88389

Державний борг та його структура

Курсовая

Макроэкономика

Метою роботи є теоретичне обґрунтування сутності державного боргу й особливостей його формування в Україні, характеристики динаміки зовнішнього та внутрішнього боргів та особливості погашення їх. Також визначити шляхи удосконалення управлінням державним боргом України.

Украинкский

2015-04-29

152.33 KB

6 чел.

34

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСИ І КРЕДИТ

Генічеський факультет

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з Фінанси ӀI

на тему: «Державний борг та його структура»

 Студента (ки)                                          3 курсу зГФ групи

                                                        напряму підготовки

                                                        6.030508 -  Фінанси і кредит 

                                                        спеціальності «Фінанси та кредит»

                                                        Пейди Н.В.                

   Керівник                                                к.е.н., доцент       

                                                        Оболєнцева К.А.

                                                            Національна шкала _____________  

                                                     Кількість балів: ___Оцінка:  ECTS ____

Члени комісії                 ________________  ___________________________

                                           (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                  ________________  ___________________________

                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                  ________________  ___________________________

                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали)               .

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Розділ 1. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ЙОГО ВИДИ……………………………….5

 1.1. Поняття державного боргу…………………………………………..5

  1.2. Чинники, які впливають на формування державного боргу……...8

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМІКИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО БОРГІВ УКРАЇНИ…………………………………………...15

    2.1. Характеристика динаміки зовнішнього та внутрішнього боргів……………………………………………………………………………..15

   2.2. Особливості погашення внутрішнього та зовнішнього боргів України…………………………………………………………………………...23

    2.3. Показники державного прямого та гарантованого боргів України…………………………………………………………………………..31

Розділ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ ……………………………………………………………35

ВИСНОВКИ………………………………………………………………42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………44

ВСТУП

Актуальність даної теми пояснюється, в першу чергу тим, що борг є важливим елементом кругообігу “доходи-витрати”. Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом.

 Об’єктом дослідження є державний борг України.

Предметом дослідження є сукупність фінансово-економічних відносин, що виникають між державою та її кредиторами у процесі формування, використання, погашення й обслуговування державного боргу.

Метою роботи є теоретичне обґрунтування сутності державного боргу й особливостей його формування в Україні, характеристики динаміки зовнішнього та внутрішнього боргів та особливості погашення їх. Також визначити шляхи удосконалення управлінням державним боргом України.

Методика (метод) дослідження – аналітичний, економіко-статистичний, метод порівняння, групування, систематизації даних.

У першому розділі курсової роботи було надано загальну характеристику державного боргу, розглянуто чинники, які впливають на формування державного боргу.

У другому розділі було досліджено динаміку зовнішнього та внутрішнього боргів. Особливості погашення внутрішнього та зовнішнього боргів України.

У третьому розділі курсової роботи були надані рекомендації щодо управління державним боргом.

Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Для України вивчення цього питання є вкрай важливим. Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. До того ж мають місце спроби вирішення поточних проблем “у пожежному порядку”.

Логіка конкретних макроекономічних і фінансових рішень може бути продиктована як політичним міркуваннями, так і вибором на користь суспільного добробуту. В будь-якому випадку борговими перспективами визначається фінансове здоров’я країни.

Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу.

В даній роботі ставимо перед собою мету дослідити такі питання як загальне поняття державного боргу та його види, державний борг України, боргові парадокси і орієнтири державних запозичень. Гадаю, що саме ці питання дають змогу розкрити тему даної курсової роботи.

Під час написання курсової роботи були використані різноманітні науково-дослідницькі методи, зокрема: літературний метод, метод порівняння, аналізу та синтезу, метод узагальнення та формалізації.

РОЗДІЛ 1

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ЙОГО ВИДИ

1.1.Поняття державного боргу

Згідно з Бюджетним кодексом України державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) - це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 відсотків фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення граничної величини, визначеної частиною другою цієї статті, Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність з положеннями цього Кодексу.

За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Згідно із законом України "Про державний внутрішній борг України" державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов'язаннях Уряду України.

До боргових зобов'язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України, а також одержані ним кредити. До складу боргових зобов'язань Уряду України включається також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу PCP, прийнята на себе Україною.

Боргові зобов'язання Уряду України можуть мати короткостроковий - до 1 року, середньостроковий - від 1 до 5 років і довгостроковий - 5 і більше років термін.

Боргові зобов'язання Уряду України виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов'язань України. В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов'язань. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з Національним банком України.

Зовнішній державний борг - це сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Державний зовнішній борг складається з:

- позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;

- позик на підтримку національної валюти;

- позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

- гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками;

- державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:

  1.  збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;
  2.  циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;
  3.  скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;
  4.  вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади [5, c.39].

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, визначається граничний розмір дефіциту бюджету та джерела його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання фінансових ресурсів.

Загальний державний борг України з 1992 року поступово зростав. Це обумовлювалося різними чинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених кредитів та відсутністю належного контролю за цим процесом, несприятливим інвестиційним кліматом.

Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

1.2. Чинники, які впливають на формування державного боргу

Державний борг формується під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від'ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного зношування основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення.

Суб'єктивні фактори пов'язані з ситуативними прорахунками у тактиці проведення реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначає Уряд України за погодженням з Національним банком України. В першу чергу йдеться про зобов'язання з випуску державних цінних паперів [5, c.48]. Державні цінні папери є перш за все інструментом оперативного реагування на дисбаланси надходжень і витрат бюджету, що виникають і не можуть виконувати функцію "затуляння дірок" у бюджеті і які мають структурну правову природу. Збалансована структура фінансового ринку, безумовно, забезпечила б повне використання фінансових ресурсів, стимулювала б і прискорювала розвиток галузей і регіонів, гарантувала б подальше економічне зростання країни. Випуск державних цінних паперів для фінансування державних видатків у перехідний період є привабливішим порівняно зі збільшенням грошової маси за рахунок емісії або кредитів центрального банку, оскільки розміщення цінних паперів дає можливість урядові фінансувати свої видатки без збільшення сукупної грошової маси; продаж цінних паперів часто є дешевшим способом (порівняно із зростанням податкового тягаря або грошової маси) фінансування державних видатків; ринок державних цінних паперів є складовою національних фінансових ринків; їх випуск дає змогу урядові пристосувати структуру і час позичок до своїх теперішніх і майбутніх потреб; обіг державних цінних паперів сприяє зростанню ліквідності і гнучкості економіки в цілому; обіг державних цінних паперів робить національну економіку стабільнішою і привабливою для іноземних інвесторів. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" передбачає функціонування таких цінних паперів, як облігації державних і місцевих позик, казначейські зобов'язання, які за своєю суттю є формами реалізації державних позик. Для виникнення конкретних фінансових правовідносин необхідним є індивідуальний акт, який по суті є юридичним фактом виникнення фінансових правовідносин. Підставою для розміщення державних облігацій завжди є постанова Кабінету Міністрів України відповідного року. В кожному окремому випадку позика випускається згідно з такою постановою. В ній, як правило, визначаються основні умови випуску позики, надані Міністерством фінансів України, а саме: загальний обсяг емісії, номінальна вартість державної облігації, термін, спосіб їх погашення, вид прибутку тощо. Останню групу становлять прийняті на основі вищезазначених документів нормативні акти, що безпосередньо визначають процедуру, механізм та порядок розміщення, реалізації, сплати процентів і погашення державних облігацій [6, c.14-15].
Найпоширенішим способом реалізації державного кредитує державна внутрішня позика, що оформляється в облігаціях внутрішніх державних і місцевих позик. Чинне законодавство визначає облігацію як цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.
Випускаються облігації таких видів: а) облігації внутрішніх і місцевих позик;б) облігації підприємств. Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу. Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред'явника. Обов'язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг). Крім основної частини, до облігації може додаватися купонний лист на виплату процентів. Купон на виплату процентів має містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату процентів; номер облігації, за яким виплачуються проценти; найменування емітента і рік виплати процентів.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій) , повинні містити купонний лист.
Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик приймають відповідно Кабінет Міністрів України і місцеві ради. У рішенні повинні визначатися емітент, умови випуску і порядок розміщення облігацій. Чинне законодавство регламентує також порядок придбання облігацій. Зокрема, облігації усіх видів придбаваються громадянами лише за рахунок їх особистих коштів. Підприємства придбавають облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків.
Облігації усіх видів оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їх вартість виражається у гривнях. Слід зауважити, що саме ця норма викликає зараз ряд складностей щодо можливості емісії та реалізації в Україні єврооблігацій без участі іноземного банку, який і здійснює такий випуск. Ця норма змусила фінансові органи звернутися до Верховної Ради України з пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" про зняття заборони на оплату облігацій в іноземній валюті. Дохід за облігаціями усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Дохід за облігаціями цільових позик (безпроцентними облігаціями) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики. Кошти, одержані від реалізації облігацій внутрішніх і місцевих позик, спрямовуються до відповідних бюджетів.
         Облігації зовнішніх державних позик України - це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті. Облігації зовнішніх державних позик України випускаються процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу. Чинне законодавство передбачає, що облігації зовнішніх державних позик України оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску [4, c.87].
Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава в особі Міністерства фінансів України. Кошти, одержані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик України, спрямовуються виключно до Державного бюджету України. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України приймає Кабінет Міністрів України щодо кожного випуску. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх Державних позик України є загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України поза межами передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження.
Первинне розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Мінфін України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Мінфіном України і такими організаціями регулюються відповідними угодами згідно із законодавством України. Витрати на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх державних позик України, виплату доходу та інші необхідні витрати здійснюються відповідно до умов випуску облігацій за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на ці цілі.

Виплата доходів і погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснюються виключно за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін. Однією з форм оформлення державного кредиту виступають казначейські зобов'язання. Казначейські зобов'язання України  - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Випускаються такі види казначейських зобов'язань: а) довгострокові - від 5 до 10 років; б) середньострокові - від 1 до 5 років; в) короткострокові - до одного року.
         Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймає Кабінет Міністрів України, рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань - Міністерство фінансів України. У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску. Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлює Мінфін України виходячи з часу їх придбання. Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.
         Виплата доходу за казначейськими зобов'язаннями та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверджених: за довгостроковими і середньостроковими зобов'язаннями - Кабінетом Міністрів України, короткостроковими - Мінфіном України. Для оптимального функціонування ринку державних цінних паперів, зокрема державних облігацій та казначейських зобов'язань, було створено відповідну інфраструктуру, компонентами якої виступають: Міністерство фінансів України - як емітент та гарант своєчасного погашення облігацій, що діє від імені уряду і одержує кошти, необхідні для фінансування бюджетного дефіциту. Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим Указом Президента України від 26 серпня 1999 р. № 1081/99, Мінфін здійснює за дорученням Кабінету Міністрів України у встановленому порядку випуск державних цінних паперів, визначає обсяги емісії облігацій внутрішньої державної позики за строками погашення у межах загального обсягу емісії, виступає від імені Кабінету Міністрів України гарантом своєчасного погашення облігацій, що випускаються'. У межах своїх повноважень Мінфін організовує виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджує нормативно-технічну документацію з цих питань. Протягом року Мінфін співпрацює відповідно до визначених повноважень з міжнародними фінансовими організаціями та за дорученням Кабінету Міністрів України проводить з ними переговори і консультації з питань фінансової політики та укладення кредитних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Національний банк України - виконує обов'язки генерального агента з обслуговування випуску та погашення державних облігацій, забезпечує організаційну сторону функціонування ринку державних цінних паперів, у тому числі проводить аукціони, погашення, підготовку необхідних документів та інше. Він бере активну участь у роботі ринку як дилер. Ця функція дає йому змогу, по-перше, проводити операції купівлі-продажу облігацій від свого імені і за свій рахунок з метою здійснення грошово-кредитної політики і, по-друге, концентрувати попит і пропозицію інвесторів по всій Україні через свої територіальні установи.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про Національний банк України" центробанк здійснює операції на відкритому ринку, що є одним з інструментів грошово-кредитної політики. Операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.

РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМІКИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО БОРГІВ УКРАЇНИ

2.1. Характеристика динаміки зовнішнього та внутрішнього боргів

Заборгованість України перед МВФ на 30 червня 2013 р. становила 5,27 млрд SDR (близько 8 млрд дол.), що становить 383,8% квоти країни. Про це повідомляє прес-служба фонду.МВФ нагадав, що в рамках 29-місячної угоди stand-by Україна отримувала доступ до 10 млрд SDR (близько 15,2 млрд дол.), що становило 729% квоти. Всього було отримано два транші на 2,25 млрд SDR (близько 3,4 млрд дол.).

Проблема високої заборгованості набула гострити і кризового характеру в Україні. Велике значення для вирішення боргової кризи в яку потрапила Україна є  аналіз динаміки та структури державного боргу.. Як видно з рис.2.1 ,обсяг державного боргу почав стрімко зростати в період з 2008 -2012 рр.[3]

 

Рис. 2.1 Динаміка державного боргу України з 2004-2012 рр[3]

 

Обумовлено це впливом світової фінансової кризи та внутрішніми чинниками, які зумовили додаткове залучення зовнішніх запозичень та, відповідно, зростання державного боргу. У 2012 році мала мати місце тенденція зростання державного та гарантованого державою боргу України. Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу України зріс із 88 млрд. 745 млн. гривень на кінець 2007 року  до 473 млрд. 122 млн. гривень на кінець 2011 року. Таким чином він збільшився у 5,33 рази. Станом на 30 листопада 2012 року державний та гарантований державою борг зріс до 501 млрд. 440 млн. гривень. Державний та гарантований державою зовнішній борг   досяг на цю дату 291 млрд. 581 млн. гривень. Це 58,15 % його загального обсягу. Державний внутрішній борг досяг 209 млрд.859 млн. гривень,  або склав 41,85 % його загального обсягу.

Станом на 30 квітня 2013 року державний та гарантований державою борг України становив 553.392.771,36 тис.грн. або 69.234.676,78 тис.дол.США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 313.029.822,00 тис.грн. (56,57% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 39.162.995,38 тис.дол.США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 240.362.949,36 тис.грн. (43,43%) або 30.071.681,40 тис.дол.США. Державний борг України становив 441.137.138,03 тис.грн. (79,72% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 55.190.433,90 тис.дол.США. Державний зовнішній борг становив 220.183.745,99 тис.грн. (39,79% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 27.547.071,94 тис.дол.США. Державний внутрішній борг становив 220.953.392,04 тис.грн. (39,93% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 27.643.361,96 тис.дол.США. Структуру  державного боргу можна побачити на рис 2.2.

 

Рис. 2.2 Структура державного боргу України у 2004-2012 рр. [7]

 

У структурі державного боргу за всі роки зовнішній борг переважає над внутрішнім, і тільки в 2011 та 2012 роки їх співвідношення стає більш наближеним.

Також слід відмітити,що в Україні продовжує зростати валовий зовнішній борг, який складається із боргу державного сектору, боргу банків  та суб’єктів реального сектору.  Станом на 1 липня 2012 року за півріччя цей борг зріс на 2,2 проценти і досяг 129 млрд. доларів США.  За півріччя борг державного сектору  скоротився на 3,1 млрд. доларів  і становив станом на 1 липня 2012 року 30 млрд. доларів США. За цей же період на 1,2 млрд. доларів скоротився борг банківських установ і становив 29 млрд. доларів США. Продовжує зростати борг реального сектору. За півріччя він зріс на 7 млрд. доларів США і досяг 75 млрд. доларів США.

Управління державним боргом варто розглядати як циклічний і багатостадійний процес, що послідовно включає три стадії: залучення — використання — погашення. На етапі залучення позик управління державним боргом здійснюється в контексті бюджетного процесу. Зокрема, Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік установлюються граничні розміри боргу, вказуються обсяги державних запозичень із чіткою класифікацією на внутрішні і зовнішні. У період залучення позик необхідно основну увагу акцентувати на мінімізації затрат при погашенні боргу, враховуючи такі основні аспекти:

- обсяги позик;

- форми і умови запозичення (відсоткові ставки і валюта; строки погашення і пільговий період; можливі загальноекономічні і політичні умови);

- структура позик (за кредиторами й формами позик).[13]

Слід відзначити кроки , які робить уряд по вдосконаленню боргової політики України. Одним з кроків є прийняття постановою КМУ стратегії управління державним боргом на 2013 – 2015 рр.[1] В стратегії передбачається задоволення потреб держави у позикових ресурсах шляхом фінансування державного бюджету за мінімально можливої вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків. Також зазначається про утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні. Акцентується увага на забезпеченні ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу. Відзначається необхідність реформування сфери міжнародної інтеграції та співпраці, спрямованої на вироблення цілісної і збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості національної економіки. 

В сучасних умовах однією із найважливіших проблем державних фінансів виступає державний борг, який протягом останніх років невпинно зростає. Це вимагає пошуку нових шляхів управління державним боргом з метою його оптимізації. В Україні обсяги державного боргу свідчать про загострення боргової безпеки держави.

Структурно державний борг України складається з внутрішнього і зовнішнього. Зупинимось детальніше на характеристиці зовнішнього державного боргу України.

Так, протягом 2005-2012 рр. валовий зовнішній борг України зростає (рис.2.3).

 

Рис.2.3 Динаміка валового зовнішнього державного боргу України протягом 2005-2012 рр.

 

У 2011 році рівень валового зовнішнього боргу України зменшився до 76,6% від ВВП порівняно з 85,0% на початок року і на 1 січня 2012 року становив 126,2 млрд. дол. США.

Основними причинами росту короткострокового зовнішнього боргу НБУ називає збільшення короткочасних зобов’язань інших секторів економіки з торговельних кредитів на 3,9 млрд. дол. США, що є наслідком розширення зовнішньоторговельного обігу країни, а також виникнення необхідності погашення кредитів МВФ в 2012 році (3,5 млрд дол. США).

В той же час, за даними центрального банку, очікувані в 2012 році виплати з інших довгочасних ресурсів скоротилися: обсяги майбутніх виплат сектору держуправління з облігацій в 2012 році на 1,5 млрд дол. США нижче, ніж в 2011 році; обсяги виплат банками зменшилися на 1,8 млрд дол. США - до 7,1 млрд дол. США, а реальним сектором - на 1,0 млрд дол. США, до 9,9 млрд дол. США [8, с.7].

Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець 2011 року залишається долар США - 71,9% від валового обсягу боргу (на початок року - 70,4%). Долі зобов'язань у євро та російських рублях на кінець 2011 року становили відповідно 10,2% і 2,2%. Питома вага зобов'язань в SDR перед МВФ за 2011 рік скоротилася з 13,9% до 12,8%. Доля зовнішньої заборгованості в національній валюті залишається незначною - 2,2%.

Обсяг зовнішніх зобов'язань банківського сектору скоротився за рік на 2,9 млрд — до 25,5 млрд дол. США (15,3% ВВП). За останні 3 роки українські банки скоротили борги на 14,3 млрд дол. США (на 36,2%). Зовнішній борг державних банків за 2011 р. збільшився на 0,5 млрд дол. США— до 3,5 млрд дол. США (13,9% від загального боргу банківського сектору) [11, с.7].

Згідно зі стратегією Кабміну з управління держборгом на 2011-2013 рр., співвідношення обсягу держборгу до ВВП з 2012-2013 рр. буде зменшуватися на 2% щорічно. У свою чергу, частку внутрішнього боргу, що зараз становить 43,4%, в 2013 р. пропонується підвищити до 48%.

Крім того, уряд сподівається відстрочити погашення кредитів перед МВФ на 3 млрд дол. США, або ж погасити їх новими кредитами. Україна виплатила МВФ 575 млн дол. США обслуговування за першим траншем stand-by. Програма stand-by передбачала виділення Україні щокварталу восьми траншів. Однак місія фонду, що працювала в березні 2011 року в Києві, не стала рекомендувати раді директорів МВФ приймати позитивне рішення про виділення чергового траншу для країни. МВФ очікував від України затвердження пенсійної реформи та розв'язання проблеми занижених тарифів на газ для населення. І якщо закон про пенсійну реформу був прийнятий, то в питанні газових тарифів український уряд зайняв жорстку позицію, наполягаючи на неможливості їх підвищення.

Обсяг виплат України МВФ на 2012 р. становить 3,72 млрд дол. США. Для погашення цієї заборгованості, а також боргів по облігаціях, Україна хоче отримати від МВФ нові кредити на 10 млрд дол. США. А поки кредитів немає, Мінфін буде позичати гроші шляхом продажу ОВДП і держоблігацій.[8]

Цікаво також розглянути структуру держборгу за складовими. Як видно з даних Мінфіну, самому МВФ ми винні близько 14 млрд. $. Всякі світові та європейські банки реконструкції та розвитку додають ще менше 4 млрд. $. А «найважчими» статтями є внутрішні борги якимось юридичним особам (23,8 млрд. $; а на 01.10.12 р. вже майже 25 млрд. $).

25 млрд. $ за внутрішніми боргами це і є облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Тобто КМУ випускає облігації внутрішньої держпозики, які продає українським комерційним банкам, НБУ а також резидентам і нерезидентам (іншим українським і зарубіжним юридичним особам). Облігації випускаються в грн. із зобов'язанням погашення їх через 5, 7 або 10 років з виплатою річних відсотків (зазвичай - два рази на рік) також в грн., але з урахуванням індексу інфляції та динаміки курсу $. Тобто якщо зросте курс на 20%, то погашати в грн. припаде на 20% більше.[16]

Ось динаміка внутрішніх боргів держави за ОВДП за поточний рік до 01.10.12 р.

Тобто тільки за 9 місяців даного року взяли в борг у самої Україні майже 30 млрд. грн. Загалом-то, внутрішні ОВДП - це досить розповсюджений інструмент у всьому світі. Попередники також брали в борг на внутрішньому ринку. На початок 2010-го борг за ОВДП становив 85700000000 гривень, то на 31.12.2010 - 136,19 млрд. гривень. Тобто в 2010 році внутрішній борг за ОВДП виріс на 50,48 млрд. гривень. Однак, ЗВР (золотовалютних резервів) було на той момент набагато більше, а головне процентні ставки річних на ОВДП докорінно відрізнялися від нинішніх. Якщо на початок 2009-го по різних позиками ОВДП ставки коливалися від 1,03% до 3,6% річних у грн., То на даний момент по 129-ти поточним (неоплаченим) випускам ОВДП ставка річних становить від 11% до 14% в грн. А це зовсім інші суми обслуговування внутрішнього держборгу.

Тепер розберемося з «Іншими» (так і хочеться сказати - з «Чужими»). Це ще один подібний ОВДП спосіб запозичення, тільки на зовнішніх ринках і у валюті - Єврооблігації України. Тобто держава випускає облігації, але вже зовнішньої позики, під певні відсотки річних з терміном виплати від 5-ти до 10-ти років. На сьогоднішній день в обігу перебувають 24 випуски евроблігацій в USD, на суму близько 13,7 млрд. $ і 4 випуски єврооблігацій у EUR, на суму приблизно в 0910000000 EUR. На даний момент останні випуски єврооблігацій розміщуються під 9,0 - 9,25% річних.

З точки зору закордонних аналітиків, якщо дохідність державних цінних паперів вище 7% це говорить, що цій країні не довіряють закордонні інвестори. Крім, того обслуговувати держоблігації за ставкою 7% дуже важко, коли в обігу знаходяться облігації на суму в   мільярди доларів. Крім того прибутковість держпаперів визначає прибутковість по облігаціях інших банків і компаній цієї країни. Тому, українським банкам не вдасться залучати зовнішні кредити за ставками нижче 10% річних. Як ви розумієте, це для них страшна цифра.

Але, є ще один цікавий факт. Основний обсяг єврооблігацій викуповує досить відомі у світі JP Morgan і Morgan Stanley. І трошки - VTB Capital PLC і Ощадбанк Росії. З урахуванням боргу України МВФ та інших міжнародних фінансових організацій кредиторів, які де-факто є інструментом впливу фінансових груп США - приблизно половина сукупного боргу України належить США. І трішки - Росії.[16]

2.2. Особливості погашення внутрішнього та зовнішнього боргів України

Україна у 2014 р. має виплатити МВФ 3,66 млрд дол., у 2015 р. - 1,48 млрд дол. Про це повідомив голова Національного банку України (НБУ) Ігор Соркін, передає прес-служба банку.

За його словами, у 2014 р. загальна сума виплат за кредитом Міжнародному валютному фонду буде значно меншою, ніж у цьому році та становитиме 3 млрд 663,4 млн дол. (в еквіваленті).
"Стосовно 2015 р., то це останній рік виконання відповідних кредитних зобов'язань. Сума виплати в цьому році буде найменшою за весь період дії договору запозичення і становитиме 1 млрд 484,5 млн дол. (в еквіваленті)", - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, вчора Україна сплатила останній у 2013 р. транш кредиту МВФ у сумі 359,2 млн дол. Загалом за 2013 р. України сплатила МВФ 5 млрд 602,9 млн дол. (в еквіваленті). [17]

Попри періодичні пророкування окремих « фахівців» про швидку девальвацію гривні та дефолт України за державними зобов’язаннями,фінансова ситуація в країні не дає підстав для таких негативних прогнозів. За оцінками НБУ валовий зовнішній борг України за І півріччя скоротився на 0,5% (або на $700 млн.). При цьому обсяг боргу зменшився і відносно ВВП – на 0,9% (з 76,6% до 75,7%). Зовнішні зобов’язання секторів загального державного управління та органів грошово-кредитного регулювання (уряду та НБУ) зменшилися на $1,8 млрд, щодо ВВП борг держсектора скоротився на 1,1% (з 18,3% до 17,2%).

Обсяг зовнішнього боргу уряду за перші шість місяців поточного року зменшився в результаті розміщення єврооблігацій на $2,2 млрд і погашення зобов’язань за євроблігаціями та кредиту stand-by Міжнародного валютного фонду. Також у результаті планових виплат за кредитом МВФ на $1,6 млрд скоротився і зовнішній борг Нацбанку.[14]

Аналітики відзначають, що нині рівень зовнішнього держборгу України значно нижче практично всіх європейськихкраїн. У цій ситуації критика опонентів влади, які чомусь звертають увагу на скорочення золотовалютних резервів у країні, не має жодних підстав, оскільки вони «забувають» при цьому вказати, що воно відбувається не в результаті їх «проїдання», а у зв’язку з погашенням зовнішніх боргів. Накопичених, до того ж, іще попереднім урядом. Окрім того, насправді завдання уряду і Нацбанку полягає не в накопиченні золотовалютних резервів як таких – вони потрібні для забезпечення виконання зовнішніх зобов’язань за держборгом,а також для підтримки стабільності курсу національної валюти. І для цих цілей наявних резервів цілком достатньо.

Фінансові експерти вказують на те, що нині стабільність курсу нацвалюти на внутрішньому міжбанківському ринку забезпечується за рахунок надходження іноземної валюти на внутрішній ринок – у нас позитивний платіжний баланс, тому кількість іноземної валюти в країні не зменшується, а збільшується. Тож постійне нагнітання негативних прогнозів про курс гривні аналітики пов’язують з очікуваннями виходу уряду на зовнішній ринок запозичень і сподіваннями, що Кабмін позичатиме там кошти на будь-яких умовах.

Тому тих, хто намагається пограти на підвищенні прибутковості за українськими євробондами, чекає розчарування. Влада продовжує цілеспрямовану політику заміщення зовнішнього боргу внутрішнім і вийде на зовнішній ринок запозичень лише тоді, коли там будуть сприятливі для країни умови.

Аналогічна позиція зберігається і щодо залучення запозичень у МВФ – Україна в них зацікавлена, але не готова залучати на умовах, які на сьогодні є неприйнятними. [14]

Бюджетом 2013 р. передбачено збільшення платежів у рахунок погашення і обслуговування державного боргу України на 21,4 млрд грн порівняно з 2012-м (див. табл. 2.1).

                                                                                               Таблиця 2.1

Погашення і обслуговування державного боргу в бюджетах 2012-2013 рр., млн.грн [7]

Показник

2012 р., план

2013 р., план

Погашення державного боргу, т.ч.

65107,8

81068,4

Погашення внутрішнього боргу

34650,9

45473,9

Погашення зовнішнього боргу

30456,8

35594,5

Обслуговування державного боргу

29582,9

35002,3

Виплати за державним боргом, усього

94690,7

116070,7

Усього боргові виплати з бюджету-2013 мають становити 116,1 млрд грн (при середньому значенні курсу 8,4 грн/ дол.) Проте, якщо середньорічний курс зросте до 9,1 грн/ дол., сума боргових платежів збільшиться до 122,5 млрд грн. У такому разі з бюджету 2013 р. на боргові виплати буде спрямовано на 27,8 млрд грн більше, ніж у 2012 р.

У бюджеті-2013 заплановано витрати на погашення та обслуговування зовнішнього державного боргу в сумі 5,67 млрд дол. США. Проте ця сума враховує лише частково виплати на користь МВФ. Додатково з резервів НБУ має бути витрачено ще 2,95 млрд дол. Усього виплати України в рахунок погашення і обслуговування боргу МВФ у 2013 р. сягнуть 3,77 млрд СПЗ, або 5,83 млрд дол. Загалом зовнішньоборгові виплати сектора державного управління і органів грошово-кредитного регулювання у 
2013 р. оцінюються на рівні 8,61 млрд дол.

Валовий зовнішній борг України станом на 1 жовтня 2012 р. дорівнював 132,4 млрд дол., що становить 72% ВВП та 149% експорту товарів і послуг за 2012 р. У 2013 р. при збереженні стабільно несприятливої ситуації на міжнародних фінансових ринках валовий зовнішній борг нашої країни продовжить зростати. [18]

Реалістичні прогнози і оцінки вказують на те, що у 2013 р. ключові показники платіжного балансу України погіршуватимуться. Від'ємне сальдо зведеного платіжного балансу може збільшитися від 2,5 млрд дол. у 2011 р. і 3,6 млрд дол. у 2012 р. до 8,8 млрд дол. у 2013 р. Відповідно, й міжнародні резерви, розмір яких вже скоротився на 7,25 млрд дол. торік, поточного року за незмінного курсу макроекономічної політики і відсутності угоди з МВФ можуть зменшитися ще на 8,8 млрд дол. (див. табл. 2.2).

                                                                                                       Таблиця 2.2

Платіжний баланс України у 2011-2012 рр. і прогноз за інерційним сценарієм на 2013 р., млрд. дол. США

Сфера

2011р., факт

11 місяців 2012 р., факт

2013., факт

Сальдо рахунку поточних операцій

-10,2

-12,4

-13,5

Експорт товарів і послуг

88,8

82,1

89,0

Імпорт товарів і послуг

-99,0

-94,5

-101,5

Сальдо фінансового рахунку

7,7

9,1

4,6

Прямі іноземні інвестиції (сальдо)

7,0

6,0

5,9

Портфельні інвестиції(акціонерний капітал)

0,5

0,2

0,2

                                                                                 Продовження Таблиці 2.2

Середньо- і довгострокові кредити та облігації

0,7

7,9

2,1

Сектор державного управління

1,1

4,5

0,9

Надходження

6,2

9,8

8,1

Виплати

-5,1

-5,3

-7,2

Банки

-4,6

-1,9

-3,8

Надходження

3,2

4,0

4,2

Виплати

-7,9

-5,9

-8,0

Інші сектори

4,2

5,4

5,0

Надходження

14,6

14,5

15,8

Виплати

-10,4

-9,2

-10,8

Короткострокові кредити

1,89

-2,73

-2,9

Інший капітал

-2,4

-2,3

-2,9

У т.ч. готівкова валюта поза банками

-11,4

-8,1

-10,7

Зведений баланс

-2,5

-3,3

-8,8

Приріст резервних активів

-2,8

-6,4

-8,8

У наведеному прогнозі оцінки експорту/ імпорту товарів і послуг ґрунтувалися на таких припущеннях: а) незначне покращення кон'юнктури ринку металопродукції на початку 2013 р. і повернення цін на рівень 2012 р. у другому кварталі 2013-го; б) деяке підвищення цін на сільськогосподарську продукцію, що дасть змогу збільшити вартісні обсяги експорту продукції АПК; в) зменшення вартісних обсягів імпорту інвестиційних товарів унаслідок уповільнення інвестиційних процесів в умовах економічної непевності і посилення фіскального тиску; г) збереження високих цін на російський природний газ при зниженні фізичних обсягів імпорту; д) утримання високого рівня споживчого імпорту та імпорту автомобілів в умовах низької конкурентоспроможності вітчизняних виробників і збереження сприятливих умов (курсових, тарифних, ін.) для імпорту.

При виконанні зазначених передумов у 2013 р. експорт товарів і послуг становитиме 89 млрд дол., що в абсолютному обсязі майже відповідає рівню 2011 р. Імпорт товарів і послуг у 2013 р. дещо зменшиться порівняно з 2012-м, але збільшиться порівняно з 2011 р. і досягне 101,5 млрд дол. США.

Додатне сальдо фінансового рахунку у 2013 р. (при неотриманні кредитних ресурсів МВФ) може зменшитися з 7,7 млрд дол. у 2011 р. до 4,6 млрд. у 2013-му. Такі зміни буде зумовлено як збереженням стабільно несприятливої кон'юнктури на міжнародних фінансових ринках, так і збільшенням тягаря зовнішньоборгових виплат усіх секторів економіки. Поточного року, вірогідно, зберігатимуться тенденції минулих років, пов'язані з формуванням від'ємного сальдо за зовнішніми позичковими операціями банківського сектора та додатного сальдо за операціями сектора нефінансових підприємств.

Показники зовнішніх запозичень банків відображатимуть процеси делевериджу європейських банків, зменшення їх присутності на українському фінансовому ринку, а також погіршення перспектив банківського бізнесу в умовах стагнації реальної економіки. З іншого боку, формування додатного сальдо зовнішніх запозичень вітчизняних нефінансових підприємств буде зумовлене не стільки високим рівнем їх кредитоспроможності чи поліпшенням ринкових умов для позик, а збереженням непрозорих і напівлегальних схем відносин із спорідненими структурами в офшорних зонах. Не секрет, що в Україні власники великих компаній для фінансування їх діяльності надають перевагу залученню "іноземних" кредитів від споріднених офшорних структур порівняно з традиційною практикою акумуляції прибутку, амортизаційного фонду тощо. Такі рішення мотивуються міркуваннями мінімізації податкових зобов'язань перед бюджетом і захисту власного бізнесу від рейдерських атак.

Очевидно, що прогнозовані обсяги зовнішніх запозичень уряду, підприємств і банків України, а також імпорт капіталу за іншими статтями платіжного балансу нинішнього року не дозволять повністю покрити дефіцит поточного рахунку і профінансувати планові виплати за зовнішнім боргом. За інерційним сценарієм, міжнародні резерви України у 2013 р. мають зменшитися ще на 8,8 млрд дол.,  що за поточного рівня резервів — 24,5 млрд дол. означатиме крах діючого валютно-курсового режиму і поширення ланцюга дестабілізації на банківську систему і державний бюджет.

Показово, що зниження рівня міжнародних резервів на 7,25 млрд дол. у 2012 р.  і на 2,78 млрд — у 2011 р.  мало місце у період відчайдушної боротьби керівництва НБУ "за резерви". При цьому з точки зору економічної доцільності і зміцнення валютно-фінансової позиції країни у тривалій перспективі було обрано досить сумнівні методи:

— "психологічна обробка" і залякування населення податком на продаж валюти;

— інтенсивне залучення зовнішніх комерційних позик (у 2012 р. сума емісії ОЗДП становила 4,85 млрд дол., а у 2013 р. має становити 4 млрд);

— розміщення валютних ОВДП на внутрішньому ринку.

На час запровадження валютних ОВДП у жовтні 2011 р. дефіцит бюджету фінансувався згідно із встановленим графіком, а Міністерство фінансів не мало гострої потреби у таких цінних паперах, які до того ж значно підвищували валютні ризики внутрішніх запозичень. Проте валютні резерви НБУ на той час стрімко зменшувалися, що потребувало рішучих дій задля утримання їх рівня. Крім того, комерційним банкам України після заборони валютного кредитування потрібен був новий інструмент генерування доходів, захищених від змін обмінного курсу. Таким джерелом доходів було обрано державний бюджет.

Нині в Україні факт триваючого зниження міжнародних резервів і високого рівня дефіциту поточного рахунку вказують на завищеність поточного валютного курсу. Тому першочергове значення має коригування валютно-курсових диспропорцій через здійснення керованої девальвації гривні. Керована девальвація дасть змогу уникнути стрімкого зниження курсу, що за існуючих зон вразливості фінансово-економічного стану України миттєво трансформується у боргову і валютну кризу. Причому боргова криза, на відміну від ситуації 2008–2009 рр., пошириться як на приватний, так і на державний сектори економіки, оскільки вразливість державних фінансів України за останні роки суттєво підвищилася.

Для збалансування валютно-фінансових потоків важливе значення мають укладення угоди про співробітництво з МВФ і залучення кредитних ресурсів із метою підтримки платіжного балансу, а також реалізація заходів із стимулювання експорту і скорочення імпорту. Такі заходи вже передбачено розпорядженням Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1074, проблематичним, як завжди, виявилося їх виконання.

У найближчі роки слід вживати заходів для зниження рівня боргового навантаження на вітчизняні державні фінанси. Від величини державного боргу значною мірою залежать ймовірність виникнення проблем в уряду із платоспроможністю і ліквідністю, а також свобода маневру щодо здійснення стабілізаційної політики у кризовий період. У цьому контексті на перший план виходить політика бюджетної консолідації, яка в умовах України означає скорочення загального рівня видатків бюджету та уникнення неефективних і нераціональних витрат держави.

Міжнародні порівняння засвідчують наявність неабиякого потенціалу для проведення бюджетної консолідації в Україні. Так, у 2011 р. видатки сектора загального державного управління (центрального уряду, місцевих органів і фондів обов'язкового соціального страхування) становили 45,2% ВВП. Такий рівень на 3 в.п. перевищував середній рівень видатків у розвинених країнах і на 17 в.п. — середній рівень у країнах з ринками, що формуються. Так, у 2011 р. на видатки сектора загального державного управління в країнах з ринками, що формуються, припадало 28,5% ВВП. [18]

Для зниження рівня боргового навантаження слід також утримуватися від поповнення статутних капіталів "Нафтогазу", Ощадбанку, Аграрного фонду та ін. (що призводить до нарощування державного боргу України поза рамками бюджету), а також запровадити більш зважений підхід до надання державних гарантій за кредитами. На наш погляд, з огляду на накопичений рівень державного боргу та обсяг небезпечних умовних зобов'язань держави граничний обсяг надання гарантій уряду не повинен перевищувати 1% ВВП. При цьому для нівелювання проблем "морального ризику" у поведінці кредиторів і реципієнтів державних гарантій слід запровадити механізм часткових гарантій — гарантування державою лише частини зобов'язань боржника. Уроки міжнародного досвіду свідчать, що встановлення верхньої межі відповідальності уряду при настанні гарантійного випадку на рівні 80% суми кредиту є прийнятним засобом мінімізації фінансових ризиків для держави. [18]

2.3. Показники державного прямого та гарантованого боргів України

Станом на 30 вересня 2013 року державний та гарантований державою борг України становив 552.000.502,32 тис.грн. або 69.060.490,72 тис.дол.США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг –290.471.492,15тис.грн. (52,62% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 36.340.734,66 тис.дол.США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 261.529.010,18 тис.грн. (47,38%) або 32.719.756,06 тис.дол.США.[7]

Державний борг України становив  450.952.377,53 тис.грн. (81,69% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 56.418.413,30 тис.дол.США. Державний зовнішній борг становив 210.107.894,19 тис.грн. (38,06% відзагальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 26.286.487,45 тис.дол.США.  Державний внутрішній борг становив 240. 844.483,34 тисяч гривень  (43,63% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або30.131.925,85 тис.дол.США.  

Гарантований державою борг України становив 101.048.124,80 тис.грн. (18,31%) або 12.642.077,42 тис.дол.США, в тому числі: гарантований зовнішній борг – 80.363.597,96 тис.грн. (14,56%) або 10.054.247,21 тис.дол.США; гарантований внутрішній борг – 20.684.526,84 тис.грн. (3,75%) або 2.587.830,21 тис.дол.США.[7]

Загальна сума державного й гарантованого державою боргу України за квітень 2013 року зросла на 2,7% - до $69,235 млрд, повідомили в міністерстві фінансів.

У гривневому еквіваленті борг у квітні зріс також на 2,7%, або на 14,541 млрд грн, - до 553,393 млрд грн.

Зовнішній борг уряду (прямий і гарантований) у квітні зріс на 3,3% - до $39,163 млрд, внутрішній (прямий і гарантований) - зріс на 1,9%, до $30,072 млрд.

Прямий держборг України в квітні зріс на 3,5% - до $55,190 млрд, при цьому зовнішній держборг зріс на 1,7% - до $27,547 млрд, внутрішній - зріс на 2,1%, до $27,643 млрд.

Сума гарантованого державою боргу України в квітні знизилася на 0,1% - до $14,044 млрд, зокрема гарантований зовнішній борг становив $11,616 млрд, гарантований внутрішній - $2,428 млрд.

Із початку року сума державного й гарантованого державою боргу України зросла на 7,4%.

 Як повідомлялось, загальна сума державного й гарантованого державою боргу України за березень 2013 року зросла на 1,3%, із початку року - на 4,5% - до $67,416 млрд.

Державний і гарантований державою борг України в 2012 році зріс на 8,9% і станом на 31 грудня 2012 року становив 515,51 млрд грн, або $64,495 млрд.[15]

У липні прямий зовнішній борг збільшився на 0,4%, або на $0,092 млрд, склавши на 31 липня $26,018 млрд проти $25,926 млрд на 30 червня.

Прямий внутрішній борг у липні збільшився на 3,1%, або на 7,118 млрд грн із 232,018 млрд грн ($29,028 млрд) до 239,136 млрд грн ($29,918 млрд).[7]

Загальний розмір прямого державного боргу в липні збільшився на 1,8%, або на 7,859 млрд грн із 439,243 млрд грн ($54,953 млрд) до 447,102 млрд грн ($55,937 млрд).

Гарантований державою борг на 31 липня склав 106,163 млрд грн або $13,282 млрд (проти 105,853 млрд грн або $13,243 млрд на 30 червня).

Державний і гарантований державою борг на 31 липня склав 553,265 млрд грн або $69,219 млрд (на 30 червня – 545,096 млрд грн або $68,197 млрд).

Місяць тому прямий зовнішній борг зменшився на 3,5% до $25,926 млрд, прямий внутрішній борг збільшився на 1,95% до 232,018 млрд грн ($29,028 млрд), загальний розмір прямого держборгу зменшився на 0,7% до 439,243 млрд грн ($54,953 млрд).

До кінця 2013 року очікуваний обсяг прямого державного боргу становитиме 483 млрд 32 млн грн, приблизно 30,6% від ВВП. Про це йдеться у програмі управління держборгом, затвердженій наказом Міністерства фінансів.

"Співвідношення обсягу виплат з обслуговування державного боргу на кінець 2013 року до доходів державного бюджету за 2013 рік орієнтовно становитиме 9,6%", - зазначається в оприлюдненому документі.

Прогнозується також, що відношення державного зовнішнього боргу до загальної суми держборгу на кінець року становить 48,7%.

 Очікується, що в 2013 році на внутрішньому ринку Україна залучить 92 млрд 863 млн грн (68,5% від загальної суми запозичень), на зовнішньому - 42 млрд 668 млн грн (31,5%).

У Мінфіні повідомили, що загальні виплати по держборгу, які повинні бути здійснені в 2013 році за рахунок коштів держбюджету, оцінюються на рівні 116 млрд 35 млн грн. Так, обсяг погашення держборгу становитиме 81 млрд 68 млн грн, з яких 45 млрд 474 млн або 56,1% - зобов'язання по внутрішньому боргу, а 35 млрд 594,5 млн грн або 43,9% - по зовнішньому. Обсяг платежів по обслуговуванню держборгу прогнозується на рівні 34 млрд 967 млн грн.

"В обслуговуванні державного зовнішнього боргу у звітному періоді найбільшу питому вагу матимуть витрати по позиках МВФ на суму 1 млрд 608,4 млн грн і ОЗДП 2012 року на суму 3 млрд 507 млн грн", - уточнили у мінфіні.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯМ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ УКРАЇНИ

Тенденція до зростання державного боргу України простежується упродовж останніх трьох років, її визначають високі валютні ризики зовнішньої заборгованості, нестабільна ситуація з рефінансуванням боргів попередніх років, а також тиск боргових виплат на державні фінанси. Надмірний рівень боргового навантаження характерний і для інших країн, що наражає їхні економіки та фінансові системи на небезпеку виникнення чергового циклу фінансової кризи

Найбільший рівень боргового навантаження серед розвинутих країн за 2010 рік мали: Японія — 225,1 % ВВП, Італія - 112,4 %, США - 90,2 %, Німеччина - 80,1 % і Франція — 77,1 % ВВП. [12]  

Проведений нами аналіз динаміки державного та гарантованого державою боргу України за останні роки виявив, що загальна сума державного та гарантованого державою боргу збільшилася за період 31.12.2006 – 31.12.2010 рр. більше, ніж у п’ять разів (табл. 3.1).   

                                                                                           Таблиця 3.1  

Динаміка розміру державного та гарантованого державою боргу України за 2006-2010 рр., млрд. грн.

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

1. Загальна сума державного та гарантованого державою боргу

80,549

88,745

189,410

317,904

432,236

2. Державний борг

66,114

71,294

130,690

226,996

323,475

2.1. Внутрішній борг

16,608

17,806

44,667

91,070

141,662

                                                                         Продовження Таблиці 3.1

2.2. Зовнішній борг

49,506

53,488

86,023

135,926

181,813

3. Гарантований борг

14,435

17,451

58,721

90,908

108,760

3.1. Внутрішній борг

0,001

1,001

2,001

14,063

13,828

3.2. Зовнішній борг

14,434

16,450

56,720

76,845

94,933  

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 31.12.2010 р. становила 432,2 млрд. грн. (54,3 млрд. доларів США), при цьому спостерігалося збільшення всіх його складових. Найбільш швидкими темпами зростав гарантований державою внутрішній борг, який у 2009 році у порівнянні із попереднім роком зріс більш, ніж у сім разів – на 2,061 млрд. грн. Основними чинниками зростання боргу стали: розміщення облігацій внутрішньої державної позики та випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, залучення кредитних ресурсів МВФ і Світового банку, розміщення облігацій зовнішньої державної позики й отримання кредитів іноземних банків.  Державний борг України збільшився на 96,5 млрд. грн. (42,50 %). Така зміна зумовлена зростанням як зовнішнього, так і внутрішнього державного боргу. Зовнішній державний борг збільшився на 45,9 млрд. грн. (33,76 %) за рахунок: отримання двох траншів позики Міжнародного валютного фонду (на суму 16,05 млрд. грн.), випуску облігацій зовнішньої державної позики (на суму 19,8 млрд. грн.), комерційної позики VTB банку (на суму 15,8 млрд. грн.),  Зростання внутрішнього державного боргу на 50,6 млрд. грн. (55,55 %) було зумовлено випуском облігацій внутрішньої державної позики для фінансування державного бюджету та поповнення Стабілізаційного фонду (на суму 39,8 млрд. грн.), збільшенням статутних капіталів Укрексімбанку, НАК «Нафтогаз України» та Державної іпотечної установи (на суму 15,8 млрд. грн.), а також відшкодуванням сум податку на додану вартість (на суму 16,4 млрд. грн.).

Гарантований державою борг України збільшився на 17,9 млрд. грн. (19,64 %), що пов’язано з випуском зовнішніх єврооблігацій «ФІНІНПРО» для фінансування заходів, пов’язаних з проведенням Євро-12 (4,5 млрд. грн.), отриманням Укравтодором кредиту від VTB CAPITAL (на суму 3,5 млрд. грн.) та отриманням траншів позики Міжнародного валютного фонду (на суму 11,1 млрд. грн.) [12]. Як слушно зауважив А.О. Сігайов, про зростання боргу можна говорити лише тоді, коли "він росте у відносному вимірі, тобто збільшується швидше, ніж валовий національний продукт" [10, с. 31]. За прогнозом Міністерства фінансів України на кінець 2010 року прямий та гарантований державою борг країни повинен був досягнути рівня 475,1 млрд. грн., або 43,7 % ВВП; фактично борг склав 432,2 млрд. грн., або 45,9 %.  Одним із найбільш важливих показників, який характеризує ефективність боргової політики країни та її спроможність виконувати боргові зобов’язання є співвідношення сумарних виплат з обслуговування й погашення державного боргу до ВВП.  Незважаючи на те, що упродовж останніх років, спостерігалося поступове зростання обсягів платежів за державним боргом в абсолютній величині, бюджетні витрати на погашення державного боргу стабілізувались у межах 0,59-4,5 % від ВВП, а на кінець 2010 року зазначений показник становить 4,5 % від ВВП. [12]

Україна у найближчий час матиме кілька років з піковим навантаженням щодо виплати боргів (табл. 3.2).  

                                                                                        Таблиця 3.2

Погашення внутрішнього і зовнішнього боргу щорічно 2010-2025 рр., мрлд. грн.

Рік

Внутрішній борг

Зовнішній борг

Разом

2011

24,4

8,7

33,1

2012

17,0

14,1

31,1

2013

10,7

31,8

42,5

                                                                 

                                                                      Продовження Таблиці 3.2

2014

9,2

19,9

29,1

2015

13,4

20,8

34,2

2016

7,9

11,2

19,1

2017

8,0

11,3

19,4

2018

11,6

2,7

14,3

2019

13,3

2,2

15,5

2020

6,3

10,1

16,4

2021

1,6

2,1

3,8

2022

1,6

1,9

3,5

2023

0,1

1,7

1,8

2024

0,1

1,3

1,5

2025

0,1

1,2

1,3

Україні необхідно виплатити у 2011 і 2012 роках відповідно 33,1 та 31,1 млрд. грн., у 2013 році Україні – 42,5 млрд. грн., а в 2015 році – 34,2 млрд. грн. При цьому слід зазначити, що у разі зростання економіки, навіть середніми темпами (4-5 % в рік), то питома вага 34,2 млрд. грн. у 2015 році буде набагато меншою ніж 33,1 млрд. грн. у 2011 році [9].  

 Спрогнозована сума боргу на 2011 рік становтиме 456,1 млрд.грн., на 2012 рік – 565 млрд. грн., та на 2013 рік – 671 млрд. грн.  Одночасно  спрогнозований  таким  чином   розмір ВВП у 2011 році сягне 1135 млрд. грн, у 2012 році – 1226 млрд. грн. і у 2013 році – 1292 млрд. грн.  Таким чином, розмір державного боргу України впритул наблизився до критичного значення, а з урахуванням найбільш ризикових видів зобов'язань уряду — перевищив критичні обсяги. Фахівці МВФ установили, що "поворотним пунктом" для  країн із низьким і середнім рівнем доходів (який відповідає середньому рівню боргового навантаження в рік, що передував року виникнення боргової кризи) є досягнення державним боргом рівня 43 % ВВП, 192 % експорту товарів і послуг (для сумарного зовнішнього боргу) і 288 % доходів бюджету. Однак країни зі нерозвиненим інституційним середовищем і неефективною економічною політикою характеризуються під- вищеними ризиками боргової кризи при досягненні державним боргом рівня 30 % ВВП, 100 % доходів бюджету й накопиченні сумарного зовнішнього боргу обсягом 200 % від експорту [2, с.12-23]. Збереження високих темпів накопичення державного боргу може спровокувати кризу державної заборгованості й порушити макрофінансову стабільність у країні. За нашими оцінками в разі утримання високого бюджетного дефіциту (на рівні 4-5 % ВВП) і гальмування вкрай необхідних заходів із реформування бюджетно-податкової системи боргова криза в Україні стане неминучою. Вона може виникнути або у 2012 році на фоні зниження попиту інвесторів на боргові зобов'язання держави й неспроможності уряду рефінансувати накопичені борги, або у 2013-му в умовах стрімкого зростання витрат бюджету на погашення й обслуговування державного боргу, що підштовхуватиме державу до дефолту чи реструктуризації боргів, які підлягають погашенню [2, с.12-23]. Тобто чинниками боргової кризи можуть стати як недостатність бюджетних ресурсів для здійснення боргових виплат, так і погіршення кон'юнктури внутрішнього чи зовнішнього ринку позичкових капіталів, що унеможливить рефінансування наявних боргів.  Стрімке зростання потреб держави у залученні позичкових коштів для рефінансування наявних боргів не гарантуватиме їх автоматичного покриття за рахунок зовнішніх офіційних кредиторів чи приватних інвесторів. За програмою спів робіт- ицтва з МВФ у 2011-2012 роках кредитні надходження від Фонду мають спрямовуватися до валютних резервів НБУ, а не до бюджету. Кредитну підтримку від Світового банку для пом'якшення наслідків фінансової кризи Україна вже отримала у 2008-2010 роках і навряд чи зможе розраховувати на її відновлення в разі виникнення чергового витка кризи, пов'язаного з неплатоспроможністю держави. Приватні кредитори, з огляду на високий і постійно зростаючий розмір боргового навантаження, вимагатимуть істотного підвищення процентних ставок за новими позиками, а в разі впливу негативних зовнішніх чинників на економіку чи фінансову систему країни різко зменшуватимуть свої вкладення в боргові зобов'язання держави [2, с.12-23]. Для уникнення кризового сценарію розвитку подій, на нашу думку необхідно, по-перше, підвищити ступінь збалансованості державних фінансів України та забезпечити зниження відносної величини державного боргу.  По-друге, слід провести структурні реформи у сферах соціального забезпечення, державного управління й управління державними підприємствами, реалізація яких вивільнить ресурси, необхідні для фінансування державних інвестицій і скорочення дефіциту бюджету.  По-третє, варто максимально зменшити дефіцит державного бюджету України. Це дасть можливість скоротити обсяги розміщення державних позик і знизити рівень боргового навантаження.  По-четверте, необхідно державні гарантії на отримані позики надавати лише на високоефективні інвестиції, які мають мінімальні терміни окупності та обмежити зростання умовних зобов'язань держави та зменшити ступінь їх ризикованості для державних фінансів шляхом запровадження ефективних механізмів розподілу ризиків між урядом та іншими учасниками інвестиційних процесів.  

По-пяте, слід запровадити нові інструменти на ринку внутрішніх запозичень з метою підвищення попиту на державні цінні папери й розширення кола потенційних інвесторів і встановити ліміт викупу ОВДП Національним банком, а основний їх обсяг розмістити на первинному ринку з оптимальним рівнем дохідності. При цьому варто провести роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності загальнодержавної підтримки дії Уряду по випуску і викупу населенням ОВДП для стабілізації економічного і фінансового стану держави.  На сьогодні державний борг України залишається у керованому стані, проте подальше його зростання може містити в собі значні ризики, гальмувати розвиток фінансової системи, погіршувати фінансову стійкість країни, що в кінцевому випадку може призвести до банкрутства та дефолту. Саме тому політика управління державним боргом України повинна орієнтуватися на інвестиційно-інноваційні фактори економічного зростання і будуватись таким чином, щоб час розрахунку з кредиторами припадав на час економічного піднесення.

ВИСНОВКИ

Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Внутрішній державний борг – заборгованість  держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:

  1.  збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;
  2.  циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;
  3.  скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;
  4.  вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. До того ж мають місце спроби вирішення поточних проблем “у пожежному порядку”.

Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Постанова «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2013-2015 роки»:Кабінет міністрів України; Постанова від 29.04.2013 №320[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/320-2013-%D0%BF
  2.  Богдан Т. П. Управління державним боргом і макрофінансові ризики в економіці України / Т. П. Богдан // Фінанси України, 2011. - №1. - С. 13-23. 2. Статистичні дані МФУ щодо державного боргу [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua.
  3.  Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
  4.  Д’яконова І.І. Удосконалення методів регулювання доходів і видатків державного й місцевого бюджетів // Фінанси України. – 1999. - №3. – с.125-129.
  5.  Економічна теорія: у 2-ох кн. Кн.1. Макроекономіка: Навч. посібник /За ред. З.Г. Ватаманюка та С.М. Панчишина. – К.: Заповіт, 1997. – 408с.
  6.  Кухарець А.В. З історії бюджету //Фінанси України. – 1998. - №2. – с.113-115
  7.  Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua
  8.  МВФ і Україна: новий осінній призов // Дзеркало тижня. – 2011. – 17 вересня. – с.7.
  9.  Пасько О. В. Економічні та політичні аспекти регулювання державного боргу: Україна і світ / О. В. Пасько // Фінанси і кредит, 2006. – №4. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol/Vsnau/2010_2/6Pasko.pdf.
  10.  Сігайов А.О. Тягар державного боргу / А.О. Сігайов // Формування ринкових відносин в Україні : збірник наукових праць, 2005. – Вип. 3. – С. 30-32
  11.   Склотенний Ю. Місія проїздом // Дзеркало тижня. – 2011. – 22 жовтня. – с.7.
  12.   Статистичні дані МФУ щодо державного боргу [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua.
  13.   Юрій С.І., Федосова В.М. Теорія фінансів. .– К.:Знання,2008.-611 с.
  14.  info@ eveningkiev.com 
  15.  http://tyzhden.ua/News/80447
  16.  hvylya.org
  17.  http://finance.rbc.ua/ukr/ukraina-v-2014-g-dolzhna-vyplatit-mvf-3-66-mlrd-doll-v-2015-g--13112013110900
  18.  http://gazeta.dt.ua/finances/borgova-piramida-ta-yiyi-naslidki.html


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52468. Толерантность 351.5 KB
  Дело № 1 Методическое пособие для Ученика конкурс учебных судов Пилотное издание серии Живое право в рамках проектов Развитие толерантности посредством учебных судов Гражданское образование: развитие профессионального потенциала Мозаика граждановедения Дело № 1 О фотографиях в паспорте РФ СанктПетербургский институт права имени Принца П. Конкурс был организован СанктПетербургским институтом права имени Принца П. Институтом права организуется региональный тур конкурса для СанктПетербурга и Ленинградской...
52469. СУДЕБНОЕ ЗАСЕДАНИЕ ПО УГОЛОВНОМУ ДЕЛУ 103 KB
  Целями проведения деловой игры Судебное заседание по уголовному делу являются: практическое изучение процесса судебного разбирательства его стадий; обучение правовой оценке исходной фактической правовой ситуации анализу материалов дела законодательства разработке правовой позиции по делу принятию процессуальных решений; формирование практических навыков реализации полномочий профессиональными субъектами уголовного судопроизводства в ходе судебного разбирательства составления процессуальных документов устных...
52470. Спільні властивості компонентів середовища програмування Delphi 212.5 KB
  Мета: ознайомити студентів з основними властивостями компонентів об’єктноорієнтованого середовища програмування Delphi особливостями їх застосування; порівняти методи застосування властивостей компонентів при створенні програмних продуктів; розвивати пізнавальний інтерес студентів вміння порівнювати аналізувати узагальнювати робити логічні висновки; виховувати інтерес до вивчення дисципліни як науки яка є основою для вивчення технологій розробки програмного забезпечення різного рівня здобуття умінь та навичок своєї професії...
52471. Шлях до демократії 106 KB
  З метою розвитку лідерського потенціалу учнівської молоді її громадянської ініціативи набуття нею досвіду активної та компетентної участі в громадському житті складовою частиною системи виховної роботи я вбачаю реалізацію проекту учнівського самоврядування “Шлях до демократіїâ€ результатом якого є створення “міні – республіка “Веселка†що сприяє об’єднанню зусиль для добрих і корисних справ розвитку здібностей і талантів вихованню компетентної й успішної особистості вихованню громадянина України – носія національних...
52472. З чого починається гарний день 47 KB
  Хід заняття Діти сьогодні ми здійснимо подорож у чарівний світ казок В. Як пахне казка Так дітки казка сьогодні пахне свіжістю хвойним лісом Дітисьогодні я прокинулася подивилася на сонечко та й замислилась: цікаво а з чого починається новий день Діти як ви думаєте: з чого починається новий день Все це вірно: із сонечка умивання сніданку Але давайте подумаємо якими словами ми визначаємо прихід нового дня Так ми бажаємо всім кого ми зустрічаємо доброго ранку Давайте пригадаємо якими словами зустрічає вас зранку...
52473. Чому існують день та ніч 277 KB
  Обладнання: картини з зображенням небесних світил та зоряного неба глобус атрибути до гри Сонце і місяць. Що настала вечірня пора Із настанням вечора сонечко опускається до обрію і заходить за нього надворі сутеніє стає темніше починають спалахувати зірки з'вляється Місяць. Тут зображено зоряне небо а на цій картині ми бачимо сонце далі ми бачимо Місяць та інші космічні пейзажі. Ви розглянули картини скажіть що ви побачили нове невідоме чи незрозуміле Якої форми Сонце Місяць та зорі Чи їхні розміри однакові Про що...
52474. Европейский день языков 61.5 KB
  Цель: привлечь внимание к богатому языковому и культурному разнообразию Европы которое следует поддерживать а также расширять диапазон языков которым люди учатся на протяжении всей своей жизни укреплять взаимопонимание между народами; воздать должное всем европейским языкам включая редкие и те на которых говорят мигранты. Приветствие на разных европейских языках вступительное слово ведущих. Выходит группа учеников в национальных костюмах европейских государств язык которых они представляют.
52475. Про що шепотіли дерева 99 KB
  вихователь м. Вихователь. Вихователь. Дідусь заблукав і прийшов до нас але це дідусь не простий а казковий з ним завжди трапляються якісь пригоди вихователь читає вірш: Жив у світі старий дідусь Маленького зросту І сміявся старий дідусь Надзвичайно просто.
52476. СИМВОЛЫ И ЗНАКИ В ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОМ ИСКУССТВЕ. «ДЕРЕВО ЖИЗНИ» 271 KB
  ДЕРЕВО ЖИЗНИ ЦЕЛЬ: О. Оформление доски: дерево из картона радуга название урока запись темы. Это – Дерево Жизни. Итак тема сегодняшнего урока – Дерево Жизни.