88598

Дожовтнева історіографічна література

Доклад

История и СИД

Віддавали належне німецьким вченим Байєру, Шльоцеру і Міллеру, за те, що ті розробили методи наукової критики джерел і їх публікації. Недоліки в їх поглядах - вони не виділяли історіографію в окрему галузь, а вважали її частиною літературознавства чи джерелознавства.

Украинкский

2015-05-02

27.15 KB

0 чел.

Дожовтнева історіографічна література

Дожовтнева історіографічна література

Інтерес до історії історичної науки виникає у кінці 20-30 XIX ст. Причини були різні.

У цей період виникають школи:

скептична – Качановський.

Проблеми історії історичної науки порушувалися:

Федотов, Гастеєв, Зіновьєв, Микола Ів. Надєждін

Порушували такі проблеми:

1.Розглядали розвиток історичних знань як процес;

2.намагалися встановити етапи цього процесу;

3.намагалися зрозуміти вплив західноєвропейської філософії й історіографії на російську;

4.віддавали належне німецьким вченим Байєру, Шльоцеру і Міллеру, за те, що ті розробили методи наукової критики джерел і їх публікації.

Недоліки в їх поглядах - вони не виділяли історіографію в окрему галузь, а вважали її частиною літературознавства чи джерелознавства.

В 1837 р. Надєждін Микола Іванович опублікував «Об исторических трудах в России». У цій праці він визначав етапи розвитку історичної науки в Росії.

Виділив 3 етапи розвитку історичних знань в Росії:

І.»Период сказаний» (легенди, міфи)

ІІ.Літописний

ІІІ.з XVIII ст. – період «умственной жизни» і «период исторической критики»

Новий етап в історії історичної думки почався з XIX ст.:

Соловйов Сергій Михайлович(1820 - 1879) «Писатели русской истории XVIII в.»

Багато цікавого фактичного матеріалу про істориків XVIII ст..

- професор Петербурзької духовної академії Коялович Михайло Йосипович – «История русского самосознания по историческим пам’ятникам и научным сочинениям». Казав, що історична наука почалася з появою праць Соловйова, Костомарова, тобто з сер. 19 ст. Пізнання минулого завжди є суб’єктивним.

- В. Ключевський (1841 - 1911): читав курс історіографії і джерелознавства. Свої лекції присвятив історіографії 18 ст.

До кінця 18 ст. не було узагальнюючих праць з історіографії, були тільки персоналії.

- Мілюков П.М. «Главные течения русской исторической мысли»(курс лекцій в Московському університеті).

- Бесстюжев-Рюмин К. «Биографии и характеристики» в 2-х томах – збірник статтей про істориків з 18 ст. і бібліографія праць про них.

- Г.В. Плеканов «История русской общественной мысли» (незавершена) з найдавніших часів до кінця 18 ст.

Курси історіографії в університетах читали:

1.у Москві – Ключевський

2.у Санкт-Петербурзі – Бесстюжев-Рюмин

3.у Варшаві – Дмитро Цветаєв

4.у Харкові – Д. Багалій

5.у Києві – Володимир Іконников (праця «Опыт русской историографии «, в 2-х тт.. Кожен том складався з 2-х книг).

«Опыт русской историографии»: багато місця присвячено джерелознавству, публікації документів і історикам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62263. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 36.37 KB
  Матеріальна і духовна культура східних слов’ян. Культура Київської Русі та ГалицькоВолинського князівства IX – до сер. Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов’янських племен. Торгівля продуктами сільського господарства і ремесла спочатку мала характер обміну як всередині общини так і між племенами та землями Київської Русі.
62264. Окремі організаційні та функціональні складові судів в Україні 45.99 KB
  Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються зїздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. Зїзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії...