедрової. Багатьох туристів зачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижний водоспад "Прибій", котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам'яних брил, що створює надзвичайно величний пейзаж незвичної краси.

Територія Карпатського національного парку знаходиться в межах надзвичайно цікавої та своєрідної історико-етнографічної області України - Гуцульщини. Цей край пишається своєю культурно-історичною спадщиною, на її території під охорону держави взято багато пам'яток історії та культури. Тут знаходяться і археологічні пам'ятки, що мають вік 15 тис. років, і пам'ятки дерев'яного народного зодчества XVI-XIX ст., і сучасні вишукані будівлі рекреаційних комплексів, стиль побудови яких наслідує традиції гуцульської архітектури. В Гуцульщині розвинуті різні види художніх народних промислів: різьбярство, гончарство, ткацтво, писанкарство. Своєрідність побуту та давніх звичаїв гуцулів, особливості їх мови, одягу, багата пісенна культура привертають увагу туристів.

Особливий дар природи національного природного парку - це джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими об'єктами тісно пов'язані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристська діяльність національного парку.

У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та ін.).

Покращення якості рекреаційного обслуговування відвідувачів та облаштування окремих об'єктів природно-заповідного фонду, а також здійснення на їх території природоохоронної, наукової, господарської діяльності можуть бути забезпечені шляхом надання платних послуг. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду», оплата передбачена за:

> послуги, пов'язані з організацією рекреаційної діяльності на території установ ПЗФ (екскурсії; розбиття наметів та організація пікніків у спеціально відведених для цього місцях; піші, кінні, вело- та інші прогулянки; любительське рибальство та полювання; плавання з аквалангом; сплав на байдарках і каное, рафтинг, подорожі на яхті, віндсерфінг тощо);

> перевезення, розміщення, проживання та харчування рекреантів;

> фото-, кіно- і телевізійні зйомки в межах установ ПЗФ;

> надання в користування спортивно-туристського обладнання та інвентарю;

> організацію та проведення науково-практичних конференцій;

> послуги, пов'язані з науковою діяльність з охорони, відтворення та раціонального використання об'єктів рослинного і тваринного світу;

> реалізацію диких тварин, деревини, саджанців, насіння рослин, ягід, грибів, сувенірів тощо; надання ветеринарних послуг;

> здавання в оренду приміщень, розташованих на території ПЗФ. Плата за надані послуги диференціюється в залежності від якісного і кількісного стану рекреаційних ресурсів, їх поширеності, цінності, унікальності, дефіцитності, ефективності, можливості відновлення, доступності, комплексності, продуктивності, вартості і частки витрат, пов'язаних з утриманням об'єкта ПЗФ.

  1.  Проблеми мисливського туризму.

Мисливський туризм повинен базуватися на комплексних наукових розробках з обов’язковою екологічною експертизою. До першочергових завдань у цьому плані слід віднести [1]:

- розробку систем забезпечення відтворення високопродуктивних популяцій;

- перегляд термінів полювання та обмежень на нього;

- створення сервісу для мисливців;

- формування гнучких цін на добування мисливських тварин з урахуванням міжнародного рівня вартості даного виду рекреації;

- формування сітки вольєрних господарств;

- популяризація трофеїв мисливства;

- координація досліджень на рівні Міжнародної спілки мисливських товариств.

4. Зміни природного середовища рекреаційних територій внаслідок інтенсивного розвитку рекреаційної діяльності.

Теорія рекреаційної дигресії детально розглядається ще з 70-х років, у працях: Р. А. Каприсонової (1967), Н. С. Казанської (1972), Л. П. Рисіна, Г. П. Полякова (1987), В. П. Чижової (1977, 2004), А. Р. Будрюнас, Н. П. Жижена, Н. Н. Зеленского (1973, 1983), В. І. Середіна, В. І. Пирпана (1988), А. И. Тарасова (1986), С. А. Генсірука, М. С. Нижник, Р. Р. Возняка (1987), І. В. Шукеля (2003) та інших. Ці науковці розробили різні методики вивчення цього процесу.

Але, незважаючи на такий довгий період вивчення даного процесу, ще досі немає єдиної думки щодо виділення його стадій. Найбільш прийнятими є п’ять стадій дигресій, хоча не усі науковці згідні з такою класифікацією і тому виділяють трьох- (Э. А. Репшас, Н. Н. Зеленский), чотирьох- (С. Н. Савицька), шести- (А. Ф. Поляков), та семибальну шкалу. На нашу думку, виділення п’яти стадій дигресії може найбільш оптимально відобразити вплив відпочиваючих на природні комплекси та сприятиме розробці системи організаційно-господарських заходів із влаштування рекреаційно-привабливих об’єктів.

Важливо також виділити компоненти, які найбільш чітко будуть вказувати на дигресію. Дослідники і досі не мають єдиної думки щодо того, які компоненти можуть бути основними індикаторами для визначення дигресії, а також щодо визначення межі між стадіями. Розглянемо основні із праць у яких йдеться про це питання: Г. А. Полякова та інші особливу увагу звертають на лишайниковий та моховий покрив, адже вважають, що він найбільш чутливий до рекреаційного впливу. Н. П Жижин і Н. Н. Зеленський пропонують розглядати товщину і запас підстилки, як надійний критерій виділення стадій дигресії. В. І.Середін та В. І. Парпан основним показником вважають коефіцієнт витоптаності площі та варіанти витоптування, а інші – допоміжними.

Генсірук С. А., Нижник М. С. та Возняк Р. Р. подають інший метод виділення стадій рекреаційної дигресії, в якому основним показником є коефіцієнт рекреації (Кр). Цей показник обчислюється сумою площ витоптаних місць на дослідній ділянці поділених на площу самої ділянки і виражається в долях одиниці до сотих. Відповідно до показника даного коефіцієнта визначається стадія рекреаційної дигресії: Кр = 0,05 – І стадія; Кр = 0,1 – ІІ; Кр = 0,1-0,3 – ІІІ; Кр = 0,3-0,6 – IV; Кр = 0,6 і більше – V стадія. Цей коефіцієнт набуває особливого значення, коли досліджуються стадії рекреаційної дигресії незаліснених територій. Адже там він виступає практично єдиним показником-індикатором дигресії, що не можна сказати про лісові ділянки.

Методику дослідження рекреаційної дигресії ми розробили шляхом синтезу методик різних авторів і тому в ній враховується 10 різних показників: Кр; стан деревостану; підрісту, чагарників; чагарників; зміни в трав’яному покрові та підстилці (за С. А. Генсіруком); засміченість побутовими відходами; кількість місць від вогнищ (за І. В. Шукелем); мохово-лишайникове покриття (за Л. П. Рисіним, Г. А. Поляковою).

Загальну рекреаційну дигресію на території ми обраховували методом множення. Враховувалось і те, що деякі із показників можуть бути повністю відсутні на території, а тому не всім їм надавалось 0 балів. Наприклад, на ділянці може спостерігатись V стадія рекреаційної дигресії, що пов’язано із витоптуванням, але буде відсутнє сміття та місця розкладання вогнищ, а також не будуть спостерігатись пошкодження дерев.

З підвищенням стадії рекреаційної дигресії територія ставала менш придатною для відпочинку.

Н.Казанська, зокрема, виділяє 5 стадій деградації природно-територіальних комплексів, яким відповідають корінні незмінені, мало змінені, помірно змінені, сильно змінені та деградовані ПТК. Хоча навіть у четвертій стадії деградації, ландшафт іще зберігає здатність до відновлення своїх властивостей.

  1.  Екологічна ситуація і рекреаційне природокористування у великих рекреаційних регіонах України.

В останні два-три десятиліття в багатьох областях України, й особливо в Карпатському регіоні, надто активізувались негативні процеси та явища, зокрема водна і вітрова ерозія ґрунтів, зсуви, селі, руйнування берегів річок. Поряд з цим, прискорились дегуміфікація та падіння родючості ґрунтів, а відтак – продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь. Великою мірою зросла ймовірність виникнення вітровалів і катастрофічних паводків. Гострою соціально-економічною та екологічною проблемою стали замулювання і зникнення малих річок, забруднення та погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем, зменшення рибопродуктивності, втрата естетичної цінності й рекреаційного потенціалу ландшафтів, а в результаті – катастрофічне погіршення здоров'я населення.

Варто згадати про катастрофічні паводки в Закарпатській області (листопад 1998 р. і березень 2001 р.) та на Прикарпатті (2008 .). Причини і характер катастрофічних паводків, які були зафіксовані в Закарпатській області вивчала спеціально створена комісія, яка зробила висновки, і внесла пропозиції щодо комплексу заходів з підвищення ефективності системи прогнозування паводків, упередження та ліквідації їх наслідків на міждержавному, національному, регіональному та локальному рівнях.

Серед гострих екологічних проблем однією з основних є забезпечення раціонального використання водних ресурсів, охорони їх від виснаження і забруднення. В окремі періоди року в багатьох областях України існує напруження з водозабезпеченням. Водні ресурси використовуються вкрай нераціонально, неекономно, і крім того, відбувається значне їх забруднення як промисловими, так і сільськогосподарськими стоками та відходами. Найбільшими забруднювачами поверхневих та підземних вод слід вважати населені пункти, а також тваринницькі ферми і комплекси, оскільки на них, як правило, відсутні очисні споруди та каналізація. Гранично допустимі концентрації деяких забруднюючих речовин у водоймах регіону нерідко перевищуються в десятки і сотні разів.

В Карпатському регіоні є чимало великих забруднювачів й атмосферного повітря. Це насамперед автотранспорт, підприємства машинобудування, деревообробної та харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального та сільського господарства. До речі, автомобільний транспорт за останні 5 – 6 років став найбільшим забруднювачем довкілля, зокрема повітряного басейну, і його частка в загальних викидах в атмосферу продовжує катастрофічно зростати.

Головними причинами, які зумовлюють забруднення атмосферного повітря, слід вважати також морально й фізично застаріле технологічне та газоочисне обладнання, а в окремих випадках – відсутність газоочистки та автоматичного контролю за приладами, низька технологічна дисципліна, відсутність необхідних коштів для нормальної експлуатації очисного обладнання й споруд. Поряд з цим, вкрай негативно відбивається на здійсненні повітроохоронних заходів й те, що до цього часу ефективно не діють економічні інструменти та важелі, покликані стимулювати і спонукати підприємства, об'єднання й фірми до впровадження екологобезпечних технологій, очисного обладнання нових поколінь, забезпечення нормального функціонування очисних споруд тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52077. Дзеяслоў 71 KB
  Узор: Падарожнік ідзе – крочыць. Падарожнік ідзе Шмат дарог ён прайшоў І машына ідзе З поўным кузавам дроў. А дарога ідзе То праз лес то праз поле. На дарогу ж ідзе І гадзіна і болей.
52079. АБЕТКА 2.61 MB
  Літеру И і ту беруть з собою хоч вона теж не починає жодного слова а про мене ніхто навіть не пам’ятає голосив м’який знак. Ребенкова Фонематичне сприймання Лікар оглядає хворого: А – а – а Як людина висловлює захоплення Ах Сходинки Буква наскрізь мова дошка людина стружка подружка Рак Мати Радіо Лантух Майстер Прочитай слова ідучи від літери А вгору вниз вліво вправо Т  О  Р  К  О  Т  В  А  Й  С  Т    Р К Ь Р    В Л А   А  Р  Е Де стоїть літера На початку слова: акварель абетка автобус...
52080. Сценарій свята: «Абетка» 43 KB
  Ведучий 1 Good morning boys nd girls Good morning der guests We re gld to see you t our “BC prtyâ€. Ведучий 2 Добридень дівчата та хлоп’ята Добридень гості дорогі Ми дуже раді бачити Вас на нашому святі Ведучий 1 Tody we’ll spek bout English ply mny interesting gmes sing songs nd remember wht we hve lerned t our lessons. Ведучий 2 Сьогодні ми поговоримо про англійську мову Пограємо в ігри поспіваємо та пригадаємо все що вчили на наших уроках....
52081. Свято англійської абетки 58.5 KB
  You will recite rhymes bout letters guess the riddles ply the gmes nd do mny other things. Ee Ff E is for egg Flowers here flowers there It is yellow nd white Flowers growing everywhere. It is so sweet...
52082. Сказка как вид народной прозы. Высокий нравственный облик волшебницы Василисы Премудрой 46.5 KB
  Цель: познакомить учащихся с ТНР с жанровыми особенностями фольклорной сказки на примере волшебной сказки Царевна-лягушка. Задачи: Образовательные: 1 закрепить представления учащихся о сказке как жанре фольклора и ее видах; 2 дать представления учащимся о сказителях и собирателях сказки; 3 учить анализировать фрагменты из сказки Царевна-лягушка; 4 научить сопоставлять фрагменты сказки; 5 научить школьников выделять систему образов волшебной сказки; 6 дать представления учащимся об особенностях волшебной сказки: связь с...
52083. Абсолютна величина в математичних задачах 1.11 MB
  Для успішного розв’язання цих завдань потрібно не стільки мати гарну інтуїцію і неабиякі здібності скільки мати спеціальну підготовку. Вона полягає в знайомстві ретельному вивченні й застосуванні методів розв’язування таких задач. Розв’язування задач з модулями приводить учнів до необхідності використання класифікації й освоєння навичок дослідження та готують до розв’язання важких задач з параметрами. У цій роботі йдеться про методи розв’язування раціональних рівнянь і нерівностей що містять знак абсолютної величини.
52084. Accidents 68 KB
  Today we are going to talk about a very serious and quite difficult problem-accidents. At our lesson we’ll revise lexis on the topic, we’ll talk about the causes of the accidents on the roads, about the causes of the fires at home and about causes of the accidents in the sea. Then you will work in groups telling your stories and asking and answering questions.