88307

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ В ОПЕРАЦІЯХ ПО ПЕРЕСТРАХУВАННЮ

Дипломная

Налоговое регулирование и страхование

У роботі проведений аналіз фінансового стану НАСК «Оранта» за 2007 та 2008 роки. Виконано розрахунок та аналіз основних показників, які характеризують тему роботи. Розроблено заходи щодо удосконалення управління фінансовою діяльністю страхової команії в операціях по перестрахуванню.

Украинкский

2015-04-28

1.07 MB

1 чел.

PAGE  77

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

                                                           ДОПУСКАЮ ДО ЗАХИСТУ:

                                                                 Зав. кафедри фінансів та кредиту

                                                  професор                                       _______________В.І.Успаленко

Дипломна робота

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                                   СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ В ОПЕРАЦІЯХ ПО ПЕРЕСТРАХУВАННЮ

Виконав:

студент групи Ф 2     Р.В. Глазунов

Керівник:

професор    І.В. Зотов

Харків

2010

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 104 с.,рис. 9, табл.24, джерел 70.

Об’єкт дослідження – фінансово – економічний стан  НАСК"Оранта" яке займається страхуванням та перестрахуванням.

Мета роботи – комплексний аналіз і оцінка механізму діяльності страхової компанії в операціях по перестрахуванню.

Метод дослідження – фінансово – економічний аналіз.

У роботі проведений аналіз фінансового стану НАСК «Оранта» за 2007 та 2008 роки. Виконано розрахунок та аналіз основних показників, які характеризують тему роботи. Розроблено заходи щодо удосконалення управління фінансовою діяльністю страхової команії в операціях по перестрахуванню.

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ, СТРАХУВАННЯ, СТРАХОВИК, ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ, МЕТОДИ ТА ФОМИ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ.

ЗМІСТ

Вступ……….……………………………………...........……….............................6

Розділ 1. Теоретичні основи побудови фінансового механізму діяльності вітчизняного перестраховика……...……………............................…….…….....9

1.1. Сутність та організація перестрахових операцій…………………....9

1.2. Види, форми та методи перестрахового захисту на сучасному етапі та тенденції розвитку перестрахування в Україні……………...............….......17

1.3. Економічний зміст фінансового механізму перестраховика...........27

Розділ 2. Аналіз діяльності НАСК «Оранта»………………....………...….......33

2.1. Аналіз страхової діяльності НАСК «Оранта»…………...............…33

2.2. Аналіз фінансової діяльності НАСК «Оранта»….......................…..42

2.3. Аналіз НАСК «Оранта» на основі SWOT- аналіз…………….........58

Розділ 3. Розробка заходів з удосконалення фінансового механізму діяльності страхової компанії в операціях по перестрахуванню........................................61

3.1. Управління механізмом перестрахування.........................................61

3.2. Кореляційний аналіз взаємозалежності між страховими платежами переданими в перестрахування та страховими платежами страховика…..….65

3.3. Побудова ієрархічної моделі оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика…….….................................................................…..72

Висновок…………………………………………………………….............….....84

Список джерел інформації…………………………………………….…...........89

Додатки……………………………………………………………………............95


ВСТУП

Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для всіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук методів захисту та відшкодування втрат як фізичним та юридичним особам, так і страховим компаніям.

Світова практика свідчить, що на межі ХХ – ХХІ століть  неабиякого розмаху набув розвиток комерційних відносин з приводу купівлі-продажу специфічного товару – страхових послуг. На сучасному етапі потенційна роль і необхідність всебічного розвитку страхування є достатньо важливими, оскільки  усунення наслідків прямих та опосередкованих збитків, тобто їх відшкодування через систему страхування має позитивні макроекономічні наслідки. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримка соціальної стабільності суспільства неможливі без ефективного функціонування ринку страхових послуг із широким спектром усіх його галузей та видів. Тому провідні економісти і аналітики сьогодення небезпідставно доводять, що страхування за сучасних умов є необхідним атрибутом ринкової економіки.

Працівник в умовах ринку може втратити роботу, здоров’я, працездатність, заощадження, майно, транспорт. Так само і страхова компанія може перестати існувати на ринку якщо не буде перестраховувати свої ризики.

Враховуючи реальні обставини страхування, неможливо не визнати, що перестрахування є майже ідеальним способом відшкодування збитків. Страхові компанії, передаючи одному чи декільком перестраховикам ту частину ризику, що перевищує їх фінансові можливості, домагається розумної однорідності ризиків і забезпечує збалансованість свого страхового портфелю.

Реформування всієї системи економічних відносин, соціальні перетворення і трансформаційні зрушення, що відбуваються в Україні, надають особливого значення розв’язанню проблеми страхового захисту та відповідно перестрахуванню, наявність потреби в якому та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку будь-якої країни.

У наш час в Україні розвивається страховий ринок, створюються нові компанії, збільшуються обсяги страхування, підвищується рівень конкуренції між страховиками. Проте жорстка конкуренція на страховому ринку унеможливлює вільний вибір сприятливих ризиків, через що в портфелі страхової компанії можуть з’явитися ризики з надто високою відповідальністю, а настання лише одного повного збитку може призвести до значного погіршення фінансового стану страхової організації. Отже, виникає нагальна потреба у розвитку перестрахувальних відносин.

Зростання конкуренції на перестраховому ринку сприятиме поліпшенню рівня перестрахового захисту. На ринку України вже присутні страхові й перестрахові компанії, які є достатньо кваліфікованими на сьогоднішній день і висувають дуже високі вимоги до партнерства.

Актуальність згаданих проблем привертає увагу багатьох науковців. Фундаментальне значення для формування вітчизняної теорії страхування та перестрахування мають дослідження Базилевича В.Д., Біленчука П.Д., Воблого В.Г., Ларіонової Л.М, Осадця С.С., Федорової Т.О., Філонюка О.Ф., Шахова В.В., Юлдашева Р.Т. та інших авторів, чиї роботи пов’язані з обґрунтуванням категорії перестрахувального захисту, його змісту і ролі в економіці тощо.

Метою дипломної роботи є комплексний аналіз і оцінка механізму діяльності страхової компанії в операціях по перестрахуванню. Для досягнення цієї мети в ході дослідження вирішувались такі завдання:

-   дослідити тенденції розвитку перестрахування в Україні;

- визначити сутність проблем і з’ясувати стратегічні завдання та пріоритети подальшого розвитку вітчизняного ринку перестрахування;

Предметом дослідження виступають процеси формування  і сучасний механізм здійснення операцій з перестрахування і пов’язані з ними зміни на українському страховому ринку.

Об’єктом вивчення є фінансово – економічний стан НАСК"Оранта" яке займається страхуванням та перестрахуванням.

В дипломній роботі були використані такі методи дослідження, як: математичні моделі – кореляційний аналіз, методологію структурного аналізу й проектування – технологію SADT в стандарті IDEF програмного продукту BPwin 4.0.

Емпіричною базою для написання дипломної роботи слугували нормативні акти України в сфері страхування (в тому числі закони, постанови і положення), матеріали конференцій і засідань Ліги страхових організацій України, теоретичні розробки, практичні рекомендації і статистичні дані, публікації провідних міжнародних страхових організацій, Департаменту страхового нагляду України, а також звітні матеріали отримані під час проходження переддипломної практики у Національній акціонерній страховій компанії «Оранта».

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕСТРАХОВИКА

1.1 Сутність та організація перестрахових операцій

У зв'язку з досягненнями науково-технічного прогресу, структурними перебудовами у світовому господарстві, зростанням рівня життя населення, масштабів виробництва збільшується вартість об'єктів страхування, з'являються нові страхові продукти з широким обсягом страхової відповідальності.

Збитки за такими об'єктами як заводи-гіганти, сучасні океанські лайнери, танкери, хмарочоси, космічні супутники оцінюються десятками мільярдів доларів. Жодна страхова компанія, навіть дуже потужна, не в змозі самотужки компенсувати такі втрати.

Підвищена ризиковість страхової діяльності об'єктивно призвела до необхідності перерозподілу відповідальності за прийнятими об'єктами страхування між багатьма страховими компаніями, тобто до застосування перестрахування [34].

Отже перестрахування - є важливим фінансовим інструментом для страхових компаній, соціально важливим чинником розвитку суспільства в державі та необхідною умовою розвитку економіки в цілому.

Важко встановити, коли саме виникло перестрахування, який договір поклав йому початок, але можна з упевненістю стверджувати, що воно завжди розвивалося слідом за самим страхуванням, оскільки перестрахові операції є "вторинними" похідними від страхових.

За одними джерелами, перше перестрахування було проведене у 1370 рoці: перестраховувалася частина рейсу від Коделес до Брюге (Бельгія). Інші датують перші договори перестрахування кінцем XVI століття, коли страховики-купці поділяли між собою ризики у певних частках [34].

Пізніше, зі зростанням обсягу перестрахових операцій та ускладненням їх характеру, виникли спеціалізовані компанії. Першою професійною перестраховою компанією була "Колонія Реіншуранс" (1846 рік, Німеччина). У 1863 році. було створено Швейцарське перестрахове товариство "Свіс Ре", у -1880 році. - Мюнхенське перестрахове товариство. У Росії товариства, які здійснювали виключно перестрахування, було два: "Товариство російського перестрахування" і "Допомога". Перше з них, створене у 1885 році, виконувало значні перестрахові операції.

Більш постійного характеру перестрахування набуває в першій половині XIX століття. З розвитком вогневого страхування виникає необхідність у перестрахуванні ризиків від вогню. У Німеччині страхові товариства у перестрахуванні вогневих ризиків надавали перевагу укладанню договорів з іноземними страховиками: з французькими, англійськими, голландськими, очевидно для збереження комерційної таємниці .

З розвитком промисловості та виникненням нових видів страхування (від нещасних випадків, автомобільне страхування) перестрахові товариства отримали нові передумови для подальшого розвитку.

Напередодні другої світової війни німецькі перестрахові товариства, завдяки впровадженню все більш досконалих методів перестрахування та чітко відпрацьованій управлінській політиці, займали провідну позицію на світовому ринку.

Після другої світової війни у зв'язку з поділом країн Європи на ті, що обрали шляхом свого розвитку соціалістичну модель чи капіталістичну, ринок перестрахування зазнає серйозних змін.

По-перше, країни соціалістичної орієнтації створили державні страхові організації, які практично відмовились від перестрахування ризиків.

По–друге, в деяких країнах були створені державні перестрахові монополії («Центральна перестрахова каса» - у Франції, перестрахові корпорації – в Азії і Африці).

По–третє, перестрахові товариства Німеччини тільки після 1950 р. змоги відновити свої зв’язки з партнерами з-за кордону [34].

Для пояснення серйозних якісних змін, які відбулися в розвитку перестрахування в наступні 30-40 років, доцільно поділити цей період на кілька етапів. На першому етапі (1950–1970 рр.) ситуація була стабільною. Перестраховики вільно орієнтувалися на тих страхових ринках, де вони працювали, добре знали прямих страховиків, які були зацікавлені в надійній підтримці. На другому етапі (1971-1989роки.) з розвитком суспільного життя, досягненнями НТП об’єктивно зросла потреба в застосуванні перестрахування. З’явилося багато нових суб’єктів ринку. Це призвело до жорстокої конкуренції. Особливістю даного етапу є те, що фінансовий аспект в діяльності багатьох перестраховиків став переважати над суто страховим (принципи андеррайтерської політики, розробка нових, удосконалення існуючих перестрахових програм) [54]. Традиційні перестраховики робили спроби протистояти цьому тиску і зберегти основні риси своєї політики. Такою ситуація лишалась до 1989р.

Стратегія розвитку будь-яких послуг на ринку визначається сукупністю показників і характеристикою таких основних елементів, як попит і пропозиція. Попит на послуги з перестрахування йде від прямих страховиків, а також від перестраховиків в рамках ретроцесії (повторної передачі ризиків у перестрахування).

Основними напрямками сучасного розвитку світового страхового ринку є глобалізація ринку, збільшення страхових і кредитних ринків. Концентрація капіталу неможлива без застосування у страхуванні перестрахових операцій. Активними темпами відбувається злиття і поглинання страхових і перестрахових компаній.

Кожна страхова компанія прагне створити стійкий стабілізаційний страховий портфель. Але жорстка конкуренція на страховому ринку не дає можливості для вільного відбору сприятливих ризиків, тому у портфелі страховика можуть опинитися ризики з дуже високою відповідальністю. У такій ситуації настання лише одного великого збитку може призвести до значних фінансових втрат компанії. Страховій компанії загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території (наприклад коли йдеться про страхування будівель у сільській місцевості), І саме перестрахування дає змогу передбачити всі зазначені випадковості. Отже, потреба в ньому виникає за таких обставин:

-   можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком;

- можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події;

-    перевищується середня частота збитків [53].

Сьогодні на міжнародному ринку перестрахування пропонують перестраховий захист наступні типи організацій:

- звичайні страхові компанії, які разом з проведенням страхової діяльності займаються і перестраховими операціями;

-  професійні перестрахові компанії, тобто ті організації, які займаються виключно перестрахуванням;

- державні перестрахові компанії, тобто організації, які повністю або частково належать державі [34 ].

У практиці вітчизняних страховиків використовується таке визначення: перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Тобто в договорі  перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність; посередник (не обов’язково). Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування [53].

При настанні страхового випадку перестраховик несе відповідальність згідно з узятими на себе зобов'язаннями з перестрахування. Відносини страховиків із перестрахування регулюються договорами, що укладаються між ними.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, - ретроцесіонарієм (рис. 1.1) [7].

                                                                 Страхувальник

                                                                    Страховик

                                                      (перестрахувальник, цедент)

                                                                   Перестраховик

                                                         (цесіонарій, ретроцедент)

                                  Другий перестраховик  Третій перестраховик    і т.д.

                                (ретроцесіонарій) і т.д.       (ретроцесіонарій)      і т.д.

Рисунок 1.1 - Порядок перестрахування ризику

У результаті перестрахування (цесії) та ретроцесії відбувається поділ ризиків, відповідальність розподіляється між багатьма страховиками як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Як у страхових, так і перестрахових операціях іноді потрібні посередники. Необхідність використання послуг брокера зумовлена специфікою ризиків у перестрахуванні: рідкісність ризиків, їх висока вартість, потреба у розміщенні на спеціалізованих ринках. Брокер готує всю необхідну інформацію для пропозиції і розміщує її оптимальним способом. Після розміщення пропозиції брокер готує перестраховий договір. А після його підписання забезпечує необхідний документообіг. Брокер отримує комісію, що варіюється, як правило, від 10 до 15 % нетто-премії.

Проведене дослідження витоків, генезису перестрахування дає можливість зробити висновок: перестрахування, як більш пізня самостійна сфера страхових відносин, розвивається в країнах Західної Європи вже майже півтора століття. Особливо відчутного підйому ринок перестрахування зазнав на початку 50-х років XX століття у зв'язку з бурхливим розвитком НТП, структурними змінами у економіці, підвищенням вартості об'єктів страхування, а звідси - великими обсягами страхових виплат за наслідками страхових подій. Страхові компанії в пошуках шляхів фінансової безпеки почали застосовувати перестрахові операції. Сьогодні перестрахування прийняло світові масштаби, що дозволяє використовувати місткість не тільки національного страхового ринку, а й світового.

Враховуючи широке розповсюдження перестрахових операцій у світі і детальну розробку практичного механізму їх впровадження, все ж таки теоретичні основи перестрахування ще лишаються недостатньо висвітленими в економічній літературі. Так, не існує у фахівців страхової справи єдиної думки щодо економічного змісту перестрахування. Визначення сутності перестрахування є одним із важливих питань, оскільки від цього залежить те, які саме правові норми можуть бути застосовані до нього.

У підручнику "Основи страхової діяльності" за редакцією професора Федорової А.Т. дається таке визначення: "Перестрахування - це спеціальна форма страхування між страховими компаніями" [34].

Автори Клоченко Л., Мюллер П. вважають, що перестрахування є страхуванням, але іншого порядку: "Воно зумовлено наявністю договору прямого, оригінального страхування, побудовано на ньому. Безсумнівно, що перестрахування без страхування не існує" [34]. Російський економіст Сухов В.А. доводить, що, з економічної точки зору, природа страхування і перестрахування тотожна, оскільки і в страхуванні, і в перестрахуванні відбувається розподіл ризику між зацікавленими учасниками договору страхування чи перестрахування [34].

Так, дійсно в економічній природі страхування і перестрахування багато спільного. У перестрахуванні, як і в страхуванні, захищаються майнові інтереси, формуються певні резерви, проводяться виплати при настанні страхового випадку. Етимологія слова "перестрахування" - наступне страхування - підтверджує, що перестрахування є частиною економічних відносин страхування. Але, якщо в страхуванні страховик за рахунок страхових внесків страхувальників створює страхові резерви, то при перестрахуванні відбувається лише перерозподіл частини коштів страхових резервів, створених страховими компаніями, що надає можливість цим страховикам збільшувати обсяги страхових операцій, впроваджувати нові страхові продукти тощо.

Перестраховики, за рахунок отриманої за договорами перестрахування премії від страхових компаній, формують відповідні резерви. Перестрахові премії являють собою частину страхових премій, які сплачують страхувальники компаніям, які передають ризики в перестрахування. Таким чином, через процес перестрахування страхувальники однієї страхової компанії, правда опосередковано, відшкодовують збитки страхувальникам іншої страхової компанії. Отже, при здійсненні перестрахових операцій продовжується розподіл ризику, але вже на новому рівні.

На "перерозподіл ризиків, раніше прийнятих на страхування" як на основу перестрахування, вказують і ряд вітчизняних авторів.

У підручнику "Страхова справа" за редакцією професора Базилевича В.Д. перестрахування - "процес передачі частини взятих на себе ризиків іншим страховикам з метою створення такого страхового портфеля, який би забезпечував стійкість і рентабельність страхових операцій" [34].

Даної точки зору дотримуються і ряд російських економістів: Гвозденко А.А.,Коломін Е.В., Шахов В.В.; Єфімов С.Л.; Юлдашев Р.Г., а також зарубіжних - Девід Бланд; К. Пфайффер; Фолкнер Хекне [34].

Визначення перестрахування в українському законодавстві особливо не відрізняється від наведених раніше.

Отже, відповідно до статті 12 Закону України "Про страхування" № 2745-ПІ від 04.10.2001 р.: "перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених - договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестрахувальника, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований" [46].

Необхідність у перестрахуванні з кожним днем зростатиме через охоплення страхуванням дедалі більшої кількості великих, специфічних ризиків, а також у зв'язку з приватизаційними процесами, що відбуваються в нашій країні.

За допомогою перестрахування страховик може захиститись від випадкових (спричинених непередбачуваними обставинами) відхилень розрахункової збитковості від її фактичного рівня в поточному році. Тому перестрахування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості й нормальної діяльності страховика незалежно від розміру його капіталу та страхових резервів [53].

Перестраховик, фінансово підтримуючи страхову компанію, сприяє розширенню її страхової діяльності. Це дуже важливо для страховика, який зацікавлений у розширенні можливостей своєї компанії. Страховик, починаючи роботу в нових для нього видах страхування, як правило, активно використовує перестрахування, що дає йому можливість набувати потрібного досвіду безпечним для себе шляхом.

Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника; працівників страхових компаній від втрати роботи; акціонерів компаній від зниження прибутку; держава має гарантію надходження податків від страхової діяльності і т. ін.

1.2 Види, форми та методи перестрахового захисту на сучасному етапі та тенденції розвитку перестрахування в Україні

У зв'язку з відсутністю юридичних норм, які б регулювали перестрахування, метод і форма перестрахового захисту визначається при укладанні договору перестрахування.

На сьогодні в багатьох підручниках і періодичних виданнях зустрічаються неузгодженості у тлумаченні форм, методів, видів перестрахування.

Так, ряд російських фахівців страхової справи - Журавльов Ю.М.; Каминкіна М.Г.; Крутик А.Б.; Нікітіна Т.В. і Солнцева О.Є. - визначають наступні методи перестрахування: факультативний, облігаторний, факультативно - облігаторний, а формами перестрахування являються пропорційна і непропорційна, кожна з яких передбачає певні види (інколи їх називають типами) договорів [34].

Інші економісти - Батіашвілі Т.О.; Коломін Є.В.; Пфайффер К.  і Шахов В.В. - факультативну і облігаторну передачу ризиків розглядають як форми перестрахування і виділяють пропорційні і непропорційні договори перестрахування [34].

Передача ризиків від одного страховика до іншого здійснюється за допомогою різних методів. На практиці найбільшого поширення набули факультативний, облігаторний та факультативно – облігаторний методи передачі ризику.

Характеристика методів передачі ризику в перестрахування представлена у таблиці 1.1 [2].

Отже можна зробити висновок, що факультативне перестрахування є тим видом перестрахування, що дає можливість перестраховику ще до прийняття зобов'язань за договором оцінити конкретний ризик, відповідальність за яким він збирається взяти на себе. Компанія - цедент, що передає частину своєї відповідальності по конкретному ризику у факультатив перестраховика, повинна надати останньому інформацію в повному обсязі. З однієї сторони таке докладне і ретельне вивчення партнера, а також його пропозицій виправдано і доцільно, особливо якщо це перша операція, з іншого боку потребує значних витрат для обох учасників перестрахових відносин.

Таблиця 1.1 - Передача ризику в перестрахування

Факультативний

Облігаторний (договірний)

Факультативно -облігаторний

Кожний ризик розглядається окремо і може перестраховуватись повністю або частково.

Обов’язкова передача цедентом певної частки усіх ризиків, взятих на страхування, цесіонарію, якщо їх страхова сума перевищує обумовлений обсяг власної участі цедента

Цедент має право визначити, які ризики та в яких обсягах можуть бути передані в перестрахування

Цесіонарій може прийняти, відкинути або змінити умови пропозиції цедента

Цесіонарій зобов’язаний взяти у перестрахування частки усіх ризиків страховика (цедента)

Цесіонарій зобов’язаний взяти цедовані частки ризиків за умовами цедента

Цесіонарій і цедент вільні у своєму виборі умов та розмірів передачі (взяття) ризику в перестрахування

Цесіонарій може внести певні обмеження своєї відповідальності за ризиками, що перестраховуються

Потреба в прискоренні механізмів передачі ризиків, пов'язана зі збільшенням обсягу страхових операцій, викликала пошук іншої форми перестрахування із наданням страховику більших можливостей при здійсненні страхових операцій. З’явилось облігаторне перестрахування.

При факультативній формі перестрахування компанія передає ризик (страховик, цедент) іншим страховим компаніям у перестрахування в розмірах, що перевищують установлений нею ліміт власного утримання. Компанія може передавати в перестрахування будь-яку частину і весь ризик у цілому, не маючи при цьому ніяких зобов'язань стосовно інших страхових компаній, яким вона пропонує цю передачу. У перестрахування може бути запропонований і якийсь окремий вид відповідальності із загальної кількості видів, що страхуються цією компанією. Зі своєї сторони перестраховики також не мають ніяких зобов'язань перед стороною, що передає: вони можуть прийняти ризик цілком або частково, можуть виставити зустрічні умови або відмовитися від прийому ризику.

Договір факультативного перестрахування є індивідуальною угодою, що стосується, як правило, одного ризику. Він надає повну свободу сторонам, що беруть участь: цеденту - у рішенні питання, скільки варто лишити на власному утриманні, перестраховику - у вирішенні питань прийняття ризику в тому або іншому обсязі. З обліком наданої свободи прийняття рішень при укладанні кожного договору перестрахування перестрахові платежі стягаються індивідуально, незалежно від суми страхових платежів, отриманих цедентом.

Звичайно розмір платежів за надані гарантії при факультативному перестрахуванні встановлюється виходячи із ситуації на перестраховому ринку. Наприклад, якщо наданий у перестрахування ризик оцінюється вище середнього ступеня ризику або коли попит на даний тип ризику на перестраховому ринку є незначним, то запропонований перестраховиком рівень перестрахувальних платежів, безумовно, буде вище, ніж рівень первинних страхових платежів, отриманих цедентом при укладанні договору страхування. Навпроти, рівень перестрахових платежів може бути нижче рівня первинних страхових платежів, якщо запропонований ризик належить до групи ризиків, які користуються великим попитом. Цей приклад підкреслює, що принципи визначення перестрахових платежів цілком інші, ніж принципи визначення початкових страхових платежів.

Відмітна риса факультативного перестрахування в тому, що як цеденту, так і перестраховику надана можливість індивідуальної оцінки ризику й у залежності від цього прийняття певного рішення: цеденту - про передачу ризику, перестраховику - від прийняття ризику. Негативна сторона факультативного перестрахування в тому, що цедент повинний передати частину ризику до початку відповідальності за цей ризик. Перестраховик звичайно має у своєму розпорядженні невеличкий проміжок часу для докладного аналізу одержуваного в перестрахування ризику.

До факультативних перестрахувань страхові компанії прибігають досить часто у наступних випадках:

- ризик настільки значний, що виходить за межи (ліміти) діючих перестрахових договорів;

- ризик не підпадає під умови діючих договорів;

- компанія, що передає, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності по власному утриманню.

Переваги факультативного методу:

- можливість вибору для компанії - цедента якомога сприятливіших умов перестрахування (розміщення ризику в кількох перестрахових компаніях, вибір найкращих пропозицій);

- використання цедентом перестрахування в тих випадках, коли відповідальність за ризиками справді може зашкодити фінансовій стійкості страховика або коли він має розширити свою діяльність у сфері страхування несприятливих для нього ризиків.

Недоліки факультативного методу:

- без згоди страховика перестрахувальник не може змінити умови страхування;

- великі витрати з оформлення факультативного перестрахування, особливо в разі неодноразової факультативної пропозиції;

- тривалість оформлення факультативного перестрахування впливає на можливість укладання договору або навіть відмови від нього;

- вивчення кожного ризику і часте проведення перестрахувань дає певну інформацію конкурентам про страхову політику компанії - цедента;

- неможливість автоматичного поновлення факультативного покриття.

Облігаторне перестрахування - форма перестрахування коли перестрахувальник зобов'язаний передавати частину відповідальності по кожному окремому ризику із сукупного портфеля того або іншого виду страхування, передбаченого умовами договору, у перестрахування, а перестраховик зобов'язаний приймати кожну таку цесію. Крім ризиків, що підлягають перестрахуванню в облігаторному договорі подаються також умови, на яких здійснюється перестрахування, ліміти відповідальності, перестрахова премія, перестрахова комісія й інші умови.

За умовами облігаторного договору за конкретним видом страхування, страховик зобов'язаний передавати в перестрахування всі ризики, передбачені договором. Перестраховик, у свою чергу, зобов'язаний прийняти всі передані йому в перестрахування ризики, передбачені договором. Такі прийняття носять автоматичний характер і не потребують підтвердження з боку перестраховика в кожному конкретному випадку.

Договір облігаторного перестрахування зобов'язує цедента в передачі певних часток у всіх ризиках, прийнятих на страхування. Передача цієї частки ризиків перестраховику відбувається тільки в тому випадку, якщо їх страхова сума перевищує визначену власну участь страховика. З іншого боку, договір облігаторного перестрахування накладає зобов'язання на перестраховика прийняття запропоновані йому в перестрахування ризиків.

Перестрахові платежі за договором облігаторного перестрахування завжди визначаються у проценті від суми страхових платежів, отриманих страховиком при укладанні первинного договору страхування.

Договір облігаторного перестрахування, як правило, укладається на невизначений термін із правом взаємного розірвання договору шляхом відповідного повідомлення сторін заздалегідь про прийняте рішення.

Переваги облігаторного перестрахування:

- дозволяє збільшити обсяги страхових операцій, збирає більшу частину перестрахової премії у професіональних перестраховиків світу;

- забезпечує рівномірний розподіл ризиків (перестраховик упевнений в тому, що ризики як більш, так і менш сприятливі, будуть розподілені рівномірно);

- автоматичне приймання ризиків, що потребує значно менших витрат, пов’язаних з обробкою ризиків;

- дозволяє розвивати довгострокові відносини між сторонами;

- надає гарантії підтримки з боку перестраховика та надає більше свободи цеденту щодо проведення страхових операцій.

Основний недолік облігаторного перестрахування: коли ризик, що підлягає перестрахуванню, не підпадає під умови облігаторного договору або страхова сума за ризиком перевищує ліміт відповідальності за договором, тоді може виникнути потреба в додатковому договорі факультативного перестрахування.

Факультативно - облігаторне перестрахування.  На практиці також зустрічається змішана (перехідна) форма договору перестрахування – факультативно - облігаторна.

Ця форма договорів перестрахування називається договором «відкритого покриття». Вона дає цеденту свободу прийняття рішень відносно ризиків і розмірів їх передачі перестраховику. У свою чергу останній зобов'язаний прийняти цедовані частки ризиків на встановлених умовах.

Перестрахові платежі по договорах «відкритого покриття» визначаються на індивідуальній основі за згодою сторін або пропорційно страховим платежам, отриманим при укладанні первинного договору страхування.

Отже, необхідність перестрахового захисту очевидна для  всіх без винятку страхових компаній. Навіть великі страхові компанії з добре відпрацьованою технологією регулювання збитків і з добре розрахованими тарифами при сприятливому прогнозуванні справ (збитковість 30-60%) потребують перестрахування, оскільки навіть у таких компаніях результати рік у рік можуть сильно коливатись.

Існує безліч різних за формою здійснення перестрахових договорів. Стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору не існує. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі, ставками премії, власним утриманням.

Всі договори можна поділити на дві основні групи, що різняться формою розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна та непропорційна форми проведення перестрахових операцій

Пропорційне перестрахування передбачає, що ризики, які розподіляються між цедентом та цесіонарієм мають фіксоване співвідношення що визначає як частину перестрахування у всіх збитках, так і частку у фіксованій премії.

До пропорційної форми відносяться: квотний, ексцедентний  та  квотно - ексцедентний договори.

Непропорційне перестрахування передбачає, що цедент самостійно відшкодовує всі збитки до певного визначеного розміру, а перевищення цього розміру відшкодовує цесіонарій, тобто відшкодування не залежить від страхової суми, а визначається тільки розміром збитку.

Пропорційне перестрахування передбачає, що ризики, які розподіляються між цедентом та цесіонарієм мають фіксоване співвідношення що визначає як частину перестрахування у всіх збитках, так і частку у фіксованій премії.

До непропорційної форми відносяться договори: ексцедент збитку і ексцедент збитковості.

У таблиці 1.3 наведено порівняльну характеристику пропорційних та непропорційних договорів перестрахування [2].

Перестрахування в Україні - нова, не дуже розвинена сфера страхової діяльності. Більшість проблем у перестрахуванні можна пояснити саме "молодістю" даної галузі. Виникає цілий ряд питань, що стосується теоретичних основ перестрахування (визначення економічного змісту перестрахування, його функцій, ролі, неоднозначне тлумачення багатьох термінів, понять, які застосовуються у перестрахуванні); організації перестрахового захисту як на державному рівні, так і на рівні окремої страхової компанії. І якщо деякі проблеми можуть бути вирішені самими учасниками страхового ринку, то частина їх потребує обов'язкового втручання держави.

Таблиця 1.2 - Форми та види договорів перестрахування

Форми договорів перестрахування

Пропорційне перестрахування

Непропорційне страхування

Проводиться там, де немає верхньої межі відповідальності

Види договорів перестрахування

Квотний

Ексцедентний

Квотно-ексцедентний

Ексцедента збитків

Ексцедента збитковості

Цедент зобов’язується передати частку всіх ризиків у перестрахування

Визначається максимальна власна участь цедента у кожному ризику

Перестрахування страхового портфеля проводиться на квотній основі  

Перестраховуються збитки за окремим ризиком

Перестрахування на основі договору ексцедента збитковості.

Цесіонарій зобов’язаний їх взяти, але може встановити ліміт власної відповідальності

Сума, що перевищує цей максимум, повинна передаватись у перестрахування цесіонарію

Кожен ризик перестраховується на засадах ексцедентного договору

Цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів

Перестрахування усього страхового портфеля від надзвичайно великої збитковості

Цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів

Визначення сутності перестрахування є одним із важливіших питань, адже від цього залежить те, які саме правові норми можуть бути застосовані до нього. Отже, перестрахування - система економічних відносин у процесі яких страховик, приймаючи на страхування ризики, передає частину відповідальності за ними відповідно до своїх фінансових можливостей іншим страховикам (перестраховикам), в обмін на отримання ними частини страхової премії, з метою створення збалансованого портфеля страхування, збільшення місткості страховика та забезпечення його фінансової стійкості, рентабельності страхових операцій.

Перестраховий ринок має в своїй структурі професійних пере страховиків прямих страховиків, іноземних перестраховиків, посередників.

Вітчизняне законодавство статус професійних перестраховиків, тобто компаній що займаються виключно перестраховими операціями, не відокремлює від звичайних страховиків. Порядок їх реєстрації, умови їх діяльності на території України, контроль за їх діяльністю є однаковими. Як свідчить світовий досвід, вимоги щодо створення, умов діяльності на ринку до спеціалізованих перестрахових компаній є підвищеними порівняно із звичайними страховими компаніями.

Проаналізувати перестрахову діяльність в цілому в Україні можна по-різному: за допомогою визначення частки страхової премії, переданої в перестрахування, а також частки страхових сум і страхових відшкодувань, що компенсуються перестраховиками.

Перестрахування є операцією, яка застосовується страховиками України для забезпечення позитивного впливу на фінансову стійкість страхових компаній. Динаміка частки перестрахування в страхових преміях в 2005 – 2009 рр. наведена на рисунку 1.2 [7].

За договорами перестрахування ризиків на кінець 2006 року українські страховики ( цеденти, перестраховики ) сплатили 5621,6 млн. грн. (40,6% від валових страхових премій по ринку ), з них:

- перестраховиками – нерезидентами 561,07 млн.грн. (4,1 % від валових премій по ринку )

- перестраховиками – резидентам 5060,55 млн. грн. (36,6% від валових премій по ринку )

За договорами перестрахування ризиків на кінець 2007 року українські страховики (цеденти, престраховики) сплатили часток страхових премій 6423,9 млн.грн., з них:

- перестраховикам – нерезидентам 769,5 млн.грн.;

- перестраховикам – резидентам 5654,4 млн.грн..

В обсязі валових страхових премій частка перестрахування станом на 31.12.08 становила 37,8% (рис1.2).

Рисунок 1.2 - Частка перестрахування у валових страхових преміях з 2005 – 2009рр.

Як бачимо, починаючи з 2007 року до 2009 року., частка перестрахування в загальному обсязі валових страхових премій мала чітку тенденцію до зростання. Частка страхової премії, яка передається в перестрахування, кожен рік збільшувалась, що свідчить про все частіше звертання вітчизняних страховиків за перестраховим захистом через незначні їх фінансові можливості, з одного боку, та все більшою обізнаністю страхових компаній у застосуванні перестрахових операцій - з другого. Починаючи з 2006 року. частка перестрахування в загальному обсязі валових страхових премій у порівнянні з попередніми роками мають тенденцію до зниження.

Зниження рівня перестрахування у 2006 2005-2007 р.р. пояснюється значним зменшенням премій, переданих у перестрахування страховикам – нерезидентам. Це пов’язано з підвищенням вимог з боку органів нагляду за фінансовою надійністю перестраховиків – нерезидентів.

Також, у зв'язку з конкуренцією на страховому ринку, до портфелів страховиків потрапляють ризики з дуже високим рівнем збитковості (наприклад, засоби автотранспорту, авіаційні судна, тощо), які потребують обов'язкового перестрахового захисту.

1.3 Економічний зміст фінансового механізму діяльності перестраховика

Страхова організація має забезпечувати створення такого страхового портфеля, що складався б із можливо більшої кількості страхових договорів, але з невисоким ступенем відповідальності за кожним прийнятим ризиком. Це повинно відповідати фінансовим можливостям страховика, щоб при настанні страхового випадку фінансовий стан не погіршився.

Словник-довідник Р.Т. Юлдашева наводить таке визначення перестрахування.

Перестрахування — це операція, згідно з якою страховик, беручи на страхування ризики, частину відповідальності за ними (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджених умовах іншим страховикам (перестраховикам) з метою створення збалансованого страхового портфеля забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій [2].

Страховик (цедент) зобов'язаний повідомити перестраховика про всі зміни свого договору зі страхувальником.

Страховик, що уклав з перестраховиком договір перестрахування залишається відповідальним у період страхування в повному обсязі перед страхувальником.

Водночас визначення перестрахування практично не змінювалося протягом двох століть. Перестрахування - це самостійна галузь страхування, котра захищає безпосереднього страховика від можливих фінансових втрат у тому випадку, коли він був би змушений здійснювати виплати за укладеними договорами страхування, не маючи перестрахового захисту.

Ринкова конкурентна рівновага передбачає точний розподіл попиту між страховиками, що означає те, що кожен страховик має прийняти на себе таку частку ризику, яку може фактично забезпечити. Оскільки територіальна та маркетингова сегментація ринку далеко не завжди співпадає зі структурою страховиків, виникає необхідність перестрахування, тобто передачі надлишкової частки ризику страховику, який може її прийняти.

Це дуже специфічні економічні відносини, вони суттєво відрізняють страхування від інших видів економічної діяльності, якою займаються різні суб'єкти ринку. Саме в процесі передачі частини страхового ризику у перестрахування відбувається обмеження власного ризику страховика, що дає йому додаткові можливості проводити страхові операції та підвищує рівень гарантованості виконання зобов'язань перед страхувальником. Саме перестрахування сприяє зростанню обсягів страхової відповідальності, що може прийняти на себе кожний окремий страховик.

Отже, перестраховик, фінансово підтримуючи страхову компанію, сприяє розширенню її страхової діяльності. Це дуже важливо для страховика, який зацікавлений у розширенні можливостей своєї компанії. Ураховуючи перестрахування, страховик може брати на страхування більшу кількість ризиків. А це дає страховій компанії змогу використовувати закон великих чисел і основну закономірність страхування - збитки кількох покриваються багатьма.

Передавання частини ризику від одного страховика до іншого викликано також необхідністю оптимізації страхового портфеля, підвищення надійності та платоспроможності страховика при здійсненні страхових операцій. Перестрахування надає реальні можливості для кращого задоволення економічних інтересів кожного із учасників страхового бізнесу. Адже в процесі перестрахування може забезпечуватися не лише захист портфеля страховика від надмірних виплат за окремими (катастрофічними) страховими ризиками, а й досягатися розподілення страхових виплат серед багатьох страховиків.

Згідно з чинним страховим законодавством операції з перестрахування є необхідною умовою для забезпечення платоспроможності страховиків, надійності, безпечності і диверсифікованості розміщення страхових резервів страховика у разі, коли страховик приймає на себе страхові зобов'язання в обсягах, що можуть перевищувати можливості їх виконання за рахунок власних активів. Для страховиків, що працюють в Україні, передбачено обов'язкове перестрахування, якщо страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного фонду і створених страхових резервів на останню звітну дату.

Перестраховик зобов'язаний виплатити відшкодування цеденту пропорційно до його участі за умови, що цедент виплатив це відшкодування страхувальнику. Цедент зобов'язаний інформувати цесіонарія про цедований ризик так само, як страхувальник зобов'язаний інформувати страховика про всі зміни, що відбуваються в ризику, який він передав страховику.

У ст. 12 Закону України "Про страхування" зазначено: "у разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентами, перевищують 50% їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України [46].

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та предмет договору страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків-брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом міністрів України. Значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту розкривається через його (перестрахування) функції.

Страховики, які прийняли на себе страхові зобов’язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов’язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.

За умов перестрахових договорів перестрахувальник повинен надсилати систематично перестраховику перелік ризиків із зазначенням частини страхової суми та відповідної страхової премії. Такий перелік в перестрахуванні має назву бордеро, яке буває попереднім (первинна характеристика ризику) та остаточним (повна характеристика і ставка премій).

Перестрахувальник раз на квартал направляє перестраховику перелік висланих протягом кварталу бордеро. Такий документ іменується рекапітуляцією.

На рисунку 1.3 зображено чотири рівні передачі ризику. Цесіонарій не має ніяких зобов'язань щодо укладених цедентом договорів страхування. Це означає, що страховик (цедент), котрий уклав договір із перестраховиком (цесіонарієм), залишається повністю відповідальним перед страхувальником. Він навіть не зобов'язаний інформувати страхувальника про передачу ризику в перестрахування.

Передаючи ризики в перестрахування, перестрахувальник має право на тантьєму (profit commission) – комісію з отриманого прибутку, який перестраховик може мати за результатами проходження перестрахувального договору. Тантьєма виплачується з суми чистого прибутку, отриманого перестраховою компанією, і є формою заохочення перестраховиком  перестрахувальника за надану участь у договорах перестрахування та оптимальне ведення справи.

Власне утримання, або власна участь цедента в покритті збитків – це частина страхової суми, в межах якої цедент несе відповідальність за застрахованим ризиком, передаючи решту у перестрахування.

Максимум власної участі цедента в покритті ризику, який цедент встановлює, виходячи зі своїх фінансових можливостей, називається лімітом перестрахового покриття. Перевищення цього ліміту передається в перестрахування і має назву ексцеденту.

Для перестраховиків, що працюють за межами України, перестрахування є реальною економічною передумовою здійснення таких видів страхової діяльності, як страхування міжнародних перевезень, страхування інвестиційних проектів, а також об'єктів підвищеного ризику тощо.

Механізм передачі страхового ризику представлено на рисунку 1.3 [2].

Страхування                                                                Перший рівень розміщення

Виплата страхового                                                    (передачі) ризику.

відшкодування                                                             Надходження страхових

                                                                                         платежів.

 

Цесія                                                                             Другий рівень розміщення

Компенсація частки                                                    (передачі) ризику

страхового відшкодування                                         Передача частки ризику

                                                                                         та страхової премії

                                                                                         у перестрахування

Ретроцесія                                                                    Третій рівень розміщення

                                                                                      (передачі) ризику

Рисунок 1.3 - Механізм передачі страхового ризику

Перестрахування тим більше стає необхідністю, чим меншими є власні страхові ресурси страховика. В Україні їх можна вважати мінімальними, тому страховики-резиденти неспроможні самостійно брати на себе навіть невеликі (а за мірками західних страхових компаній - мінімальні) ризики.

В Україні практично немає жодної страхової компанії, спроможної самостійно покрити страхові відшкодування від реалізації страхового ризику на великих промислових підприємствах, у авіаційному чи морському страхуванні. Отже, така економічна реальність спонукає страховиків активно проводити перестрахування [8].

Отже на сьогоднішній день перестрахова діяльність в Україні є повноцінним та невід’ємним сегментом страхового ринку.

РОЗДІЛ II

АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ НАСК «ОРАНТА»

2.1 Аналіз страхової діяльності НАСК «Оранта»

Останніми роками НАСК «Оранта» активно розвивається у напрямку збереження позиції лідера на страховому ринку України з одночасними удосконаленнями та впровадженням нових технологій ведення бізнесу.

Перед тим як перейти до безпосереднього аналізу страхової діяльності НАСК «Оранта» хотілось би приділити трохи уваги історії її виникнення.

Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» заснована 25 листопада 1921 року. До 1993 року компанія мала назву Укрдержстрах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 року. №709 у 1994 році на базі Укрдержсраху було створено Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» засновником якої з боку держави виступив Фонд державного майна України.

У 2002 році пакет акцій НАСК «Оранта» у розмірі 28,85% статутного фонду компанії було придбано АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк».

4 лютого 2004 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №49-р «Про здійснення заходів щодо забезпечення розвитку НАСК «Оранта», яким дозволив проведення п’ятої емісії акцій компанії, у результаті чого розмір її статутного капіталу зріс удвічі, до 44,65 млн грн, розмір державного пакета акцій Компанії відповідно зменшився до 50%. Проведення вказаної емісії акцій НАСК «Оранта» дало змогу компанії залучити влітку додаткові кошти для власного розвитку у розмірі 22,3 млн грн. Позачергові загальні збори акціонерів компанії, що відбулися 16 вересня 2005 року, прийняли рішення про подальше збільшення статутного капіталу компанії з 44,65 млн грн. до 79,67 млн грн. У грудні 2007 року група казахстанських інвесторів придбала 45,3% акцій НАСК «Оранта», що сприяло подальшому поліпшенню структури активів компанії й підвищенню її платоспроможності.

Компанія у своїй діяльності керується стратегією нарощування своєї частки на традиційних класичних сегментах ринку і водночас постійно розширює асортиментний ряд страхових продуктів для як повнішого задоволення потреб потенційних страхувальників.

У 2006 році розроблено і впроваджено нові страхові продукти зі страхування квартир, рухомого майна та відповідальності громадян; страхування будівель; зі страхування майна фізичних осіб, що є предметом іпотеки; добровільного страхування фінансового ризику власника пов’язаного із втратою майна внаслідок припинення права власності («Титул»); із автотранспортного страхування за програмами добровільного страхування заставних транспортних засобів «Банківське КАСКО» та «Банківське КАСКО Економ»; зі страхування майна юридичних осіб за програмами добровільного страхування тварин, що належать юридичним особам; комплексного (мультиризикового) страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур на період весна – літо, комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі.

У 2007 році завершено формування однієї зі складових маркетингової інформаційної системи компанії, що уможливлює оперативне створення нових страхових продуктів, максимально адаптованих до потреб клієнтів. З метою створення сучасних страхових продуктів переглянуто продуктову лінійку і внесено ряд нових страхових продуктів. Нині Компанія пропонує понад 50 ліцензованих послуг для фізичних та юридичних осіб. У 2007 році запропоновано такі інноваційні продукти для роздрібного сегмента:

- КАСКО «12+2» – 2 місяці страхового покриття безкоштовно;

- «25+10» – автоцивільне страхування з додатковим покриттям 10 000 гривень;

- «ОСАЦВ» із доставкою;

- «Сімейний захист» – комплексне страхування рухомого і нерухомого майна, відповідальності та страхування від нещасного випадку для всієї родини;

- «Потрійна вигода» – повне КАСКО, добровільна цивільна відповідальність та страхування від нещасного випадку в одному продукті.

На вимоги клієнтів у банківському сегменті компанія запропонувала страхові послуги зі страхування кредитів, майна, добровільного особистого страхування. У корпоративному сегменті активно розвивалися програми страхування вантажів, відповідальності, заставного майна, рухомого майна та інші. НАСК «Оранта» є однією з небагатьох компаній на ринку, яка пропонує комплексні програми для сільгоспвиробників. Частка Компанії на ринку страхування сільськогосподарських ризиків становить 25 відсотків.

Згідно з відомостями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг у 2007 році загальний обсяг ринку страхування зріс на 30% і сягнув 18 млрд. грн.., водночас ринок класичного страхування збільшився не менш ніж на 50%. Співвідношення валових страхових премій до ВВП склало 2,5%. Сегментом ринку, що розвивається найдинамічніше, є страхування фізичних осіб. Кількість договорів страхування з фізичними особами збільшилася на 20%, з юридичними особами – на 10%.

У 2007 році НАСК «Оранта» зміцнила свої позиції лідера ринку класичного страхування України. Зростання валових премій значно перевищує зростання ринку в цілому. Порівняно з 2006 роком надходження страхових премій зросло на 72% і сягнуло 694 млн. гривень.

На сьогодні НАСК «Оранта» — найбільша страхова компанія класичного страхового ринку України. У 2008 році НАСК «Оранта» зібрала рекордний для ринку обсяг страхових премій — 1010 млн. грн., що на 45 % перевищує обсяг премій компанії за 2007 рік (693,6 млн. грн.). Так, надходження по КАСКО становили 451,3 млн. грн., по ОСЦПВ — 236,7 млн. грн., від страхування майна — 209,6 млн. грн., від медичного страхування — 9,3 млн. грн., страхування від нещасного випадку — 28,1 млн. грн., за іншими видами страхування — 64,3 млн. грн. У 2008 році НАСК «Оранта» уклала 5 409 047 договорів страхування. За даними компанії, питома вага НАСК «Оранта» на ринку класичних страхових послуг за показником страхових премій — понад 12 %.

Загальний страховий ринок 2008 року представлено на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 - Загальний страховий ринок 2008 року

У 2008 році компанія врегулювала збитки на загальну суму 399,5 млн. грн., що на 66 % перевищує обсяг виплат НАСК «Оранта» у 2007 році. (240,1 млн. грн.). Розмір страхових резервів сягнув 405,9 млн. грн., що на 48 % перевищує показник 2007 року. Власний капітал компанії збільшився на 48 % і становить 411,1 млн. грн. Статутний фонд збільшився практично в чотири рази — до 175 млн. грн.

Стрімкими темпами розвивалися майнові види страхування та особливо АВТОКАСКО, за яким обсяг страхових премій за підсумками року наблизився до 2 млрд. грн., що у 2,6 раз більше, ніж у 2006 році. Розвиток вказаних видів страхування відбувся головним чином за рахунок активізації банківського каналу продажу страхових продуктів, споживчого та авто кредитування.

Компанія іде стрімкими темпами у напрямку вдосконалення системи управління, оптимізації бізнес – процесів, автоматизації страхової діяльності, що надає їй стійких конкурентних переваг підвищення якості обслуговування клієнтів та загальній культурі ведення страхової справи.

Результатами цих процесів є стрімке підвищення ефективності діяльності та стійкі тенденції до зростання фінансової прибутковості діяльності НАСК «Оранта».

Незалежне рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» на підставі аналізу повної фінансової звітності НАСК «Оранта» за 2008 рік підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг компанії на рівні uaА. Прогноз рейтингу — стабільний, що вказує на відсутність передумов для зміни рейтингу протягом року.

Компанія вже кілька років є безумовним лідером ринку ОСЦПВ. За даними Моторно-транспортного страхового бюро України, НАСК «Оранта» посіла перше місце в рейтингу «ТОП-10 страховиків за кількістю виданих полісів на 1 січня 2009 року» і в «ТОП-10 страховиків за розміром страхових виплат на 1 січня 2009 року». НАСК «Оранта» у 2008 році. уклала 1 440 492 договорів страхування ОСЦПВ, що становить приблизно 21,4 % від загальної кількості застрахованих транспортних засобів. Частка НАСК «Оранта» у ринку ОСЦПВ — 18,4 % за обсягом страхових премій.

Страхові платежі та страхові виплати приведені на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Страхові платежі та страхові виплати НАСК «Оранта» за 2000 - 2008 роки

НАСК «Оранта» - лідер на ринку класичного страхування:

- перше місце за здійсненими страховими виплатами;

- друге місце за обсягом зібраних страхових виплат.

Частка НАСК «Оранта» на класичному страховому ринку – майже 11%.

На страховому ринку компанія посідає провідні місця у рейтингах:

- активи - 7 місце – 367,7 млн. грн.;

- власний капітал - 12 місце – 163,1 млн. грн.;

- страхові премії - 2 місце – 479,6 млн. грн.;

- страхові виплати - 1 місце – 194,3 млн. грн.;

Компанія має найбільшу представницьку мережу у всіх областях України: 676 відокремлених підрозділів. У компанії працює понад 9 тисяч співробітників. НАСК «Оранта» надає весь спектр страхових послуг. Лідирує на страховому ринку з надання послуг фізичним особам. Є одним із ініціаторів створення і засновників Ліги страхових організацій України.

Компанія також є членом:

- моторного (транспортного) страхового бюро України;

- ядерного страхового пулу України;

- морського страхового бюро України;

- українського союзу промисловців і підприємців.

Органи управління Компанією: Загальні збори акціонерів; Наглядова рада; Правління компанії; Ревізійна комісія.

Структура управління Компанією – чотирирівнева (головний офіс, дирекції, відділення, агентська мережа).

На сьогодні  НАСК "Оранта" ― це могутня організація, яка має найбільшу в країні агентську і представницьку мережу і налічує більше 7 тис. страхових агентів, 676 представництв, зокрема 28 дирекцій, 503 балансових відділення, 141 безбалансове відділення і 4 агентства. Це забезпечує виняткову доступність страхових послуг щонайширшим верствам населення. НАСК "Оранта" пропонує ринку страхування, яке задовольняє потреби практично всіх категорій клієнтів.

Послуги, що надаються юридичним особам:

- страхування майна підприємств;

- страхування заставного майна;

- страхування вантажів, перевезених усіма видами транспорту;

- комплексне страхування фінансових установ;

- корпоративне особисте страхування співробітників;

- страхування будівельно – монтажних ризиків.

Послуги, що надаються фізичним особам:

- страхування майна громадян;

- автотранспортне страхування;

- страхування відповідальності перед третіми особами;

- медичне страхування;

- страхування громадян від нещасних випадків і на випадок хвороби;

- страхування подорожуючих за кордоном або по території України на випадок хвороби або травм;

- страхування тварин, що належать громадянам.

Перестрахові програми захисту майнового портфелю Компанії:

Договір облігаторного перестрахування майнових ризиків на базі ексцеденту збитку – покриття «за одиночним випадком». Ці дані наведені в таблиці 2. 1

Умови договору перестрахування:

Власне утримання НАСК «Оранта» - 100000,00 долл. США;

Максимальна ємкість за договором перестрахування – 50000 000,00 долл США;

Перелік видів страхування за якими надано перестраховий захист наведено в таблиці. 2.2.

Таблиця 2.1 - Договір облігаторного перестрахування майнових ризиків на базі ексцеденту збитку – покриття «за одиночним випадком»

Перестраховики:

Рейтинг

Частка випадковості по договору

Лідер:

Hannover Ruckversicherung AG (Hannover Re), (Hannover, Germany).

AA – (S&P)

80,0%

Polish Reinsurans Company (Polske tovarzystwo reasekuuracji SA) (Warszawa, Poland)

B+

(Moodis)

10,0%

ОАО «Русское перестраховочное общество»

Non rated

10,0%

Таблиця 2.2 - Перестраховий захист надано за наступними видами страхування

  1.  Страхування майна від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших ризиків згідно з правилами страхування майна НАСК «Оранта».
  1.  Страхування перерви в процесі діяльності (як наслідок вищевказаних ризиків).
  1.  Страхування машин та обладнання від поломок.
  1.  Страхування будівельно – монтажних ризиків (включаючи відповідальність перед третіми особами при виконання будівельно – монтажних робіт).

Договір облігаторного перестрахування майнових ризиків на базі ексцеденту збитку – покриття за «подією» (катастрофічна подія) наведені в таблицях 2.1, 2.2.

Умови договору перестрахування:

Власне утримання  НАСК «Оранта» - 2000000,00 долл. США;

Максимальна ємкість за договором перестрахування – 1500000,00 долл. США.

Договір облігаторного перестрахування вантажоперевезень та відповідальності автоперевізникак (CMR) на базі ексцеденту збитку – покриття «за одиночними випадками» наведені в таблиці 2.1.

Умови договору перестрахування:

Власне утримання  НАСК «Оранта» - 80000,00 долл. США;

Максимальна ємкість за договором перестрахування вантажоперевезень складає – 3000000,00 долл. США;

Максимальна ємкість за договором відповідальності авто перевізників 500000,00 долл. США.

Ризики, що покриваються перестрахуванням:

- з відповідальністю за повну відповідальність та пошкодження;

- з відповідальністю тільки за повну загибель.

Ліміт зобов’язань:

Власне утримання НАСК Оранта» - 80000,00 долл. США;

Максимальна ємкість за договором перестрахування – 2500000,00 долл. США;

Так, у правові облігаторні відносини введено три нові перестрахові ринки: Мюнхенське перестрахове товариство, Швейцарське перестрахове товариство, СКОР (Франція), що значно розширює можливості компанії з факультативного перестрахування і сприяє вдосконаленню облігаторних програм на 2008 рік.

Співробітництво здійснюється із Мюнхенським перестраховим товариством – з облігаторного перестрахування транспортних ризиків; із Швейцарським перестраховим товариством - з облігаторного перестрахування сільськогосподарських зимових та літніх ризиків, із перестраховиком СКОР - з облігаторного перестрахування морських ризиків. Компанія активно працювала на ринку Ллойдс в частині перестрахування дорогих автомобілів та нещасного випадку кредитопозичальника банку.

Досягнуто також домовленостей і отримано у фронтирування перші морські ризики від Ллойдівського брокера Аткінс Лтд.

Підвищення якості обслуговування клієнтів є одним із стратегічних пріоритетів компанії. Для вдосконалення обслуговування та супроводу договорів страхування створено єдиний Центр врегулювання збитків по місту Києву та Київській області. Запроваджено роботу Інтернет - аукціону пошкоджених автомобілів, де пропонуються до продажу пошкоджені автомобілі, що застраховані у НАСК "Оранта" або пошкоджені з вини страхувальників. В аукціоні може взяти участь "будь-яка фізична або юридична особа.

Значним здобутком Компанії стало завершення роботи з проектування оптимальних бізнес-процесів НАСК "Оранта" у рамках контракту з компанією ТОПС Б (м. Москва). За цим проектам розроблено операційну модель компанії та моделі ключових бізнес-процесів. У компанії триває процес регламентації і документування бізнес-процесів, що є важливим кроком до побудови ефективної системи управління.

У 2007 році неабияку увагу компанія приділяла оптимізації регіональної мережі. Створено ще 36 структурних підрозділів у 11 регіонах України (Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Одеська, Луганська, Черкаська, Харківська, Київська, Миколаївська, Донецька області та «Севастополь»), реорганізовано 12 відокремлених підрозділів у 3 областях України (Кіровоградська, Сумська, Одеська) і створено на їх основі структурні підрозділи дирекцій.

2 2 Аналіз фінансової діяльності НАСК «ОРАНТА»

Змістом АТЕП є глибоке й всебічне вивчення економічної інформації про функціонування аналізованого суб'єкта господарювання на прикладі НАСК «Оранта» з метою прийняття оптимальних управлінських рішень по забезпеченню виконання програм компанії, оцінки рівня їхнього виконання, виявлення слабких місць і їх усунення.

Аналіз повинен являти собою комплексне дослідження дії зовнішніх і внутрішніх ринкових і виробничих факторів які впливають на фінансові показники роботи підприємства й указувати можливі перспективи розвитку подальшої діяльності НАСК «Оранта» в обраній області страхування.

Основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності функціонування НАСК «Оранта» і пошук резервів такого підвищення. Для досягнення цієї мети проводиться: оцінка результатів роботи за 2007 – 2008 роки.

У процесі досягнення основної мети аналізу вирішуються наступні завдання:

- визначення базових показників для розробки економічних планів і програм на майбутній період;

- підвищення науково-економічної обґрунтованості планів і нормативів;

- об'єктивне й всебічне вивчення виконання встановлених планів і дотримання нормативів по кількості, структурі і якості надання страхових послуг;

- прогнозування результатів економічних показників.

Для проведення аналізу фінансового стану були використані наступні документи НАСК „Оранта”:

- баланс (додаток до П(С)БО2) за 2007 - 2008 рр.;

- звіт про фінансові результати (додаток до П(С)БО3) за 2007 - 2008 рр..

Аналіз фінансового стану НАСК „Оранта” проводиться шляхом розрахунку фінансових показників (коефіцієнтів) та здійснюється по таким напрямкам: аналіз динаміки структури балансу; аналіз ліквідності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності; аналіз фінансових результатів підприємства.

Оцінка фінансового стану НАСК „Оранта” проводиться на основі балансу компанії методом порівняння загальних даних балансу підприємства за 2007 та 2008 роки в абсолютному та відносному виразі. В якості базового (початкового) періоду вибраний 2007 рік. Звітним періодом являється 2008 рік.

Аналіз активу і пасиву балансу

Аналіз фінансового стану НАСК «Оранта» виконується за допомогою аналізу активів та пасивів балансу.

Порівняльний аналітичний баланс отримано з початкового балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповненням його показниками структури.

В таблиці.2.3 представлений порівняльний аналітичний баланс активів.

Таблиця 2.3 - Порівняльний аналітичний баланс активів 2007-2008 рр.

Абсолютні величини, тис грн.

Питома вага, %

2007р.

2008р.

2007р.

2008р.

I Основні засоби та інші необоротні активи, А1

347192,9

464550

53,36234

53,4357

II Оборотні активи, А2

221542,6

277854

34,05033

31,9606

III Витрати майбутніх періодів, А3

81897,3

126959

12,58733

14,6037

БАЛАНС

650632,8

869363

100

100

Структура активів балансу показана на рисунку. 2.3

Рисунок 2.3-Структура активу балансу НАСК «Оранта» на 31.12.2008 рік

Досліджуючи актив балансу за 2007 - 2008 роки, можна побачити, що необоротні активи у 2008 році зросли на 117357,1 тис. грн. в абсолютній величині, а в відносній величині необоротні активи на кінець 2008 року у структурі активу балансу мають питому вагу 53,44%, що на 0,08% більше ніж у 2007 році. Оборотні активи в абсолютній величині за 2008 рік зросли на 56311,4 тис. грн. і в відносній величині мають питому вагу 31,96%, що на 2,09% менше ніж у 2007 році. Із чого робимо висновок, що компанія має „важку” структуру активів, але оскільки зростає частка необоротних активів представлена довгостроковими фінансовими інвестиціями, що характерно для сфери страхових послуг і спостерігається збільшення частки основних засобів з 53,36 % до 53,44 % баланс страхової компанії набирає ознак «важкої» структури.

Порівняльно – аналітичний баланс пасивів НАСК «Оранта» представлений в таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Порівняльно – аналітичний баланс пасивів НАСК «Оранта»

 

Абсолютні величини, тис грн.

Питома вага, %

2007р.

2008р.

2007р.

2008р.

I Власний капітал

277807,1

411139

42,6979

47,29198

II Забезпечення наступних витрат і платежів

254176,3

308342

39,0660

35,4676

III Довгострокові зобов’язання

11626,6

4000

1,7869

0,4601

IV Поточні зобов’язання

107003,8

145866

16,4461

16,7785

V Доходи майбутніх періодів

19

16

0,0029

0,00184

БАЛАНС

650632,8

869363

100

100

У структурі сукупних пасивів можемо спостерігати, що забезпечення наступних витрат і платежів у 2008 році зменшилось на 3,59 %. Збільшення поточних зобов’язань та забезпечення наступних витрат і платежів свідчить про те, що компанія має середній ступінь залежності від зовнішніх джерел фінансування.

Структура пасивів балансу надана на рисунку 2.4

Рисунок 2.4 - Структура пасиву НАСК «Оранта» на 31.12.2008 рік

Аналіз фінансової стійкості страхової компанії

Фінансова стійкість – такий стан рахунків компанії, який гарантує його постійну платоспроможність.

Фінансова стійкість страхової компанії забезпечується: розміром сплаченого статутного капіталу страхової компанії; розмірами страхових резервів; оптимальним портфелем розміщення страхових резервів; системою перестраховки; обґрунтованістю страхових тарифів і іншими чинниками. Величина страхових резервів повинна повністю покривати суми майбутніх виплат за діючими договорами. Розмір майбутніх виплат визначається на основі ретельного аналізу операцій страхувальника і трудомістких математичних розрахунків. Чим точніше проведені ці розрахунки, тим правильніше величина страхових резервів відповідатиме майбутнім виплатам по страховим випадкам.

Фінансова стійкість базується на оптимальному співвідношенні між окремими видами активів компанії (оборотними та необоротними активами) та джерелами їх формування (власними та залученими коштами).

Аналіз платоспроможності компанії здійснюється на основі даних балансу компанії, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності компанії від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Здійснення даного аналізу пов’язане з розрахунком наступних показників:

- коефіцієнт платоспроможності (автономії);

- коефіцієнт концентрації позичкового капіталу;

- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

- коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Стабільність роботи компанії пов’язана із загальною його фінансовою структурою, мірою його залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів.

Класифікація та порядок розрахунку показників оцінки фінансової стійкості наведено в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 - Показники фінансової стійкості 2007-2008 років

№ п/п

Показник

Умовні позначення

Формула для розрахунку

Розрахунок показника

2007

2008

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт забезпечення обор. активів власними коштами

Ко.в.к.

ВОК

ОА

0,52

0,475

3

Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

Кавт.

ВК/ Валюту балансу

0,43

0,473


Закінчення таблиці 2.5

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Км.

ВОК        

                   ВК

0,41

0,321

5

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

Кп.к.

Залучені кошти

Валюта балансу

0,18

0,172

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів компанії і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами. Нормативне значення коефіцієнта повинно бути більше 0,1. Значення даного показника на протязі всього періоду відповідає нормативному. Це свідчить про забезпеченість підприємства оборотними коштами в достатній мірі.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії). Нормативне значення даного показника повинно бути більше, ніж 0,5, тобто власний капітал підприємства повинен займати більше 50% від загальної суми коштів авансованих в компанію. З таблиці 2.5 можна побачити, що значення цього показника відповідає нормам.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Показує, яка частка власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства. В нашому випадку даний коефіцієнт у період з 2007 – 2008 років зменшився.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує частку позикових засобів в активах компанії. Значення 0,29 є оптимальним для діяльності підприємства. У нашому випадку значення цього показника наближається до оптимального значення, але в активах страховика частка позикових засобів за період 2007-2008 років зменшується.

Аналіз динаміки рівня прибутку НАСК «Оранта» за 2008 рік. наведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Аналіз динаміки прибутку

Показники

31.12.2008 г. (тис. грн.)

Джерело інформації на 2008р.

1 Виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) без ПДВ та акцизів

0

Ф№2, стр. 035

2 Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)

-534006

Ф№2, стр.040

3 Прибуток від реалізованої продукції (робіт, послуг)

241240

Ф№2, стр.050 или 055

4 Інші операційні доходи

264326

Ф№2, стр.060

5 Адміністративні витрати

-176195

Ф№2, стр.070

6 Витрати на реалізацію

-210724

Ф№2, стр.080

8 Інші операційні витрати

-173494

Ф№2, стр.090

9 Інші фінансові доходи

20065

Ф№2, стр.120

10 Інші доходи

834856

Ф№2, стр.130

11 Фінансові затрати

-7202

Ф№2, стр.140

12 Інші затрати

-748838

Ф№2, стр.160

13Податок на прибуток від іншої діяльності

-33294

Ф№2, стр.180

14 Чистий прибуток

7466

Ф№2, стр. 220,225

Аналіз ліквідності страхової компанії.

Одним із найважливіших показників фінансового стану страхової компанії є ліквідність.

Під ліквідністю страхової компанії розуміють її здатність розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами. До них належать ті елементи оборотних засобів (і деяких основних), які можна порівняно швидко й легко реалізувати, а також залишки готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на поточному рахунку й на інших банківських рахунках, у тому числі на депозитних рахунках, касова готівка.

Страхова компанія вважається ліквідною, якщо її поточні активи перебільшують поточні зобов’язання. Ліквідність балансу компанії визначається рівнем покриття зобов’язань компанії її активами, строк перетворення яких у грошові засоби відповідає строку погашення зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні статей за активом, що згруповані за ступенем спадаючої ліквідності, з короткостроковими зобов’язаннями за пасивом, які групуються за ступенем зростання строковості їх погашення. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1П1;

А2П2;

А3П3;

А4П4.

Нижче, у таблиці 2.7 наведений розрахунок ліквідності балансу.

Таблиця 2.7 - Розрахунок ліквідності активів та пасивів НАСК «Оранта»

Складові активу, та їх умовні позначення

Джерела інформації

2007, тис. грн..

2008, тис. грн..

Складові пасиву, та їх умовні позначення

Джерела інформації

2007, тис. грн..

2008, тис. грн..

1 Найбільш ліквідні активи (Анл)

Ф№1, добуток стр. 220-240

142139,9

140566,0

1 Найбільш строкові зобов’язання (Пис)

Ф№1, добуток стр. . 520-610

91020,6

60871,0

2 Швидко реалізовані активи (Абр)

Ф№1, добуток стр.150-210 +250

98677,5

165628,0

2Короткострокові пасиви (Пкс)

Ф№1, добуток стр. 500-510

15983,2

84995,0

3 Повільно реалізовані активи(Амр)

Ф№1, , добуток стр. 100 -140 +040+045

113873,8

151953,0

3Довгострокові пасиви (Пдс)

Ф№1,  стр.480

11626,6

4000,0

4 Важко реалізовані активи (Атр)

Ф №1, стр. 080-040-045

241639,1

321431,0

4 Постійні пасиви (Пп)

Ф№1, добуток стр. 380+430 +630-270

450105,1

592538,0

Баланс (280)

650632,8

869363,0

Баланс (640)

650632,8

869363,0

Даний баланс як в 2007 так і в 2008 році є абсолютно ліквідним. У кінці року найбільш ліквідні активи повністю покривають найбільш строкові зобов’язання. Швидко реалізовані активи та повільно реалізовані активи покривають короткострокові пасиви і довгострокові пасиви протягом року. Важко реалізовані активи повністю покриваються постійними пасивами на кінець року , що є позитивною тенденцією. З даних таблиці слід зробити висновок, що баланс страховика на кінець періоду вважається абсолютно ліквідним, оскільки виконується наступна нерівність у 2007: А1 >П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4, та у 2008: А1 >П1; А2 > П2; А3 > П3;А4 < П4.

В таблиці 2.8 наведені основні показники ліквідності: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Таблиця 2.8 - Показники ліквідності за 2007-2008 роки

Показник

Умовні позначення

Формула для розрахунків

Розрахунок показника

2007

2008

1

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)

Кп

Поточні активи                  Поточні зобов’язання (пасиви)

2,07

1,9

2

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Кш

(Грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції, дебі-

торська заборгованість)      Поточні зобов'язання

1,99

1,8

3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ка

Грошові кошти та їх еквіваленти, поточні

фінансові інвестиції      

Поточні зобов'язання

1,33

0,96

На основі вище розрахованих показників, можемо зробити такі висновки:

Коефіцієнт поточної ліквідності показує достатність ресурсів страховика, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Коефіцієнт повинен знаходитись в межах між 1 і 2. Згідно з таблиці 2.6, можемо спостерігати, що значення даного коефіцієнту у 2007 році перевищує норматив, а у 2008 році значення цього коефіцієнту відповідає нормативу. Нижня межа обумовлена тим, що поточних активів повинно бути принаймні достатньо для погашення короткострокових зобов’язань, інакше компанія може стати неплатоспроможною. Разом з тим перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов’язаннями більш ніж в два рази вважається небажаним, оскільки свідчить про нераціональне вкладання страховиком своїх коштів і неефективне їх використання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості страхової компанії, щодо сплати поточних зобов’язань, за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Вважається, що достатнім є значення цього коефіцієнта , яке перевищує 0,7-0,8. Протягом аналізуємого періоду значення даного коефіцієнта перевищує норматив, що свідчить про значний рівень швидкої ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частка боргів страхової компанії може бути сплачена негайно. Нормальною є величина, що перевищує 0,2. У нашому випадку значення цього показника перевищує норму, що свідчить про абсолютну ліквідність компанії. Аналіз показників ліквідності можна побачити на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 - Аналіз показників ліквідності

Аналіз рентабельності страховика

Рентабельність - це показник, який характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, який дозволяє вимірювати отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує багато показників рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності страховика. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використаного в розрахунках.

Розрахунок показників рентабельності наведений у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Показники рентабельності за 2007 – 2008 роки

№ п/п

Показник

Умовні позначення

Формула для розрахунку

Розрахунок показника

2007

2008

1

2

3

4

5

6

1

Рентабельність активів за прибутком від звич. діяльності

Rзв

Приб. від звич. Діяльності / Активи

0,005

0

2

Рентабельність капіталу (активів) по чистому прибутку

ЧП / Активи

0,005

0,0085

3

Рентабельність власного капіталу

Rск

ЧП / Власний капітал

0,01

0,018

Рентабельність власного капіталу представляє інтерес для потенційних власників і акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує який прибуток принесе кожна інвестована власником капіталу грошова одиниця. Власний капітал є основним показником, використаним для характеристики ефективності вкладу в діяльність цього чи іншого виду. Загалом значення коефіцієнта рентабельності активів досить низьке

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності характеризує ефективність використання всього майна страховика й показує скільки грошових одиниць знадобилось для отримання однієї одиниці прибутку, незалежно від джерел залучення цих коштів.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладання коштів. Цей показник перевищує нормативне значення. Але якщо цей показник буде зменшуватися в подальшому розвитку підприємства, то буде неефективно вкладати кошти в це підприємство.

Узагальнюючим показником, який характеризує спроможність страховика у найкоротший термін виконати зобов’язання за рахунок наявних активів, є коефіцієнт загальної суми ліквідних активів до величини страхових резервів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (2007) = 142139,9 / 273775,9 = 0,52   (2.1)

Коефіцієнт загальної ліквідності (2008) = 140387 / 405946,0 = 0,35      (2.2)

Даний коефіцієнт характеризує можливість страховика виконати зобов’язання за договорами страхування. Його величина не повинна бути < 1.

Оцінку можливості страховика виконати всі зобов’язання, в тому числі і страхові, здійснюють на підставі співвідношення загальної суми зобов’язань до величини ліквідних активів. Розрахунок цього коефіцієнта вимагає вибіркового підходу до оцінки ліквідних активів з метою запобігання необґрунтованого його зниження або завищення.

Кз (2007) = 361180,1 / 142139,9 = 2,54                                                       (2.3)

Кз (2008) = 454208,0 / 140387,0 = 3,24                                                       (2.4)

Заниження відбувається в разі не виключення до розрахунку вимог до перестраховиків, завищення – якщо перелік ліквідних активів містить об’єкти нерухомості. Виконання всіх зобов’язань можливе у випадках, коли таке співвідношення < 1. У нашому випадку відбувається підвищення коефіцієнта, що свідчить про невиконання всіх своїх зобов’язань страховиком.

Коефіцієнт (КРСР), який характеризує розміщення коштів страхових резервів відповідно до вимог страхового законодавства, розраховується як відношення величини сформованих страхових резервів до загальної суми активів, якими можуть бути представлені страхові резерви.

КРСР (2007) = 273775,9 / 221542,6 = 1,24                                                 (2.5)

КРСР (2008) = 405946,0 / 277854,0 = 1,46                                                 (2.6)

Цей показник не повинен бути > 1.

Коефіцієнт збитковості страхових операцій (рівень виплат) характеризує рентабельність страхування, розраховується за видами страхування.

Коефіцієнт збитковості страхових операцій = Страхові виплати / страхові платежі                                                                                                                  (2.7)

К (2007) = 240138,3 / 693642,0 = 0,35                                                       (2.8)

К (2008) = 399534,9 / 1010149,6 = 0,40                                                     (2.9)

Враховуючи, що страхові виплати становлять собою нетто-частину платежів, цей показник характеризує питому вагу нетто-частини у фактично отриманих страхових платежах. Коефіцієнт збитковості страхових операцій порівнюється з нормою виплат, яка розраховується на підставі структури затверджених страхових тарифів і характеризує питому вагу нетто-частини в брутто-частині страхових тарифів. Якщо величина рівня виплат перевищує нормативну величину, необхідно здійснити глибший аналіз страхових виплат та обґрунтування встановлення страхових тарифів.

Узагальнюючим коефіцієнтом, який характеризує ефективність функціонування власного капіталу, є коефіцієнт прибутковості страховика, який розраховується як співвідношення прибутку і капіталу.

Коефіцієнт прибутковості (2007) =3140,1 / 277807,1 = 0,01                  (2.10)

Коефіцієнт прибутковості (2008) =7466,0 / 411139,0 = 0,018                (2.11)

Нижче, у таблиці 2.9 наведена зведена таблиця коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан страхової компанії.

Таблиця 2.10 - Зведена таблиця коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан страховика

Показник

2007р.

2008р.

Нормативне значення

1

2

3

4

1. Аналіз ліквідності компанії

1.1 Коефіцієнт покриття

2,07

1,9

1-2

1.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності

1,99

1,8

0,7 - 0,8

1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

1,33

0,96

>0,2

2. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) страховика

2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,43

0,47

>0,5

2.2 Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу

0,18

0,17

<0,29

2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

0,52

0,48

>0,1

2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,41

0,32

>0

3. Аналіз рентабельності страховика

3.1 Коефіцієнт рентабельності активів

0,005

0

3.2 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,01

0,018

3.3 Коефіцієнт рентабельності активів за прибутком від звичайної діяльності

0,005

0,0085

4. Додаткові показники

Коефіцієнт загальної ліквідності (з урахуванням РНП)

0,52

0,35

> 1

Коефіцієнт можливості виконання зобов’язань

2,54

3,24

< 1


Закінчення таблиці 2.10

Коефіцієнт розміщення страхових резервів

1,24

1,46

< 1

Коефіцієнт збитковості страхових операцій (рівень виплат)

0,35

0,40

0,25

Коефіцієнт прибутковості страховика

0,01

0,018

0,3

На основі результатів, що отримані в ході проведення аналізу фінансової діяльності страхової компанії, можна стверджувати наступне:

- більшість коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан компанії, протягом аналізуємого періоду відповідають нормативним значенням;

- структура активів страхової компанії являється нормальною;

- забезпеченість компанії оборотними коштами є достатньою;

- баланс компанії на кінець періоду є абсолютно ліквідним;

- існує середній ступінь залежності страховика від зовнішніх засобів фінансування;

- рівень прибутковості страхової компанії не достатній;

- загальна ліквідності (з врахування РНП) має середній рівень.

В аналізі діяльності страхових організацій можуть застосовуватись і інші коефіцієнти. Практичне використання коефіцієнтів розширює аналітичні можливості для вивчення реального фінансового стану страховика, що має важливе значення для розширення співпраці страхових організацій з іншими суб’єктами підприємництва.

2.3 Аналіз НАСК «Оранта» на основі SWOT- аналіз

Для визначення слабких та сильних сторін, можливостей та загроз страховика на прикладі НАСК «Оранта» буде використано SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз – це визначення слабких та сильних сторін страховика. Визначення його конкурентноздатності на ринку страхових послуг.

Це форма стратегічного аналізу. Він не містить кінцевої інформації для прийняття стратегічних рішень, але дає можливість упорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з застосуванням власних думок і оцінок. Це легкий у застосуванні інструмент швидкої оцінки стратегічного стану компанії.

В основу даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі.

Для виявлення рівня впливу окремих факторів або їх груп усі фактори, що визначаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих. Вони одержали назву „можливостей” і „загроз” зовнішнього середовища, „сильних” і „слабких” сторін діяльності підприємства – його мікро середовища. При цьому зовнішні та внутрішні фактори варто аналізувати у їх взаємозв’язку і залежності.

S – сильні сторони, внутрішні можливості або ж ресурси, які зумовлюють конкурентні переваги;

W – слабкі сторони, види діяльності, які страховик здійснює недостатньо ефективно або ресурси, які невірно використовуються;

O – можливості – альтернативи, які може використовувати страховик для досягнення стратегічних цілей;

T – загрози – процеси або явища, які заважають руху страховику до досягнення своєї місії.

SWOT – аналіз надає можливість впорядкувати інформацію з застосуванням власних ідей та оцінок.

Використовуючи методику SWOT – аналізу, проаналізували безпосередній стратегічний стан НАСК „Оранта”, що дало змогу виділити слабкі та сильні сторони роботи страховика, а також загрози і можливості його діяльності, які представлені в додатку Б1.

Реалії сучасного страхового ринку України такі, що не один страховик не в змозі взяти на себе середні або великі ризики, не звернувшись до перестрахування. Аналіз перестрахової діяльності компанії є дуже важливим для присвоєння даній компанії певного рівня стійкості. На прикладі НАСК «Оранта» можна стверджувати, що перестрахування не є сильною її стороною, що більшість договорів страхування не мають перестраховий захист, але з іншого боку на своєчасність виконання своїх зобов’язань не може вплинути фінансовий стан перестраховиків.

На основі отриманих даних складено SWOT - матрицю, яка подана у додатку Б, таблиці Б1.

Таким чином можна зробити висновки про те, що страхова компанія НАСК „Оранта” має достатній обсяг власного капіталу, що є позитивним явищем. Тому для подальшого існування компанія має ряд можливостей, за допомогою яких вона зберігатиме одну з лідируючих позицій на страховому ринку за зібраними страховими преміями. Наразі, як показує практика, НАСК „Оранта” має також лідируюче положення в Україні і за рівнем обізнаності населення про свою торгову марку, а також зберігає суттєвий вплив на тенденції розвитку страхового ринку, передусім його соціальної складової.

Важливим для компанії буде подальше покращення умов перестрахування для портфелів як власних, так і інших українських страховиків, з наданням їм перестрахових ємностей.

Дрібні ризики також є дуже небезпечними, бо може скластися така ситуація, коли ці ризики настануть водночас, тобто відбудеться акумуляція ризиків і вони перетворюються на великий. І компанії прийдеться використати не тільки страхові резерви, але і власний капітал.

Передача частки ризиків у перестрахування дозволяє вирішити ряд важливих проблем для НАСК «Оранта»: розширення масштабів діяльності і підвищення конкурентноздатності, захист своїх активів при несприятливих обставинах.

Можна також відмітити, що компанія є достатньо конкурентоспроможною.

РОЗДІЛ III

РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ                          СТРАХОВИКА

3.1 Управління механізмом перестрахування

Одною з основних форм диверсифікації ризиків страхової компанії є перестрахування. Саме тому, для ефективної діяльності компанії необхідно розробляти ефективне управління процесом перестрахування, щоб при настанні великих страхових випадків страхова компанія не виплачувала всі свої кошти та не збанкрутіла.

Здійснення перестрахових операцій - одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності страхової компанії, оскільки за рахунок перестрахування покривається основна частина збитків страхових компаній.

З метою ефективного здійснення процесу перестрахування доцільно розробляти модель його формування. На заході здійсненню процесу перестрахування приділяють більшу увагу, тому що там є чіткий розподіл між страховиками та перестраховиками, при цьому перестрахування здійснюють потужні перестрахові компанії зі значним статутним капіталом та резервними фондами, які мають можливість акумулювати значні ризики та нести відповідальність за ними.

Основним призначенням процесу перестрахування є вторинний перерозподіл ризику.

При організаційному моделюванні процесу перестрахування в страховій компанії використано методологію структурного аналізу й проектування – технологію SADT в стандарті IDEF програмного продукту BPwin 4.0. Технологія SADT була розроблена у період 1969 – 1973 р. р. Дугласом Россом та американською компанією SofTech у рамках програми ICAM (Integrated Computer Aided Manufacturing). Метою програми ICAM було поліпшення ефективності діяльності шляхом використання комп’ютерної технології.

З SADT – технології виділилася методологія IDEF, результатом застосування якої є модель необхідної системи. Під системою розуміється будь – яка комбінація засобів апаратного й програмного забезпечення, а також людей [29].

За допомогою даної технології та системного аналізу виконано моделювання процесу перестрахування НАСК «Оранта».

На рисунку 3.1 представлено управління механізмом перестрахування в загальному вигляді.

Рисунок 3.1 – Формування процесу перестрахування

З рис. 3.1 видно, що формування загального процесу перестрахування включає в себе ресурс, тобто характеристику ризику на ринку перестрахування, який буде даною функцією(процесом перестрахування) перетворюватися на підставі законодавчої бази, яка здійснює функціонування передачі ризику в перестрахування, а також з урахуванням страховика та перестраховика, які забезпечують процес перестрахування.

На рисунку 3.2 більш детально представлено процес перестрахування, що допомагає зрозуміти етапи проходження перестрахового процесу з метою його використання на практиці.

Рисунок 3.2 – Детальний процес формування перестрахування

З рисунку 3.2 видно, що процес перестрахування проходить три етапи:

  1.  укладання договору страхування між страхувальником та страховиком;
  2.  укладання договору перестрахування між страховиком та перестраховиком;
  3.  повторна передача ризику у перестрахування (процес ретроцесії).

Після проходження першого етапу починається процес перетрахування, який на третьому етапі може перейти в процес ретроцесії, тобто страхова компанія для диверсифікації своїх ризиків має змогу повторно перестрахувати ризик.

На рисунку 3.3 представлено процес перестрахування в страховій компанії.

Рисунок 3.3 – Управління механізмом перестрахування

На рисунку 3.3  представлено декомпозицію процесу перестрахування. 

Ми бачимо що при декомпозиції другого етапу, тобто укладання договору перестрахування, більш детально розглядаються етапи процесу перестрахування.

При укладенні договору перестрахування визначається тип договору:

- облігаторний;

- факультативний;

- змішаний.

Разом з цим визначаємо і форма договору:

- пропорційна (квотний, ексцедентний, квотно - ексцедентний);

- непропорційна (надлишку збитку, надлишку збитковості).

У подальшому можливо розглядання передача цього ризику у ретроцесію.

Таким чином за допомогою трьох етапів визначається процес передачі ризику в перестрахування. Також необхідно відмітити, що кожен з етапів формування процесу перестрахування тісно пов’язані між собою та за допомогою них відбувається ефективний процес перестрахування ризиків.

Впровадження даної моделі допомагає ефективно відтворювати процес перестрахування на ринку страхових послуг, а також при зміні одного із блоків даної схеми спостерігати за зміною на ринку перестрахування, та надає можливість змоделювати можливі наслідки від зміни моментів одного з етапів.

3.2 Кореляційний аналіз взаємозалежності між страховими платежами переданими в перестрахування та страховими платежами страховика

Однією зі складових управління діяльністю страхових компаній є їх прогнозування обсягів перестрахових платежів, що здійснюється на основі визначення залежності між показниками діяльності страхової компанії та перестраховими платежами. Оскільки зв‘язок між цими факторами не є функціональним, а швидше стохастичним, то його ступінь та вид пропонується визначати за допомогою економетричних моделей кореляційно-регресійного аналізу на основі математичного моделювання.

Модель кореляційно-регресійного аналізу це модель факторної системи – математична формула, що виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами. Взаємозв'язок між досліджуваними факторами і результативним показником виявиться, якщо взяти для дослідження велику кількість спостережень (об'єктів) і порівняти їх значення. Тоді відповідно до закону великих чисел вплив інших факторів на результативний показник згладжується, нейтралізується. Це дає можливість установити зв'язок, співвідношення між досліджуваними явищами. Для цього потрібно провести регресійний аналіз [38].

Кореляційний (стохастичний) зв'язок – це імовірна залежність між показниками, що виявляється тільки в сукупності спостережень. Відрізняють парну та множинну кореляцію. Парна кореляція – це зв'язок між двома показниками, один із яких є факторним, а інший – результативним. Множинна кореляція виникає від взаємодії декількох факторів з результативним показником [36]. В нашому випадку будемо розраховувати парну кореляцію між страховими платежами переданими в перестрахування та страховими платежами страховика

Парна кореляція дозволяє визначити зміну результативного показника (Ух) під рівнянням, що характеризує прямолінійну залежність між двома показниками, є рівняння прямої:

                                    Ух = а + bx,                                                           (3.1)

де   а і b – параметри рівняння регресії, які потрібно знайти.

Це рівняння описує тикай зв’язок між двома ознаками, при якому із зміною фактора на певну величину спостерігається рівномірне зростання або зменшення значень результативного показника.

Для аналізу показників застосуємо вибіркове спостереження, тобто спостереження, при якому характеристика усієї сукупності одиниць надається за деякою їх часткою, що була відібрана у випадковому порядку. Для виявлення взаємозв’язку між страховими платежами переданими в перестрахування та страховими платежами страховика проаналізуємо дані діяльності страхових компанії за 2009 рік (таблиця 3.1).

Для попереднього аналізу динаміки обраних показників слід розрахувати матрицю парних кореляцій. В таблиці 3.1 представлені показники, що дозволяють розрахувати матрицю парних кореляцій, яка відображає наявність та тісноту зв’язку між ними. Матриця парних кореляцій має наступний вигляд (таблиця.3.2).

Таблиця 3.1 - Загальні показники діяльності страхових компаній за 12 місяців

                       2009року

№ з/п

Назва страховика

Страхові платежі передані в перестрахування, тис.грн.

Сума страхових платежів, тис. грн

1

СК «Лемма»

527411,1

542375,8

2

ОМЕГА

8154,2

212092,4

3

КРЕМЕНЬ

496155,1

534176,2

4

ОРАНТА

198420,6

717975,2

5

СГ ТАС

57320,6

285682,2

6

АСКА

158903,6

350914,8

7

КРАИНА

34632,8

99464,8

8

УКРАЇНСЬКО ПОЖЕЖНО – СТРАХОВА КОМПАНІЯ

121744,4

417073,3

9

МЕГА - ПОЛІС

91475,3

111987,2

10

КНЯЖНА

71221,6

167076,5

11

ИЛЬИЧЕВСКОЕ

38108,5

106152,5

12

АХА

24185,0

700917,0

13

УНИВЕРСАЛЬНАЯ

28916,4

267273,8

14

ТЕКОМ

77137,2

95342,6

15

СТРОЙПОЛИС

44364,1

71141,9

16

ВУСО

45768,8

128800,1

17

ИНДИГО

17003,5

49412,5

18

КАШТАН

90326,9

108159,7

19

ПРОВИДНА

52649,6

453784,2

20

ДЖЕНЕРАЛИ ГАРАНТ

21902,3

346779,0

21

UNIQA (КРЕДО - КЛАСИК)

151786,1

500006,9

22

ИНГО УКРАИНА

89532,2

438377,4

23

КИЕВСКИЙ СТРАХОВОЙ ДОМ

72184,8

80081,0

24

НАСТА

9691,4

63672,8

25

УКРАИНСКАЯ СТРАХОВАЯ ГРУППА

12732,2

372928,7


Закінчення таблиці 3.1

26

НОВА

11050,3

73898,1

27

УКРАИНСКИЙ СТРАХОВОЙ ДОМ

10304,9

60640,1

28

НАДЕЖДА

8698,2

13989,8

29

МИР

6535,1

18162,4

30

УКРАИНА

4845,9

13453,6

Таблиця 3.2 – Матриця парних кореляцій факторів

Фактор

Страхові платежі передані в перестрахування

Страхові платежі

Страхові платежі передані в перестрахування

1

Страхові платежі

0,547077

1

Аналізуючи дані таблиці 3.2 можна зробити висновок про те, що ряд представлених показників характеризується помітними коефіцієнтами парної кореляції, що дозволяє говорити про наявність прямого, тісного взаємозв’язку між показниками, які досліджуються.

Страхові платежі передані в перестрахування залежать від розміру страхових платежів. За 2009 рік роботи страхових компаній страхові платежі передані в перестрахування (Yі) і розмір страхових платежів (Хі) характеризувалися даними наведеними у таблиці 3.1. Розглядається 30 страхових компаній. Розрахуємо регресію для наявної стохастичної моделі, приймемо рівень надійності – 95%. Складемо рівняння регресії. Для цього використаємо коефіцієнти а і b (Y- перетинання і змінна Х1 відповідно).

Для даної задачі рівняння буде мати такий вигляд:

                                    YХ= 5413,5 - 0,3271х                                    (3.2)

Для визначення наявності кореляційного зв‘язку між пояснювальною змінною Х та результативною ознакою У, визначимо коефіцієнт парної кореляції, скоритсавшись панеллю інструментів в MS Exsel – Встака функцій – Майстер функцій – статистичні – функція КОРРЕЛ. Виділяємо діапазон результативних показників У, діапазон фокторних показників Х.

У нашому випадку коефіцієнт кореляції дорівнює 0,57.

Тіснота зв'язку кількісно виражається величиною коефіцієнта кореляції за шкалою Чеддока (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3 - Кількісні критерії оцінки тісноти зв‘язку факторів та результативної ознаки за шкалою Чеддока

Величина коефіцієнта кореляції

0,1-0,3

0,3-0,5

0,5-0,7

0,7-0,9

0,9-1

Характеристика сили зв‘язку

слабка

помірна

помітна

висока

дуже висока

Тип зв‘язку

слабкий

середній

сильний

Отже між факторами існує помітний кореляційний зв‘язок.

Для визначення типу регресійного міжфакторного зав‘язку скористаємося функцією Ms Excel – «Побудова лінії тренда». У випадку лінійного зв’язку між факторами, лінія тренда матиме наступний вигляд (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Лінійна лінія тренда

Для перевірки адекватності модель використовується критерій Фішера (F-відношення), а також коефіцієнти множинної кореляції і детермінації (таблиця. 3.4).

Множинний R – коефіцієнт множинної кореляції вказує на наявність (або відсутність) лінійного зв'язку між залежними і незалежною перемінними (при наявності зв’язку прагне до 1). Так як в нашому випадку множинний R дорівнює 0,57, то можна сказати, що зв'язок між змінними середній.

Таблиця 3.4 – Результати регресійного аналізу

Регресійна статистика

Множинний R

0,5097114

R-квадрат

0,2598057

Нормований R-квадрат

0,290586

Стандартна похибка

0,2261605

Спостереження

30

Дисперсійний аналіз

df

SS

MS

F

Регресія

1

1,08136E+11

1,08136E+11

7,72192931

Залишок

22

3,08084E+11

14003808378

Разом

23

4,1622E+11

 

 

Коефіцієнти

Стандартна похибка

t-статистика

P-Значення

Y-перетинання

12110,37992

41351,27568

0,292865933

0,77236915

Змінна X 1

0,326827064

0,117612939

2,778835964

0,01094869

Множинний R – коефіцієнт множинної кореляції вказує на наявність (або відсутність) лінійного зв'язку між залежними і незалежною перемінними (при наявності зв’язку прагне до 1. Так як в нашому випадку множинний R дорівнює 0,50, то можна сказати, що зв'язок між змінними середній.

R-квадрат – коефіцієнт детермінації, що показує долю дисперсії, що пояснюється даною моделлю в загальній дисперсії. Показує, наскільки модель адекватна. У нашому випадку  коефіцієнт детермінації дорівнює 0,2598, отже, отримана модель приблизно на 26 % пояснює зміну обсягів страхових платежів переданих в перестрахування у залежності від страхових платежів страховика.

Нормований R-квадрат представляє собою скоригований коефіцієнт детермінації. В нашому випадку він дорівнює 0,29, тобто за рахунок виправлення величина коефіцієнта детермінації неістотно зменшилася, проте зв‘язок залишається сильним.

Стандартна похибка (середньоквадратичне відхилення середньої) характеризує розкид середніх значень; дорівнює стандартному відхиленню, поділеному на квадратний корінь з обсягу вибірки.

Порівнюючи значення оцінок моделі з їх стандартними похибками, можна судити про значимість коефіцієнта. Якщо стандартне відхилення перевищує відповідний модуль оцінки параметра, то це означає зсув отриманої оцінки параметра. У нашому випадку отримані оцінки виявилися незміщеними.

Для стандартних похибок немає таблиць критичних рівнів – для точного судження використовуються t-статистика.

t–статистика оцінює значимість кожного коефіцієнта регресії, порівнює значення коефіцієнтів з їх стандартними похибками. Коефіцієнт є значним, якщо існує достатньо висока імовірність того, що його значення відмінне від нуля.

Табличне значення t – критерію Стьюдента з рівнем значущості 0,05 та кількістю ступенів свободи 29 дорівнює 2,045. Оскільки t-фактичне більше t-табличного другого показника (2,77>2,045), можна зробити висновок, що другий коефіцієнт є значимим. Проте t-фактичне першого показника менше t-табличного (0,29<4,18), тобто по відношенню до значущості першого коефіцієнту рівняння регресії виникають сумніви.

Критерій Фішера (F) являє собою відношення поясненої суми квадратів (у розрахунку на одну незалежну перемінну ) до залишкової суми квадратів (у розрахунку на один ступінь волі). Розрахований показник F-статистики (77,21) більший за F табличне (0,01), отже, рівняння є значимим, а гіпотеза про відсутність зв'язку між перестраховими платежами та обсягом страхових резервів відхиляється.

Таким чином доведено, що регресійний зв‘язок між страховими платежами переданими в перестрахування та страховими платежами страховика існує.

3.3 Побудова ієрархічної моделі оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика

Для НАСК “Оранта” на сьогодні основними завданнями є створення гармонійного дієздатного механізму, що до забезпечення високорентабельного результату від перестраховочної діяльності страховика.

Суттєвим моментом забезпечення максимальної рентабельності страховика являється створення ієрархічної моделі оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика. Дана модель складається з чотирьох рівнів:

- стратегічна мета оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика (забезпечення максимальної рентабельності від перестрахової діяльності страховика);

- напрямки досягнення стратегічної мети страхової компанії (забезпечення максимальної рентабельності від перестрахової діяльності страховика);

- цілі забезпечення ефективного обігу фінансових ресурсів страхової компанії;

- заходи для здійснення цілей та досягнення стратегічної мети оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика;

Ієрархічна модель оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика зображена на рис. (Додаток В, рисунок В1).

З рисунку (Додаток В, рисунок В1) видно, що для реалізації стратегічної мети - оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика, є сім напрямків, цілей розвитку та заходів для реалізації цілей. Для того, щоб оцінити  ступінь впливу обраних заходів на досягнення цілей розвитку страхової компанії буде застосовуватися метод парних порівнянь, що базується на психометричній шкалі (Додаток Б).

Якщо при порівнянні А і Б є пріоритет Б над А міра цього пріоритету оцінюється зворотною величиною (1/3, 1/5, 1/7, 1/9). При виникненні сумніві в якості розрізнення приймаються відповідні проміжні значення (таблиці. 3.5)

Таблиця 3.5 - Психометрична шкала рівнів розрізнення

Рівень розрізнення при порівнянні факторів А і Б

Кваліметрична міра розрізнення

Нема відмінності

1

Слабке переваження А над Б

3

Сильне переваження А над Б

5

Дуже сильне переваження А над Б

7

Абсолютне переваження А над Б

9

Проміжкові судження

2,4,6,8

Для оцінки векторів пріоритетів треба побудувати матриці попарних порівнянь (див. табл. 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11).

Таблиця 3.6 - Матриця попарних порівнянь

Котирування цінних паперів

Пріоритети А

Ст. р.

О. к.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

1

1

1

1/3

1/7

О. к.

1

1

1

1

1/3

1/7

В. р.

1

1

1

1

1/3

1/7

Еф. в.

1

1

1

1

1/2

1/7

С. роз.

3

3

3

2

1

1/5

РНП

7

7

7

7

5

1

hi=n

1,2887

1,288

1,2887

1,245979

0,820127

0,4571

=hi/∑hi

0,2017

0,201

0,2017

0,195

0,128353

0,0715

Таблиця 3.7 - Матриця попарних порівнянь

Моніторинг умов депозитного розміщення коштів

Пріоритети А

Ст. р.

С. ф.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

7

7

3

7

7

С. ф.

1/7

1

1

1/3

1

1

В. р.

1/7

1

1

1/3

1

1

Еф. в.

1/3

3

3

1

3

3

С. роз.

1/7

1

1

1/3

1

1

РНП

1/7

1

1

1/3

1

1

hi=n

0,4770

1,288798

1,288798

0,759836

1,288798

1,2887

=hi/∑hi

0,0746

0,201625

0,201625

0,118872

0,201625

0,2016

Таблиця 3.8 - Матриця попарних порівнянь

Визначення ступеня ризику інвестування коштів

Пріоритети А

Ст. р.

С. ф.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

3

3

1

1/3

5

С. ф.

1/3

1

1

1/3

1/5

3

В. р.

1/3

1

1

1/3

1/5

3

Еф. в.

1

3

3

1

1/3

5

С. роз.

3

5

5

3

1

7

РНП

1/5

1/3

1/3

1/5

1/7

1

hi=n

0,7979

1,253163

1,253163

0,797981

0,541452

1,8468

=hi/∑hi

0,1229

0,193073

0,193073

0,122944

0,083421

0,2845

Таблиця 3.9 - Матриця попарних порівнянь

Визначення термінів обертання інвестицій

Пріоритети А

Ст. р.

С. ф.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

1/2

1/2

3

1

2

С. ф.

2

1

1

5

2

3

В. р.

2

1

1

5

2

3

Еф. в.

1/3

1/5

1/5

1

3

2

С. роз.

1

1/2

1/2

1/3

1

1

РНП

1/2

1/3

1/3

2

1

1

hi=n

0,966

0,7109

0,71092

1,3854

1,230076

1,3480

=hi/∑hi

0,152

0,111919

0,111919

0,2181

0,193648

0,2122

Таблиця 3.10 - Матриця попарних порівнянь

Визначення приоритетних напрямків інвестування

Пріоритети А

Ст. р.

С. ф.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

1/2

1/2

3

5

3

С. ф.

2

1

1

5

7

5

В. р.

2

1

1

5

7

5

Еф. в.

1/3

1/5

1/5

1

3

1

С. роз.

1/5

1/7

1/7

1/3

1

3

РНП

1/3

1/5

1/5

1

1/3

1

hi=n

0,8173

0,613754

0,613754

1,30766

1,5816

1,570418

=hi/∑hi

0,1256

0,094358

0,094358

0,20103

0,2431

0,24143

Таблиця 3.11 - Матриця попарних порівнянь

Контролінг інвестиційної незалежності

Пріоритети А

Ст. р.

С. ф.

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Пріоритети Б

Ст. р.

1

3

3

1

1

7

С. ф.

1/3

1

1

1/3

1/3

5

В. р.

1/3

1

1

       1/3

1/3

5

Еф. в.

1

3

3

1

1

7

С. роз.

1

3

3

1

1

7

РНП

1/7

1/5

  1/5

1/7

1/7

1

hi=n

0,708035

1,150887

1,150887

0,708035

0,708035

2,12701

=hi/∑hi

0,108049

0,17563

0,17563

0,108049

0,1080

0,324591

Заповнення матриці починається з першого рядка, порівнюють пріоритети впливу обраного фактора по відношенню до інших факторів, аналогічно заповнюється вся матриця. Після заповнення всіх елементів матриці переходять к розрахунку вектора пріоритетів факторів. Для цього спочатку визначається середнє геометричне значення hi за кожним рядком матриці. Після цього отримані значення середніх геометричних нормуються, тобто, визначається відношення кожного середнього геометричного до його суми. Нормовані значення і є значення компонент вектора пріоритетів впливу обраних факторів на цілі розвитку страхової компанії. Матриці побудовані за допомогою ПК з використанням пакету Excel для Windows.

Матриці попарних порівнянь, побудовані для забезпечення оптимізації процесу управління перестраховим потенціалом страхової компанії показали, що на аналіз котирування цінних паперів: збільшення долі обігових коштів страховика у поточних та довгострокових фінансових інвестиціях (0,202), збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках (0,202), оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях (0,202), більш ефективне використання статутного та гарантійного фонду страховика (0,195); на моніторинг умов депозитного розміщення коштів - збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках (0,202), оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях (0,202), своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками (0,202) та забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій (0,202); на визначення ступеня ризику інвестування коштів - забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій (0,285), збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках (0,193), оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях (0,193).

На визначення термінів обертання інвестицій найбільший вплив мають: більш ефективне використання статутного та гарантійного фонду страховика (0,218), забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій (0,212), своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками (0,194); на визначення пріоритетних напрямків інвестування - своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками (0,243), забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій (0,241) та більш ефективне використання статутного та гарантійного фонду страховика (0,201); на контролінг інвестиційної незалежності - забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій (0,325), збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках (0,176), оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях (0,176).

В результаті розрахунків автором будується загальна матриця співвідношення цілей розвитку страхової компанії і заходів для здійснення цього розвитку для обчислення ймовірностей впливу кожного із заходів на стратегічну мету - оптимізації процесу управління перестраховим потенціалом страхової компанії.

З таблиці 3.12 видно, що найбільший вплив на здійснення стратегічної мети - оптимізації процесу управління інвестиційним потенціалом страхової компанії мають такі заходи, як забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій, збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках, оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях та забезпечення більш ефективного використання статутного та гарантійного фонду страховика.

Такий захід як забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій повинен використовуватися страховою організацією для створення збалансованого страхового портфелю за принципом, що уможливлює віднесення на власне утримання більшої кількості страхових договорів, але з невисоким ступенем відповідальності за кожним прийнятим ризиком. Це повинно відповідати фінансовим можливостям страховика та Закону України “Про страхування” [46] де вимагається укласти договір перестрахування якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує десять відсотків суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів. Але забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій має нормативне обмеження, яке викладене у Положенні про розміщення страхових резервів із страхування життя та стосується розміщення резервів в обсязі, що не перевищують сорока відсотків у правах вимоги до перестраховиків.

Таблиця 3.12 - Матриця співвідношення цілей і заходів розвитку страхової компанії

Цілі та заходи розвитку страхової компанії

Ст. р.

О.р .

В. р.

Еф. в.

С. роз.

РНП

Аналіз котирування цінних паперів

0,201701

0,201701

0,201701

0,195

0,128353

0,071545

Моніторинг умов депозитного розміщення коштів

0,074628

0,201625

0,201625

0,118872

0,201625

0,201625

Визначення ступеня ризику інвестування коштів

0,122944

0,193073

0,193073

0,122944

0,083421

0,284547

Визначення термінів обертання інвестицій

0,152197

0,111919

0,111919

0,218103

0,193648

0,212214

Визначення приоритетних напрямків інвестування

0,125657

0,094358

0,094358

0,201038

0,243154

0,241434

Контролінг інвестиційної незалежності

0,108049

0,17563

0,17563

0,108049

0,108049

0,324591

Р = ∑аij/6

0,130863

0,163051

0,163051

0,160668

0,159708

0,222659

Такий захід як забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій повинен передбачати декілька альтернатив:

- покупка перестрахувального захисту в закордонних перестрахувальників з урахуванням більш жорстких умов;

- використання внутрішньої ємності українського ринку[17, 24].

Ці варіанти можуть бути використані одночасно і доповнювати один одного. Але потрібно враховувати, що наявність у чинному законодавстві України суттєвих прогалин стосовно регулювання правового становища учасників ринку перестрахування зумовлює дуже обережно ставитися до підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій, з огляду на платоспроможність та фінансову стійкість страховика.

ВИСНОВКИ

Враховуючи реальні обставини страхування, неможливо не визнати, що перестрахування є майже ідеальним способом відшкодування збитків. Страхові компанії, передаючи одному чи декільком перестраховикам ту частину ризику, що перевищує їх  фінансові можливості, домагається розумної однорідності ризиків і забезпечує збалансованість свого страхового портфелю.

Перестраховик, фінансове підтримуючи страхову компанію, сприяє розширенню її страхової діяльності. Це дуже важливо для страховика, який зацікавлений у розширенні можливостей своєї компанії. Страховик, починаючи роботу в нових для нього видах страхування, як правило, активно використовує перестрахування, що дає йому можливість набувати потрібного досвіду безпечним для себе шляхом.

Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника; працівників страхових компаній від втрати роботи; акціонерів компаній від зниження прибутку; держава має гарантію надходження податків від страхової діяльності і т. ін.

Таким чином, за останні роки неабиякого розмаху набув розвиток комерційних відносин з приводу купівлі-продажу специфічного товару – страхових послуг.

Необхідність здійснення страхування викликана існуванням цілої низки ризиків настання тих чи інших подій, внаслідок яких можуть бути нанесені матеріальні збитки окремій людині, господарському суб’єкту чи навіть всьому суспільству.

Сучасні процеси глобалізації, перехід суспільства до нового технологічного укладу буття та інформаційного рівня розвитку технологій висувають нові вимоги до страхування. Дедалі вищими становляться страхові суми та вимоги до страхових компаній.

Перестрахування як вид діяльності завжди розвивалося слідом за самим страхуванням, оскільки перестрахувальні операції є "вторинними", похідними від страхових.

За допомогою перестрахування страховик може захиститись від випадкових (спричинених непередбачувальними обставинами) відхилень розрахункової збитковості від її фактичного рівня в поточному році. Тому перестрахування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості й нормальної діяльності страховика незалежно від розміру його капіталу та страхових резервів.

При перестрахуванні наявні економічні взаємовідносини між цедентом і цесіонарієм. Вони суттєво відрізняються від інших видів економічної діяльності, якою займаються різні суб’єкти ринку. Саме в процесі передачі частини страхового ризику у перестрахування відбувається обмеження власного ризику страховика, що дає йому додаткові можливості проводити страхові операції та підвищує рівень гарантованості виконання зобов’язань перед страхувальником. Саме перестрахування сприяє зростанню обсягів страхової відповідальності, що може прийняти на себе кожний окремий страховик. Перестрахова цесія дозволяє страховику суттєво обмежувати власний ризик витрат великих коштів при настанні страхових подій, вона сприяє підвищенню конкурентоздатності страховиків на риках страхових послуг. Особливо це актуально для перехідної економіки України.

Поряд з макроекономічним аналізом тенденцій розвитку вітчизняного сектору перестрахування, в дипломній роботі досліджувалась перестраховувальна діяльність української страхової компанії Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”(далі НАСК “Оранта”). Аналіз вхідного і вихідного перестрахування дозволяє зробити висновок, що НАСК ”Оранта”, як і більшість вітчизняних страхових компаній, досить вибірково підходить до прийняття ризиків в перестрахування і більш охоче віддає свої ризики іншим страховикам. Дослідження довели, що особливої уваги з боку страхової компанії потребує аналіз показників рівня виплат за операціями вхідного і вихідного перестрахування, адже в останні роки ці показники постійно зростають. Такий аналіз дозволяє своєчасно виявити несприятливі тенденції, зокрема неадекватний обмін ризиками і можливість виникнення в перестраховувальній діяльності значного відємного сальдо. Дослідження перестраховувальних програм, які застосовує НАСК “Оранта” дозволило виявити тенденцію, характерну для більшості вітчизняних страховиків.

Окремі перестраховувальні програми побудовані так, що перестраховики - нерезиденти не часто залучаються до сплати страхового відшкодування. Це пояснюється  завищеними лімітами власного утримання, встановленими для НАСК “Оранта” за договорами перестрахуванння. За свідченням світового досвіду, таким великим страховим компаніям, як НАСК “Оранта”, що мають значні обсяги перестрахування, доцільно створювати спеціальні відділи страхування і перестрахування великих ризиків, обовязок яких збір, обробка та вивчення інформації щодо великих і надвеликих ризиків, які знаходяться у портфелі страхової компанії (в т.ч. статистика збитків за цими ризиками). Накопичення такої інформації надає широкі можливості в побудові ефективних перестраховувальних програм та гарантію можливих страхових відшкодувань.

Не дивлячись на нестійкість і недосконалість перестрахувального законодавства, український ринок перестрахування активно розвивається і продовжує викликати зацікавленість зі сторони іноземних (особливо російських) перестраховиків. В останні часи спостерігається тенденція до відкриття російськими перестраховиками рахунків у гривні, що дозволяє одночасно і спростити, і прискорити процедуру розрахунку за договорами перестрахування.

Географія країн перестраховиків-нерезидентів може збільшитись за рахунок Центральної і Східної Європи, а також країн Середньої Азії. При цьому зберігаються тенденції до співробітництва з традиційними партнерами із Росії. Укріплює свої позиції на українському ринку перестрахування Німеччина, Англія, Франція, США, Польща, в основному за рахунок передання крупних та маловідомих ризиків, а також купівлі перспективних страховиків.

Перестрахування, як і кожний інший сектор економічної активності, має прилаштовуватись до швидких змін у сучасному світі. За останніх часів спостерігається суттєва лібералізація цього виду діяльності. Усвідомлюється його міжнародний характер, тому завжди буде достатньо конкуренції для підтримки рівноваги ціни.

Менш очевидним є розподіл між страхуванням і перестрахуванням. Пропозиція має бути платоспроможною, не перевищувати рамки своїх можливостей для того, щоб працювати.

В інтересах цедентів і, відповідно, споживачів, продуктивність і техніка роботи має постійно вдосконалюватись. Актуальними стають проекти створення перестрахувальних бірж, системи автоматизації інформації про рахунки і стандартизація, особливо у факультативному перестрахуванні, відслідковування збитків, створення і впровадження документації через нові інформаційні канали.

Страховий ринок на сьогодні є найрозвинутішим сектором ринку небанківських фінансових послуг України, який акумулює близько 83% загального обсягу активів цього сектора, та продовжує динамічно розвиватися. На українському страховому ринку України поряд з українськими компаніями працюють також компанії з польським, американськими, австрійським російським, австралійським капіталами, тощо, що свідчить про зацікавленість іноземних інвесторів страховим ринком України.

Хоча обсяги перестрахувальних операцій у порівнянні з обсягами операцій по прямому страхуванню незначні, по темпах росту перестрахування перевершує пряме страхування в 1,2 рази.

Ряд українських страховиків орієнтовані на іноземних перестрахувальників за бажанням страхувальників або згідно особистих переваг, інші звертаються за кордон через неможливість розмістити той або інший ризик на внутрішньому перестрахувальному ринку. Це здебільшого характеризується ємністю українського перестрахувального ринку.

Важливу роль для становлення перестраховувальних відносин в країні відіграє чітке, зважене законодавство, яке може сприяти ефективним страховим та перестраховувальним відносинам, так і навпаки, їх дестабілізувати. Тому існуюча законодавча ситуація на українському ринку перестрахування однозначно потребує змін. Успіх економічних перетворень (реформ) залежить від ефективності їх здійснення. Ефективність проведення реформ в Україні залежить від можливості створення ринкової економіки, що передбачає економічну стабільність, забезпечення гарантій здійснення підприємницької діяльності та соціального захисту населення.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

  1.  Александров, В.Т. Страхова справа [Текст]: підручник / В.Т. Бандурка О.М., О.І. Ворона, Н.М. Резнік. – К.: НВП «АВТ»; Х.: Видавничий центр НТУ «ХПІ», 2003. –  639 с.
  2.  Базилевич В.Д. Страхування – Київ Нац.ун -т ім. Т.Г. Шевченка. – К.: Знання, 2008 - 1019с
  3.  Баранова, В. Страхова система як фактор фінансової стабільності держави [Текст] // Економіст. –  2008.- №11.- С. 60 - 61.
  4.  Барановський, О. Великі проблеми маленького ринку [Текст] // Дзеркало тижня. - 2003. - С. 10.
  5.  Баффет, У. Эссе :Управление группой компаний и инвестициями [Текст]: підручник. –М.: Альпина бизнес бук, 2004. – 308 с.
  6.  Брикун, Є. В. Страхова справа [Текст]: підручник. - Ірпінь: АДПС України, 2000. – 109 с.
  7.  Bнукова Н.М., Временко Л.В., Успаленко В.І та ін. Страхування: теорія та практика: Навчальний посібник / За загальною редакцією д.е.н., проф. Н.М. Внукової. – 2-ге видання, перероблене та доповнене. Харків: Бурун Книга, 2009. – 656с.
  8.  Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник 3-тє видання, стереотипне. – Львів: «Новий світ – 2000», 2006. – 480с.
  9.  Габідулін, І. Посередники та їх роль у розвитку банківсько-страхового бізнесу [Текст] // Фінансовий ринок України. - 2008. - №2. - С. 22 -24.
  10.  Гандзюк, М.П. Основи охорони праці [Текст]: підручник для вищих навч. закладів / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський.  – К.: Каравела, 2003. – 408 с.
  11.  Горбач, Л.М. Страхова справа [Тект]: навч. посібник. - К.: Кондор, 2003. – 252 с.
  12.  Горбач, Л.М. Страхова справа [Текст]: навч. посібник. - Луцьк: Вежа, 2001. – 182 с.
  13.  Дробот, О. Сучасні технології оптимізації процесу врегулювання страхових випадків [Текст] // Финансовые услуги. - 2009. - №1 - 2. -С. 29.
  14.  Дедіков С. Фінансове перестрахування та його правовий режим [Текст] // Фінансовий ринок України. - 2007. - №4. - С. 20 - 23.
  15.  Жадан, О. Особенности национального управления активами страховой компании [Текст] // Финансовые услуги. - 2007. - №4. - С. 20 - 23.
  16.  Жук, О. Економічна ефективність страхової діяльності [Текст] // Аудитор України. – 2008. - №14. - С. 10 - 30.
  17.  Журавлев, Ю.М. Страхование и перестрахование: теория и практика [Текст]: навч. посібник / Ю.М. Журавлев, И.Г. Секрет . – М.: Изд. центр «АНКИЛ», 1993. – 321 с.
  18.   Завода, О. Розвиток страхового ринку України: що? як? коли? [Текст] // Фінансовий ринок України. - 2008. - №10. - С. 14 - 16.
  19.  Залетов, А.Н. Страхование в Украине [Текст]: навч. посібник. – К.: BeeZone, 2002. – 452 с.
  20.  Залєтов, О.М. Тенденції розвитку перестрахування в Україні: вхідне та вихідне [Текст]: монографія. - К.: Бізнес - гарант, 2005. – 354 с.
  21.  Заруба, О.М. Страхова справа [Текст]: монографія. – К.: 1998. – 321 с.
  22.  Звіт про роботу Держфінпослуг за 2004 рік [Текст] // Україна BUSSINESS. - 2005. №25 (705). - С. 2-6.
  23.  Зубець, А. Страховой маркетинг [Текст]: підручник. - М.:  1998. – 40 с.
  24.  Камынкина, М.Г. Перестрахование [Текст]: навч. посібник / М.Г. Камынкина, Е.Е. Солнцева  -М.,1994.-220 с.
  25.  Кипреева, Е. Оптимизация расчета страхового и перестрахового тарифа [Текст] // Управленческий учет и бюджетирование. - 2008. - №4. - С. 43 - 47.
  26.  Кипреева, Е. Фомирование управленческих данных в области перестрахования [Текст] // Управленческий учет и бюджетирование. - 2008. -№6. - С. 16 - 23.
  27.  Криворучко, А. Розвиток страхового ринку [Текст] // Економіка АПК. – 1997. - №6. – С. 66 – 70.
  28.  Кучер М. Перестрахувальники - флагман? Прорив українського страхового ринку [Текст] // Консалтинг в Україні. - 2006. - № 4. - С. 4 - 5.
  29.  Лямець В.І. Системний аналіз. Вступний курс. – 2-ге вид., перероб та допов. [Текст]: навч. посібник / В.І. Лямец, А.Д. Тевящев. - Харків: ХНУРЕ, 2004. – 448 с.
  30.  Марек Черский. Польский рынок перестрахования в фазу консолидации [Текст]: монографія. – М.: Деловой формат. - 2006. - с. 44.
  31.  Мних, М.В. Перестрахування [Текст]: Посіб. для студ. вузів. -К.: Знання України, 2004. – 96 с.
  32.  Мазаракі А.А. Страховий ринок України та перспективи розвитку. – К.:КНЕУ, 2007 – 459с.
  33.  Нагайчук, Н. Управління капіталом страхової компанії [Текст] // Фінанси України. - 2008. - №11. - С. 106 - 116.
  34.  Нечипоренко, В. Стратегическое планирование в страховой компании [Текст] // Управленческий учет и бюджетирование. - 2008. - №2. - С. 63 - 65.
  35.  Нечипорук, Л.В. Теорія та практика страхового ринку в Україні [Текст]: монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 300 с.
  36.  Оценка тарифов и качества перестрахования в 2009 году [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://insurancetop.com.
  37.  Палийчук, Д. Облигаторное перестрахование: метод «Эксцедента сумм» [Текст] // Финансовые услуги. - 2000. - №3 - 4. - С. 10 - 19.
  38.  Перестрахование гарантийных обязательств [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://insurancetop.com.
  39.  Перещак, О. Огляд світового ринку перестрахування [Текст] / О. Перещак, Ю. Загородня // Страхова справа. - 2005. - №3. – С. 37.
  40.  Плиса, В.Й. Страхування [Текст]: навчальний посібник. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.
  41.  Позднякова Л. Перестрахування: тенденції розвитку та шляхи вдосконалення [Текст] / Л. Позднякова, Ю. Коваленко //АПЕ. - 2006. - №12 . -С. 53 - 60.
  42.  Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування» [Текст] // Украина Business. - 1996 . - №44. – С. 15.
  43.  Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України» [Текст] // Украина Business. – 1997. -  №1. – С. 13.
  44.  Про страхування [Текст]: Закон України від 15.12.2005 р. №3201-ІV // rada.gov.ua.
  45.  Ротова Т.А. Страхування [Текст]: навч. посіб. 2-ге вид. переробл. та допов. / Т.А. Ротова, Л.С. Руденко. - К.: КНТЕУ, 2006. - 400 с.
  46.  Осадець, С.С. Страхування [Текст]: підручник. - К.:КНЕУ, 1998. - 300 с.
  47.  Смягчение рейтинговых требований к перестраховщикам – нерезидентам [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://forinsurer.com.
  48.  Страхование: Принципы и Практика [Текст]: Москва «Финансы и статистика», 1998. – 542 с.
  49.  Страхування: теорія та практика [Текст]: навчально-методичний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін. – Харків: Бурун Книга, 2004. – 376 с.
  50.  Страховые платежи с уровней исходящего перестрахования [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://insurancetop.com.
  51.  Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук ред. С.С.Осадець. – Вид 3-тє., без змін - К.: КНЕУ,2006. - 604 с.
  52.  Супурун, А. Проблеми управління активами в страхових компаніях України [Текст] // Фондовий ринок. – 2002. - № 34. – С. 26.
  53.  Теория и практика страхования [Текст]: учебное пособие / Под общ. ред. проф. Турбиной К.Э. - М.: Анкил, 2003. – 704 с.
  54.  Теребус, О.М. Страхові послуги [Текст]: навч. - мет. матеріали для студ. - Тернопіль: ТАНГ, 2002. - 167 с.
  55.  Турбина, К.Е. Тенденции развития мирового рынка страхования [Текст]: навч. посібник. – М.: Анкил, 2000. – 320 с.
  56.  Уманців, Ю.М., Дворак М.С. Конкурентна політика ринку страхових послуг України [Текст] / Ю.М. Уманців, М.С. Дворак // Фінанси України. - 2008. - №4. - С. 104 - 117.
  57.  Хованов, А. Продажа страховой услуги [Текст]  // Страх. Ревю. – 200. - № 7. – С. 25 – 30.
  58.  Хэмптон, Д. Финансовое управление в страховых компаниях [Текст] // Фінанси України. - 2004. - №3. - С. 100 - 101.
  59.  Шаплыко, Д. Основные понятия , принципы и модели маркетинга страховой компании [Текст] // Страх. дело. – 2001. - № 6. – С. 27 – 32.
  60.  Шахов, А.К. Страхование [Текст]: учебник для вузов. – М.: Юнити – ДАНА, 2000. - 300 с.
  61.  Шірінян, Л. Вплив фінансової глобалізації на страхування України [Текст] / Л. Шірінян, А. Глущенко // Економіка України. – 2004. - №5. – С. 24 – 29.
  62.  Штефюк, П. Посередництво на ринку страхових послуг: аспекти діяльності [Текст] // Україна – BUSINESS. – 2000. - № 12.-  С. 12 – 19.
  63.  Шевченко, В. Главное - трезво оценивать риск [Текст] // ТОП – 100. - 2008. - №2. - С. 106 - 107.
  64.  Шевчук, О. Оцінка фінансового стану та ефективності діяльності страхових компаній в Україні [Текст] // Регіон. Економіка. – 2005. - №1. – С. 137 – 142.
  65.  Шелехов, К.В. Страхування [Текст]: навч. посібник / К.В. Шелехов, В.Д. Бігдаш. - К: МАУП, 1998. - 424 с.
  66.  Шумелда, Я.В. Страхування [Текст]: навч. Посібник. – Тернопіль: Джура, 2004. – 280 с.
  67.  Юрченко, Л.А. Финансовый менеджмент страховщика [Текст]: учебное пособие для вузов. - М.: Юрист, 2003. – 217 с.
  68.  Яковлева, Т.А. Страхование [Текст]: учебн. пособие. - М.: Юнити – ДАНА, 2000. - 300 с.
  69.  Янишен, В. Система личного страхования в Украине [Текст] // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2001. - № 10.- С . 19.


                                               ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Фінансова звітність НАСК «Оранта» за 1007 – 2008рр.

Таблиця А.1 – Баланс НАСК «Оранта» за 2007 -2008 рр.

Актив

Код рядка

2007р

2008р

1

2

3

4

IНеоборотні активи

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість

010

6235.9

10384

- первісна вартість

011

11037.7

17068

- накопичена амортизація

012

( 4801.8 )

( 6684 )

Незавершене будівництво

020

7240.4

8347

Основні засоби:

- залишкова вартість

030

226027,8

227652

- первісна вартість

031

384068,2

390008

- знос

032

( 158040.4 )

( 162356 )

Довгострокові фінансові інвестиції:

- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

20544

37135

- інші фінансові інвестиції

045

85009.8

105984

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

1466.8

9245

Відстрочені податкові активи

060

0

65260

Інші необоротні активи

070

668.2

65260

Усього за розділом I

080

347192.9

( 0 )


Продовження таблиці А1

1

2

3

4

II.Оборотні активи

Виробничі запаси

100

8320

8834

Поточні біологічні активи

110

0

0

Незавершене виробництво

120

0

0

Готова продукція

130

0

0

Товари

140

0

0

Векселі одержані

150

0

0

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

- чиста реалізаційна вартість

160

27594.8

36995

- первісна вартість

161

27594.8

36995

- резерв сумнівних боргів

162

( 0 )

( 0 )

Дебіторська заборгованість за рахунками:

- за бюджетом

170

140.3

253

- за виданими авансами

180

9694.4

42378

- з нарахованих доходів

190

1595.4

2452

- із внутрішніх розрахунків

200

0

0

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

31583.9

46199

Поточні фінансові інвестиції

220

22.6

23

Грошові кошти та їх еквіваленти:

- в національній валюті

230

126893

79718

- в іноземній валюті

240

15224.3

179

Інші оборотні активи

250

473.9

60646

Усього за розділом II

260

221542.6

356

III. Витрати майбутніх періодів

270

81897.3

277854

Баланс

280

650632.8

126959

Пасив


Продовження таблиці А1

1

2

3

4

I.Власний капітал

Статутний капітал

300

44647.2

175032

Пайовий капітал

310

0

0

Додатковий вкладений капітал

320

0

0

Інший додатковий капітал

330

217552.7

208396

Резервний капітал

340

9411.2

9411

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

6196

18300

Неоплачений капітал

360

( 0 )

( 0 )

Вилучений капітал

370

( 0 )

( 0 )

Усього за розділом I

380

277807.1

0

II. Забезпечення наступних виплат та платежів

0

Забезпечення виплат персоналу

400

2609.8

4276

Інші забезпечення

410

0

0

Сума страхових резервів

415

273775.9

405946

Сума часток перестраховиків у страхових резервах

416

24244.1

103728

Цільове фінансування

420

2034.7

1848

Усього за розділом II

430

254176.3

308342

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

11626.6

4000

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

0

0

Відстрочені податкові зобов’язання

460

0

0

Інші довгострокові зобов’язання

470

0

0

Усього за розділом III

480

11626.6

4000

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

15983.2

84995


Закінчення таблиці А1

1

2

3

4

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

0

0

Векселі видані

520

0

0

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

18927.7

1476

Поточні зобов’язання за розрахунками:

- з одержаних авансів

540

8466.1

7711

- з бюджетом

550

3970.5

3531

- з позабюджетних платежів

560

0

0

- зі страхування

570

860.8

2226

- з оплати праці

580

2129.4

5588

- з учасниками

590

35746.2

271

- із внутрішніх розрахунків

600

0

0

Інші поточні зобов'язання

610

20919.9

0

Усього за розділом IV

620

107003.8

40068

V. Доходи майбутніх періодів

630

19

145866

Баланс

640

650632.8

16

Таблиця А2 -Звіт про фінансові результати НАСК «Оранта»

Стаття

Код рядка

2007р.

2008р.

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

407342,5

542108

Податок на додану вартість

015

( 0 )

( 0 )


Продовження таблиці А2

1

2

3

4

Акцизний збір

020

( 0 )

( 0 )

025

( 0 )

( 0 )

Інші вирахування з доходу

030

( 52.2 )

( 6 )

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

407290,3

542102

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

( 265756.9 )

( 321202 )

Валовий:

прибуток

050

141533.4

220900

збиток

055

( 0 )

( 0 )

Інші операційні доходи

060

52012.1

143448

Адміністративні витрати

070

( 66181.2 )

( 105353 )

Витрати на збут

080

( 62062.2 )

( 146599 )

Інші операційні витрати

090

( 48636.3 )

( 106737 )

Фінансові результати від операційної діяльності:

( 0 )

прибуток

100

16665.8

5659

збиток

105

( 0 )

( 0 )

Доход від участі в капіталі

110

31.5

14326

Інші фінансові доходи

120

8184

14418

Інші доходи

130

16063.3

88804

Фінансові витрати

140

( 136.2 )

( 431 )

Втрати від участі в капіталі

150

( 964.5 )

( 100 )

Інші витрати

160

( 15223.4 )

( 96104 )

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

170

24620.5

26572


Закінчення таблиці А2

1

2

3

4

збиток

175

( 0 )

( 0 )

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

( 17218.4 )

0

Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності

185

0

( 0 )

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

190

7402,1

3140

збиток

195

Надзвичайні:

доходи

200

0

0

витрати

205

( 0 )

( 0 )

Податки з надзвичайного прибутку

210

0

0

Чистий:

прибуток

220

7402.1

3140

збиток

225

( 0 )

( 0 )

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1 - SWOT – матриця

Внутрішнє середовище

1

2

Сильні сторони

1 Достатній обсяг власного капіталу.

2 Абсолютна ліквідність балансу.

3 Високоякісний менеджмент

4 Стрімкими темпами розвивається майнове страхування.

5 Впровадження інноваційних послуг.

6 Лідер на класичному ринку страхування

7 Розвинена філіальна мережа.

8 Достатньо відомий бренд.

9 Високий рівень інформаційних технологій.

10 Достатня кількість кваліфікованого персоналу.

Слабкі сторони

1 Недостатній рівень прибутковості страховика.

2 Збільшення частки позикових коштів у структурі пасиву балансу.

3 Загальна ліквідності (з врахування РНП) має середній рівень.

4 Значний рівень страхових виплат.

5 Незначна доля перестрахувального покриття за діючими договорами страхування.

6 Неефективна інвестиційна політика страховика.

7 Мала частка перестрахування

8 Невисока купівельна спроможність клієнтів компанії.

9 Недостатній рівень прибутковості страховика за операціями з перестрахування.


Закінчення таблиці Б1

Зовнішнє середовище

1

2

Можливості

1 Збільшення агентсько-брокерської мережі як в Україні, так і за кордоном.

2 Збільшення страхового портфелю за класичними видами страхування.

3 Розробка та впровадження більш ефективної андеррайтенгової політики за перестраховими операціями.

4 Збільшення частки ринку та її збереження.

5 Впровадження системи стратегічного маркетингу з потужною рекламною політикою.

6 Забезпечення ефективної системи перестрахування ризиків.

7 Впровадження новітніх комп’ютерних технологій.

8 Розвиток банківського страхування (bankinsurance).

Загрози

1 Втрата лідируючої позиції на страховому ринку за зібраними платежами.

2 Зменшення обсягів вхідного та вихідного перестрахування.

3 Втрата існуючих каналів продажу страхових послуг та перестрахових послуг

4 Вірогідність настання катастрофічних збитків за взятими на себе перестраховими зобов’язаннями.

5 Збільшення залежності від зовнішніх джерел фінансування.

6 Сезонні коливання на страховому ринку.

7 Зменшення ліквідності та платоспроможності у зв’язку з кризою.


ДОДАТОК В

Оптимізація фінансового механізму діяльності перестраховика

Аналіз розміщення коштів за принципом дохідності

Аналіз розміщення коштів за принципом ліквідності

Аналіз розміщення коштів за принципом диверсифікованості

Аналіз розміщення коштів за принципом прибутковості

Аналіз розміщення коштів за принципом підконтрольності інвестицій

Аналіз розміщення коштів за принципом безпечності

Котирування цінних паперів

Моніторинг умов депозитного розміщення коштів

Визначення ступеня ризику інвестування коштів

Визначення термінів обертання інвестицій

Визначення приоритетних напрямків інвестування

Контролінг інвестиційної незалежності

   

Збільшення долі обігових коштів страховика у поточних та довгострокових фінансових інвестиціях

(О.к.)

Збільшення вільних резервів на депозитних рахунках в банках

(В.р.)

Оптимізація розміщення страхових резервів в валютних вкладеннях

(Ст.р.)

Більш ефективне використання статутного та гарантійного фонду страховика (Еф.в.)

Своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками

(С.роз)

Забезпечення підвищенної участі перестраховиків у РНП

(РНП)

Рисунок В.1 - Ієрархічна модель оптимізації фінансового механізму діяльності перестраховика


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7822. Позитивизм как направление философии 74.5 KB
  Позитивизм Позитивизм - направление философии, зародившееся в 30-е - 40-е годы XIX в. и выступающее за то, чтобы философия была освобождена от научных черт и опиралась только на достоверное научное знание. По мнению позитивистов, философия...
7823. Философия и ее предмет 68.5 KB
  Философия и ее предмет. Философия зародилась на заре человеческой цивилизации (где-то на рубеже 8-6-го века до новой эры) в Индии, Китае и Египте, но своей классической формы достигла в Древней Греции. Термин философия впервые объяснил греческий фил...
7824. Смысл человеческого существования 36 KB
  Смысл человеческого существования. Смысл в том, чтобы стать личностью. Человек - особое существо, явление природы, обладающее, с одной стороны, биологическим началом (приближающим его к высшим млекопитающим), с другой стороны, духовным...
7825. Возникновение христианства 66.5 KB
  Возникновение христианства Период по 14 век включительно. Со 2-3 века по 14 век. Христианство возникает на окраине Римской Империи. Возникает как еретическое движение в иудаизме. Иуда (перевод прославленный) - четвертый сын библейского Иакова...
7826. Философия Фейербаха 58.5 KB
  Философия Фейербаха Одним из последователей Гегеля был Людвиг Фейербах и Карл Маркс. Людвиг Фейербах (1804-1872) Ученик Гегеля, слушал его лекции, посвятил ему докторскую диссертацию (1828). Мысли о смерти и бессмертии. Основные выводы...
7827. Философия Древней Индии (8-6 в. до н.э.) 43 KB
  Философия Древней Индии (8-6 в. до н.э.). Первоисточники. Философские воззрения представлены в Ведах (санскритское веда - буквально знание) и Упанишадах (сидение подле), примыкающим к Ведам текстам. Махабхарата - древнеиндийский эп...
7828. Философия Древнего Китая. 6-5 век до новой эры 35.5 KB
  Философия Древнего Китая. 6-5 век до новой эры. 1.Первоисточники. (1 тыс. до н.э.). Книга песен (Ши цзин) - сборник древнейшей народной поэзии. Книга истории (Шу цзин) - сборник официальных документов, описывает некоторые исторические собы...
7829. Философия истории. Культура и цивилизация 76.5 KB
  Философия истории. Культура и цивилизация. Термин Философия истории впервые употребил Вольтер (1694-1778), имея в виду универсальное историческое обозрение человеческой культуры. Философскому рассмотрению подлежат многие явления: Философия права, ...
7830. Философия личности. Значение слова личность 46 KB
  Философия личности Значение слова личность Понятие личности относится к числу сложнейших в учении о человеке (т.е. в философской антропологии). В европейских языках слово личность восходит к латинскому понятию персона, что означало маску актера ...