88283

Модернізація відцентрової бурякорізки СЦ2Б-12

Дипломная

Производство и промышленные технологии

Відцентрові бурякорізки дозволяють не зупиняючи їх роботи проводити зміну ножів регулювати продуктивність як шляхом зміни частоти обертання ротора так і кількістю працюючих ножів контролювати якість стружки від кожного ножа видаляти сторонні предмети що потрапили очищати ножі і регулювати...

Украинкский

2015-04-28

714 KB

8 чел.

1 Вступ.

Для подрібнення буряку використовують спеціальні бурякорізальні машини. Принцип дії бурякорізок заснований на відносному русі буряка і ножів. Такий рух може здійснюватися різними шляхами. У дискових бурякорізках рухаються ножі, закріплені на диску, що обертається, буряк нерухомий. У відцентрових бурякорізках ножі закріплені нерухомо на стінках вертикального циліндра, буряк же рухається по внутрішній поверхні циліндра, притискаючись до ножів відцентровою силою. У барабанних бурякорізках ножі закріплені на стінках горизонтального барабана, що обертається, буряк знаходиться усередині барабана і утримується від обертання спеціальними пристосуваннями.

До всіх типів бурякорізок пред'являються однакові вимоги: висока продуктивність, надійна і економічна робота, зручність експлуатації і ремонту, можливість регулювання продуктивності.

Відцентрові бурякорізки дозволяють, не зупиняючи їх роботи, проводити зміну ножів, регулювати продуктивність як шляхом зміни частоти обертання ротора, так і кількістю   працюючих    ножів,    контролювати    якість стружки від кожного ножа, видаляти сторонні предмети, що потрапили, очищати  ножі і регулювати їх підйом, змінювати профіль стружки. Але вони мають досить складну конструкцію, велику питому витрату електроенергії, дають підвищений вміст браку в стружці, і їх складно ремонтувати.

Барабанні бурякорізки простіші по конструкції, дають хорошу стружку, мають менший в порівнянні з відцентровою бурякорізкою питомі витрата електроенергії, але зміна, регулювання і очищення ножів здійснюються,тільки при зупинці бурякорізки.

Дискові бурякорізки мають меншу питому витрату електроенергії, чим відцентрові і барабанні, дають хорошу стружку, але вимагають зупинки для зміни, регулювання і очищення ножів.

На переважній більшості вітчизняних бурякоцукрових заводів експлуатуються бурякорізки відцентрового типу, що мають принципово однакову конструкцію, і відрізняються числом встановлюваних ножових рам (а, отже і продуктивністю), видом приводу і окремими конструктивними елементами.

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ  ОБГРУНТУВАННЯ.

Модернізація бурякорізки відноситься до цукрової промисловості , а саме до обладнання для подрібнення цукрових буряків. Відцентрові бурякорізки для подрібнення цукрових буряків на стружку добре відомі. Відцентрові бурякорізки для подрібнення цукрових буряків на стружку добре відомі. Основним недоліком цього типу машин , що характеризуються порівняно невеликою продуктивністю і є погана якість стружки.

В основу модернізованої моделі поставлена задача удосконалення відцентрові бурякорізки, конструкція якого дає можливість підвищити продуктивність та якість стружки яка має нову тригранну форму, що дасть можливість покращити екстракцію цукру з бурякової стружки на дифузійних апаратах.

Поставлена задача досягається тим, що на ножовій рамі встановлено два ряди ножів різних типів.(Рис.1)

 Рис.1 Ножова рама.

Згідно модернізованої моделі, ножі на першому ряду звичайні (А, Б),на другому ряді плоскої форми (Рис2.).

       

Рис.2 Ножі.

За рахунок розміщення ножів  перший ряд ріже буряк звичайної хвилястої форми ,а другий ряд який має плоску форму зрізує хвилясту частину на буряку, який утворився після першого ряду ножів.

Ножова рама збільшує свої розміри на 50%. І за рахунок на барабані між барабанного простру де розміри дозволяють розточити пази під нові рами. Діаметр барабана не змінюються.

3.огляд існуючого обладнання.

Бурякорізки можуть бути з рухомими або нерухомими ріжучими пристроями. До перших відносяться відцентрові, а до других — дискові і барабанні бурякорізки.

Принцип дії бурякорізок заснований на відносному русі буряка і ножів. Такий рух може здійснюватися різними шляхами. У дискових бурякорізках рухаються ножі, закріплені на диску, що обертається, а буряк нерухомий. У відцентрових бурякорізках ножі закріплені нерухомо на стінках вертикального циліндра, буряк же рухається по внутрішній поверхні циліндра, притискаючись до ножів відцентровою силою. У барабанних бурякорізках ножі закріплені на стінках горизонтального барабана, що обертається, а буряк знаходиться усередині барабана і утримується від обертання спеціальними пристроями.

До всіх типів бурякорізок ставляться однакові вимоги: висока продуктивність, надійна і економічна робота, висока якість стружки, зручність експлуатації і ремонту, можливість регулювання продуктивності.

Конструкція відцентрових бурякорізок дозволяє проводити зміну ножів на ходу і регулювати продуктивність шляхом зміни швидкості обертання або кількості працюючих ножів. Але вони мають досить складну конструкцію і споживають багато електроенергії.

Барабанні бурякорізки вельми прості по конструкції, але споживають велику кількість електроенергії, зміна ножів здійснюється тільки при зупинці бурякорізки.

Дискові бурякорізки  споживають менше електроенергії, чим відцентрові і барабанні, дають хорошу стружку, але вимагають зупинки для зміни ножів.

Дванадцятирамна відцентрова бурякорізка СЦБ-12 (рисунок 1.1) складається з корпусу 4 різкі який є вертикальним циліндром, стінки якого мають дванадцять отворів. У отвори вставляються ножові рами 2, в кожній з яких укріплено два ножі. Для заміни ножів на ходу різання передбачений спеціальний рейковий механізм 3, за допомогою якого ножова рама висувається зі свого отвору вгору, а замість неї знизу в отвір входить заглушка 4. Рейковий механізм може пересуватися по колу верхнього краю корпусу і встановлюється над будь-якою ножовою рамою.

Рисунок 2.1 Відцентрова бурякорізка СЦБ-12

Усередині нерухомого циліндра на вертикальному валу 5 з частотою 143 об/хв. обертається ротор 6, що складається з верхнього 18 і нижнього 19 конусних дисків, між якими знаходяться три криволінійні лопаті 7. На кінцях лопатей є накладки (контрножі), що переміщаються, дозволяють регулювати зазор між лопатями ротора і бурякорізними  ножами.

Регулювання ножових рам по висоті для збігу гребінців ножів здійснюється за допомогою гвинтового пристрою.

Вертикальний вал отримує обертання через пару конічних шестерень 8 від приводу (електродвигун 20 і редуктор 21), з яким з’єднується  муфта 17.

Змащування шестерень здійснюється маслом, залитим у ванну 9. Рівень масла визначається по масловказівник 10, злив масла з ванни проводиться по трубці 11. Мастило підшипників 22 і 23 вертикальні вали проводиться маслом, що подається по трубках 12 з масельничок 16.

Зовні бурякорізка  закрита кожухом 13. Над різкою є приймач 14 для буряка. Буряк з бункера потрапляє на ротор, що обертається, і відкидається  лопатями до нерухомих ножів, ріжучі кромки яких обернені всередину бурякорізки.  Завдяки відцентровій силі буряк притискається до ножів і ріжеться ними. Оскільки при своєму русі буряк стирає внутрішню поверхню корпусу 1, то стінки його захищаються знімними накладками із зносостійкого матеріалу.

Бурякова стружка, що утворилася, через простір між кожухом і корпусом попадає вниз і через вихідний отвір 15 поступає на транспортер. Для аварійного видалення нерозрізаного буряка і сторонніх домішок в кожусі бурякорізки  є кишеня з вихідним жолобом 30.

При переробці волокнистого або засміченого буряка бурякорізні ножі швидко забиваються стружкою або домішками. Для очищення ножів під час роботи бурякорізки  застосовується пристрій обдування. Він складається з камери 31, встановлюваною на вертикальному валу бурякорізки. Зверху в камеру через сальник 32 по трубці 33 подається стисле повітря тиском 0,6—0,8 МПа (6— 8 кгс/см2). З камери по трьом трубкам 34 повітря подається до соплових апаратів 35, встановленим на кожній лопаті завитка майже впритул до контрножів. На сопловому апараті встановлені форсунки 36, що направляють стисле повітря на ножі.

Відцентрова бурякорізка СЦ2Б-16 (рисунок 1.2) складається з корпусу (барабан) 6, стінки якого мають шістнадцять наскрізних отворів. В отвори вставляються ножові рами 13, в кожній з яких укріплені два бурякорізних ножа. Для заміни ножів на ходу передбачена рейкова лебідка 10, за допомогою якої ножова рама висувається з свого отвору вгору, а замість неї знизу в отвір входить глуха рама 14. Лебідка може пересуватися по колу верхнього краю корпусу і встановлюватися над будь якою ножовою рамою.
Усередині барабана на вертикальному валу конічного редуктора 17 обертається завиток12.
        Регулювання ножових рам по висоті для збігу гребінців ножів здійснюється за допомогою гвинтових пристроїв 28.

Рисунок 2.2 Відцентрова бурякорізка СЦ2Б-16

Вертикальний вал конічного редуктора одержує обертання через пару конічних шестерень 27 і муфту 19 від привода (електродвигун постійного струму 22, редуктор 20 і муфта 21). Змащування шестерень здійснюється маслом, яке заливається у ванну 1 через трубку 15. Рівень масла визначають за масловказівником 24, зливають масло з ванни по трубці 25. Підшипники вертикального вала змащуються маслом, що подається по трубкам 3 з мастилок 4. змащування проміжного підшипника 30 здійснюється мастилкою 18. Електродвигун обдувається повітрям за допомогою вентилятора 23.

Зовні бурякорізка закрита кожухом 16. Над ним знаходиться завантажувальний ківш 11 з бункером 8 і пальчастий шибером 7,  при відкритому положенні останнього буряк потрапляє на завиток і відкидається її лопатями до нерухомих ножів, ріжучі кромки яких повернені в середину барабана. Завдяки відцентровій силі буряк притискається до ножів і ріжиться ними. Швидкозношувані поверхні завитка  виконана у вигляді змінних бандажів, а внутрішня поверхня барабана викладена з’ємними накладками зі зносостійкої сталі у вигляді напівкілець. Бурякова стружка через простір між кожухом і барабаном прямує вниз і через вихідний отвір 26 потрапляє на транспортер. Для видалення буряка і сторонніх домішок в аварійних ситуаціях в кожусі бурякорізки є кишеня з вихідним жолобом.

При переробці волокнистої або засміченою буряка бурякорізні ножі швидко забиваються домішками або стружкою. Для очищення ножів стисненим повітрям (або парою) під час роботи бурякорізки застосовується обдувний  пристрій 9.

Бурякорізки встановлюється на балках 29 перекриття за допомогою лап 5, що кріпляться до корпусу.

В останні роки велика увага приділяється регулюванню продуктивності відцентрових   бурякорізок на ходу. Для цього необхідно застосовувати багатомашинний привід, редуктори, варіатори з плавним зміною частоти обертання або гідромуфти.

Рисунок 2.3  Відцентрова бурякорізка з гідравлічним підйомом завитка:


1 - обтічник, 2 - штовхач, 3 - фланець, 4 - шліцевая втулка, 5 - шліцевая муфта, 5-завиток,    7 - опора; 8- корпус, 9 - вал порожнистий, 10 - колонка дистанційного керування,  11 – двигун, 12 - золотниковий пристрій, 13 - кожух нижній, 14 - гідравлічний механізм підйому, 15 - маслоспускна труба; 16 - картер для масла, 17, 20 - конічні шестерні, 18 - редуктор, 19 - склянка, 21 - корпус, 22 - масляні трубки, 23 - рама глуха, 24 - кожух верхній, 25 - горловина, 26 - лебідка, 27 - шибер, 28 - пневмоцилиндр, 29 - електродвигун; 30 - опора, 31 - рухома частина, 32 - порожнина, 33 - станина; 34 - болт стяжний, 35 - нерухома частина; 36 – циліндр.

Всі ці пристрої ускладнюють привід бурякорізки і, найголовніше, призводять до відхилення від оптимальної швидкості різання буряка.
ВНИЭКИпродмаш розробив конструкцію 16-рамної відцентрової бурякорізки з гідравлічним підйомом завитка. Завиток, піднімаючись або спускаючись, закриває або відкриває певну частину ріжучої кромки ножів. Та регулюється продуктивність бурякорізки при постійній швидкості різання буряка.
Загальний вигляд бурякорізки показаний на рис.1.3.

Конструктивно вона відрізняється від бурякорізки СЦБ-16М наявністю пристрою для підйому завитка.

Завиток 6 жорстко з'єднана зі шлицевой втулкою 4, яка закріплена на штовхачі 2 за допомогою фланця 3 і гайки. З'єднання щільно закрито обтічником 1 щоб уникнути попадання сторонніх домішок. На верхній конічної частини веденого пустотілого вала 9 жорстко закріплена шлицевая муфта 5. Таким чином, равлик разом зі шлицевой втулкою за допомогою штовхача може переміщатися уздовж шліцьової муфти веденого вала.  Штовхач переміщується вгору і вниз за допомогою гідравлічного механізму підйому 14, який складається з нерухомої частини 35, закріпленої стяжним болтом 34 із станиною 33, і верхньої рухомої частини 31. Рухома частина складається з кришки, у верхній частині якої встановлена ​​ опора 30 штовхача равлики, і циліндра 36.

Гідравлічний механізм підйому приводиться в дію від маслонасосні станції. В залежності від продуктивності дифузійного апарату змінюється продуктивність бурякорізки. Від кількості надійшов в механізм підйому масла залежать положення нижньої частини завитка по відношенню до висоти ріжучої кромки ножів, а, отже, і продуктивність бурякорізки.

Вітчизняною промисловістю випускаються відцентрові бурякорізки марок: СЦБ-12—12-рамна з нерегульованим приводом, СЦБ-12А—12-рамна з регульованим приводом і СЦБ-16М — 16-рамна з регульованим приводом. Максимальна продуктивність (при застосуванні ножів з кроком 5 мм) бурякорізок СЦБ-12 і СЦБ-12А (складає 1500 т/доб, а бурякорізки СЦБ-16М— 2100 т/доб при жолобчастій стружці  1050 і при пластинчастій стружці 1500 т/доб. Швидкість різання буряка складає: у бурякорізки СЦБ-12 — 9 м/с, СЦБ-12А — 6— 9 м/с, СЦБ-16М — 6—9,5 м/с при частоті обертання ротора 143, 96—143 і 71,5—113,5 об/хв. (відповідно). Маса бурякорізки СЦБ-12—5,7 т, СЦБ-12А —7,8 т, СЦБ-16М— 11,4 т.

Бурякорізка СЦБ-12 має електродвигун змінного струму потужністю 75 кВт, бурякорізка СЦБ-12А—електродвигун постійного струму потужністю 75 кВт, бурякорізка СЦБ-16М— такий же двигун потужністю 100 кВт. Застосування електродвигунів постійного струму дозволяє змінювати частоту обертання ротора і регулювати продуктивність бурякорізки. Для живлення двигунів з регульованою частотою обертання постійним струмом застосовується трьохмашинний агрегат, що складається з генератора постійного струму (потужністю 90 кВт для бурякорізки СЦБ-12А і 11О кВт для СЦБ-16М), електродвигуна змінного струму (потужністю 100 кВт для СЦБ-12а і 125 кВт для СЦБ-16М).

4. ВИБІР БАЗОВОЇ МОДЕЛІ.

В якості базової моделі вибираємо відцентрову бурякорізку СЦБ-12М. Дванадцятирамна   відцентрова  бурякорізка  складається  з  корпусу,  який  є  вертикальним циліндром, стінки якого мають дванадцять наскрізних отворів. У отвори вставляються ножові рами, в кожній з яких укріплено чотирі ножі. Для заміни ножів на ходу різання передбачений спеціальний рейковий механізм, за допомогою якого ножова рама висувається зі свого отвору вгору, а замість неї знизу в отвір входить глуха рама. Рейковий механізм може пересуватися по колу верхнього краю корпусу і встановлюється над будь-якою ножовою рамою.

Усередині нерухомого циліндра на вертикальному валу з частотою 95,5 об/хв. обертається ротор, що складається з верхнього  і нижнього  конусних дисків, між якими знаходяться три криволінійні лопаті. На кінцях лопатей є накладки (контрножі), що переміщуються, і дозволяють регулювати зазор між лопатями ротора і бурякорізними  ножами.

Регулювання ножових рам по висоті для збігу гребінців ножів здійснюється за допомогою гвинтового пристрою.

Вертикальний вал отримує обертання від електродвигуна, через зубасту циліндричну та конічну передачі. Змащування шестерень здійснюється маслом, залитим у ванну редуктора. Рівень масла визначається по масловказівнику, злив масла з ванни проводиться по трубці.

Зовні бурякорізка  закрита кожухом. Над різкою є бункер для буряка. Буряк з бункера потрапляє на ротор, що обертається, і відкидається  лопатями до нерухомих ножів, ріжучі кромки яких обернені всередину бурякорізки.  Завдяки відцентровій силі буряк притискається до ножів і ріжеться ними. Оскільки при своєму русі буряк стирає внутрішню поверхню корпусу, то стінки його захищаються знімними накладками із зносостійкого матеріалу.

Бурякова стружка, що утворилася, через простір між кожухом і корпусом попадає вниз і через вихідний отвір поступає на транспортер. Для аварійного видалення нерозрізаного буряка і сторонніх домішок в кожусі бурякорізки  є кишеня з вихідним жолобом.

Рисунок 1. Бурякорізка відцентрова СЦБ-12

При переробці волокнистого або засміченого буряка ножі швидко забиваються стружкою або домішками. Для очищення ножів під час роботи бурякорізки  застосовується пристрій обдування. Він складається з камери, встановлюваною на вертикальному валу бурякорізки. Зверху в камеру через сальник  по трубці  подається стиснуте повітря тиском 0,6—0,8 МПа (6— 8 кгс/см2). З камери по трьом трубкам повітря подається до соплових апаратів, встановленим на кожній лопаті завитка майже впритул до контрножів. На сопловому апараті встановлені форсунки, що направляють стиснуте повітря на ножі.

Корпус бурякорізки опирається на чотири опорні лапи які болтами кріпляться до металоконструкції. Пальцевий шибер перекриває подачу буряків при необхідності звільнити різку від домішок.

5.РОЗРАХУНОК  ПРОДУКТИВНОСТИ,  ГАБАРИТНИХ РОЗМІРІВ.

5.1  Розрахунок продуктивності

Визначаємо технічну норму продуктивності дванадцятигранної  бурякорізки.

Технічна норма продуктивності бурякорізки визначається з формули:

де:

L = n х l x k = 12 х 0,165х 4 = 7,92м, - довжина ріжучої кромки ножів у всіх ножових рамах;

n = 12 шт.кількість ножових рам в бурякорізці;

l = 0,165 м, - довжина ріжучої кромки одного ножа;

k = 4 шт. – кількість ножів в одній ножовій рамі;

h = 0,0016 м, - товщина стружки;

v   = 8 м/с, - швидкість різання;

р = 550 кг/м3, - густина буряку в бурякорізці;

 Ке = 0,9, - експлуатаційний коефіцієнт;

 Кк = 0,9, - конструктивний коефіцієнт.

В ножові рами модернізованої відцентрових бурякорізок встановлюють по чотирі ножі. Але,число працюючих ножових рам не змінюється.

Приймаємо загальну кількість рам в бурякорізці К=12 шт.

Lз =(0,155 + 0,1) * 12 = 3,06 м.

Звідси внутрішній діаметр барабана:

З урахуванням зазорів приймаємо внутрішній діаметр барабана D = 1,2m.

Розміри і форма решти головних елементів, (кожуха, отворів для підводу буряків у різку і виходу стружки, конструкції пристроїв для механізованої заміни рам) вибираються із конструктивних міркувань з урахуванням вимог легкодоступності, простоти ремонту та обслуговування, надійної і тривалої експлуатації.

Конструкція приводу повинна забезпечувати зміну швидкості різання.

При завитку, розміщеному в барабані діаметром 1,2м, і бажаній зміні швидкості в межах 6-9 м/с:

Рисунок 1  Елементи конструкції

 1 - кожух; 2 - барабан з пазами для установки ножових рам і заглушок;

3 - трьохлопатевий завиток;  4 - контрножі.

Конструктивний коефіцієнт для бурякорізки відцентрового типу, що має

трьохлопатевий завиток з трьома контрножами (кожен з максимальною товщиною кінцевої частини δ= 40 мм), визначимо за рівнянням (3):

Перевірочний розрахунок продуктивності бурякорізки за даними одержаної технічної характеристики:

 L = 12 х 0,165 х 4 = 7.92м;

h = 0,0016 м;

v   = 8 м/с;

р = 550 кг/м3;

Ке = 0,9;

Кк = 0,97.


5.2 Кінематичні розрахунки та визначення

кінематичних характеристик

Визначаємо загальне передаточне число:

Частотата обертання завитка

об/хв.

де =7 м/с – швидкість різання;

=1,2 м – діаметр барабана.

Визначаємо обертальний момент на валу привідного барабану

де:

    к = 0,8 – коефіцієнт корисної дії передачі.

Підбираємо горизонтальний ціліндричний двохступінчатий редуктор Ц2У-315* згідно ТУ2-056-243-86 в якого передаточне число iред = 10, та обертальним моментом на тихохідному валу редуктора Мред = 10000 Н·м.

Уточнюємо частоту обертання завитка


6. Вибір конструкційних матеріалів.

Бурякорізки можуть бути з рухомими або нерухомими ріжучими пристроями. До перших відносяться відцентрові, а до других — дискові і барабанні бурякорізки.

Принцип дії бурякорізок заснований на відносному русі буряка і ножів. Такий рух може здійснюватися різними шляхами. У дискових бурякорізках рухаються ножі, закріплені на диску, що обертається, а буряк нерухомий. У відцентрових бурякорізках ножі закріплені нерухомо на стінках вертикального циліндра, буряк же рухається по внутрішній поверхні циліндра, притискаючись до ножів відцентровою силою. У барабанних бурякорізках ножі закріплені на стінках горизонтального барабана, що обертається, а буряк знаходиться усередині барабана і утримується від обертання спеціальними пристроями.

До всіх типів бурякорізок ставляться однакові вимоги: висока продуктивність, надійна і економічна робота, висока якість стружки, зручність експлуатації і ремонту, можливість регулювання продуктивності.

Під час роботи всіх типів бурякорізок відбувається зношення поверхонь деталей які торкаються буряку та бурякової стружки. Під час ремонту відцентрових бурякорізок наварюють бандажні кільця, замінюють контр ножі та накладки на ножових рамах, замінюють та відновлюють ножі.

Для   виготовлення  та відновлення частин бурякорізки використовують   такі  матеріали:

наварювання бандажних кілець  - Ст.3сп ГОСТ 16523-70;

фланці трубопроводів – Сталь 20 ГОСТ 1050-88;

трубопроводи води та пари  -  Ст.3кп ГОСТ 380-94;

виготовлення контр-ножів – Сталь 40 ГОСТ 1050-88;

виготовлення нових ножів – Сталь У7А ГОСТ 1435-99.

7.РОЗРАХУНОК ТЕПЛА ЕНЕРГІЇ ВОДИ.

Під час різання буряків потужність витрачається на:

  •  розгін буряків рухомими елементами до швидкості різання;
  •  подолання сил тертя буряків по корпусу та ножових рамах;
  •  подолання сил тертя між рухомими та нерухомими шарами буряків.

Потужність яка необхідна для розгону буряків:

При рухомому об'ємі буряків над завитком V = 2,3 м3; об'ємній їх масі 550 кг/м3 маса рухомих буряків G = V· р = 2,3·550 = 1265 кг. Маса рухомих складових завитка Q = 600 кг. Середня швидкість різання v = 7 м/с.

Тоді:

Як бачимо, величина N1 залежить не тільки від показників, які визначають процес різання (швидкість v), а й від особливостей конструкції основних елементів (розмірів завитка, конфігурації та розмірів надзавиткового простору).

Потужність приводу в кВт для виконання процесу різання при середній швидкості v= 7 м/с знаходимо за рівнянням (4.50):

Де:

f = 1,91Н/м -  питоме зусилля різання;

L1 = 0,165 м довжина ножа;

n = 4 шт – кількість ножів в ножовій рамі;

ηвідн = 0,55 – коефіцієнт порозності, який враховує повітряні проміжки в шарі буряків;

Кк = 0,97 – конструктивний коефіцієнт.

Потужність в кВт на подолання сил тертя буряків по корпусу та рамах за рівнянням (4.51) при v= 7 м/с:

Де:

R = D/2 = 1,2/2 = 0,6м – радіус барабана.

Потужність для подолання сил тертя між рухомими та нерухомими шарами буряків  приймаємо N4 = 6 кВт.

Загальна потужність приводу без врахування сил тертя в механізмах приводу:

N/ = N1 + N2 +N3 +N4 = 45,3 + 81,91 + 3 + 6 = 136,2 кВт

По каталогу вибираємо асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором типа 4АН280М6У3  потужністю Nдв = 150 кВт, з частотою обертання ротора n = 980 об/хв

8. ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ (ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ).

Діяльність цукрових заводів в галузі захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватися вимогами Закону України «Про охорону навколишнього   природного   середовища»,   ГОСТ    17.2.3.02-88, СН 245-71 «Санитарных норм проектирования промышленных предприятий», «Правил охраны поверхностных вод от забруднення стічними водами».               

     Екологічна безпека при експлуатації об'єктів водопостачання, каналізації, очисних та інших споруд водного господарства на цукрових заводах повинна забезпечуватися відповідно до вимог «Інструкції з питань водного господарства цукрових заводів». З метою вирішення проблем захисту навколишнього природного середовища на кожному цукровому заводі повинна бути створена служба охорони природи.

В своїй діяльності служба охорони природи повинна керуватися нормативними актами, зазначеними в п. 2.6.1 та посадовими інструкціями.

    Кожне підприємство повинно мати «Екологічний паспорт цукрового заводу», складений у відповідностіз ГОСТ 17.0.0.04-90.

На кожному підприємстві повинні бути розроблені нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу (ГДВ).

Заходи з досягнення нормативів ГДВ підлягають включенню в перспективні та річні плани економічного та соціального розвитку підприємства.

Підприємство, одержавши повідомлення про затвердження проекту нормативів ГДВ, повинно одержати в регіональній інспекції з охорони атмосферного повітря дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферу.

      Встановлені нормативи ГДВ повинні переглядатися не менше одного

разу у п'ять років. При необхідності, по сумісному рішенню місцевих рад та керівних органів з захисту атмосферного повітря, а також Мінздраву, нормативи ГДВ можуть бути переглянуті до закінчення цього терміну.

     Підприємства повинні пред'явити органам для державного обліку перелік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, які виділяються в навколишнє природне середовище, види та розміри шкідливих фізичних впливів на нього.

     Введення в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств, об'єктів, будівель, споруд, а також проведення їх перепланування, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування дозволяється тільки при наявності проектної документації, яка пройшла попередню екологічну експертизу.

     Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному об'ємі дотримання всіх екологічних вимог та виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

     Власники мають забезпечувати служби охорони навколишнього природного середовища підприємств діючими стандартами, нормами, правилами та іншими нормативними актами в цій галузі.

Підприємства незалежно від форм власності повинні забезпечити:

проведення санітарно-технічного обстеження приміщень та об'єктів;

санітарно-хімічний контроль гранично допустимих викидів та промстоків в навколишнє середовище, рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;

безпечне зберігання та утилізацію шкідливих відходів виробництва.

     На підприємствах мають бути опрацьовані поточний та перспективний плани раціонального і бережливого використання природних ресурсів (атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, земельних ділянок тощо).

     Для додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів підприємства повинні впроваджувати:

нові маловідходні, енерго- і ресурсозберігаючі технології;

заходи щодо бережливого використання води, земельних ділянок, палива;

заходи по хімічному та біологічному очищенню води, які забезпечують захист навколишнього природного середовища та безпеку здоров'я населення;

обладнання з підвищеною герметизацією, аспірацією та покриттям, які забезпечують мінімальне виділення шкідливих речовин в навколишнє середовище;

вентиляційні та газоочисні установки, які забезпечують ГДК шкідливих викидів в атмосферу;

обладнання, споруди та пристосування для об'єктів очищення промстоків, які забезпечують ГДК згідно з санітарними нормами;

очисне обладнання та пристосування для утилізації забруднених речовин і переробки відходів;

прилади для контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин і характеристиками шкідливих факторів.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЮ

Бурякорізки

1 . Бурякорізки повинні бути забезпечені універсальними поворотними ножовими рамами і пристроєм, що забезпечує безпечне очищення ножів стисненим повітрям , а також безпечну регулювання ножів ( підйом і опускання ) « на ходу».

2 . Відцентрові бурякорізки повинні бути обладнані пристроями для виїмки ножових рам і одночасно закриття вікна заглушкою , запобіжними планками , що перешкоджають змішуванню ножових рам на ходу , пристосуваннями для повільного повороту диска або равлики вручну під час очищення і заміни ножових рам.Електрична схема повинна забезпечувати відключення бурякорізки при змішанні ножових рам.

3 . Робоче місце різьбяра буряків має бути забезпечене ефективною вентиляцією , освітленням , штатним інструментом і пристосуваннями для чищення ножових рам , ванною з підведенням води для ополіскування ножових рам. Підлоги майданчика біля бурякорізок повинні бути покриті рифленими гумовими килимками .

4 . Розташування апаратури механізмів управління обладнанням на майданчику бурякорізок повинно виключати можливість ненавмисного пуску обладнання .

5 . Бурякорізки повинні комплектуватися шибером , що виключає надходження буряка в резку у разі її зупинки.

6 . Всі рухомі частини бурякорізки повинні бути огороджені жорстко закріпленими суцільними щитками.

7 . Кут нахилу стінки завантажувального бункера повинен бути не менше 40% до горизокту 

9.Висновки.

Модернізація відцентрової бурякрізки СЦ2Б-12 полягає  встановленням рам по чотирі ножа в кожній.

За рахунок  модернізації при незначних капітальних вкладеннях продуктивність бурякорізки збільшується більше ніж в два рази. Також збільшується потужність електродвигуна привода. За рахунок зміни ножів міняється форма стружки ,  що веде до покращення  якості стружки,а також покращує процес вилучення сахарози в дифузії .Буряк не провертається та зменшення кількості браку.

Впровадження модернізації дозволило значно підвищити технічний рівень цукрових заводів, покращити якість кінцевої продукції.

Техніко-економічні результати цієї розробки будуть задовольняти потреби цукрової промисловості.

Таким чином, економічна доцільність і технічна можливість заміни обладнання очевидна.

10.Список використаної літератури.

  1.  А. К. Запольський, А. І. Салюк “Основи екології”: Підручник / За ред. К. М.Ситника.-К.: Вища шк., 2001-358 с.:
  2.  Азирлевич М. Я. “Технологическое оборудование сахарных заводов” – М.: Пищевая промышленность, 1972-312 с;
  3.  Андрианов И. О. “Ремонт и монтаж оборудования свеклосахарных заводов” – М.: Пищевая промышленность, 1973 – 328 с.;
  4.  Атоманюк В. Г., Акимов Н. И. “Гражданская                                    оборона” – М.: Высшая школа, 1986 – 202 с.;
  5.  Белик В. Г., Зозуля С. А., Жарик Б. Н. и др, под ред. В. Г. Белика. Справочник по технологическому оборудованию сахарных                                    заводов – К.: Техника, 1982 – 304 с.;
  6.  Волошин З. С., Макаренко А. П., Яцковский П. В. «Автоматизация сахарного производства» - М.: Агропромиздат., 1990 – 271 с.;
  7.  Востоков А. И., Лепешкин И. П. «Свеклосахарное производство» - М.: Пищевая промышленность, 1966 – 212 с.;
  8.  Гребенюк С. М. «Технологическое оборудование сахарных заводов» - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983 – 520 с.;
  9.  Домарецький В. А., Остапчук М. В., Українець А. І. “Технологія харчових продуктів”. Підручник/За ред. ди-ра техн.. наук.,                                      проф.. А. І. Українця. – К.: НУХТ, 2003-572 с.;
  10.  Домашевский Л. А. Методические указания к выполнению строительной части дипломного проекта – К.: КТИПП, 1988 – 112 с.;
  11.  Колесник Б. Г. Лошиков В. П., Парходько А. П. Справочник механика сахарного завода – М.: Легкая пищевая промышленность,                        1983 – 267 с.;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70715. Налоговая система России: значение для экономики 254.5 KB
  Государство может воздействовать на ход экономической жизни, лишь располагая определенными денежными средствами. Их должны предоставить все заинтересованные в выполнении функций государства стороны - граждане и юридические лица.
70716. Расчёт и проектирование металлорежущих инструментов 2.17 MB
  Целью данного курсового проекта является расчет и проектирование металлорежущих инструментов: протяжка шестигранная, шлицевая фреза, комбинированное свело и метчик. Протягивание является одним из наиболее высокопроизводительных процессов обработки деталей резанием.
70719. SpectraLab 426.5 KB
  SpectraLAB - мощный двойной анализатор спектра канала. Программа связывается с любой звуковой платой и благодаря Windows-совместимому интерфейсу обеспечивает спектральный анализ в реальном масштабе времени (Real Time) без сохранения спектра сигнала на диск, в режиме Записи...
70721. Дослідження параметричних стабілізаторів напруги 65.5 KB
  Для стабілізації напруги використовується ліва частина вольтамперної характеристики із збільшанням струму напруга майже не міняється. Проста схема стабілізатора напруги подана на рис. Для оцінки якості стабілізатора напруги вводиться величина R яку називають коефіцієнтом...
70722. Дослідження кон’юнктора ДТЛ 5.71 MB
  Мета: ознайомлення з методикою роботи; вивчення принципу дії; перехідних процесів; вивчення впливу напруги живлення і величин компонентів; освоєння методики визначення основних характеристик; статичних параметрів кон’юктора.