88616

Предмет історіографії. Мета і завдання курсу

Доклад

История и СИД

Історіографія – це історія історичної науки яка являється однією з важливіших форм самопізнання людського суспільства. Історіографія – це предмет або дисципліна яка вивчає історію історичної думки. Мета і завдання: Мета курсу історіографія: висвітлити з наукових позицій враховуючи найновіші досягнення історичної науки в розвиток вивчення історії в Україні та Росії. на цій основі виробити в історика критичне ставлення до спадщини яка нагромадилася в результаті тривалого й успішного розвитку історичної думки; 3.

Украинкский

2015-05-02

27.73 KB

0 чел.

Предмет історіографії. Мета і завдання курсу

Предмет історіографії. Мета і завдання курсу:

Історіографія (пишу історію) – історія. Цей термін вживається ще у 19 столітті. Історіографія це – сукупність публікацій з якоїсь теми або проблеми.

Історіографія – це історія історичної науки, яка являється однією з важливіших форм самопізнання людського суспільства.

Історіографія – це предмет, або дисципліна, яка вивчає історію історичної думки.

Мета і завдання:

Мета курсу історіографія: висвітлити з наукових позицій, враховуючи найновіші досягнення історичної науки в розвиток вивчення історії в Україні та Росії.

Завдання курсу:

1. визначити етапи розвитку історіографії;

2. на цій основі виробити в історика критичне ставлення до спадщини яка нагромадилася в результаті тривалого й успішного розвитку історичної думки;

3. охарактеризувати послідовний ріст знань в галузі історії;

4. показати процес перетворення цих знань в науку;

5. прослідкувати як розширювалося і поглиблювалося розуміння істориками окремих сторін історичного процесу;

6. як удосконалювалися методи історичного дослідження;

7. як вводилися в науковий обіг нові джерела;

8. як велася боротьба між різними напрямками, течіями і школами в історичній науці.

1. Методологія історії. Історичний метод:

Не існує загально прийнятої методології історії. У зв’язку з цим тлумачення терміну різне.

Методологія історії – це теорія історичного пізнання.

Методологія історії розробляє принципи і засоби добування знань про минуле, систематизацію і тлумачення одержаних даних для вияснення суті історичного процесу та реконструкції його у всій його конкретності і цілісності. Гуревич казав: «Реконструюючи минуле, ми його конструюємо».

Методологія історії – нерозривний складовий елемент історичної науки. По відношення до цієї науки вона:

- результат, підсумок попереднього розвитку історичної науки;

- результат, який теоретично осмислений і перероблений в логіку сучасного науково-історичного пізнання.

Існує кілька основних проблем(корінних) методології історії:

1. предмет і межі історичної науки, її співвідношення з іншими галузями знання: філософія, соціологія, політика, література, культурологія;ї

2. соціальна функція і дієвість історичної науки;

3. проблема пізнавальності і об’єктивний критерій істини у дослідженні минулого;

4. історичний факт та його місце в реконструкції минулого;

5. специфічність історичного дослідження.

Якщо методологія відображує найбільш загальні генеральні принципи світогляду, то історичний метод – це окреме похідне поняття.

Існують загально-наукові, конкретні, та методи наукового дослідження.

Є чотири основні методи історичного дослідження:

1. історико – генетичний;

2. історико – порівняльний;

3. історико – типологічний;

4. історико – системний.

Історико – генетичний – найдревніший – описує докладно, до найменших подій. Метод цей позитивний тим, що ми маємо максимальну кількість фактів; дозволяє побачити ґенезу розвитку.

Недолік методу – у цій дрібноті автор не бачить проблеми. Своїх законів цей метод немає дає нам уяву, рух у часі.

Історико – порівняльний – порівнює. Недолік, ми не бачимо динаміки.

Методів жодних немає у чистому вигляді.

Методи історіографії:

1. засоби конкретного історіографічного аналізу

а) аналіз передумов саморозвитку історичної науки певної доби;

б) аналіз діяльності окремих істориків.

2. методи історіографічного синтезу;

а) класовий;

б) культурологічний;

в) сцієнтистський (науковий).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34283. Гипотезы происхождения эукариотических клеток 194 KB
  Согласно симбиотической гипотезе популярной в настоящее время корпускулярные органеллы эукариотической клетки имеющие собственный геном характеризуются независимым происхождением и ведут начало от прокариотических клетоксимбионтов. Первоначально объем информации и геномах клеткихозяина с одной стороны и симбионтов презумптивных митохондрий центриолей и хлоропластов с другой был повидимому сопоставим. В дальнейшем могла произойти утрата геномами симбионтов части генетических функций с перемещением блоков генов в геном...
34284. Медицинская экология. Предмет, содержание, задачи и методы. Появление нового типа заболеваний человека – экологически зависимых болезней 13.29 KB
  Появление нового типа заболеваний человека – экологически зависимых болезней. Медицинская экология пытается установить причину заболеваний в непосредственной связи с окружающей средой при этом учитывается большое разнообразие экологических факторов нозологических форм заболеваний и генетических особенностей человека. Появился новый тип заболеваний человека который можно назвать экологически обусловленными заболеваниями или как их иногда называют экологически зависимыми экологически связанными заболеваниями. Хронических...
34285. Мута́ция 22.01 KB
  Изменение числа генов: гаплоидия кратное уменьшение числа хромосом у потомства полиплоидия геном представлен 2 наборами хромосом различают аллополиплоидов имеются наборы хромосом полученные при гибридизации от разных видов и аутополиплоидов происходит увеличение числа наборов хромосом собственного генома кратное n. анеуплоидия гетероплоидия изменение числа хромосом не кратное гаплоидному набору 2. Изменение числа хромосом: моносомия отсутствие в хромосомном наборе диплоидного организма одной хромосомы полисомия...
34286. Общая периодизация и характеристика основных этапов постэмбрионального онтогенеза 56 KB
  Влияние генетических факторов условий и образа жизни на процесс старения. Влияние факторов Ряд наблюдений легли в основу достаточно распространенной точки зрения о наследуемости продолжительности жизни и следовательно наличии генетического контроля или даже особой генетической программы старения. Вопервых максимальная продолжительность жизни ведет себя как видовой признак.Описаны наследственные болезни с ранним проявлением признаков старости и одновременно резким сокращением продолжительности жизни.
34287. Онтогене́з 31 KB
  Постэмбриональное развитие Постэмбриональное развитие бывает прямым и непрямым. Прямое развитие развитие при котором появившийся организм идентичен по строению взрослому организму но имеет меньшие размеры и не обладает половой зрелостью. Дальнейшее развитие связано с увеличением размеров и приобретением половой зрелости.
34289. Старение 16.82 KB
  Опыты показывали что вытяжка из семенников молодого организма повышала тонус у старого. источник – толстая кишечник – в нём гнилостные процессы азотистый обмен самого организма. биологические часы 1вилочковая железа прекращает работу при переходе организма в зрелый возраст 2нервная система гипоталамус симпатическая нервная система Долгожители – старше 90 лет; долгожительство характеризует определенные этнические группы проживающие в основном в сельской местности. Биологический смысл старения заключается в том что оно делает...
34290. Регенерация 16.32 KB
  Виды: физиологическая – восстановление органов тканей клеток после разрушения их в процессе жизнедеятельности организма непрерывное восстановление структур на клеточном тканевом и внутриклеточном уровнях; благодаря физиологической регенерации поддерживается структурный гомеостаз и обеспечивается возможность постоянного выполнения органами их функций; самообновление пролиферативная регенерация вид физиологической; восполнение численности клеток за счет их деления – обновление производных эпидермиса – волосы ногти. ...
34291. Гомеостаз 15.84 KB
  Иммунитет – невосприимчивость организма к инфекциям и инвазиям чужеродных организмов. Иммунитет: специфический носит индивидуальный характер и формируется на протяжении всей жизни человека в результате контакта его иммунной системы с различными микробами и антигенами; специфич. сохраняет память о перенесенной инфекции и препятствует ее повторному возникновению; неспецифический носит видоспецифический характер обеспечивает борьбу с инфекцией на ранних этапах ее развития когда специфический иммунитет еще не сформировался. Также...