88562

Сутність та потреба адміністративної реформи в Україні

Реферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Адміністративна реформа є складовою державної, економічної, соціальної реформи, які відбуваються в країні. Вона передбачає докорінні зміни в організації практичного виконання завдань держави і суспільства. Як показує сучасна світова практика, рівень суспільно-економічного розвитку, місце України серед...

Украинкский

2015-05-02

37.83 KB

1 чел.

12

Зміст

   Вступ………………………………………………………………………..3

1. Сутність та потреба адміністративної реформи в Україні………….....4

2. Проблеми проведення адміністративної реформи в Україні………….5

3. Напрями реалізації адміністративної реформи в Україні……………..7

   Висновок……………………………………………………………….....12

   Список використаної літератури……………………………………..…13

Вступ

Адміністративна реформа є складовою державної, економічної, соціальної реформи, які відбуваються в країні. Вона передбачає докорінні зміни в організації практичного виконання завдань держави і суспільства.

Як показує сучасна світова практика, рівень суспільно-економічного розвитку, місце України серед інших держав світової спільноти, зокрема країн Південно-Східної Азії (Японії, Південної Кореї, Сінгапуру) зовсім не залежать від наявності (чи відсутності) відповідних природних, у тому числі енергетичних, ресурсів, необхідних для забезпечення життєдіяльності того чи іншого народу. Дедалі більше і більше, особливо на початку ХХІ століття, на перший план виходить проблема ефективного управління наявними і залученими ресурсами. Це передбачали, і в ХХ столітті неодноразово говорили про це багато видатних політиків, науковців і державних діячів. Президент США Д.-Ф. Кеннеді під час свого президентства якось сказав, що наступне століття пройде під знаком змагання у сфері управління за досягнення його вищої ефективності. Тому організація високоефективного управління в будь-якій державі належить до кола вічно актуальних питань, значення яких ніколи не зменшується. Значною мірою це стосується й України, яка після здобуття незалежності в 1991 році торує собі шлях до гідного життя. Серед проблем, з якими зіткнулася Україна після вибору незалежного шляху розвитку, була і є, на жаль, до сьогодні проблема недосконалої владної організації і неефективної діяльності влади. Саме недосконала і неефективна діяльність влади, а не економічна криза, відсутність обігових коштів і платежів, брак інвесторів, корупція і недосконале законодавство є головною проблемою українського суспільства і держави.

Одним із реальних способів створити високоефективну систему управління державою є адміністративна реформа. Про необхідність проведення в Україні адміністративної реформи провідні політики і науковці заговорили відразу ж після проголошення незалежності. Очевидним було те, що новоутворена держава мусить мати і свою організацію державної влади.

1. Сутність та потреба адміністративної реформи в Україні

Адміністративна реформа — вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з органами місцевого самоврядування.

Сучасний розвиток нашого суспільства, наявність кризових явищ в усіх сферах суспільного життя об'єктивно зумовлюють необхідність удосконалення управління процесами виробництва, розподілу та значного поліпшення підготовки державних службовців. Розбудова демократичної держави, її інтеграція у світове співтовариство потребують переосмислення сутності державного управління, його місця і ролі в сучасних суспільних процесах.

Державний апарат, успадкований від тоталітарного минулого, виявився нездатним забезпечувати суспільні реформи. Це особливо стосується аналізу політики, розробки стратегії, прийняття рішень, формування програм їх реалізації, оцінки результатів на всіх рівнях державного управління. Існуючі адміністративні структури та процедури перешкоджають здійсненню суспільних реформ. Суспільство вже не задовольняє повільність та нерівномірність реформ, неефективність уряду, низька якість управлінських послуг, високий рівень корупції. Це призводить до втрати довіри до державної влади, породжує політичну і соціальну напругу в суспільстві, держава втрачає позитивний імідж в очах її громадян.

Реформування державного управління включає визначення ролі, завдань, функцій, структури органів державного управління, розподілу повноважень між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування, розвиток системи державної служби, вироблення соціальних і гуманітарних аспектів управління, створення відповідної законодавчої та нормативно-правової бази, формування механізмів піднесення економіки, добробуту населення, забезпечення національної безпеки, оздоровлення відносин між органами влади та населенням, інститутами громадянського суспільства.

Адміністративна реформа повинна забезпечити проведення економічних та соціальних змін, відновити завдані нашому суспільству втрати у державотворчих процесах, найперше – повернути довіру населення до держави, її інституцій, усім гілкам влади надати чіткі соціальні орієнтири та ідеологію державності, засновану на загальнолюдських цінностях та національній ідеї.

За результатами експертних опитувань очікується, що реалізація адміністративно-територіальної реформи призведе до таких позитивних наслідків для місцевих громад:

 оптимізація загальнодержавного управління;

 децентралізація та розвиток місцевого самоврядування з делегуванням значних повноважень регіонам;

 зменшення кількості чиновницько-бюрократичних ланок, що має сприяти якіснішому наданню адміністративних та управлінських послуг, а також ефективному розподілу фінансових ресурсів на місцях;

 стимулювання розвитку регіональної соціальної інфраструктури (лікарні, школи, садочки тощо).

2. Проблеми проведення адміністративної реформи в Україні

Проведення адміністративної реформи в Україні може призвести до ряду негативних наслідків. Зокрема, серед можливих загроз найбільшою експерти вважають ймовірність зростання зловживань владою та створення сприятливих умов для розвитку корупції на місцях у результаті збільшення повноважень на місцевому рівні.

Можна не погодитися з такою думкою, враховуючи, що сьогодні все більшої актуальності набуває питання запровадження в Україні електронного врядування, в якому фахівці вбачають один з напрямів забезпечення ефективності та прозорості державного управління. Наприкінці XX сторіччя розвиток інформаційних технологій призвів до нової форми спілкування з державою  електронного уряду. Вважають, що така форма спілкування з державою приведе не тільки до більш ефективного й менш витратного адміністрування, але й до кардинальних змін взаємовідносин між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування. Система електронного урядування передбачає, що будь-яка фізична або юридична особа через Інтернет може звертатися із запитами до державних установ для одержання необхідної інформації та виконання юридичних трансакцій. При такій схемі взаємовідносин “громадянин  держава” можна розраховувати на підвищення ефективності державного управління та обмеження корупції.

Крім того, урядова мережева інфраструктура повинна бути націлена на вирішення актуальних політичних, економічних і соціальних завдань держави і забезпечувати:

 реалізацію права громадян на доступ до відкритої державної інформації;

 доведення до громадськості об’єктивної і достовірної інформації про діяльність органів державної влади, що зміцнює довіру до держави та її політики;

 взаємодію і постійний діалог держави з громадянами й громадськими інститутами, а також необхідний рівень суспільного контролю за діяльністю державних органів і організацій;

 об’єднання інформаційних ресурсів і послуг органів державної влади та місцевого самоврядування з метою зміцнення загальнонаціонального інформаційного простору;

 удосконалення системи державного управління, оптимізацію структури державного апарату, зниження фінансових і матеріальних витрат на його зміст, поетапне переведення частини державних послуг, котрі мають вартісне вираження, у систему державних мережевих послуг, що відповідає реальним потребам громадян і організацій;

 ефективну підтримку економічної діяльності державних суб’єктів, що займаються господарською діяльністю, дозволяючи їм ефективно інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічний простір;

 взаємодію і співробітництво з державними органами закордонних країн і міжнародних неурядових організацій.

При цьому існують інші проблеми, пов’язані з реалізацією адміністративної реформи. Зокрема, перспективи федералізації в нинішніх складних соціальних умовах, в яких перебувають більшість сільських територій, можуть призвести до ще більшого занепаду соціальної сфери у найменших сільських поселеннях. Адже на сьогодні транспортні сполучення, можливість отримання медичних та освітянських послуг, наявність об’єктів культури і дозвілля та інша соціальна сфера в багатьох селищних пунктах України ще досить далека від світових стандартів. Крім того, майже в усіх регіонах України порівняно малий відсоток селищних рад, які визначаються як фінансово самодостатніми. Наприклад, у Полтавському районі Полтавської області з 26 селищних рад самодостатніми є лише 3 громади. Зрозуміло, що таке негативне становище не дозволяє розвивати соціальну інфраструктуру місцевих громад лише за власні кошти.

Тому проведення адміністративної реформи є необхідним не лише для впорядкування територіального устрою та приведення якості державного управління світовим нормам і стандартам, а й для здійснення соціальної політики та взагалі стратегії соціалізації в широкому розумінні. Адже цивілізоване людство сприймає необхідність розвитку суспільства гуманістичної демократії в системі соціально-економічних парадигм. Ідеї гуманізму лежать в основі багатьох розвинених країн світу, однак жодна суспільна формація не зуміла сформувати соціально-економічні та демократичні засади, щоб обґрунтувати реальну модель становлення гуманістичного суспільства.

3. Напрями реалізації адміністративної реформи в Україні

В умовах динамічного розвитку суспільних відносин у сфері внутрішнього управління, об’єктивно виникає потреба розробки новітніх напрямків реформування державно-правової дійсності, зокрема на основі адміністративно-правових норм, оскільки успіх адміністративної реформи в цілому залежить від вдало визначених шляхів діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та підприємств при здійсненні делегованих державних функцій.

Напрями адміністративної реформи в Україні слід розглядати у трьох аспектах: по-перше, як складову наукової доктрини побудови в Україні соціально-правої держави та громадянського суспільства; по-друге, напрями адміністративної реформи висвітлені в концептуальних Указах Президента та Постановах Кабінету Міністрів України в перше десятиліття після прийняття у 1996 році Конституції України; по-третє, новітніх положеннях адміністративної реформи, започаткованих Президентом України В.Ф. Януковичем щодо реформування органів державної влади.

Доктринальні напрями адміністративної реформи базуються на теорії та вдалому практичному досвіді переходу держав від псевдосоціалізму до громадянського суспільства з перетворенням їх на організацію влади трудівників-власників. Тим самим, адміністративна реформа в Україні має два джерела натхнення європейський довід та власні традиції.

В новітній концепції адміністративної реформи України слід передбачити такі загальні напрями. По-перше, у сфері правотворчості визначення питання пріоритетності законодавчих актів, передбачених для реалізації адміністративної реформи. Тому, для системних змін нагальним є прийняття законодавчих актів, передбачених адміністративною реформою, передусім це: Закон України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», що має урегулювати повноваження, організацію, порядок діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Без прийняття цього закону неможливою є ефективна реалізація економічних реформ, оскільки сьогодні законодавче регулювання не забезпечує належного рівня взаємодії органів виконавчої влади, не встановлює принципи їх діяльності, не вирішує проблему політичного та адміністративного управління; оновлення чинного Закону України «Про державну службу», що має вирішити основні питання щодо забезпечення системного урегулювання всіх видів державної служби, політичної нейтральності державних службовців, удосконалення процедури проходження державної служби, упорядкування класифікації посад державних службовців, удосконалення механізму юридичної відповідальності державних службовців.

По-друге, до загальних організаційних напрямів забезпечення адміністративної реформи в Україні відноситься: а) запровадження в Україні єдиного центру, що відповідав би за розробку та реалізацію адміністративної реформи. Найбільш оптимальним у даному випадку (за аналогією із запровадженням економічних реформ) є формування Комітету з адміністративної реформи: б) для ефективної реалізації програми економічних реформ потребує активізації здійснення заходів, передбачених адміністративною реформою, з визнанням засадничого, пріоритетного характеру нормативноправових актів, передбачених адміністративною реформою порівняно з галузевими нормативними актами, а також формуванням дієвої моделі управління адміністративною реформою в Україні.

До спеціальних напрямів адміністративної реформи в Україні слід віднести:

1. Суттєво має бути розширена компетенція інституцій громадянського суспільства. Громадським організаціям, як і органам місцевого самоврядування, буде передано частину функцій, що нині виконують органи державної влади. Ключовою передумовою подальшого розвитку громадянського суспільства є глибока і системна реформа місцевого самоврядування.

2. Генеральним напрямком адміністративної реформи в Україні має стати сервісна концепція, відповідно до якої публічна адміністрація має якнайповніше забезпечувати публічні прав, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб.

3. Забезпечення взаємодії та партнерства суб’єктів підприємницької діяльності з органами виконавчої влади всіх рівнів та органами місцевого самоврядування, налагодження співпраці між підприємцями з різних регіонів, формування системи громадського контролю за виконанням нормативно-правових актів у сфері підприємницької діяльності. Поєднання інтересів малого, середнього й великого бізнесу відбуватиметься в рамках зосередження політики держави на прискоренні здійснення регуляторної реформи. В цілому, адміністративна реформа у сфері господарювання має створити умови для активізації інвестиційної діяльності, спрямованої на модернізацію реального сектора економіки та забезпечення старого економічного розвитку.

4. Основними пріоритетами розвитку місцевого самоврядування в Україні мають стати:

 чітке розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій; чіткий розподіл прав, повноважень і відповідальності місцевих органів публічної влади на основі принципів субсидіарності та еквівалентності;

 належні фінансові ресурси для реалізації повноважень органів місцевого самоврядування; єдність системи публічної адміністрації та охоплення всіх учасників процесу публічного управління з урахуванням критерію налагодження ефективної системи надання населенню якісних публічних послуг;

 внесення необхідних змін до Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо утворення виконавчих комітетів обласних та районних рад;

 у сфері підвищення якості кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування та зростання професійного рівня їх кадрового складу, сприяти оновленню управлінського кадрового потенціалу, зокрема шляхом створення умов для залучення молоді до служби в органах місцевого самоврядування;

 у сфері залучення громадян до вирішення питань місцевого значення та розвитку форм громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб  удосконалення та спрощення процедури місцевого плебісциту. Місцеві референдуми та громадські ініціативи мають стати дієвим інструментом територіальної громади в процесі вироблення місцевої політики та управління справами розвитку території.

5. Посилити протидію корупції, насамперед у правоохоронних органах і військових формуваннях.

6. Здійснити укрупнення низових одиниць управління, що уможливить зменшення адміністративних витрат і спрямує акумульовані кошти на вирішення питань розвитку.

7. Забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень шляхом розробки комплексу заходів, спрямованих на усунення причин та умов вчинення протиправних діянь, а також налагодження дієвої співпраці правоохоронних органів та центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Отже сучасні напрями розвитку адміністративної реформи в Україні характеризуються трьома рівнями: основоположним, загальним та спеціальним. Перший визначає, що по суті адміністративна реформа в Україні має здійснюватись у трьох взаємопов’язаних напрямах: реформи виконавчої влади; реформи місцевого самоврядування; реформи адміністративно-територіального устрою України. Другий дає відповіді, як розв’язати проблеми законодавчого супроводу та загальних організаційних шляхів її забезпечення. Третій визначає конкретні пріоритети здійснення адміністративної реформи, зокрема: розвитку засад громадянського суспільства, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечення прогресивного розвитку сфери господарювання, місцевого самоврядування; посилення, розвитку міжбюджетних відносин, запобігання та протидії корупції, забезпечення профілактики правопорушень.

Висновок

В результаті здійснення адміністративної реформи в Україні слід забезпечити поступове формування раціонального механізму державного управління, який дозволить значно зміцнити та підвищити ефективність реалізації виконавчої влади, поглибити її взаємодію з місцевим самоврядуванням. Удосконалена система виконавчої влади має позитивно впливати на хід та наслідки проведення інших радикальних перетворень у нашому суспільстві - насамперед, економічної реформи, особливо з тих питань, де велике значення мають методи та форми державного регулювання і контролю. Подальше здійснення політики реформування державного управління прямо залежить від політико-правового становища у суспільстві, а також фінансово-економічних можливостей держави.

Без побудови раціональної та ефективної системи публічної адміністрації, зваженого проведення територіально-адміністративних реформ марно сподіватися на якісний прогрес у економічній та соціально-гуманістичній сферах. Тому питання адміністративної реформи було і залишається одним із найактуальніших для української влади. В свою чергу реформа повинна проводитися комплексно і відповідати інтересам людей, місцевої громади, регіонів, національного господарства.

Список використаної літератури

1. Сокирка Ю. Адміністративна реформа в Україні: експертні оцінки // Ю. Сокирка, Л. Скочиляс, О. Шиманова, А. Романюк /  Львів: ЦПД , 2009. 28 с.

2. Коліушко І. Реформа публічної адміністрації на місцевому та регіональному рівнях як один з напрямків адміністративної реформи // І. Коліушко, В. Тимощук / Центр політико-правових реформ.

3. Електронне урядування - шлях до ефективності та прозорості державного управління / Урядовий портал: [електронний ресурс].- Режим доступу: www.kmu.gov.ua.

4. Янукович В. Ф. Не люди для реформ, а реформи для людей / В. Ф. Янукович // Урядовий кур’єр. 05.06.2010 р.   101.

5. Україна ХХІ століття. Стратегія реформ і суспільної консолідації. Експертна доповідь Національного інституту стратегічних досліджень до Послання Президента України В. Януковича до Українського народу / [Жаліло Я.А., Литвиненко О. В., Бабанін О.С.; Базилюк Я.Б. та ін.] ; керівник авторського колективу А. В. Єрмолаєв.  К. : Нац. ін-т стратегічних досліджень, 2010 [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/191.

6. Гладун З. С. Проблеми адміністративної реформи в Україні / З. С. Гладун // Наукова доповідь. 2001 [Електронний ресурс].  Режим доступу: http://www.library.tane.edu.ua/files/EVD/admin_reforma.pdf.

7. Адміністративна реформа в Україні та її вплив на реалізацію Програми економічних реформ 20102014 // Рекомендації «круглого столу» Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. 23.11.2010 р. [Електронний ресурс]:  Режим доступу: http://www.niss.niisp.org/public/File/2010_table/1123n_rek.pdf.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17915. ВИДЫ ПРОВЕРОК НАЛОГОВЫХ ОРГАНОВ 269.5 KB
  ВИДЫ ПРОВЕРОК НАЛОГОВЫХ ОРГАНОВ План Виды налогового контроля. Программа проверки. Требования к документам проверяющих. Оформление результатов документальной проверки. Порядок изъятия документов. Обжалование действий налоговых органов. ...
17916. Упрощенная система налогообложения. Фиксированный налог с доходов вот предпринимательской деятельности 173.5 KB
  Упрощенная система налогообложения План Единый налог плательщики объект обложения. Условия перехода на упрощенную единую систему налогообложения. Ставки сроки уплаты и порядок учета единого налога СПД малого бизнеса Фиксированный налог...
17917. Таможенная пошлина, сбор 66.5 KB
  Тема № 14 Таможенная пошлина сбор. План Пошлина как источник доходов бюджета. Классификация пошлин их виды. Понятие единого таможенного тарифа. Элементы начисления и уплаты пошлины. Взимание пошлины и порядок перечисления в бюджет. Таможенный сбо...
17918. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА 145 KB
  Лекція 1 ТЕМА: ПРЕДМЕТ МЕТОДОЛОГІЯ І ЗАВДАННЯ КУРСУ План викладення і засвоєння матеріалу 1. Предмет і об'єкт регіональної економіки. 2. Метод і завдання регіональної економіки. 3. Регіональна економіка в системі наукових дисциплін. РЕКОМЕНДОВАНА
17919. ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ 207 KB
  Лекція 2 ТЕМА: ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИНЦИПИ ТА ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ План викладення і засвоєння матеріалу 1. Економічні закони і закономірності розміщення виробництва їх об’єктивний характер. 2. Закономірності розміщення продуктивних сил. 3. Прин...
17920. НАУКОВІ МЕТОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА 153 KB
  Лекція 3 ТЕМА: НАУКОВІ МЕТОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА План викладення і засвоєння матеріалу 1. Методичні основи наукових досліджень. 2. Загальнонаукові методи. 3. Специфічні методи. 4. Міждисциплінарні методи. 5. Структурний аналіз в РПС. ...
17921. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ 148 KB
  Лекція 4 ТЕМА: ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ План викладу і засвоєння матеріалу 1. Територіальний поділ праці. 2. Економічне районування як метод регулювання територіальної організації господарства. 3. Фактори принципи...
17922. НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 175.5 KB
  Лекція 6 ТЕМА: НАУКОВІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ План викладення і засвоєння матеріалу 1. Сутність обєкти і субєкти та принципи державної регіональної політики. 2. Цілі і завдання регіональної політики. 3. Рівні регіонального управління і їх фу
17923. ПРИРОДНИЙ ТА ТРУДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ 350 KB
  Лекція 7 ТЕМА: ПРИРОДНИЙ ТА ТРУДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ Розділ 1. ПРИРОДНО–РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ План викладення і засвоєння матеріалу 1. Структура природно – ресурсного потенціалу. Місце України в світових природних ресурсів і міра забезпе