88486

Історія гірничого Кривбасу

Реферат

Краеведение и историческая этнография

Гершойга існує ряд артефактів видобутку криворізької руди та виплавки заліза починаючи від скіфських часів до козаччини. Однак залізної руди він не виявив. У своїй книзі Путешественные заметки Василия Зуева от СанктПетербурга до Херсона в 1781 и 1782 году він пише про наявність у районі злиття рік Інгулець...

Украинкский

2015-04-30

83 KB

0 чел.

Тема: Історія гірничого Кривбасу

Як показали дослідження С.Конткевича, Б.Гракова, П.Рубіна, О.Нікольського, Ю.Гершойга, існує ряд артефактів видобутку криворізької руди та виплавки заліза, починаючи від скіфських часів до козаччини.

Існує також старовинна легенда про те, що грузинський царевич Олександр (XVI ст.) знайшов у наших краях залізну руду. Вона надихала перших дослідників Криворіжжя.

Історіографія наукового дослідження Криворізького залізорудного басейну розпочинається з імені академіка Йогана Гюльденштедта (1745-1781 рр.), який у 1773 р. відвідав долини річок Інгулець та Саксагань і описав геологічні особливості цього регіону. Однак залізної руди він не виявив.

У 1781 р. мандрівник і природодослідник, академік Петербурзької академії Василь Федорович Зуєв (1752-1794) під час подорожі півднем України відвідав Криворіжжя. У своїй книзі «Путешественные заметки Василия Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году» він пише про наявність у районі злиття рік Інгулець і Саксагань залізної руди, яку він називає «залізним шифером». Це перша у науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд.

У 1787 р. професор Ліванов Михайло Георгійович за завданням князя Г.О. Потьомкіна дослідив околиці Кривого Рогу і знайшов тут різні руди, вугілля, мармур та ін. корисні копалини. Його експедиція налічувала близько 100 чоловік. Було закладено 2 шахти, які, однак, затопило водою, і Гірничий департамент визнав ці спроби безперспективними.

У 1803 р. нижню течію р. Інгулець за дорученням уряду дослідив гірничий інженер Василь Піленко, який виявив запаси руди поблизу с. Шестерня і поселення Кривий Ріг.

У 1835-1837 рр. регіон Кривого Рогу за дорученням графа і генерал-губернатора Новоросійського краю М.С. Воронцова досліджував гірничий чиновник П.І. Кульшин. Результати його робіт викладені у статтях в «Горном журнале» за 1836 р. та «Одесском вестнике» за 1839 р. П.І.Кульшин розповідає про спеціальну гірничу партію, відряджену у 1823 р. з Луганського заводу для дослідження Новоросійського краю, і дає опис знайдених на півдні басейну залізних руд, які він називає «точильним каменем». У 1869 р. з’являється перше ґрунтовне геологічне дослідження краю — «Геологический очерк Херсонской губернии». Його автор — вітчизняний геолог М.П. Барбот-де-Марні (1829-1877) — детально описує гірські породи і корисні копалини регіону — залізні руди, граніти, гнейси, вапняки, сланець, а також стратиграфію залізорудного басейну, наголошує на доцільності побудови залізниці між Кривим Рогом і Донбасом.

Геологічні дослідження, проведені в XIX столітті на Криворіжжі, встановили наявність великих промислових запасів залізних руд. Поряд з цим велось і археологічне вивчення краю, для чого багато зробили вихованець Дератського університету, місцевий землевласник О. М. Поль та самоучка, краєзнавець-любитель О. І. Пузіно. У Дубовій, Ковальській та інших балках, починаючи з 1866 року, вони виявили палеолітичні поселення та окремі знахідки неолітичної доби. Пізніше місцевий краєзнавець П. і. Сочинський та інші дослідники вивчили два курганних поховання міднобронзового віку (курган у центрі міста та Цареву могилу на Гданцівці), де були виявлені бронзові знаряддя і прикраси та примітивні кам'яні зображення. Подібні поховання знайдені і в наш час, кілька років тому. Все це свідчить про давню заселеність Криворіжжя. Одночасно наприкінці XIX століття в Лубовій і Червоній балках були відкриті залишки скіфських розробок залізних руд і плавильних печей, що підтверджує важливе значення рудних покладів басейнів Саксагані і Інгульця для розвитку металургії заліза в Скіфії.

Видобуток залізної руди за нових часів розпочався після того, як було утворене акціонерне «Товариство криворізьких залізних руд» і розпочато будівництво за-лізниці між Донбасом і Криворіжжям. Саксаганський рудник цього товариства — перший у басейні — було відкрито у 1881 році.

1866 р., оглядаючи схили Дубової балки, дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець Олександр Миколайович Поль (1832-1890), нащадок гетьмана П. Полуботка (1660-1723), виявив поклади високоякісної залізної руди. Саме його діяльність відіграла вирішальну роль в освоєнні родовищ залізних руд на Криворіжжі. О. Поль користується матеріалами архіву Г. Потьомкіна, роботами В. Зуєва, П. Кульшина, М. Барбота-де-Марні, сам вкладає з 1866 по 1890 р. близько 200 тис. крб. у геологічні дослідження краю, звертається у Гірничий департамент (С.-Петербург), узимку 1872 р. відвідує гірничорудні райони Франції, Італії, Швейцарії, Німеччини. Але спершу ставлення до його діяльності з боку російської влади негативне. Катеринославський генерал-губернатор В.Д. Дунін-Барковський на запит О.Поля відповідає: «Ваши проекты не что иное, как fata morgana». У донесенні в Гірничий департамент справник Верхньодніпровського повіту Браїловський пише про О. Поля: «…его затея относительно криворожской руды маниакальна…». Водночас професор Бернард фон Котт з Фрайберзької гірничої академії повністю підтримав дослідження О. Поля і його ідею про розробку залізних руд Кривого Рогу — досліджені ним і хіміком Фрічче зразки руди дали унікальний результат — вміст заліза майже 70%.

Геологічні експедиції, які фінансує О. Поль, виявляють ряд багатих залізорудних родовищ. Гірничий інженер Л. Штріппельман, учасник цих досліджень, видає у Ляйпцігу в 1873 р. німецькою мовою книгу «Південно-Російські родовища магнітних залізних руд і залізного блиску». У передмові до цієї книги професор Б. фон Котт пише: «Особливо важливі відомості про велетенські поклади багатих залізних руд…, експлуатація яких… обіцяє великі вигоди, може підняти промисловість країни…». У тому ж 1873 р. книга Л. Штріппельмана «Южно-Рускія месторождения магнитных железных руд и железного блеска в Екатеринославской (Верхнеднепровского уезда) и Херсонской губерниях» за перекладом і з передмовою О. Поля вийшла в С.-Петербурзі.

О. Поль починає ставити питання розробки залізорудних родовищ у практичну площину, запрошує з цією метою гірничого інженера з Саксонії бергмайстра Гартунга. У виданих на кошти О. Поля книгах Л. Штріппельмана йдеться про цілком практичні речі — організацію гірничовидобувних підприємств, будівництво металургійних заводів, різні варіанти транспортування руди, необхідні залізниці тощо. Ці книги були надіслані впливовим особам держави, банкірам, підприємцям. Нарешті сам О. Поль у 1870-х роках бере в аренду на 85 років землі з багатими залізорудними родовищами, плануючи поставити на них гірничо-металургійні підприємства. Плани О. Поля були грандіозні: побудувати близько 30 металургійних заводів на Донбасі, Кривому Розі, Миколаєві. Видобувати і переробляти залізні, мідні руди, вугілля, різні глини для виробництва фаянсу, порцеляни, скла, фарб, вогнетривів тощо.

Всі ці кваліфіковані і системні дії Олександра Поля нарешті дають позитивні плоди — чиновництво у С-Петербурзі зацікавлюється регіоном Кривого Рогу. У 1873 р. Морське міністерство направляє капітан-лейтенанта Л.П. Сємєчкіна для огляду родовищ залізних руд. Він оцінює їх запаси в 5,39 млрд пудів і підтримує ідею О. Поля про залізницю Кривий Ріг — Донбас. У тому ж 1873 р., за дорученням Російського технічного товариства, дослідження на Криворіжжі проводить Г.П. Федосеєв. У 1874 р. район р. Саксагань дослідив професор Е.М. Клем, окремо від нього — гірничий інженер Е. Фельско, який вважав доцільним будівництво металургійного заводу в Олександрівську (Запоріжжя). Е. Фельско називає багатий на залізні руди Кривий Ріг «Золотим Рогом». У 1875 р. інженер М. Носов теж підтверджує дані розвідок, організованих О. Полем, і називає Криворізьке родовище залізних руд «другим Уралом». У 1875 р. уряд «высочайше» затверджує проект залізниці.

Крім того, з 70-80-х років XIX ст. регіон досліджували видатні гірничі інженери та геологи, серед яких слід відзначити ім’я С.О. Конткевича, який створив першу геологічну карту Кривбасу (опублікована у «Горном журнале» за 1880 р.), а також узагальнив дослідницькі дані.

На межі XIX-ХХ ст. дослідження залізорудного Кривого Рогу ще більш активізується. Виходять друком узагальнюючі праці П. Рубіна, К. Соколовського, М. Соколова. За завданням Геологічного комітету регіон досліджують інженер-геолог О.В. Фаас, гірничий інженер В. Кузнєцов, крім того, дослідження проводять К. Богданович, В. Тарасенко, з 1916 р. — професор Катеринославського гірничого інституту Й.І. Танатар.

Бурхливий розвиток залізорудної промисловості Кривбасу відбувався в 90-х роках XIX століття. Видобутком руди тут займались 25 акціонерних компаній, які мали 79 рудників. Цьому піднесенню сприяло дальше розширення Катерининської залізниці, Долинська, Саксаганська і Інгулецька, вітки якої з'єднали всі рудники басейну. В 1897 році по видобутку руди молодий басейн посів перше місце в Росії.

У 90-і роки поряд з залізорудною на Криворіжжі виникла металургійна галузь промисловості: в 1892 році почав діяти Ґданцівський чавуноливарний завод, який тоді щорічно виробляв 50 тисяч тонн чавуну. На початку XX століття в містечку налічувалось кілька десятків дрібних промислових і торгових підприємств (механічні заводи, цегельний завод, фабрика фарб, парові і водяні млини, олійні, лісні і вугільні склади тощо). V Промисловість міста і басейну як і всієї країни, розвивалась циклічно. У 1900—1903 роках вона була охоплена економічною кризою. Зменшилось число діючих рудників, скоротився видобуток залізної руди. Криза змінилась депресією. В 1910—1913 роках настало нове промислове піднесення. Напередодні першої світової вій-ни в Кривбасі було видобуто 6,3 мільйона тони руди, тобто близько 70 процентів загальноросійського виробни цтва. Гданцівський завод дав у цей час понад 70 тисяч тонн металу.

У період кричи І застою посилилась концентрація виробництва, відбувся перехід від кар'єрного до шахтного способу видобутку руди, почали застосовуватись парові й електричні підйомники. Видобуток руди зосередився в руках найбільших акціонерних компаній. У 1913 році 12 з них давали 86 процентів усього видобутку руди в Кривбасі. Відбулося злиття банківського і промислового капіталів. У Кривому Розі почали функціонувати відділення трьох комерційних банків. На базі концентрації капіталу виникли монополії. У 1907 році шість залізорудних компаній утворили синдикат «Продаруд», який зосередив значну частину видобутку і збуту руди. Інші залізорудні підприємства знаходились під контролем синдикатів «Продамег» і «Продвтілля».

Розвиток Криворізького басейну спричинив до зростання населення в місті і в навколишньому рудничному районі. За 20 років після реформи 1861 року число жителів міста подвоїлось. Значно зросло воно в 90-і роки. В. І. Ленін писав, що в містечку Кривий Ріг населення зросло з 1887 року по 1896 рік від 6000 до 17000 душ. У зв'язку з побудовою металургійного заводу, як відзначав В. І. Ленін, відбувався дальший ріст населення Гданцівки. За даними перепису 1897 року, набагато збільшилось число жителів в усіх робітничих селищах басейну. Напередодні Жовтня в Кривому Розі проживало 26,7 тисячі, на Гданцівці — 2 тисячі, в Довгинце-вому — 5,5 тисячі, а всього в басейні — понад 60 тисяччоловік.

Геологічний комітет своїм рішенням від 20 травня 1906 р. активізує геологорозвідувальні роботи. Активно залучається бурильна техніка, розвідувальні свердловини сягають рівня 266 м. Багата залізна руда, як виявляється, є і на цих глибинах, вміст заліза — 64%. У цей час запаси криворізьких руд оцінюються у 87 млн тонн із вмістом заліза 40-60%. При цьому фахівці вважали, що розвідана руда буде видобута за 30 років (тобто до 1936 р.). Зауважимо, що оцінки були дуже різними і весь час підвищувалися. Так спеціальна комісія ХХІІІ з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії у 1898 р. оцінює запаси руди в 3,453 млрд пудів, а у 1910 р. вже у 12,5 млрд пудів. Ці цифри далекі від сьогоднішніх оцінок — близько 21 млрд тонн розвіданих запасів залізних руд (2001 р.).

Наступні кроки у вивченні Криворізького залізорудного басейну пов’язані із застосуванням нових методів і нової техніки досліджень. У 1923 р. розпочато магнітну зйомку регіону, у 1925 р. — систематичну гравіметричну зйомку, у цьому ж році закуплені перші бурові верстати з алмазними коронками. У 1930-1931 рр. геологи Кривбасу здійснили зйомку басейну у масштабі 1:500, склавши відповідні карти. У 1932 р. з’явилася фундаментальна робота М.Г. Світальського та ін. «Залізорудні родовища Кривого Рогу», яка до середини ХХ ст. була найповнішим описом залізорудного басейну.

Перші рудні, рудники, акціонерні товариства з видобутку залізних руд Кривого Рогу

Свідоцтва стародавньої розробки залізної руди в Криворізькому басейні і залишки плавильних печей були виявлені ще С. Конткевичем у другій половині XIX ст. Зокрема, ним подано опис стародавньої виробки у гирлі балки Червона. У 1949 р. Б. Граков виявив залишки стародавньої рудні в Гайдамацькій печері Дубової балки. Тут же були знайдені дві домниці. Ці та інші артефакти давніх гірничо-металургійних робіт свідчать про обізнаність наших предків з Криворізькими родовищами залізних руд і технологією виплавки з них заліза ще за кілька століть до нашої ери. З плином часу, війнами, зміною влади ці дані були втрачені.

В нові часи першими практичними діями з освоєння залізорудних родовищ Криворіжжя стали створення у 1880 р. акційного товариства «Залізні руди Кривого Рога» і відкриття у 1881 р. Саксаганського рудника.

Створення товариства пов’язане з ім’ям О.Поля, який знайшов зацікавлених інвесторів для розробки залізорудних родовищ у Франції. Він разом з підприємцем, генеральним директором Товариства Паризько-Ліонської залізниці Полем Талабо і організовує в Парижі компанію «Залізні руди Кривого Рогу» з капіталом 5 млн франків. Його основні акціонери: Товариство Mokta-el-Hadid, Societe General, відомі французькі підприємці металургійної промисловості, зокрема директор «Сталеплавильного Товариства для флоту і залізниць Франції» П’єр-Луї де Монгольф’є. Цікавий факт — акції товариства «Залізні руди Кривого Рогу» були розібрані за 24 години — такий колосальний інтерес викликало починання українського дослідника і підприємця О. Поля у Європі. Технічним директором компанії був обраний Альфонс Паран, директори-розпорядники і представники у Кривому Розі — О. Поль та С. Яницький. Директор виробництва у Кривому Розі — гірничий інженер С. Конткевич.

Уряд Росії затвердив статус ЗАТ «Залізні руди Кривого Рогу» 5 травня 1881 р. і майже одночасно розпочалося будівництво Криворізької залізниці. На першому Саксаганському руднику (директор С.О.Конткевич) у 1881 р. було видобуто 555 тис. тонн руди, яку з 1883 р. купувало «Новоросійське товариство Юза».

У 1885 р. утворюється «Новоросійське товариство кам’яновугільного, залізоробного і рейкового виробництва». Воно відкриває Рудник Лихмана (за ім’ям селянина, на землях якого збудовано рудник). Тут у 1885 р. видобувають 400 тис. пудів залізної руди.

Розвиток рудовидобування у XIX ст.

У 1886 р. видобуток залізних руд у Криворізькому басейні вже здійснювали:

  •  «Залізні руди Кривого Рогу» — близько 3,3 млн пудів;
  •  «Новоросійське товариство» — 1,3 млн пудів;
  •  «Південно-Російське Дніпровське товариство» — близько 295 тис. пудів.

У 1888 р. до них приєднується «Брянське товариство».

У 1890 р. «Товариство криворізьких залізних руд» заклало першу доменну піч, чим дало початок Гданцівському чавуноливарному заводу.

У кінці XIX ст. у Криворізькому басейні працювало 32 рудники. У 1898 р. було видобуто 12 млн пудів залізної руди.

Список використаної літератури:

1. ALMA MATER. Віхи історії Криворізького технічного університету (1922-2007) / [Упоряд. Л.В. Дояр]. – Кр. Ріг: Видавничий центр КТУ, 2007. – 19 с.

2. Біографія В.І. Жигаловського, укладена В.Л. Золотарьовим 12.03.1979. – Архів Музею Історії КТУ (далі: АМІ КТУ). – Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 1. – Арк. 10.

3. Витяг з наказу № 48 по Укрпромакадемії ім. Сталіна від 29 квітня 1935 року м. Харків. – АМІ КТУ. – Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 1. – Арк. 8.

4. Грамота Української Промислової Академії ім. Сталіна від 29 квітня 1935 року, виписана на ім’я Жигаловського В.І. – АМІ КТУ. – Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 1. – Арк. 9.

5. Дольчук А.В. Боротьба компартії за відбудову і дальший розвиток гірничорудної промисловості України (1921-1937) / А.В. Дольчук. – К.: Вища школа, 1974. – 184 с.

6. Енциклопедія Криворіжжя: 230-річчю з дня заснування Кривого Рогу

присвячується. – У 2-х т. / [Упоряд. В.П. Бухтіяров]. – Кр. Ріг: ЯВВА, 2005. – Т. 1. – Кр. Ріг:

ЯВВА, 2005. – 704 с.

7. Золотарьов В. Екскурс в минуле / Валентин Золотарьов // Гірничий інженер. – 2003. – № 1(1445). – С. 3.

8. Історична енциклопедія Криворіжжя. У 2-х т. / [Упоряд. О.О. Мельник,

С.В. Балабанов]. – Кр. Ріг: Видавничий дім, 2007. – Т. 1. – Кр. Ріг: Видавничий дім, 2007. – 604 с.

9. Кафедра подземной разработки месторождений полезных ископаемых:

исторические вехи, судьбы, технологи / [Капленко Ю.П., Логачов Е.И., Ступник Н.И. и др.]; под ред. Е.И. Логачева. – Кр. Рог: КТУ, 2003. – 208 с.

10. Криворожский горнорудный институт: Краткий исторический очерк (1922-1992) / [Н.И. Боярко, В.Ф. Бызов, Г.И. Ванина и др.]; под ред. В.Ф. Бызова. – М.: Недра, 1992. – 207 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71063. Створення простих запитів і запитів з параметрами 2.47 MB
  Вигляд у режимі таблиці. Вигляд у режимі конструктора. Вигляд у режимі таблиці. Вигляд у режимі конструктора. Створити простий запит на вибірку Клієнти, що відображає усі запити таблиць Клієнти і Реалізація за полями Код клієнта, НазвФірми, Телефон, № Накл Витрати, Дата, Відмітка про оплату.
71064. Організація між табличних зв’язків 1014.76 KB
  Створити таблиці до бази даних Вінницький технічний коледж: студенти групи і відділення. Створення таблиці Студенти: Створення таблиці Групи: Створення таблиці Відділення: Завдання 2: створити зв’язки між таблицями: Створюю такі зв’язки між таблицями: Таблиці ВідділенняГрупа зв’язок по полях: Скорочена назва та Відділення тип зв’язку один до багатьох.
71066. Методы в JavaScript 22.65 KB
  Во время интерпретации HTML-документа браузером создаются объекты JavaScript. Свойства объектов определяются параметрами тегов языка HTML. Структура документа отражается в иерархической структуре объектов, соответствующих HTML-тегам. Родителем всех объектов является объект windows, расположенный на самом верхнем уровне иерархии...
71067. Основы работы с MathCAD 141 KB
  Mathcad работает с документами. С точки зрения пользователя, документ - это чистый лист бумаги, на котором можно размещать области трех основных типов: математические выражения, текстовые фрагменты и графические области. Математические выражения К основным элементам математических выражений Mathcad относятся типы данных, операторы, функции и управляющие структуры.
71068. Численное интегрирование и дифференцирование 150 KB
  Дело в том что для большого числа элементарных функций первообразные уже не выражаются через элементарные функции в результате чего нельзя вычислить определенный интеграл с помощью формулы Ньютона-Лейбница. Особенно важны формулы приближенного интегрирования при решении задач содержащих функции заданные таблично.
71069. Решение дифференциальных уравнений в частных производных 276.5 KB
  В этом случае решаемые уравнения содержат частные производные и называются дифференциальными уравнениями в частных производных. Такие разностные уравнения записывают для всех узлов сетки и получают в результате систему из n уравнений с nнеизвестными. Гиперболические уравнения в частных производных...