88638

Схема російської історії в працях М.В. Довнар-Запольського, С.Ф. Платонова, М.К. Любавського

Доклад

История и СИД

C 1 жовтня 1925 по 1 вересня 1926 працював завідувачем кафедри історії Білорусі в Білоруському державному університеті. Опублікував більше 200 наукових робіт з етнографії соціальноекономічної і політичної історії Білорусії Литви Росії Україні Польщі. історії Петербург. Нариси з історії смути в Московській державі XVI XVII ст.

Украинкский

2015-05-02

30.92 KB

0 чел.

Схема рос.історії в працях М.В.Довнар-Запольського,С.Ф.Платонова,М.К.Любавського

Митрофан Вікторович Довнар-Запольський - білоруський історик, етнограф, фольклорист, економіст, основоположник білоруської національної історіографії [1]. Доктор історичних наук (1905), професор (1902). Зміст [прибрати]

Походив з дрібномаєтного шляхетського роду герба Побог, народився в сім’ї службовця. Початкову і середню освіту здобував у народному училищі ст. Барановичі, школі м. Пловдіва (Болгарія), народному училище м. Річиця, прогімназії м. Мозиря, а також у 1-ї міської гімназії Києва, з якої був відрахований навесні 1888, як зазначалося в секретному наказі попечителя Київського навчального округу. У 1889 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, який закінчив у 1894 успешло.

Служив у Московському архіві Міністерства Юстиції. Працював в Московському та Київському університетах. У 1905 відкрив у Києві вищі жіночі вечірні курси, в 1906 - вищі комерційні курси, перетворені потім у комерційний інститут [3]. Співпрацював з газетами «Білоруське слово», «Білоруська відлуння», «Вільна Білорусь», був членом комісії БНР з організації Білоруського університету. Викладав у ВНЗ Харкова і Баку. C 1 жовтня 1925 по 1 вересня 1926 працював завідувачем кафедри історії Білорусі в Білоруському державному університеті. З осені 1926 працював у Москві.

Займався дослідженнями витоків і становлення білоруської державності, національної та культурної самобутності білоруського народу [4]. Опублікував більше 200 наукових робіт з етнографії, соціально-економічної і політичної історії Білорусії, Литви, Росії, Україні, Польщі. У 1906 році видав історико-літературний пам’ятник XVI-XVII ст. Баркулабовскую літопис.

Платонов Сергій Федорович (1860, Чернігів - 1933, Самара) - історик. Рід. в родині типографського службовця. Закінчивши Петербург, гімназію, Платонов, який мріяв про літературу. діяльності, вступив на історико-філологічний ф-г Петербург, ун-ту. Під впливом істориків К.Н. Бестужева-Рюміна, В.О. Ключевського, А.Д. Градовський захопився історією. У 1882 після закінчення ун-ту був залишений для підготовки до професорського звання. Талант і виняткова працездатність дозволили Платонов написати дисертацію «Давньоруські сказання і повісті про Смутного часу XVII ст. Як історичне джерело», високо оцінену В.О. Ключевський і відзначену Уваровської премії Академії наук. У 1890 Платонов став професором рус. історії Петербург. ун-ту. Його докторською дисертацією стала кн. «Нариси з історії смути в Московській державі XVI - XVII ст.», Він багато потрудився над виданням джерел поч. XVII ст. («Російська історична бібліотека». СПб., 1891. Т. 13) - роботою, що зберегла досі своє значення. Вмів коротко, ясно, цікаво викладати матеріал, Платонов став одним з найвизначніших професорів поч. XX ст. У 1895 - 1902 був запрошений викладачем історії до вел. князям. У 1903, талановитий адміністратор і викладач, Платонов очолив Жіночий педагогічний ін-т. У 1908 став членом-кор. Академії наук. Написаний ним «Підручник російської історії для середньої школи» (СПб., 1909 - 1910) став одним з кращих дореволюційних підручників, перевидання к-якого перервали події жовтня. 1917. До Жовтневої рев. поставився негативно, вважаючи більшовицьку програму «штучною і утопічною», нона співпрацю з більшовиками погодився, вважаючи, що при будь-якій владі він має служити своєму народові. Брав участь у порятунку архівів і бібліотек у Петрограді, очолював Археографічної комісії, Археологічний інститут, Пушкінський Дім, Бібліотеку Академії наук та ін У 1920 обраний академіком. В 1930 був заарештований за сфабрикованою ОГПУ «Академічному справі» істориків (С. В. Бахрушин, Є. В. Тарле та ін.) Так почалася легенда про П. як представника офіційно-охоронного напрямку історіографії. Був засланий до Самари і помер в лікарні від серцевої недостатності.

 

Матвій Кузьмич Любавський- Академік АН СРСР (1929, член-кореспондент з 1917).

Закінчив Сапожковское духовне училище, Рязанську духовну семінарію, історико-філологічний факультет Московського університету (1882). Займався в семінаріях у професорів В. О. Ключевського, В. І. Герье, Н. А. Попова, закінчив університет в один рік з П. Н. Мілюков. Кандидатський твір: «Служиві люди Московської держави, городові дворяни і діти боярські» удостоєно премії ім. Н. В. Ісакова та золотої медалі. Був залишений при кафедрі російської історії для приготування до професорського звання.

Магістр російської історії,Доктор російської історії (1900; тема дисертації: «Литовсько-російський сейм»).

Працював в середніх навчальних закладах Москви: з 1886 викладав історію у приватній гімназії О. А. Виноградової. З 1887 викладав географію в 2-й жіночої гімназії імператриці Марії, в Маріїнському училище дамського піклування про бідних, на Вищих жіночих курсах, організованих В. І. Герье і В. А. Полторацької. У 1904-1907 - інспектор Маріїнського училища.

Одночасно з викладанням працював у Московському архіві міністерства юстиції, де розбирав матеріали древнелітовского архіву (Литовської метрики).

З 1894 - приват-доцент Московського університету, читав лекції з історії Литовсько-Руської держави, з 1897 - по історичної географії, з 1899 - з історії західних слов’ян.

З 1901 - екстраординарний професор, з 1902 - ординарний професор Московського університету. Безперервно викладав в університеті до 1930. Також читав лекції на Вищих жіночих курсах професора Герье.

У 1902-1904 і 1906-1908 - секретар історико-філологічного факультету Московського університету, в 1908-1911 - декан цього факультету.

У 1913 був обраний головою Товариства історії та старожитностей російських при Московському університеті.

Після Лютневої революції організував повернення до університету пішли в 1911 колег. На чергових виборах ректора навесні 1917 не виставляв свою кандидатуру (був занадто консервативно налаштований для революційного часу).

З 1919 - заслужений ординарний професор, з 1922 - професор понадштатним факультету суспільних наук, з 1925 - професор понадштатним етнологічного факультету МГУ.

У діяльності Любавський як історика можна виділити три основні складові. Перша - історія Литовсько-Руської держави,

Друга - історія західних слов’ян.Третя - історична географія.

У 1918 - керівник Московського відділення Головархіву - Московського обласного управління архівною справою, до 1920 - член колегії, заступник голови Головархіву. У 1920 був експертом-консультантом по архівних питань Наркомату закордонних справ, брав участь в Ризькій конференції щодо укладення мирного договору між РРФСР і Польщею. У 1920-1929 - директор Московського відділення юридичної секції Єдиного державного архівного фонду.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85389. Стабилизация, хранение, и транспортировка проб для анализа 57.5 KB
  Стабилизация хранение и транспортировка проб для анализа. Подготовка проб к анализу в лаборатории Пробы объектов окружающей среды могут отбираться как непосредственно перед анализом так и заблаговременно. В последнем случае применяются промежуточные операции хранения и стабилизации проб. Хранение проб в том числе содержащих следовые количества исследуемых веществ осложнено проблемой их потерь за счет сорбции на стенках сосудов а также разрушения в растворителях и на поверхностях носителей под действием кислорода света и других факторов...
85390. Метрологические аспекты экоаналитической процедуры 230.5 KB
  Задача количественного анализа определение измерение содержания т. Методики анализа включают в себя стадии подготовки пробы к анализу прямые измерения аналитических сигналов и их обработку вычисления результата анализа функционально связанного с результатами прямых измерений. Каждая стадия влияет на формирование аналитического сигнала и соответственно на результат анализа. Поэтому для метрологической характеристики определений необходима подробная методика описание всех условий и операций которые обеспечивают регламентированные...
85391. Основные принципы естествознания и концепция систем мониторинга 179 KB
  Концептуальные и теоретические схемы систем мониторинга. Пути усовершенствования мониторинга которые могут предложить современная наука и техника. Процедуру и технику эксперимента мониторинга нужно сделать как можно более устойчивой к неизвестным условиям наблюдения и изменяющимся и неизвестным параметрам или свойствам самого объекта.
85392. Цели и задачи экологического мониторинга 49.5 KB
  Цели и задачи экологического мониторинга. Классификация видов мониторинга В XX веке в науке возник термин мониторинг для определения системы повторных целенаправленных наблюдений за одним или более элементами окружающей природной среды в пространстве и времени. определяет мониторинг как систему регулярных длительных наблюдений в пространстве и во времени дающую информацию о прошлом и настоящем состояниях окружающей среды позволяющую прогнозировать на будущее изменение ее параметров имеющих особенное значение для человечества. Согласно...
85393. Государственная система мониторинга окружающей среды 77.5 KB
  Государственная система мониторинга окружающей среды. отходы w w w v w wсущественный объём информации; vограниченная информация отдельные вопросы Распределение функций мониторинга по различным ведомствам не связанным между собой приводило к дублированию усилий снижало эффективность всей системы мониторинга и затрудняло доступ к необходимой информации как для граждан так и для государственных организаций. Поэтому в 1993 году было принято решение о создании Единой государственной системы экологического мониторинга ЕГСЭМ которая должна...
85394. Глобальный мониторинг окружающей среды 48.5 KB
  Глобальный мониторинг окружающей среды Всемирной метеорологической организацией ВМО в шестидесятые годы была создана мировая сеть станций мониторинга фонового загрязнения атмосферы БАПМоН. Ее цель состояла в получении информации о фоновых уровнях концентрации атмосферных составляющих их вариациях и долгопериодных изменениях по которым можно судить о влиянии человеческой деятельности на состояние атмосферы. Развёрнутая там программа Глобальные системы мониторинга окружающей среды имеет 7 направлений: организация и расширение системы...
85395. Фоновый мониторинг 41 KB
  Программа наблюдения на фоновых станциях Целью фонового мониторинга является проведение долговременных систематических наблюдений за уровнем содержания ЗВ во всех объектах окружающей среды в районах которые находятся на значительном расстоянии от источников вредных выбросов. Для осуществления фоновых наблюдений создана сеть станций которые подразделяются на базовые и региональные. Состав показателей гидрометеорологических наблюдений: температура и влажность скорость и направление ветра давление облачность атмосферные явления туман...
85396. Региональный и импактный мониторинг 35.5 KB
  Установить контрольный уровень загрязняющих веществ создать систему раннего предупреждения экологической катастрофы установить фоновые уровни для основных экосистем завершить изучение биогеохимических циклов цель глобального мониторинга. Задачами экологического мониторинга на региональном уровне являются: контроль за фоновыми загрязнениями; наблюдение оценка прогноз трансграничных переносов вредный веществ; формирование распределённой базы данных об экологической обстановке в регионе. Обычно приходится иметь дело с целым рядом...
85397. Приоритетность загрязняющих веществ 86.5 KB
  Глобальная система мониторинга окружающей среды ГСМОС была создана совместными усилиями мирового сообщества основные положения и цели программы были сформулированы в 1974 году на Первом межправительственном совещании по мониторингу. Первоочередной задачей была признана организация мониторинга загрязнения окружающей природной среды и вызывающих его факторов воздействия. Система мониторинга реализуется на нескольких уровнях которым соответствуют специально разработанные программы: импактном изучение сильных воздействий в локальном...