88653

Галицько-Волинський літопис

Доклад

История и СИД

Мовний аналіз тексту дає підставу говорити про наявність кількох стилістичних редакцій тобто кількох авторів літопису. в ГалицькоВолинському князівстві здійснювалося кваліфіковане літописання. Щодо політичних концепцій зокрема інтерпретації історичного процесу то ГалицькоВолинський літопис відмінний від Повісті водночас в ньому багато спільного з ВолодимироСуздальським та Київським літописами.

Украинкский

2015-05-02

28.59 KB

1 чел.

Галицько-Волинський літопис

Цим поняттям позначають записи, вміщені в Іпатіївському літописі (списку-копії). Охоплюють ці записи події з 1201 по 1292 р. Дослідниками встановлено, що це не просто технічні доповнення до «Повісті», а окрема історична праця, створена в Галицько-Волинському князівстві. Мовний аналіз тексту дає підставу говорити про наявність кількох стилістичних редакцій, тобто кількох авторів літопису. Отже, можна твердити, що протягом усього XIII ст. в Галицько-Волинському князівстві здійснювалося кваліфіковане літописання.

Щодо політичних концепцій, зокрема інтерпретації історичного процесу, то Галицько-Волинський літопис відмінний від «Повісті», водночас в ньому багато спільного з Володимиро-Суздальським та Київським літописами. Центральною проблемою усіх цих історичних джерел є ставлення до єдності Русі. Всі літописці підкреслюють необхідність зміцнення єдності руських земель, проте кожен літопис обстоює пріоритет того чи іншого князівства, правлячої в ньому династії у виконанні цього завдання. Отже, політична концепція Галицько-Волинського літопису не містить якогось сепаратизму «українського королівства», як це прагне всупереч фактам показати буржуазно-націоналістична історіографія. Про певну єдність місцевого літописання XIII ст. свідчить і спільна, в основному давньоруська, літературна мова, якою написано всі літописи.

Дослідники вважають, що авторами літопису найбільш ймовірно були світські особи, які відображали ідеологію прошарків, зацікавлених у створенні міцної централізованої держави. Звідси, зокрема, гостре засудження в згаданих літописах боярських заколотів, інтриг. Літопис починається словами: «Начнем же сказати бесчис ленные рати, и великие труды, и частая войны, и многия крамолы, и частыя восстания, и многия мятежи, измлада бо не была има покоя». Слід підкреслити й класове спрямування літописів. їх автори засуджують народні виступи проти князівської влади, схвалюють розправу з народом.

Галицько-Волинський літопис насичений подробицями побуту населення території сучасних західних областей УРСР; в ньому фігурують численні міста — Галич, Львів, Теребовль, Перемишль, Холм, Пінськ та ін. В літопису йдеться про найважливіші зовнішньополітичні події: навалу кочовиків ЗО—40-х років XIII ст., битву з тевтонськими рицарями 1238 р. під Дорогочином, розгром хрестоносців 1235 р. У зіставленні з іншими джерелами літопис—важливе джерело історії цієї території за XIII ст. Він підкреслено вихваляє діяльність князя Данила Галицького, знаходячи для цього в своєму стилістичному арсеналі оригінальні фарби й прийоми.

Характерною рисою літопису є його високохудожній стиль. Ряд місць літопису — це, по суті, художньо-публіцистичні новели в стилі «Слова о полку Ігоревім». Саме тому цей літопис значною мірою використовувався і використовується письменниками (Ів. Франко, М. Вороний, А. Хижняк, М. Бажан та ін.). Літопис і сьогодні є об’єктом літературознавчих аналізів.

Завершуючи огляд старожитніх літописів, слід зазначити й підкреслити, що їхні автори прагнули довести опис подій буквально до останніх днів своєї діяльності. Хронологічна методика викладу подій давала змогу іноді лише зафіксувати явище або факт без оцінки. Це властиве й всьому літописанню наступних століть.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8950. Критический рационализм. Принцип фальсификации 25 KB
  Критический рационализм. Принцип фальсификации. Наиболее известные фигуры критического рационализма - Пеппер (1902-1988), Кун(1922), Лакатос (1922- 1974), Фейерабенд (1924). Критические рационалисты считают, что научное знание является целостны...
8951. Методология научного познания 343.5 KB
  Методология научного познания Научное познание - исторически меняющаяся деятельность, которая детерминирована, с одной стороны характером исследуемых объектов, с другой социальными условиями, свойственными каждому исторически определенному этапу раз...
8952. Значение общенаучных средств познания в сближении научных дисциплин разных типов 25 KB
  Значение общенаучных средств познания в сближении научных дисциплин разных типов Одним из самых очевидных и, вместе с тем. Значимым проявлением интеграции науки выступает неуклонное возрастание сближения различных научных дисциплин. По характеру пре...
8953. Философия техники как наука. Техника как философская проблема (И. Кант). 26.5 KB
  Философия техники как наука. Техника как философская проблема (И. Кант). Философия техники - совокупность различных течений, школ и концепций, рассматриваемых мировоззренческие проблемы развития техники и научно-технического прогресса. Техника больш...
8954. Техноэволюция и окружающий мир. Закон прогрессивной эволюции, скачкообразного развития техники, соответствия между функцией и структурой 26.5 KB
  Техноэволюция и окружающий мир. Закон прогрессивной эволюции, скачкообразного развития техники, соответствия между функцией и структурой. Развитие техники не останавливалось и не шло вспять. Это развитие могло идти незаметно, когда люди постепенно н...
8955. Связь законов диалектики с законами развития техники 26.5 KB
  Связь законов диалектики с законами развития техники. Существует три основных закона развития техники: 1. Закон прогрессивной эволюции техники: действие этого закона аналогично действию закона естественного отбора в живой природе. 2. Закон скачкообр...
8956. Эрнст Капп и концепция техники как проекции органов человека 28 KB
  Эрнст Капп и концепция техники как проекции органов человека В середине XIX в. обществе вырастает потребность философского осознания феномена техники. Часто попытки такого рода осмысления сводились к исключительно оптимистической оценке достижений и...
8957. Фридрих Дессауер. (1881-1963). Концепция техники как сопричастности божественному творению 28 KB
  Фридрих Дессауер. (1881-1963). Концепция техники как сопричастности божественному творению. Наиболее выдающейся фигурой по проблемам философии техники, как до второй мировой войны, так и непосредственно после нее, был Фридрих Дессауер. В своих работ...
8958. Льюис Мэмфорд: миф машины 28.5 KB
  Льюис Мэмфорд: миф машины. Мэмфорд в молодости увлекался электроникой. Несмотря на то, что он прошел четыре курса колледжа, диплома на степень бакалавра он не защитил, стал заниматься философией как неспециалист, Мэмфорд избрал гуманитарные науки и ...