88604

Історія України і Росії в трактуванні В.О.Ключевського

Доклад

История и СИД

Також в його роботах міститься цікаві погляди на відмінність світогляду у жителів Русі Південної України і Русі Північної Московії ще з часів Київської Русі. Це перша політична організація на Русі. Риси 2го періоду: на зміну міської області Київ Русі прийшов князівський уділ. Шукає ця народність свій політичний центр щоб відновити державну єдність яка була часів Київської Русі.

Украинкский

2015-05-02

32.63 KB

0 чел.

Історія України і Росії в трактуванні В.О.Ключевського

Був учнем Соловйова. Закінчив Московський університет. Син священика. З 1879 р. до 1905 р. завідував кафедрою Російською історією Московського університету.

(Ключевський трактував історію Россійської імперії переважно в позитивному ключі, розглядаючи історію українського народу як складову частину історії Росії і державотворчих процесів в Россійській імперії (наприклад, виключно однобоко подаючи унію України з Московським царем у сер. XVII ст.). Роботи Ключевського містять цікавий фактаж з історії і побуту росіян, який нерідко суперечить пануючим в сучасній історіографії стереотипам. Зокрема, вчений широко пропагував тезу про активну участь фіно-угорських народів (зокрема, мещери, мокшан та ерзян) в етногенезі росіян. Також в його роботах міститься цікаві погляди на відмінність світогляду у жителів Русі Південної (України) і Русі Північної (Московії), ще з часів Київської Русі.)

До Ключевського ніхто не опублікував свого курсу лекцій.

Ключевський з найдавніших часів до середини 19 ст. – 5 томів.

Магістерська дисертація – «роль монастирів в освоєнні російської Півночі». Але Іконніков випередив його і поміняв тему «Древнерусские жития святых, как исторические источники». Опрацював понад 5 тис. житій святих. Він довів, що у житіях святих багато недостовірного.

Докторська дисертація – «Боярская дума» (1882 р.), де сформульовану концепцію російського історичного процесу, яку він розвинув в курсі Русской истории. У цій праці він висуває такі тези:

1. 10-11 ст. (Київська Русь) – основні заняття слов’ян цього періоду – торгівля. Місто – центр торгівлі. У місті сформувався промисловий клас, поряд сформувався служилий клас (князівська дружина). Органом цих 2-х класів були віче і рада при князі (Боярська дума). У процесі колонізації центр із Києва перемістився у Пн.-Сх. Русь. Тепер основним заняттям стає сільське господарство. Промисловість зникає. Князі стають вотчинниками. При московських князях утворюється новий клас – московське боярство. У 16 ст формується урядова аристократія. Боярська дума стає оплотом політичних вимог цієї аристократії.

У 17 ст. занепадає урядовий клас. Дума втрачає своє значення, у 18 ст. вона зникає.

Вважав, що держава є орган, який регулює відносини чи стосунки між землевласниками, селянами.

«Курс русской истории» (5 т.). охоплює 86 лекцій з найдавніших часів до середини 19 ст. перші 4 лекції присвячені методології історії, плану курсу, визначення, що таке історія, роль географічного фактору. Ключевський тут визначив 3 основні сили які керують людським співжиттям:

1. Особистість людини;

2. Людське суспільство;

3. Природа країни.

Російську історію поділив на:

1. 8-13 ст. – Русь Дніпровська, міська, торгова;

2. 13-серидина 15 ст. Русь Верхньоволжська, удільно-князівська;

3. Сер. 15 – 20 рр. 17 ст. – Русь Велика,Московська, Царсько-боярська4

4. Сер. 17 – сер. 19 ст. – Великоросійський, імператорсько-дворянський, період кріпосного господарства і фабрично-заводського.

І. він не норманіст, але і норманіст. Поч.. 1-й період із 6 ст., коли в районі Карпат існував військовий союз Сх. Слов’ян на чолі з князем дулібів. Союз розпався на племена, племена на роди, роди на дрібні двори або сімейне господарство. Провідною в цей період була торгівля. Міста торгові об’єднувалися в торговий округ. Це перша політична організація на Русі.

З появою варягів виникає 2-га політична організація. Спочатку вони були охоронцями, а потім і завойовниками.

Об’єднання варягів з торговим округом привело до утворення 3 політичних організацій – Великого князівства Руського.

ІІ. Причини занепаду:

1. Антагонізм імущих і неімущих;

2. Набіг половців.

Одна частина пішла на Захід (р-н Карпат), інша – на Пн. – Сх.(район Верхньої Волги).

Ключевський був монархістом.

Риси 2-го періоду: на зміну міської області Київ Русі прийшов князівський уділ. Характеризуючи московських князів він їх називав «бледными тенями киевских князей». Порівнює їх із сміливими хижаками. Не перебільшував негативного впливу татаро-монгол, зайняв середню позицію.

ІІІ.

1. Вважає що до середини 15 ст. склалась великоруська народність;

2. Ця народність вела боротьбу за незалежність із зовнішніми ворогами;

3. Шукає ця народність свій політичний центр, щоб відновити державну єдність, яка була часів Київської Русі.

Ключевський багато уваги приділяє епосі Івана 4. Вважає, що опричнина, яку Соловйов виправдовував «плод черезчур пужливого воображения царя».

Характеризуючи Івана 4 Ключевський вживає вперше термін «культ личности царя».

Розглядає причини походження кріпацтва. Опрацювавши сотні «порядных записей» довів, що основна причина виникнення залежності є приватний добровільний договір. Отже, походження кріпацтва – селянська заборгованість.

Риси:

IV.

1. Воцаріння нової династії.

2. Територія Росії розширюється до меж російського народонаселення.

3. Занепадає роль боярства, зростає роль дворянства.

4. Закріпачення селян.

5. Зростання обробної промислової у житті країни.

Приділяє багато уваги вирішенню балтійського питання, багато пише про Петра. Засуджував кріпосне право.

У частині 45 і 46 лекцій описано Україну, Переяславську раду, її наслідки. У лекції 45 вживає тезу, що «Малоросія віддалася під захист московського царя». Козаків вважає справді відважними, безстрашними, але нездатними зорганізуватись. Вважає їх бродягами. Каже, що вони виникли у 15 ст.

Причини визвольної війни проти Польщі:

1. Економічний фактор;

2. Віра.

Позитивним у козацтві називає те, що вони оберігали кордони.

За Хмельницького каже, що він хотів лише налякати поляків, але не розривати з ними стосунки.

1968 р. вийшли «Дневники, письма, записки Ключевского».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51246. Технические средства автоматики и управления. Методические указания 1.58 MB
  Рабочие диапазоны и уровни уставки срабатывания реле настраиваются для каждого канала независимо. по 2 на канал; Настройка уровней срабатывания реле производится независимо для каждого канала; Тип встроенного дисплея: жидкокристаллический с подсветкой; Геометрические размеры дисплея регистратора: 80 х 120 мм; Степень защиты: блока коммутации: IР65; регистратора: IР30; 2. При настройке блока коммутации устанавливаются: тип подключаемого датчика для каждого канала; градуировочные характеристики и рабочие диапазоны подключаемых...
51247. Программирование в системе Delphi. Методические указания 294.5 KB
  В то же время имеются существенные трудности при изложении соответствующего материала в рамках отводимых программой часов. Поэтому основной целью данных методических указаний является подробное изложение модельных примеров написания лабораторных работ с целью предоставления работоспособного шаблона приложения, который можно (после изучения компонент, отвечающих за его функциональность) использовать в собственном рабочем проекте.
51248. Основи радіоелектроніки. Методичні вказівки 1.56 MB
  Обидва ці закони являють собою лінійні залежності і їх використання приводить до лінійних алгебраїчних рівнянь. Використання нелінійних систем разом з вузькосмуговими лінійними фільтрами які виділяють окремі гармонічні складові або групи гармонік дозволяє здійснювати такі перетворення як випрямлення змінного струму помноження частоти сигналу а також модуляцію перетворення частоти та детектування котрі широко застосовуються при передачі інформації по каналам зв’язку. В його складі будуть тепер присутні не лише вищі гармоніки вхідних...