88376

Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі «Кільце лабіринтне» в умовах серійного виробництва

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Дана курсова розкриває короткий опис запроектованої дільниці механічного цеху, вказує на тип виробництва і його характерні особливості, дає опис і призначення видів робіт що виконується. Вона включає розрахунок приведеного випуску деталей, який дорівнює 203051 штук, при його трудомісткості в 75129 нормо-годин...

Украинкский

2015-04-29

332.19 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г. Івченка

До захисту допущено

___________________

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Планування та організація діяльності підприємства»

на тему:

«Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі «Кільце лабіринтне» в умовах серійного виробництва»

Виконала :    _____________________________________________(Соколова А.А.)

Керівник КР :____________________________________________ (Духовна О.І.)

 

2014, Запоріжжя

РЕФЕРАТ

КР: 46 с. 16 таблиць; 1 циклограма; 10 джерел.

Тема: «Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі «Кільце лабіринтне» в умовах серійного виробництва».

Мета курсової роботи: розвиток економічного мислення у процесі самостійної творчої роботи на базі навчального проектування.

Дана курсова розкриває короткий опис запроектованої дільниці механічного цеху, вказує на тип виробництва і його характерні особливості, дає опис і призначення видів робіт що виконується. Вона включає розрахунок приведеного випуску деталей, який дорівнює 203051 штук, при його трудомісткості в 75129 нормо-годин, кількості необхідного обладнання, яка становить 23 верстатів. вартості основних фондів дільниці, що складає 11496492 грн., кількості і вартості основних матеріалів, організацію багатоверстатного обслуговування, визначення чисельності основних робітників – 23 чол., допоміжних робітників – 19 чол., а також керівників та службовців – 8 чол.. Середньомісячна заробітна плата основних робітників складає 2391 грн., допоміжних – 1621 грн. , службовців – 2851 грн., система заходів по забезпеченню якості продукції. Фінансовий план  включає розрахунок таких статей: затрат виробництва, кошторису затрат і калькуляції собівартості деталі. Виробнича собівартість складає 876,11 грн/шт., повна собівартість – 898,63 грн/шт., відпускна ціна деталі – 1401,86 грн/шт.

ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН, ПЛАН ВИТРАТ, КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ, КОШТОРИС, ОБЛАДНАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН, ПРИВЕДЕНИЙ ВИПУСК, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ФІНАНСОВИЙ ПЛАН, ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ, ЧИСЕЛЬНІСТЬ РОБІТНИКІВ, НОРМА БАГАТОВЕРСТАТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОСНОВНІ ФОНДИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………….….……….…4

1 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ…………..…………………….….…...6-42

1.1 Розрахунок річної програми дільниці…………………………......6-9

   1.1.1 Розрахунок оптимального розміру партії деталей…………..6-7

   1.1.2. Розрахунок норми штучно-калькуляційного часу……………7-8

   1.1.3. Розрахунок трудомісткості річного випуску………………….8-9

1.2. Розрахунок необхідної кількості обладнання і коефіцієнт його завантаження……………..……………....………………...…………….……....9-12

1.3. Розрахунок норми багатоверстатного обслуговування………12-15

1.4. Розрахунок вартості основних фондів дільниці ……………......15-17

1.5. Розрахунок річних витрат і вартості основних матеріалів………17

1.6. Розрахунок витрат на силову електроенергію…………………17-18

1.7. Розрахунок витрат на електроенергію для освітлення ………….18

1.8. Визначення чисельності працюючих ……………………...........18-23

   1.8.1. Розрахунок кількості основних робітників………………...19-21

             1.8.2. Розрахунок кількості допоміжних робітників……………...21-23

             1.8.3 Розрахунок кількості службовців……………………………….23

1.9. Розрахунок фонду оплати праці працюючих …………………23-27

   1.9.1. Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників………………………………………………………………………...........24-25

             1.9.2. Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників………………………………………………………………………...........25-26             1.9.3. Розрахунок річного фонду оплати праці службовців……………….26-27

1.10. Розрахунок продуктивності праці …………………………….27-28

1.11. Система планово – попереджувального обслуговування робочих місць.………………………………………………………………………….28-31

1.12. Вибір та обґрунтування міжопераційного транспорту……….31-33

1.13. Система заходів по забезпеченню якості продукції…….........33-36

1.14. Витрати виробництва і калькуляція собівартості деталі……36-41

   1.14.1.Калькуляція собівартості деталі…………………………..39-41

1.15. Розрахунок відпускної ціни…………………………………….41-42

2 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЛЬНИЦІ………….....43-44

ВИСНОВОК………………………………………………………………45

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ…………………………...46

ВСТУП

В сучасних ринкових умовах провідною галуззю промисловості є машинобудування, розвиток якого впливає на технологічні процеси у всіх галузях промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку.

Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього належить практично всі галузі машинобудування. Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

Галузі загального машинобудування України нараховують більш 1000 підприємств різних форм власності та призначення. Галузева структура машинобудування дуже різноманітна.

Важливою галуззю машинобудування є авіаційна промисловість. 

Галузь нараховує понад 60 підприємств, на які припадає близько 25 відсотків зайнятих у машинобудуванні в Україні. Найвагоміший вклад в розвиток авіаційної промисловості України здійснюють АНТК ім. Антонова, Київський завод "АВІАНТ", ХДАВП, та АТ " Мотор Січ ".

Потенціал авіаційної промисловості дає змогу збільшувати обсяги розроблень і виробництва авіаційної техніки, зокрема:

  1. регіональні пасажирські та транспортні літаки;
  2. авіаційні двигуни та агрегати;
  3. бортове радіоелектронне обладнання, орієнтоване на використання супутникових систем зв'язку, навігації та спостережень;
  4. вертольоти та літальні апарати малої авіації, зокрема безпілотні.

До перспективних розробок галузі можна віднести:

  1. літаки типу Ан-70, Ан-124, Ан-148, Ан-140, Ан-74, Ан-38 та їх модифікації;
  2. серійне виробництво двигунів Д-27, Д-18Т четвертої серії, АІ-450, АІ-222-25, ВК-2500;
  3. український вертоліт.

До авіабудування України виявляють інтерес російські, європейські та китайські інвестори.

Проте рівень розвитку авіабудування в Україні не можна назвати високим, оскільки вітчизняні підприємства мають більш низькі показники в своїй діяльності ніж світові лідери.

Авіаційна промисловість України має досить вагомий потенціал для її подальшого розвитку, проте основними причинами уповільнення темпів розвитку вітчизняного авіаційного комплексу є скорочення технологічних розробок та інтелектуальних ресурсів, а також відсутність активної міжнародної кооперації.

Таким чином, для розвитку авіаційної галузі України необхідно вжити певних заходів щодо оновлення устаткування, фінансування наукових досліджень, співробітництва з закордонними партнерами, стимулювання інвестицій. Тільки при таких умовах Україна буде мати достатньо міцні позиції авіаційної промисловості не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку та зможе конкурувати з країнами-лідерами в цій сфері у світовому масштабі.

1 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

1.1 Розрахунок річної програми дільниці

1.1.1 Розрахунок оптимального розміру партії деталей

У серійному виробництві деталі в обробку запускаються партіями. Нормативний розрахунковий розмір партії в механічних цехах можна визначити за формулою:

, шт                                                           (1.1)

де підготовчо-заключний час ведучої операції, хв.;

штучна норма часу ведучої операції, хв.;

мінімальний  розмір  партії деталей, шт.

Оптимальний розмір партії визначається за ведучою операцією.

Ведучою операцією за даним технологічним процесом є операція 5 – свердлильна.

= 541,66 шт.

Визначаємо місячну програму випуску деталей за формулою:

                                                                         (1.2)     

де скільки разів на місяць ця партія запускається у виробництво. Кількість запуску деталей в місяць можна приймати – 4, 6, 12, 24.

=  542* 6 = 3252 шт.

Кількість деталей, які можуть бути виготовлені на дільниці за рік можна розрахувати за наступною формулою:

                                                                              (1.4)

Визначаємо оптимальний розмір партії за допомогою формули:

, шт.                                                                                  (1.3)   

де   –  корегований розмір партії

= 542 шт.

1.1.2 Розрахунок норми штучно-калькуляційного часу

Норма штучно-калькуляційного часу визначається за формулою для кожної операції окремо:

  , хв.                                                                     (1.5)  

хв.

хв.

хв.

хв.

хв.

Всі дані зводимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1- Норма штучно-калькуляційного часу

Найменування операції

,

хв.

,

хв.

Величина партії, , шт..

,

хв.

Токарний з ЧПК

6,98

28

542

7,03

Токарний з ЧПК

9,19

31

9,24

Свердлильний

1,29

28

1,34

Фрезерний

4,07

37

4,13

Свердлильний

0,69

26

1,01

Всього :

22,49

-

22,75

1.1.3. Розрахунок трудомісткості річного випуску

Трудомісткість приведеного випуску продукції в серійному виробництві повинна знаходитись в межах 75…100 тис. нормо-годин.

Розрахунок трудомісткості річного випуску ведеться в таблиці 1.2

Таблиця 1.2- Виробнича програма дільниці

Найменування деталей

Річна програма

В штуках

В нормо-годинах

на деталь

на програму

Вал проміжний

39024

0,37

14439

Інші деталі

164027

0,37

        60690

Всього

203051

-

75129

1.2. Розрахунок необхідної кількості обладнання і коефіцієнт його завантаження

Визначення кількості обладнання необхідного для виконання виробничої програми є найбільш відповідальним питанням при проектуванні дільниці, що дуже впливає на техніко-економічні показники. Для розв'язання цього питання необхідно врахувати вимоги технології, організації виробництва та економіки.

У серійному виробництві необхідна кількість обладнання визначається по кожному типорозміру верстатів (має бути в межах 20-25 верстатів) за формулою:

, шт.                                                                          (1.6)              

де коефіцієнт виконання норм; для універсальних Квн =1,05 – 1,10 ; для верстатів з ЧПК Квн = 1.

Фд – дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання, який визначається за формулою:

, год.             (1.7)    

де кількість календарних днів року;

кількість вихідних днів року;

кількість святкових днів;

тривалість зміни;

кількість змін;

передсвяткові години;

коефіцієнт, що враховує втрати на плановий ремонт;

год.

Коефіцієнт завантаження по кожному типу верстатів визначається за формулою:

                                                                                            (1.8)         

де Срозр. – розрахункова кількість верстатів на дільниці;

Спр. –  прийнята кількість верстатів на дільниці.

шт.         Спр.=7шт.         

шт.        Спр.=9шт.         

шт.        Спр.=2шт.         

шт.         Спр.=4шт.          

шт.        Спр.=1шт.         

         

Середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці визначається наступним чином:

                                                                                  (1.9)

                                                          

Результати розрахунків заносимо у таблицю 1.3

Таблиця 1.3-Завантаження обладнання по операціям технологічного процесу

№ оп

Модель обладнання

Кількість обладнання

Кз

Срозр

Спр

1

АТПр800Н

6,18

7

0,88

2

АТПр800Н

8,12

9

0,9

3

2М55

1,07

2

0,54

4

МА655М

3,3

4

0,83

5

2М55

0,81

1

0,81

Всього:

19,47

23

0,85

Таблиця 1.4 – Зведена відомість технологічного обладнання

Модель обладнан-ня

Кількість

верс.

Складність ремонту

Потужність ел. двигуна, кВт

Вартість од. облад., грн

Вартість всього облад., грн

Балансова варті-сть обл, грн

Мех.частина

Ел. части-на

На

од.

Всього облад.

На од.

Всього облад.

Од. облад.

Всього облад.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

АТПр800Н

16

15

135

65

585

22

352

490000

7840000

8624000

2М55

3

18

72

32

128

12

36

256000

768000

844800

МА655М

4

37

148

65

260

20

80

282000

1128000

1240800

Всього:

23

54

468

1028000

 9736000

10709600

1.3. Розрахунок норми багатоверстатного обслуговування

Одним з важливих напрямків вдосконалення поділу праці при сучасному рівні виробництва є багатоверстатне обслуговування. Багатоверстатним обслуговуванням називається одночасне обслуговування одним або групою робітників декількох верстатів (агрегатів) при виконанні всіх необхідних ручних операцій на кожному з них і активному спостереженні за їх роботою.

Норма багатоверстатного облуговування показує кількість верстатів – дублерів, які може облуговувати один робітник протягом часу автоматичної роботи верстата.

Організація багатоверстатного обслуговування використовується на верстатах з тривалим машинно-автоматичним часом, за умови якщо таких верстатів на дільниці два або більше.

Норма багатоверстатного обслуговування, тобто кількість верстатів, що обслуговується одним робочим, визначається за формулою:

, верст                                                                          (1.10)

де коефіцієнт, що враховує мікропаузи в роботі обладнання, ;

час зайнятості, хв.;

вільний машинний час в обробці деталі, що визначається:

, хв.                                                                            (1.11)    

де оперативний час, розраховується таким чином:

, хв.                                                                            (1.12)   

де машинний час на операцію, хв.;

допоміжний час на операцію, хв.

, хв.                                                              (1.13)

де час на перехід від одного верстата до іншого, хв.;

час активного спостереження за роботою, який можна визначити по формулі:

, хв.                                                                          (1.14)

Штучна норма часу при багатоверстатному обслуговуванні визначається за формулою:

                                                  (1.15)

де: Кс. – коефіцієнт спів падання в часі обслуговування кількох верстатів, Кс=1,16

tорг. - % організаційного обслуговування робочого місця (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б);

tтех. - % технічного обслуговування робочого місця (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б);

tвідп. - % на відпочинок і власні потреби (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б).

Операція 1 токарна з ЧПК:

хв.

хв.

хв.

хв.

р.м.      Нб = 2 вер.      Спр. = 7 шт.

хв.

Операція 2 токарна з ЧПК:

(хв.)

(хв.)

(хв.)

(хв.)

р.м.      Нб = 2 верст.      Спр. = 9 шт.

хв.

На операцію 1 малюю циклограму багатоверстатного обслуговування.

                         Тзайн               Тм.в.

1 верстат

2 верстат

                   Тц

  1.  час зайнятості робочого, хв.
  2.  вільний час робочого, хв.

1.4 Розрахунок вартості основних фондів дільниці

До складу основних фондів входять будівлі, дорогі пристрої та інструмент, транспортні засоби та інше.

Вартість будівлі визначається за формулою:

, грн.  (1.16)

де вартість 1м2 приміщення (900 грн)

виробнича площа, яка розраховується таким чином:

, м2                                                                             (1.17)

де питома виробнича площа на одне робоче місце, м2;

допоміжна площа, розраховується по формулі:

,   (1.18)

м2   

м2

грн.

Балансова вартість обладнання розраховується за формулою

                                                                       (1.19)

девартість обладнання, грн;

грн.

Вартість дорогого інструменту та пристроїв визначається наступним чином:

                                       (1.20)

балансова вартість обладнання, грн;

грн.

Вартість транспортних засобів розраховується по формулі:

                                                                                     (1.21)       де вартість транспортних засобів (1500 грн)

грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.5

Таблиця 1.5 – Склад і структура основних фондів

Склад основних фондів

Вартість основних фондів, грн.

Структура, %

Будівля

538200

4,7

Робочі машини і обладнання

10709600

93,0

Цінний інструмент та пристрої

214192

1,8

Транспортні засоби

34500

0,30

Всього:

11496492

100

        1.5. Розрахунок річних витрат і вартості основних матеріалів

Таблиця 1.6 - Річні витрати і вартість основних матеріалів

Найменування витрат

Сума, грн

Найменування матеріалу

Сталь

Марка матеріалу

-

Маса заготівки, кг

9,71

Приведена програма, шт

203051

Витрати матеріалу на програму, т

1971,62

Ціна матеріалу, грн/кг

91,5

Вартість всього матеріалу, тис. грн.

180403,23

Вага відходів на деталь, кг

2,78

Загальна вага відходів, т

564,48

Відсоток відходів, що реалізується, %

80

Вага відходів, що реалізується, т

451,5

Ціна відходів, грн./кг

12

Вартість реалізованих відходів, тис. грн.

          5412

Вартість матеріалів з урахуванням відходів, тис.грн

174985,23

1.6. Розрахунок витрат на силову електроенергію

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

, грн/год.          (1.22)

де Це – ціна 1 кВт/год. силової електроенергії , грн./кВт;

Есил –  витрати силової електроенергії, кВт/год.:

, кВт (1.23)

де Nу –  потужність електродвигунів технологічного обладнання дільниці, кВт;

Фд – дійсний фонд часу роботи обладнання, год.;

Кз.сер. – середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці;

Код – коефіцієнт одночасної роботи обладнання (Код=0,75);

– коефіцієнт корисної дії двигунів ( = 0,9);

– коефіцієнт, що враховує втрати в мережі (=0,96).

кВт

грн./год.

1.7.Розрахунок витрат на електроенергію для освітлення

Витрати на електроенергію для освітлення визначаються за формулою:

 , грн.  (1.24)

Тосв. – річне число годин освітлення на 1м2  площі, для виробничих приміщень – 2100 год., для службово-побутових і допоміжних приміщень – 500год.;

Sділ – площа дільниці, м 2;

Це.осв. – ціна 1кВт/год. електроенергії, грн.

1.8. Визначення чисельності працюючих

Склад та кількість працюючих механічного цеху залежить віх характеру виробництва, ступеню автоматизації, спеціалізації та кооперації допоміжних служб у масштабах корпусу та заводу, структури та систем керування виробництвом.

 Збільшення питомої ваги верстатів з ЧПК та напівавтоматів у серійному виробництві приводить до зменшення питомої ваги виробничих робітників в загальній кількості працюючих, а також до з збільшення кількості спеціалістів та допоміжних робітників у зв’язку з ускладненням обладнання.

Створення централізованих складів, централізованих ремонтних та інструментальних служб в масштабах корпусу або цілого заводу при чіткому керуванні дозволить зменшити кількість допоміжних працюючих. Чисельність інших службовців зменшується за рахунок впровадження автоматизованих систем контролю за виробом на всіх етапах виробництва, а також виконання розрахунків по оплаті праці робітників на ЕОМ.

1.8.1. Розрахунок кількості основних робітників

У серійному виробництві розрахунок чисельності основних виробників ведеться за професіями та за розрядами окремо. Розрахунок здійснюється за формулою:

, осіб                                                                        (1.25)      де ефективний фонд часу роботи обладнання, год.;

Квн – коефіцієнт виконання норм (Квн=1,05…1,10);

3) чисельність основних робітників на свердлильній операції:

,

приймаємо Ксв. = 2роб.      

4)чисельність основних робітників на фрезерній операції:операції:

,

приймаємо Ксв. = 4роб.

5)чисельність основних робітників на свердлильній операції:

,

приймаємо Ксв. = 1роб.

  При багатоверстатному обслуговуванні чисельність основних робітників визначається за формулою:

, осіб                  (1.26)

Спр. – прийнята кількість обладнання на і-тій операції;

Кзм. – коефіцієнт змінності роботи устаткування (Кзм.=2).

1)чисельність робітників на токарній з ЧПК операції:

,

приймаємо Кток. = 7роб.

2) чисельність робітників на токарній з ЧПК операції:

,

приймаємо Копер. = 9роб.

Всі дані зводимо у таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 - Склад і кількість основних робітників

Професія

Всього

Розряди

1

2

3

4

5

6

7

8

Оператор верстатів з ЦПК

7

10

3

3

Свердлильник

4

1

2

Фрезеровщик

17

4

Всього

23

10

8

5

Середній розряд робітників визначається по формулі:

                                                                              (1.27)

розряд і-го робітника;

кількість робітників і-го розряду.

1.8.2 Розрахунок кількості допоміжних робітників

Розрахунок допоміжних робітників здійснюється з врахуванням кількості основних робітників (для розподілювачів робіт, контролерів, роздатчиків інструменту),  або з врахуванням обладнання, що обслуговується (для наладчиків та чергових ремонтних слюсарів). Визначається за формулою:

                                                                                      (1.28)

кількість основних робітників або кількість обладнання, що обслуговується;

норма обслуговування;

1) Розрахунок кількості наладчиків:

Кнал. = 7                   

Кнал. = 1                   

Кнал. = 1                   

2) розрахунок кількості чергових ремонтних слюсарів:

, приймаємо

 

3) розрахунок кількості розподілювачів робіт:

, приймаємо

.

4) розрахунок кількості контролерів:

, приймаємо

5) розрахунок кількості роздатчиків інструментів:

, приймаємо

.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8 - Склад та кількість допоміжних робітників

Професія

Загальна кількість роб.

Розряд

Оклад

1

2

3

4

5

6

7

8

Наладчик

9

4

3

-

Черговий ремонтний слюсар

2

1

1

-

Розподілювач робіт

2

Категорія

1230

Контролер

4

Категорія

1100

Роздатчик інструментів

2

Без категорії

1090

Всього

1

5

5

1.8.3 Розрахунок кількості службовців

Кількість службовців(керівників  та спеціалістів) визначається у збільшеному розмірі 15…17% від загальної кількості робітників.

Всі дані зводимо у таблицю 1.9.

Таблиця 1.9  - Склад і кількість службовців

Посада службовців

Загальна кількість

Чисельність

по змінах

Місячний посадовий

оклад, рн..

1

2

Старший майстер

1

1

-

2450

Змінний майстер

2

    1

1

2300

Інженер-технолог

2

2

-

2150

Інженер-програміст

1

1

-

1950

Економіст

2

      2

-

1800

Всього

8

7

1

-

1.9. Розрахунок фонду оплати праці працюючих

Фонд оплати праці – це запланована на рік сума грошових коштів, призначена для оплати праці робітників за виконану роботу і включає:

Фонд основної заробітної плати - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Фонд основної заробітної плати включає фонд тарифної заробітної плати (Зтар.) та доплати (Д).

Фонд додаткової заробітної плати, що  включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

1.9.1. Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників

Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників ведеться за формулою:

, грн.                                   (1.29)

де ФЗПдод.відр. – фонд додаткової заробітної плати виробничих робітників-відрядників, що визначається по формулі:

, грн.                                              (1.30)

де ФЗПосн.відр. – фонд основної заробітної плати виробничих робітників-відрядників, що визначається за формулою:

, грн.      (1.31)

де відрядна розцінка на деталь, грн/шт;

   , грн./шт.   (1.32)

грн./шт.

грн.

грн.

грн.

Середньомісячна заробітна плата для всіх категорій працюючих на дільниці розраховується за формулою:

   , грн.                                                                (1.33)         

грн.                                                         

Відрахування на соціальне страхування всіх категорій працюючих визначається за формулою:

, грн. (1.34)

де Кстр. – коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування (0,375).

 грн.    

1.9.2. Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників ведеться окремо за робітниками, які обслуговують верстати і окремо за всіма іншими категоріями.

Фонд оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують верстати розраховується по формулі:

, грн.          (1.35)

де ФЗПдод.пог. – фонд додаткової заробітної плати, що обчислюється за формулою:

, грн.                                        (1.36)

де ФЗПосн.пог. – фонд основної (тарифної) заробітної плати, розраховується за формулою:

  , грн.                                                (1.37)

 

 

грн.                                                         

 грн.      

 

 Фонд оплати праці розподілювачів робіт, контролерів та роздатчиків інструменту розраховують по формулі:

, грн.          (1.38)

де Пр – сума премій, що виплачується згідно з діючими на підприємстві преміальними положеннями за виконання планових показників та виробничих результатів, та обчислюється за групами робітників виходячи з їх основної заробітної плати та відсотка преміювання за формулою:

, грн.       (1.39)

де ФЗПосн.пог. – фонд основної (тарифної) заробітної плати допоміжних робітників, розраховується за формулою:

, грн.                                                       (1.40)  

Оі – розмір посадового окладу і-го робітника, грн.

                                        

 

 

грн.                                                         

 грн.      

1.9.3. Розрахунок річного фонду оплати праці службовців

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців обчислюється на основі даних про їх чисельність та посадові оклади за посадами та професіями згідно штатного розкладу і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат за умови праці і роботу в нічний(вечірній) час.

Загальний річний фонд оплати праці цих категорій працівників визначається по формулі:

, грн.          (1.41)

, грн.      (1.42)    

           

, грн.                                                   (1.43)                    

грн.

грн.

грн.                                                        

грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.10.

Таблиця 1.10 – Фонд оплати праці працюючих на дільниці

Категорії

працюючих

Кількість чоловік

Фонд основної заробітної плати, грн.

Фонд  додаткової заробітної плати, грн.

Премії,  грн

Річний фонд оплати праці, грн.

Середньомісячна заробітна плата, грн.

Відрахування на соціальне страхування, грн.

Виробничі робітники

23

507628

152288

-

659916

2391

247469

Допоміжні робітники

11

8

180011

108480

54003

-

-

27120

234014

135600

1026

1412

87755

Службовці

8

202800

-

70980

273780

2851

50850

Всього

50

998919

206291

98100

1303310

2172

386074

1.10 Розрахунок продуктивності праці

Продуктивність праці — це ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей за одиницю робочого часу.

Економічна сутність продуктивності праці розкривається через її складові елементи. Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елемента праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.

Продуктивність праці на дільниці як на одного виробничого робітника так і на одного працюючого визначається по формулам:

1) у натуральному вираженні:

, шт./чол.       (1.44)

шт./чол. – для одного основного робітника.

шт./чол. – для одного працюючого.

2)у трудових вимірниках: (1.45)

, нормо-год./чол.

нормо-год./чол. – для одного основного робітника.

нормо-год./чол. – для одного працюючого.

1.11. Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць

Однією з найбільш ефективних організаційних систем  є система планово-попереджувального обслуговування робочих місць.

Головна задача системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць – здійснення попередньої підготовки, комплектування та доставки на робочі місця предметів (деталей, вузлів, матеріалів) та засобів праці до початку робочої зміни та протягом зміни без участі основних робочих.

В основі планово-попереджувального обслуговування робочих місць закладені наступні принципи:

1) плановість процесу обслуговування, забезпечується чіткою організацією планування, регламентацією роботи обслуговуючого персоналу відповідно до посадових обов'язків і залежно від ритму основного виробництва;

2) активно-попереджувальний характер обслуговування, означає своєчасну підготовку робіт за завданням, у тому числі систематичний контроль за наявністю матеріалів, заготовок, комплектуючих виробів на цехових складах у розмірі встановлених нормативних запасів, завчасне комплектування предметів праці для доставки на робочі місця, заповнення запасів;

3)   комплексний характер обслуговування означає забезпечення робітників всім необхідним для роботи: заготовками, комплектуючими виробами, техдокументацією, пристосуваннями, інструментом; забезпечення справним обладнанням, своєчасною здачею готової продукції і прибиранням відходів;

4)   централізація і механізація робіт по обслуговуванню робочих місць — створення майданчиків комплектувань, організація єдиних комплексів виробництва, що є єдиним вузлом обслуговування і оснащенням їх механізованими стелажами, навантажувально-розвантажувальними і транспортними засобами;

5)   підвищення особистої зацікавленості і відповідальності виконавців за своєчасне і якісне виконання своїх обов'язків відповідно до посадової інструкції, яке досягається за рахунок вживання прогресивних систем оплати праці, а також за рахунок організації систематичного контролю за ходом планово-запобіжного обслуговування.

Планово-попереджувальна система передбачає виконання наступних видів ремонтів:

  1.  поточних;
  2.  середніх; 
  3.  капітальних.

За планово-попереджувальної системи обладнання ремонтують в строго встановлені терміни за заздалегідь розробленим календарним планом незалежно від того, відбулася поломка апарату чи ні, і тим самим усувають (попереджують) можливість виходу апарату з ладу.Система планово-попереджувального ремонту є одним з найважливіших умов забезпечення успішного ведення технологічного процесу. Графік проведення планово-попереджувального ремонту складають на підставі постійного огляду та перевірки стану обладнання. Для швидкого проведення планово-попереджувального ремонту на цеховому складі необхідно мати запас частин апаратів і матеріалів, які найбільше зношуються. Планово-попереджувальний ремонт проводять силами спеціального ремонтного цеху заводу чи ремонтних бригад даного цеху. Останнє більш доцільно, так як бригади даного цеху, спеціалізуючись на ремонті певних апаратів і добре знаючи їх особливості, проводять ремонт в більш короткі терміни і більш доброякісно.

Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць передбачає чіткий взаємозв’язок з оперативно-виробничим плануванням.

Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць може працювати з будь-якою системою планування, як з організованою на основі карткової системи, так і на основі ведення такого обліку і контролю на ЕВМ в системі АСУ дільниці і АСУ заводу.

При використанні картотеки змінне завдання складається помічником майстра з планування та старшим майстром як мінімум за добу до видачі на виробничу дільницю.

В змінному завданні помічник майстра з планування по кожному робочому місцю виставляє:

  1.  номер робочого місця;
  2.  прізвище робочого та його спеціальність;
  3.  позначення деталі;
  4.  номер операції;
  5.  завдання в штуках та нормо-годинах.

При впровадженні автоматизованої системи управління (АСУ) цехом змінне завдання формується на ЕВМ з наступною роздруківкою. АСУ може бути поставлена на центральній ЕВМ з передачею інформації через цеховий пункт прийому-передачі інформації (ППІ) або на цеховий ПЕВМ.

В алгоритмі планування виготовлення продукції на змінно-добовий період по робочому місці в системі АСУ цеху закладені вимоги прийнятої на підприємстві системи оперативно-виробничого планування.   

Однією з найважливіших умов забезпечення функціонування системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць є наявність технологічного процесу виготовлення деталі, в операційних картах якого вказане все необхідне для виконання операцій оснащення, а також наявність цих карт в інструментально-роздавальній коморі цеху.

Планово-попереджувальне обслуговування робочих місць пристосуваннями забезпечується підготовкою оснащення.

Важливим етапом при впровадженні та вдосконаленні системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць є створення в цехах єдиних комплексів підготовки виробництва. Створення єдиних комплексів підготовки виробництва забезпечує значне підвищення маневреності використання інструменту, скорочення його витрачання за рахунок оптимально-оперативного використання, зменшення транспортних перевезень, забезпечення подальшої механізації праці допоміжних робочих, виконання своєчасного та якісного підбору інструменту по змінному завданню.

1.12. Вибір і обґрунтування міжопераційного транспорту

Важливим завданням у справі забезпечення безперервної роботи підприємства є покращення організації та використання однієї з основних ланок у виробничому процесі – заводського транспорту. Заводський транспорт – це сукупність транспортних засобів, споруд та шляхів повідомлення, які перебувають у віданні підприємства і які призначені для обслуговування виробництва.

Цех внутрішньозаводського транспорту є самостійним структурним підрозділом заводу. У цеху знаходяться електрокари, електронавантажувачі, моторолери.

Цех виконує внутрішньозаводські перевезення на основі встановлених маршрутів та затверджених графіків руху транспорту.  

Техніко-економічне планування полягає у створенні річних, квартальних, місячних і змінно-добових планів роботи внутрішньозаводського транспорту та кошторису витрат на його утримання.

При складанні планів в якості показників використання транспорту береться до уваги тривалість роботи автомашин, транспорту на лінії; технічна швидкість всередині заводу; коефіцієнти використання транспорту за часом, вантажопідйомність та технічна готовність парка, собівартість переробки тони вантажу і собівартість його транспортування поза заводських і внутрішньозаводських маршрутах..

Оперативне планування транспортного господарства передбачає складання місячних і змінно-добових планів перевезень. Місячний план перевезень складається працівниками планово-диспетчерських бюро транспортних цехів на основі квартального плану. Кількість вантажу, які треба перевезти протягом місяця зіставляється з пропускною можливістю наявних транспортних засобів, уточняються змінністю їх використання, маршрути і число закріплених за маршрутами машин. Для постійних маршрутів складання місячного плану за внутрішньозаводськими перевезеннями зводяться до складання графіків руху транспортних засобів.

На перевезення і маршрути, які повторюються, заявки не подаються, робота транспорту організується за затвердженими графіками.

Контроль та облік роботи по змінно добовому завданню диспетчер веде на основі дорожніх листів, в яких водій повинен відмітити на штамп-годинах час прибуття транспорту в обслуговуючий цех.

Внутрішній цеховий транспорт, призначений для виконання транспортних операцій у межах цеху. У свою чергу він підрозділяється на міжопераційний і цеховий. Основне призначення міжопераційного транспорту це забезпечення зв'язку між окремими робочими місцями.

Вибір виду транспорту залежить від типу організації виробництва, від габаритів і маси виробу.

Якщо габарити деталі не вимагають спеціальної тари, то як міжопераційний транспорт використовують вози, їх кількість залежить від умов виробництва.

За напрямом переміщення вантажів внутрішній транспорт поділяється на: горизонтальний (транспортери, рольганги), вертикальний (підіймачі, ліфти), горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, крани-балки, мостові крани), похилий (канатні і монорельсові дороги). Їх можна розділити на дві основні групи: стаціонарні транспортні пристрої; рухомі транспортні засоби.

До стаціонарних належать транспортні пристрої, за допомогою яких продукти виробництва переміщаються у визначених (горизонтальному, вертикальному або похилому) напрямах (конвеєри, трубопроводи, транспортери різноманітних видів, жолоби, лотки, сковзала).

До пересувних належать транспортні засоби, що виконують або вертикальні транспортування (підіймачі), або горизонтальні переміщення (візки, електрокари, автомобілі, автонавантажувачі тощо).

1.13. Система заходів по забезпеченню якості продукції

Якість - сукупність характеристики товару, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і пропоновані потреби.

Управління якістю продукції встановлює забезпечення і підтримку якості на всіх етапах: при розробці, виробництві і експлуатації. Її мета – збільшення випуску деталей, атестованих за вищою категорією якості і забезпечення виробництва заданого об’єму з необхідними техніко-економічними показниками. Робота по управлінню якістю продукції виходить за рамки науково-виробничої діяльності одного підприємства, так як існує велика залежність від якості матеріалів та агрегатів, які поставляються робочими.

Необхідність підвищення якості в сучасних умовах диктується такими умовами, як: потребою НТП, зміною споживання запасів населення, підвищення знання матеріального стимулювання і розвитку зовнішньої торгівлі.

Робота по підвищенню якості продукції, яка випускається на підприємстві виконується під керівництвом управління технічного контролю (УТК) на основі цілого ряду організаційних систем та регламентованих стандартами підприємства, інструкціями та іншими документами.

Вхідний контроль на підприємстві здійснюється БВКМК (бюро вхідного контролю матеріалів, комплектуючих) з метою забезпечення підприємства матеріалами, напівфабрикатами, відповідаючи вимогам державних і галузевих стандартів, нормативно-технічній документації, технічних вимог та креслень, а також з метою забезпечення необхідної якості виробів, що випускаються.

Допомогу БВКМК в якісному проведенні вхідного контролю надає центральна заводська лабораторія відділу головного металурга.

Всі матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, що надійшли перевіряються на наявність сертифікатів якості (паспортів).

Категорично забороняється доставка безпосередньо в цехи, минаючи склади та вхідний контроль, матеріалів та виробів із закінченими термінами зберігання або без сертифікатів якості.  

Рішення про скорочення об’єму, періодичності проведення або скасуванні вхідного контролю продукції основного виробництва приймається за узгодженням представників замовників.

Приміщення для проведення вхідного контролю забезпечується усіма необхідними вимірювальними пристроями та інструментами, примусовою вентиляцією, захистом від статичної електрики. Освітлення робочого місця контролера не менше 200лк.

Матеріали (напівфабрикати, комплектуючі вироби), що надійшли на підприємство завозяться на склад або розвантажуються на спеціальні площадки та складуються робітниками складу роздільно по надходженню, партіям, маркам, найменуванням та розмірам.

Прийомний відділ складського господарства негайно повідомляє про всі надходження та надає всі необхідні документи постачальника (сертифікати, карти якості, паспорти та ін..). На основі документації робітники прийомного відділу складського господарства заповнюють два приходних ордери, які пред’являють контролеру та комірнику комори, де буде зберігатися матеріал

Вхідний контроль здійснюється по картам вхідного контролю, узгодженим з представником замовника.  

Контролер перевіряє матеріали на наявність сертифіката, завіреного підписом та печаткою УТК та підписом представника замовника, заводу постачальника; звіряє маркування на матеріалі або на прикріпленій до неї бірки з даними сертифіката; перевіряє 3-5% партій за геометричними розмірами; перевіряє відповідність сертифікатів державним стандартам і технічним вимогам на поставку.

Від перевірених та розсортованих по маркам та плавкам матеріалів відбирають зразки по кожній плавці для лабораторних досліджень в ЦЛЗ.

Матеріали (напівфабрикати, комплектуючі вироби) зберігаються в складському господарстві в умовах, відповідних вимогам Державних стандартів і ТУ, на спеціальних стелажах, суворо по марках та партіях надходження.

Періодично УТК та представник замовника здійснюють контроль умов збереження, про що робиться запис у спеціальному журналі. В тому випадку, якщо виявлені недоліки в умовах збереження, складається акт про відхилення та вказується термін їх усунення.

Видача зі складів здійснюється по річним лімітним карткам.

Операційний контроль призначений для перевірки деталей та збірних одиниць в процесі їх виготовлення та здійснюється робітниками бюро технічного контролю цехів.

Перед початком перевірки деталей контролер безпосередньо на робочому місці звіряє відповідність оснащення вказаного в технології та того, що застосовується на робочому місці, наявність його атестації та якості по зовнішньому вигляду.

Кінцевий контроль забезпечує придатність готової продукції для даної дільниці у відповідності з вимогами креслення, контрольних карт, технічних умов, інструкцій та затверджених зразків. Якщо для деталі, що перевіряється передбачено ведення маршрутної карти, то вона перевіряється на правильність оформлення та виконання всіх операцій по технології. Перевірка деталі виконується в послідовності, передбаченій контрольною картою.  

На остаточно прийняті деталі оформлюється накладна та після перевірки стану тари, передбаченої технологічним процесом, деталі з накладною направляються в цех-споживач або на склад готових деталей. Для більш якісного аналізу причин недоліків, виявлених при перевірці деталей, контролери остаточного контролю закріплені за відповідними дільницями. На цих же дільницях вони проводять вибіркову перевірку перших деталей у виконавців на протязі першої години роботи на початку зміни. Роботу кінцевого контролю організовує та контролює старший контрольний майстер під керівництвом начальника БТК цеху.       

1.14. Витрати виробництва і калькуляція собівартості деталі

Витрати виробництва розраховуються відповідно способів перенесення  вартості на окремі види продукції:

  1.  прямі витрати – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Ці витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст та безпосередньо пов’язані з виготовленням  конкретного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на собівартість одиниці продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплету праці як основної так і додаткової, відрахування на соціальні заходи, платежі за оренду спеціального виробничого обладнання, інші прямі витрати).
  2.  непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо  до певного об’єкта  витрат економічно можливим шляхом . Вони  утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються  з  витрат, що включають декілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю і виробничому процесі. Їх величина не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, через те, що вони пов’язані з процесом виробництва загалом (витрати на утримання і обслуговування обладнання (основних  фондів загальногосподарського призначення), загальновиробничі витрати, витрати на страхування майна, тощо).

Прямі витрати є змінними, бо їх загальна сума залежить за певний час від обсягу виготовленої продукції. Непрямі витрати є функцією часу, а не обсягу виробництва продукції.

Таблиця 1.11-Прямі витрати на виробництво

Склад витрат

Сума, грн.

1. Прямі матеріальні витрати, у т.ч.:

17687253

1.1. Сировина і матеріали

174985230

1.2. Паливо й енергія на технологічні цілі

188730

2 Прямі трудові витрати, у т.ч.:

907385

2.1. Заробітна плата основних робітників

659916

2.1.1.Основна заробітна плата

507628

2.1.2.Додаткова заробітна плата

152288

2.1.3.Відрахування у соціальні фонди

247469

Всього прямих витрат:

18594638

Дані про непрямі витрати обчислюються укрупнено у таблиці 1.12

Таблиця 1.12 – Непрямі витрати на виробництво

Статті витрат

Методика розрахунків

Сума, грн.

1.Амортизація у т.ч.

- будівлі:

- технологічне обладнання:

- транспортні засоби:

- цінні інструменти та    пристрої:

Ав = Вбал.і * На / 100

2712837

43056

2570304

13800

85677

2. Витрати на експлуатацію обладнання:

- вартість допоміжних матеріалів:

- вартість перевірок апаратури та поточних ремонтів:

- оплата праці обслуговуючого персоналу(чергового слюсаря, наладчика):

- інші витрати:

1% Вбал.обл=0,01*10709600

0,1%Вбал.обл=0,001*10709600

5%відпопер.=0,05*351820

107096

10710

234014

17591

3.Витрати на виконання ремонтних робіт устаткування і транспортних засобів

3% *(Вобл.б + Втр.) =

=(10709600+34500)*0,03

321702

4.Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів

0,2%Вобл.б. = 0,002*10709600

21419

5. Інші витрати

2%від суми попер.витрат =

0,02* 3403950

68079

Всього непрямих витрат

-

3472029

Всі дані зводимо у таблицю 1.13.

Таблиця 1.13 – Кошторис витрат на виробництво

Статті витрат

Сума, грн

Матеріальні витрати

17687253

Заробітна плата

659916

Відрахування на обов’язкове державне соціальне страхування робітників

247469

Амортизація основних фондів

2712837

Інші витрати

759192

Всього витрат

22066667

1.14.1.Калькуляція собівартості деталі:

Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості. Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється. Калькуляційною є одиниця кількісного вимірювання продукції (штуки, тонни, метри тощо).

Калькуляція собівартості необхідна для визначення ціни одиниці продукції, порівняння витрат підприємства з результатами його виробничо-господарської діяльності, визначення рівня ефективності роботи підприємства тощо.

Виробнича собівартість деталі розраховується за формулою:

, грн./шт.                   (1.46)

де М  – вартість основних матеріалів за відрахуванням відходів:

, грн/шт                       (1.47)

де Нв – норма  витрат матеріалу на 1-цю продукції, кг;

Цм – ціна матеріалу за 1 кг,  грн./кг;

В – величина відходів на одиницю продукції, кг;

Цв – ціна відходів за 1 кг, грн./кг.

грн/шт.   

Зо = Рвід.сум , грн./шт.,   (1.48)

де Зо – основна заробітна плата робітників виробництва на деталь, грн.;

Рвід.сум. – відрядна сумарна розцінка по всіх операціях тех.процесу;

грн./шт.

Зд = 0,4 * Зо , грн/шт. (1.49)

грн./шт.

де Зд – додаткова заробітна плата робітників виробництва на деталь, грн.;

Зстр – відрахування на державне соціальне страхування , грн.;

, грн/шт.  (1.50)

грн./шт.

Вуео – витрати на утримання і експлуатацію обладнання які приходять на деталь, грн./шт :

, грн/шт.                           (1.51)

грн./шт.

Взаг.вир. – загальновиробничі витрати на деталь, грн./шт.:

  , грн/шт.                                                  (1.52)

грн./шт.

грн./шт.

Повна собівартість деталі розраховується  за формулою:

грн./шт.           (1.53)

де Ва. – адміністративні витрати, визначаються по формулі:

, грн/шт.  (1.54)

де %Ва – процент адміністративних витрат (180…220%);

грн./шт.

Взб – витрати на збут визначаються по формулі:

, грн./шт.   (1.55)

де %Взб – процент витрат на збут(1…3%)

грн./шт.

грн./шт.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 1.14.

Таблиця 1.14  - Калькуляція собівартості деталі

Статті витрат

Сума, грн/шт

Вартість матеріалів з урахуванням відходів

861,80

Основна зарплата виробничих робочих

2,50

Додаткова зарплата виробничих робочих

1,00

Відрахування на соціальне страхування

1,31

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

5,00

Загальновиробничі витрати

4,50

Виробнича собівартість

876,11

Адміністративні витрати

5,00

Витрати на збут

17,52

Повна собівартість

898,63

1.15. Розрахунок відпускної ціни

Одним із основних ринкових інструментів, які впливають на процеси виробництва, обміну і споживання, є ціна.

Ціна – це економічна категорія, що означає суму грошей, за яку продавець згодний продати, а покупець готовий купити товар.

В умовах товарних відносин ціна є сполучною ланкою між виробником і споживачем, тобто є інструментом забезпечення рівноваги попиту та пропозиції. 

Для нормальної роботи ціна повинна перевищувати витрати з виробництва і реалізації товарів, але бути меншою від сумарного ефекту, який одержує споживач.

Відпускна ціна підприємства – це ціна, за якою реалізується продукція підприємства-виробника. На основі відпускних цін підприємства планують і аналізують вартісні економічні показники діяльності підприємства.

Розрахунок відпускної ціни ведеться у таблиці 1.15.

Таблиця 1.15. -  Розрахунок  відпускної ціни

Статті витрат

Методика розрахунку

Сума  грн/шт

Повна собівартість

Спов = Свир + Вадм + Взб

898,63

Прибуток

П = 30%  Сповн.

П = 0,3 * 898,63

569,59

Оптова ціна деталі

Цопт = Сповн.+ П

Цопт = 898,63+569,59

1168,22

ПДВ

ПДВ = 20% * Цопт

ПДВ = 0,2 * 1168,22

233,64

Відпускна ціна

Цвідп. = Цопт + ПДВ

Цвідп. = 1168,22+233,64

1401,86

2 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЛЬНИЦІ

Таблиця 2.1  - Техніко-економічні показники дільниці

Показники

Одиниці виміру

Величина показника

Річний випуск продукції:

в натуральному виразі

шт.

39024

його трудомісткість

нормо-год

14439

по відпускним цінам

грн.

54706184

Приведений випуск продукції:

в натуральному виразі

шт.

203051

трудомісткість приведеного випуску

нормо-год

75129

по відпускним цінам

грн.

284649075

Кількість робочих місць

р.м.

23

Середній коефіцієнт завантаження роб.місць

0,85

Виробнича площа

м2

460

Загальна площа дільниці

м2

598

Питома площа на одне робоче місце

м2

20

Чисельність працюючих всього:

чол.

50

основних робітників

чол.

23

допоміжних робітників

чол.

19

керівників та спеціалістів

чол.

8

Середньомісячна зарплата працюючих:

основних робочих

грн.

2391

допоміжних робочих

грн.

1621

Службовців

грн.

2851

Продуктивність праці:

на одного основного робітника

нормо-год/чол.

3347

Продовження таблиці 2.1 - Техніко-економічні показники дільниці

Показники

Одиниці виміру

Величина показника

на одного працюючого

нормо-год/чол.

1539

Вартість основних фондів дільниці

грн.

11496492

Випуск продукції на 1м2 виробничої площі

грн./м2

618802

Фондоозброєність

грн../чол

229930

Процент використання основних матеріалів

%

71,37

Рівень механізації праці

0,67

Відпускна ціна за одиницю продукції

грн/шт.

1401,86

ВИСНОВОК

Дана курсова робота має важливе значення для організації і планування робіт по технологічному процесі виготовлення деталі «Вал проміжний».

В роботі були розраховані і проаналізовані такі показники:

  1. прямі витрати: вартість основних матеріалів, вартість допоміжних матеріалів, вартість електроенергії, заробітна плата основних робочих;
  2. непрямі витрати: витрати на експлуатацію технологічного обладнання, , амортизаційні відрахування на обладнання, витрати, які пов’язані із зносом інструменту;
  3. техніко-економічні показники: річний випуск продукції в грошовому виразі, вартість основних виробничих фондів дільниці, кількість промислово-виробничого персоналу, випуск продукції на 1 основного працівника в грошовому виразі, фондоозброєність, випуск продукції на 1м2 виробничої площі, трудомісткість виготовлення одиниці продукції, трудомісткість виготовлення виробничої програми,, виробнича і повна собівартість одиниці продукції.

Дані розрахунки є необхідними для організації технологічного процесу на машинобудівному підприємстві.

У даній курсовій роботі здійснено розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху. Розраховані всі необхідні витрати на проведення робіт, зроблена калькуляція собівартості продукції з врахуванням всіх витрат. За результатами розрахунків річний випуск складається в сумі 117647 штук. Для реалізації даної програми запуску підприємству при двозмінній роботі необхідно 28 основних робітників, 16 допоміжних і 7 керівників та службовців. Основна площа під необхідне для роботи устаткування складає 480 м2, а допоміжна площа дорівнює 144 м2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Богуслаєв В.А., Омельченко В.І. Комплексна система підготовки й організації виробництва на серійному підприємстві. – Дніпропетровськ: Сич, 2003. – 356с.
  2.  Бондар Н.М. Економіка підприємства.- 2004 – 386с.
  3.  Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч.посібник. – К.:КНЕУ, 2003. – 524с.
  4. Довідник, Типова система технічного обслуговування та ремонту метало – та деревооброблюючого обладнання. – М.: 1988.
  5.  Економіка підприємства: / За заг.ред. С.Ф.Покропивного. – 457с.
  6.  Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 346с.
  7. Клімов А.Н. Організація та планування промислового виробництва .– М.: 1963.  462с.
  8. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи. Розробила: викладач ДмитренкоО.О.
  9. Сачко А.С. Організація та оперативне планування машинобудівного виробництва. – М.: 1997– 592с.
  10.  Тарасюк Г.М. Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. – К.: «Каравела», 2003. – 432с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82177. Физические процессы на поверхности твердых тел при лазерном воздействии 1.11 MB
  Создание лазеров совершило революцию в науке и технике. Но наиболее массовой областью использования лазерной техники является в настоящее время лазерная обработка материалов в основе которой лежит в большинстве случаев тепловое воздействие лазерного излучения.
82179. Выявление основных принципов управления в автомобилестроительных организациях 835 KB
  В процессе работы над курсовым проектом мы поставили перед собой следующие задачи: на примерах самых успешных компаний в области автомобиле строения рассмотреть модели организационных структур, позволивших этим компаниям добиться поразительных результатов и стать лидерами в этой отрасли...
82180. Анализ фондоотдачи (на примере ООО «Савой») 960.5 KB
  Данная тема курсовой работы актуальна, так как интенсивность и эффективность использования основных средств как скрытый резерв предприятия определяет доходность капитала и финансовое состояние предприятия.
82181. Анализ современного состояния банковской системы 76.24 KB
  Цель данной работы: рассмотреть теоретические основы банковской системы а также исследовать банковскую систему России в настоящее время. Задачи поставленные при написании курсовой работы следующие: определить теоретические аспекты банковской системы; определить основные понятия банка...
82183. Создание базы данных, содержащей сведения о двадцати сберегательных банках. Расположить список банков в алфавитном порядке с помощью метода сортировки деревом 374.5 KB
  Результат каждого спортсмена определяется разностью между временем финиша и временем старта. Построить итоговую таблицу, расположив участников в порядке занятых мест с помощью метода сортировки Шелла. Составить список тех спортсменов, число промахов при стрельбе которых больше 4.
82184. Синтез автоматической системы стабилизации давления в теплообменнике охлаждения пирогаза 5.52 MB
  Управление техническим объектом обычно состоит в выработке команд, реализация которых обеспечивает целенаправленное изменение состояния этого объекта при соблюдении заранее обусловленных требований и ограничений.
82185. Киевская Русь при Ярославе Мудром 35 KB
  Цели: выявить и охарактеризовать основные направления внутренней и внешней политики Ярослава Мудрого. Воспитать интерес к истории и чувство патриотизма к своей родине. Развивать универсальные учебные действия: регулятивные – постановка цели, поиск путей её достижения; познавательные – извлечение...