88368

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВИВЧЕННЯ РІВНЯ МОРАЛЬНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Актуальність теми пояснюється місцем і роллю художнього слова як ключового засобу виховання розвитку і навчання дітей зокрема її вплив на моральнодуховне становлення особистості. Старший дошкільний вік є найсприятливішим періодом для морального розвитку дітей.

Украинкский

2015-04-29

1.44 MB

14 чел.

ЗМІСТ

                                                                                                                стор.

ВСТУП………………………………………………………………….……...….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………….…8

  1.  Сутність поняття «моральне виховання», у психолого-педагогічній літературі………………………………................................................8
    1.  Педагогічні умови морального розвитку дітей старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди………………………….12
    2.  Педагогічний досвід та прогрмовий зміст з дослідницьких проблем……………………………………………………………….19

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВИВЧЕННЯ РІВНЯ МОРАЛЬНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.24

      2.1.    Стан проблеми в практиці ДНЗ……………………………………...24

      2.2.    Дослідно-експериментальна програма формування в  старших дош-

                кільників  моральних цінностей засобом етичної бесіди………….35

      2.3.    Результати апробації зібраних та розроблених матеріалів…...........39

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…45

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….49

ВСТУП

Серед глобальних світових проблем особливо важливими є питання моральності. З ними пов’язано створення суспільства моральної культури і справедливості, зміцнення суспільної моральності, моральне просвітництво тощо. Тому одним із актуальних напрямів виховного процесу сучасного дошкільного закладу є моральний розвиток дошкільників як цілеспрямована взаємодія з метою формування моральної свідомості особистості, її здатності до моральних дій, сходження до духовності.

Актуальність теми пояснюється місцем і роллю художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчання дітей, зокрема її вплив на морально-духовне становлення особистості.

Виховна цінність літературного мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу як узагальнення життєвих явищ, створення художньої моделі реального світу. Ключовою для усвідомлення необхідності вдосконалення змісту й способів роботи з літературними творами є думка, що цей твір акумулює в собі величезні розвивальні й виховні можливості мистецтва, педагогіки і психології, які, проте можуть бути реалізовані лише за умови готовності дитини до його сприйняття й активної творчої співдії з персонажами твору чи середовищем, відображеним у ньому. Отже, виховний вплив літературного мистецтва стає важливим за умови забезпечення активного сприйняття твору, максимально-повного емоційного переживання й проживання подій, взаємин, почуттів, про які в ньому йдеться.

Нова редакція Базового компонента дошкільної освіти в Україні провідним завданням дошкільної освіти ставить всебічний розвиток людини як особистості, як найвищої цінності суспільства; виховання високих моральних якостей майбутніх громадян, збагачення їхнього культурного потенціалу, що ґрунтується на культурно-історичних та моральних цінностях українського народу, його традиціях і духовності; оволодіння цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями. Отже, моральне виховання дошкільників є досить складним і довготривалим процесом, який охоплює весь період дитинства і продовжується в дорослому житті та розглядається в його кінцевому результаті як сформованість морально-етичної вихованості.

Старший дошкільний вік є найсприятливішим періодом для морального розвитку дітей. По-перше, в старшому дошкільному віці дитина засвоює багато предметних дій, вивчає способи використання предметів. Це формує її як носія суспільного способу виконання дій, зразка, в яким потрібно себе порівнювати. Дитина пильно приглядається до світу дорослих, починає виокремлювати в ньому взаємини між людьми, відкриває закони (норми поведінки), за якими відбувається їх взаємодія. Намагаючись стати дорослим, дошкільник підпорядковує свої дії суспільним нормам і правилам поведінки.

По-друге, засвоєння нормативів поведінки має першочергове значення для розвитку особистості дитини як соціальної істоти. У старшому дошкільному дитинстві вона через спілкування з дорослими, однолітками і дітьми іншого віку засвоює соціальні норми і правила поведінки: поступово починає розуміти й усвідомлювати їх значення у спілкуванні з іншими людьми виробляє звички поведінки; проймається певним емоційним ставленням до норм поведінки. У сюжетно-рольових іграх дошкільних моделює способи поведінки, дії, взаємини дорослих. Його все більше цікавлять стосунки між людьми і сенс їхньої праці. Виконуючи ролі, дитина вчиться діяти відповідно до прийнятих у суспільстві моральних норм.

По-третє, оволодівши моральною поведінкою, старші дошкільники мають змогу зробити правильний моральний вибір не на словах, а в дії. У сфері їх морально-ціннісних переживань виникають морально-цінні і морально схвалені ставлення до інших людей.

Отже, у старшого дошкільника складаються основи моральної свідомості в єдності їх когнітивних, емоційно-оцінних та поведінкових складових.

Етична бесіда є однією з важливих методів формування моральної свідомості у дітей старшого дошкільного віку Етична бесіда – це цілеспрямована і організована розмова вихователя зі старшими дошкільниками на відповідну моральну тему, яка передбачає запитання та відповіді. Така етична бесіда має за мету – систематичне розʼяснення  дошкільникам норм і правил моралі, допомога дітям в усвідомленні морального досвіду, в моральному самовихованні, формуванні громадської думки, розвитку критики і самокритики в дитячому дошкільному колективі. Дошкільники старшого віку дуже схильні наслідувати товаришів і дорослих. Завдяки наслідуванню старші дошкільники оволодівають правилами поведінки, різними видами діяльності, зокрема й художньо-мовленнєвою. Етична бесіда орієнтує дошкільників на позитивні зразки поведінки, допомагає диференціювати «хороше» і «погане», визначити, що можна наслідувати, а що треба засуджувати.

Таким чином, засвоєнню моральних понять, формуванню оцінювального ставлення до своєї поведінки і поведінки товаришів сприяють саме етичні бесіди за змістом художніх творів. Однак, зараз яскраво проявляється протиріччя між декларативними заявами про необхідність удосконалення системи  морального виховання і практичною діяльністю у цій сфері в ДНЗ. Особливої гостроти набуває необхідність оновлення сучасного змісту дошкільної освіти, зокрема показника моральної вихованості, особливо, дітей старшого дошкільного віку.

Стан розробки проблеми. Аналіз праць учених засвідчив, що досліджено такі питання морального виховання: психологічні механізми становлення й розвитку моральних почуттів, уявлень, суджень, переконань і поведінки (К. Альбуханова-Славська, С. Анісімов, Л. Божович, Д. Ельконін, О. Запорожець, С. Карпова, О. Кононко, Г. Кошелєва, В. Малахов, Ж. Піаже, Т.  Рєпіна, Є. Субботський та інші); специфіка й закономірності морального розвитку дошкільника (Ю. Аркін, Р. Ібрагімова, Є. Субботський,                              С. Якобсон); педагогічні умови й засоби формування моральних норм у дітей (А. Виноградова, І. Княжева, Т. Маркова, Л. Стрєлкова); моральної свідомості (Л. Артемова, І. Бех, Л. Божович, Р. Буре, Л. Виготський, В. Зеньковський,                В. Нечаєва, Ж. Піаже, С. Рубінштейн та ін.).

Особливу увагу привертають сучасні праці науковців, у яких досліджено: формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності дошкільників (А. Богуш, О. Монке).

Одним із провідних засобів морально-етичного виховання дітей дошкільного віку як класики вітчизняної педагогіки (С. Русова,                                 М. Стельмахович, В. Сухомлинський та інші), так і сучасні вчені (А. Богуш,                           В. Бойко, О. Губко, Л. Кіліченко, В. Кононенко, Г.  Кошелєва, В. Кузь,                     П. Лещенко, І.  Проценко) вважають етичну бесіду.

Натомість результати педагогічних спостережень засвідчили, що  етична бесіда не зайняла ще належного місця у практиці дошкільної освіти і зокрема у моральному розвитку дітей старшого дошкільного віку. Відтак, вникає протиріччя, між: необхідністю формування всебічно розвиненої й морально вихованої особистості, яка відображає ментальність українського народу, та реальним рівнем сформованості морального розвитку дітей старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди. Все це зумовило вибір теми курсового дослідження «Моральний розвиток дітей старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди».

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування морального розвитку дітей.

Об’єкт дослідження: художньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: процес морального розвитку у дітей старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди.

Для реалізації мети та підтвердження гіпотези дослідження планувалося розв’язати такі завдання:

  1.  уточнити сутність поняття «моральне виховання» дітей старшого дошкільного віку» у психолого-педагогічній літературі;
  2.  визначити завдання та структуру морального розвитку дітей старшого дошкільного віку;
  3.  уточнити роль етичних бесід у процесі морального розвитку старших дошкільників;
  4.  теоретично розробити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов з формування морального розвитку старших дошкільників засобами етичної бесіди.

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань дослідження використовувався комплекс наступних методів: теоретичні: аналіз наукових джерел та літератури; теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів; емпіричні: педагогічний експеримент; бесіди з вихователями та дошкільника; метод кількісної і якісної обробки матеріалів.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Сутність поняття «моральне виховання» у психолого-педагогічній літературі

Наукова проблема сутності морального розвитку дошкільника змістовно спирається на тлумачення системи понять, таких як: мораль, моральність, виховання, моральне виховання. Для того щоб окреслити головний зміст складової морального виховання, потрібно звернутись до вітчизняної традиції тлумачення понять.

Треба сказати, що велике значення морального виховання в розвитку та формуванні особистості усвідомлювалось в педагогіці ще з давніх-давен. Багато хто з видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитись тільки до її освіти і розумового розвитку, і на перший план у вихованні висували моральне формування особистості. У своєму трактаті «Наставление нравов» чеський педагог Я.Коменський цитував філософа Сенеку, який писав: «Навчись спершу добрим правилам моралі, а поті мудрості, бо без перших важко навчиться останній». Там же він наводив народний вислів: «Хто встигає в науках, але відстає в добрих правилах моралі, той більше відстає, ніж встигає» [12, с.44].

Проблема морального виховання особистості є предметом психологічних і педагогічних досліджень. Тому ми розглядаємо моральне виховання особистості в різних наукових аспектах.

У педагогічній науці, поняття »мораль» й «моральність»  походять (від лат. mor, morisноров, вдача, звичаї) і означають сукупність норм поведінки, спілкування та взаємин, що прийняті в соціумі, і мають фундаментальне значення для теорії морального виховання. 

Мораль є однією з форм суспільної свідомості, системою уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, норм, що регулюють діяльність людей.

За висловом О. Павловської, мораль є сукупністю цінностей, що орієнтують людей у практичних відносинах. Це ідеали, норми, принципи, погляди на добро й зло, на сенс життя, на гідність, на честь, на всю систему відносин особистісного і суспільного [11, с.75].

Тому, в нашому визначенні, моральність несе в собі моральні цінності й ідеали, що відображають рівень розвитку окремої людини й народу в цілому. Будучи ядром особистості, моральність визначає характер життєвої позиції людини й результати її діяльності.

Виховання – це головне родове поняття педагогіки як емпіричної і теоретичної науки, від якої походять видові категорії: педагогічна діяльність, цілісний педагогічний процес, освіта і навчання, саморозвиток особистості.

Виховання – «процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законом суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів» [38, с.53].

Ще В. Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатись моральним вихованням дитини, навчати «вмінню відчувати людину» [37, с.61].

В. Сухомлинський вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при умові яскравої наглядності, очивидності моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає» [37, с.62].

А. Макаренко виняткового значення надавав вихованню єдності моральних знань і поведінки. Розкриваючи протиріччя «між усвідомленням, як треба поводитись, та звичною поведінкою», він озброює вихователів практичними рекомендаціями, як перевіряти результати морального виховання «і якщо, – підкреслював він, – у вихованні характерів організувати свідомість було дуже легко, то навчити підлітка «робити правильно, коли ніхто не чує, не бачить і нічого не дізнається» це дуже важко...» [31, с.446].

Українські педагоги стверджували, що навчання буде виховуючим лише тоді, коли отримані знання через розум дійдуть до почуттів дитини [37, с.67].

Психологічні дослідження тлумачать, що мораль – феномен складний, різноплановий, здатний повертатися то одними, то іншими, нерідко протилежними своїми гранями.

В. Зибковець у своїх дослідженнях присвячених походженню моралі, висловлює думку, що моральні почуття (симпатія і антипатія, обурення і схвалення, прихильність і огида, довіра і недовіра) є стародавнім, первинним та основоположним рівнем структури моральної свідомості, який відбиває «у самій загальній формі моральну орієнтацію особистості» [34, c.118].

Досліджуючи в психології проблему моральності, І. Мар’єнко виділяє такі її структурні елементи у свідомості: (Мал.1.1.).

Мал. 1. 1. Схема структури моральної свідомості.

Таким чином, мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом. Та з  роками розуміння моралі й моральності змінилося. Вона мораль виступає як регулятор взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість відповідно до свого ідеалу.

Моральне виховання особистості має на меті формування моральної вихованості, яка передбачає систему моральних знань, умінь, навичок, переконань, поглядів, норм. Завдання морального виховання ми визначили як процес трансформації суспільно значущих норм, принципів, регулюючих взаємовідносини, загальнолюдські моральні цінності в індивідуальні якості й формування на цій основі відповідних моральних якостей.

Таким чином, на основі теоретичного аналізу праць учених ми визначили, що моральне виховання, це складний динамічний процес, що забезпечується безперервним зростанням якісних змін особистості до рівня, який відповідає потребам сучасного суспільства Існує багато способів опису структури морального розвитку у різних наукових галузях, але вони не чіткі і вимагають доповнень. Тому ми у даному дослідженні представляємо свою схему (Мал. 1.2.).

Мал 1.2. Схема морального виховання.

Виходячи із засад морального виховання відзначимо специфічної групи вартостей, серед яких ми виділили моральні якості особистості, що покликані підвищити рівень моральної вихованості: доброта, чесність, справедливість, щирість, гідність, милосердя, любов, прощення, мудрість, самовідповідальність, вірність, толерантність, гостинність, відкритість, мужність, героїзм, злагода та ін [4, с.112].

Як цілеспрямований процес, він оптимально дієвий, коли організується вихователем з урахуванням взаємодії субʼєктивних і обʼєктивних чинників і здійснюється в процесі моральної діяльності, яка спрямовується на утвердження моральних принципів, норм, що регулюють моральні відносини

Отже, теоретична система засад основ морального розвитку дає зрозуміти його сутність як категорії морального виховання,  та залишає відкритим питання формації даної категорії у навчально- виховному процесі  ДНЗ.

1.2. Педагогічні умови морального розвитку дітей старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди

Моральне виховання – це цілеспрямований процес залучення дітей до моральних цінностей людства. Людина, народжуючись, отримує безцінний дар – життя, яке для неї є самоцінністю, для суспільства – найвищою цінністю. Тому вона має дорожити ним, ставитися до нього бережливо, навіть якщо їй здається, що воно не склалося, що у ньому багато негативних моментів, що воно важке. Людина має бути сильною, здатною протистояти випробуванням долі, не піддаватися хвилинним слабостям, гармонійно поєднувати в собі духовні цінності.                                                                                                                                                                                                                                       

У дошкільному віці створюються найсприятливіші умови для формування  особистості. У цей період формуються перші уміння, навички та звички, початкові моральні судження й оцінки, моральна поведінка, зростає дієвість моральних уявлень.  

Моральне формування особистості дошкільника вимагає дотримання певних педагогічних умов:

1) гуманне ставлення вихователя до дітей, прагнення зрозуміти дитину, її стан, мотиви вчинків;

2) забезпечення розуміння дітьми морально-етичних категорій під час читання книг з моральним змістом як на заняттях, так і в повсякденному житті;

3) створення під час етичної бесіди активної практичної та інтелектуальної діяльності дитини, що формує доброзичливі взаємини.

Умова 1. Гуманне ставлення вихователя до дітей, прагнення зрозуміти дитину, її стан, мотиви вчинків.

Роль дорослого у моральному розвитку дошкільника дуже велика. Стосунки «вихователь – дитина» сприймаються й переживаються дітьми зі знаком «плюс», або «мінус». Від цього залежить комфорт дитини, її настрій, сприйняття оточуючого. Спираючись на дієвий підхід,  навчання дітей нормам морального поводження можна здійснювати у спільній грі, або спільній праці. У діяльності, особливо ігровій, виникають ситуації (іноді їх створює визователь навмисно, цілеспрямовано), які дозволяють підтримувати позитивні прояви дітей, формулювати у них певні правила поведінки.

Особливого значення при цьому можна  надати роботам дітей, що дозволяють не тільки розвивати моральну свідомість, але й уникати повчальності, зайвого дидактизму, а особлио вихованці старшої підгрупи можуть досягнути оптимального для умов дитячого садка розвитку. У цьому віці відзначається значна диференціація видів діяльності, у яких дитина може виявити самостійність у прийнятті норм поведінки і регулюванні її відповідно до внутрішніх мотивів.

Отже, основними положеннями гуманно-особистісного підходу до дитини вважається:

– віра у неповторність дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є точною копією батьків;

– дитину треба любити і поважати, незважаючи ні на що;

– надавати їй право повноцінно прожити кожен період власного життя;

– вчинки дитини слід аналізувати й розуміти, а не лише засуджувати чи схвалювати;

– основну увагу треба приділяти не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків;

– не ставитися до дитини залежно від успіхів її у навчанні. Не критикувати дитину за неуспішність;

– не порівнювати дитину з іншими дітьми;

– спиратися на кращі якості дитини;

– дозволяти дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є, підкреслювати її сильні властивості;

– обираючи прийоми виховного впливу, вдаватися здебільшого до ласки і заохочення, а не до покарання та осуду;

– намагатися впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції [3;11].

Умова 2. Забезпечення розуміння дітьми морально-етичних категорій під час читання книг з моральним змістом як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Важливе значення має читання книг з моральним змістом. В них через художні образи виховуються сміливість, почуття гордості і захоплення героїзмом людей, співчуття, чуйність, дбайливе ставлення до близьких. Прочитання цих книг обовʼязково супроводжується бесідою. Діти вчаться оцінювати вчинки персонажів, їх мотиви. Педагог допомагає дітям осмислити ставлення до героїв, домагається розуміння головної ідеї. При правильній постановці питань у дитини виникає бажання наслідувати моральним вчинкам героїв. Розмову слід проводити про вчинки персонажів, а не про поведінку дітей групи. Сам твір силою художнього образу надасть більший вплив, ніж будь-яке моралізування.

К. Ушинський писав: «на моральні почуття має діяти безпосередньо сам літературний твір. Той літературний твір моральний, який змушує полюбити моральний вчинок, моральні почуття, моральну думку, висловлену у цьому творі», – підкреслюючи роль дитячого читання у моральному формуванні дітей [38, с.128].

Акцентуючи увагу на «…значенні художньої літератури як засобу морального виховання, що хороша книга глибоко зачіпає почуття дитини, її образи справляють великий вплив на формування особистості» зауважила свого часу російський педагог Є. Фльоріна [36, с.218].

На думку дослідниці, саме вона відкриває перед дитиною систему моральних відносин, прищеплює їй норми моральної поведінки.

Цікаву думку щодо того, що «бажання читати є властивістю духовного життя людини», висловив М. Рубакін. Ще раніше В.  Сухомлинський із цього ж приводу писав, що «розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людей» [35,с.3].

Отже, реалізція цієї умови дасть можливість вихователю відібрати українську літературу й твори для дітей старшої групи, яка завжди зможе задовольнити моральні прагнення дитини до пізнання чогось нового, ще мало відомого, її інтерес до усіх сторін морального життя. Бо саме правильно підібрана література, особливо написана рідною мовою, вчить розуміти моральні вчинки людей, виховує їх моральну свідомість й людяність.

Умова 3. Створення під час етичної бесіди активної практичної та інтелектуальної діяльності дитини, що формує доброзичливі взаємини

У загальній системі морального виховання важливе місце займає група засобів, спрямованих суджень, оцінок, понять на виховання моральних переконань. До цієї групи належать етичні бесіди.

Етична бесіда-метод систематичного і послідовного обговорення знань, що припускає участь обох сторін – вихователя й вихованця. Бесіда відрізняється від розповіді, інструктажу саме тим, що педагог вислуховує і враховує думки, точки зору своїх співрозмовників, будує свої відносини з ними на принципах рівноправності і співробітництва. Етичної бесіда називається тому, що її предметом найчастіше стають моральні, етичні проблеми.

Ефективність етичних бесід залежить від дотримання ряду важливих умов:

1. Важливо, щоб бесіда мала проблемний характер, передбачала боротьбу поглядів, ідей, думок. Вихователь повинен стимулювати нестандартні питання, допомагати старшим дошкільникам самим знаходити на них відповіді.

2. Не можна допускати, щоб етична бесіда розвивалася по заздалегідь складеному сценарію з заучування готових або підказаних дорослими відповідей. Потрібно дати страшим дошкільникам можливість говорити те, що вони думають. Вчити їх з повагою ставитися до думок інших, терпляче й аргументовано виробляти правильну точку зору.

3. Не можна допускати також, щоб бесіда перетворювалася в лекцію: вихователь каже, старші дошкільники слухають. Лише відверто висловлені думки і сумніви дозволяють вихователеві направити бесіду так, щоб  страші дошкільники самі прийшли до правильного розуміння сутності обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер етичної бесіди. 

4. Матеріал для етичної бесіди повинен бути близький емоційному досвіду вихованців. Не можна очікувати і вимагати від них активності при обговоренні важких питань, в яких за основу беруться факти, явища, повʼязані із незрозумілими дітям подіями, почуттями. Тільки при опорі на реальний досвід етичні бесіди можуть бути успішними.

5. В ході бесіди важливо виявити і зіставити всі точки зору. Думка інших не може бути проігнорована, це важливо з усіх точок зору – обʼєктивності, справедливості, культури спілкування.

6. Правильне керівництво етичною бесідою полягає в тому, щоб допомогти вихованцям самостійно прийти до правильного висновку. Для цього вихователю потрібно вміти дивитися на події або вчинки очима вихованця, розуміти його позицію і повʼязані з нею почуття.

Проведення етичних бесід має включати в себе:

  •  підготовчий етап;
  •  проведення бесіди;
  •  організацію і оцінку повсякденної діяльності й стосунки дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.

Підготовчий етап, самий тривалий і трудомісткий, включає в себе різноманітну діяльність вихователя й дітей.

Проведення бесіди вимагає великої майстерності від вихователя. Головна вимога – забезпечити активність дітей в процесі самої бесіди. Правильно коли вихователь, який провівши бесіду, задає питання, призводить яскраві приклади, робить короткі переконливі зауваження, спрямовує і уточнює висловлювання дітей, не дає закріпитися неправильним думкам.

При проведенні бесіди з прочитаного матеріалу, дуже важливо вміти ставити запитання. Питання повинні зачіпати розум і почуття дітей, змушувати їх звертатися до фактів, прикладів, подій навколишнього життя.

Послідовність питань повинна підвести дітей до виведення морального правила, якому треба слідувати при спілкуванні з іншими людьми, виконанні своїх обовʼязків.

Етичні бесіди з дітьми повинні проходити в невимушеній обстановці. Вони не повинні носити моралізуючий характер, містити повчання, докори і глузування. Діти висловлюють свої судження, вільно діляться враженнями.

В етичних бесідах зі страшими дошкільниками повинні бути присутні елементи цікавості. Для цього в зміст бесід доцільно включати різні ситуації, які містять моральну проблему [5;7].

При визначенні теми на початку бесіди необхідно порушити інтерес  старших дошкільників до сприйняття і засвоєння етичного матеріалу. Для цього можна використовувати такі прийоми:

а) поставити питання, повʼязані із зʼясуванням сутності морального поняття, яке лежить в основі змісту бесіди. Наприклад, що таке ввічливість і т.п .;

б) перш ніж оголосити тему, можна розповісти про який-небудь факт або подію, що має відношення до наміченої темі.

Методика викладу морального матеріалу може поєднувати в собі питально-відповідну форму, розповідь і пояснення педагога, короткі повідомлення старшим дошкільникам з окремих питань, читання з книг, газет, використання художніх картин і т.д. При цьому, головна роль залишається за педагогом, так як тільки він може глибоко і кваліфіковано розкрити сутність моралі.

Позитивне ставлення дітей до бесіди досягається за рахунок:

  •  постановки зрозумілих дітям і практично важливих для них питань, повʼязаних з їх повсякденним досвідом. Запитання продумуються заздалегідь;
  •  подачі матеріалу в образній формі, здатної викликати інтерес дошкільнят, привернути увагу. Для цього в ході бесід використовуються художні твори, приклади з життя. Вони допомагають в яскравій формі донести до свідомості дітей моральні норми. Використання в процесі бесіди прислівʼїв допомагає дошкільнятам проникнути (хоча і не відразу) в суть моральних правил. Для цього необхідно співідносити прислівʼя з конкретними, знайомими дітям ситуаціями;
  •  заохочуючи активність дітей, їх прагнення взяти участь в бесіді (з цією метою педагог коригує вислови дитини, підтримує різні судження, по можливості спірні, що вимагають аргументів) [4;5].

Отже, забезпечення даної умови дозволить вихователю змістовно провести етичну бесіду у старших групах ДНЗ, а при правильному поєднанні її із конкретною діяльністю дітей відіграє велику роль в моральному розвитку старших дошкільників.

1.3. Педагогічний досвід та прогрмовий зміст з дослідницьких проблем

Відповідно до сучасної наукової концепції дошкільного виховання педагоги-дошкільники спрямовані на формування творчої, інтелектуально розвиненої, моральної особистості.

Протягом останнього десятиріччя проводилися пошуки шляхів модернізації дошкільної освіти, тому педагогічний процес у дошкільному закладі здійснювався за певними програмами, де перевага віддавалась різним складовим освітнього процесу: виховання, навчання чи розвитку.

Адміністрація і працівники ККДНЗ № 81 м. Кривого Рогу керуються нормативними документами щодо впровадження у старшій групі програми «Впевнений старт». Реалізація програмових завдань у ККДНЗ №81 проходить шляхом впровадження перспективного планування за тематичними тижнями старшого дошкільного віку. Всіма педагогами закладу опрацювано програму «Впевнений старт».  

На сьогодні, у навчальному закладі, працює 10 молодих педагогів, але вони дуже старанно використовують у своїй праці табель успіху дитини (журнал «Вихователь-методист» №9, 2010). У методичному кабінеті ККДНЗ № 81 оформлено куточок «Програма «Впевнений старт» – для всіх дорослих, причетних до розвитку, виховання і навчання дітей». Всі бажаючі батьки  та працівники закладу мають змогу ознайомитися з програмою.

На нашу думку злагоджена, творча робота педагогічного колективу надає змогу створювати у дошкільному закладі сприятливі умови для впровадження програми «Впевнений старт». Зорієнтованість педагогів на особистість стала основою реалізації кожною дитиною свого природного потенціалу, збалансованості фізичного, інтелектуального, емоційного, вольового та морально-духовного розвитку вихованців.

Програма «Впевнений старт» не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми. Однак у програмі «Впевнений старт» сім’ю визнано основною соціальною інституцією, відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. З метою такої допомоги родинам кожний розділ даної програми (фізичний розвиток, пізнавальний розвиток, мовленнєвий розвиток, художньо-естетичний розвиток, ігрова діяльність) пропонує адресовані їм поради, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей, компенсуватиме брак організованих педагогічних зусиль спеціалістів силами членів сімей.

Програма «Впевнений старт» передбачає наступні орієнтири морального розвитку старшого дошкільника:

– дитина знає головні правила моральної поведінки, намагається дотримуватись їх у своїй діяльності;

– диференціює поняття «добро» і «зло”, може дати оцінки відповідним вчинкам (своїм та інших людей);

– толерантна, визнає і поважає схожі та відмінні риси людей;

– поводиться чесно і правдиво щодо інших;

– ініціює допомогу та підтримку всім, хто цього потребує; намагається захистити менших, слабших за себе;

– поводиться безкорисливо, не розраховує на схвалення морального вчинку авторитетними людьми;

– виявляє турботу про інших, прагне бути їм корисною; намагається втішити, заспокоїти;

– вчиняє справедливо, совісно не лише в присутності дорослих, а й за відсутності контролю з їхнього боку [14].

Таким чином, змістом морального виховання є формування таких моральних якостей дошкільника, як: повага до старших, дружні стосунки з однолітками, уміння відповідно відгукуватися на горе і радість інших людей, домагатися дієвого прояви гуманних почуттів і відносин, суспільної спрямованості, виховання почав відповідальності.

Зернимося до констатації проблеми морального виховання засобом етичної бесіди навчально-виховному процесі ДНЗ та проаналізуємо педагогічний досвід.

Педагогічний доробок методиста ККДНЗ № 81 Власенко Наталії Василівни спрямований на вивчення та впровадження в практику роботи педагогічних працівників теорії та методики розвитку, навчання та виховання дошкільників, збагачення досвіду педагогів новими прогресивними методами, сучасними педагогічними технологіям. Щодо проблеми нашого дослідження, вона зазначила, що готуючись до етичної бесіди, педагог має враховувати, що досвід дошкільника містить окремі враження, результати спостережень, ставлення до вчинків літературних героїв та однолітків. Важливо актуалізувати для дитини цей досвід. Це допоможе дитині зрозуміти, що її дії стосовно іншої людини не байдужі дорослим, ровесникам і що вчинки в колективі, сімґї, суспільстві мають моральний смисл.

Серед методів стимулювання моральних почуттів і мотивів поведінки  старших дошкільників методист рекомендує ті, що передбачають спрямування дитини на дотримання моральних норм, застереження від їх порушень. З цією метою радить використовувати наступні:

  •   приклад інших;
  •  педагогічна оцінка поведінки, вчинків дитини;
  •  схвалення моральних учинків дитини;
  •  заохочення дитини до моральних вчинків.
  •  д) осуд недостойних учинків дитини.

При цьому, вибір вихователем виду етичної бесіди залежить від конкретної педагогічної ситуації. Нерідко для бесід  слід відводити конкретне заняття, даючи заздалегідь завдання простежити за певним явищем, подією або подумати над конкретною проблемою, гоорить методист (наприклад, обговорення прочитаних художніх).

Вихователь старшої групи__________________(стаж роботи 27 р.) використовує у своєму педагогічному доробку спадщину В.Сухомлинського, й запевняє нас, що вона надзвичайно багатогранна. Використовуючи педагогічну спадщину В. Сухомлинського, вихователь реалізовує моральний розвиток старших дошкільників через розвиток всіх потенціальних, інтелектуальних і фізіологічних можливостей особистості.

Твори Василя Сухомлинського стали незамінними в роботі ____________, адже вони спонукають розум і почуття кожної дитини до аналізування вчинків літературних персонажів, викликають бажання їх наслідувати, або, навпаки, чинити по-іншому, збагачують лексику дітей, розвивають уміння вільно висловлювати свої думки.

Важливе значення у вихованні роботі з дітьми __________відводить казці, адже казка для дітей – це пожива для душі, бо в ній вирують людські почуття. Казка не лише забавляє, захоплює, зворушує дитячі серця, а й порушує серйозні життєві питання, спонукає кожну дитину до активних дій, розкриває їй загальнолюдські цінності, високу мораль і спонукає до дії. Під час занять вихователь використовує різні казки Василя Сухомлинського, які діти не лише слухають, інсценують, а й вчаться аналізувати конкретні ситуації, знаходити оригінальні шляхи їх розв’язання.

Зі старшими дошкільниками у своїй групі вихователь застосовує такі види роботи:

– читання та обговорення художніх творів, казок В. Сухомлинського під час занять і прогулянок;

– інсценування творів Василя Сухомлинського;

– поетична творчість дітей – складання розповідей та казок;

– ігри – драматизації;

– бесіди на морально-етичні теми.

Вже більше пʼяти років будує свою роботу на основі принципу – формування нового типу особистості молодий вихователь ККДНЗ № 81, ___________________. У своїй педагогічній діяльності педагог досліджує й впроваджує етичну бесіду як форму виховної роботи, спрямовану на формування в старших дошкільників умінь і навичок у моральній поведінці, оволодіння загально-людськими й національними морально-духовними цінностями. За словами, вихователя, в старших дошкільників мають формуються уявлення про моральні норми, стосунки, закладаються основи особистої позиції, відповідно до якої дитина надалі буде здійснювати свій подальший моральний вибір. Найефективніше це може відбуватися у процесі систематично організованої індивідуальної, групової та колективної практичної діяльності із старшими дошкільниками під час занять з мовлення, природознавства, трудової діяльності та малювання.

Ефективність бесіди підвищується, якщо засвоєні  старшими дошкільниками знання про моральні норми і правила поведінки  реалізуються в їх повсякденному  житті. Підвищенню ефективності бесід, на думку виховательки, є вміле поєднання запитань, розповіді й пояснення, коротких повідомлень з окремих питань, читання книг, використання художніх картин, діафільмів та багато іншого.

Досвід виховательки старшої групи свідчить про те, що форми етичних бесід можуть бути найрізноманітнішими. Це і обговорення художнього твору, і обмін думками про переглянутий кінофільм, про екскурсію. Але у всіх випадках старші дошкільники беруть участь у спільному  пошуку правильних оцінок конкретних вчинків, фактів поведінки, взаємин людей.

Отже, досвід методиста та педагогів дитячого садка переконує нас, що моральний розвиток дитини старшого дошкільного віку засобом етичної бесіди вимагає планомірної та цілеспрямованої роботи, опори на новітні підходи до виховання. Методи морального виховання, які використовують вихователі ДНЗ, дають змогу цілеспрямовано впливати на свідомість і поведінку дітей старшого дошкільного віку, допомагають правильно організувати життя й діяльність дитячого колективу, створити в ньому атмосферу дружби і товариськості. Ми бачимо, що чітко виписаного алґоритму та методичних указівок щодо проведення бесід із дітьми старшого дошкільного віку насьогодні у педдоробках вихователів недостатньо.

РОЗДІЛ 2.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ВИВЧЕННЯ РІВНЯ МОРАЛЬНОЇ ВИХОВАНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

      2.1. Стан проблеми в практиці ДНЗ

Аналіз актуальних аспектів теорії та методичної практики морального виховання засобом етичної бесіди старших дошкільників виявив можливість реалізації даного процесу. З цією метою нами був проведений педагогічний експеримент. Експериментальна робота проводилась в ККДНЗ № 81. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 28 дошкільників: КГ (14), та ЕГ(14).

Педагогічний експеримент включав такі етапи:

На першому етапі (констатувальний зріз) встановлено початковий рівень сформованості морального розвитку старших дошкільників.

На другому етапі дослідження (формувальний експеримент), визначено та обґрунтовано алгоритм щодо удосконалення методики морального розвитку засобом етичноїбесіди дітей старшого дошкільного віку.

Наше експериментальне дослідження було проведене за такої послідовності:

1) на констатувальному етапі проведено діагностику стану сформованості моральнрого розвитку експериментальної та контрольної групи.

2) на формувальному етапі експерименту зі старшими дошкільниками  проводилася цілеспрямована робота з морального розвитку засобом етичної бесіди.

Відповідно до мети дослідження нами визначено завдання експерименту:

  •  розробити критерії і показники сформованості морального розвитку дітей старшого дошкільного віку;
  •  визначити методи діагностування;
  •  з’ясувати рівні морального розвитку дітей старшого дошкільного віку.
  •  вивчити можливості формування морального розвитку засобом етичної бесіди.

Для обєктивної оцінки та на підставі аналізу науково-методичної літератури та програми «Впевнений старт» нами було розроблено 3 групи критеріїв  морального розвитку дітей старшого дошкільного віку, а саме:

1) когнітивний з показниками: обізнаність дітей з морально-етичними категоріями (дружба, доброта, повага, співчуття); обізнаність дітей із моральними якостями (увічливість, гостинність, скромність, правдивість, чесність), нормами (турбота про молодших, повага до інших, взаємодопомога); обізнаність дітей з творами морально-етичної спрямованості; розуміння моралі творів;

2) почуттєвий з показниками: уміння співчувати героям; здатність піклуватися про інших, поважати старших;

3) оцінночний з показниками: самооцінка морально-етичних учинків і власної поведінки; оцінка морально-етичних учинків та поведінки героїв творів і однолітків.

На основі названих вище показників нами визначено рівні морального розвитку дітей старшого дошкільного віку за такими показниками:

Високий (5 б.) – 80% – 100% дитина обізнана з морально-етичними категоріями (доброта, дружба, повага, співчуття), моральними якостями (увічливість, гостинність, скромність, правдивість, чесність) і моральними нормами (турбота про молодших, повага до старших, взаємодопомога), знає та може пояснити їх сутність; з нормами й правилами морально-етичної поведінки; адекватно оцінює поведінку героїв художніх творів, однолітків і власну поведінку; обізнана з творами морально-етичної спрямованості (не менше як 10 творів різних жанрів), розповідають їх напам’ять, самостійно добирає народні твори на запропоновані моральні теми, розігрують народні ігри, визначають і розуміють мораль твору; свідомо дотримуються норм та правил морально-етичної поведінки, уміє піклуватися про довколишніх і співпереживати їм.

Достатній (4 б.) – 60% –80% – дитина добре знає й розуміє сутність морально-етичних категорій, моральних якостей та норм (3-4), обізнана з нормами і правилами морально-етичної поведінки; уміє висловити своє ставлення до позитивних і негативних героїв твору, пояснити свою думку; діти цього рівня здебільшого адекватно оцінює поведінку героїв, свою власну й однолітків, характеризуючи її розгорнутими висловлюваннями; знає малі фольклорні твори (6-8) і розповідає їх, розрізняє декілька фольклорних жанрів (4-5), з незначною допомогою педагога добирає малі форми фольклору, народні ігри та пісні на запропоновані морально-етичні теми, здебільшого самостійно визначає і розуміє мораль фольклорного твору, хоча подекуди припускаються незначних неточностей; переважно проявляє бажання піклуватися про довколишніх та співпереживає їм.

Середній (3 б.) 40% –60% – дитина обізнана з морально-етичними категоріями, моральними якостями й нормами (1-2), може пояснити їх сутність; обізнана з деякими нормами і правилами морально-етичної поведінки, але часто відхиляється від них; дитина здебільшого не може висловити свого ставлення до героїв твору, неадекватно оцінює їхню поведінку і свою власну; знає декілька художніх творів (4-5) та розповідає їх за допомогою вихователя, розрізняє 2-3 фольклорні жанри, не вміє самостійно добирати малі фольклорні твори на відповідну моральну тему, здебільшого неправильно визначають мораль твору; піклуються про довколишніх після нагадування з боку дорослого або під його контролем.

Низький (12 б.) 0% – 40% – знання, уміння та навички дитини є фрагментарними, вона не вміє застосовувати їх ні в ігровій, ні в самостійній роботі; дитина не здатна реалізувати набуті знання під час заняття; дитина обізнана лише з поодинокими морально-етичними категоріями, моральними якостями і нормами, але пояснити їх сутності не може; неадекватно оцінює поведінку героїв художніх творів, однолітків та власну поведінку; дотримується окремих норм і правил морально-етичної поведінки, але лише після неодноразового нагадування й контролю з боку дорослого; називає 3 і менше творів українського фольклору, не вміють визначати мораль твору, добирати фольклорні твори на відповідну тематику; не виявляє піклування про довколишніх.

Методика 1. «Оціни вчинок» (вправа)

Мета: Визначити рівень вміння деференцювати поняття «добро» і «зло»,  оцінювати відповідні вчинки (свої та інших людей).

Матеріал: 12 картинок серії «оціни вчинок»

Інструкція: вправа проводиться індивідуально з кожною дитиною.

Процедура вконання: Запропонувати дітям розглянути малюнки і дати оцінку вчинкам дітей.Хто з дітей вчиняє погано? А хто добре? Чому?

      

 

Критерії оцінювання:

1 бал –за оцінку вчинку, зображеного на картинці, яка орієнтована на дотримання морально–етичних норм, диференціацію понять «добро» та «зло»;

0 балів – за оцінку, якасуперечить нормам моралі.

4 бали (12–10) – високий рівень;

3 бали (9–7) –достатній рівень;

2бали (6–4) – середній рівень;

1бал (3–0) – низький рівень [1, с.81].

Методика № 2. «Піклуємося про оточуючих» (вправа)

Мета: визначити рівень вміння діяти морально, ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує.

Іструкція: вправа проводиться індивідуально з кожною дитиною.

Процедура проведення: дтині пропонують розглянути картини і вибрати ті, на якій зображені діти, які вчиняють морально, піклуються про   оточуючих.

                     

                                        

Критерії оцінювання:

4 бали – високий рівень (дитина оцінює вчинки відповідно моральних норм, демонструє бажання, розуміння, вміння оцінювати допомогу друзям та підтримку всім, хто цього потрбує);

3 бали – достатній рівень (розуміє моральні норми і правила, демонструє дбайливе ставлення до людей похилого віку, молодших, тварин, готовність прийти на допомогу тим, хто цього потребує);

2 бали – середній рівень (відчуває труднощі в демонстрації вміння ініціювати допомогу друзям та підтримку дорослим і одноліткам, хто цого потребує);

1 бал – низький рівень (не проявляє вміння ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує, не захищає менших та слабших) [1, с.88].

Методика № 3. «Чарівник» (гра)

Мета: виявлення рівня вміння турбуватися про інших, прагнення бути корисною.

Матеріал: 3 набори кружечків: жовті, чорні, бузкові;

Інструкція: вправа проводиться індивідуально з кожною дитиною

Процедура виконання: запропонувати дитині «перетворитися» на чарівника. Чарівник може здійснювати бажання, якщо воно йому подобається. Дитина відмічає жовтим кружечком ті бажання які буде здійснювати,чорним – ті які здійснювати не буде; якщо Чарівник вагається у рішенні – у нього є кружечок бузкового кольору.

  1.  Не буду звертати увагу натого хто плаче.
  2.  Допомагати мамі,бабусі, комусь іншому.
  3.  Відібрати силою те що хочу.
  4.  Казати привітні слова (або компліменти), щоб у людини покращився настрій.
  5.  Не хочу займатися господарською роботою.
  6.  Турбуватися про тварин.
  7.  Не хочу турбуватися про тварин, рослини.
  8.  Піклуватися про маленьких і слабких.
  9.  Не хочу бути уважним до стареньких і малих.
  10.   Допомагати стареньким.
  11.   Не хочу памʼятати про свої обіцянки.
  12.   Якщо когось образили – захистити, заспокоїти.
  13.   Хочу, щоб всім стало страшно: буду кричати, тупотіти ногами, ламати, бити, кидати речі, навіть битися.
  14.   Сказати щось ласкаве тому, хто плаче.
  15.   Хочу завжди робити те, що хочу, поводити себе шумно, навіть якщо хтось відпочиває.
  16.   Якщо комусь боляче – пожаліти, погладити те місце, де болить, при необхідності надати допомогу.

Критерії оцінювання:

За кожне бажання, яке відповідає морально-етичним нормам поведінки – 1 бал, за бажання, не відповідає нормам моралі– 0 балів.

4 бали (11–9 бали)– високий рівень (дитина володіє етичними еталонами поведінки, демонструє схильність виявляти турботу про інших, прагне бути їм корисною);

3 бали (8 –7 бал) – достатній рівень (дитина засвоїла морально-етичні правила поведінки, проявляє схильність виявляти турботу про інших, прагне бути їм кориснрою);

2 бали (6 – 4 бали) – середній рівень ( дитинавідчуває труднощі у засвоєнні етичних еталонів поведінки, не проявляє схильності виявляти турботу про інших, прагне бути їм корисною);

1 бал ( 3–0) – низький рівень схильності дитини виявляти турботу про інших, не володіє морально-етичними нормами еталонами поведінки [1, с.87].

Методика № 4. «Справжній друг» (бесіда)

Мета: визначити рівень вміння ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує.

Іструкція:бесіда проводиться індивідуально з кожною дитиною.

Процедура виконання: запропонувати дитині поділитися думками про дружбу та справжніх друзів.

  1.  Що таке дружба ?
  2.  Яким повинен бути правжній друг?
  3.  Хто є твоїм другом ?
  4.  А ти справжній друг ?
  5.  Чи треба допомагати друзям ?
  6.  Чи потрібно захищати менших? Слабших за тебе тварин?
  7.  Як це можна зробити ?

Критерії оцінювання:

4 бали – всокий рівень (деонструє бажання, розуміння, вміння ініціювати допомогу друзям та підтримку всім,хто цього потребує, намагається захистити менших,слабших за себе);

3 бали – достатній рівень (поняття про дружбу, друга, правила дружби, піклування та захит менших, слабших пояснюєзгідно морально–етичних норм, прийнятих у суспільстві);

2 бали – середній рівень (відчуваєтруднощі в демонстрації вміння ініціювати допомогу друзям та підтримку дорослим та одноліткам, хто цього потребіє);

1 бал – низький рівень (не проявляє вміння ініціювати допомогу та підтримку всім, хто цього потребує, не захищає менших та слабших) [1, с.87].

Подаємо результати констатувального експерименту щодо процесу  морального розвитку старших дошкільників (табл. 2.1)

                                                                                      Таблиця 2.1.

Моральний розвиток старших дошкільників

п/п

Моральне виховання

Методика № 1

Методика №2

Методика №3

Методика №4

ЕГ               КГ

ЕГ            КГ

ЕГ           КГ

ЕГ              КГ

1

8

10

8

12

8

10

9

14

2

5

8

5

12

8

13

4

12

3

3

7

7

9

7

9

8

6

4

12

6

12

7

10

7

11

7

5

10

10

10

13

11

13

11

13

6

9

12

9

12

9

14

9

17

7

7

13

8

9

8

6

8

10

8

5

12

6

7

6

9

6

10

9

7

12

7

12

7

10

9

10

10

15

15

14

13

15

13

15

12

11

8

13

8

13

9

13

9

15

12

6

10

6

10

4

10

11

10

13

   7   

   8

   7

  8

  11    

   10

   9

    11

14

6

5

6

5

9

7

6

9

15

6

4

9

2

9

2

9

2

16

6

2

6

2

6

5

6

5

17

5

11

6

11

9

11

4

10

18

4

9

8

10

8

12

8

6

19

6

8

8

12

9

4

4

8

20

5

3

5

7

8

7

8

12

У таблиці 2.1 подані результати  методик щодо рівнів морального розвитку (моральності) ЕГ та КГ на етапі констатувального експерименту.

Результати зрізу засвідчили, що у старших дошкільників ЕГ не сформовані гуманістичні почуття і стосунки, наприклад увага до потреб і інтересів інших, здатність рахуватися з ними, співчуття чужих бід і радощів, а також переживання провини при порушенні моральних норм.

Діагностика морального розвитку дозволяє судити про недосконалість програмних навичок та умінь кожної дитини,  і відповідно  це спонукає коригувати зміст занять, наповнюючи їх новим морально-дидактичним змістом. Старші дошкільники не готові до самостійного розв’язання життєвих мораальних проблем, за звичай конфліктують із довкіллям.

Не всі діти можуть вживають у мові слова, що позначають моральні якості та їх антиподи (добрий, забіяка, жаднюга, чесний, ябеда тощо), а якщо й вживають то частково, при цьому не пов’язують їх з конкретною ситуацією з власного досвіду, що пояснюється конкретною образністю дитячого мислення.

Не випадково у 25% (5чол) одним з найбільш негативних якостей у є жадібність, як головна причина конфліктів між дітьми, яка полягає в тому, що кожен хоче отримати привабливий предмет. Якщо картинка недоступна, то дитина переживає сильні негативні емоції. 10% (2 чол)  легше розуміються і оцінюють ті моральні якості, які вихователь частіше виділяє. 25% (5чол). 10% (2 чол) дітям

У процесі діагнотики діти ЕГ (30% – достатній рівень) із задоволенням знайомилися із завданням, вони переживали певні почуття спостерігаючи за картинками. На основі такого сприйняття старші дошкільники висловлювали своє моральне ставлення, переживання, почуття.

У КГ ми простежили аналогічну динаміку, і ще помітили, як більшість дітей завдання яких були пов'язані з розрізненням картинок проявляти свій інтерес. Їх приваблювало те, що позитивна дія в тому, що від якості дитячого виконання залежить успіх виконаної вправи. Дії цих дітей, що становлять 30% (6 чол) спрямовані на те, щоб самостійно виконати поставлене вихователем завдяння.

Отже, у дітей КГ ми спостерігали більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, сумлінніше вони ставляться до дорученої справи.

Також, у КГ була дитина 5% (1 чол) яка з цікавістю  проявила себе у вирішенні вправи, вона підключала уяву, емоційно відгукувалася, однак завдання весь час виконувала за зразком і з допомогою дорослого.

Спираючись на критерії оцінювання можна зробити висновок, що в процесі констатуючого етапу експерименту, спрямованого на виявлення рівня морального розвитку, порівняно невеликий відсоток дітей досяг високого рівня, а саме 5% (1 чол), при цьому більша кількість дітей 40% (8 чол) показала середній рівеньу КГ. А в ЕГ не було зовсім виявлено високого рівня.

Середній же рівень був аналогічний. Аналіз даних констатувального етапу містить наступні показники, порівняємо:

                      КГ                                                ЕГ

Високий рівень: 5% (1 чол).                  Високий рівень: не виявлено.

Достатній рівень: 30% (6 чол).             Достатній рівень: 10% (2 чол).

Середній рівень:  40 % (8 чол).             Середній рівень: 40% (8 чол).

Початковий рівень:  25 % (5 чол).        Початковий рівень: 50% (10 чол).                                                                       

Таким чином, на підставі проведеного констатувального етапу експерименту можна припустити, що при активному використанні педагогічних умов можна добитися великих результатів в процесі морального розвитку (див. рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Діаграма результатів сформованості  морального розвитку старших дошкільників на етапі констатувального експерименту

Результати констатувального експерименту підтвердили необхідність розробки системи з морального виховання засобом етичної бесіди.

      2.2.  Дослідно-експериментальна програма формування в старших дошкільників  моральних цінностей засобом етичної бесіди

Низький рівень сформованості в дітей старшого дошкільного віку морального розвитку та відсутність цілеспрямованої і послідовної системної роботи з морального виховання спрямованого на  моральний розвиток дітей, зумовили необхідність проведення формувального експерименту.

Метою формувального експерименту є розробка дослідно-експериментальної програми розвитку моральності старших дошкільників засобом етичної бесіди.

На етапі формувального експерименту для опрацювання дітьми старшого дошкільного віку ЕГ була представлена програма спрямована на розвиток моральних якостей старших дошкільників (із використання спадщини В. Сухомлинського у формуванні  морльної свідомості дітей старшого дошкільного  віку).

Мета програми:

  1.  створення змістовного і емоційно-формуючого простору в ДНЗ задля розкриття перед кожною дитиною світу освіти, збагачення кожного знаннями, що здобуваються постійною пізнавальною діяльністю попередніх поколінь, людським талантом і волею, великою мудрістю культури;
  2.  виховання зацікавленості, поваги до моральних норм, моральної етики;
  3.  засвоєння моральних засобів і способів емоційного ставлення до оточуючого світу і себе: навчання дітей умінню морально жити й поводитися;

Завдання програми:

  1.  розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість. Джерела думки : моральна краса людської поведінки, книга, творчість»;
  2.  виховувати національні почуття, адже «розум людини, що формується, вбирає в себе ідеологію і психіку народу, його переконання, традиції, інтелектуальну, моральну, естетичну культуру»;
  3.  розвивати почуття прекрасного, розуміти і відчувати красу рідного слова;
  4.  спонукати дітей до словесної творчості.

Крім того, у зміст методики було закладено педагогічні умови морального виховання старших дошкільників засобом етичної бесіди, а саме:

  1.  гуманне ставлення вихователя до дітей, прагнення зрозуміти дитину, її стан, мотиви вчинків;
  2.  забезпечення розуміння дітьми морально-етичних категорій під час читання книг з моральним змістом як на заняттях, так і в повсякденному житті;
  3.  створення під час етичної бесіди активної практичної та інтелектуальної діяльності дитини, що формує доброзичливі взаємини  (Додаток А).

                                                                                               Таблиця 2.2.

Дослідно-експериментальна програма розвитку моральності старших дошкільників засобом етичної бесіди.

      (проведення тематичних занять  з літературно-художньої діяльності

з використанням оповідань В.Сухомлинського)

Тема

Мета

Моральне правило

1.

Бесіда «Дружба і товаришування». Читання і обігрування оповідання: «Дуб і пастух», «Камінь», «Як здивувався Мурко»

- формувати у дітей почуття товариськості, дружби, вміння приходити на допомогу своїм товаришам.

Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

Друг завжди прийде на допомогу,  навчить хорошому, поділиться тим, що має.

2.

«Листи доброго казкаря»  

( цикл занять)

Розкрити дітям значення слів не можна, можна, треба. На конкретних і зрозумілих дітям прикладах учити застосуванню цих слів. Учити оцінювати вчинки і співвідносити їх із словами не можна, можна, треба. Сприяти накопиченню уміння погоджувати свої вчинки, поведінку із словами не можна, можна, треба.

Добре роби, добре й буде.

Хто людям добра бажає, той і собі  має.  

                       (Додаток Б)

3.

Читання  та інсценування оповідання Василя Сухомлинського

«Як коту соромно стало»

- розвивати у дітей співчуття,      добросердечність;

- виявляти турботу до того, хто потрапив у біду, зробив помилку;

-

Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань; почуття жалю, викликане чиїм –небудь нещастям.

4.

Літературна вікторина за оповіданням Василя Сухомлинського

«Як Микола став хоробрим», «Петрик, собака і кошеня», «Ніна і гусак»

- допомагати дітям зрозуміти поняття « сміливість», «мужність» на простих ситуаціях, бути сміливим – значить не боятися темряви, домашніх тварин, захистити ображеного.

Нікого не ображай ні словом, ні вчинком.

5.

«Від краю до краю вам добра бажаю». Лялькова вистава «Як добре жити дружно».

- закріплювати чуттєво-наочні уявлення про добру поведінку;

- сприяти розумінню того, яке велике значення має дотримання моральних правил;

-продовжувати розвивати здатність співчувати, жліти, допомагати іншим.

Нести добро – це чинити людині те, що бажаеш, щоб чинили тобі люди.

6.

Літературна гостина «Все починається з мами»

- формувати духовний світ дитини;

- вчити бути добрими дітьми своїх батьків та обов’язку перед рідними, однолітками.

Справжня любов до матері виявляється не тільки словами, а й добрими вчинками.

Чим більше любові ти віддаси, тим більше отримаєш.

7.

Бесіда «Ми будемо працювати».

Читання оповідання Василя Сухомлинського «Біда заставила»

- сформувати уявлення дітей про працьовитість;

- виховувати бажання працювати, допомагати дорослим, правильно розуміти поняття «помічник»;

- вчити правильно оцінювати працьовитих та нероб.

Тільки та людина прекрасна, яка свєю працею приносить користь іншим.

8.

Читання оповідання В.Сухомлинського «Чому здивувався Петрик»

- ознайомити дітей з моральною якістю – чесність;

- формувати бажання бути чесним

Потрібно завжди говорити правду

9.

Літературна вітальня за творами Василя Сухомлинського «Моя Батьківщина»

Збагатити знання про те, що земля, на якій ми живемо, називається Україна. Розвивати інтерес до історії та природи рідного краю. Виховувати почуття любові та патріотизму.

Найдорожча для людини рідна Батьківщина.

      2.3.    Результати апробації зібраних та розроблених матеріалів

Запропонована  дослідна програм сприяла підвищенню морального розвитку старших дошкільників. Це підтверджувалось спростереженням за дитячою діяльність у ході етичних бесід та проведеного повторного анкетування дітей старшого дошкільного віку.

Як показали результати  контрольного експерименту у старших дошкільників на основі використаних етичних бесід, покращилися показники сформованості моральної свідомості і відповідно мовленнєвий розвиток в експериментальній групі, порівняно з контрольною. Результати повторного анкетування роботи (див. діаграму 2.2.)

Рис. 2.1. Діаграма результатів морального розвитку старших дошкільників на етапі  формувального  експерименту

Ми побачили, що діти ЕГ мали уявлення про різноманіття соціальних ролей, що виконуються дорослими (жінка – що любить матір, на роботі  трудівниця, у вільний від роботи час має хобі, захоплення); про те, що від поведінки дітей залежить настрій і відчуття дорослих; про культурні традиції своєї сімʼї.

Діти стали правильно розуміти слова, що виражають моральну оцінку якостей особи (добрий, ввічливий, працелюбний, чуйний, дбайливий, правдивий, сміливий); уявлення про різноманіття народів світу, деякі особливості зовнішнього вигляду, національного одягу.

Поведінка старших дошкільників й спілкування стійко і позитивно направлена. Діти ЕГ добре орієнтовані в правилах культури поведінки, володіють різними способами культурної поведінки. Охоче вступають в спілкування. Уміють самі висунути ідеї, план дій, організувати партнерів. Правильно розуміють емоційний стан людей, активно виражають готовність допомогти. Націлені на самостійність. Виявляють активну цікавість до світу, до мораноїпоіедінки та правил у суспільстві та серед однолітків.

Можемо спостерігати як змінилися показники процесу морального розвитку у дітей старшого дошкільного віку.

                      КГ                                                ЕГ

Високий рівень: 5% (1 чол).                  Високий рівень: 10% (2 чол)

Достатній рівень: 30% (6 чол).             Достатній рівень: 30% (6 чол).

Середній рівень:  40 % (8 чол).             Середній рівень: 40% (8 чол).

Початковий рівень:  25 % (5 чол).        Початковий рівень: 20% (4 чол).                                                                       

Порівняльний аналіз морального розвитку старших дошкільників на етапі контрольного експерименту у ЕГ та КГ здійснювався на основі виконання дітьми повторного  контрольного зрізу та аналізу структури їх відповідей. Для цього булив використані аналогічні методики, що були на етапі констатувального експерименту . Результати представлені у таблиці 2.3. та діаграмі 2.3.

Таблиця 2.3

Динаміка рівнів морального розвитку старших дошкільників за результатами констатувального і формувального експериментів

у КГ та КГ

Рівень знань

Констатувальний експеримент

Формувальний

експеримент

(КГ)

(20 чол)

(ЕГ)

(20 чол)

(КГ)

(20 чол)

(ЕГ)

(20 чол)

чол.

%

чол.

%

чол.

%

чол.

%

Початковий

5

25

10

50

5

25

2

10

Середній

8

40

8

40

8

40

6

30

Достатній

6

30

2

10

6

30

8

40

Високий

1

5

1

5

4

20

            

Рис. 2.3. Діаграма динаміки рівнів морального розвитку старших дошкільників за результатами констатувального і формувального експериментів у КГ та КГ

З таблиці 2.3. та діаграми 2.3, яка узагальнює результати контрольного етапу експерименту й дає можливість спостерігати позитивну динаміку якості, повноти, глибини знань дітей експериментальної групи, в систему навчання якого вводилися розробки запропонованих нами  етичних бесідза творами В. Сухомлинського (див.для прикладу Додаток Б).

Таким чином, серед 20 чоловік дітей старшої КГ виявлено 12 осіб з значно вираженою динамікою морального розвитку, що склало 60% від числа всіх дітей.

Порівнюючи результати констатувального і формувального етапів дослідно-експериментальної роботи, ми дійшли висновку про її достатньо високу ефективність, оскільки покращився моральний рівень старших дошкільників.

Проведена робота показала, що відповідно до мети, обʼєкту, предмету дослідження, і в процесі вивчення методичної літератури з проблеми у дітей морального розвитку, ми дійшли висновку, що саме старший дошкільний вік надзвичайно важливий для процесу морального розвитку. І цей розвиток повинен бути постійно в полі зору у вихователя, здійснюватися різними методами і засобами, зокрема за допомогою етичних бесід.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз і результати експериментальної роботи підтвердили висунуту гіпотезу і дозволяють зробити наступні висновки:

1. Проведена робота показала, що саме старший дошкільний вік надзвичайно важливий для морального розвитку дитини. Моральний розвиток у кожної дитини старшого дошкільного віку має бути постійно в полі зору у вихователя, здійснюватися різними методами і засобами, в тому числі за допомогою етичних бесід.

2. Моральне виховання – це цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів і формування звичок та навичок моральної поведінки старших дошкільників, що здійснюється шляхом засвоєння національних традицій, багатства духовної культури народу, моральних норм і якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгоджених дій та вчинків людей.

3. Вагоме місце в моральному вихованні старших дошкільників належало етичній бесіді за змістом прослуханого; розглядання ілюстрацій; пояснення моральних норм; словесне змалювання персонажів твору В.Сухомлинського. Під час етичної бесіди за змістом творів морально-етичної спрямованості за допомогою цілеспрямованих запитань дітям подавалися знання про морально-етичні категорії, моральні якості і норми, формувалися навички свідомого сприймання й повного розуміння змісту творів морально-етичної спрямованості. Дітей учили характеризувати персонажів, оцінювати їхні дії й учинки, висловлювати своє ставлення до героїв та їхньої поведінки.  Отже, моральний розвиток дітей старшого дошкільного віку у своїй цілісності та комплексності не був би б повним і різнобічним, якби він розвивався без такого засобу, як етична бесіда.

3. Формувальний етап експерименту показав динаміку морального розвитку у старших дошкільників. Дослідна програма щодо формування морального розвитку у траших дошкільників засобом етичної бесіди показала цілеспрямоване формування в дітей етичних норм, формул спілкування і правил поведінки стосовно зовнішнього прояву їх у прийнятих у суспільстві взаєминах між людьми (зовнішня обрядовість у спілкуванні).

Таким чином, старші дошкільники пройшли процес формування моральної свідомості особистості, шляхом засвоєння загальноприйнятих морально-етичних категорій, цінностей, переконань, норм і принципів формування моральних якостей, навичок і звичок культурної поведінки під час ознайомлення із творами В. Сухомлинського.

У етичних бесідах перед дітьми ставляться ті чи інші завдання, вирішення яких вимагає зосередженості, уваги, розумового зусилля, вміння осмислити правила, послідовність дій, подолати труднощі. Вони сприяють розвитку у дошкільнят відчуттів і сприйнятті, формування уявлень, засвоєння знань. Етичні бесіди дають можливість навчати дітей різноманітним економним та раціональним способам вирішення тих чи інших розумових і практичних завдань. У цьому їх роль, що розвиває.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Андреева Т. Г. Психолого-педагогічна діагностика старшого дошкільника напередодні його вступу до школи : [методичний посібник] /за заг. ред. Н. Намінат, Т. Андреевої. – Кривий ріг, 2011 – 296.
  2.  Бабій І. В. Ідеї В. Сухомлинського щодо морального виховання особистості / І. В. Бабій // Педагогічний дискурс. – 2011. – Вип. 10. – С. 25-28.
  3.  Берсеньов А. С. Духовне виховання в дошкільному закладі                              / А. Берсеньов, Л. Кондратова, І. Коваленко // Психолог дошкілля. – 2009. – № 1. – С. 54-57.
  4.  Богуш А. М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: [підручник] / А. Богуш, Н. Гавриш. – К., Слово 2008. – 238 с.
  5.  Богуш А. М. Концепція розвитку дитячого мовлення за Ж. Піаже                          / А. М. Богуш // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 3. – С 22-29.
  6.  Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі:                     / А. Богуш, Н. Лисенко. авчальний посібник] – Київ.: Вища школа, 1994. – 398 с.
  7.  Богуш А. М. Уроки духовності дітям / А. Богуш, В. Сучок та ін. – Одеса2005. 126 с.
  8.  Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі : [навч. посіб.] / А. Богуш, Н. Лисенко. – [2-е вид. перероб. і доп.]. – К. : Вища школа, 2002. – 406с.
  9.  Богуш А. М. Творче самовираження дошкільників у художньо- мовленнєвій діяльності : монографія / А. М. Богуш, Л. І. Березовська.– Одеса : М. П. Черкасов, 2008. – 203c.
  10.  Богуш А. М. Методика навчання дітей української мови в до 7. шкільних навчальних закладах: підручник / А. М. Богуш. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К.: Видавничий дім «Слово», 2008. – 440 с.
  11.  Бондаренко Н. В. Особливості формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини / Н. Бондаренко // Дошкільна освіта. 2010 – №1. – С. 75-82.
  12.  Бондаревская Е. В. Методологические стратегии личностно-ориентированного воспитания / Е. Бондаревская // Воспитание как встреча с личностью : [избранные педагогические труды в 2 томах]. – Т. 2. –: Изд-во РГПУ, 2006. – 504 с.
  13.  Вишневецький О. В. Громадянське виховання: благо чи небезпека?                            / О. Вишневецький // Освіта. – 2000. – № 44. – С. 3-5.
  14.  Впевнений старт : програма розвитку дитини старшого дошкільного віку / ред. кол. : [наказ Міністерства освіти і науки України від 23.11.2010 р. № 1111]. – К. : Олеум, 2010. – 62 с.
  15.  Гавриш Н. В. Пізнавальні діалоги з дошкільниками. / Н. Гавриш                       // Вихователь-методист – 2009 – №2 – С. 46.-48.
  16.  Гавриш Н. В. Навчання розповіді за картиною. / Н. Гавриш                              // Дошкільне виховання – 2003 – №1 – С. 7.-12.
  17.  Ганнусенко Н. І. Сучасні підходи до морального виховання особистості: теоретичний аспект /Н. Ганнусенко, К. Чорна // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: [зб. наук. пр. АПН України. ін-т пробл. виховання]. – К.; Житомир, 2004. – Вип. 6, кн. 1. – С. 28–32. 
  18.  Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / [авт.-уклад. Гончаренко С.У.]. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
  19.  Гончаренко А. М. «Софія Русова про національні джерела розвитку мовленнєвої особистості в дошкільному дитинстві» / А. М. Гончаренко [доповідь науково-практичної конференції для педагогічних працівників м. Києва. 18 лютого 2011 року. // Педагогічний дискурс : [зб. наук. праць / гол. ред. І. М. Шоробура]. – Хмельницький : ХГПА, 2010. – Вип. 7. – 256с.
  20.  Діжона О. А. Ситуація морального вибору / О. Діжона// Дошкільне виховання – 2006. – № 1. – С. 26.
  21.  Долинна О. В. Увагу моральному вихованню / О.Долина // Дошкільне виховання – 2005.- № 12. – С. 15.
  22.  Духовність, духовна культура: проблеми, дослідження, практичні здобутки. Дайджест 3 / [упор. О. М. Каплуновська.]. – Запоріжжя: 2007. –140с.
  23.  Калуська Л. О. Поспішаймо закладати моральний фундамент                             / Л. Калуська // Дошкільне виховання – 2006 – № 7. – С. 13-15.
  24.  Кисельова О. І. До проблеми виховання моральної поведінки дошкільників / О. Кисельова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : [зб. наук. пр.] – Одеса, 2006. – № 9–10. – С. 128–134.
  25.  Кисельова О. І. Методика морально-етичного виховання старших дошкільників / О. І. Кисельова // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки : [зб. наук. пр. у двох томах]. – Том 1. – Миколаїв, 2008. – С. 88–95.
  26.  Кисельова О. І. Стан морально-етичного виховання дошкільників у практиці сучасного ДНЗ: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Передшкільна освіта : проблеми та перспективи»], (03.03.2008). Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : [наук.-теорет. зб]. / М-во освіти і науки України, Переяслав-Хмельн. держ. пед. ун-т. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – Випуск № 14. – С. 108–110.
  27.  Кононко О. Л. Душевність, людяність, щирість / О. Кононко                             // Дошкільне виховання. – 1999. – №2. – С. 8–9.
  28.  Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку  української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3.
  29.  Кушнір В. О. Взаємодія дошкільного закладу і сім’ї у формуванні емоційно-морального досвіду дошкільника / В. Кушнір // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи . – 2008. –  № 27. –С. 117-122.
  30.  Ладивір С. О., Виховання гуманних почуттів у дітей / С. О. Ладивір,                О. П. Долинна, В. В. Котирло, С. Є. Кулачківська, С. П. Тищенко,                 О. О. Вовчик-Блакитна, Ю. О. Приходько [за наук. ред. Т. Піроженко, С. Ладивір, Ю. Манилюк] / – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 168 с.
  31.  Мухина В. С. Психология дошкільника: [учеб. пособ. для студентов пед. институтов и учащихся пед. училищ] / Валентина Сергеевна Мухина. – М., Просвещение 2003. –  526с.
  32.  Макаренко А. С. / Антон Семенович Макаренко // Сочинения в 7 томах, [2-е изд.] . –Т.2.– М.: Изд. АПН РСФСР, 1957-1958. –Т.3,– 618 с.
  33.  Сліпушко О. М. Новий тлумачний словник української мови. у 3 томах. [авт.-уклад. О. М. Сліпушко, В. В. Яременко.,]. – К.: Аконіт, 2003. – Т. 1. – 926 с.
  34.  Скрипченко О .В. Вікова та педагогічна психологія: [навч. посіб.]                 / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К., Вища школа 2001. – 416с.
  35.  Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності / О. Сухомлинська // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3-8.
  36.  Флерина Е. А. Эстетическое воспитание дошкольника / Е. А. Флерина. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 333 с.
  37.  Фіцула, М. М. Педагогіка : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл].                   / М. М. Фіцула. – [2-ге вид., випр., допов.]. – К. : Академвидав, 2007. – 560 с.
  38.  Яновська М. Г. Моральне виховання і емоційна сфера особистості                   / М. Яновська / Класний керівник. 2003. – № 4 – С.24-29

ДОДАТКИ

                                                                                          Додаток А

ПЕРЕЛІК ТВОРІВ

В..О.Сухомлинського з виховання загальнолюдських моральних якостей

№ з/р

Моральні якості

Оповідання В.О.Сухомлинського

  1.  

Ввічливість – моральна якість, що виражається у постійному поважному ставленні до оточуючих. Вона споріднена з такими якостями вихованої людини, як тактовність, любязність, делікатність, доброзичливість, уважність.

Зайшло сонечко.

Який музика Цвіркун

  1.  

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність.

Доброзичливість – чкладова гуманного ставлення до людей. Це така риса людського характеру, яка формується під впливом прагнення творити добро.

«Бажати добра – це значить заступити злу дорогу до дитячого серця, закрити серце дитини від зла» (В.Сухомлинський)

Намисто з чотирма променями

Бо я людина

Татусь – це не борода, а очі

Яке щастя?

Петрик, собака і кошеня

Блакитні журавлі

  1.  

Дружба – стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір’я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів.

«Дружба- це школа виховання людських почуттів...У дружбі ми віддаємо сили своєї душі іншій людині і від цього самі стаємо кращими» (В.Сухомлинський)

Котик і Їжачок

  1.  

Лагідність – властивість за значенням лагідний..

лагідний – спокійний, сумирний, тихий; ніжний, ласкавий; який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність.

Півень

Найласкавіші руки

  1.  

Лінь – відсутність бажання працювати, робить будь-що; неробство; стан розслаблення

Ледача подушка

  1.  

Любов до родини

«Знай, що людський обов’язок дітей – платити батькам за їхне пиклування про тебе, за їх безмежну любов і відданість»

« кожен твій крок, кожний ивій вчинок – і хороший, і поганий – відгукується в материнському і батьківському серці радістю або болем, щастям або стражданням» В.О.Сухомлинський

Материнське щастя

Хлопчик  і хвора мама

Кашу варила, дітей годувала

Сива волосинка

Сьома дочка

  1.  

Милосердя – добре, співчутливе ставлення до кого-небудь; вияв жалості; помилування

Милосердний – який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків.

Як здивувався Мурко

Як Сергійко навчився жаліти Покинуте кошеня

Наш тато одужав

Чого синичка плаче?

Це горобці плачуть від холоду

Як білочка врятувала ящірку

  1.  

Патріотизм – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги.

«Патріотизм – це ...осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й перед усім серцем... Патріотизм починається з любові до людини...» В.О.Сухомлинський

А що там за лісом?

Мені захотілось додому.

Що найтяжче журавлям?

Лелеки прилетіли

Сонце заходить

  1.  

Працьовитість - властивість за значенням працьовитий.

Працьовитий – який сумлінно ставиться до роботи; роботящий, звиклий до праці; який виконує корисну роботу

«Любов дитини до людей праці – джерело людської моральності»

В.О.Сухомлинський

Борщ зі скибкою свіжого хліба

Чорні руки

Який слід повинна залишити людина на землі?

Найкрасивіше і найбридкіше

Свято першого хліба

  1.  

Прощення – дія за значенням прощати, простити; поблажливість до кого-небудь, скасування кари; помилування

Образливе слово

  1.  

Скромність - властивість за значенням скромний.

Скромний – який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства; який не претендує на особливе становище; стриманий у поводженні, вихований; морально-стійкий....

Як Ріка розгнівалась на Дощика

Пихатий Півень

Два метелики

Пихата літера

Чому бабуся вийшла з хати?

Кожна людина повинна

  1.  

Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань; почуття жалю, викликане чиїм-небудь нещастям; жаль, висловлений усно або письмово з приводу нещастя, горя, що спіткали кого-небудь.

Хай я буду ваша, бабусю

Як Метелик напився березового соку

Найласкавіші руки

Вітаємо

Хлопчик і хвора мама

Лист  до батька

  1.  

Чесність - властивість за значенням чесний; чесна поведінка, чесне самовіддане ставлення до когось, чогось.

Чесний – який визначається високими моральними якостями; який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість; сумісний з поняттями честі, чесності, з правиламичесті; який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований.

Чому здивувався Петрик

Чому не засинає Пилипко?

Соромно перед соловейком

  1.  

Чуйність – особливо бережне та уважне ставлення до людей, здатність жити їхніми радощами та турботами, відгукуватися на їхні проблеми.

Святковий обід

Чому дідусь такий добрий сьогодні

                                                                                                   Додаток Б

Конспект заняття

для старшої групиіз циклу «Листи доброго казкаря»

«Що таке добро!!»

Мета: продовжувати формувати уявлення дітей про моральні якості людини: доброту, чуйність, турботливість, сприяти прояву цих якостей у повсяк - денному житті; формувати вміння будувати прості та складні речення, добирати антоніми до даних слів; вчити аналізувати поведінку героїв оповідань, свою, товаришів; спонукати дітей до прояву позитивних емоцій від добрих вчинків власних і чужих; розвивати мислення, зв’язне мовлення, уяву, пам’ять; виховувати повагу, любов до людей, доброзичливість, самостійність.

Матеріали: ілюстрації до дидактичних ігор «Що добре, а що погано», «Сонячні подарунки», «Визволемо птахів із біди», 2 ляльки, чайний сервіз, декорації лісові, лист від Казкаря, карта - маршрут, олівці, малюнки злої та доброї феї, солодощі.

Розвиваючі ігри для дошкільнят (старша група); ігрові заняття з розвитку мовлення для старшої групи.

Програма « Впевнений старт»

Методика розвитку мовлення. А.Богуш.

Підготовка дітей: раніше ознайомленні з казками та оповіданнями                 В. Сухолинського, ознайомлені з дидактичними іграми, народним фольклором: загадками, прислів’ями, ознайомлені з жанром «портрет».

                                                 Хід заняття:

Сюрпризний момент (читання листа)

Добрий день, дітки !

Пише Вам Всесвітній Казкар.

За глибоким морем, за дрімучим лісом є місто Доброти. Воно незвичайне, там живуть добрі, чуйні люди, які завжди приходять на допомоіу один одному. І все у нас було добре: радість, сміх, поки не сталася біда. До нашого міста потрапила Зла фея і зачарувала нашу Добру фею, яка завжди піклувалася про всіх. А Зла фея своїми поганими вчинками хоче перство - рити наше місто - на місто Зла. Це жах, велика біда!

А тут прилетіла маленька ластівочка з далекого міста Білої Церкви і розповіла, що у місті Кривий ріг є дитячий садок № 81 де живуть добрі, сміливі, чуйні дітки. Вони завжди прийдуть на допомогу, не побояться ніяких труд - нощів. Тож будь - ласка любі малята, якщо можете допоможіть нам врятувати від злих чар Злої феї, визвольте нашу Добру фею з біди. Наперед вдячний Вам!

Всесвітній Казкар.

Привітаюсь до довкілля Любий грудень, добрий день Зичу радості й пісень.

Вам же, гості побажаю Бадьорості на весь день.

Діти до кого я привіталася?

Так, я привітала новий день, все що оточує нас, наших гостей. Побажала всім бадьорості, гарного настрою і тому у мене на серці так добре, так тепло. Тож давайте привітаємо наших гостей: і в них і у вас буде тепло і радісно на душі, бо привітання, то побажання добра.

Добрий день! (Стук у двері, відчинили і внесли лист)

Діти до нас листоноша приніс листа від Казкаря. Ви хочете дізнатися про що йдеться у ньому? (Розкрити і прочитати лист, додається карта - маршрут)

Друзі, а ви хочете відправитись у місто Добра і врятувати жителів цього міста?

Так. Хочемо.

Перепусткою до казкового міста є прислів’я про добро. Давайте пригадаємо разом ці прислів’я (діти пригадують прислів’я).

Добро, як сонце гріє.

Добре слово краще за цукор і мед.

Добре слово може зігріти, зле слово вбити.

Поспішай робити людям добро і до тебе сто разів добро повернеться.

Добро завжди перемагає зло.

Хто людям добра бажає, той і сам собі має.

Добро роби - добре буде.

Молодці, діти. Тож давайте відправимось у подорож.

Малята подивіться на цей портрет і скажіть хто на ньому зображений?

Письменник Василь Сухомлинський.(Відправились по маршруту і перед нами покинута лялька лежить)

Діти, що тут відбувалося, хтось забувся, покинув ляльку. А пригадайте, яке оповідання Василя Сухомлинського вам нагадує ця лялька.

«Лялька під дощем».

Вірно. Про кого розповідається в оповіданні?

Про дівчинку Зіну. Вона забула свою ляльку на вулиці.

Чому Зіна засмутилася і заплакала?

Уявила, що лялька лежить сама на лавці. На неї капає холодний дощ.

- А що пообіцяла Зіна?

Зіна пообіцяла, що ніколи не буде так робити, забувати свою ляльку. Буде піклуватися про неї.

Друзі, скажіть будь ласка, чому не можна забувати про тих, хто потребує на-шого піклування?

Ми - люди. Повинні всім допомагати, бути добрими і чуйними.

Так вірно. Ось послухайте вірш Л. Забашти, який називається: „Людина по - чинається з добра.

Сказав мудрець: «Живи, добро звершай»!

Та нагород за це не вимагай,

Лише в добро і вищу правду Віра

Людина відрізняється від мавпи і від звіра,

Хай оживає істина стара

Людина починається з добра”.

Ось ви прослухали чудовий вірш, то скажіть з чого починається людина?

З добра починається.

А люди, які піклуються про інших людей, як їх можна назвати?

Таких людей можна назвати добрими, чуйними, порядними.

А ті люди, які піклуються лише про себе? Як таких людей можна назвати?

Егоїстами.

Так, таких людей називають егоїстами. Діти, а давайте ми зараз пдружимо наших лялечок і накриємо їх стіл, пригостимо їх смачненьким чаєм із печивом. (Діти виконують відповідні дії)

Молодці, ви зараз зробили добру справу. Поки наші лялечки будуть відпочи - вати ми відправимось далі за нашим маршрутом. (Виходимо на лісову галявину). Друзі, як тут гарно, світить яскраве сонечко. Я знаю, що ви любите гратися, то пограємо в гру, яка називається „Сонячні подарунки”(сонячний зайчик, теплий промінчик, соняшник, промениста усмішка, книга з казками, теплі рукавички, кошик наливних яблучок...)

Ось бачите, які ви хороші, добрі дітки скільки ви зробили добрих справ для інших людей.

Малята, як ви гадаєте, якщо людина робить добрі вчинки, то як її можна назвати?

Це людина добра, чуйна.

Діти, як ви гадаєте, а яке добро можна зробити в лісі? Дивіться тут є малюнки з добрими і поганими вчинками. Зараз ви візьмете собі по одній картинці і ті у кого добрі справи будуть сідати на лаві справа, а ті у кого погані на лаві зліва. І кожен з вас пояснить який у нього вчинок, і чому він так вважає.

Добре, молодці, ви всі добре виконали завдання. Адже любов до природи, турбота про неї робить людей добрішими. Давайте зараз ми уявимо себе лісовими птахами.

Фізкультхвилинка під музичний супровід.

Рано - вранці пташечка встала

Крильцями помахала,

Наша пташечка мала

Голівоньку підняла,

Ніженьками потупотіла

І у небеса злетіла (імітують рухи птахів)

Тож пам’ятайте народну мудрість:

Поспішай робити добро і до тебе сто разів добро повернеться.

Послухайте зараз уривок казки В. Сухомлинського, яку ми з вами читали не-щодавно, а ви скажете мені назву цієї казки.

«Знову зима все засипало снігом. Прилетіла Синичка до годівнички, а там також сніг. Тривожно стало пташці. Питає вона у яблуньки:

Яблунько, скажи, чому нема Наталі?

Невже вона забула про мене?..”

То як називається ця казка?

«Дівчинка і синичка».

Пригадали, молодці. То що ж трапилося з дівчинкою Наталочкою, що вона не приходила до яблуньки, щоб насипати конопель в годівничку?

Вона захворіла.

Коли синичка дізналася, що дівчинка хвора, то що було далі?

Синичка полетіла до дівчинки і заспівала їй пісеньку. Наталі стало легше.

Малята! Подумайте і скажіть, щоб ви зробили коли б захворів ваш друг?

Які ж ви розумники. Добрі, чуйні діти.

Ой! Друзі біда, біда! На вулиці мороз, холод, а в цій країні побувала Зла фея і зачарувала птахів. Вони тепер не знають як їх звати і куди їм подітися.

А скажіть, на які групи можна поділити птахів?

На перелітні і зимуючі.

Тож давайте зараз ми допоможемо і визволимо птахів із біди.

Мерщій сюди! Часу не гайте

Міркуйте та відповідайте.

Я буду читати загадки, ви будете відгадувати їх, але не тільки відгадувати, а й селити пташок у будинки. Перелітних птахів - у теплий будинок, зимуючих - у холодний.

Загадки:

І ця пташка-невеличка

Над вікном гніздо будує Називається... (Синичка)

В теплому краю зимує (Ластівка)

Весною з півдня прилітає, Хлопчик невеличкий

На гілці хатку обживає, Сіру свитку має

Славиться кращим співаком. Шукає він зернята,

Люди звуть його ... Цвінь - цвірінь співає.

(Шпаком) (Горобчик)

Службу в лісі я несу Дзьоб міцний і гострий маю

Лікарем я там служу Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

Малята, я вами пишаюся, ви зробили добру справу. Виручили птахів із біди, за що вони вам теж вдячні.

Друзі, що тут скоїлося? Подивіться скільки сміття у лісі. Мабуть знову Зла фея взялася робити погані справи. Який бруд. Пригадайте в якому оповіданні

В. Сухомлинського розповідається про дівчинку, яка смітила в лісі. Як називається це оповідання?

«Соромно перед соловейком»

Діти, а хто пригадав, що розповідається в цьому оповіданні?.

Як ви гадаєте чому не можна смітити в лісі?

Тому що ліс - це домівка звірів та пташок.

Вірно. Давайте ми зараз приберемо в лісі, щоб нашим птахам було затишно, чисто. (Діти збирають сміття).

Давайте швидше відправимося далі.

(Підходимо до столів, де лежать олівці та аркуші паперу, на яких намальовано дві феї - Добру та Злу).

Малята подивіться і тут нас випередила Зла фея. Вона стерла обличчя Добрій феї, щоб вона не допомагала тим, хто потрапив у біду.

Друзі, давайте допоможемо нашим Добрим феям, намалюємо їм обличчя і нехай вони відправляються в різні казки, щоб творити тільки добрі, хороші справи.

Давайте пригадаємо який вигляд має веселе, добре обличчя, а яке сумне, зле.

Отже, до роботи. Закрийте свої очки і уявіть, якою буде ваша фея - веселою, доброю, красивою. (Діти малюють усміхнене обличчя)

Я вами пишаюся, ви дійсно хороші діти. Давайте зараз пригадаємо, які добрі справи ми сьогодні зробили - подружили лялечок, врятували птахів, в лісі попри-бирали сміття, врятували фей від злих чарів. Тож я впевнена, що ви виростете добрими, чуйними людьми і будете робити тільки добрі справи.

Пам’ятайте все своє життя мудре прислів’я:

Роби добро і тобі добре буде.

А вам за ваші добрі справи від Доброї феї ось ці солодощі. На цьому наша казкова подорож закінчується.


Моральна свідомість

Моральні уявлення

Моральні знання

Моральні мотиви

Моральні поняття

Моральні переконання

Моральні стосунки

иховання

Моральне виховання

Моральні поняття

Моральність

Моральні принципи

Моральнв почуття

Моральна норма

Моральний ідеал

Моральний кодекс

Моральні

переконання

Мораль

Моральні якості


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55653. ПУТЕШЕСТВИЕ НА ОСТРОВ РОБИНЗОНА 55 KB
  Географические координаты точек Атмосфера география способствовать развитию речи; развивать пространственное мышление; развивать коммуникативные навыки при работе в группах; развивать познавательный интерес и географическое мышление учащихся; способствовать...
55654. Экологическое воспитание как социально-педагогическая проблема 57 KB
  Сколько нужно посадить молодых тополей чтобы они заменили пять бездумно срубленных десятилетних деревьев Если каждый год вы будите мусорить сколько лет понадобится для того чтобы весь бумажный мусор разложился...
55655. КОНЦЕПЦІЯ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ І ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ 79 KB
  Нарізним стрижнем цієї культури є правосвідомість особистості яка включає отримання системних наукових знань про право правопорядок і його охорону та виховання емоційно-оціночного ставлення до права і правопорядку.
55656. Соціалізація творчої особистості у виховному процесі 60.5 KB
  Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою Освіта є формування освіченої творчої особистості становлення її фізичного і морального здоров’я.
55657. Подорож до Смішариків 31 KB
  Мета: Закріпити вміння дітей рахувати в межах 5 цифри в межах 5 і позначати кількість відповідною цифрою. Продовжувати вчити дітей ділити предмети на 24 рівні частини порівнювати ціле і частини.
55658. План-сценарій проведення гри «Щасливий випадок» 29 KB
  Мета: вивчення рівня психолого-педагогічних знань вихователів з даної проблеми. Нікітіна Що він вважав за головне в роботі з дітьми Які книги Вам відомі Які ігри за його методикою Ви знаєте II Гейм Заморочки...
55659. Патріотичне виховання дошкільників 37.5 KB
  Мета: Розвивати патріотичні почуття, зв’язне мовлення, увагу, мислення, образну пам'ять, музичний слух. Виховувати любов до рідної землі, природи, народних ігор та бережне ставлення до навколишнього середовища.
55660. Методичні прийоми впровадження елементів технології в курс «Трудового навчання» (5 клас) 38.5 KB
  Вчитель демонстрував готовий виріб пояснював його конструкцію виконував на шкільній дошці технічний малюнок ставив розміри. Вчитель демонструє готовий виріб та його технічний малюнок з’ясовує разом з учнями з яких деталей складається виріб та розміри деталей.
55661. Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес 87 KB
  У перекладі з грецької мови інновація означає оновлення новизна зміна. Батишев вважає що інновація є комплексним процесом створення розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки технології педагогіки наукових досліджень Інновація в освіті необхідна...