88650

Літопис Самовидця, його місце у вітчизняній історіографії

Доклад

История и СИД

Короткі відомості: Літопис Самовидця складається із вступу який оповідає про стан України перед Хмельниччиною і двох головних частин: перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни до 1676 включно й написана правдоподібно значно пізніше описуваних подій; друга доведена до 1702 включно становить Літопис у стислому розумінні цього слова написаний на Лівобережжі найповніше з уваги на локальні новини у Стародубі. Літопис Самовидця писаний доброю українською мовою того часу близькою до народної. Автор літопису документально не відомий...

Украинкский

2015-05-02

27.45 KB

0 чел.

Літопис Самовидця, його місце у вітчизняній історіографії

Літопис Самовидця, його місце у вітчизняній історіографії:

Літопис Самовидця — козацький літопис староукраїнською мовою, одне з фундаментальних джерел з історії Східної Європи 17 століття, зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні. Написана очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького.

Короткі відомості:

Літопис Самовидця складається із вступу, який оповідає про стан України перед Хмельниччиною, і двох головних частин:

перша присвячена часам Хмельниччини й Руїни (до 1676 включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій;

друга — доведена до 1702 включно, становить Літопис у стислому розумінні цього слова, написаний на Лівобережжі, найповніше (з уваги на локальні новини) у Стародубі.

Літопис Самовидця писаний доброю українською мовою того часу, близькою до народної. Автор літопису документально не відомий, належав до козацької старшини й посідав якийсь час видатне становище в українському уряді. Дослідники віддавна намагалися встановити його ім’я. Це стало можливе після праць Вадима Модзалевського про Романа Ракушку-Романовського. У 1920-их pp. низка авторів (Віктор Романовський; Олександр Оглоблин і особливо Микола Петровський) незалежно один від одного, на підставі аналізу автобіографічного матеріалу в Літописі, дійшли висновку (втім, вперше висловленого ще в 1846 істориком-аматором Д. Сєрдюковим), що автором Літопису Самовидця найправдоподібніше був Роман Ракушка-Романовський, генеральний підскарбій за Івана Брюховецького, а в останні десятиліття свого життя — священик у Стародубі. Ця думка була прийнята більшістю істориків (Дмитро Багалій, Михайло Грушевський, Дмитро Дорошенко, Іван Крип’якевич та інші й зокрема новітня історіографія), але деякі автори називали інших кандидатів на авторство Іван Биховець, військовий канцелярист (Л. Окіншевич), Федір Кандиба, полковник корсунський (М. Андрусяк, Михайло Возняк) та ін.

Ориґінал Літопису не дійшов до нас. Збереглося кілька копій, зроблених у XVIII столітті або й пізніше. Найдавніші й найповніші — це списки Г. Іскрицького (перша половина XVIII ст.) й Якова Козельського (друга пол. XVIII ст.), які й покладено в основу наукових публікації цієї пам’ятки. Вперше, діставши його від Пантелеймона Куліша (від нього й назва Літопису Самовидця), опублікував Літопис, Осип Бодянський (1846); більш науково підготоване видання Київської Археографічної Комісії за редакцією і вступною статтею Ореста Левицького (1878), перевидане Інститутом історії АН УРСР (1971, Дзира Я.) і «Harvard Series in Ukrainian Studies» (1972).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58943. Київ – столиця України 45 KB
  Яке слово вийшло Отже тема нашого уроку €œКиїв - столиця України. Розповідь вчителя про місто Київ з демонстрацією слайдів. Сьогодні ми з вами помандруємо в столицю України – місто Київ.
58944. Повітря навколо нас. Властивості повітря 63 KB
  Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на землі про властивості повітря про значення в природі властивостей повітря використовувати елементи музикотерапевтичної педагогіки Пісне знайка...
58945. Виконання завдань для курсу узагальнення і систематизації знань і вмінь з рідної мови, математики, читання 145 KB
  Обладнання: картки із цифрами від 1 до 6 плакати із завданнями дошки для запису балів. У другий тур потрапляють лише 6 учнів за кількістю балів. Той хто підняв картку з цифрою 5 отримує 30 балів Розкажи як за горою Сонечко сідає Як у Дніпра веселочка...
58946. Любовний трикутник як основа ґендерної дисгармонії (порівняльний аналіз драми І. Франка „Украдене щастя” та саги в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки”) 310.5 KB
  Мета: навчальна – сприяти засвоєнню учнями ґендерного методу, проаналізувати ґендерні колізії у драмі І. Франка „Украдене щастя” та сазі в новелах М. Матіос „Майже ніколи не навпаки” (визначити причини та наслідки ґендерної дисгармонії, спроектувати можливу поведінку героїв для досягнення егалітарного консенсусу)...
58948. Українські страви. Вареники. Родинне свято у 4 класі 63.5 KB
  Хід заняття 1й учень Гостей дорогих ми вітаємо щиро Стрічаємо з хлібом любов’ю і миром. Про вареники 2й учень. 3й учень Тільки в хаті українськійПокуштуєш диво з див: Ось півмісяці у мисці А над ними вється димБо гарячі масло тане.
58949. Навколишнє середовище: як зберегти його здоровим для людей 67.5 KB
  Today we are going to discuss a very important topic, our environment and a great number of problems connected with the world around us. The aim of our lesson is written on the board.
58950. То світлий великдень господній дитячий звеличує спів 60 KB
  Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.
58951. Урок української літератури. 6 клас. «А ми співаємо, весну зустрічаємо!» 941.5 KB
  Мета: продовжити знайомити учнів з українськими народними піснями весняного календарного циклу; розвивати творчі здібності дітей, залучати до успадкування українського фольклору; виховувати любов до національних традицій і бажання відроджувати, оберігати їх.