88369

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Метою курсового проекту є комплексний розгляд ефективності виробництва молока через призму діяльності об’єкту дослідження, аналіз економічної ефективності виробництва молока, визначення резервів підвищення ефективності виробництва молока, та заходи щодо виходу цієї галузі з кризового становищапошук...

Украинкский

2015-04-29

656.5 KB

3 чел.

        

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

 РОЗДІЛ 1.  МОЛОКО : СТАН ВИРОБНИЦТВА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ

1.1 Сучасний стан виробництва молока в Україні.......................................

1.2.Стан розвитку світового ринку молока..........................................................

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.......................................................

2.1 Організаційна характеристика підприємства, спеціалізація та інтенсифікація виробництва……………………………………………………

2.2 Стан та ефективність використання земельних, трудових та матеріальних  ресурсів...................................................................................................................

2.3 Фінансовий стан та ефективність роботи підприємства..............................

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА........................................................................................

3.1 Технології виробництва молока......................................................................

3.2 Економічна ефективність виробництва молока ……………………………

3.3 Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва  молока ...........

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ........................................................................

Список використаних джерел………………………………........

ДОДАТКИ.............................................................................................................
ВСТУП

Актуальність теми. Найважливішою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незамінні продукти харчування і цінну сировину для харчової і переробної промисловості. У результаті господарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що відзначається високими харчовими якостями і є сировиною для виробництва молочних продуктів. Молоко, як і хліб, людство початок використовувати в їжу більш п'яти тисячоріч назад. Молоко - єдиний продукт харчування в перші місяці життя людини. Винятково важливе значення воно має й у харчуванні дорослого. Для старих, ослабілих і хворих людей молоко є незамінною їжею. "Молоко, - писав академік Й.П. Павлов, - це дивна їжа, приготовлена самою природою". Доведено ним, що цей продукт містить понад ста найцінніших компонентів. У нього входять усі необхідні для життєдіяльності організму речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни. Ці компоненти молока добре збалансовані, завдяки чому легко і цілком засвоюються. З давніх часів молоко використовується і як лікувальний засіб від багатьох хвороб: при лікуванні серця, бруньок і інших органів. Молочні продукти (кисляк, кумис, кефір і ін) є прекрасним лікувальним засобом для людей, що страждають шлунково-кишковими захворюваннями, туберкульозом; гарний ефект вони дають і при отруєннях.

Це актуально, особливо тепер, коли економічна ситуація в Україні не сприяє розвитку галузі. Це ускладнює роботу кожного сільськогосподарського підприємства і вимагає від них розробки цілеспрямованих заходів щодо найповнішого використання потенціалу галузі і підвищення її ролі в економіці господарства.

Метою курсового проекту є комплексний розгляд ефективності виробництва молока через призму діяльності об’єкту дослідження, аналіз економічної ефективності виробництва молока, визначення резервів підвищення ефективності виробництва молока, та заходи щодо виходу цієї галузі з кризового становищапошук шляхів її покращення на основі здійснення ряду заходів з інтенсифікації на підприємстві

Завданнями дослідження, в результаті виконання яких досягається поставлена мета, є:

  •  аналіз організаційної характеристики підприємства, спеціалізації та інтенсифікації;
  •  аналіз стану та ефективності використання земельних, трудових та матеріальних ресурсів виробництва;
  •  аналіз фінансового стану та ефективності роботи підприємства;
  •  аналіз економічної ефективності виробництва та реалізації молока;
  •  шляхи підвищення  ефективності виробництва молока.

Об’єктом курсового проекту є виробничо-господарська діяльність приватного підприємства «Агропрогрес» Кегичівського району Харківської області.

Предметом дослідження є наукові, методичні, технічні і технологічні основи ефективності виробництва і реалізації молока в умовах реально діючого сільськогосподарського підприємства.

У ході виконання курсового проекту були використані наступні методи: монографічний, табличний, метод порівняння, графічний, метод спостереження тощо.

Інформаційними джерелами для написання курсового проекту є праці вітчизняних і зарубіжних науковців з обраної теми; науково-нормативні довідники; підручники з організації та ефективності виробництва, аналізу господарської діяльності, фінансів підприємства, фінансового аналізу і статистики; річна фінансова і квартальна статистична звітність підприємства за 2010-2012 рр.

Обсяг і структура роботи. Курсовий проект виконаний на сторінках друкованого тексту, містить   таблиці, складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій та списку використаних джерел з   найменувань.


РОЗДІЛ І.
 МОЛОКА : СТАН ВИРОБНИЦТВА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ

  1.  Сучасний стан виробництва молока в Україні

Галузь сільського господарства - складна система взаємодіючих і взаємопов'язаних елементів. Ефективність функціонування системи тісно пов'язана з її цільовою функцією. Оцінка ефективності проводиться на основі її критеріїв, які можуть розглядатися як внутрішні і зовнішні характеристики системи.

Виробництво молока в Україні належить до провідних галузей сільського господарства, що визвано сприятливими умовами для розвитку молочного скотарства та високою питомою вагою молока і молочних продуктів у структурі споживання харчових продуктів населення. За загальною чисельністю молочного стада і валовим виробництвом молока Україна в 1990 році займала відповідно 2 і 3 місце серед країн Європейського континенту. В розрахунку на душу населення було одержано за рік 472,3 кг молока, що значно більше у порівнянні з багатьма високорозвинутими країнами світу. Середньорічне споживання молока і молокопродуктів у перерахунку на молоко досягло 373,2 кг, впритул наблизивши цей показник до раціональних норм харчування.

За 22-річний період ринкової трансформації в молочному скотарстві України відбувся катастрофічний занепад. Співставлення показників розвитку молочного скотарства сільськогосподарських підприємств дозволяє стверджувати, що за вказаний період, починаючи з 1990 року, поголів'я корів у зазначених підприємствах знизилось з 25 млн голів до 4,4 млн гол. або це зменшення в 5,7 рази.

Порівнюю чи 2011 і 2012 рр ,можна сказати, що у 2012 році індекс виробництва продукції тваринництва порівняно з 2011 роком становить 103,8%, у т.ч. у  сільськогосподарських підприємствах – 107,6%, у господарствах населення -101,2% ,середній надій молока від однієї корови в аграрних підприємствах (крім малих)  становив 4664 кг (порівняно з 2011роком збільшився на 13,3%) у господарствах населення , за розрахунками -442 кг (збільшилося на 1,5%). вказує державна статистика України.

Вольська О. М.  зазначає,  що нині виробництво молока та молокопродуктів є одним з найперспективніших напрямів розвитку аграрного сектору. В середньому одна людина протягом року повинна вжити близько 390 кг молочних виробів. Це: знежиреного молока  12 кг 300 г; сиру – 8 кг 800 г; морозива  8 кг; сметани – 6 кг 500 г; вершкового масла  6 кг 100 г; сиру – 6 кг 100 г; молочних консервів  3 кг.

Але затяжна кризова ситуація, яка склалася після набуття Україною незалежності у 1991 році, призвела до збиткового його виробництва. До основних причин занепаду можна віднести: скорочення поголів’я великої рогатої худоби, скорочення обсягів виробництва та споживання, зменшення обсягів реалізації продукції.

Головною проблемою розвитку виробництва молочних продуктів є зменшення обсягів виробництва молочної сировини. Як свідчать статистичні дані, з кожним роком знижується виробництво сировини. За даними Держкомстату [6] рентабельність виробництва молока, за більшістю періодів, була від’ємною (табл. 1). Лише з 2010–2011р. була більш-менш рентабельною у порівняні з 2009 р.

Сьогодні в Україні близько 350 підприємств по переробці молока, з яких 80 виготовляють до 90% суцільномолочної продукції. Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2012–2013 році вказують на стабільність розвитку галузі, не зважаючи на ряд проблем, що виникли на ринку сировини. У зв’язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все більшою мірою концентрується на великих підприємствах, які вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон’юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюють ринок збуту за рахунок експортних поставок. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на молокопереробних заводах становить 3–8%. Виробництво сметани та сиру є більш економічно вигідним, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне є виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки та кефіру [6].              

Таблиця 1.1 

Виробництво та рентабельність молока в Україні

Роки

Виробництво молока в Україні, тис. тонн

Рентабельність виробництва молока,%

1990

24508,3

32,2

2009

11609,6

1,4

2010

11248,5

17,9

2011

11086,0

18,5

2012

11377,6

-

Джерело: дані Держкомстату України.

Найбільш впливовими на українському ринку молока та молочних продуктів є компанії Юнімілк Україна (ТМ «Био-Баланс», «Простоквашино), Милкиленд – Україна (ТМ «7-я», «Добряна») та Вімм – Білль – Данн Україна (ТМ NEO, «Слов’яночка») [6].

Низький рівень споживання українцями молока і молокопродуктів пояснюється, насамперед, їх низькою купівельною спроможністю. Крім того, якзазначають експерти, за 20 років продукти харчування загалом подорожчали майже вдесятеро. Незважаючи на те, що вартість молока і молочних продуктів в Україні досить висока і постійно зростає, рентабельність виробництва є в край низька.

Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням та технологіями . І це може бути серйозною загрозою для виробництва якісної молочної продукції [3].

Аналіз різних точок зору як науковців, так і практиків, що присвячені питанням виготовлення якісної сировини, дають підстави сформувати основні чинники зниження якості сировини: порушення санітарно-гігієнічних умов виробництва молока, неналежний контроль якості молока, порушення умов транспортування. У результаті чого молоко надане для переробки не відповідає діючим нормам.

Властиві Україні система перевірки безпеки і якості продуктів харчування, в основному, орієнтована, на кінцевий результат. Тобто аналізу підлягають лише окремі зразки продукту, що вибрані контролером. У разі отримання добрих результатів, реалізації підлягає вся партія. Проте такий підхід не гарантує повної безпеки та абсолютної якості цієї продукції.

Важливим чинником підвищення ефективності є удосконалення системи виробництва. Так, за даними В.І. Смоляра та Т.А. Коломієць при застосуванні доїльної установки типу «Тандем» продуктивність корів зростає

на 16,9%, а показник жирності молока - на 0,11%. Витрати зменшуються майже на 12%, в основному завдяки скороченню витрат на оплату праці через підвищення її продуктивності. В результаті собівартість виробництва 1 ц молока знижується майже на 30%2 Тобто, при застосуванні такої технології доїння суттєво підвищується економічна ефективність виробництва молока, що й прагнуть забезпечити сільськогосподарські підприємства.

Так на основі проведеного аналізу, ми побачили, що основними проблемами на ринку молока та молочної продукції є недостатня кількість та якість молока – сировини, що негативним чином впливає на виробництво молочної продукції та загострює проблему збуту продукції, особливо на зовнішньому ринку; відсутність стандартів на напівфабрикати по стандартизації виробництва та відповідного контролю.

 Причинами цього є скорочення поголів’я тварин, низький рівень оновлення основних засобів, великі строки окупності вкладених коштів, що змушує багато молокопереробних підприємств відмовляється від переробки молока та виробництва молочної продукції.

Тому першочергове завдання нашої держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції

На нашу думку, розвиток вітчизняного ринку молока і молочних продуктів залежать від доходів населення, якісної сировини, можливостей підприємств розв'язувати проблеми оновлення основних засобів, застосування нових прогресивних технологій, а також створення великих інтегрованих структур, що мають власну сировинну базу. Ми вважаємо, що вертикальна організація виробництва, що поєднуватиме виробництво, переробку і реалізацію молока та молокопродуктів стане одним із ключових чинників успішної конкуренції молокопереробних підприємств. Вертикальна інтеграція створює додаткову ринкову владу як у процесі заготівлі сировини, виробництва продуктів, так і на ринку збуту виготовленої продукції. Невеликі господарства, які не будуть залучатись до процесів об’єднання, швидко будуть витіснені більш крупними виробниками.

  1.  Стан розвитку світового ринку молока

В умовах глобалізації та інтеграції країни світу стикаються з проблемою забезпечення продовольчої безпеки, вирішення якої пов’язане із зовнішньоторговельними потоками сільськогосподарської продукції, особливо молоком та молокопродуктами – важливим стратегічним продуктом в харчових раціонах населення світу.  У молоці містяться всі поживні речовини необхідні організму людини. Відомий академік І.П. Павлов стверджував, що молоко чудово виділяється серед інших видів продуктів, виготовлених самою природою. Немає іншого повноцінного продукту, який людина одержує у готовому вигляді для безпосереднього вживання [ 21].

Молоко споживається всім населенням світу, тому його виробляють у  232 країнах, для яких характерні свої темпи зростання обсягів виробництва. Так,Китай за останні 5 років збільшив виробництво молока на 8279 тис. тонн, Росія на 1433 тис. тонн, Пакистан на 3137 тис. тонн, Польща на 524 тис. тонн.

В загальній структурі виробництва молока найбільшу питому вагу займає коров’яче молоко   83,34 %, досить високу буйволяче  –12,97, козяче –2,17, овече –1,29, верблюже –0,23відсотка [3].

До основних країн експортерам продукції в 2012 році належать : Нова Зеландія , ЄС - 27 , США , Австралія та Аргентина. До основних імпортерам продукції за підсумками 2012 року відносяться: Китай , Росія , Мексика , США і Японія. Основний торговий потік продукції спостерігається з Південного і Північного півкулі в екваторіальні країни , Китай і країни азіатського регіону.

У майбутньому зростання світового ринку молока та молочної продукції буде характеризуватися нерівномірного розподілу між регіонами та державами: так , основний розвиток очікується на ринках таких країн , як Китай , Індія , Південна Америка , країни Південно -Східної Азії. У свою чергу розвинені ринки західних країн розвиватимуться меншими темпами , поступово нарощуючи потужності [24].

Для багатьох компаній це означатиме зміни в їх стратегіях ведення боротьби на ринках , оскільки зараз вони зосереджені на ринках ЄС і США , в той час як успішне ведення бізнесу в інших регіонах зажадає від них подолання багатьох проблем

Крім того , демографічні , дієтичні та економічні відмінності на ринках різних країн призведуть до зміни часток продажів молочних продуктів, зокрема зменшення продажу сиру. Втім , збільшиться обсяг продажів продуктів на основі молочної сироватки.

У минулому році виробництво молока і молочних продуктів знизилося у всіх країнах за винятком Німеччини та Польщі. Звичайно , на ринок молока і молочних продуктів Євросоюзу зробить вплив політика уряду ЄС і ті заходи , які вона буде приймати для боротьби з рецесією. За прогнозами Єврокомісії ВВП з регіоні знизиться на 0,1 % , зросте на 1,4 % в 2014года , тому ситуація можна охарактеризувати як «скоріше негативну ». За перші два місяці 2013 загальний рівень виробництва молока та молочних продуктів у країнах ЄС вже знизився на 1,2 % за перші два місяці 2013 року по порівнянні з аналогічним періодом 2012 року. Однак до кінця року експерти прогнозують той же рівень виробництва , що і в 2012 році , без істотних змін [25].

Зростання світового населення та економічне зростання , а також зростання популярності молочних продуктів , як очікується , будуть основними факторами, що сприяють зростанню експорту молочної продукції з ЄС і підтриманню цін на сировинні товари. Кращі показники експорту покажуть , як передбачається , сир і сухе знежирене молоко.

  1.   Проблеми та перспективи виробництва молока в Україні 

Кризовий стан сільського господарства і, як результат, занепад тваринництва призвели до істотного зниження обсягів виробництва молока в Україні. Тому одним із найактуальніших питань сьогодення, які ставлять перед собою науковці, є пошук шляхів відродження молочного скотарства, яке багато століть було основою життя і праці українців. Про актуальність проблеми свідчить і заява Міністра аграрної політики і продовольства М. Присяжнюка: «Вже до кінця поточного року ми повинні стабілізувати поголів’я великої рогатої худоби та обсяги виробництва молока, а з наступного року – почати нарощування. 2013 рік має стати роком молочногоскотарства в Україні»[1].

Низька молочна продуктивність корів зумовлена передусім значним рівнем їх яловості, недоліками в організації виробництва та селекційно-племінній роботі, недостатнім рівнем годівлі, в результаті чого корми використовуються головним чином на підтримку життєдіяльності поголів’я, а не на формування молока [2].

Особливо важливе значення для підвищення ефективності молочного

скотарства матиме впровадження комплексної механізації на фермах, застосування найбільш прогресивної технології утримання худоби. У розвинених зарубіжних країнах і в деяких передових вітчизняних господарствах застосовують переважно безприв’язний спосіб утримання корів, який на фоні повноцінної годівлі тварин, високого рівня племінної роботи забезпечує ефективне використання техніки, завдяки чому затрати праці на виробництво 1ц молока знижуються до 1,7 люд.-год., навантаження на одного працівника ферми зростає до 39 корів [23].

Для підвищення економічної ефективності розвитку молочного скотарства  потрібно забезпечити державну підтримку галузі за рахунок бюджетних коштів.

Галузь молочного скотарства в Україні характеризується скороченням обсягів виробництва молока, головним фактором якого є проблема різкого зменшення чисельності поголів’я корів при зростанні їх продуктивності. За останні 20 років різко зменшились обсяги виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами з одночасним їх збільшенням в категорії домашніх господарств населення. Одним із чинників підвищення конкурентоспроможності виробників молока в Україні є підвищення якості молока, перш за все, впроваджуючи новітні технології утримання, доїння корів та зберігання молока.

Розробка комплексу науково-обґрунтованих економіко-організаційних заходів розвитку молочного скотарства в Україні мають стати пріоритетною задачею для представників влади. Відродження галузі молочного скотарства неможливе без збільшення обсягів державної підтримки підприємств-виробників молока. Основним напрямом підвищення ефективності функціонування виробництва молока є раціональна пропорційність у розвитку всіх сфер і галузей інтегрованого агропромислового виробництва. Молочна галузь України має високий потенціал розвитку і при всіх вищеназваних пропозиціях вона має перспективу вийти на якісно новий рівень розвитку.


РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

 2.1. Природно – кліматичні умови, місце розташування та організаційна характеристика підприємства

Курсовий проект виконаний на матеріалах сільськогосподарського приватного підприємства  „Агропрогрес”. ПП „Агропрогрес” розташоване в с.м.т Кегичівка, Кегичівського  району, Харківської області. ПП „Агропрогрес” – це приватне підприємство, яке утворилося у 1998р., яке здійснює виробничу і комерційну діяльність на базі  як власних, так і орендованих земель і майна. Підприємство знаходиться в лісостеповій зоні, на відстані 150 км. від  Харкова.

 Метою та предметом діяльності підприємства є отримання прибутку.  Предмет діяльності підприємства :

  •  вирощування зернових, технічних та решти культур віднесених до інших видів рослинництва;
  •  розведення ВРХ, свиней.

 Форма власності приватна.

 Майно підприємства складають основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі.

 Органом управління є Дирекція. Дирекція вирішує всі питання діяльності підприємства. Вона має права приймати головні рішення, а також організовує діяльність підприємства.

 Заступник Директора підприємства діє в межах та на підставі виданих Директором підприємства наказу та відповідної довіреності.

 Територія де знаходиться ПП „Агропрогрес” належить до лісостепу.

Лісостеп займає третину сільськогосподарських угідь України. Тут переважають підвищені елементи рельєфу. Грунти відзначаються значною дренованістю, добре забезпечені вологою. Клімат сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Найпоширенішими ґрунтами є чорноземи, які сприятливі для одержання високих і якісних врожаїв с/г культур.

Клімат району розміщення господарства помірно-континентальний. Середня річна кількість опадів, які випадають на території господарства досягають 439 мм. Згідно даних метеорологічної станції середньорічна температура повітря – 6-7 градусів Цельсія. Найбільш холодними місяцями є січень, лютий, а найтеплішим – липень.

Пункти реалізації с/г продукції: зерна та цукрових буряків – смт. Кегичівка, смт. Чапаєво, м. Харків, м. Красноград, с.м.т. Нововодолага, молока – м. Харків, м. Красноград.

Спеціалізація підприємства – це процес суспільного поділу праці, який характеризує розвиток окремих галузей виробництва відповідно до ґрунтово-кліматичних умов господарства. Її ефективність полягає у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі, підвищення товарності, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності.

Спеціалізація сільського господарства являє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей на виробництві товарної продукції в окремих господарських районах, областях і регіонах.

Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції, тобто процентне співвідношення окремих її видів в загальній виручці господарства від реалізації.

Структура товарної продукції визначається за формулою:

,                           (2.1)

де  ПВ – питома вага окремого виду продукції, %

     Во – виручка від реалізації окремого виду продукції, тис. грн.

     Вз – загальна вартість товарної продукції

Для оцінки рівня (глибини) спеціалізації виробництва необхідно обчислити коефіцієнт спеціалізації підприємства за такою формулою:

,                   (2.2)

де  100 – сума питомих ваг продукції підприємства,

Рі – питома вага окремих видів продукції підприємства, %

і– порядковий номер виду товарної продукції за її часткою у виручці від реалізації продукції.

Значення Кс до 0,20 свідчить про низький рівень спеціалізації господарства; 0,21-0,40 — середній; 0,41–0,60 — високий; 0,61 і більше — для поглибленої спеціалізації господарства [8].

Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації ПП «Агропрогрес»  в кожному з представлених нам році:

Значення коефіцієнта спеціалізації може коливатися від 0 до 1. Якщо його рівень менше 0,2, то це говорить про слабо виражену спеціалізацію, 0,21-0,4 – середню, 0,41-0,65 високу, а понад 0,66 – поглиблену. Таким чином з’ясовують, чи є господарство спеціалізованим з одного, чи трьох видів продукції, або ж розвиває одночасно декілька галузей, не надаючи пріоритету жодній з них.

В табл. 2.1 представлені обсяги і структура товарної продукції  ПП «Агропрогрес».


Таблиця 2.1

Обсяг і структура товарної продукції у ПП «Агропрогрес»

Вид продукції

2010 рік

2011 рік

2012 рік

обсяг, тис.грн

структура, % (Рі)

і

Рі*(2*і-1)

обсяг, тис.грн.

Структура, % (Рі)

і

Рі*(2*і-1)

обсяг, тис.грн.

структура, % (Рі)

і

Рі*(2*і-1)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Зернові і зернобобові всього, у т.ч.

2442,4

14,95

8451,9

25,76

4776,8

15,61

  •  пшениця

758,2

4,64

6

51,04

5480,6

16,69

2

50,07

2291,3

7,49

4

52,43

  •  гречка

116,7

0,71

12

16,33

366,2

1,12

10

21,28

824,6

2,69

7

34,97

  •  кукурудза на зерно

993,5

6,08

4

42,56

2276,0

6,93

6

76,23

1124,1

3,67

6

40,37

  •  ячмінь ярий

299,5

1,83

8

27,45

198,9

0,61

11

12,81

441,0

1,44

11

  •  горох;

268,7

1,64

10

31,16

-

-

-

-

-

-

-

-

  •  овес

5,6

0,03

14

0,81

-

-

-

-

15,5

0,05

15

1,45

  •  просо

-

-

-

-

129,9

0,40

12

9,2

78,8

0,26

14

7,02

  •  інші зернові

0,2

0,001

16

0,03

0,3

0,001

15

0,03

1,5

0,005

17

0,85

  •  Соняшник

4407,7

26,98

2

80,94

9430,5

28,72

1

28,72

10427,0

34,06

1

34,06

  •  Соя

-

-

-

-

-

186,5

0,61

12

14,03

Цукрові буряки

844,6

5,17

5

46,53

2694,0

8,20

5

73,8

514,1

1,68

9

28,56

Овочі

1,5

0,01

15

0,19

9,5

0,03

14

0,81

6,1

0,02

16

0,62

Інша продукція рослинництва

54,5

0,33

13

8,25

21,7

0,07

13

1,75

475,4

1,55

10

19,45

Разом по рослинництву

7750,7

47,45

Х

Х

20607,6

62,75

Х

Х

16385,9

53,53

Х

Х

М’ясо ВРХ

702,3

4,30

7

55,9

1337,1

4,07

7

52,91

1576,8

5,15

5

56,65

М’ясо свиней

3027,7

18,53

3

92,65

3992,6

12,15

4

85,05

4665,3

15,24

3

76,2

Молоко

4420,8

27,06

1

27,06

5636,8

17,16

3

85,8

7189,1

23,49

2

70,47

Інша продукція тваринництва

297,1

1,82

9

30,92

397,6

1,21

9

20,57

607,6

1,98

8

29,7

Разом по тваринництву

8447,9

51,71

Х

Х

11364,1

34,60

Х

Х

14038,8

45,86

Х

Х

Послуги в сільському господарстві

137,2

0,84

11

17,64

869,0

2,65

8

45,05

185,4

0,61

13

15,25

Всього по підприємству

16335,8

100

Х

529,46

32840,7

100

Х

564,08

30610,1

100

Х

482,08


Для визначення виробничого напряму господарства необхідно проаналізувати структуру товарної продукції. Той вид продукції, який займає найбільш питому вагу, визначає напрямок спеціалізації підприємства. Як видно з даних табл. 2.1, в 2010 році найбільшого розвитку набула галузь тваринництва, а саме виробництво молока у ранжируваному ряді структури товарної продукції займає перше місце і становить – 27,06%. Друге місце посідає вирощування соняшнику – 26,98%, на третьому місці виробництво м’яса свиней – 18,53%. З цього випливає, що підприємство у 2010 році мало комбінований тип спеціалізації, оскільки має три більш головних галузі  і декілька допоміжних. На відміну від 2010 року в 2012 році найбільшого розвитку набуло вирощування соняшнику  – 34,06 %, на другому місці виробництво молока – 23,49 %, на третьому вирощування свиней – 15,24 %. Таким чином, у 2012 році ПП  «Агропрогрес» мало технічний напрямок виробництва.

Економічний процес відображає одну з важливих закономірностей його розвитку – збільшення витрат засобів виробництва на одиницю земельної площі (у рослинництві) або голову худоби (у тваринництві), що супроводжується науковими, технічними і організаційно-економічними заходами удосконалення виробництва.

Оптимальні розміри  господарства є важливою умовою єфективного сільськогосподарського  виробництва . Розмір  підприємства  визначати за двома  напрямками : по територіальному показнику , в основу  якого покладено площу  сільськогосподарських угідь  і ріллі,  в тому числі  по економічному показнику , в основі якого покладено обсяги  виробництва  валової і товарної продукції.

Але  спочатку необхідним  є визначення динаміки  вартості валової продукції  у співвставних (порівняльних), починаючи з 2010  року  постійних цінах  реалізації , та поточних цінах з метою  більш  об'єктивного  відображення  динаміки  змін  обсягів  виробництва  та реалізації сільськогосподарської продукції  за останні три роки  табл. (2.2).

Таблиця 2.2

Вартість валової продукції у співставних цінах 2010 року ПП «Агропрогрес» у 2010 -2012роках

Таблиця 2.3

Визначення вартості волової продукції у поточних цінах реалізації

ПП «Агропрогрес» 2010 -2012 роках

Виходячи  з диноміками  обсягів  валової  продукції  як  у постійних ,так і у поточних  цінах (табл 2.3) -  обсяг  виробництва  продукції  рослинництва  та тваринництва сттєво збільшується. Так,  у 2012  році  темп  збільшення  валової продукції  і постійних цінах 2010 року  за три  роки  становить 27,5 млн грн в тому числі  продуція рослинництва 16 млн грн, тваринництва - 11,3 млн грн.  Зазначені зміни  відбулися  за рахунок  суттевого збільшення виробництва  продукції тваринництва а саме молока на 1,5 млн грн.

Динаміка  змін валової продукції  у поточних цінах  реалізації  є також  у бік збільшення. У  2012 році  порівняно  з 2010 роком  у 0,5 рози і становить 32,3 млн грн, збільшення відбулося з рахунок збільшення обсягів виробництва, і поточної ціниреалізації, особливо  соняшника у 1,2 рази  і молока у 0, 6 рази , який в структурі товарної продукції займає 34% і 23 %

( відповідно)

Детальніше  проаналізувати діяльність підприємства дозволяє  аналіз  його інших показників  розмірів , що наведені у таблиці  2.4

Таблиця 2.4

Показники розміру підприємства ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки

Показник

Роки

2012р. у % до:

2010

2011

2012

2 010р.

2 011р.

1

3

4

5

6

7

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.гри

25685

44090

40358

157,1

91,5

2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.гри

21158

36684

33746

159,5

110,0

3. Площа сільськогосподарських угідь, га

5174

5174

5089

98,4

98,4

4. в тому числі рілля, га

4955

4955

4870

98,3

98,3

5. Середиьооблікова чисельність працівників, осіб

243

237

222

91,4

93,7

6. Середньорічна вартість необоротних активів, тис.гри

11717,5

15186,5

19746

168,5

130,0

7. Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн

13044

14569

15420

118,2

105,8

8. Вартість активів на кінець року, тис.грн

27724

31787

38545

139,0

121,3

9. Чистий прибуток (збиток), тис.грн

850

3100

2400

282,4

77,4

За допомогою показників зазначених у табл.. 2.4  визначено,  що за три роки (2010- 2012 рр) підприємсто має розширений тип відтворення так, ьяк більшість показників  розміру збільшуються. Так, дохід від реалізації продукції  збільшився в половину прорівняно з 2010 роком, і становить 40 млн грн.збільшилась середньорічна вартість необоротних і оборотних активів

на 8 млн грн або це на 70 % і 2млн грн — 18% (відповідно).

При цих змінах чистий прибуток збільшився в 3 рази , у порівнянні з 2010 роком, він становить  2,4 млн грн. ,але - з 2011 роком чистий прибуток зменшився на 7 млн грн.

Існують два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний передбачає зростання обсягів виробництва на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових, інтенсивний — розширення виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці.   

      Виходячи з  визначення  коефіцієнту (табл 2.5) співвідношення  індексу  росту  капіталоввідачі  і авансованого капіталу , який дорівнює 0,43 , підприємство має  екстенсивний тип відтворення.                       

Таблиця 2.5

Визначення розширеного типу відтворення ПП«Агропрогрес» за 2010 -2012 роках

показники

Роки

індекс співвідношення

2011

2012

1

3

4

5

Авансований капітал (валюта балансу), тис грн

31787

38545

1,21

Валова продукція (у поточних цінах), тис. грн.

45805,1

32442,8

0,71

капіталовіддача

1,44

0,84

0,58

Коефіцієнт співвідношення індексу росту капіталовіддачі та авансового капіталу

X

0,48

X

 

Інтенсифікація сільського господарства включає всі напрями розвитку економіки сільськогосподарських підприємств на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва.

 Інтенсифікації сільського господарства – збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі або на голову худоби, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Засобом розв'язання цієї проблеми є додаткові вкладення, що зумовлюють концентрацію уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі, а в тваринництві – на голову худоби. Основними факторами  інтенсифікації  у рослинництві повинні стати: збільшення  врожайності  сільськогосподарської продукції та зниження  собівартості продукції Інтенсифікація в  тваринництва -  повинно стати процес збільшення обсягу, підвищення ефективності виробництва і якості продукції тваринництва на основі застосування найновішої техніки, прогресивної технології, більш досконалих форм організації праці, виробництва і управління. Вона виступає як форма розширеного відтворення.

Наступним кроком є визначееня  рівня інтенсифікації  виробництва (табл 2.6)

Таблиця 2.6

Показники рівня і ефективності  інтенсифікації виробництва в ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки
Виходячи  з розрахунку  рівня  інтенсифікації  з'ясувалося, що збільшується  насиченість сукупними  вкладаннями  на одиницю площі  на 41%  до рівня 7,57 тис грн. , розмір прямих витрат на  1 га  ріллі  у  половину більше ніж у 2010 році  це є 7 тис грн. Збільшується  виробництво  валової продукції  сільського господарства  на 100 га сільськогосподарських угідь у 2 рази до 635 тис грн. , також  спостерігається збільшення  виробництва  продукції на  1 працівника  у 1, 7 рази  до рівня майже  145, 6  тис грн. Одночасно  рівень  рентабельності  і норма прибутку збільшились на 3 відсоткових пункти до 7 % порівняно з 2010 роком, і зменшились на 3 відсоткові пункти порівняно з 2011 роком до10%. Оскільки відбулося збільшення операційних витрат та  вартість активів збільшується  ніж розмір чистого прибутку.

  1.   Економічна  ефективність  використання  земельних , матеріальних та трудових  ресурсів виробництва.

      Процес виробництва  продукції  тваринництва і рослинництва передбачає використання трудових, матеріальних і земельних ресурсів. Під матеріальними ресурсами  розуміють сукупність засобів виробництва - сільськогосподарські машини  та обладнання. будівлі , споруди, транспортні засоби, корми, дезінфікуючі апарати, інвентар й тд, незалежно від того , постачаються ці засоби промисловістю чи є  результатом сільськогосподарського виробництва  (корми,  молодняк тварин тощо). Під трудовими ресурсами  розуміють  число робітників , які приймають участь у технологічному процесі виробництва. Частка  участі цих робітників у процесі  виробництва  продукції  оцінюється  за сумою прямих і непрямих затрат праці.

Земельні ресурси  аграрного підприємства  це  землі сільськогосподарського призначення , що надані для потреб сільськогосподарського виробництва або  призначені для таких цілей (табл 2.7)

Таблиця 2.7

Склад и структура  земельного фонду ПП “Агропрогрес” за 2010 — 2012 роки

За три роки , що  аналізуються , суттєвих змін не відбулося : розмір загпльної земельної площі у 2012 році  порівняно з попередніми роками зменшилось на 75 га, сільськогосподарських угідь на  85 га, у тому числі ріллі на 100 га. Відхилення становить 1,5%.

 Наступним етапом  є визначення  та аналіз  ефективності використання земель .Для цього необхідно  розрахувати структурні , натуральні та вартісні  показники  (табл 2.8). Аналізуючи  показники  ефективності  використання  земель  можна зазначити, що більшість  натуральних показників  та вартісних  показників   покращуються.

Зазначені зміни  пояснюються  швидкими  темпами  збільшення  виробництва основної продукції рослинництва і тваринництва. Так,  виробництво соняшнику збільшилося на 0,8 рази  до 29 млн ц .Виробництво м'яса і молока збільшилось на 26 % і на 15 % це є 1503ц ,  24345ц відповідно. Структурні показники, рівень освоєності  та розореності  суттє вих змін не мали і у 2012 році  становилим  відповідно 99,6 та 95, 3%

Таблиця 2.5

Показники  ефективності використання земель

в ПП ”Аргопрогрес” за 2010 -2012 роки

Показники

Роки

2012 р. у % до 2010 р.

2010

2011

2012

Вихідні дані

1. Виробництво продукції рослинництва, ц:

х

х

х

х

а) зерна

46129

104216

54446

118,0

б) цукрового буряку

75630

173409

26312

34,8

в) соняшнику

15446

29583

29107

188,4

2. Виробництво продукції тваринництва, ц

х

х

х

х

а) жива маса ВРХ

1052

1354

1503

142,9

б) жива маса свиней

3015

3514

2770

91,9

3. Молоко, ц

18279

19063

24348

133,2

4. Площа посівів зернових культур, га

1969

2403

1997

101,4

5. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн

20245,4

45805,1

32442,8

160,2

6. Чистий дохід (виручка)від реаліз продукції тис грн

21158

36684

33746

159,5

7. Чистий дохід ю тис грн

850

3100

2400

282,4

Загальна земельна площа, га,

5184

5184

5109

98,6

з них рілля:

4955

4955

4870

98,3

СТРУКТУРНІ

1.Рівень освоєності, %

99,81

99,81

99,61

99,80

2.Рівень розораності, %

95,58

95,58

95,32

99,73

НАТУРАЛЬНІ

1.Вироблено на 100 га с/г угідь, ц:

Х

Х

Х

Х

-       приросту живої маси усіх видів тварин;

3461

4187

3071

88,73

-       ВРХ

628

737

795

126,59

-       свиней

2398

2939

1776

74,06

-       молока;

435

511

500

114,94

2.Урожайність, ц/га:

 

 

 

 

-       зернові і зернобобові культури;

23,4

43,4

27,3

116,4

-       соняшник;

24,60

29,44

30,83

125,4

-       цукрових буряків

186,28

372,92

438,53

235,4

ВАРТІСНІ

Продовження 2.5

1.Вироблено на 100 га угідь, тис.грн.:

Х

Х

Х

Х

-       валової продукці c-г

391,3

885,3

637,5

162,92

-     чистого доходу (виручки);

408,1

707,6

660,5

161,84

-       прибутку.

16,4

59,8

47,0

286,50

Вартісні показники використання земель  такі : на 100 га с-г угідь  збільшується  розмір валової продукції  і чистого доходу (виручки) від реалізації продукції у  половину , збільшується  отриманий прибуток  в

3 рази . Але порівнюючи 2012 рік з попереднім  роком , спостерігається погіршення власних показників  на 15 -20% , переважно за рахунок зменшення с-г продукції у  звітному році.

 Трудові ресурси підприємства - це кадровий персонал, що виступає як сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві (табл 2.9)

Таблиця 2.9

Показники кількісної і структурної  характеристики трудових ресурсів ПП “ Агропрогрес” за 2010 — 2012 роки

 Кількісна  характеристика трудових ресурсів  в ПП “Агропрогрес” за три роки  має  такі зміни : загальна кількість  робітників зменшилась на  21 чоловіки  порівняно з 2010 роком. В тому числі кількість працівників в рослинництва  збільшилась но 16 чоловік, а у тваринництві  - зменшилась на 21 особу. Зміни відбулися  за рахунок  розширення галузі рослинництва.

Основними показниками , які характеризують  рівень  використання  трудових ресурсів , є такі : коефіцієнт  використання трудових ресурсів ,  трудова активність , коефіцієнт сезонності,  продуктивність праці  по підприємству (табл 2.10).

Таблиця 2.10

Показники використання  і ефективності трудових ресурсів

в ПП “ Агропрогрес”  за 2010 — 2012 роки


Виходячи з розрахунків  показників ефективності  використання  трудових ресурсів  за аналізуючий період  (2010 -2012 рр)  коефіцієнт використання   трудових ресурсів є незмінним, він становить 1,05, що говорить про  відсоток  використання  робочого  часу.  Тому  трудова активність  у 2012 році  становить 211,2  люд-год на рік  при  потенціалі 2005  годин , що притаманно  сільськогосподарському  виробництву, де  працюють з одним  вихідним  і часто  без відпусток.

За три роки  плинність кадрів  збільшилась на 2,5  у 2012 році , оскільки штат  працівників  оновлюється за рахунок більш  кваліфікованого  персоналу з одночасним  скороченням  працівників  пенсійного віку та  без професійно — технічної освіти.

Рівень оплати праці при виробництві  сільськогосподарської продукції  зазначина у таблиці 2.11.

                                                                                            Таблиця 2.11

Рівень оплати праці а ПП “ Агропрогрес” за 2010 -2012 роки

Показник

 

Роки

2012 р. у % до 2010 р.

 

2010

2011

2012

1. Витрати на оплату праці, тис.грн:

 

 

 

 

а) у сільському господарстві

5156

6011

5384,7

104,44

б) у рослинництві

2681,1

3694

2362,1

88,10

в) у тваринництві

2474,9

2317

3022,6

122,13

2. Середньорічна чисельність працівників, чоловік:

а) у сільському господарстві

243

237

222

91,36

б) у рослинництві

124

146

140

112,90

в) у тваринництві

119

91

82

68,91

3. Середньомісячна заробітна плата, тис грн./чол.

а) у сільському господарстві

1,77

2,11

2,02

114,31

б) у рослинництві  

1,80

2,11

1,41

78,03

в) у тваринництві

1,73

2,12

3,07

177,24

 При аналізі  рівня оплати  праці при виробництві  основної продукції  сільського господарства  з’ясувалося,  що  при розрахунку  середньої заробітної плати  на 12 місяців, на підприємстві  тваринницької продукції  становить  3 тис грн., і за три роки  збільшилась на 70%. У рослинництві  з/п становить  1,4 тис грн  і за три роки  вона зменшилась на 12 %. на підприємстві середня заробітна плата становить  в місяць 2012 року 2 тис грн., що більше від мінімальної заробітної плати  по країні .

Отже,  трудові ресурси  ПП “Агропрогрес”  використовуються на всі 100%. трудова активність  полягає . В першу чергу  за рахунок оплати праці.

Наступним етапом  є аналіз ефективності використання необоротних активів , в тому числі  основних фондів  виробництва,  а також  оборотних активів.

Показники розміру ,руху та стану основних фондів ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки зазначено в таблиці 2.12

Таблиця 2.12

Показники розміру ,руху та стану основних фондів

ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012

Показники

Роки

2012р. у % до 2010р.

2010

2011

2012

1

3

4

5

6

1.Наявність на початок року, тис.грн.

9510

11328

16926

177,98

2.Надійшло (введено в дію нових засобів), тис.грн.

1818

2013

2054

112,98

3.Вибуло (ліквідовано) основних засобів, тис.грн.

-

-

1210

-

4.Наявність на кінець року, тис.грн.

11328

16926

21677

191,36

5.Сума зносу, тис.грн.:

а) на початок року;

1093

1599

2325

212,72

  1.  на кінець року.

1599

2325

3306

206,75

6.Коефіцієнт росту основних фондів.

1,19

1,49

1,28

107,56

7.Показники, %:

  •  відновлення фондів;

16,05

11,89

9,48

59,07

  •  вибуття;

-

-

7,15

-

Продовження табл.2.12

  •  зносу:

  •  на початок року ;

11,49

14,15

13,74

11,96

  •  на кінець року ;

16,81

20,52

19,53

116,18

  •  придатності:

  •  на початок року;

88,51

85,88

86,26

97,46

  •  на кінець року .

85,88

86,26

84,75

98,68

Розмір основних фондів  за три роки  збільшився в половину до 17 млн грн. Наявність на кінець року, збільшення основних фондів відбулося у 2 рази до 22 млн грн., сума зносу  на кінець 2012 року  збільшилась  в 2 рази порівняно з 2010 роком. Отже, рівень зношення основних засобів є  значно високий , тому портібно  обновляти основні засоби.

Ефективність використання необоротних активів виробництва  зазначено у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

Показники забеспечення та використання необоротних активів ПП “Аргопрогрес” за 2010 -2012 роки

Показники

Роки

2012р. у % до

2010

2011

2012

2010

2011

Середньорічна вартість необоротніх активів, тис.грн

12403

17970

21522

173,5

119,77

Середньорічна вартість оборотніх активів, тис.грн

15321

13817

17023

111,1

123,20

Площа сільськогосподарських угідь, га

5174

5174

5089

98,4

98,36

Середньорічна чисельність робітників, чол.

243

237

222

91,4

93,67

Валова продукція сільського господарства (у поточних цінах), тис.грн.

20245,4

45805,1

32442,8

160,2

70,83

Валовий прибуток, тис.грн.

5542

6972

5704

102,9

81,81

Чистий прибуток, тис.грн.

850

3100

2400

282,4

77,42

Коефіцієнт росту основних засобів

1,19

1,49

1,28

107,6

85,91

Фондозабезпеченість, грн./га

2,40

3,47

4,23

176,4

121,77

Продовження 2.13

Фондоозброєність, грн./чол.

51,04

75,82

96,95

189,9

127,86

Фондовіддача

1,63

2,55

1,51

92,3

59,14

Фондомісткість

0,61

0,39

0,66

108,3

169,09

норма пибутку

3,07

9,75

6,23

203,1

63,85

Припадає у розрахунку на 1 грн. основних засобів:

_

_

_

_

_

-       валового прибутку, грн.;

1,63

2,55

1,51

92,3

59,14

-       прибутку, грн.

0,07

0,17

0,11

162,7

64,64

Отже виходячи з розрахунків , за три роки  фондозабезпеченість  збфльшились в 1,8 -2 рази , за рахунок збільшення вартості необоротних активів у 2012 році і  складає 4,23 та 97 тис грн. На один га і на одного працівника. Фондовіддача зменшилась  на 40 %  порівняно з 2011 роком, а фондо міскість збільшилась на 70%.

Загальний висновок :на 1 грн  основних фондів припадає  1,51 грн валового прибутку і 11 коп — прибутку, порівняно з попередніми роками дані за 2012 р. менші порівняно з 2011 роком , а половину, а порівняно з 2010 роком, а саме прибутку  відбулося збільшення на 50%., на 1 гривню валового доходу припадає  66 коп основних фондів., а на 1 грн основних фондів припадає 1,5 грн валового прибутку.

Наступним етапом  є аналіз  ефективності використання  оборотних активів .Оборотні активи – це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу і переносять свою вартість повністю  на готову продукцію .

Показники оборотності  оборотних активів  наведено  в табл 2.14.  Виходячи з  даних оборотних активів підприємства , загальна вартість  активів збільшилась на 23 % до 17 тис грн. Коефіцієнт оборотності  збільшився порівняно з 2010 роком на 40%  до 2,37, але він менший від коефіцієнта 2011 р. середня тривалість одного обороту  151,8 дн це на  35% більше ніж у 2011 році. Коефіцієнт завантаження 0,42— це означає , що на одиноці доходу припадає 42 коп оборотних засобів. Матеріаловіддача і матеріаломісткість становлять 1,41 і 0,71 (відповідно) про ефективне використання активів показує рентабельності оборотних активів , в даному випадку він дорівнює 14% і означає, що на 1 грн оборотних активів припадає 14 коп прибутку. Даний показник на 8 відсоткових пунктів менший порівняно з 2011роком і більший на 8 відсотків пунктів  - з 2010 роком.

Отже,  отримані результати постійно варіруються, але  ефективність їх використання  не зменшується.

Таблиця 2.14

Показники  оборотності  та ефективності  використання оборотних активівПП”Агропрогрес”за 2010 -2012 року

Тому,  наступним етапом  є визначення  фінансового  стану  і ефективності  роботи підприємства в цілому.

  1.  Економічна ефективність  роботи підприємництва.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то цс позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану за виробництва і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства — це здатність підприємства фінансувати свою діяльність.. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їхньому розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю [8].

   Критеріями  фінансового  стану  підприємства  є його платоспроможність, тобто готовність  виконати без  затримки  першочергові

платіжні зобов’язання  за рахунок  наявних  коштів  чи поточних  від  господарської діяльності. Підприємство  вважається  платоспроможним , якщо  сума  готівки,  дебіторської заборгованості  т а інших  легко ліквідних  активів  більша  або дорівнює  першочерговим  платіжним  зобов'язанням  Визначимо   фінансовий стан ПП “Агропрогрес”  за 2010 -2012 роки

(табл 2.15) . Показники


Таблиця 2.15

Показники фінансового стану підприємств

“Агропрогрес”  за 2010 — 2012 роки

Показники

Роки

Оптималь-

2012 в порівнянні  у %

не значення

2010

2011

2012

 

2010

2011

1. Показники фінансової стійкості:

_

_

_

_

_

_

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,4

0,44

0,43

більше 0,5

107,5

97,73

коефіцієнт фінансової стабільності

0,24

0,28

0,27

більше 1

112,5

96,43

коефіцієнт маневреності власними коштами

0,16

-0,18

-0,26

більше 0,1

-162,5

144,44

2. Показники платоспроможності:

_

_

_

_

_

_

коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,04

0,06

0,0005

більше 0,2-0,25

1,25

1,25

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,13

0,84

0,8

1-2 і

70,796

95,24

коефіцієнт швидкої ліквідності

0,085

0,13

0,04

0,7-0,8

47,059

30,77


Розглянемо показники ефективності і прибутковості використання активів в ПП «Агропрогрес» в табл. (2.16).

Таблиця 2.16

Показники ефективності і прибутковості  використання активів

в ПП “ Агропрогрес” за 2010 -2012 роки

Показник

Роки

2012 рік у % до:

2010

2011

2012

2010

2011

1

2

3

4

5

6

Вихідні дані

1.  Валова продукція (у поточних у цінах) тис. грн.

20245,45

45805,063

32442,78

160,25

70,83

2. Дохід(виручка) від реалізації продукції, тис. грн.

23685,00

44090,00

40358,00

170,39

91,54

3. Середньорічна   вартість необоротних активів, тис. грн.

12403,00

17970,00

21522,00

173,52

119,77

4. Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.

15321,00

13174,00

17023,00

111,11

129,22

5. Операційні витрати , тис грн.

1704,00

2244,00

3416,00

200,47

152,23

6. Чистий прибуток, тис. грн.

850,00

3100,00

2400,00

282,35

77,42

Рішення

7.  Фондовіддача (1/3)

1,63

2,55

1,51

92,35

59,14

8.  Коефіцієнт оборотності оборотних активів (2/4)

1,55

3,35

2,37

153,36

70,84

9. Тривалість одного  обороту оборотних активів, днів 360/8

232,87

107,57

151,85

65,21

141,17

10. Рентабельність операційної діяльності, % (6/5)

49,88

138,15

70,26

20,37

-67,89

11.  Норма прибутку,% ((6/(3+4))

3,07

9,95

6,23

3,16

-3,73

Показники ефективності і прибутковості  використання активів  на підприємстві “Агропрогрес” відображаються  в розмірі рентабельності та норми прибутку.

В даному випадку, рентабельність  у2012 році  становить  70%, а це на 20 відсоткових пунктів більше  ніж у  2010 році, і на 67% відсоткових пунктів менше ніж у 2011 році, це означає, що на 1 грн затрат підприємство має 70 коп прибутку. Норма прибутку у 2012 році більша на 3 в.п ніж у2010 р. І менша на 3 в.п. - 2011 році і є 6,23 %, це значить на одиницю активів припадає   6 коп  активів. Отже, підприємство максимально використовує свої активи,  і має ефект у розмірі прибутку.


ІІI Економічна ефективність  виробництва  та реалізації молока

3.1 Технології виробництва молока

         Впровадження нових технологічних і організаційних рішень з одночасним використанням високоефективних механізмів та обладнання, забезпечує значне підвищення рівня продуктивності молочного скотарства, значно підвищує продуктивність праці.                                                                             

Наукові дослідження та результати узагальнення практичного досвіду роботи передових господарств України свідчать, що в залежності від способу утримання впроваджуються наступні варіанти інтенсивної технології виробництва молока [11]:

- комбіноване утримання корів та доїння їх в доїльному залі (прив'язне взимку і безприв'язне влітку);

- цілорічне безприв'язне утримання корів на глибокій підстилці;

- цілорічне безприв'язно-боксове утримання корів.

У скотарстві виділяють три системи утримання худоби - стійлово-пасовищну, стійлово-вигульну та потоково-цехову. Застосування вказаних систем залежить від природних та економічних умов господарства.

Стійлово-пасовищну систему широко використовують на молочних фермах і комплексах. У період вегетації рослин худобу випасають на багаторічних культурних чи природних пасовищах. Вона одержує повноцінний корм, активний моціон (прогулянку), піддається впливу метеорологічних факторів і сонячної радіації [15].

Потоково-цехова система утримання корів поки що найбільш прогресивна [11]. Суть її полягає в тому, що вона дає змогу пристосовувати утримання тварин до особливостей фізіології та продуктивності, раціонально організувати відтворення стада, усунути знеосібку в догляді, правильно використати корми. При потоково-цеховій системі все стадо корів ділять на чотири групи: цех сухостійних корів, цех нетелів, роздою та осіменіння й цех виробництва молока.

У цех сухостійних корів тварин переводять за 60 днів до розтелення, утримують у секціях за строками тільності - за 60, 16 і 30 днів до отелення. Нетелів розміщують окремо. Розмір технологічних груп - не більше 30 тварин. Утримання тварин - безприв'язне на глибокій підстилці або в боксах із виходом на вигульно-кормові майданчики. Правильна організація утримання корів у сухостійний період при середньому надої по стаду 3000 кг дає можливість збільшити вихід приплоду на 10-12%, надої на корову - на 350-400 кг.

У другому цеху, розтелу корів, передбачається 7-8% скотомісць від загального поголів'я ферми, обладнаних в окремому приміщенні. Це приміщення розділяють на секції: передпологову, де утримують корів 10 днів; пологову, в якій приймають роди й утримують 2 дні, та післяпологову, де утримують тварин 10-13 днів.

Цех розтелу має також профілакторій для телят на 30 голів, дe їх утримують до 20_денного віку.

На даний час найрозповсюдженішим методом вирощування телят є «холодний метод». При цьому методі теляток після народження поміщають в індивідуальні будиночки розташовані на свіжому повітрі. Такі телята мають міцніше здоров'я і краще розвинені [14].

Молоко телятам згодовують трьома способами: підсисним, випоюванням із соскової напувалки та з відра. Від кількості випоєного молока в молочний період залежить майбутня продуктивність корови.

Цех роздою та осіменіння корів комплектують тваринами з пологового відділення. Тут проводиться своєчасне осіменіння, лікування, можливе вибраковування. В завдання цеху входить насамперед забезпечення роздою корів шляхом авансування годівлі та виявлення потенціальної молочної продуктивності. Тварини тут знаходяться до 100 днів, утримання може бути прив'язним і з обов'язковим моціоном.

Роздій корів - це система заходів, спрямованих на більш повне використання потенційних продуктивних здатностей корів. Ця система включає комплекс заходів, що передбачають планування удоїв, підготовку тільних сухостійних корів до отелення, нормовану годівлю дійних корів, організацію й техніку доїння, своєчасне запліднення, організацію виробничих процесів на фермі. На роздій позитивно реагують не тільки молоді, але й повновікові корови [3].

Цех виробництва молока заповнюється за рахунок тварин цеху роздою та осіменіння. Тут зосереджені основні виробничі групи дійних корів, які закріплюються за тими самими операторами до кінця лактації залежно від типу приміщень.

Утримання корів - групове безприв'язне, з доїнням на доїльних майданчиках, або прив'язне [1, 2].

При безприв'язному утриманні корів доять у доїльних залах на доїльних установках типу «Тандем», «Ялинка» чи «Карусель». Доїльні зали можна застосовувати і при прив'язному утриманні корів, використовуючи стійлове обладнання з автоматизованим прив'язуванням.

Для доїльних залів на комплексах випускають високопродуктивні автоматизовані доїльні установки УДА_8А («Тандем») та УДА_16А («Ялинка»), їх продуктивність 60-80 корів за 1 год.

Доїльний зал - основа управління стадом: триразове доїння корів через кожні 8 годин до 90 дня лактації, а далі - дворазове - через кожні 12 годин; автоматичне розпізнавання і накопичення в комп'ютері даних надою, активності та електропровідності по кожній індивідуально корові; система зчитування з шийних ідентифікаційних датчиків проводиться безпосередньо в доїльній установці.

Прогресивним способом є машинне доїння корів. Оператори машинного доїння обслуговують значно більше тварин, ніж ручного. Праця операторів полегшується, стає продуктивнішою, а собівартість молока знижується. Крім того, молоко не стикається з навколишнім середовищем, а надходить у закриту систему.

Доїльні установки комплектують дво - й тритактними доїльними апаратами. Для доїння корів використовують установки з молокопроводом та типу «Тандем» чи «Ялинка».

Важливим аспектом у технології виробництва молока є розробка основних положень вирощування молодняка на основі вивчення біологічних особливостей тварин [9,13].

Вирощування ремонтного молодняку повинно бути цілеспрямованим і враховувати біологічні особливості його росту і розвитку, формування міцної конституції, відповідного екстер'єру та інтер'єру, хороший розвиток органів травлення і багаторічне використання тварин - зазначає В.І. Костенко[1995].

З метою одержання здорового приплоду корів запускають, як правило, за 60-65 днів до отелення [7].

Безумовно, що структура й склад раціону мають також бути такими, щоб викликати у тварин добрий апетит, повністю поїдатися та добре засвоюватися, забезпечувати високу їх відтворювальну здатність [16, 8].

Велика рогата худоба - вид тварин, значення яких не зменшуватиметься, адже для їх годівлі можна використовувати рослини, що вирощують для захисту навколишнього середовища від ерозії, вітру та води, а також відходи, одержані від переробки зерна. Велика рогата худоба в процесі еволюції набула можливості використовувати важко перетравлювані грубі корми за допомогою травлення в передшлунках (особливо у рубці) і під час жуйки. Вона здатна ефективно трансформувати поживні речовини корму в молоко та м'ясо, але спрямованість цих процесів різна при їх утворенні.

Технологія виробництва - це перетворення корму за допомогою худоби певного типу у високоякісні продукти харчування і сировину для легкої промисловості. Тварини повинні виробляти велику кількість продуктів високої якості, що зумовлено їх особливостями. Біологічні особливості великої рогатої худоби проявляються в конкретних умовах годівлі, утримання та експлуатації тварин, крім того залежать від породних якостей і методів селекції.

Утримання та експлуатація худоби неможливі без застосування техніки і технології виробництва. Технологія передбачає вибір оптимального варіанту виробництва (пропорційність, погодженість, ритмічність або рівномірність, потоковість, безперервність), визначає засоби виробництва (рівень механізації та автоматизації виробничих процесів згідно технологічним лініям), встановлює оптимальні процеси фізіолого-біологічного циклу і режиму використання тварин.

Годівлю новотільної корови і її обслуговування потрібно організовувати так, щоб в короткий проміжок часу довести надої до максимальної величини, а потім достатньо лише підтримувати годівлю кормами високої якості на протязі усієї лактаці.

3.2 Економічна ефективність виробництва молока

Економічна ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва Чим вище результат при тих самих витратах, тим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, та чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва виступає рівень продуктивності суспільної праці

Ефективність виробництва — це складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів — робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживних вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей. Отже, будь-яке виробництво передбачає витрати ресурсів і одержання певних результатів.

Виходячи  з розрахунку  питомої ваги (табл 3.1) на підприємстві маємо, що питома вага продукції тваринництв  за 2012 рік дорівнює 40%, це більше  ніж у 2011р на 15  відсоткових пункти і означає ,що на 1 грн валової продукції припадає 40 коп обсягу продукції тваринництва. Питома вага витрат тваринництва на основне виробництво становить у поточному році  180 %, цей  показник є значно високим, але він нижчий порівняно з попередніми роками в половину — 2010 році Питома вага прямих затрат праці тваринництва у цілому за  поточний рік становить  37% , він є нижчим ніж у 2010 і 2011 рр.

Як видно з розрахунків,витрати на підприємсті зменшуються, за рахунок зменшення валавої продукції траринницта.

Таблиця 3.1

Обсяг і питома вага виробництва продукції тваринництва в ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки

Твари́нництво,  галузь сільськогогосподарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молокомаслосир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кіньвіл), основне органічне добриво — гній

Розглянемо кількісний склад  галузі тваринництва  (табл . 3.2)

Таблиця 3.2

Кількісний склад галузі  тваринництва

в ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки

 Так,  галузь тваринництва, на підприємстві, складається з  великої рогатої худоби та свинарства. Середньо річне поголівя  у ВРХ основного  стада  збільшилось у 2012 р. на 7 % до 500 гол. , поголівя свинарства  зменшилось на 40 %   до 1776 гол.  При переведенні  всього поголівя в умовні одиниці ВРХ маємо,  збільшення на 7% і це збільшення відбулося на 128 ум. одиниць ВРХ.

Отже, поголів’я збільшилося за рахунок  збільшення голів в основному стаді і це дає змогу виробляти більше основної продукції — молока.

 Наступним етапом є визначення продуктивності тваринництва.

Продуктивність сільськогосподарських тварин, це кількість і якість продукції, що отримується від однієї тварини за певний період (день, місяць, рік, протягом життя). Продуктивність визначається спадковістю і залежить від видових, порідних, вікових індивідуальних і ін. особливостей. Генетично обумовлена продуктивність може бути отримана лише в сприятливих умовах годування і вмісту.

Молочність передається по спадку по лінії обох батьків. У корів молочних і молочно-м'ясних порід вона вища, ніж в м'ясо-молочних і м'ясних. Після отелень добові удої зростають поступово. Найвищі добові удої бувають на 2—3-м-коді місяці лактації, потім поступово знижуються. З віком молочність маток спочатку підвищується і досягає максимуму у корів і коней до 5—6-го отелення або вижеребке, у овець і кіз — до 3—4-го ягненію, потім починає знижуватися. Молочність корів за лактацію вагається від 600—2000 кг (м'ясні породи) до 4000—5000 кг (молочні породи). Світовий рекорд — 20 630 кг. Середня довічна продуктивність корів 20—30 тис. кг молока, рекордна — більше 140 тис. кг Удої кіз молочних порід за лактацію 450—550 кг молока, овець до 500 кг , кобил 1000—3000 кг, верблюдиці 750—2000 кг,буйволів 800—1200 кг

Таблиця 3.3

Продуктивність  тварин  і валовий вихід  продукції  (молока, м'яса)

в ПП “Агропрогрес” за 2010 -2012 роки.

У таблиці 3.3 розрахована продуктивність тварин та вихід продукції  за три роки. Так, валовий вихід мяса ВРХ у звітному році збільшилось від 5-10 %  , а свинини на 30 % порівняно з 2011 роком до 2770 ц. Основна продукція  - молоко збільшилось на 30 % до 24 тис ц. Так продуктивність молока порівняно з мясом  займає 49 ц/га це більше ніж у попередні роки на 15% і 30%, і  у 25 раз більше ніж мясо.

Молоко займає значне місце  у виході валової продукції порівняноз мясом,  у молоці містяться всі життєво необхідні вітаміни, каротин і вітамін В2 надають йому і продуктам, виготовленим із нього, певного кольору. Вітамін С запобігає окисним процесам у молоці та маслі. У молоці, особливо в молозиві, є імунні тіла, аглютиніни, опсоніни й гормони (окситоцин, тироксин та ін.). і тому його продуктивність є  дуже високим.

Таблися 3.4

Структура виробничої собівартості  молока

в ПП “Аропрогрес” за 2010 — 2012 роки

                                                                                                                                                

 Пошук резервів  економії  витрат  на виробництво  повинен розпочатися після визначення  структури  виробничої собівартості продукції   табл 3.5

Основними елеменентами  та  статтями  витрат при виробництві молока  є прямі  матеріальні витрати (56 — 67%), прямі  витрати  на оплату  праці (22-30%) та інші витрати (11 — 16%).

Економічна ефективність молочного скотарства характеризується системою показників, найважливішими з яких є: надій молока від корови, приріст живої маси і голови молодняка, продуктивність праці, витрати кормів на виробництво 1ц молока, собівартість 1ц. продукції, прибуток та рівень рентабельності виробництва видів продукції і галузі в цілому.               На ефективність виробництва молока значно впливає якість тварин. Для комплектування стада потрібні корови з високим генетичним потенціалом, придатні для промислової технології утримання. Проблема ефективності продуктивності праці в молочному скотарстві пов'язана з розширенням комплексної механізації виробничих процесів на фермах. Узагальнимо ефективність  виробництва продукції  тваринництва — молокав табл 3.6

Економічна ефективність молока на підприємстві  у 2012 році є значно вижчою ніж у попередніх роках  так, як рівень рентабельності реалізовної продукції становить 98%., це на 2 відсоткових пункти  більше ніж у

2011 році. Можна сказати, що вся продукція, а саме -молоко, була реалізова.

Рівень рентабельності прибутковості  0,1 % , це означає що на 1 грн собівартості приподоє 10 коп прибутку, це більше ніж  у 2010 -2011 роки, оскільки   в попередні роки  прибуток був з мінусом. Зміни відбулися за рахунок  збільшення валової та реалізованої  продукції на 30% до 25 тис ц., а збільшення  собівартості, порівняно з 2011 роком, на 7 % до 6 млн грн. При цьому ціна реалізації у звітном році дорівнює повній собівартості =

= 300 грн/ц,а в попередніх роках повна сабівартість перевищувала ціну реалізації.

   Таблиця 3.6

Економічна ефективність виробництва молока

в ПП “Агропрогрес” за 2010 - 2012 роки

Показник

 

 

Рік

20_12_р. у % до:

2010

2011

2012

2010

2011

 

Середньорічне поголів’я, гол. (для продукції тваринництва)

435

511

500

114,94

97,85

2. Вироблено продукції, ц

18279

19063

24348

133,20

127,72

3. Виробнича собі вар тість, тис.грн

3655,8

5694,5

6087

166,50

106,89

4. Затрати праці, тис. люд.-год.

3565,6

5420,6

5955,7

167,03

109,87

5. Реалізовано продукції, ц

17828

18146

23823

133,63

131,29

6. Повна собівар тість, тис.грн

4830,6

6400

7122,1

147,44

111,28

7. Дохід (виручка) від реалізації, тис.грн

4420,8

5636,8

7189,1

162,62

127,54

 

8. Продуктивність тварин:

 

 

 

 

 

 а) надій молока на 1 корову, кг (пок.2/пок.1)

42,02

37,31

48,70

115,89

130,53

б) середньодобовий приріст живої маси, г/гол. (пок.2/пок.1/365)

0,115

0,102

0,133

115,89

130,53

9. Продуктивність праці, ц/люд.-год. (пок.2/пок.4)

5,13

3,52

4,09

79,75

116,25

10. Трудомісткість, люд.-год./ц (пок.4/пок.2)

0,20

0,28

0,24

125,40

86,02

11. Виробнича собівартість, грн./ц (пок.3/пок.2)

0,20

0,30

0,25

125,00

83,69

12. Повна собівар тість, грн./ц (пок.6/пок.5)

0,27

0,35

0,30

110,33

84,76

13. Ціна реалізації, грн./ц (пок.7/пок.5)

0,25

0,31

0,30

121,70

97,15

14. Прибуток (збиток), грн.:

 

 

 

 

 

а) на 1 ц  (пок.13-пок.12)

-0,02

-0,04

0,00

-12,24

-6,69

б) на 1 га (пок.14.а×пок.8)

-0,97

-1,57

0,14

-14,18

-8,73

15. Рівень товар ності, % (пок.5/пок.2×100)

97,53

95,19

97,84

100,32

102,79

16. Рівень рента бель ності, % (пок.14а/пок.12×100)

-8,48

-11,93

0,94

9,42

12,87

Тому, робота підприємства «Агропрогрес» у 2012 році по виробництву молока є продуктивною, за рахунок  ефективного і раціонального використання  активів.

        3.3 Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва 

молока

Стабілізація й подальше нарощування виробництва повинно супроводжуватись підвищенням економічної ефективності розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах.

Значним резервом збільшення молочної продуктивності худоби та виробництва молока є ліквідація яловості корів, адже у ялової корови на 35% зменшується продуктивність. До того ж галузь недоодержує молодняк, який міг би бути використаний для відновлення основного стада.

Фактори які забезпечують високу економічну ефективність виробництва молока:

1. Суворе дотримання технологічних вимог по елементного виконання операцій ( годівлі, догляду за тваринами, особливо такої складної операції як доїння корів)

2. Високий рівень організації праці, своєчасність і точність виконання в часі та просторі всіх елементів процесу виробництва.

3. Створення сприятливих умов для працівників ( двозмінна робота, санітарно-гігієнічні умови).

4. Розширювати комплексу механізацію виробничих процесів на фермах .

Одним з основних шляхів підвищення продуктивності корів є поліпшення кормової бази, якості кормів, структури раціону. Нормована й повноцінна годівля забезпечили підвищення продуктивності корів і поліпшення якості молока. Також велике значення має процес доїння. Одним із найбільш відповідальних моментів у процесі доїння є своєчасне ввімкнення доїльного апарату. Запізнення з його ввімкненням після підготовки вимені продовжує процес доїння, зменшує надій.

Перетримка апарату на вимені негативно впливає на стан тварини, призводить до захворювань, спричиняє гальмівний рефлекс, що призводить до зниження продуктивності корів. Ці нормативи є обов'язковими для їх дотримання операторами машинного доїння.

Важливим напрямом підвищення ефективності молочного скотарства є поліпшення якості молока. Адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації.

Поліпшення якості молока потребує забезпечення господарства всім необхідним устаткуванням для його охолодження і фільтрувальними засобами, кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних установ і молочного посуду, своєчасно виявляти й лікувати мастит у корів.

Підвищення ефективності виробництва та формування ринку молока пов'язані також із подальшим удосконаленням роботи молочної промисловості, поліпшенням і доведенням продукції галузі до споживача.

У господарстві широко здійснюють спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищують рівень механізації трудомістких процесів, удосконалюють організацію і оплату праці. Кінцевою метою цих заходів є підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції.

Зростання виробництва продукції, скорочення затрат праці і зниження собівартості найбільш успішно вирішується в умовах спеціалізації і концентрації. На спеціалізованих молочних комплексах всі зусилля і матеріальні ресурси зосереджуються на виробництві основного виду продукції і на догляд за однією твариною скорочуються, що сприяє зниженню собівартості і підвищенню рентабельності. Проте у більшості господарств на фермах виробляють не тільки молоко, але і значну кількість яловичини. У зв'язку з тим, що на фермах утримують понадремонтний молодняк, питома вага корів у стаді не перевищують 40%

На перспективу основними слід вважати спеціалізовані молочні комплекси з питомою вагою корів у стаді не менше 88% при утриманні молодняка віком не старше місяця. Поряд з комплексами по виробництву молодняка, повинна діяти мережа спеціалізованих комплексів по вирощуванню нетелей та молодняка на м'ясо. Тепер спеціалізовані господарства по виробництву молока і яловичини, вирощування нетелей є у багатьох районах держави.

Досвід роботи молочних комплексів показує, що надходження нетелей і застосування штучного осіменіння та виробництво молока протягом року. В умовах нерівномірного виробництва продукції не можна раціонально використовувати родильні і профілактичні відділення, приміщення молодняка, особливо молочного періоду, удосконалюється використання робочої сили протягом року. Для забезпечення ритмічної роботи комплексів і підприємств по переробці молока його виробництво протягом року повинно наближатися до рівномірного. Відхилення від середньомісячного надходження молока не повинно перевищувати 5%. Так, при річному плані виробництва 36 тис. ц. молока, середньомісячне надходження його має становити від 2840 до 3168 ц. При експлуатації комплексу в період зменшення виробництва молока недостатньо ефективно використовується обладнання, приміщення і робоча сила, а під час перевищення розрахунку показників, навпаки, їх перевантаження. Одночасно при проектуванні треба враховувати також майбутню молочну продуктивність корів.

На ефективність виробництва молока значно впливає біологічні характеристики тварин. Для комплектування стада потрібні корови з високим генетичним потенціалом, придатні для промислової технології утримання. Найбільше цим вимогам відповідає худоба української чорно-рябої молочної, чорно-рябої та інших порід, поліпшених голштинами.

Значним резервом збільшення молочної продуктивності худоби та виробництва молока є ліквідація яловості корів, адже із ялової тварини значно (на 35%) зменшується продуктивність. До того ж галузь недоодержує молодняк, який міг би бути використаний для ремонту основного стада або відгодівлі на м'ясо.

Проблема підвищення продуктивності яриці у молочному скотарстві пов'язана з розширенням комплексної механізації виробничих процесів на фермах. Адже її рівень тут становить лише 70%, а в деяких господарствах найбільша частка робіт пов'язана з виробництвом молока, виконується вручну.

Щоб збільшити темпи зростання продуктивності праці у тваринництві необхідно:

Зупинити спад продуктивності праці, а потім забезпечити її зростання. Більше уваги приділяти впровадженню у тваринництво прогресивних технологій виробництва.

Поліпшити матеріально - технічне забезпечення, виплачувати вчасно заробітну плату, активізувати матеріальне стимулювання аграрної праці.

Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузь тваринництва.

Встановити у виробництві продукції у тваринництві трудову дисципліну, її зміцнити, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

Поліпшити породні якості тварин.

Важливим напрямом підвищення ефективності молочного скотарства є поліпшення якості молока. Адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації. Від якості значною мірою залежить і ефективність роботи молокопереробної промисловості. Поліпшення якості молока потребує забезпечення форм необхідними устаткуваннями для його охолодження і фільтрувальними засобами, кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних установок.

Також одним з напрямків, який може сприяти підвищенню ефективності молочного скотарства, є цілеспрямована селекційна робота. Удосконалення існуючих і створення нових порід у молочному тваринництві, які найбільш адаптовані до умов України - один з головних напрямів розвитку селекційної роботи. Тобто пріоритетами мають стати: підвищення продуктивності худоби; поліпшення природного районування; поглиблення спеціалізації худоби за характером одержаної продукції; поліпшення оплати кормів; продовження строку лактації.

Як відомо, рівень виробництва продуктів тваринництва значною мірою залежить від породного складу поголів'я, тобто генетичного потенціалу продуктивності певного масиву худоби.

Підвищення ефективності виробництва та формування ринку молока пов'язані також із дальшим удосконаленням роботи молочної промисловості, поліпшенням доведення продукції галузі до споживача. В Україні молокопереробна промисловість представлена 466 підприємствами, які випускають широкий асортимент молочної продукції. Але з незбираного молока виробляється значно менше продукції, ніж потрібно за фізіологічними нормами харчування. Тому поряд із збільшенням виробництва молока, необхідно дбати про своєчасну та якісну його переробку. За умов вільного ринку окремі фермерські господарства, а також підприємства суспільного сектора, які розташовані далеко від великих міст, намагаються самостійно здійснювати переробку молока і реалізацію продукції.


ВИСНОВОК ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, можна зробити висновок, що сільськогосподарське приватне підприємство «Агропрогрес» здійснює свою діяльність на землі, має спеціалізацію по виробництву зернових та зернобобових та м'ясо - молочного скотарства з розвиненим виробництвом молока, має низький рівень спеціалізації. Поліпшити спеціалізацію та структуру товарної продукції можна закупивши сучасні засоби виробництва, знайшовши вигідні ринки збуту своєї продукції, поліпшивши якість продукції, що підвищить реалізаційні ціни, які в свою чергу впливають на величину прибутку підприємства. Аналіз економічної ефективності виробництва молока дає можливість зробити висновки і внести пропозиції щодо організацій виробництва ПП “Агропрогрес” .

       1.Стан організацій виробництва молока господарства характеризується складом і розміром основного молочного стада, продуктивністю, економічною ефективністю виробництва. Негативним в даному господарстві є те, що у зв’язку із скороченням  тваринництва, а саме ВРХ, зменшується виробниство молока .

       2.Собівартість виробництва молока за останній час має тенденцію до збільшення. І якраз збільшенням собівартості є однією з основних проблем підприємства

3.Продуктивність молока , порівняно з попередніми роками, збільшилась на 5 ц/га до 49ц/га. відбулося  скорочення працюючих у галузі тваринництва на 40 чол. порівнюючи з 2010 роком і становить 82 чол.

В усіх цих негативних явищах є суб’єктивні і об’єктивні причини. А тому працівникам товариства перш за все потрібно:

Підвищити продуктивність молочного стада можна внаслідок планування рівномірності отелень. Доведено практикою, що корови осінньо-зимових отелень мають вирівнянішу лактаційну криву, і від них одержують молока на 400-600 кг більше, ніж від корів літніх отелень.                                                               Певною мірою можна підвищити ефективність скотарства через поліпшення якості продукції. Підвищення вмісту жиру в молоці на 0,1 % понад основний (базова жирність) рівнозначне підвищенню продуктивності стада корів на 2,8 %. Ціни на молоко, реалізоване другим сортом, на 7 %, а на несортове - на 20 % нижчі, ніж на молоко першого сорту. Молоко, що відповідає стандартам першого сорту, повинно містити в середньому 3,4 % жиру, 3,3% білка і 4,7% молочного цукру, а також мати                                                                  Певний смак, колір, запах, показники кислотності, чистоти та бактеріального забруднення. Молоко першого сорту й охолоджене до + б*С може стимулюватись надбавкою до закупівельної ціни.                                           Неабияке значення у підвищенні ефективності скотарства мають концентрація та спеціалізація виробництва. Вони сприяють застосуванню індустріальних методів виробництва і впровадженню прогресивних технологій. Широка індустріалізація тваринництва на основі машинної технології з високим рівнем комплексної механізації й автоматизації всіх виробничих процесів не лише сприяє збільшенню виробництва продукції та підвищенню економічної ефективності галузі, а й поліпшенню умов праці. Характер праці тваринників змінюється, вона набуває вузької спеціалізації та високої кваліфікації, що значно підвищує її продуктивність. Зростає відповідно й оплата.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Безуглий М.Д. Основні положення комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 та на період до 2010 року / М.Д. Безуглий // Доповідь на спільній колегії Міністерства аграрної політики України – Х.: 2001. – С. 12-35.
  2.  Борщевський П.П. Шляхи структурних перетворень в АПК / П.П. Борщевський // Економіка АПК – 2006. – № 1. – С. 44-47.
  3.  Вмера С. Ринок молока/ С. Вмера // Пропозиція. – 2009. – № 6. – С. 76-84.
  4.  Волошина З. Молочники: труднощі як поштовх для розвитку / З. Волошина // Агробізнес сьогодні. – 2012. – № 6 – С. 48–49
  5.  Гаврилюк М.М. / М.М. Гаврилюк, В.Н. Салатенко, А.В. Чехов, М.І. Федорчук [Навчальний посібник] / за ред. В.Н. Салатенко. – 2-ге видання перероблене і доповнене. – К.: Основа, 2008. – 420 с. (П).
  6.  Гаркавенко Ю.І. Розвиток тваринницькою галуззю / Ю.І. Гаркавенко // Газета «Агробізнес сьогодні». – 2012. - № 21-22. – С. 54-67
  7.  Герасименко Т.П. Проблеми та перспективи розвитку молочної галузі [Електронний ресурс] / Т.П.Герасименко. – Режим доступу до інформації:http://golovdergzahist.com.ua/18.05.11_uberejemo_sonjashnik.html
  8.  Димлюк С.М. Світові тенденції виробництва молочних продуктів / С.М. Димлюк // Економіка АПК. – 2008. – № 1. – С. 76-77.
  9.  Економічний довідник аграрника [В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін.] / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: «Преса України», 2003. – 800 с.
  10.  Зінченко О.І. Тваринництво: [підручник] / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; за ред. О.І. Зінченка. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 591 с.
  11.  Зубовський В.М. Економіка підприємства. – К.: Вища школа, 2000. – 64 с.
  12.  Іванова Н.А. Ефективність виробництва молока/ Н.А. Іванова // Економіка АПК. – 2012. – № 6
  13.  Калантай Н.О. Проблеми інноваційного розвитку агровиробництва в Харківській області / Н.О. Калатай // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. № 66. – Х. :ХНТУСГ. - 2007. – С. 259-262.
  14.  Кондратюк О.І. Підвищення конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції / О.І. Кондратюк // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 109-112.
  15.  Кравченко М.С. Землеробство [М.С. Кравченко, Ю.А. Злобін, О.М. Царенко] – К.: Либідь, 2002. – 494 с.
  16.  Кушнір І.В. Економічна оцінка інтенсифікації виробництва тваринницької  продукції в Україні / І.В. Кушнір // Економіка АПК. – 2005. – № 5 (127). – С. 28-30.
  17.  Мазнєв Г.Є., Турченко М.М., Щетінін М.Д. Економічне обґрунтування інженерних рішень у сфері АПК – Харків: ХНТУСГ. – 2001. – 401 с.
  18.  Маслюк О. Ринок молока та світ / О. Маслюк // Пропозиція. – 2012. – № 12. – С. 64-66.
  19.  Маслюк О. Ринок молока: втрачені надії / О. Маслюк // Пропозиція. – 2013. – № 1. – С. 56-58.
  20.  Невлад В.Ф. Сучасний стан і механізм функціонування ринку насіння молока / В.Ф. Невлад // Економіка АПК. – 2005. – № 4. - С. 34-36.
  21.  Павлов В. Формування споживчого ринку в регіоні в умовах перехідного періоду/ В.Павлов //  Регіональна економіка. –2000. – 32. –С.50
  22.  Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://www.fao.org
  23.  Присяжнюк М.В., Зубець М.В., Саблук П.Т., Месель-Веселяк В.Я. Аграрний сектор України (стан і перспективи розвитку) / М.В. Присяжнюк, М.В.Зубець, П.Т.Саблук, В.Я.Месель-Веселяк. –К.:ННЦ ІАЕ, 2011.–1008 с.
  24.  Рыжков В.Г., Минько Л.В. Себестоимость культур и кормов в лесостепной зоне Украины // Вісник ХДТУСГ: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Випуск 25. – Х.: ХДТУСГ, 2004. – 383 с.
  25.  Рябчун В.К. Формування та ведення національної базової колекції соняшнику в Україні / В.К. Рябчун, О.В. Кривошеєва, К.В. Ведмедева // «Факторы экспериментальной эволюции организмов» Збірник наукових праць, – Т. 5. – Присвячено 90-річчю від часу заснування Української академії наук. м. Київ, Логос 2008. – С. 155-159.
  26.  Смирнов Е.Р. Ценовая конъюнктура сырьевой базы молочного рынка ЕС в 2012-2013 гг./Е.Р.Смирнов //Молочная промышленность. – 2013. –№ 3. – С. 46-48
  27.  Супіханов В.К. Експорт-імпорт Україною молочних продуктів / В.К. Супіханов // Економіка АПК. – 2010. – № 8. – С. 28-30.

ДОДАТКИ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27170. Цифровое копирование фонограмм с помощью магнитофона R-DAT 119 KB
  Цифровое копирование фонограмм с помощью магнитофона RDAT Непременным свойством любого магнитофона является его способность к записи. DATмагнитофон в этом смысле не исключение. Однако именно по этой причине вопрос цифрового копирования стал больным вопросом формата RDAT с момента его появления. Компаниипроизводители фонограмм посчитали что такие возможности DATмагнитофонов нарушают их права и права авторов записанного материала справедливо наверное.
27171. Формат цифровой звукозаписи «Компакт-диск» 190 KB
  Таблица 1 Технические параметры формата CD Параметры Значения Диаметр диска мм 120 Толщина диска мм 12 Диаметр центрального отверстия мм 15 Материал диска Поликарбонат Способ воспроизведения информации Постоянная линейная скорость 1214 м с Шаг дорожки записи мкм 16 Минимальная длина пита мкм 083 Длина волны лазера нм 780 Частота дискретизации кГц 441 Число разрядов и характеристика квантования 16 линейная Скорость считывания звуковой информации Мбит с 14112 Общая скорость считывания информации Мбит с 19404 Канальная скорость...
27172. Процедура записи информации с целью последующего ее воспроизведения 54 KB
  В зависимости от типа используемого носителя информации и способа формирования на нем сигналограммы различают несколько систем записи информации [1]. Системой записи принято называть совокупность технических средств обеспечивающих процесс формирования сигналограммы на определенном типе носителя и технических средств обеспечивающих воспроизведение этой информации. Можно выделить семь различных систем записи звуковой информации реально существовавших и применявшихся на практике с момента ее возникновения и до наших дней: механическая...
27173. Неолиберализм в политике правящих кругов стран Европы и Америки в 1960-2000 гг. (на примере США и Великобритании) 42 KB
  Неолибералы выступают за либерализацию экономики использование принципов свободного ценообразования ведущую роль в экономике частной собственности и негосударственных хозяйственных структур. Это обусловило и новую трактовку базовых либеральных ценностей свободы и равенства свободы для свободы которая не только дает возможность бороться за свои интересы но и обеспечивает каждому реальные возможности для этого. впервые мирное время пошла на введение косвенного контроля над ценами и заработной платой. помощи: запретил повышение цен в...
27174. Неоконсерватизм в политике правящих кругов Европы и Америки в 1980-2000 гг. (на примере США и Великобритании 43.5 KB
  На примере США и Великобритании. США. проявились и негативные тенденции в экономическом развитии США. В результате рейганомики дефицит государственного бюджета США составил.